Міністерство охорони навколишнього



Сторінка3/25
Дата конвертації23.12.2016
Розмір3.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Таблиця 2.8.

Забруднююча речовина

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

м. Луцьк

0,44

0,5


Діоксид сірки

м. Луцьк

0,05

0,0

Оксид вуглецю

м. Луцьк

0,27

0,4

Діоксид азоту

м. Луцьк

1,61

2,8

Оксид азоту

м. Луцьк

0,51

0,2

Фенол

м. Луцьк

1,27

1,3

Формальдегід

м. Луцьк

3,23

1,1

Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в області (за індексом забруднення атмосфери, ІЗА) помітно зменшився по формальдегіду (4,58), збільшення ІЗА спостерігається по окису азоту (0,51), двоокис азоту (1,86) та по фенолу (1.36). Рівень забруднення атмосферного повітря за значеннями ІЗА наведено в таблиці 2.9.


Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА

Таблиця 2.9.

Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

м.Луцьк (4,58)

Формальдегід

м.Луцьк (1,86)

Діоксид азоту

м.Луцьк (1.36)

Фенол

м.Луцьк (0.44)

Пил

м.Луцьк (0.51)

Оксид азоту

За даними Державної екологічної інспекції у Волинській області на протязі року на підприємствах, які забруднюють повітря міста Луцька, було проведено 9 інспекційних перевірок і перевірено 35 джерел викидів по 10 інгрідієнтах.

На КП «Луцьктепло» було виявлено перевищення норм викидів по оксиду вуглецю до 6 разів.

На Луцькій філії ДЕД «Волиньоблавтодор» виявлені перевищення на 2 джерелах викидів по оксиду вуглецю до 2,5 разів.

При проведенні операції «Чисте повітря», яка у звітному році проходила у два етапи, у м. Луцьку було перевірено 593 автомобілі, з них на 41 автомобілі виявлено перевищення норм викидів.

Санітарно-епідеміологічна служба здійснює спостереження за якістю атмосферного повітря у житловій та рекреаційній зонах, зокрема поблизу основних доріг, санітарно-захисних зон та в робочих зонах підприємств, в зонах житлових будинків розташованих поблизу промислових об’єктів, на території шкіл, дошкільних установ та медичних закладів. Крім того, вона проводить аналіз якості повітря у житловій зоні за скаргами мешканців.

За період 2009 року санепідемслужбою досліджено 3065 проб атмосферного повітря (в 2008 р. - 2509), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 141 пробах (у 2008 р. - 190), що становить 4,6 % (в 2008 р. – 7,5%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 24,8, оксидів азоту – 26,9, формальдегіду – 28,3.
2.4. Радіоактивне забруднення атмосферного повітря

Спостереження за радіаційним забрудненням атмосфери є важливою та найоперативнішою ланкою в системі моніторингу радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Система спостережень за радіоактивним забрудненням атмосфери є невід’ємною частиною національної радіаційної безпеки

Шість метеостанцій Волинської області проводять спостереження за рівнем природної радіоактивності приладами ДБГ-06Т та ДРГ-01Т, та планшетні спостереження (крім М Ковель). Планшетні спостереження призначені для забору радіоактивних аерозолів, що випадають на поверхню землі протягом двох діб. Кількість добових випадань визначаються шляхом вимірювання радіоактивності знятої марлі.

Протягом 2009 року перевищення рівня 25 мкР/год не було. Найбільший рівень потужності експозиційної дози гама-випромінювання було зафіксовано на М Любешів (18 мкР/год). Мінімальний на М Світязь (7 мкР/год). На протязі всього року ці «фаворити» так і залишалися. На М Володимир-Волинський в деякі дні місяців було (17 мкР/год).


2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Дія забрудненого атмосферного повітря на населення залежить від багатьох чинників, в тому числі: від віку та статті, харчування, попередніх захворювань, температури та вологості повітря повітря та ін.

Забруднене атмосферне повітря значно підвищує захворюваність та смертність населення від хронічного бронхіту, емфіземи легень, бронхіальної астми, раку легень та захворювань серцево-судинної системи, що різко знижує працездатність населення.

На протязі 2009 року санепідемслужбою досліджено 3065 проб атмосферного повітря (в 2008 р - 2509), з яких перевищення ГДК шкідливих речовин встановлено у 141 пробах (у 2008 р. -190), що становить 4,6% (в 2008 р. – 7,5%). Найбільший відсоток від загальної кількості проб з перевищенням ГДК становить: пилу – 24,8, окису азоту – 26,9, формальдегіду – 28,3.

Забруднення грунтів пов’язане із антисанітарним станом населених пунктів, сільськогосподарськими роботами, неправильними методами утилізвції твердих та рідких відходів життєдіяльності та осадів з атмосфери.

Біологічні чинники, які забруднюють грунт, спричиняють захворювання, попадають від хворих людей, тварин. Грунт, культури, які на ньому вирощують, можуть бути забрудненні мінеральними добривами, стимуляторами росту, пестицидами, патогенними мікробами, що є також джерелом захворювання на сальмонельоз, черевний тиф, дизентирію, лептоспіроз, сибірську виразку, правець, грибкові захворювання та ін.

Забруднення грунту токсичними та хімічними речовинами спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту, нервової системи та ін.

Радіоактивні речовини, які знаходяться в грунті після аварії на ЧАЕС є чинником виникнення захворювань шлунково-кишкового тракту, крові та кровотворних органів, ендокринної патології.

Дослідження грунту на відповідність гігієнічним нормам, проведеним у 2009 році, на санітарно-хімічні показники з 492 проб не відповідало нормативам 32 проби (6,5%). На мікробіологічні показники досліджено 264 проби з них не відповідало нормам 0,5 %.
2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

В 2009 році в області виконувалися заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря відповідно до Регіональної екологічної програми «Екологія – 2010». Це заходи по:

- проведенню режимно-налагоджувальних робіт на котлоагрегатах “Луцьктепло”, м. Луцьк;

- розробці документів на обгрунтування обсягів викидів шкідливих речовин для отримання дозволу на викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ВАТ “Волиньгаз”, м. Луцьк;

- проведенню перевірок % вмісту СО та димності відпрацьованих газів автомобілів ВАТ „Волиньвтормет” м. Луцьк;

- атестація дозиметричної лабораторії ВАТ “Волиньвтормет”, м. Луцьк;

- проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ВАТ “СКФ Україна”, м. Луцьк;

- оснащення пересувних пунктів контролю та спостереження за забрудненням атмосферного повітря.


3. Зміна клімату

3.1. Політика і заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

Основні джерела антропогенних викидів парникових газів в області наступні:

- вуглекислий газ – виділяється у великих кількостях при спалюванні палива;

- метан – виділяється в процесі розкладу гною та побутових відходів.

В області розроблена та схвалена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 29.12.2006 р. № 464 „Комплексна програма енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки” , яка передбачає зменшення обсягів енергоспоживання в області.

Збільшення поглинання вуглекислого газу прямо пропорційно зв`язане із збільшенням площ зелених насаджень. Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Головним управлінням агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації планується до 2015 року збільшити площу лісів в області до 36 %.

За рахунок впровадження заходів, передбачених Комплексною програмою енергозбереження Волинської області на 2007-2010 роки, планується зменшення енергоспоживання господарського комплексу області, що відповідно дасть можливість знизити і викиди парникових газів в атмосферне повітря, таблиці..3.1.

Обсяги зменшення енергоспоживання у Волинській області

Таблиця 3.1.


Показники

Прогнозні дані

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Всього за період 2006-2010 роки

Обсяг енергозбереження, тис. т.у.п.

57,481

70,224

83,16

94,5

305,365

У 2009 році викиди парникових газів в області зменшено за рахунок виконання заходів по зменшенню енергоспоживання господарським комплексом області, а саме: - проведення комплексу робіт з модернізації та оптимізації роботи обладнання на сільськогосподарських підприємствах області, що дало можливість зекономити 25 тис.т.у.п.; - застосування енергозберігаючих технологій опалення птахівничих приміщень тюкованою соломою ТзОВ «Агідель» - економія природного газу склала 1 млн.куб.м. Крім того в області за рік відтворено лісів на площі 4245 га.



3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

Оцінка антропогенних викидів в області здійснюється :

- промисловими підприємствами - при спалюванні органічного палива (Методика визначення викидів забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних установок. ГКД 34.02.305-2002. Міністерство палива та енергетики України. Київ,2002 рік);

- сільськогосподарськими підприємствами - при вирощуванні тварин та птиці (Збірник показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Том 3, розділ ХІІ «Сільське господарство». Український науковий центр технічної екології. Донецьк,2004 рік).


3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату

За даними Волинського обласного центру гідрометеорології у Волинській області , питаннями зміни клімату займається Український науково дослідний гідрометеорологічний інститут.



4. Стан водних ресурсів

4.1 Водні ресурси та їх використання

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Гідрографічна сітка області представлена річками двох великих басейнів: р.Прип’ять і р.Зах.Буг. Ріки області переважно належать до басейну р.Прип’ять. Річка Прип’ять з притоками Турія, Стохід і Стир є найбільшою річкою області. Вздовж західної межі області протікає р.Західний Буг з притокою Лугою. Вони протікають по території області в основному з півдня на північ, мають повільну течію, через незначне зниження поверхні області на північ. Більшість річок Волині через невеликі глибини не суднохідні. За даними облстатуправління у 2009 році на території Волинської області нараховувалося 132 річки довжиною 3530,8 км (довжина кожної з річок більше 10 км).

Серед західних областей України Волинська область має найбільшу кількість озер (265 шт.). Найбільші і наймальовничіші озера області – Світязь, Пулемецьке, Турське, Люцимир, Перемут, Оріхове, Волянське, Біле, Любязь. Площа дзеркала води в озерах області становить 13 414 га. За походженням вони різноманітні. Переважна більшість - карстові озера, менша – заплавні. Їх режим тісно пов’язаний з річками, а під час весняної повені самостійне існування озер припиняється. Заплавні озера заболочені, з низькими берегами і в’язким дном.

У Волинській області в експлуатації станом на кінець 2009 р. знаходиться 12 водосховищ. Площа дзеркала води у водосховищах становить 2203 га. Використовуються вони для зволоження осушених земель на меліоративних системах та риборозведення. Протягом року за допомогою водосховищ проводиться перерозподіл стоку річок області з метою збільшення їх водності та подальшого використання за акумульованих об’ємів води для зволоження осушених земель в засушливі періоди.

На території області нараховувалося 617 ставків загальною площею водного дзеркала 4544 га., основними джерелами живлення яких були талі, повеневі, дощові і підземні води.

Запаси поверхневих вод області достатні для їх використання на різні потреби.

За даними Волинського обласного виробничого управління водних ресурсів та водного господарства, у 2009 році обсяги забору води становили 98,8 млн.м3, що на 2,4 млн.м3 більше, ніж у 2008 році. З підземних водоносних горизонтів забрано приблизно 59,3 млн.м3 (на 3,4 млн.м3 менше), з поверхневих водних об’єктів – 39,5 млн.м3 (на 5,8 млн.м3 більше). Збільшення забору води пояснюється включенням в звітність 2-ТП водгосп нововиявлених ставків.

Об’єкти водопостачання в області експлуатують шість спеціалізованих підприємств, які створені в містах: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Ківерці, Любомль. В інших районних центрах області системи водопостачання експлуатуються районними виробничими управліннями житлово-комунального господарства.

В 2009 році в області нараховувалось 454 основні водокористувачі, якими за рік було використано 76,3 млн.м3 свіжої води, що на 1,5 млн.м3 (на 1,9 %) менше, ніж у попередньому році.

Використання водних ресурсів в області є раціональним, водний баланс бездефіцитний.

У 2009 році у поверхневі водойми скинуто 47,7 млн. м3 зворотних вод, що на 16,5% або на 6,7 млн.м3 більше, ніж у попередньому році.

Обсяги водокористування та водовідведення в області, в т.ч. по водних об’єктах подано в таблицях 4.1; 4.2.


Основні показники використання і відведення води (млн.м3)

Таблиця 4.1.

Показники

1990

2000

2006

2007

2008

2009

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

193,7

131,7

97,5

92,4

96,4

98,8

У тому числі для використання



















Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на

186,9

121,5

76,8

79,7

77,8

76,3

виробничі потреби

43,29

15,0

24,8

24,4

23,9

21,5

побутово-питні потреби

46,87

39,0

28,1

27,0

26,2

24,3

зрошення



















сільськогосподарські потреби

46,82

13,6

16,1

19,8

19,6

19,3

ставково-рибне господарство



















Втрати води при транспортуванні

6,787

6,3

7,8

6,4

7,4

7,1

Загальне водовідведення з нього

115,0

56,8

54,6

58,4

58,3

64,4

у поверхневі водні об'єкти

93,75

42,6

38,8

40,5

41,0

47,7

у тому числі



















забруднених зворотних вод

22,15

34,9

0,6

4,0

4,5

3,7

з них без очищення

-

2,7

0,3

0,1

1,2

0,7

нормативно очищених

46,51

5,4

28,0

24,9

24,1

21,8

нормативно чистих без очистки



















Обсяг оборотної та послідовно використаної води

122,0

42,3

46,4

42,9

38,4

26,3

Частка оборотної та послідовно використаної води, %




73,8

65,2

63,8

61,6

54

Потужність очисних споруд

83,33

81,9

76,7

76,3

76,4

77,7


Забір, використання та відведення води за 2009 рік (млн.м3)

Таблиця 4.2

Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти

всього

з них забруднених зворотних вод

р. Прип’ять

78,35

61,59

36,89

0,96

р. Зах.Буг

20,41

14,71

10,83

2,71

Разом

98,76

76,30

47,72

3,67


4.2. Забруднення поверхневих вод

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

На території Волинської області експлуатуються очисні споруду різних типів, з яких 30 повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Потужність очисних споруд в області становить 77,7 млн.м3. Забезпечують нормативну очистку зворотних вод найбільші в минулому забруднювачі поверхневих водойм – підприємства “Луцькводоканал”, Ковельське та Володимир-Волинське управління водопровідно-каналізаційного господарства, які експлуатують каналізаційно-очисні споруди.

Щодо скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Волинської області, то тут намітилася тенденція до зменшення обсягів скиду. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2009 році склав 3,672  млн. м3 і зменшився в порівнянні з 2008 роком на 0,798 млн. м3, або 17,8 %.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал