Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка9/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20
(Додаток 1). Оскільки з 2010 року в Україні змінилася система реєстрації актів цивільного стану, частина розлучень, здійснена в судовому порядку, залишається поза межами статистичного обліку. Також необхідно враховувати, що розпад так званих цивільних шлюбів також не підлягає ніякому обліку. Тому в таблиці наведено дані для порівняння до 2008 року. Необхідно зазначити, що існує категорія молодих людей, які взагалі не планують подружнього життя в майбутньому. Відсоток такої молоді досить відчутний серед наймолодших чоловіків (15–19 років і 20–24 рокита жінок віком
15–19 років. Причиною відмови від майбутнього шлюбу більшість цих молодих людей називає бажання бути незалежними, не обмежувати свою свободу, зосередитись на кар’єрі. На думку експертів, відмова від шлюбних планів у цьому віці може означати і радикалізм поглядів, притаманний підліткам, і відкладання шлюбу за межі найближчих планів, які включають насамперед освіту й вибір професії. У сучасних умовах все більша частина молоді відкладає шлюб до закінчення періоду навчання, здобуття професії, працевлаштування. Так, середній вік взяття шлюбу за 2000–2014 рр. підвищився у чоловіків з 29,4 до 31,1 року, жінок – з 26,5 до
28,3 року. Ранні шлюби стають нетиповим явищем у 2013 і 2014 роках вони становили менше 1% всіх зареєстрованих шлюбів (Рис. 1.5.1.).
Рис. 1.5.1. Частка шлюбів з нареченою у віці до 18 років у загальній кількості шлюбів,
зареєстрованих в Україні у 1990-2014 рр., %
Зміна вікової моделі шлюбності, і, насамперед, скорочення ранньої шлюбності, яке відбувається в Україні, є наслідком загальної модернізації життя суспільства в умовах його соціально-економічної трансформації на ідеях лібералізації та глобалізації. Важливу роль зіграло і поширення серед молоді методів сучасної контрацепції, що розширило можливості планування строків дітонародження і зменшило кількість вимушених шлюбів, що укладались через небажану вагітність. Певною мірою вплинули і змінив законодавстві у квітні
2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку, яким підвищила шлюбний вік жінок до 18 років, тобто було встановлено однаковий шлюбний вік для чоловіків та жінок. Ці зміни, на думку деяких експертів, також можуть негативно впливати на рівень шлюбності молоді. Адже певна частина молодих людей неготова вдаватися до складних бюрократичних процедур задля укладання шлюбу в разі, якщо потенційна дружина має нижчий, ніж передбачено у чинному законодавстві, вік. Найчастіше такі пари відмовляються від офіційної реєстрації та проживають у незареєстрованому шлюбі. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
90
, визначаючи цілі та пріоритети у своєму житті, респонденти назвали передусім народження та виховання дітей, забезпечення їм освіти – 48%. Другу позицію займають пріоритети, пов’язані з роботою, пошуком та/або досягненням певних результатів уній. Заробляння/отримання достатньої кількості грошей на третій позиції – 36%. Така трійка цілей та пріоритетів характерна для старших вікових категорій молоді (25–34 роки, тоді як для респондентів 20–24 років на першому місці стоїть робота або улюблене заняття, а для респондентів 14–19 років – здобуття освіти для себе та робота або улюблене заняття. З віком знижується пріоритетність пошуку коханого (-ної), а також гарних друзів (що закономірно, адже з віком багато молодих людей досягає вказаних цілей) і підвищується пріоритетність цілей, пов’язаних з дітьми, зароблянням грошей та здоров’ям. Для жінок більш пріоритетними, ніж для чоловіків, є цілі, пов’язані з дітьми такі цілі назвали 61% жінок проти 36% чоловіків) та здоров’ям (23% проти 16%). Водночас, опитування не підтверджує стереотипного уявлення проте, що пошук близької людини та одруження є більш пріоритетним для жінок – 21%
89
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
90
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
чоловіків та 21% жінок назвали цей пріоритет. Щодо цілей, яких молоді люди вже досягли у своєму житті, найчастіше згадувались знайдення коханої людини/одруження (32%), цілі, пов’язані з дітьми, – 30%, здобуття освіти – 30%, знайдення хороших, вірних друзів – 28%.
45% з числа опитаних представників української молоді неодружені перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі, 11% живуть разом без оформлення шлюбу, 3% – розлучені/не живуть разом, хоч і не оформили розлучення. З числа тих, хто живе разом у шлюбі, але без реєстрації, 20% зазначили, що відмова від реєстрації – це їхня ініціатива, а 20% вказали, що партнер/партнерка не бажає зареєструвати шлюб. Ще 7% вказали, що зареєструвати шлюб неможливо (в опитувальнику респонденти переважно пояснювали цю відповідь браком коштів.
58% з тих, хто живе разом без реєстрації, планують зареєструвати шлюбу найближчому майбутньому. 21% чоловіків і 19% жінок стверджують, що вони особисто не бажають реєструвати шлюб – різниця не є статистично значущою (Рис.
1.5.2).
Чоловіки
Жінки
ЗАГАЛОМ
Я
21%
19%
20%
Партнер/партнерка
17%
25%
21%
Це неможливо
3%
10%
7%
Плануємо зареєструвати шлюб в найближчому майбутньому
63%
52%
58%
Відмова відповідати
2%
5%
3%
N
125
154
279
Рис. 1.5.2. Розподіл відповідей на запитання Ви не бажаєте зареєструвати шлюб чи Ваша)
партнер(-ка)?» (серед респондентів, які живуть разом, але без реєстрації)
У випадку, коли відмова реєструвати шлюб є ініціативою самого респондента, основною причиною такої позиції є те, що офіційний шлюб є формальністю, яка не грає жодної ролі і, відтак, не впливає на мотивацію (62%), а у випадку, коли відмова реєструвати шлюб є ініціативою партнера/партнерки, цей показник трохи нижчий
(58%). Серед причин також є оформлення офіційного шлюбу забирає багато часу відповідно 15% і 19%), фінансові питання (відповідно 11% і 19%), недостатньо довго живемо разом (відповідно 11% і 15%), батьки або інші родичі проти (8% і
4%). Відповідаючи на запитання, з якою метою люди створюють сім’ї, респонденти згадують передусім кохання і бажання жити поруч із близькою та рідною людиною (81%), а також те, що «сім’ї створюють, щоб народжувати та виховувати дітей (77%). 29% вважають, що сім’ю створюють для ведення домашнього господарства, 12% – для покращення матеріального становища.

83
Плюралізація моделей поведінки, утому числі форми шлюбних стосунків, яка притаманна сучасному світу, знаходить своє відображення у шлюбних та сімейних орієнтаціях української молоді, її поглядах нарізні форми подружнього життя. Заданими вибіркових досліджень, більше половини молоді налаштована на офіційно зареєстрований, традиційний шлюб. Разом з тим, значна частина молодих людей понад 40%) планує почати своє подружнє життя з офіційно незареєстрованих шлюбних стосунків, тобто випробувати свій союз до його офіційної реєстрації. Певна група молоді (3–5% опитаних) має радикальніші погляди на шлюбі взагалі не планує реєструвати свої подружні відносини. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
92
, збільшення кількості цивільних шлюбів в останні роки молодь України загалом оцінює позитивно так вважають 47% опитаних, а 23% – вважають за можливе, але не для себе. 21% опитаних ставляться до цього явища негативно, 3% – вважають це аморальним і вартим громадського осуду, 1% – ставляться нейтрально, а 8% – вагаються з відповіддю. Хоча значна частина молоді позитивно ставиться до офіційно незареєстрованого шлюбного партнерства (проживає у такому партнерстві зараз чи планує його в майбутньому, більшість молодих людей вважає, що для дитини краще виховуватись усім їде батьки офіційно перебувають у шлюбі. Такі переконання молоді можуть слугувати підґрунтям для інформаційної та освітньої діяльності, спрямованої на підвищення у суспільній свідомості престижу офіційного шлюбу, зміцнення інституту сім’ї тощо. Таким чином, традиційно високий рівень шлюбності молоді України в цілому зберігається, хоча середній вік укладення шлюбу має стійку тенденцію до зростання. Створення сім’ї не завжди супроводжується офіційною реєстрацією шлюбу, проте традиційний зареєстрований шлюб залишається найбільш поширеною формою шлюбних відносин. Вибір стилю шлюбної поведінки визначається світоглядом партнерів, їхнім ставленням до традицій, планами щодо народження дітей, відносинами з батьками. Разом з тим, вплив матеріальних умов їхнього проживання досить значний так, за результатами попередніх досліджень, кожна п’ята пара, яка проживає у незареєстрованому шлюбі, офіційно не реєструє його через відсутність відповідних житлових умов
91
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
92
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
93
Сім’я та сімейні відносини в Україні сучасний стані тенденції розвитку. Авторський колектив під керівництвом акад. НАН України Лібанової Е.М. – Київ ТОВ «Основа-Принт», 2009, с. 115-121.
Суспільство має створити комфортні соціально-економічні й морально- психологічні умови для молодої сім’ї, сприяти вирішенню економічних і житлових проблем. Соціальна стабільність, упевненість більшої частини молодів тому, що вона матиме робоче місце, своєчасні виплати зароблених коштів, мінімальні соціальні гарантії, – це створює підґрунтя для створення нових сімей та забезпечить можливість для сім’ї виконувати свої основні функції народження, виховання, соціалізацію бажаної для батьків і необхідної для країни кількості дітей.
Репродуктивні орієнтації. Ключовою інформацією у з’ясуванні майбутніх тенденцій народжуваності та її основних характеристик є дані соціально- демографічних обстежень щодо ідеальної (на думку респондентів) і бажаної кількості дітей. Інформація щодо бажаної кількості дітей (у зіставленні зданими про народжених дітей) допомагає визначити незадоволеність потреби населення у народженні певної кількості дітей, або, навпаки, встановити небажаність народжень і незадоволену потребу населення у контрацепції. Ці показники дають змогу оцінити дітородні орієнтації респондентів. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
95
, 41% респондентів з числа української молоді має дітей, 51% – немає
Із тих, хто має дітей, 63% мають одну дитину, 31% – двох дітей, 4% – трьох дітей, а 1% – більше ніж трьох дітей. 75% опитаних представників української молоді мають дітей віком до шести років, 37% мають дітей віком від 6 до 18 років. У рамках мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств в Україні (МІКС, проведеного уроці Державною службою статистики України у співпраці з Українським центром соціальних реформ за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ, заміжнім жінкам та одруженим чоловікам було поставлено запитання протечи бажають вони мати ще одну дитину, і, якщо відповідь була позитивною, то коли вони планують її народити також з’ясовувалися питання щодо кількості дітей, яку вони вважають ідеальною. Розподіл відповідей заміжніх жінок віком 15–49 років щодо бажання народити ще одну дитину виявив чітку залежність від кількості наявних живих дітей усім ї враховуючи поточні вагітності. Серед заміжніх жінок, у яких на момент опитування ще не було досвіду материнства, 38,3% хотіли б народити дитину протягом найближчих двох років серед заміжніх жінок із однією дитиною таких було 17,6%, серед дводітних опитаних матерів лише 6,4% висловили бажання
94
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
95
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
народити дитину найближчим часом серед заміжніх жінок із трьома і більше дітьми таких було 8,4%. Відкласти народження наступної дитинина два і більше років планували здебільшого заміжні жінки, які ще не мали дітей (11,3%), і ті, хто мав лише одну дитину (15,6%). Для з’ясування змін дітородної поведінки особливий інтерес являє група респондентів, які чітко визначилися з планами і не бажав народжувати (більше) дітей. Троє з чотирьох заміжніх жінок з двома дітьми висловили бажання мати лише двох дітей усім ї. Серед багатодітних матерів більше б не хотіли народжувати також троє з чотирьох. Занепокоєння викликає той факт, що навіть серед жінок з однією дитиною майже 40% бажають припинити дітородну діяльність також є певна сукупність жінок, які взагалі не хотіли б мати дітей (серед заміжніх жінок без дітей 2,8% не хотіли народжувати. Чоловіки частіше, ніж жінки, вказували на невирішеність своїх майбутніх дітородних планів, але відхилення у розподілі відповідей щодо бажання не народжувати (більше) дітей одружених чоловіків і заміжніх жінок не є принциповим (Рис. 1.5.3.).
Р
и
с. 1.5.3. Розподіл відповідей респондентів щодо бажання не народжувати (більше) дітей, %
(за даними Державної служби статистики України)
96

За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
98
, 53% опитаних загалом хотіли б мати двох дітей, ще 14% хотіли б мати трьох дітей, 13% – тільки одну дитину і 2% – чотирьох дітей. Лише по 1% молодих чоловіків та жінок не хочуть мати дітей взагалі разом з тим, 22% чоловіків і 11% жінок не визначились, чи хочуть вони дітей, і скільки (Рис.
1.5.4).
96
Мультиіндикаторне кластерне обстеження домогосподарств, 2012 / Держслужба статистики України та ін.]. — К.
: КІС, 2013. – с. 124.
97
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
98
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.

86
Чоловіки
Жінки
ЗАГАЛОМ
Тільки одну дитину
13%
13%
13%
Двох
49%
58%
53%
Трьох
13%
15%
14%
Чотирьох і більше
2%
2%
2%
Не хочу мати дітей
1%
1%
1%
Важко відповісти
22%
11%
16%
N
1367
1485
2852
Рис. 1.5.4. Розподіл відповідей на запитання Скільки дітей Ви хотіли б мати загалом
(серед усіх респондентів)

Обстеження вкотре підтвердило зорієнтованість більшості українців на дводітну сім’ю: середня ідеальна кількість дітей як для заміжніх жінок, такі для одружених чоловіків становила двоє дітей. Найчастіше таку кількість дітей як ідеальну для сім’ї вказували жінки, які вже мають двох дітей (84,4%); цей же варіант відповіді переважав у жінок, які на момент обстеження ще не мали дітей (59,7%), та однодітних матерів (58,6%); навіть серед багатодітних матерів 18,4% вважали, що в ідеалів сім’ї повинно бути двоє дітей (найімовірніше, для цієї групи жінок народження третьої дитини було незапланованим. Разом з тим, деформації та соціальні корозії непомітно, але невпинно підточують ідеальні уявлення молоді про інститут сім’ї, посилюючи негативні тенденції в її розвитку. Характерними негативними особливостями сімейних орієнтацій сучасної молодіє споживацтво та соціальний інфантилізм хибне уявлення про особливості статеворольової поведінки, незнання елементарних норм сімейного права психологічна неготовність до домашньої праці несформованість психологічних рис, необхідних для гармонійного спілкування у шлюбі невміння вирішувати конфліктні ситуації в повсякденному сімейному житті. Відтак, особливого значення набуває завдання систематичної підготовки молодих громадян старшокласників) з основ сімейних взаємин, організації сімейного життя, виховання дітей. Тобто необхідна комплексна програма підготовки молоді до подружнього життя, формування у молодих громадян сімейних цінностей. Подібні програми мають об’єднати зусилля та ресурси органів виконавчої влади, громадських об’єднань та місцевих громад. Більшість науковців розглядає цінності сімейного життя як складне, інтегроване утворення, що охоплює стійку позитивну мотивацію на створення сім’ї шлюбу, актуалізацію знань, соціальних умінь і навичок, необхідних для реалізації функцій сім’ї, розвиток особистісних якостей сім’янина, здатність до емпатійного розуміння партнера та конструктивну поведінку у взаєминах. До цінностей сімейного життя належать цінність шлюбу як форми організації сім’ї, прагнення до
народження та виховання дитини/дітей у законному шлюбі, довіра та любов, взаємоповага та взаєморозуміння у родині. Результати останніх досліджень, проведених Інститутом проблем виховання Національної академії педагогічних наук України (науково-дослідна тема Формування сімейних цінностей у дітей шкільного віку в сучасних соціокультурних умовах) доводять, що проблема підготовки учнів старшого шкільного віку до створення майбутнього подружжя, зокрема виховання у них цінностей сімейного життя, зараз видається надзвичайно актуальною. Аналіз результатів опитування виявив, що молодь старших класів має специфічні погляди на шлюб, сім’ю, сімейні цінності та майбутні подружні стосунки. З одного боку, старшокласники декларують сприйняття соціально важливих норм та цінностей стосовно сім’ї та шлюбу. З іншого – спостерігається невідповідність у розумінні ролі вищезазначеного для функціонування і розвитку кожної людської особистості та суспільства загалом. Спостерігається високий рівень розбіжностей у трактуванні самого поняття «сім’я». Наприклад, 10,1% опитаних бачать її як опору, модель союзу, єдине ціле, те, що немає матеріального підґрунтя, основу розвитку дитини 15,6 % звертають увагу на моральну та духовну сфери взаємин, згадуючи про любов, кохання, поціновування один одного, щастя та підтримку. Надзвичайно небезпечним є те, що 34,2% опитаних молодих людей сприймають сім’ю як спосіб задоволення власних егоїстичних потреб. Висловлюючи своє ставлення до шлюбу, 23,8% учнів старших класів розуміють його як союз людей, узаконення стосунків, спільне рішення людей, поєднання/об’єднання чоловіка й жінки в єдине ціле. Лише 3% старшокласників сприймають шлюб як партнерський союз, побудований на основі кохання, доброї волі, відповідальності, законності, тобто такий, що є офіційно зареєстрованим. Значна частка відповідей (55,4%) свідчить про ставлення старшокласників до шлюбу як формального способу оформлення стосунків. Подібна поведінка може свідчити про нерозуміння старшокласниками сутності інституту шлюбу і його функцій, про несформованість особистісної відповідальності за власне життя. Наведені результати актуалізують завдання підготовки молоді до шлюбу. Схвалення молоддю (51,2% опитаних старшокласників) організації шлюбних відносин між чоловіком та жінкою у формі неофіційних стосунків зумовлює зростання в майбутньому кількості незареєстрованих шлюбів. Важливо відзначити, що дівчата більше схильні до вибору в майбутньому офіційно зареєстрованого шлюбу, ніж хлопці. Останні не вважають, що реєстрація шлюбу потрібна або відіграє важливу роль у побудові та функціонуванні сім’ї. При ранжуванні цінностей сімейного життя 39% молодих людей вважали найголовнішими чесність, мужність/чарівність, комунікабельність, сексуальність. Показовим є те, що 34%
однією з пріоритетних цінностей вважають уміння партнера забезпечувати сім’ю й заробляти гроші. Необхідно звернути увагу на взаємовиключне трактування старшокласниками сімейних ролей. З одного боку, молоді люди декларують традиційне трактування ролей членів сім’ї, в якому чоловік виступає головою сім’ї, і т.д. (52%). З іншого – заявляють про наміри побудови демократичних взаємин, побудованих на партнерстві подружжя (34%). Для ефективного формування державної молодіжної та сімейної політики необхідно передусім усвідомити причини, що детермінують парадоксальність і суперечливість шлюбної поведінки молоді та впливають на її дітородні орієнтації. До таких причин відносяться високий рівень розлучуваності, розвиток альтернативних форм сімейних союзів, зокрема поширення незареєстрованих шлюбів та одностатевих зв’язків; висока частка неповних сімей, у яких дітей виховує лише один із батьків наднизький рівень народжуваності висока смертність серед молодих чоловіків тривала соціально-економічна нестабільність, відсутність упевненості в майбутньому, високий рівень безробіття серед молоді, низький рівень заробітної плати. Це лише основні причини, що спровокували демографічну кризу, яку Україна переживає протягом усіх років незалежності. У наявній ситуації завдання державної молодіжної політики в питаннях підготовки молоді до шлюбу та підтримки молодих сімей полягає у створенні важелів впливу на динаміку демографічних процесів, які діють опосередковано, через людську поведінку, через ухвалення рішень у сфері шлюбу, сім’ї, народження дітей, вибору професії, сфери зайнятості, місця проживання. Заходи політики мають впливати як на формування у молодих людей демографічних потреб, що обумовлюють специфіку репродуктивної поведінки, такі на створення умов для їх реалізації. Необхідність враховувати і погоджувати інтереси різних рівнів індивідуальних, сімейних, групових і суспільних місцевих, регіональних і загальнодержавних економічних, соціально-політичних, екологічних і етнокультурних найближчих, середньострокових і довгострокових – додає особливої складності молодіжній політиці як частині соціального управління. Молодіжну політику не можна розглядати у відриві від аналізу динаміки чисельності, структури і розселення населення. Конкретна демографічна ситуація, її тенденції та перспективи зумовлюють характері цільову спрямованість політики. Доки у процесі формування цілей та основних завдань соціальної і молодіжної політики не буде визнано пріоритетність сім‘ї та її соціальну значущість (дітна сім’я як наріжний камінь соціального благополуччя), очікувати виходу як демографічної, такі з соціальної та економічної кризи не варто. Отже, є підстави наполягати на необхідності формування цілісної системи заходів державної молодіжної політики,
вироблення адекватних механізмів, які би протидіяли тій сукупності взаємопов’язаних та взаємозумовлених причин, що детермінують проблеми розвитку та функціонування сім’ї.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал