Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка8/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20
форми
власності
ВНЗ І-ІІ
рівнів
акредитації
ВНЗ ІІІ-ІV
рівнів
акредитації
Кількість
студентів
2005/2006
951
749 202 606 345 2
709 161
2006/2007
920
721 199 570 350 2
786 582
2007/2008
904
702 202 553 351 2
813 798
2008/2009
881
685 196 528 353 2
763 873
2009/2010
861 674 187 511 350 2
599 426
2010/2011
813 637
176
483
330
2 418 111
2011/2012
805 633
172
479
326
2 246 363
2012/2013
785 619
166
469
316
2 106 174
2013/2014
767 609
158
458
309
1 992 882
2014/2015
664 520
144
387
277
1 689 226
\ Доволі стабільною залишається частка приватних вищих навчальних закладів у 2014/2015 навчальному році в Україні функціонувало 144 недержавні ВНЗ, або
21,7% від усіх вищих навчальних закладів (у 2013/2014 н.р. – 158 недержавних ВНЗ,
або 20,6%). У вказаних 144 ВНЗ навчалося 154,9 тис. осіб (10,8% від загальної кількості студентів ВНЗ, зокрема у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації – 127,5 тис. осіб
(8,8% студентів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації. Динаміка показників залучення молоді до вищої освіти свідчить про збереження її доступності для різних верств населення. Заданими Міністерства освіти і науки України, на початок 2014/2015 навчального року в Україні у вищих навчальних закладах І–ІV рівнів акредитації навчалося 1 689 226 студентів. З них у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації – 251 271 студенту вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації – 1 437 955 студентів. У порівнянні з
2005/2006 н.р. чисельність студентів зменшилась більш ніжна третину – на 37,65%. Це обумовлено демографічною ситуацією в країні. У 2014/2015 н.р. у вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації вступило
361 110 студентів, з них у заклади І-ІІ рівнів акредитації – 69 463 особи, у ВНЗ ІІІ- І рівнів акредитації – 291 647 осіб. Щодо професійного вибору студентів, зарахованих на навчання у ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації, заданими Державної служби статистики, найбільше з них обрали спеціальності Економіка і підприємництво – 15,1% (44 154 студенти, Право –
8,4% (24 494 студенти, Транспорті транспортна інфраструктура – 5% (14 571 студент, Інформатика та обчислювальна техніка – 4,8% (13 990 студентів) та Медицина – 4% (11 635 студентів. Незважаючи на складні соціально-економічні та політичні умови, частка студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах за рахунок коштів державного бюджету, збільшується. Таку навчальному році за рахунок коштів державного бюджету навчалися 42% студентів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, у
2014/2015 н.р. – 47,7% (з них у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації – 44,8% та 50,5% відповідно. На зменшення чисельності студентів вищих навчальних закладів, крім демографічної ситуації, впливає також і збільшення можливостей молоді здобути вищу освіту закордоном. За результатами дослідження, проведеного Центром дослідження суспільства (ЦДС) уроці, кількість молодих українців, які навчаються закордоном, щороку зростає. Число українців на студіях в іноземних університетах у 2013/2014 навчальному році становило 40 996 осібне враховано дані з Росії, Греції, Туреччини та Хорватії, оскільки статистичний збір інформації у цих країнах на момент проведення моніторингу тривав. Найбільше молодих українців навчалося в Польщі (15 123 особи, Німеччині (9 212 осіб, Росії (4737 осіб у 2012/2013 н.р.), Канаді (2 053 особи),Чехії (2 019 осіб, Італії (1 894 особи, США
73
Щорічний моніторинг кількості українських громадян, які навчаються у закордонних університетах на денній формі навчання (охоплює 34 країни світу, в яких громадяни України потрапляють у статистичний збір, 2015 р. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/kilkist-studentiv-ukraintsiv-za-kordonom

73
(1 464 особи, Іспанії (1 418 осіб, Франції (1 320 осіб, Австралії (1 074 особи) та Великій Британії (1 040 осіб. Без урахування Росії, динаміка зростання української молоді, яка навчається закордоном, з 2009 пороки становить 82%. За останні два роки приріст становить 19% (6 501 особа, з них понад 4/5 склали українці, які навчаються в польських університетах (збільшення відбулося як в абсолютному, такі відносному показниках – з 9 620 до 15 123 осіб. Також значний приріст українців зафіксовано в австралійських, канадських, британських, чеських та італійських університетах
74
Орієнтації молоді на здобуття освіти закордоном досить високі. Заданими загальнонаціонального дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, проведеного уроці Фондом Демократичні ініціативи ім. Ілька
Кучеріва та фірмою «Юкрейніансоціолоджі сервіс, переважна більшість студентів країни (69%, у 2011 цей показник становив 55%) хотіла б навчатися закордоном. Найбільше (майже 80%) таких серед студентів, що навчаються за технічним профілем
75
Результати дослідження Прагнення, бачення розвитку і погляди української молоді, проведеного Британською радою та GfK Ukraine уроці, також засвідчили вказані орієнтації більше половини опитаних (56%) мають бажання навчатися закордоном, але у переважної більшості з них (44%) це бажання носить пасивний характер вони активно не шукають можливостей. Найвища частка респондентів, які мають бажання навчатися закордоном серед молоді з загальною освітою (початкова, неповна середня та повна середня) – 8%
76
. Ті, хто хоче навчатися закордоном, найчастіше мотивовані бажанням досконало вивчити англійську мову (50%), отримати якісну вищу освіту (47%), знайти роботу закордоном) або знайти роботу в Україні (39%). Основна перешкода навчанню закордоном нестача коштів для оплати проживання закордоном) або для оплати навчання (63%). Близько третини
(39%) сказали, що їм бракує знання англійської мови ще 21% – знання іншої іноземної мови.
74
Щорічний моніторинг кількості українських громадян, які навчаються у закордонних університетах на денній формі навчання (охоплює 34 країни світу, в яких громадяни України потрапляють у статистичний збір. Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.cedos.org.ua/uk/osvita/kilkist-studentiv-ukraintsiv-za-kordonom
75
Вища освіта в Україні громадська думка студентів. Загальнонаціональне опитування студентів було проведено з
5 по 12 березня 2015 р. Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніансоціолоджі сервіс. Усього було опитано 1001 респондента за національною вибіркою ВНЗ України, що є репрезентативною для студентського загалу за розташуванням ВНЗ, формою власності, курсом навчання. Похибка вибірки не перевищує
3,2%. Опитування в Криму, Донецькій та Луганській областях не проводилось.
76
Прагнення, бачення розвитку і погляди української молоді. Дослідження Британської ради та GfK Ukraine проведено у листопаді-грудні 2014 р. Усього було проведено 1 200 онлайн-інтерв’ю та 30 глибинних інтерв’ю. Опитування в Криму і на окупованій території Донецької та Луганської областей не проводилось. Вибірка є репрезентативною для інтернет-користувачів віком 16–35 років, які користуються Інтернетом понад 11 годинна тиждень у неробочих цілях.
Отже, українські студенти орієнтуються на здобуття освіти закордоном через її вищу якість, у той же час вважають якість освітив Україні досить низькою. За результатами соціологічного дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, більшість українських студентів оцінює якість вищої освітив Україні нижче середнього – у 2,8 бала за бальною шкалою уроці бала Найсерйозніші проблеми вищої освіти, на думку студентів, – невизнання дипломів більшості вітчизняних ВНЗ у світі (51%), невідповідність викладання вимогам ринку праці (41%), корумпованість викладацького складу ВНЗ (39%), низький рівень якості освітив українських ВНЗ порівняно зі світовим рівнем (32%). Водночас студенти не вбачають серйозної проблеми в низькому професійному рівні викладачів (9%) та у відсутності студентського самоврядування (Одною з найголовніших проблем української освіти є поширеність корупції. Порівняльний аналіз досліджень рівня корупції в Україні, які проводилися компаніями Transparency International, Gallup International та Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова» у 2013–2015 рр., засвідчив, що рівень корупції в освіті зріс з 31,5% уроці до 41,3% у 2015 р.
79
За результатами дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, з випадками корупції у ВНЗ безпосередньо стикалися 34% студентів, ще
26% чули про це від інших. Зовсім не стикалися з явищами корупції у своєму ВНЗ
40% опитаних студентів. Загалом, серед усіх студентів 29% відповіли, що їм доводилося дарувати подарунки викладачам, 22% надавали викладачам різноманітні послуги, 18% платили гроші за оцінки, а 19% купували реферати, курсові та дипломні роботи. Не залучалися до корупційних дій 45% студентів (уроці ситуація була гіршою тоді до подібних дійне долучилося 34%). Головна мета корупційних дій – прихильність викладача під час складання сесії (37%), а 32% вважають подібні дії просто знаком вдячності. Натиск викладача послалися значно менше – 23% (уроці про це повідомляли 15%). Основна ситуація здійснення корупційних дій – це складання заліків та іспитів так вважають 61% студентів уроці За результатами соціологічного дослідження Молодь України,
77
Там само. Там само.
79
За останні 2 роки рівень корупції в Україні зріс на 18%, – дослідження. Електронний ресурс. – Режим доступу Вища освіта в Україні громадська думка студентів. загальнонаціональне опитування студентів було проведено з 5 по 12 березня 2015 р. Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та фірмою «Юкрейніансоціолоджі сервіс. Усього було опитано 1 001 респондента за національною вибіркою ВНЗ України, що є репрезентативною для студентського загалу за розташуванням ВНЗ, формою власності, курсом навчання. Похибка вибірки не перевищує
3,2%. Опитування в Криму, Донецькій та Луганській областях не проводилось.
81
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
проведеного компанією GfK Ukraine
82
, значна частка молоді віком 14–
83 34 роки задоволена рівнем своїм своєї освіти (40% зазначили, що так, цілком задоволені,
27% – скоріше так, ніжні. Частково задоволеними або частково незадоволеними рівнем своєї освіти є 16% молоді, 4% – вагаються з відповіддю на це запитання. Досить незначною є частка тих, хто незадоволений рівнем своєї освіти (5% відповіли скоріше ні, ніж так, 4% – ні, незадоволені. Серед респондентів, які закінчили навчання, ті, що отримали вищу освіту, значно більше задоволені рівнем своєї освіти, ніж ті, що не отримали, – 83% проти 56%. Попри таку незначну частку незадоволених рівнем своєї освіти, серед молоді виявлено досить значну кількість охочих мати більш високий рівень освітньої підготовки (53%). Не хотіли б мати більш високий рівень підготовки 30% молоді, а
17% – вагаються з відповіддю. Закономірно, щонайбільше таких серед тих, хто навчається в середніх навчальних закладах, – 71% (Рис. 1.4.2).
Навчаються у
школі або
іншому
середньому
навчальному
закладі
Закінчили
навчання, не
мають вищої
освіти
Навчаються у
вищому
навчальному
закладі
Закінчили
навчання,
мають вищу
освіту
ЗАГАЛОМ
Ні, не хотів (-ла) б
12%
42%
19%
30%
30%
Так, хотів (-ла) б
71%
38%
60%
55%
53%
Важко відповісти
17%
20%
22%
15%
17%
N
264
695
284
1596
2852

Рис. 1.4.2. Розподіл відповідей на запитання Чи хотіли б Ви мати більш високий рівень
освітньої підготовки (серед усіх респондентів, %
Серед основних мотивів прагнення до підвищення рівня освіти молодь, яка бажає продовжити навчання, визначає можливість влаштуватися на більш престижну роботу (53%), особисту потребу у підвищенні рівня освіти (53%), можливість більш високого заробітку (50%), можливість зробити гарну кар’єру»
(35%). Молодь, яка немає намірів підвищити свій освітній рівень, у більшості вважає, що отриманої освіти достатньо, або немає бажання далі навчатися (60%), дехто немає часу на навчання, тому що йому треба заробляти гроші (25%). 11% опитаних упевнені, що в Україні неможливо безкоштовно вступити до того
82
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
83
Там самонавчального закладу, який їх цікавить 8% повідомили, що їм бракує знань або здібностей для продовження навчання. Однією з головних рис освіти України є невідповідність структури підготовки фахівців потребам ринку праці, що призводить до труднощів при працевлаштуванні молоді. Дисбаланс попиту і пропозиції на ринку праці існує вже давно, і його головними причинами стали комерціалізація освіти і намагання молоді здобути професію, яка приносить високі доходи і забезпечує високий соціальний статус. За результатами дослідження Вища освіта в Україні громадська думка студентів, основним мотивом обрання свого навчального закладу майже половина студентів (48%) назвала власне бажання, інтересу році – 39%), значно менше
(18%) орієнтувалися на престиж професії, можливість подальшого працевлаштування. Водночас 46% студентів упевнені, що в майбутньому працюватимуть за отриманою спеціальністю, серед решти 34% – працюватимуть за спеціальністю в разі гідної оплати, а 6% – вже знають, що не працюватимуть за спеціальністю. Найбільше вірні своєму вибору професії студенти-митці, серед яких 57% збираються будь-що працювати за спеціальністю і жоден поки що не відмовився від свого вибору. А найменше налаштовані на роботу за обраною професією студенти технічного профілю (34%), а 41% – залежно від майбутньої зарплати
84
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, майже половина молоді планує обирати або обрала свою спеціальність, виходячи з власних інтересів, уподобань, здібностей (49%), третина обирає ту спеціальність, яка забезпечить гідний заробіток (30%). Також опитані обирали чи обиратимуть свою спеціальність за порадою батьків або родичів (16%), за престижністю спеціальності
(15%), а також ту спеціальність, за якою можна здобути освіту безкоштовно (11%). Результати дослідження свідчать, що на вибір молоддю спеціальності майже не впливають профорієнтаційні консультації та тестування. Так, лише 4% опитаних обрали або оберуть свою спеціальність за результатами безкоштовного профорієнтаційного тесту, який є у вільному доступі, 2% – за результатами платного профорієнтаційного тесту авторитетної мережі, 2% – за порадою професійного консультанта/шкільного психолога. Виявилась негнучкою і система підготовки фахівців за держзамовленням система освіти навіть за держзамовленням не враховує суспільної потреби в тих чи інших спеціалістах на перспективу (Табл. 1.4.4). Там само.
85
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
Як наслідок, протягом останніх десятиліть частка випускників ВНЗ, які звертаються до Державної служби зайнятості, є досить високою. Заданими Державної служби зайнятості, станом на 1 липня 2015 року кількість осіб, які мали статус безробітного та які зареєструвалися у Державній службі зайнятості впродовж року з дня закінчення ВНЗ, становила 5,4 тис. осіб, стільки ж – 5,4 тис. осіб – з числа випускників ПТНЗ. Більше третини із загальної кількості безробітних випускників ВНЗ мали освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, кожен четвертий
– спеціаліста, 18% – магістра та майже 19% – бакалавра. Кожен третій безробітний з числа випускників вищих навчальних закладів здобув освіту за напрямом Економіка, комерція та підприємництво, 15% – навчалися за напрямом підготовки Інженерія, майже кожний десятий – за напрямом Право, за напрямками підготовки Медицина та Гуманітарні науки мали освіту по 7% випускників.
Таблиця 1.4.4
Щорічне державне замовлення на підготовку бакалаврів за деякими спеціальностями, осіб
86
Рік
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015 Економіка та менеджмент
17 593 18 177 11 888 15 027 13 692 13 122 10 125 Право
10 179 10 461 8 500 9 499 9 430 9 070 6 845
Комп’ютерні науки
6 180 6 189 5 144 7 016 7 217 7 660 7 100 Педагогіка
6 657 6 397 5 730 6 545 6 394 6 150 4 410 Будівництво та архітектура
5 876 5 855 4 611 5 065 5 415 5 065 4 020 Медицина
4 249 4 443 4 788 4 788 4 823 5 460 5 475 Сільське господарство
4 571 4 711 4 214 4 633 4 628 4 270 3 550 Електротехніка
3 599 3 652 3 087 3 623 3 566 3 383 2 944 Біологія
1 821 1 868 1 501 1 780 1 700 1 680 1 300 Фізика
1 429 1 425 820 1 345 1 300 1 200 900 Електроніка
991 1 026 897 1185 1 160 1 080 920 Хімія
970 960 714 902 905 845 780 Металургія
862 871 461 860 795 730 520 Авіація та космонавтика
533 660 464 675 639 632 645 Військові науки
642 737 756 975 626 735 1 762 Легка промисловість
405 449 368 450 415 400 350 Серед випускників професійно-технічних навчальних закладів, які зареєструвалися у Державній службі зайнятості, 40% отримали професії, що відносяться до групи кваліфіковані робітники з інструментом, майже третина – працівники сфери торгівлі та послуг, 21% становили технічні службовці, 7%
86
Вища освіта для безробітного кого навчає Україна. Електронний ресурс. – Режим доступу http://forbes.net.ua/ua/nation/1400416-vishcha-osvita-dlya-bezrobitnogo-kogo-navchae-ukrayina
отримали професії робітників з обслуговування експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
87
За результатами дослідження Досвід працевлаштування випускників вищих навчальних закладів погляд випускників та роботодавців, проведеного в рамках проекту СКМ Рейтинг ВНЗ України Компасу році, головними бар’єрами для прийому на роботу випускників ВНЗ найчастіше стають низький рівень практичної підготовки (59%), завищені вимоги до зарплати та перспектив кар’єрного зростання (40%) та відсутність досвіду роботи (Підбиваючи підсумки, слід констатувати, що в системі освіти України уроці збереглися основні тенденції попередніх років скорочення кількості загальноосвітніх шкіл та учнів у них, низька наповнюваність дітьми сільських шкіл, зменшення чисельності ВНЗ та студентів у них. Ці тенденції, поява яких зумовлена демографічною кризою та міграційними процесами, посилилися внаслідок політичної ситуації – окупації Криму та воєнний дійна Сході країни. Відповідно, в країні виникла проблема влаштування у загальноосвітні школи та вищі навчальні заклади учнів та студентів з числа внутрішньо переміщених осіб. Протягом 2014–
2015 років ця проблема була успішно розв’язана. Протягом року посилилися негативні тенденції погіршення якості освіти, поширення корупції та існування досить високої частки безробітних з числа випускників ВНЗ. Покращити ситуацію з якістю освіти молодів Україні можливо шляхом впровадження цілісної програми профорієнтації, налагодження партнерства ВНЗ і компаній (це дозволить підвищити рівень практичної підготовки випускників ВНЗ, розвитку дослідницьких напрямів у роботі ВНЗ, включаючи обмін практиками із закордонними колегами (розвиток мобільності, впровадження програм підвищення професійного та особистісного зростання працівників. Потребує реформування і система державного замовлення та ліцензування ВНЗ, спрямована на оптимізацію підготовки фахівців відповідно до потреб ринку праці. Пріоритетом державної політики у сфері освіти повинно стати оновлення її структури та змісту відповідно до потреб ринку праці, інтеграції в єдиний європейський простір, формування системи навчання упродовж життя.

87
Пропозиція робочої сили та попит на неї. Аналітична записка. Державна служба зайнятості. Електронний ресурс.
– Режим доступу http://www.dcz.gov.ua/statdatacatalog/document?id=350800 88
Дослідження Досвід працевлаштування випускників вищих навчальних закладів погляд випускників та роботодавців проведено уроці в рамках проекту СКМ Рейтинг ВНЗ України Компас. У рамках дослідження було опитано 1 202 випускники 2007–2012 років з 239 ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації, що навчалися за такими напрямками підготовки «Бізнес/економіка», Право, «Інженерно-технічні спеціальності, Інформаційні технології, «Архітектура/будівництво», та представників 843 середніх і великих компаній.

79
1.5. Молода сім’я, сімейні та дітородні орієнтації молоді
Сім’я є основним осередком відтворення населення. Особливості функціонування інституту сім’ї значною мірою залежать від молодого поління, його життєвих цінностей та орієнтацій, поглядів на шлюб та сім’ю, оскільки основні, специфічні функції сім’ї – народження, виховання, соціалізація та навчання дітей – реалізуються саме в молодих сім’ях. Заданими Державної служби статистики України, молоді жінки віком до 35 років народжують 90% дітей, утому числі жінки віком до 30 років – майже 70% дітей. Рівень шлюбності залежить від інтенсивності, з якою молоді люди вступають до шлюбу. Серед усього населення, яке бере шлюб, 80% – це шлюби молодих у віці до 35 років з-поміж перших шлюбів молоді належать 90 % (Табл. 1.5.1).
Таблиця 1.5.1
Розподіл за віком осіб, які взяли шлюб, в Україні
2007–2014 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Чоловіки
до 20 років
3,2 3,2 2,7 2,4 2,2 2,1 1,9 1,9
20-24 роки 37,4 35,2 33,2 32,0 30,8 29,2 27,2 26,3
25-29 років
28,1 28,1 29,8 31,2 32,6 32,7 33,5 32,7
30-34 роки 12,4 12,7 13,4 13,9 14,1 14,6 15,7 16,1
35 років і старші
18,9
20,8
20,9
20,5 20,2 21,3 21,8 22,9
Жінки
до 20 років
16,1 15,3 13,8 12,6 11,5 10,8 9,8 9,8
20-24 роки 43,6 41,5 41,0 41,0 40,9 39,2 37,8 36,4
25-29 років
18,6 19,5 21,2 22,7 23,8 24,7 25,8 25,5
30-34 роки
8,2 8,8 9,3 9,5 9,7 10,4 11,2 11,8
35 років і старші
13,5
14,8
14,7
14,2 14,1 14,9 15,4 16,4
Отже, майбутнє сім’ї як соціального інституту і майбутнє країни в цілому залежать від молоді, її життєвих цінностей та орієнтацій, поглядів на шлюб та сім’ю. Результати аналізу статистичних даних доводять, що більшість молоді налаштована на сімейне життя, шлюб, народження дітей. Україна відноситься до країн з високим рівнем шлюбності населення, і навіть в умовах економічної кризи і воєнного конфлікту орієнтація на створення сім’ї залишається високою. Уроці у всіх областях країни, крім Донецької та Луганської, кількість зареєстрованих шлюбів збільшилась порівняно з 2013 роком. За результатами вибіркових досліджень Державної служби статистики України, вже у віці 30–34 роки дев’ять десятих молодих людей має досвід подружнього життя, а 75% молоді, яка не перебуває у шлюбі, планує його в майбутньому.
Найважливішою характеристикою шлюбу є його міцність. Уроці, які в попередні роки, шлюбні стосунки характеризуються нестабільністю. Зберігається високий рівень розлучуваності: майже кожна десята молода людина віком 30–34 роки є розлученою. Розпад шлюбу не тільки негативно впливає на шлюбну й дітородну ситуацію в суспільстві, алей погіршує морально-психологічний клімат як в окремій сім`ї, такі в суспільстві в цілому. Серед країн Європи вищі показники розлучуваності населення, ніж в Україні, лише в Росії та Білорусі

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал