Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики



Pdf просмотр
Сторінка5/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
(Табл. 1.3.6). В орендованій квартирі мешкають близько 6,1 %, у гуртожитку − 1,2% опитаних.
Таблиця 1.3.6
Розподіл молоді за типом помешкання, де мешкає родина, статтю, віком та типом
населеного пункту
(за даними соціологічного дослідження Перехідна ринок праці молоді України

Проживаємо
разом
у власному
будинку
Проживаємо
разом
у власній
квартирі
Проживаємо
разом
в орендованій
квартирі
Проживаємо
разом у
гуртожитку
Інше Разом
15–19 47,7 47,8 2,9 1,7 0,0 100,0 20–24 46,2 44,9 6,7 1,0 1,1 100,0
Вікові
групи
25–29 44,9 44,9 8,2 0,8 1,1 100,0 Жіноча 45,9 46,3 6,1 1,1 0,7 100,0
Стать
Чоловіки
46,5 45,2 6,1 1,3 0,9 100,0 Місто 30,2 59,4 7,8 1,5 1,0 100,0
Тип
поселень Село 88,4 9,6 1,7 0,2 0,1 100,0
Разом
46,2 45,8 6,1 1,2 0,8 100,0 У розподілі молоді за типом помешкання спостерігаються значні міжпоселенські відмінності зі збільшенням розміру населеного пункту збільшується частка тих, хто має власну або орендовану квартиру. Причинами цього є особливості забудови населених пунктів різної величини, зростання вартості житла та зменшення його доступності для купівлі. Частка молоді, яка мешкає в орендованій квартирі, помітно зростає у старших вікових групах, що можна пояснити прагненням жити окремо від батьків. Важливою характеристикою житлових умов населення є розмір загальної та житлової площі. Таку першому півріччі 2014 року середній розмір загальної площі житла на одну людину становив 28,9 м там у домогосподарствах, у складі
яких були особи віком 18–35 років, там у домогосподарствах, що складаються з осіб, молодших 35 років. Відповідно, середній розмір житлової площі в розрахунку на одну особу становив в середньому по Україні – 19,5 м, у домогосподарствах, у складі яких були особи віком 18–35 років, – 13,4 м у домогосподарствах, що складаються з осіб, молодших 35 років, – 14,6 м. (Табл.
1.3.7).
Таблиця 1.3.7
Середній розмір загальної та житлової площі помешкань,
І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі
обстеження умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)
Д/г, у складі яких
є особи віком 18–
35 років
Д/г, які складаються
з осіб віком до 35
років
В середньому
по Україні
Розмір загальної площі в розрахунку на одну особу
19,4 19,8 28,9 Розмір житлової площі в розрахунку на одну особу
13,4 14,6 19,5 Крім розміру житлової площі, важливою характеристикою житлових умов є забезпеченість життєвим простором. Вона оцінюється як рівень навантаження особами на кімнату. Так, заданими першого півріччя 2014 року, достатній життєвий простір (менше однієї та одна особа на кімнату) мали 37,5% домогосподарств України, 14,5% домогосподарству складі яких є особи віком 18–35 років, та 16,7% домогосподарству складі яких є виключно особи віком до 35 років (Табл. 1.3.8).
Таблиця 1.3.8
Розподіл домогосподарств за рівнем навантаження особами на кімнату,
1 півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі
обстеження умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)
Д/г, у складі яких є
особи віком 18–35
років
Д/г, які
складаються з осіб
віком до 35 років
В середньому
по Україні
Менше однієї особина кімнату
14,5 16,7 37,5 Одна особа на кімнату 28,5 35,1 28,5 1-2 особина кімнату 30,8 20,6 18,1 Дві особина кімнату 13,8 15,1 9,3
Дві-три особина кімнату 3,1 0,5 1,6 Три та більше осібна кімнату 9,3 12,0 5,0 Всього 100,0 100,0 100,0 Найвищий показник недостатності житлового простору (дві та більше особина кімнату) у першому півріччі 2014 року мали 15,9% домогосподарств України,
26,2% домогосподарству складі яких є особи віком 18–35 років, та 27,6%
домогосподарству складі яких є виключно особи віком до 35 років (див.
Табл. 1.3.9). Оцінюючи житлові умови населення, окремо треба зупинитися на обладнанні житлового фонду комунальними зручностями. Відсутність хоча б елементарних складових комфортності житла для кожного домогосподарства можна класифікувати як позбавлення комфорту житла або недостатню комфортність житлових умов. Особливу увагу необхідно приділити аналізу базових зручностей. До набору базових зручностей у містах можна віднести одночасну наявність гарячого водопостачання, ванної або душу та домашнього телефону. Для сільської місцевості, відповідно, – одночасну наявність центрального газопостачання, водопроводу та каналізації. Найбільша частка домогосподарств, що мешкають у комфортному житлі у міській місцевості, в першому півріччі 2014 року становила 27,7% (Табл. 1.3.9), це в середньому по всіх домогосподарствах України. Майже три чверті домогосподарству міській місцевості, у складі яких є особи віком 18–35 років, мешкають у квартирах та будинках, які не обладнано всім необхідним для комфортного проживання. Для домогосподарств, які складаються з осіб віком до 35 років, цей показник ще гірший лише 16,4% таких домогосподарств мешкали в комфортабельному житлі
(Табл. 1.3.9).
Таблиця 1.3.9
Розподіл населення, яке мешкає в комфортному житлі, за типом місцевості,
І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)
Д/г, у складі яких
є особи віком
18–35 років
Д/г, які
складаються з осіб
віком до 35 років
В середньому
по Україні
Частка осіб, які мешкають у комфортному житлі в міських поселеннях
26,8 16,4 27,7 Частка осіб, які мешкають у комфортному житлі в сільській місцевості
45,6 32,9 35,7 Значно кращою є ситуація в сільській місцевості, де в середньому майже
35,7% населення мешкає у житлі з наявним базовим (для сільської місцевості) набором зручностей 45,6% сільських домогосподарству складі яких є особи віком
18–35 років, мешкають у комфортному житлі серед домогосподарств, що складаються з осіб віком до 35 років, таких лише 32,9% (Табл. 1.3.8).
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
38
, загалом близько половини (45%) представників української молоді живе у батьків, 32% респондентів мають власну окрему квартиру (будинок, а 12% винаймають квартиру. Кількість молоді, що мешкає у батьків, з віком зменшується, а частка тих, хто має власне житло, зростає
(Рис. 1.3.4). Таку віці 30–34 років лише половина респондентів (51%) має власну окрему квартиру або будинок.
18-24 років
25-29 років
30-34 років
ЗАГАЛОМ
У батьків
60%
43%
30%
45%
У мене власна окрема квартира (будинок)
14%
36%
51%
32%
Винаймаю квартиру
11%
13%
13%
12%
У гуртожитку
6%
3%
2%
4%
У родичів
3%
3%
3%
3%
Винаймаю кімнату
4%
2%
1%
2%
Інше
1%
1%
0%
1%
Важко відповісти
0%
0%
0%
0%
N
947
854
785
2586


Рис. 1.3.4. Розподіл відповідей на запитання Де Ви мешкає зараз (серед усіх респондентів
віком 18 років і старших)
67% молодих людей з тих, хто немає власної квартири/будинку, зазначили, що в найближчі п’ять років вони не матимуть можливості мати власне житло, 15% – впевнені, що в них є така можливість, 17% – вагаються з відповіддю. Лише 2% молоді коли-небудь користувалися послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, тоді як 97% опитаних не користувались і не користуються такими послугами (1% – важко відповісти. З тих, кому доводилось користуватися або хто користується послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, 44% повністю або скоріше задоволені послугами, зовсім незадоволених, решта не змогла оцінити свою задоволеність (можливо, тому щоці особи стоять у черзі. Основною причиною, через яку представники української молоді не користувалися і
37
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2852 респонденти.
38
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
не користуються послугами Фонду молодіжного житлового кредитування, є те, що їм невідомо про діяльність цього Фонду (48%). До того жне вірять в ефективність його роботи 19% опитаних, а також через корупцію (10%), через непрозорі рішення щодо надання кредитів (10%) тощо. Отже, більшість молоді мешкає разом з батьками. Розмір житлової площі в розрахунку на одну особу домогосподарству складі яких є особи віком 18–35 років, або домогосподарств, що складаються з осіб, молодших 35 років, значно менший, ніж в середньому по Україні. Майже третина домогосподарству складі яких є молодь, в міській місцевості мешкає у комфортному житлі, а для домогосподарств, які складаються виключно з молоді, частка таких іще менша, тоді яку сільській місцевості цей показник дещо вищий, проте базовий набір зручностей для сільської місцевості є іншим.
Молодь на ринку праці. Соціально-економічне становище молоді можна визначити на основі аналізу основних показників молодіжного сегменту ринку праці. Заданими Державної служби статистики України, уроці налічувалося
7 654,6 тис. економічно активних осіб віком 15–34 роки (утому числі 6 621,1 тис. зайнятих і 1 033,5 тис. безробітних, що становить 40,2% загальної чисельності економічно активного населення працездатного віку (уроці цей показник становив 41,1%).
* Дані за 2014 рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим там. Севастополя та зони
проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей.
Рис. 1.3.5. Рівень економічної активності молоді за віковими групами, 2008–2014 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
Протягом 2011–2014 рр. спостерігалося поступове зменшення частки економічно активної молодів усіх вікових групах. Найнижчий рівень економічної активності, як завжди, був у молодшій віковій групі (15–24 роки, де й відбулося найбільше скорочення економічної активності 43% – у 2008 р, 38,4% – у 2014 р. Це
зумовлено як зменшенням чисельності цієї вікової групи молоді, такі її залученням більше до процесу навчання і здобуття освіти, ніж до інших видів трудової активності. В інших вікових групах молоді рівень економічної активності знизився пропорційно до рівня економічної активності всього населення віком 15–70 років
(Рис. 1.3.5). У всіх вікових групах молоді рівень економічної активності жінок, як завжди, залишається нижчим, ніж чоловіків. Серед молодих жінок віком 15–24 роки у 2014 р. цей показник склав 32,5% проти 44,0% у чоловіків, віком 25–29 років – відповідно
69,4% і 91,3%, віком 30–35 років – 73,3% і 91,7%. Це насамперед пов’язано з народженням і вихованням дітей у цей період, складністю влаштування дитини у дошкільний заклад, ускладненням повернення жінок на ринок праці після відпустки по догляду за дитиною, небажанням роботодавців братина роботу жінок з малими дітьми через доволі часті лікарняні тощо.
* Дані за 2014 рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим там. Севастополя та зони
проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей
.
Рис. 1.3.6. Динаміка рівня економічної активності молоді за віком та типом поселення, 2010–
2014 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)

Економічна активність сільської молоді віком 15–24 роки, як завжди, вища, ніж економічна активність відповідної групи в міських поселеннях. Це пов’язано з тим, що сільська молодь має обмежений доступ до середніх і вищих навчальних
15–2
4
роки

25–2
9
рокі
в
30–3
4
роки

закладів, раніше починає працювати, має нижчу конкурентоспроможність на ринку праці. Уроці в усіх вікових групах сільської молоді спостерігалося зниження рівня економічної активності, тоді як серед міської молоді віком 15–24 та 25–29 років простежувалося певне зростання такої активності (Рис. 1.3.6). Причиною цього може бути погіршення економічної ситуації в країні (поширення бідності та малозабезпеченості, що провокує пошук молоддю засобів існування у більш ранньому віці. Крім того, спрацьовують такі чинники, як прагнення фінансової самостійності та самореалізації, бажання набути трудового досвіду. Але для молоді, яка немає досвіду роботи, реалізувати трудову активність не завжди вдається, що пов’язано з труднощами пошуку першого робочого місця та високою психологічною вразливістю молоді через відсутність можливості задовольнити свої потреби у праці.
* Дані за рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим там. Севастополя та зони
проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей.

Рис. 1.3.7. Рівень зайнятості молоді за віковими групами, 2010–2014 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)

Порівняно з попередніми роками, коли спостерігалася певна стабільність рівня зайнятості, уроці відбулося його зниження як серед усього населення, так серед молоді всіх вікових груп. Зокрема, рівень зайнятості молоді віком 15–24 роки відносно загальної кількості населення відповідної вікової групи скоротився з 32,5% у 2013 р. до 29,5% у 2014 р, віком 25–29 років – з 73,8% до 71,6%, віком 30–35 років
– з 78,4% до 74,9%
39
. Зниження рівня зайнятості молоді відбувається на фоні
39
Ринок праці уроці. Доповідь Державної служби статистики України Електронний ресурс. – Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2015/dop/04/dop_pr_2014.zip.
негативних тенденційна ринку праці по всій країні зменшення чисельності зайнятого населення, скорочення чисельності працівників, переведення працівників на неповний робочий день, скорочення кількості вакансій, заявлених роботодавцями. Вагомим чинником, що негативно впливає на рівень зайнятості населення, є погіршення ситуації на ринку праці Луганської та Донецької областей. Так, з липня
2013 р. по липень 2014 р. потреба у працівниках підприємств Донецької області зменшилася в 2,1 раза, а Луганської – в 1,6 раза. За інформацією Міністерства соціальної політики України (з 15.04.2014 по 14.08.2014), 183 підприємства Донецької області подали інформацію щодо можливого вивільнення 5,6 тис. осіб
40
У 2014 р, порівняно з попереднім роком, відбулося рівномірне зниження рівня зайнятості серед молодих жінок і молодих чоловіків в усіх вікових групах
(Табл. 1.3.10).
Таблиця 1.3.10
Динаміка рівня занятості молоді за статтю, віком та типом поселення,
2011–2014 рр., % до загальної кількості населення відповідної вікової групи
(за даними Державної служби статистики України)
Стать
Тип поселення
Вік
Рік
жінки
чоловіки
міське
населення
сільське
населення
2011 29,8 37,9 30,4 41,3 2012 29,3 37,9 30,5 40,3 2013 28,5 36,6 28,9 39,7 15–24 роки
2014* 25,2 33,6 28,4 31,8 2011 63,4 81,2 72,8 71,4 2012 65,3 82 74,3 72,5 2013 65,0 82,2 74,5 71,7 25–29 років
2014* 62,7 80,2 74,2 65,2 2011 70,5 83,3 77,8 74,6 2012 70,7 84,2 78,2 75,5 2013 71,2 85,4 79,5 75,2 30–34 роки
2014* 67,7 81,9 76,6 69,8
* Дані за 2014 рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим там. Севастополя та
зони проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей.
Варто наголосити, що серед сільської молоді спостерігається більш значне падіння рівня зайнятості в усіх вікових групах, ніж серед міської молоді, що пояснюється нижчою конкурентоспроможністю сільської молоді на ринку праці та обмеженістю ринку праці в сільській місцевості.
Серед міської молоді зниження цього показника відбулося у віковій групі 30–34 роки з 79,5% у 2013 р. до 76,6% у
2014 р. (Табл. 1.3.10). Причиною того, що саме в молодших категоріях міської молоді не виявлено падіння рівня зайнятості, може бути їх залучення до навчання,
40
Офіційний сайт Міністерства соціальної політики України Електронний ресурс. — Режим доступу : www.mlsp.gov.ua.
краща адаптація до ринкових умов, ніж старшої вікової групи, зайнятість на вакансіях, яких незначним чином торкнулась економічна криза. Крім того, молодь більш гнучка, мобільна, має хисті зацікавленість до навчання. Розподіл рівня зайнятості молоді віком 15–35 років за регіонами майже рівномірний. Найнижчі показники на кінець 2014 року зафіксовано в Черкаській
(27% до облікової кількості штатних працівників, Херсонській (27,7%), Чернігівській (27,8%), Київській (28,9%), Кіровоградській (28,9%) областях, а найвищі – Дніпровській (33,2%), Чернівецькій (33,4%), Волинській (34,1%) областях та місті Києві (38,8%)
41
(див. Додатки. Якщо порівнювати рівень зайнятості української молоді віком 15–24 роки з рівнем зайнятості молоді відповідної вікової групи в країнах Євросоюзу, то рівень зайнятості молодих людей в Україні у 2014 р. був нижчим (29,5%), ніж в країнах ЄС
(32,5%). Цього року збільшився розрив рівня зайнятості українських жінок віком
15–24 роки і жінок ЄС, який і в попередні роки був нижчим за європейський, – зі у 2013 р. до 25,2% і 30,6% у 2014 р. відповідно. У попередні роки рівень зайнятості українських молодих чоловіків був дещо вищим за рівень зайнятості європейської молоді чоловічої статі (у 2013 в Україні – 36,5%, в ЄС –
34,0%, у 2012 р. – 37,6% і 34,5% відповідно, проте у 2014 р. цей показник є нижчим в України – 33,6%, в ЄС – 34,0%). Деяке уявлення про структуру та якість молодіжної зайнятості дає розподіл зайнятих за видами економічної діяльності, де найбільшу частку облікової кількості штатних працівників віком 15–35 років представлено в таких сферах прикладання праці, як фінансова та страхова діяльність (57,6%), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (51,3%), тимчасове розміщення та організація харчування (44,9%), інформація та телекомунікація (42%). Найменше молоді працює у музеях та інших закладах культури (18,6%) та розвагу сфері водопостачання, каналізації, поводженні з відходами (21,0%), в операціях з нерухомим майном (21,3%), в освіті (23,8%). Порівняно з попередніми роками зайнятість молоді за видами економічної діяльності практично не змінилася. Також варто наголосити на зростанні зайнятості у військовій сфері, що суттєво впливає на розподіл зайнятості за сферами економічної діяльності. За даними Міністерства оборони України, чисельність військовослужбовців в Україні на кінець 2014 року становила 250 тис. осіб (204 тис. осіб – військовослужбовці, 46 тис. осіб – цивільні працівники, тоді яку р. – 165 тис. осіб (120,9 тис. осіб – військовослужбовці, 44,6 тис. осіб – цивільні працівники
41
Інформацію отримано за результатами державного статистичного спостереження Кількісний та якісний складі професійна підготовка працівників на виробництві за формою № 6-ПВ (річна. Дані наведено за юридичними особами та відокремленими підрозділами юридичних осіб з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.
42
Біла книга – 2014. Збройні Сили України. – К Міністерство оборони України, 2015. – 85 с. Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua/content/files/whitebook/WB_2014.pdf
Останніми роками спостерігалося збільшення рівня участі молоді, яка має складнощі з пошуком першого робочого місця, у неформальному ринку праці. Молодь доволі часто погоджується на роботу, яка не відповідає її фахові та здобутій освіті, немає соціальних гарантій, а також характеризується гіршими умовами праці та більш низьким рівнем заробітної плати порівняно з офіційним сектором. Заданими Державної служби статистики України, уроці зріс рівень участі населення (особливо молоді) у неформальному секторі економіки. Найвищий її рівень (33,2%) був характерним для осіб віком 15–24 роки, що обумовлено насамперед можливостями отримання молоддю додаткового заробітку під час здобуття освіти (див. Табл. 1.3.11). Зі збільшенням віку зменшується участь молоді у неформальному секторі економіки (25–29 років – 25,4%, 30–34 роки – 23,1%)
43
Таблиця 1.3.11
Розподіл населення, зайнятого у неформальному секторі економіки,
за статтю, місцем проживання та віковими групами,
2012–2014 рр., у % до зайнятого населення відповідної вікової групи
(за даними Державної служби статистики України)
у тому числі за віковими групами
Усього
населення
15–24 роки 25–29
років 30–34
роки
2012
Усе населення
22,9
31,3
20,0
18,1
Жінки
21,6 29,7 17,3 15,8 Чоловіки
24,0 32,4 22,2 20,1 Міські поселення
11,6 15,8 12,5 10,0 Сільська місцевість
47,5 55,4 41,3 40,7
2013
Усе населення
23,6
31,1
20,3
18,8
Жінки
22,1 29,4 17,8 16,4 Чоловіки
24,9 32,4 22,3 20,9 Міські поселення
12,0 15,1 12,1 11,3 Сільська місцевість
48,7 54,7 42,7 41,0
2014*
Усе населення
25,1 33,2 25,4 23,1 Жінки
22,0 29,1 21,8 19,2 Чоловіки
28,0 36,2 28,2 26,2 Міські поселення
17,5 23,9 19,9 17,8 Сільська місцевість
43,4 49,8 41,1 40,1

* Дані за 2014 рік наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Крим там. Севастополя та зони
проведення антитерористичної операції на частині території Донецької та Луганської областей.


У неформальному секторі економіки були зайняті частіше чоловіки, ніж жінки, а також більше сільська, ніж міська молодь останнє зумовлено зайнятістю сільської молоді переважно в особистому сільському господарстві (Табл. 1.3.11). Показники неформальної зайнятості у 2014 р, порівняно з попередніми трьома
43
Економічна активність населення України 2014 : Стат. збірник. – К. : Державна служба статистики України, 2015 Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua
роками, зросли у всіх вікових групах молодих чоловіків і жінок, проте зайнятість у неформальному секторі економіки за типом поселення свідчить про зниження цього показника в сільській місцевості та зростання в міській. За результатами соціологічного дослідження, проведеного компанією GfK
Ukraine
44
, половина працюючої молоді працює не за фахом, отриманим у вищих навчальних закладах (51%), що свідчить про невідповідність і відсутність вакансій за спеціальностями, які пропонують навчальні заклади і які насамперед обирає молодь при вступі до ВНЗ. Причинами, через які молоді люди працюють не за фахом, на їхню думку, є відсутність вакансій (49%), незадоволеність матеріальною основою роботи за фахом (34%), робота за фахом не подобається (14%), незадоволеність умовами праці (14%). Для працюючих представників української молоді найважливішим у роботі є хороша оплата праці (84% працюючих респондентів, цікава робота (35%), можливість чогось досягти (24%). Чоловіки частіше зазначали оплату праці та гарантованість роботи, а жінки – цікавість і зручний графік.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал