Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка4/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Особливості регіональної практики підтримки здоров’я молоді. У
Концепції загальнодержавної програми «Здоров’я – 2020: український вимір зазначено, що для кожного регіону з урахуванням його соціально-економічного стану, культурно-етнічних та історичних традицій, стану медико-демографічної ситуації, розвитку системи охорони здоров’я і визначення впливу соціальних детермінантна стан здоров’я населення повинні бути науково обґрунтовані та розроблені заходи із збереження та зміцнення здоров’я населення шляхом оптимізації системи надання медичної допомоги та розвитку здоров’я. Міністерством молоді та спорту України було ініційовано проведення Всеукраїнської інформаційно-профілактичної акції Відповідальність починається з мене в регіонах України (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 11.05.2012 № 567). Основні напрями діяльності пропаганда здорового способу життя (включаючи питання профілактики алкоголізму, тютюнопаління, наркоманії, інших соціально небезпечних явищ тощо забезпечення належного контролю реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів на вулицях місті населених пунктів створення та розповсюдження соціальної реклами, зокрема з метою популяризації здорового способу життя інформування населення про відповідальне ставлення до свого здоров’я вплив на суспільну думку через ресурси засобів масової інформації робота з дітьми та молоддю за місцем проживання, активізація діяльності місцевого співтовариства. У рамках цієї акції протягом 2012–2014 рр. було обстежено 25 554 торгові точки, що продають алкогольні напої та тютюнові вироби. Під час обстеження було зафіксовано 5 499 випадків порушень продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам віком від 14 до 18 років, затримано 2 425 неповнолітніх. До відповідальності було притягнуто 903 посадові особи і складено 3 998 адміністративних протоколів. До проведення акції було залучено 8 144 особи з числа працівників правоохоронних органів, соціальних працівників, громадських організацій.
Формування здорового способу життя молоді є одним із напрямів роботи державних організацій та установ, які працюють з молоддю. За результатами соціологічного дослідження Вивчення досвіду роботи управлінь/відділів та установ, які працюють з молоддю на регіональному рівні, проведеного Державним інститутом сімейної та молодіжної політики уроці за підтримки Міністерства
молоді та спорту України, основними напрямами роботи таких організацій є популяризація здорового способу життя та популяризація спорту для всіх
(Табл.1.2.4).
Таблиця 1.2.4
Розподіл відповідей на запитання
«Які напрями з формування здорового способу життя молоді реалізує
Ваша організація/установа?»
Форми роботи
Кількість
позитивних
варіантів відповіді
%
1. Популяризація здорового способу життя
30 94 2. Популяризація спорту для всіх
25 78 3. Комплексна профілактика ВІЛ/СНІДу, що включає інформування, розвиток необхідних практичних навичок, безкоштовне тестування
15 47 4. Здійснення міжгалузевої та міжсекторальної координації для популяризації здорового способу життя
12 38 5. Використання інноваційних методів популяризації здорового способу життя
9 28 6. Навчання з питань статевого та репродуктивного здоров’я
9 28 7. Жодного з перерахованого
1 3 Найбільш ефективними формами роботи з молоддю щодо популяризації здорового способу життя було визначено масові інформаційно-профілактичні заходи для молоді – акції, форуми, фестивалі, конкурси соціальних робіт і проектів, навчально-інформаційні заходи, заходи спортивного спрямування, розповсюдження інформаційних матеріалів, організацію змістовного дозвілля і відпочинку молоді, реалізацію соціальних проектів на місцевому рівні, до розробки і реалізації яких долучається молодь. Ефективності проведення роботи з формування здорового способу життя молодіжної аудиторії, з досвіду респондентів, сприяє запровадження таких підходів
− проведення інформаційних заходів у формі рівноправного діалогу з молоддю за принципом рівний – рівному
− залучення до акцій відомих особистостей регіону спортсменів, політичних діячів, представників органів виконавчої влади
− активна участь молоді у реалізації заходів, що формує громадянську активність молодих людей, дозволяє реалізувати таланти і вміння, тренує лідерські якості
− залучення фахових спеціалістів до інформаційних заходів, спрямованих на особисте спілкування, що дозволяє молоді отримати компетентні відповіді на питання, що турбують
30
Архів Державного інституту сімейної та молодіжної політики, 2015 р.
Як позитив також можна зазначити, що згідно з Європейською стратегією
«Здоров’я і розвиток дітей та підлітків і Резолюцією Глобальних консультацій ВООЗ, в Україні станом на початок 2014 р. працювало 147 клінік, дружніх молоді, мета яких – надання медичної допомоги через взаємопорозуміння і спільний пошук шляхів вирішення проблем підліткам і молоді віком до 18 років, пов’язаних з ризикованою поведінкою та збереженням здоров’я. Ці заклади відіграють також значну роль у профілактиці ВІЛ-інфекції/СНІДу і формуванні відповідального ставлення підлітків та молоді до власного здоров’я. Стан та поведінкові орієнтації молоді щодо здоров’я мають свої особливості в кожному регіоні України. Підтримку та зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя молодого покоління в регіонах України здійснюють медичні, освітній соціальні заклади та установи, значну роботу провадять громадські організації. Отже, можна зазначити, що в Україні проблема підтримки здоров’я та формування здорового способу життя молодого покоління відповідно до нормативно-правих актів та практики роботи в регіонах є одним із пріоритетних напрямів діяльності, хоча досить часто має місце декларативний характер такої роботи, невідповідність фінансування, неврахування регіональних можливостей і потреб. На державному рівні відповідальність за збереження здоров’я покладено на Міністерство охорони здоров’я України. Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України відповідають за формування, утвердження та пропаганду здорового способу життя серед дітей та молоді. У державній доповіді Молодь заздоровий спосіб життя (2010 р) було виділено ряд найбільш гострих проблем молоді, що потребували державного підходу та системного вирішення проблеми народжуваності, смертності, здорового харчування, стану екології, рухової активності дітей та молоді, ризикованої статевої поведінки молоді, поширеності соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді, наркозалежності, вживання алкоголю, поширення тютюнопаління,
ВІЛ-
інфекції/СНІДу в молодіжному середовищі. Наразі можемо констатувати, що, за окремими винятками, гостроту цих проблем в Україні не знято. А загострення соціально-економічної ситуації в країні через політичні події формує перед державою нові стратегічні виклики щодо здоров’я молодих громадян. Отже, варто говорити про побудову нової стратегії підтримки здоров’я молоді, формування здорового способу життя та профілактики негативних явищу молодіжному середовищі з урахуванням концептуальних засад ФЗСЖ та нових напрямів діяльності світової спільноти. Молодіжна політика щодо формування здорового способу життя має базуватися на основних напрямах та принципах
31
Молодь заздоровий спосіб життя щоріч. доп. Президенту України, Верхов. Раді України, Каб. Міністрів України про становище молодів Україні (за підсумками 2009 р) / М-во України у справах сім’ї, молоді та спорту, Держ. ін-т розв. сім’ї та молоді [редкол.: Н. Ф. Романова (головата ін.].– К ТОВ Основа, 2010. – 156 с.

36
Оттавської Хартії, серед яких – формування сприятливої для здоров’я державної політики, створення сприятливого середовища на основі соціоекологічного підходу до здоров’я, активізація молодіжної участі та підвищення активності громади, розвиток особистісних навичок через інформування, спеціальну освіту й навчання людей, переорієнтація системи охорони здоров’я з урахуванням проблем здорового способу життя.

1.3. Соціально-економічне становище молоді
Соціально-економічне становище містить характеристики середовища та найважливіші соціальні характеристики групи, яка досліджується, але це поняття дещо ширше, ніж якість життя. Соціально-економічне становище молоді можна оцінити за кількома показниками її матеріальним забезпеченням, добробутом, житловими умовами і становищем на ринку праці.
Матеріальне становище молоді залежить передусім від рівня її економічної активності, оскільки саме доходи від зайнятості забезпечують можливості розширеного відтворення робочої сили та створення сім’ї. За результатами соціологічного опитування з питань дослідження процесів переходу молоді від навчання до роботи, проведеного у 2013 р. Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, майже 45,8% молодих людей віком 15−29 років оцінили рівень фінансового стану свого домогосподарства як середній по країні. Водночас 40,9% опитаної молоді вважали, що їхнє домогосподарство небідне, але його сукупні доходи знаходяться нижче середнього рівня 7,9% молоді вважають власне домогосподарство бідним та лише 4,5% – доволі заможним. Такий розподіл самооцінки фінансового стану характерний практично для всіх соціально- демографічних груп молоді незначні відмінності спостерігаються лише у мешканців сільської місцевості 44,6% опитаних вважають, що мешкають у домогосподарствах, фінансовий стан яких знаходиться нижче середнього рівня, а
40,3% − приблизно на середньому рівні по країні. До того ж, 10,2% молодих жителів сільської місцевості відзначали, що їх домогосподарство бідне, 3,6% – доволі заможне та 1,4% − заможне
32
Однією з найважливіших причин такої самооцінки фінансового стану домогосподарству яких мешкає молодь, є наявний розподіл основних джерел матеріального забезпечення (Табл. 1.3.1).
32
Перехідна ринок праці молоді України / Елла Лібанова, Олександр Цимбал, Лариса Лісогор, Ірина Марченко і Олег
Ярош, Міжнародне бюро праці, Програма молодіжної зайнятості, Департамент політики зайнятості. − Женева МОП,
2014 (Work 4 Youth publication series; No. 11, ISSN: 2309 – 6780; 2309 – 6799 (web pdf))

37
Таблиця 1.3.1
Структура джерел матеріального забезпечення молоді
за основними соціально-демографічними групами
(за даними соціологічного дослідження Перехідна ринок праці молоді України»
33
)
Показники
Заробітна
плата
та
/або

підприємницький
дохід

Стипендія

Допомога
батьків
,
дружини
/ чоловіка
,
родичів

Доходи
від
власності
,
банківських
рахунків
,
цінних
паперів

Випадкові
доходи

Соціальні
виплати

держави

Інше

15–19 8,5 19,3 61,5 0,4 5,9 4,2 0,1 20–24 33,2 13,7 33,9 0,4 9,6 9,0 0,2
Вікові
групи
25–29 50,8 0,7 25,4 0,9 9,0 13,3 0,0 Жіноча
30,0 8,9 41,1 0,7 5,8 13,3 0,1
Стать
Чоловіча
38,0 11,2 33,5 0,5 11,2 5,7 0,0 Місто 36,0 10,4 35,5 0,7 8,3 9,1 0,1
Тип
поселень Село 29,3 9,2 41,7 0,4 8,8 10,5 0,1
Серед усіх
34,0 10,0 37,3 0,6 8,5 9,5 0,1 Як свідчать результати дослідження, основними джерелами матеріального забезпечення молоді України є допомога від близьких та заробітна плата, сумарна частка яких складає 71,3%. Допомога близьких є найбільш важливою для представників молодших вікових груп та жителів сільських поселень. У той же час, для молоді старших вікових груп найважливішим джерелом матеріального добробуту є заробітна плата. Це дає підстави стверджувати, що молодь у переважній більшості досить реалістично оцінює фінансовий стан домогосподарства, в якому вона мешкає. Про недостатньо високі матеріальні статки молодів Україні свідчить і той факт, що для майже 20% її представників основними джерелами матеріального забезпечення є стипендія та соціальні виплати держави. Це пояснюється, по-перше, тим, що значна частина студентів вищих та професійно-технічних начальних закладів, відповідно до умов навчання, проживає окремо від батьків, досить часто − в інших населених пунктах. По-друге, висока частка молодих жінок народжує дітей у віці 25–29 років, отримуючи державні виплати по догляду за дитиною, що зумовлює важливу роль стипендій та державних соціальних виплату системі матеріальних доходів молоді.
33
Там само
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
35
, у середньому домогосподарства, в яких мешкають молоді люди, отримують дохід з таких джерел 38% доходу становлять заробітна плата, гонорари за оплачувану роботу 26% – дохід інших членів родини, грошова допомога від батьків, інших родичів, що працюють в Україні 23% – дохід чоловіка/дружини. Також 4% опитаних мають державну допомогу (на дитину тощо, пенсію, яку отримують особисто 2% – стипендії 2% – доходи відпродажу сільськогосподарської продукції тощо. Молодь визначає своє матеріальне становище переважно яку цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі (43%) та вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей (37%) (Табл. 1.3.2).
Таблиця 1.3.2
Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Що ви можете сказати про фінансове становище вашої сім’ї або вас особисто,
якщо ви мешкаєте окремо, % Ледве зводимо кінці з кінцями, грошей не вистачає навіть на необхідні продукти 9 Вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей 37 У цілому на життя вистачає, але придбання речей тривалого вжитку, таких як меблі, холодильник, телевізор, уже викликає труднощі
43 Живемо забезпечено, але зробити деякі покупки ми поки що не в змозі (купити квартиру, автомобіль тощо)
8 Ми можемо собі дозволити придбати практично все, що хочемо 1
Важко відповісти 3
Лише 1% опитаної молоді вже досяг бажаного фінансового становища в Україні. Частка молодих людей, які вірять, що зможуть досягти бажаного фінансового становища в Україні, становить 15%; тих, хто вважає, що скоріше за все, досягне, – 28%. Майже стільки жне вірять у таку можливість (11% гадають, що точно не досягнуть бажаного фінансового становища в Україні, а 27% – що скоріше за все, не досягнуть. Серед чоловіків більше оптимістів (46% тих, хто вірить, що зможе або скоріше, зможе досягти бажаного фінансового становища, ніж серед жінок (41% відповідно. Таким чином, молодь загалом оцінює своє матеріальне становище на середньому рівні по країні, дещо нижчим цей показник є серед сільської молоді.
34
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
35
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
Основними джерелами матеріального забезпечення молодого покоління переважно є допомога близьких та заробітна плата. Важливість першого джерела зі збільшенням віку молоді послаблюється, а другого – посилюється. Більшість молоді впевнена, що зможе досягти бажаного фінансового становища в Україні, проте іншій частині молоді заважають цього досягти нестабільність економіки в країні та неможливість чесно заробляти.
Добробут молоді. За даними Державної служби статистики України, рівень відносної бідності всього населення України у першому півріччі 2014 року становив
23,9%
36
. Для чоловіків загалом він був дещо нижчим, ніж для жінок, – 23,4% проти
24,4%, при цьому у молодих вікових груп також спостерігається деяке перевищення рівня бідності жінок порівняно з чоловіками (Рис. 1.3.1.). Серед різних вікових груп найнижчі рівні бідності притаманні особам віком 20–25 років (19,2% для чоловіків та 20,8% для жінок, найвищі – особам віком 30–35 років (відповідно 27,1 та 27,8%). У цілому серед молоді спостерігається більша частка бідних порівняно із середніми та старшими віковими групами (від 45 до 70 років.
Рис. 1.3.1. Статево-вікова піраміда бідного населення, І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)

36
Межа відносної бідності визначається як 75% медіани сукупних еквівалентних витрат.
Розподіл молоді за соціально-економічним статусом, за винятком наймолодшої групи, в цілому відповідає розподілу працездатних осіб, старших 35 років близько двох третин – це наймані працівники, при цьому частка роботодавців та самозайнятих є меншою, і вона зростає зі збільшенням віку (Табл. 1.3.3). З іншого боку, серед молоді віком 25–35 років істотно вищою є частка домогосподарок, що пояснюється народженням жінками дітей переважно в цьому віці. Істотно відрізняється соціально-економічний статус групи молоді віком 18–25 років, третина якої є студентами також саме серед цієї вікової групи спостерігається найвища частка безробітних осіб – 16,3%.

Таблиця 1.3.3
Соціально-економічний статус мешканців домогосподарств різних вікових груп,
І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В Птухи НАН України
на основі обстеження умов життя домогосподарств
Державної служби статистики України)

18–25
років
25–30
років
30–35
років
Від 35 до
пенсійного
віку
Особи
працездатного
віку
Працює за наймом
37,1 66,7 69,3 66,5 61,9 Роботодавець або самозайнятий
2,0 2,3 4,5 6,0 4,6 Пенсіонер
1,0 1,7 1,6 8,3 5,1 Студент або учень
34,0 0,7 0,0 0,0 6,0 Безробітний
16,3 13,1 12,2 11,5 12,7 Домогосподарка
7,8 13,3 11,4 6,6 8,5 Інше
1,9 2,2 1,0 0,9 1,3

Рівень сумарного індивідуального доходу доволі сильно залежить відвіку якщо молодь у віці 18–25 років отримує в середньому 1 468,3 грн на місяць, то вже в групі 25–30 років він зростає до 2 135,0 грн, тобто на 45%; у наступній віковій групі молоді зростання істотно менше – до 2 252,7 грн (Рис. 1.3.2). Таке різке зростання індивідуального доходу між двома першими віковими групами пояснюється тим, що значна частина молоді закінчує навчання і починає працювати за наймом, отримуючи заробітну плату.

41
Рис. 1.3.2. Середньомісячний розмір сумарного індивідуального доходу,
мешканців домогосподарств різних вікових груп, І півріччя 2014 р, грн.
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України) Існують досить істотні гендерні відмінності в розмірі сукупного індивідуального доходу, притаманні усім віковим групам в Україні – як молодшим, такі старшим (Рис. 1.3.3). При цьому найменший ступінь невідповідності характерний для наймолодшої групи рівень доходу чоловіків перевищує рівень доходів жінок на 19%, тоді яку групі 25–30 років – на 35%, у групі 30–35 років – на
32%.
Рис. 1.3.3. Гендерні відмінності в розмірі сумарного індивідуального доходу мешканців
домогосподарств різних вікових груп, І півріччя 2014 р, грн.
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)
Заробітна плата становить левову частку індивідуального доходу молоді, яка закінчила навчання, – 90,1% для групи 25–30 років та 88,0% для групи 30–35 років для другої групи характерна також вища частка доходів від підприємницької та самостійної діяльності – 9,7% (Табл. 1.3.4). Щодо наймолодшої вікової групи обстежених (18–25 років, то, поряд з високою часткою доходів від оплати праці, варто відзначити стипендії, які в середньому забезпечують десяту частину їхніх доходів і є другим за важливістю джерелом.
Таблиця 1.3.4
Структура індивідуального доходу мешканців домогосподарств різних вікових груп,
І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)


18–25
років
25–30
років
30–35
років
Від 35 до
пенсійного
віку
Особи
працездатного
віку
Заробітна плата 79,8 90,1 88,0 79,2 82,1 Доход від підприємницької та самостійної діяльності 5,3 7,1 9,7 9,1 8,5 Пенсії 3,1 1,5 1,8 10,6 7,2 Стипендії 10,3 0,1 0,0 0,0 1,0 Інші доходи 1,5 1,1 0,5 1,2 1,1 Рівень бідності є найнижчим серед молоді віком 20–25 років, а найвищим – серед молоді віком 30–35 років, проте в цілому серед молоді спостерігається більша частка бідних порівняно із загальним населенням. Рівень сумарного індивідуального доходу пропорційно зростає залежно відвіку молоді чим старша молодь, тим більший сумарний індивідуальний дохід вона має. Також характерною для молодого покоління є гендерна нерівність у рівні доходу рівень доходу чоловіків перевищує рівень доходу жінок, причому в міру збільшення віку молоді різниця в доходах обох статей зростає.
Житлові умови молоді. Диференціація житлових умов населення з-поміж різних факторів тісно пов’язана зі структурою домогосподарства. Заданими вибіркового обстеження Державної служби статистики України, 53,5% домогосподарству складі яких є особи віком 18–35 років, мешкають в окремій квартирі серед домогосподарств, які складаються виключно з осіб, молодших 35 років, таких набагато більше – 60,9%. Викликає занепокоєння, що 13,3% домогосподарств, де є діти, а дорослі мають вік до 35 років, мешкають у гуртожитках це в майбутньому може призвести до створення певних центрів проживання маргінальних верств населення, що, в свою чергу, вплине на погіршення криміногенної ситуації (Табл. 1.3.5).

43
Таблиця 1.3.5
Розподіл домогосподарств за типом житла, І півріччя 2014 р, %
(за даними розрахунків співробітників ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України на основі обстеження
умов життя домогосподарств Державної служби статистики України)
Д/г, у складі яких
є особи віком
18–35 років
Д/г, які
складаються з осіб
віком до 35 років
В середньому
по Україні
Окрема квартира
53,2 60,9 47,6 Комунальна квартира
0,8 1,4 0,6 Індивідуальний будинок
38,2 21,6 46,3 Частина індивідуального будинку
2,3 2,8 2,2 Гуртожиток
5,4 13,3 3,2 Всього 100 100,0 100,0 Структура молоді за типом помешкання її родини свідчить проте, що більшість її представників мешкає із сім’єю у власній квартирі або будинку (45,8% та 46,2% відповідно)

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал