Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка3/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Частка тих, хто курить у теперішній час, серед різних вікових груп населення в Україні,
Росії та Польщі, 2008–2013 рр., %
(за даними The GATS Atlas. Global Adult Tobacco Survey. World Health Organization, 2015)
Вікова група, років
Україна
Росія
Польща
15–17 18 19 11 18–24 34 49 29 25–44 40 50 35 45–64 27 38 38 65+ 9 15 12
По-перше, частка тих, хто курить, помітно скоротилась. При цьому у 2008–
2010 рр. це скорочення було досить швидким, а у 2010–2012 рр. темпи зниження дещо сповільнились. Зокрема, частка теперішніх курців серед чоловіків становила
67,8% у 2005 р, 51,3% у 2010 р. та 48% у 2013 р у жінок – 19,9%, 11,5% та 12,8% відповідно. По-друге, зменшення показника поширеності тютюнопаління відбулося за рахунок майже всіх вікових груп населення, однак найбільшим було зниження рівня куріння серед підлітків та осіб віком 18–29 років, особливо молодих жінок. Це є ознакою того, що молоді люди стали менше залучатися до куріння. По-третє, окрім зменшення частки теперішніх курців, відбулося збільшення питомої ваги некурців, тобто тих, які ніколи не курили або викурили менше 100 сигарет за все життя.
Рис. 1.2.3. Поширеність куріння в різних соціально-демографічних групах в Україні, 2008–
2012 рр., %
(за даними Міністерства охорони здоров’я України
12
)
12
Контроль над тютюном в Україні. Другий національний звіт. – К МОЗ України, ДУ Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України, 2014. – 128 с.
Міжнародні опитування підлітків та молоді підтверджують, що темпи зниження поширеності куріння серед підлітків у другій половині х рр. перевищували показники серед дорослих, проте вони були неоднаковими серед різних вікових груп. Зокрема, поширеність щоденного куріння найбільше скоротилась серед хлопців та дівчат віком 11–14 років, тоді як серед учнівської молоді віком 15–16 років тенденції дещо відрізнялися залежно від типу начального закладу. У складі курців в Україні значно переважають чоловіки. Водночас, саме серед молоді частка курців за останні роки зменшилась найсуттєвіше. Згідно зданими опитувань 2010 та 2013 рр., частка теперішніх курців серед респондентів-чоловіків віком 18–30 років знизилася з 57,3% до 52,6%, а серед жінок – з 24,7% до 22,6% відповідно.

Рис. 1.2.4. Поширеність куріння серед підлітків 14–17 років в Україні,
2000–2012 рр., %
(за даними Міністерства охорони здоров’я України
13
) Незважаючи на позитивну динаміку, рівень куріння серед підлітків залишається достатньо високим. Якщо серед хлопців поширеність активного куріння є значно нижчою, ніж серед дорослих, то серед річних дівчат, навпаки, вона перевищує відповідний показники серед дорослих жінок
13
Контроль над тютюном в Україні. Другий національний звіт. – К МОЗ України, ДУ Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України, 2014. – 128 с.
14
Красовський К. С, Григоренко А. А, Андрєєва ТІ. Динаміка поширеності тютюнокуріння серед дітей та підлітків в Україні // Україна. Здоров’я нації. – 2013. – № 1 (25). – С. 85-90.
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
16
, 27% респондентів віком 14–34 роки зазначили, що вони курили одну або декілька цигарок впродовж останніх 30 днів
(29% чоловіків і 17% жінок, з них 4% палили менше 5 цигарок на добу 7% – 5–10 цигарок на добу 10% – 11–20 цигарок на добу 3% – більше 20 цигарок на добу 4%
– курили люльку, кальян або інше. 54% опитаної молоді не палять і раніше це не робили, 19% – заразне палять, але раніше палили. Серед тих, хто палить, 53% опитаних висловили бажання кинути курити, проте кожен з них має певні перепони
9% молоді не вистачає коштів на відповідні засоби 53% – не вистачає сили волі 5%
– мають інші бар’єри. Крім того, 29% молоді не хотіли б кидати палити, а 4% – вагаються з цим. Таким чином, необхідна подальша реалізація активних заходів щодо контролю над тютюном з метою зменшення поширеності тютюнопаління серед усіх вікових груп молоді.
Вживання алкоголю. Заданими соціологічного дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка в межах проекту Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотиків (ESPAD),
76% річних молодих людей мають досвід споживання будь-якого алкогольного напою. Кожен десятий хлопець та 6% дівчат спробували алкоголь ще у віці 11 років або раніше. Майже кожен четвертий підліток віком від 13 до 17 років раз на місяць вживає міцні алкогольні напої. Більше половини річної молоді (61%) зазначили, що хоч раз були п’яними
17
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
19
, впродовж останнього тижня 25% опитаних віком 14–34 роки вживали пиво, 6% – міцні алкогольні напої, 5% – вино, 4% – самогон або інші напої, 3% – слабоалкогольні напої. Загалом 27% молодих людей
(40% чоловіків і 14% жінок) протягом останнього тижня вживали алкогольні напої хоча б одного виду. 3% молодих людей (5% чоловіків і 1% жінок) вживали
15
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
16
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
17
Показники та соціальний контекст формування здоров’я підлітків : моногр. / ОМ. Балакірєва, Т.В. Бондар, ДМ.
Павлова та ін. ; наук. ред. ОМ. Балакірєва. – К. : ЮНІСЕФ, Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка, 2014. – 156 с Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
19
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
алкогольні напої щодня.
Вживання наркотичних речовин. За результатами дослідження, проведеного уроці Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра
Яременка за підтримки ЮНІСЕФ в Україні у межах проекту Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотиків (ESPAD), кожен дев’ятий підліток вживав марихуану хоча б один раз протягом життя. Вік першого вживання марихуани найчастіше припадає на 15–16 років. Про вживання марихуани за останні 30 днів повідомили 6% опитаних віком 17 років. Найбільше за останні 30 днів практикували вживання марихуани, учні професійно-технічних закладів – 7% (9% юнаків та 5% дівчат 11,1% опитаних вважають, що можна легко дістати марихуану або гашиш серед хлопців – 15,1%, серед дівчат – 7,9%). Про легкість дістати амфетамін повідомили 4,7% респондентів (серед дівчат – 3,6% та 6,1% – серед хлопців. Спостерігається суттєва різниця в цьому плані між молоддю обласних центрів, інших місті сіл серед них вважають, що легко можуть дістати цей наркотик, 7,4%,
4,4% та 1,8% відповідно. Транквілізатори чи седативні препарати легко дістати, на думку 5,1% опитаних (різниці за статтю немає. Про можливість легко дістати такі препарати повідомили 2,8% серед учнів сіл, 7,4% серед учнів/студентів обласних центрів та 4,9% – інших міст. Найдоступнішими місцями, де можна легко придбати марихуану або гашиш, є дискотеки, бари тощо (6,1% респондентів дещо складніше, але також легко їх можна придбати у парку, на вулиці тощо (5,3% респондентів, у торговців наркотиками (4% опитаних. Про факт легкого отримання наркотику в навчальному закладі повідомили 2,3% молодих людей. Учнівській молоді сільської місцевості складніше придбати марихуану або гашиш, ніж ровесникам з обласних центрів або інших міст. Так, 4,4% учнів сільських шкіл проти 7,0% обласних центрів повідомили про можливість придбати марихуану або гашиш на дискотеках, 2,6% проти 6,9% – в парку, на вулиці, 1,9% проти 5,3% – у торговців наркотиками. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
22
, 9% опитаних віком 14–34 роки зазначили, що протягом свого життя вживали наркотики (13% чоловіків і 4% жінок, з них 1% (23 особи) вживають і зараза особа) – пробували, але заразне вживають 89% опитаних ніколи не вживали наркотиків, а 2% вагалися з відповіддю.
20 Показники та соціальний контекст формування здоров’я підлітків : моногр. / ОМ. Балакірєва, Т.В. Бондар, ДМ.
Павлова та ін. ; наук. ред. ОМ. Балакірєва. – К. : ЮНІСЕФ, Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка, 2014. – 156 с Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
22
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
Наслідками вживання наркотичних речовин є розлади психіки та поведінки особистості. Заданими Національного звіту за 2014 рік щодо наркотичної ситуації в Україні, підготовленого Міністерством охорони здоров’я України станом на 1 січня
2014 року загальна кількість осіб, які були зареєстровані в наркологічних закладах і підрозділах склала 206 038 пацієнтів (454,1 на 100 тис. населення)
23
Показник захворюваності на залежність від наркотиків по Україні становить
10,24 на 100 тис. населення. Структура захворюваності на розлади психіки і поведінки серед молоді віком 15–35 років, зумовлені вживанням усіх груп психоактивних речовин, становить 15 032 особи (диспансерна група, 51 153 особи профілактична група, зокрема через вживання алкоголю диспансерна група – 10 461 особа, профілактична група
– 40 568 осіб. вживання наркотичних засобів диспансерна група – 3 458 осіб, профілактична група – 5 765 осіб
24
Показник захворюваності на залежність від наркотиків уроці по Україні становив 10,24 на 100 тис. населення (12,25 на 100 тису р. Яків попередні роки, найбільшу захворюваність на наркотичну залежність виявлено у південно- східних регіонах країни ум. Севастополі – 27,0 на 100 тису Дніпропетровській області – 17,22 на 100 тис, в Луганській області – 17,01 на 100 тису Донецькій області – 16,11 на 100 тис. Індустріальні регіони Сходу й Півдня України Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська області) та місто Київ залишаються місцями більш інтенсивного незаконного обігу наркотичних засобів.
Здоровий спосіб життя молоді. Науковцями визначено, що здоров’я людини на 50-60% залежить від способу її життя. Спосіб життя формується під впливом соціального оточення людини і залежить від рівня, якості та стилю її життя. Особливого значення набуває здоровий спосіб життя молоді, адже більшість майбутніх захворювань закладається саме в дитячому та молодіжному віці. Науковці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України зазначають, що проблема виховання психологічної культури здорового способу життя (ЗСЖ) найбільш актуальна в період формування особистості, зокрема в підлітковому та юнацькому віці, оскільки цей період особистісного розвитку вагомо
23
Національний звіт за 2014 рік щодо наркотичної ситуації заданими року. Поглиблений огляд наркоситуації в Україні. Пропозиції стосовно покращення у сфері надання допомоги наркозалежним особам та доступності пацієнтів долікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори»: анал.-стат.дов.
// ВСП «ММЦАН» Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – К ПОЛІУМ, 2014.
– 199 с Національний звіт за 2014 рік щодо наркотичної ситуації заданими року. Поглиблений огляд наркоситуації в Україні. Пропозиції стосовно покращення у сфері надання допомоги наркозалежним особам та доступності пацієнтів долікарських засобів, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори»: анал.-стат.дов.
// ВСП «ММЦАН» Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – К ПОЛІУМ, 2014.
– 199 с Всесвітня організація охорони здоров’я / Основа політика досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні у
21 столітті».
впливає на формування фундаментальних психологічних структур. Актуальність цієї проблеми пов’язана з інтенсивними інтелектуальними, емоційними, особистісними навантаженнями, якими характеризується сучасний навчальний процес. Поряд з цим, діють також інтенсивні соціальні, економічні, екологічні фактори, на які не може не відгукнутися нестійка дитяча психіка з її чутливою емоційною сферою. Модернізація системи освіти породжує низку нових високих вимог, проте психофізіологічні ресурси учнів і педагогів або недостатні, або швидко вичерпуються через підвищену психофізіологічну ціну навчання. Аналіз наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих
НАПН України з проблеми психологічної готовності учнів, студентів, педагогів до організації здорового способу життя та здоров’я зберігаючого навчання свідчить про необхідність розробки і впровадження у діяльність психологічної служби загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів комплексу психодіагностичних методик та практичних програм-тренінгів для розвитку психологічної культури здорового способу життя особистості в умовах навчальної діяльності. Стан здоров’я сучасної молоді та загальна демографічна ситуація в суспільстві свідчить, що існує реальна потреба в розвитку психологічної культури здорового способу життя різних груп, зокрема учнів, студентів, педагогів, практичних психологів навчальних закладів, для організації навчально-виховної діяльності на засадах ЗСЖ, що сприятиме конгруентному та гармонійному індивідуальному розвитку особистості. Підтвердженням того факту, що здоровий спосіб життя не є затребуваною нормою серед молодіє результати дослідження умов життя та виховання підлітків усім ї, проведеного Інститутом педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України. Встановлено, що 99,5% підлітків значний час приділяють роботі на комп’ютері, 82,8% – спілкуванню з друзями, 72,3% перегляду фільмів, 56,6% – виконанню домашніх завдань, 48,7% – іграм. Значна частина підлітків (23,9%) перебуває на відкритому повітрі менше однієї години. Вкрай низьким (не більше 20%) є відсоток підлітків, які виконують ранкову гімнастику. Зменшення кількості підлітків, які займаються спортом, свідчить проте, щодо закінчення школи лише у п’ятої частини (21,9%) сформовано здорову форму дозвілля, де регулярність занять спортом є важливою складовою поведінки. За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
26
, значна частка молоді віком 14–34 роки вважає свій спосіб життя здоровим 51% респондентів вважають, що ведуть
26
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
скоріше здоровий, ніж нездоровий спосіб життя, 26% – повністю здоровий спосіб життя 20% вважають свій спосіб життя нездоровим (скоріше ні, ніж такі ні, а 3% вагалися з відповіддю щодо стану свого здоров’я. Для того щоб бути здоровими, опитані зазначили, що часто ходять пішки
(46%), не мають шкідливих звичок (44%), намагаються правильно харчуватися
(42%), займаються спортом, фітнесом, йогою тощо (24%), регулярно роблять зарядку, фізичні вправи (19%), бігають (15%). 11% опитаних для того, щоб бути здоровими, проходять профілактичні обстеження у лікарні/поліклініці.
Рис. 1.2.5. Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Що виробите, щоб бути здоровим, %*
* Респондент міг дати декілька варіантів відповідей, тому загальна сума не дорівнює 100%.
Дослідження Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка також засвідчують досить низький рівень фізичної активності учнівської молоді, який не відповідає рекомендаціям ВООЗ. Щоденними інтенсивними (тривалістю не менше ніж 1 година) фізичними вправами займаються
35% річних підлітків та 18% річних За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
29
, частка молоді, яка повідомила про зайняття спортом хоча б 60 хвилин впродовж останніх семи днів, становить 28% (24% – чоловіки і 33% – жінки. Приблизно від 2 до 3 годин займалися спортом впродовж
27
Показники та соціальний контекст формування здоров’я підлітків : моногр. / ОМ. Балакірєва, Т.В. Бондар, ДМ.
Павлова та ін. ; наук. ред. ОМ. Балакірєва. – К. : ЮНІСЕФ, Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка, 2014. – 156 с.
28
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2852 респонденти.
29
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
останніх семи днів 31% опитаних (відповідно 33% і 29%), приблизно від 4 до 6 годин – 17% (відповідно 19% і 15%), 7 годині більше – 11% (відповідно 3% і 2%). Крім того, 11% опитаних впродовж останніх семи днів взагалі не займалися спортом
(8% чоловіків і 14% жінок) (Рис. 1.2.6.).
Рис. 1.2.6. Розподіл відповідей на запитання
«Скільки годин ви витратили на будь-які фізичні вправи або будь-який активний вид
спорту протягом останнього тижня (7 днів, % Упродовж останніх 12 місяців хоча б раз займалися будь-яким видом спорту
68% опитаних, 6% вагалися з відповідями, проте взагалі не займалися спортом впродовж зазначеного терміну 26% молоді віком 14–34 роки. Серед тих, хто займався будь-яким видом спорту впродовж останніх 12 місяців, більшість займалася фітнесом/фізичними справами (44%), бігом (30%), футболом (24%), плаванням (23%), велосипедним спортом (21%).
Рис. 1.2.7. Розподіл відповідей на запитання Яким саме спортом ви займались
(протягом останніх 12 міс, %
* Респондент міг дати декілька варіантів відповідей, тому загальна сума не дорівнює 100%.
Значна частка опитаних молодих людей, які займалися будь-яким видом спорту впродовж останніх 12 місяців, займалися цим самостійно (70%), чверть

31
(24%) – у спортивних клубах, секціях, фітнес-центрах з оплатою послугу неформальних групах без тренера та інструктора без оплати послугу спортивних клубах, колективах фізичної культури, секціях без оплати послуг. У спортивних змаганнях та масових спортивних заходах брали участь 6% опитаних, які займалися будь-яким видом спорту впродовж останніх 12 місяців (Табл. 1.2.3).
Таблиця 1.2.3
Розподіл відповідей на запитання У складі яких організаційних структур
Ви займалися спортом (різними видами рухової активності)
протягом останніх 12 місяців у свій вільний час, %
Самостійні заняття 70 Спортивні клуби, секції, фітнес-центри з оплатою послуг 24 Неформальні групи без тренера та інструктора без оплати послуг 15 Спортивні клуби, колективи фізичної культури, секції без оплати послуг 10 Будинки відпочинку, туристичні бази, санаторії, готелі 6 Спортивні змагання та масові спортивні заходи, які проводилися державними органами управління та/або громадськими організаціями (спортивними товариствами, федераціями, клубами тощо)
4 Спортивні змагання та масові спортивні заходи, які проводилися приватними організаціями або спонсорами
2
Інше
0
Важко відповісти 0

* Респондент міг дати декілька варіантів відповідей, тому загальна сума не дорівнює 100%.
Як зазначили опитані, більшості заважає займатися спортом або різними видами рухової активності відсутність вільного часу (40%), дефіцит власних коштів для відвідування спортивних закладів (30%), невміння організувати себе та свої заняття спортом (14%). На недостатню кількість спортивних клубів, фітнес-центрів та відсутність таких неподалік від дому або місця навчання/роботи скаржилися 11% опитаних, на низький рівень благоустрою та комфортності наявних спортивних споруд – 8%. 4% молодих людей не можуть займатися спортом за станом здоров’я, а
26% опитаних нічого не заважає. У середовищі учнівської молоді, що підтверджено даними опитування, недостатньо розвинуті навички здорового харчування. Зокрема, поширеним є значне споживання білого та чорного хліба, тобто продуктів з високим вмістом солі, а також споживання солодощів зростає споживання солодких газованих напоїв та чипсів, енергетичних напоїв з дорослішанням у раціоні харчування з’являється більше солодощів, підлітки рідше їдять у родинному колій частіше відвідують заклади швидкого харчування. За індексом маси тіла 15% хлопців та 7,5% дівчат мають надмірну вагу або ожиріння.
На думку науковців Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, в умовах динамічних суспільних, культурних і техногенних зміну процесі становлення сучасного способу життя дітей та молоді виявляється поглиблення як позитивних, такі негативних тенденцій.
Щодо позитивних тенденцій, то насамперед слід зазначити, що суспільні трансформації останнього року призвели до небувалого розвитку патріотизму і громадянської свідомості саме серед дітей і підлітків. Цьому також сприяє бурхливий розвиток українського сегменту Інтернету. Через становлення громадянської свідомості, розуміння відповідальності закраїну, в якій дитина живе, спосіб її життя набуває екологічної орієнтованості в контексті усвідомлення необхідності гармонізації відносин із середовищами життя, власної активності і відповідальності, втому числі й за навколишній світ. У той же час, в умовах надскладної соціально-політичної та економічної ситуації в Україні, зумовленої зламом системи суспільних і владних відносин, порушенням сталих зовнішніх культурних та економічних зв’язків, окупацією частини території країни, воєнними діями на Донбасі, значна кількість дітей та молоді відчула негативний вплив від зміни ситуації розвитку. Одним з основних наслідків такої ситуації стало різке зниження рівня і якості життя не тільки окремих людей і груп, які зазнали безпосереднього впливу, алей спільнот, суспільства загалом. Відзначимо й низку проблему способі життя, що виникли у дітей з сімей, постраждалих внаслідок воєнних дійна Сході України. Всім ях, де є демобілізовані учасники бойових дій, останні не можуть вийти із психологічного стану мобілізованості, війни, де норми і правила організації життєдіяльності і комунікації не відповідають мирному способу життя інших членів родини. В евакуйованих і переселених сім’ях, які компактно мешкають у місцях тимчасового проживання, однією з основних проблем є невідповідність між фактичною ситуацією тимчасовості, залежності від держави та необхідністю організації усталеного способу життя, вироблення життєвих перспектив тощо. Для сімей біженців, які самостійно переселялися з районів бойових дій та околиць, основною проблемою є переживання втрати і відчуженості, «нікому-не- потрібності, агресії збоку постійних мешканців (понаїхали. Сім’ї, що постійно проживають у місцях загрози зміщення бойових дійна їхню територію, вимушені дотримуватися усталеного способу життя в нестабільних умовах, які не відповідають такому життю. Серед основних проблем тут виділяється також проблема згортання життєвої перспективи до тут і зараз. Однак, на відміну від переселенців, це згортання відбувається за рахунок депривації базової потреби убезпеці Ключовою системною проблемою для більшості населення України стає процес руйнації сталого способу життя громаді пов’язане з цим поширення в них депресивних групі спільнот, що призводить до суттєвого зниження спроможності до їх самостійної ефективної життєдіяльності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал