Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка18/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

3.3. Національно-патріотичне виховання
в системі пріоритетів молодіжної політики
Патріотизм як духовно-моральна цінність виступає пріоритетним завданням функціонування держави, становлення суспільства, розвитку особистості. Його головним призначенням є консолідація суспільства для успішного впровадження
широкомасштабних суспільно значущих державних проектів і програму т.ч. щодо безпеки держави. У цьому зв’язку набуває актуальності проблема виховання у молоді патріотизму як почуття належності до землі, на якій вона живе, та до українського народу, гордості закраїну, відповідальності за її долю. Зароки незалежності в Україні практично був відсутній загальнодержавний підхід до формування української ідентичності, громадянськості та національно- патріотичної свідомості дітей та молоді. Несформованість державної ідеології спровокувала появу протилежних поглядів на минуле і майбутнє нації, шляхів її подальшого поступу, створила підґрунтя для невиправданої фрагментації, просування несумісних із незалежністю держави місцевих ідентичностей, міжрегіональних, міжетнічних, мовних конфліктів, що жодним чином не сприяло національній консолідації та суперечило принципам державності України. Відсутність на державному рівні єдиної політики та розуміння суті національно- патріотичного виховання призвела до появи регіональних програм, концепцій, планів, заходів, які перебували в різних ідеологічних площинах і, відповідно, ставили процес виховання патріотів у залежність від містечкових вподобань та пріоритетів. Першою спробою активізації патріотичного виховання стала затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 № 1697 Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства на 2000–2005 рр. Програма передбачала реалізацію низки заходів, спрямованих на фізичне і духовне гартування молоді, зокрема впровадження серед учнівської молоді гри- випробування «Котигорошко». Метою гри стало сприяння фізичному гарту молодої людини, формуванню здорового способу життя, вмінню зарадити собі в критичних життєвих ситуаціях. Програма спрямовувалася передусім на формування та розвиток загальнолюдських цінностей. Національному вихованню відводилась другорядна роль. Важливе значення також мав Указ Президента України від 15 листопада
2001 р. № 1092 Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2000–2005 рр.». Програмою передбачалася низка заходів, спрямованих на активізацію військово-патріотичного виховання молоді, зокрема роботи у сфері освіти і виховання, створення, відродження, відновлення й охорони заповідних місць та об’єктів тощо. Відповідно до завдань цієї програми було розроблено дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру Сокіл (Джура, що впроваджувалася у навчальних закладах. Уроці прийнято Указ Президента України від 25 жовтня 2002 р.
№ 948/2002 Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді. Згідно з Концепцією, під егідою трьох міністерств – освіти і
науки, оборони, у справах сім’ї, молоді та спорту (нині функції Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту покладено на Міністерство молоді та спорту України) почалося впровадження Всеукраїнської військово-патріотичної гри Патріот (спільний наказ МОН, Міноборони та Мінсім’ямолодьспорту від 5 квітня
2004 р. № 274/112/10). Серед причин появи гри Патріот поруч з Джурою є нездатність, а інколи – небажання прихильників радянської системи виховання усвідомити необхідність розвитку ідейно-духовної складової як головного елемента національно- патріотичного виховання. Тому замість посилення духовного вишколу молодої людини на українських національних цінностях і традиціях, на відродженні української історичної пам’яті, в закладах системи освітив тому числі позашкільної) переважно культивуються фізичний, військовий, спортивний напрями навчально-виховного процесу. Наступним кроком стала Концепція національно-патріотичного виховання молоді на 2009–2015 рр., затверджена спільним наказом Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони, Міністерства культури і туризму (наказ від 27 жовтня 2009 р, № 3754/981/538/49). Її мета полягає у вихованні молодої людини-патріота, готового самовіддано розбудовувати свою країну її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати власні права та обов’язки, цивілізовано їх відстоювати, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури. Однак концепцію такі не було реалізовано належним чином, а патріотичним підґрунтям цього документа здебільшого став героїзму Великій Вітчизняній війні. Лише події Революції Гідності, окупація Криму та воєнні дії на Сході України актуалізували державний запит на формування національно-патріотичної свідомості населення, насамперед дітей та молоді, як одного з базових питань державної безпеки. Відтак, назріла нагальна потреба вдосконалення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, надання цьому вкрай важливому для держави процесу системності, в основі якої – нова модель виховання з наголосом на громадянських, державницьких та військово-патріотичних аспектах. Аналіз напрямів та результатів реалізації національно-патріотичного виховання молодів Україні демонструє актуальні проблеми, що потребують державного врегулювання, а саме
− відсутність ефективного механізму формування й реалізації державної політики у сфері національно-патріотичного виховання, практичних комунікацій у цьому напрямі з громадянським суспільством

171
− відсутність загальнодержавного підходу до формування української ідентичності, громадянськості та національно-патріотичної свідомості громадян України, особливо дітей та молоді
− наявність у суспільній свідомості суперечливих уявлень про історичне минуле України, викликаних століттями бездержавності, тоталітарною добою, голодоморами та політичними репресіями української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті;
− потреба у відновленні цілісності й повноти національного мовно- культурного простору
− відсутність єдиної державної інформаційно-просвітницької політики щодо організації та висвітлення заходів національно-патріотичного виховання
− недостатня законодавча та нормативно-правова урегульованість сфери національно-патріотичного виховання
− невизначено інституцію, яка б здійснювала координацію діяльності всіх структуру забезпеченні національно-патріотичного виховання
− недостатній рівень обміну досвідом у сфері формування громадянськості з країнами євроатлантичного простору
− відсутність єдиних стандартів, що визначають механізми впровадження, суб’єктів, їхні компетенції та повноваження, якісні показники діяльності у сфері національно-патріотичного виховання
− відсутність кваліфікованого кадрового потенціалу в органах державної влади та місцевого самоврядування для організації та здійснення заходів з національно- патріотичного виховання, неготовність регіональних спеціалістів до координації виховних процесів у цьому напрямі
− низький рівень матеріально-технічного забезпечення та розвитку інфраструктури сфери національно-патріотичного виховання. У зв’язку з цим метою національно-патріотичного виховання зараз є становлення громадянина-патріота, готового самовіддано розбудовувати Україну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, її національну безпеку, сприяти громадянському миру й злагоді в суспільстві. Про реальні кроки формування державної системи національно-патріотичної виховання дітей та молоді можна говорити, починаючи з кінця 2014 р, коли з метою законодавчого забезпечення національно-патріотичного виховання молоді у грудні
2014 року у складі Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму створено підкомітет з питань національно- патріотичного виховання дітей та молоді. Ще більш активним став 2015 рік створено відділ національно-патріотичного виховання при Міністерстві молоді та
спорту, триває робота над Концепцією Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на найближчі 5 років після схвалення якої найближчим часом буде розроблено відповідну Програму на 2016–2020 рр. Паралельно, за участю фахівців міністерств, науковців, представників громадськості відбувалася робота над Стратегією національно-патріотичного виховання на 2016–
2020 рр., яку затверджено Указом Президента України від 13 жовтня 2015 р.
№ 580/2015 Про важливість діяльності у напрямку розвитку національно-патріотичного виховання свідчить і факт створення уроці і затвердження персонального складу Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання під головуванням Віце-прем’єр-міністра України, Міністра культури України. На момент підготовки Державної доповіді центральні органи виконавчої влади все ще не мали сучасного узгодженого плану дій щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді і керуються внутрішніми документами Міністерством освіти і науки України затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ від 16.06.2015 р. № 641), Міністерством оборони України – Концепцію військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України (наказ від 08.06.2010 р. № 295), Програму військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України на 2012–2017 рр. та Перспективний план її реалізації (наказ від 11.01.2012 р. № 14). Незважаючи на це, чітко простежується певна позитивна динаміка. Прийняття Стратегії дало чітке державне усвідомлення, до чого прагнути і в якому напрямі рухатись. Відповідно до Стратегії та проекту Концепції програми, змістом національно-патріотичного виховання молоді мають бути
− усвідомлення національної самобутності й національно-культурної ідентичності українського народу
− пошанування історичних постатей – носіїв національного ідеалу, історичних подій та звитяг українського народу
− належне поцінування героїчної боротьби українського народу за незалежність, територіальну цілісність і державний суверенітет України
− знання української мови як національної цінності
− формування національно-патріотичного світогляду та цінностей молоді
− формування активної громадянської позиції, власної гідності молоді
184
Положення про відділ національно-патріотичного виховання Мінмолодьспорту Електронний ресурс. – Режим доступу http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/19059 185
Проект Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016–2020 роки Електронний ресурс. – Режим доступу http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/19580 186
Стратегія національно-патріотичного виховання на 2016–2020 рр., затверджена Указом Президента України від 13 жовтня 2015 р. № 580/2015 Електронний ресурс. – Режим доступу http://www.president.gov.ua/documents/5802015-
19494

173
− відновлення традицій національно-визвольних змагань та підвищення престижу військової служби. Зокрема, Стратегія спрямована на виховання патріотизму та утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань українців, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України та визначення ефективних механізмів системної взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного виховання. У Стратегії зазначається, що формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді повинно здійснюватися на прикладах героїчної боротьби українського народу, зокрема часів княжої доби, українських козаків, Українських січових стрільців, армій Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху в Україні, на прикладах мужності та героїзму учасників революційних подій в Україні уроках та антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях. Досягнення мети Стратегії здійснюватиметься за такими основними напрямами
– удосконалення нормативно-правової бази стосовно національно- патріотичного виховання дітей і молоді
– підвищення ролі української мови як національної цінності
– забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання
– вивчення сучасних виховних систем, технологій і методику сфері національно-патріотичного виховання, узагальнення та поширення найкращого досвіду в цій сфері
– впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання
– формування єдиних стандартів діяльності у сфері національно-патріотичного виховання та інструментів їх упровадження
– підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно- патріотичного виховання, налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання
– забезпечення умові підтримки збоку держави для ефективної діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання

174
– забезпечення оптимальної скоординованої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання
– організація та координація інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання
– здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби
– упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки, підготовки з військово-облікових спеціальностей
– профілактика негативних проявів поведінки, злочинності, наркоманії, алкоголізму серед дітей та молоді шляхом залучення дітей і молоді до участі в заходах із національно-патріотичного виховання
– розвиток міжнародної співпраці з державами Європейського Союзу та іншими розвинутими державами, які успішно впроваджують заходи у сфері національно-патріотичного виховання
– створення системи ефективного моніторингу у сфері національно- патріотичного виховання. Важливим, поки що задекларованим, здобутком Стратегії є те, що уповноважений центральний орган виконавчої влади повинен розробити (і в подальшому – впровадити) за участю вчених, незалежних експертів таз урахуванням кращого міжнародного досвіду успішних демократичних держав єдині стандарти щодо засобів і способів, формі методів національно-патріотичного виховання, оцінки досягнень відповідних суб’єктів у цій сфері та їхньої компетентності. Особливо це важливо з огляду на містечковість патріотизму в українських реаліях. Також одним із завдань Стратегії є визначення центрального органу виконавчої влади, який координуватиме діяльність щодо національно-патріотичного виховання, проведення ґрунтовного дослідження сучасного стану національно- патріотичного виховання дітей та молоді, організацію його моніторингу. Крім того, згідно зі Стратегією, до кінця поточного року необхідно розробити державну цільову програму з національно-патріотичного виховання дітей та молоді, чого не було зроблено за всі роки незалежності України. Концепція програми базується на основі принципів національної самобутності українського народу, його консолідації навколо спільного майбутнього, захисту незалежності, територіальної цілісності України та формування спільних ціннісних орієнтацій через дієву участь у процесі розбудови Української держави. Основною метою Програми є створення та розвиток загальнодержавної комплексної системи національно-патріотичного виховання на основі формування й утвердження принципів любові і гордості за власну державу, її історію, мову, культуру, науку, спорт, національних і загальнолюдських цінностей, усвідомлення громадянського

175
обов’язку та зміцнення якостей патріота України як світоглядного чинника, спрямованого на розвиток успішної країни та забезпечення власного благополуччя в ній. Актуалізований варіант реалізації Програми ґрунтується на основі принципів національної самобутності українського народу, української самоідентифікації та ціннісних орієнтацій дітей та молоді, популяризації української мови, героїчної боротьби українського народу за територіальну цілісність і державний суверенітет України, досягнень українського народу, його інтелектуальних та духовних здобутків відновлення традицій національно-визвольних змагань та підвищення престижу військової служби, шанобливого ставлення до жертв окупаційних режимів в Україні. Упровадження та реалізація єдиної загальнодержавної політики у сфері національно-патріотичного виховання передбачає системні та узгоджені дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування і громадськості, спрямовані на формування єдності та консолідації українського суспільства. Таким чином, національно-патріотичне виховання покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає розвиток громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Воно має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної справедливості.

3.4 Міжнародне співробітництво у молодіжній сфері
Одним із важливих напрямів діяльності Міністерства молоді та спорту України є розвиток поглибленого молодіжного партнерства з країнами Центральної та Східної Європи. Україна має двосторонні відносини з Радою Європи на міжвідомчому та громадському рівнях. Представники України беруть участь у засіданнях Європейського керівного комітету з питань молоді Ради Європи (CDEJ) та Спільної ради з питань молоді (CMJ), що сприяє розширенню співробітництва у сфері молодіжної політики між Україною та країнами Ради Європи. Уроці між Міністерством молоді та спорту України і Департаментом молоді Ради Європи було укладено Другу Рамкову програму співробітництва у сфері молодіжної політики на 2014–2015 рр. Укладання Програми дало змогу залучити допомогу Ради Європи в реалізації завдань державної молодіжної політики, зокрема експертну допомогу Ради Європи в питанні розробки та реалізації реформ молодіжної сфери України. У процесі реалізації Програми було проведено 8 міжнародних тренінгів з різних напрямів молодіжної роботи здійснено переклад низки посібників Ради Європи українською мовою організовано навчальну поїздку молодіжної делегації України до європейських керівних органів та інституцій
захисту прав людини (м. Страсбург. Європейський молодіжний фонд, який діє під егідою Ради Європи, оголосив пріоритетом у фінансуванні проектів на найближчий період проекти, пов’язані з Україною інформація про цю можливість поширюється серед молодіжних організацій з метою підготовки заявок. Уході реалізації Рамкової програми підготовлено україномовний посібник з прав людини Компас, презентація якого відбулася під час Всеукраїнського форуму Компас пошук орієнтирів у правозахисній освіті, (вересень 2014 року, м. Київ. Учасники форуму, до числа яких входили представники молодіжних організацій, отримали підготовку з питань ефективного застосування посібника, для дієвого відстоювання прав людини. Уроці підписано Програму співробітництва в галузі молодіжної політики, фізичної культури і спорту між Міністерством молоді та спорту України та Міністерством молоді та спорту Азербайджанської Республіки на 2014–2015 роки, що включає конкретні заходи двостороннього співробітництва в молодіжній і спортивній сферах та обміни делегаціями. Одним з інструментів євроінтеграції української молодіжної політики є реалізація в Україні міжнародних молодіжних проектів. Міністерство молоді та спорту України продовжує
активну співпрацю з проектом Європейського Союзу Програма підтримки молодіжної політики країн Східного партнерства Європейського Союзу, який розпочав свою діяльність у червні 2013 року і триватиме до кінця 2015 року. Проект фінансується Європейською Комісією та реалізується в рамках дорожньої карти Східного партнерства. Метою проектує сприяння розробці конструктивної молодіжної політики в країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Заходи проекту включають організацію та проведення конференцій, семінарів та ознайомчих поїздок, спрямованих на надання допомоги країнам Східного партнерства у розвитку молодіжної політики. Значний вплив на формування та реалізацію державної молодіжної політики здійснюють агенції ООН Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН), Програма Волонтери ООН в Україні. Уроці Міністерством молоді та спорту України спільно з ПРООН та Державним інститутом сімейної та молодіжної політики було розроблено навчальну програму Молодіжний працівник, яку включено до заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Метою програми є підготовка молодіжних працівників до реалізації регіональної молодіжної політики з метою створення умов для всебічної самореалізації молодів різних сферах суспільного життя, розкриття та
187
Інформаційна довідка щодо співробітництва України з Європейським Союзом у сферах молоді та спорту. Офіційний сайт Міністерства молоді та спорту України [Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.mon.gov.ua/activity/mizhnarodni-zvyazki.
реалізації потенціалу молоді, захисту її прав та інтересів. Протягом вересня- листопада 2014 року у 5 містах України було проведено пілотний етап базового рівня програми Молодіжний працівник. Його метою є формування основних теоретичних знань і практичних навичок щодо ефективної реалізації регіональної молодіжної політики. Уроці до програми було залучено 116 осіб, які
працюють з молоддю у державному та громадському секторах. Частиною програми є інтерактивний онлайн-курс, який висвітлює зміст навчальної програми та надає можливості дистанційного навчання. У межах проекту Зміцнення національної спроможності для ефективного розвитку молоді та відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні ПРООН спільно з Міністерством молоді та спорту України та Державною службою зайнятості було розроблено портал для професійної орієнтації випускників шкіл під назвою Моя кар’єра». Його метою є ознайомлення молоді з ситуацією на ринку праці, а також інформування її щодо можливостей професійного розвитку та побудови кар’єри як в Україні, такі закордоном. Упродовж 2014 року здійснювалося інформаційне наповнення веб-сайту, тривала тестова фаза його впровадження. Наприкінці 2015 року планується його відкриття для широкого кола користувачів. Українська студентська молодь має можливість залучатися до міжнародної співпраці в рамках освітньої програми Європейського Союзу «Темпус». Метою Програми є сприяння модернізації системи вищої освіти у країнах-партнерах
(країнах-сусідах) ЄС через активізацію співпраці між вищими навчальними закладами країн-членів ЄС і країн-партнерів. Програму «Темпус» спрямовано на заохочення взаємодії та збалансованого співробітництва між вищими навчальним закладами у країнах-партнерах та в країнах-членах Європейського Союзу. Уроці молоді українці брали участь у 60 проектах програми 768 студентів та співробітників вищих навчальних закладів за результатами відбору мали змогу впровадити свої проекти у межах Програми
189
Ще уроці Україна вступила в AIESEC – міжнародну організацію, яка об’єднує 80 000 студентів зі 124 країн світу і спеціалізується на міжнародних стажуваннях. Зараз, крім Національного комітету AIESEC, в Україні діє 22 місцеві представництва, що об’єднують близько 1 000 студентів з 70 вищих навчальних закладів. Представництво організації уроці продовжувало реалізацію свого головного соціально-освітнього проекту для школярів Світ без кордонів, завдяки якому українські школярі можуть проходити інтерактивні тренінги англійською мовою під керівництвом стажерів з різних країн.
188
Офіційний сайт Національного Темпусу / Еразмус+ в Україні. [Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.tempus.org.ua
189
Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine. Progress in 2014 and Recommendations for Actions
Accompanying the Document. [Електронный ресурс. – Режим доступу http://eeas.europa.eu/enp/pdf/2015/ukraine-enp- report-2015_en.pdf
Також AIESEC в Україні надає молодим людям можливість участі у Міжнародній програмі соціальних стажувань Global Citizen та у Міжнародній програмі професійних стажувань Global Talent. Соціальний проект Global Citizen стартував уроці) дає можливість відвідати Марокко, Шрі-Ланку, Бразилію, Китай, Сербію, Болгарію та Польщу. Участь у проекті збільшує можливості самореалізації молоді, надає корисний досвід роботи у команді, що сприятиме професійному росту, і є способом заглибитися в культуру інших країн, розширити контакти. Навчальні заклади України долучаються до навчальної програми Європейської Комісії eTwinning сусідських країн ЄС, запровадженої в рамках
European Neighbourhood Policy (Європейської політики сусідства. Метою програми є об’єднання вчителів і учнів у велику європейську спільноту, учасники якої постійно навчаються, обмінюються досвідом, пізнають життя інших країн, розширюють світогляд та змінюють свої підходи відповідно до вимог сучасності. Уроці українських шкіл було залучено до проектів, спрямованих на налагодження співпраці з європейськими школами через онлайн-мережу eTwinning plus. Ключовою складовою навчання є використання інформаційно-комунікаційних технологій. Проект eTwinning розширює сферу освітніх можливостей для українських учнів та вчителів, підвищує мотивацію до навчання
190
Представники молодіжних громадських організацій продовжують активно долучатися до молодіжної програми Європейського Союзу Молодь у дії. Уроці осіб взяли участь у мобільних проектах, 264 – у проектах для молоді та осіб, які приймають рішення в цій сфері
191
Після успішної реалізації програм «Темпус», «Еразмус Мундус» та інших навчальних програм, спрямованих на розвиток неформальної освіти, Європейська Комісія розпочала впровадження нової програми ЄС «Еразмус+» у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту на період 2014–2020 років. Взаємодіяв рамках програми «Еразмус+» у сфері молодіжної політики включає молодіжні обміни (Youth exchanges), участь у заходах мережі Європейської волонтерської служби (European Voluntary Service), навчання працівників по роботі з молоддю
(Training of youth workers), реалізацію проектів за участю молодіжних організацій
(Capacity building project for youth organizations)
192
«Еразмус+» відкриває багато нових можливостей для України як країни Офіційний сайт eTwinning plus [Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.etwinning.com.ua/pro-etwinning- plus/sho-take-etwinning-plus.
191
Implementation of the European Neighbourhood Policy in Ukraine. Progress in 2014 and recommendations for actions
Accompanying the document [Електронный ресурс. – Режим доступу http://eeas.europa.eu/enp/pdf/2015/ukraine-enp- report-2015_en.pdf
192
Інформаційна довідка щодо співробітництва України з Європейським Союзом у сферах молоді та спорту. Офіційний сайт Міністерства молоді та спорту України [Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.mon.gov.ua/activity/mizhnarodni-zvyazki.
партнера, залучаючи молодь до програм співпраці та обміну досвідом.
Участь України у програмі як країни-партнера здійснюється без будь-яких обмежень та умов українські заявники можуть залучатися до процесу підготовки проектів та брати участь в інших заходах, якщо це передбачено регламентом Ради ЄС
193
Міністерство молоді та спорту України намагається всіляко підтримати молодь, надаючи сприяння в отриманні віз та посвідчень на тимчасове перебування волонтерам зарубіжних країн, які в’їжджають до України на запрошення громадських молодіжних організацій України в рамках участі в європейських молодіжних проектах
194
Широке залучення молодих людей до міжнародних проектів, заходів та контактів відбувається через неурядові молодіжні організації, які здійснюють міжнародне співробітництво через тимчасові проекти, партнерські відносини з іноземними організаціями й установами або членство у міжнародних молодіжних організаціях. Уроці між Світовим конгресом українських молодіжних організацій
(СКУМО) та Міністерством молоді та спорту України укладено Меморандум про співпрацю. Співпраця зі СКУМО спрямована на консолідацію зусиль молоді діаспори щодо захисту інтересів України на світовій арені. Уроці в Івано-
Франківській області за підтримки Міністерства молоді та спорту України було проведено Форум української молоді діаспори «Франківськ-2014». Уроці у рамках співпраці проведено Форум української молоді діаспори Одеса, який зібрав понад 200 молодих людей з 30 кран світу. В Україні діють об’єднання молодіжних організацій, завданнями яких є консолідація молодіжних та дитячих організацій України задля захисту інтересів української молоді у стосунках з державною владою й на міжнародному рівні, залучення молоді до громадської діяльності, координація та створення сприятливих умов діяльності організацій-членів, забезпечення представництва українських молодіжних організацій у міжнародних молодіжних об’єднаннях. Уроці одним з основних об’єднань молодіжних організацій в Україні залишався Український молодіжний форум (УМФ). УМФ створено уроці, ініціаторами створення спілки стали Національна рада молодіжних організацій України, Український національний комітет молодіжних організацій та Асоціація молодіжних організацій України Спектр. Під час роботи оргкомітету до участі в об’єднанні було запрошено всі діючі в Україні спілки молодіжних та дитячих організацій, і переважна більшість із них (15 спілок) взяла участь в установчому
193
Інформація щодо імплементації Порядку денного асоціації Україна–ЄС у сферах, що відносяться до компетенції
Мінмолодьспорту (станом на 31 грудня 2014 р. Офіційний сайт Міністерства молоді та спорту України
[Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.mon.gov.ua/activity/mizhnarodni-zvyazki.
194
Інформація щодо імплементації Порядку денного асоціації Україна–ЄС у сферах, що відносяться до компетенції
Мінмолодьспорту (станом на 31 грудня 2014 р. Офіційний сайт Міністерства молоді та спорту України
[Електронный ресурс. – Режим доступу http://www.mon.gov.ua/activity/mizhnarodni-zvyazki.

180
з’їзді. При УМФ створено Ресурсний центр, який надає неурядовим молодіжним організаціям корисну інформацію, зокрема щодо міжнародних подій та міжнародних грантових програм. Певний час організація була єдиною представницькою національною молодіжною платформою в Україні. Згодом Українському молодіжному форуму вдалося набути членського статусу спостерігача у Європейському молодіжному форумі (ЄМФ), але через конфлікти всередині організації, які набули характеру скандалу під час виборів нового керівництва організації восени 2014 року, Європейський молодіжний форум відмовив представникам УМФ у можливості брати участь у Генеральній Асамблеї Форуму та почав розслідування, залишаючи за собою право ініціювати позбавлення УМФ членства в організації. У вересні 2014 року у Молдові відбулася зустріч Національних молодіжних раді молодіжних організацій країн Східного партнерства та Кавказу. Однією зважливих місій української делегації було інформування представників країн Європи та країн Східного партнерства про справжній стан справна Сході України, в зоні проведення АТО і на території Криму, який був анексований Російською Федерацією. За результатами обговорення було прийнято спільне з Європейським молодіжним форумом рішення про включення до плану роботи ЄМФ пункту про організацію спостережної місії ЄМФ для аналізу кризової ситуації, в якій опинилися молоді людина окупованих територіях, у зоні бойових дій та вимушені переселенці, для об’єднання зусиль загальноєвропейської молодіжної спільноти і пошуку можливостей надання допомоги таким молодим людям. Молодіжні громадські організації України беруть участь у міжнародних проектах та заходах. Громадська організація Взаємодія молоді підтримує партнерські стосунки з молодіжними організаціями Німеччини, зокрема Німецьким колом молоді та Німецькою молоддю в Європі. Зароки співробітництва було успішно проведено низку спільних заходів та проектів за участю молодіжних організацій двох країн. Зокрема, представники громадської організації Взаємодія молоді у жовтні
2014 року взяли участь у тренінгу Сталий розвиток Національних молодіжних рад в Гельсінкі. Україну також було представлено на Генеральній Асамблеї Німецького кола молодів Берліні. Під час візиту були напрацьовані спільні проекти та заходи нарік, а також можливість підписання Угоди про співробітництво між Міністерством молоді та спорту України та Федеральним міністерством у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Активну взаємодію з партнерами в Німеччині забезпечує також Всеукраїнське об’єднання Німецька молодь в Україні, яке за підтримки Уряду ФРН і Міністерства молоді та спорту України з 2003 року активно займається молодіжним обміном між Україною і Німеччиною, організовує двосторонні проекти для молоді
обох країн. Уроці перші стажери з України взяли участь у Міжнародній програмі стажувань у сфері роботи з молоддю та дітьми, ініціатором якої є німецька молодіжна організація Німецька молодь у Європі (DJO – Deutsche Jugend in
Europa). Мета програми – інтенсивний обмін досвідом щодо методик роботи з молоддю, розповсюдження знань прожиття та проблеми дітей та молодів інших країнах, пошук партнерів для майбутнього співробітництва та спільних проектів. Програму призначено для співробітників і волонтерів молодіжних і дитячих організацій. Молодіжні громадські організації України на постійній основі підтримують партнерські відносини з країнами Балтії та Польщею. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Серце до серця, яку створено уроці, тісно співпрацює з представниками державного та громадського сектору Литовської Республіки, є партнером литовської та естонської організацій Серце до серця»
196
Спільно з Посольством Литовської Республіки в Україні уроці ця організація вдруге провела Всеукраїнський конкурс-есе Я – європеєць, переможців якого нагородили поїздкою до Литви. Конкурс відбувся за підтримки Міністерства молоді та спорту України, а також Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Молодіжна громадська організація виступила також одним з організаторів та учасників багатотисячної громадянської акції Єдине серце, присвяченої вшануванню учасників подій на Майдані Незалежності в Києві та на підтримку незалежності й суверенітету України, яка відбулася 11 березня 2014 року на центральній площі Вільнюса. Учасники заходу виконали Гімни України та Литви, а також розгорнули метрові Державні прапори України та Литви, символічно поєднавши їх у формі серця. Молодіжна громадська організація Громадський інформаційно-аналітичний центр для молодіє колективним кореспондентським членом Міжнародної мережі Молодіжний правозахисний рух, з 2007 року співпрацює з Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні. Центр є регіональним партнером українсько- польського некомерційного проекту Наукові пікніки в Україні, який розпочато уроці з метою підвищення інтересу молоді до науки через наочність та інтерактивність. На щорічних пікніках школярі, студенти та всі охочі можуть ознайомитися зчисленними експонатами, моделями, діючими стендами, макетами, взяти участь в експериментах, розвиваючих іграх, майстер-класах. Організатором заходу в Україні є польський фонд «Wspólna Europa» (Спільна Європа. У вересні
2014 року пікніки приймали українські міста Львів, Тернопіль, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Харків, Київ і Луцьк.
195
Офіційний сайт організації http://dju.org.ua
196
Інтернет-сайт організації http://sds.in.ua.
Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва «Альтернатива-В» надає українській молоді можливість участі в міжнародних волонтерських таборах, довгострокових програмах індивідуального стажування при установах, що працюють здебільшого в соціальній сфері або опікуються охороною навколишнього середовища. «Альтернатива-В» є членом Альянсу європейських волонтерських організацій (Alliance of European Voluntary Service Organisations) та Координаційного комітету міжнародного волонтерського руху при ЮНЕСКО
(CCIVS/UNESCO). Також ця організація є офіційним партнером міжнародних організацій Міжнародна громадянська служба (Service Civil International) та Міжнародна організація молодіжних культурних обмінів (ICYE). Організовані асоціацією тренінги, міжнародні обміни та семінари зазвичай проводяться в рамках програми Європейської Комісії ERASMUS+ та спрямовані на залучення молоді до програму галузі освіти, спорту, культури, екології, захисту історичних пам’яток, допомоги соціально незахищеним верствам населення. Всеукраїнська молодіжна громадська організація Національна організація скаутів України (НОСУ) утворилася уроці з членів скаутських організацій- засновників Пласт, Січ, «СПОК», АСУ. Із самого початку вона замислювалася як майбутній член Всесвітньої організації скаутського руху (WOSM
– World Organization of the Scout Movement). Уроці на й світовій скаутській конференції в Кореї її було офіційно визнано повноправним членом WOSM. Уроці ВМГО Національна організація скаутів України спільно зі словацькою та чеською скаутськими організаціями започаткувала проект для скаутів Пояс дослідника, в межах якого скаути трьох країн разом подорожували Закарпаттям. Також НОСУ традиційно долучилася до міжнародної скаутської естафети Світло Миру з Вифлеєма», прийнявши вогонь миру від австрійських скаутів та розповсюдивши його Україною. Представники від України взяли участь у й Всесвітній скаутській конференції Всесвітньої організації скаутського руху, де було затверджено Стратегію WOSM до 2023 року та прийнято Трирічний план дій. Ліберальна молодіжна організація Європейська молодь України, створена уроці, за час свого існування організувала десятки заходів, у яких взяли участь тисячі молодих людей. Уроці керівництвом розпочато реорганізацію з метою набуття повноправного членства в об’єднанні молодих лібералів Європи (LYMEC) та всього світу (IFLRY), що дозволить організації більш послідовно відстоювати ліберальні цінності та сприяти європейській інтеграції України. Уроці організація провела 7 семінарів від міжнародного партнера Міжнародна федерація ліберальної молоді IFLRY», які відбулися в Києві та Харкові за підтримки Європейського молодіжного фонду. Семінари стосувалися ліберальних реформ та участі молоді, молодіжного підприємництва, розв’язання конфліктів. Електронний ресурс. – Режим доступу http://euroyouth.org.ua/content.php?level2=20&level1=1
Українські молодіжні громадські організації не тільки беруть участь у заходах, організованих іноземними партнерами, алей самі виходять на міжнародний рівень. Зокрема, молодіжна громадська організація Молодіжна асоціація релігієзнавців МАР) організовує заходи, що сприяють науковим дослідженням у сфері релігії та утвердженню серед молоді принципів толерантності, свободи совісті і релігій в Україні і за її межами. У травні 2014 року МАР організувала Регіональний семінар з удосконалення викладання у вищій школі Іслам релігійні та соціальні практики. Універсальне та локальне (Higher Education Support Programme. Regional Seminars for Excellence in Teaching Islam: Religious and Social Practices. Universality and
Locality), що відбувся у Туреччині. Отже, міжнародне співробітництво в молодіжній сфері реалізується за такими напрямами
- співробітництва у сфері молодіжної політики з Радою Європи
- реалізація в Україні міжнародних молодіжних проектів
- міжнародна діяльність молодіжних громадських організацій. Міжнародне співробітництво в молодіжній сфері розширює контакти як окремих молодих осіб, такі молодіжних громадських організацій, є одним і ключових інструментів інтеграції України у міжнародний простір.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал