Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики



Pdf просмотр
Сторінка15/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
інформаційне забезпечення цього процесу засоби масової інформації, Інтернеті соціальні мережі. На жаль, станом нарік діяльність цих суб’єктів національно-патріотичного виховання не набула системного характеру. Оскільки молодь є одним з найактивніших користувачів мережі Інтернет,
інтернет-простір суттєво впливає на формування світогляду і поведінкових орієнтирів сучасної молоді. Різноманітні молодіжні спільноти формують альтернативну субкультуру, яка більш адекватно відображає нові реалії інформаційного суспільства. Серед найбільш поширених форм користувацького контенту є блоги (Livejournal, Twitter), сайти соціальних мереж (Facebook,
Вконтакте), відеохостинги (YouTube) тощо. Так, наприклад, провідні українські
інтернет-видання і портали новин (Кореспондент, Українська правда, Тиждень та ін.) містять розділ блогів (як відомих людей, такі простих користувачів. Окрім того, все частішими стають звернення інтернет-видань до соціальних мереж, відеохостингів, блогів, мікроблогів як до джерел інформації публікації на персональних сторінках відомих людей у Facebook, відео на YouTube, публікації в Twitter тощо. Соціальні медіа як суб’єкт національно-патріотичного виховання використовуються в кількох аспектах. По-перше, це створення віртуальних груп, які пропагують патріотизму соціальних мережах (Facebook, Вконтакте тощо. У
соціальній мережі Facebook створено велику кількість національно-патріотичних груп, учасниками яких є громадяни України та представники української діаспори. Серед них – Патріоти України – Єднаймося, Патріоти України, Патріот України, Україна патріотична тощо. Одна з найчисельніших групує Учасники цих груп активно залучаються до обговорення різних політичних, історичних, культурних та інших питань, відстоюють свої позиції, діляться досвідом, інформацією, думками. Чисельність груп та учасників у мережі зростає дуже швидко, що свідчить про активне залучення світового українства у єдине віртуальне українське суспільство, яке немає кордонів. Станом на кінець 2014 року в мережі зареєстровано 2 715 спільнот (найчисленніша – Ми – патріоти України – 434 007 учасників) та 3 707 відеозаписів, які пов’язані з патріотизмом та містять ключове слово пошуку
«патріот»
177
По-друге, не менш важливим є розміщення в соціальних мережах українських фільмів, музики, літературних творів, а також відео та фото, які розкривають тему патріотизму.
По-третє, на сьогодні активними користувачами соціальних мереж є відомі діячі культури, політики, релігії, спорту тощо. Вони залучаються до процесу національно-патріотичного виховання в контексті висвітлення цієї теми в соціальних мережах, блогах, на форумах. За допомогою соціальних мереж громадяни України, зокрема молодь, організовують широкомасштабні інформаційні кампанії з багатьох питань щодо збереження національної пам’яті, національної ідентичності, національної єдності. Проте помилково вважати соціальні мережі найбільш ефективним суб’єктом формування національно-патріотичної свідомості молоді, оскільки їхній вплив залежить від можливостей доступу до них молоді. Ще одним важливим суб’єктом формування національно-патріотичного світогляду та громадянської активності молодіє засоби масової інформації. Використання інтернет-ресурсів та медіаресурсів для популяризації національно- патріотичних ідей, що втілені в певних проектах, створення нових масмедійних програмна ТВ, радіо) сприятимуть розвитку громадянської компетентності молоді, суспільної самоорганізації. Таким чином, організація в теле-, радіопрограмах, удрукованій пресі та на
інтернет-ресурсах постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій, а також
176
Електронний ресурс. – Режим доступу https://www.facebook.com/groups/1millionStandForUkraine
177
Вконтакте Електронний ресурс. – Режим доступу https://vk.com/we.patriots
підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації матимуть значний вплив на підвищення рівня національно-патріотичної свідомості молодої людини. З огляду на багатовимірність діяльності інституцій, які формують національно-патріотичну свідомість молоді, вони мають діяти в єдиній системі координат. Мова йде про формування загальнонаціональної системи національно- патріотичного виховання, що передбачає спільне розуміння поняття національно- патріотична свідомість молоді, визначення бажаних результатів національно- патріотичного виховання та координацію діяльності окремих інституцій та інструментів виховного впливу. Організація міжвідомчої взаємодії державних та громадських інституцій потребує визначення загальнонаціонального координаційного суб’єкта і територіальних суб’єктів, що формують і координують діяльність національно- патріотичної спрямованості відповідно на загальнодержавному і регіональному рівнях. Також слід визначити або створити інституції, що забезпечують цей процес методологією та стандартами для використання нарізних рівнях. Державні органи виконавчої влади мають виконувати в цьому напрямку координуючу та контролюючу функції.

142
Розділ ІІІ. ДЕРЖАВНА МОЛОДІЖНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

3.1. Трансформація законодавства, що регулює молодіжну політику
України, відповідно до сучасних запитів суспільства
Регулювання державної молодіжної політики України здійснюється на підставі законодавчих актів, які визначають загальні положення державної молодіжної політики в Україні пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави відповідно до Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні (№ 2859-XII від 5 грудня 1992 р.)
178
Регулювання умов та напрямів реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді здійснюється на підставі Закону України від 5 лютого 1993 р. № 2998-XII Про сприяння соціальному становленню та розвитку молодів Україні, правові засади захисту прав та інтересів неповнолітньої молоді віком від 14 до 18 років визначаються Законом України від
26 квітня 2001 р. № 2402-III Про охорону дитинства, соціальна робота з молоддю, яка перебуває у складних життєвих обставинах, регулюється Законом України від 21 червня 2001 р. № 2558-III Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю. Особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій у поєднанні з державними гарантіями забезпечення їхньої діяльності визначено Законом України від 1 грудня 1998 року
№ 281-XIV Про молодіжні та дитячі громадські організації. Слід відзначити, що уроці значно розширилося коло проблем державної молодіжної політики, які підлягають законодавчому регулюванню. До усталених напрямів державної молодіжної політики, що визначаються специфічними потребами молодіжної аудиторії та регулюються законодавством, належать проблеми зайнятості і забезпечення молоді першим робочим місцем, забезпечення якісного рівня освіти молоді засобами як формальної та неформальної освіти, збереження здоров’я і забезпечення молоді житлом. Уроці, у зв’язку з піднесенням громадянської активності населення та зовнішньою агресією, гостро постала проблема законодавчого врегулювання таких питань, як концептуальні засади національно-патріотичного виховання молоді внутрішня та зовнішня міграція молоді мобільність у вимушеній зміні місця проживання і, відповідно, забезпечення житлом вимушено переміщених молодих осіб мобілізація та участь молоді у бойових діях адаптація молоді після демобілізації, враховуючи набуті психофізичні особливості здоров’я, наслідки перенесених захворювань, травмі ушкоджень тощо. Зазначені напрями молодіжної політики потребують нормативно Декларація про загальні засади державної молодіжної політики в Україні від 5 грудня 1992 року № 2859-XII. – Електронний ресурс. – Режим доступу http:// zakon.rada.gov.ua/go/2859-12.
законодавчого врегулювання з використанням мультидисциплінарного та міждисциплінарного підходів. Вирішення цих питань частково передбачено Концепцією Державної цільової соціальної програми Молодь України на 2016–2020 рр., розробленої на підставі наукового аналізу стану і проблем розвитку української молоді та основних програмних вимог Стратегії розвитку державної молодіжної політики України на період до 2020 року, Хартії основних прав Євросоюзу, Європейського пакту в інтересах молоді, Молодіжної стратегії Європейського Союзу та інших міжнародних документів. Пріоритетними напрямами програми визначено розвиток неформальної освіти, зайнятість молоді, забезпечення молоді житлом, формування здорового способу життя, розвиток громадянської активності та національно- патріотичної свідомості молоді та підтримку молоді тимчасово окупованих територій та молодих людей з числа вимушено переміщених осіб.
Національно-патріотичне виховання молоді. Уроці продовжено законодавчу діяльність щодо узгодження нормативних документів з міжнародними нормами. Ратифікація Україною уроці Додаткового протоколу до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування (Закон України від 2 вересня 2014 р. № 1664-VII) спрямована на формування громадянської активності населення, втому числі і молоді. Протоколом передбачено забезпечення кожному громадянину права участі у справах місцевого органу влади та законодавче забезпечення державою засобів, що сприяють здійсненню цього права. Україна як сторона, що ратифікувала Протокол, має запровадити законодавчі механізми участі зацікавлених осіб у справах місцевого органу виконавчої влади, що сприятиме розширенню можливостей впливу молодих людей на прийняття рішень органів місцевого самоврядування. На формування єдиної національно-патріотичної ідеології спрямовано Указ Президента України від 14 жовтня 2014 р. № 806/2014 Про День захисника України. Відповідно до Указу, з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості, 14 жовтня визнано Днем захисника України. Цим же Указом також скасовано День захисника Вітчизни, що відзначався щорічно 23 лютого. З метою консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості Верховною Радою України ухвалено Закон від 9 квітня 2015 р. № 315-VIII Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, відповідно до якого в офіційному документообігу впроваджується виключно термін Друга світова війна, а термін Велика Вітчизняна більше не вживається. З метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років в Україні
встановлюється День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня, а
9 травня відзначається державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги. За підсумками 2014 року можна констатувати, що центральними органами виконавчої влади не розроблено узгодженої загальнодержавної системи національно-патріотичного виховання молоді, спільного плану дій, що формується на єдиних цільових орієнтирах та об’єднує діяльність державних структурі недержавного сектору. Ситуація у сфері національно-патріотичного виховання почала змінюватись уроці, що втілилося у прийнятті Стратегії національно- патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 13 жовтня 2015 р. № 580/2015. Характеристику окремих найважливіших документів, які стосуються національно-патріотичного виховання, наведено у параграфі 3.3.
Мобілізація молоді. Внесення змін та доповнень до законодавства уроці стосувалося регулювання нових для України реалій, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та мобілізацією молоді, розв’язанням проблем, що виникли у зв’язку з воєнною агресією Російської Федерації на Сході України та анексією Криму. Зокрема, прийнято ряд законодавчих актів щодо змін та доповнень до Законів України від 25 березня 1992 р. № 2232-XII Про військовий обов’язок і військову службу, від 21 жовтня 1993 р. № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 р. № 1153/2008). Законодавчі зміни стосуються умов призову на військову службу, мобілізації, проходження служби та звільнення у запас громадян незалежно від вікових обмежень. Проте ці зміни стосуються переважно молоді, оскільки на строкову військову службу призиваються особи чоловічої статі віком від 18 до 27 років. Законом України від 25 липня 2014 р. №1614-VII Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту прав дітей внесено зміни до Закону України Про військовий обов’язок і військову службу, що посилюють соціальний захист молодих сімей та осіб, які виховують дітей. Зокрема, звільняються від призову та мобілізації військовозобов’язані особи, які мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, замість чинного раніше визначення
– п’яти і більше дітей віком до 16 років жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років, можуть бути призвані на військову службу тільки в разі їхньої згоди і тільки за місцем проживання. Це положення охоплює також усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків- вихователів, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені
батьківського піклування, віком до 18 років, та осібна утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років. Законодавче розв’язання суспільно значущої проблеми завершення навчання у вищих навчальних закладах осіб, що здобувають вищу освіту, і забезпечення їх підготовки, збереження наукового потенціалу держави врегульовано Законом України від 3 липня 2014 р. № 1575-VII Про внесення змін до законів України Про освіту та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо гарантій для студентів, аспірантів, педагогічних, науково-педагогічних працівників. Цим Законом передбачено збереження місця навчання на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, відстрочку на складання екзаменаційної сесії та державної атестації у навчальних закладах на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. За студентами, аспірантами, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються додаткові види соціального і матеріального забезпечення, передбачені цим Законом, а розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг зменшується з урахуванням перерваного та оплаченого строку навчання. Відповідно до статті 44 Закону України Провищу освіту, держава забезпечує державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах особам, визнаним учасниками бойових дій, їхнім дітям, дітям, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) або помер у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів дітям, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер унаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, утому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України.
Внутрішньо переміщені молоді особи. Протягом 2014 року набула чинності низка законів, які регулюють суспільні процеси, спровоковані анексією Криму та воєнними діями на Сході України. До цих законодавчих актів належать Закони України від 20 жовтня 2014 р. № 1706-VII Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб та від 15 квітня 2014 р. №1207-VII Про забезпечення праві свобод громадян та правовий режимна тимчасово окупованій території України.
Законом Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб введено поняття внутрішньо переміщені особи та визначено порядок обліку, реєстрації місця проживання та відновлення документів громадян України, які за вимушених обставин самостійно покинули місце свого проживання. Також Закон гарантує захист прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осібна зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальні послуги, отримання матеріального забезпечення, страхових виплат, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг, на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Закон України Про забезпечення праві свобод громадян та правовий режимна тимчасово окупованій території України законодавчо забезпечує реалізацію прав молодих громадян, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, на зайнятість, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту, зокрема право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету. Якщо за результатами конкурсного відбору зазначені вступники не потрапили до рейтингового списку вступників на місця державного замовлення, навчальний заклад збільшує кількість місць державного замовлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, щодо фінансування додаткових місць державного замовлення для громадян, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї. Поряд із законодавчим регулюванням названих правна соціальне забезпечення та освіту молодих внутрішньо переміщених осіб, потребує врегулювання законодавче забезпечення специфічних молодіжних прав, пов’язаних з національно-патріотичним вихованням і розвитком молодої особи, реалізацією її здібностей і таланту, профілактикою поширення шкідливих звичок і протиправної поведінки в молодіжному середовищі.
Освіта молоді. Уроці прийнято Закон України від 1 липня 2014 р.
№ 1556-VII Провищу освіту, що визначає основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти України. Закон гарантує право громадянам безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі, якщо вища освіта здобувається вперше за кошти державного або місцевого бюджету. Повторні вступи до вищих навчальних закладів обмежують права особина безоплатне навчання, що покладає на молодь особисту відповідальність за фінансові наслідки вибору навчального закладу та спеціальності. Право безоплатно здобувати вищу освіту задругою спеціальністю у державних та комунальних вищих навчальних закладах надається громадянам, які за станом здоров’я втратили
можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії. Законом передбачено механізми впливу студентської молоді на рішення щодо навчального процесу та організації діяльності вищого навчального закладу, зокрема
- у вищому колегіальному органі громадського самоврядування вищого навчального закладу не менше 15 відсотків представництва становлять студенти курсанти, обрані шляхом прямих таємних виборів (попередній закон визначав квоту представництва не менше 10 відсотків) (стаття 39);
- за погодженням з органом студентського самоврядування приймається рішення про призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу (стаття 40);
- виборні представники з числа студентів (курсантів) мають право брати участь у виборах керівника вищого навчального закладу (стаття 42);
- до складу вченої ради вищого навчального закладу має входити не менш як
10 відсотків виборних представників із числа студентів (курсантів) (стаття 36). Одним з інструментів захисту власних прав та інтересів самими молодими людьми є студентське самоврядування – це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом (стаття 40). Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо) і функціонувати нарівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів ВНЗ. Органи студентського самоврядування захищають права та інтереси студентів курсантів, які навчаються у вищому навчальному закладі, зокрема беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках, організації харчування та відпочинку студентів. За погодженням з органом студентського самоврядування приймаються рішення про відрахування студентів (курсантів) з ВНЗ та їх поновлення на навчання переведення осіб, які навчаються за державним замовленням, на навчання за контрактом та навпаки поселення в гуртожиток або виселення тощо. Належні умови для діяльності органів студентського самоврядування приміщення, меблі, оргтехніка, телефонний зв’язок, доступ до Інтернету тощо) забезпечує керівник вищого навчального закладу. Законом України Провищу освіту законодавчого врегульовано діяльність молодіжних наукових товариств студентів (курсантів, слухачів, аспірантів і молодих вчених як частини системи громадського самоврядування вищих начальних закладів. Порівняно з попередніми законодавчими актами у сфері освіти,
це є законодавчою інновацією, спрямованою на захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють у ВНЗ, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукових ідей, інновацій та обміну знаннями. Молодіжні наукові товариства, створення і діяльність яких у кожному ВНЗ є законодавчою вимогою, виступають інструментом молодіжної політики у науковій сфері. Законодавчо визначено організаційні умови наукової діяльності молоді зокрема, структура наукового товариства та організаційний механізм його діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ. Діяльність наукових товариств передбачає проведення організаційних, наукових та освітніх заходів, популяризацію наукової діяльності серед студентської молоді та сприяння її залученню до наукової роботи, представницькі функції перед керівництвом ВНЗ та іншими організаціями, обмін інформацією між молодими вченими та дослідниками. Завдання щодо створення належних умов для самооорганізації наукової діяльності молоді (утому числі надання приміщення, меблів, оргтехніки, телефонного зв’язку та Інтернету, місця для інформаційних стендів) покладено на адміністрацію вищих навчальних закладів. Розмір фінансового забезпечення діяльності наукових товариств визначається вченою радою навчального закладу. Законом введено поняття академічна мобільність, що передбачає право і можливість студентів та викладачів навчатися та викладати в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами з метою опанування освітньої програми, провадження наукової діяльності. Перспективним напрямом трансформації законодавства, що регулює освітні молодіжні проекти відповідно до сучасних запитів суспільства, є реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. р Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яким передбачено розширення участі України у програмі ЄС Е, розроблення законопроекту про внесення змін до Закону України Про освіту в частині визнання неформальної освіти молоді поза навчальними закладами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал