Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики




Сторінка14/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
2.4. Суб’єкти формування національно-патріотичного світогляду
та громадянської активності молоді Провідниками формування національно-патріотичної свідомості молодіє соціальні інституції та окремі особи, що впливають на формування ціннісних і світоглядних орієнтирів молодої людини, що специфічними можливостями та засобами вирішують завдання формування національно-патріотичної свідомості як окремих груп населення, зокрема молоді, такі громадян країни загалом.
161
Волонтерський рух в Україні. Дослідження проведено GfK Ukraine 20–26 листопада 2014 року на замовлення Організації Об’єднаних Націй в Україні.
162
Волонтерство в Україні короткий спалах чи яскравий світанок Електронний ресурс. – Режим доступу http://for- ua.com/article/1074634.
За результатами експертного опитування лідерів молодіжної сфери державного та громадського секторів з питань формування національно- патріотичного світогляду та громадянської активності української молоді, проведеного Державним інститутом сімейної та молодіжної політики у серпні 2015 року, головними суб’єктами такого формування є сім’я, самоосвіта, підручники з історії, Інтернет, формальні та неформальні об’єднання громадян. Пріоритетність і рівень впливу суб’єктів на формування патріотичного світогляду в різних вікових і соціальних групах різна
163
Експерти визначають два рівні суб’єктів національно-патріотичного виховання
- суб’єкт як певна інституція,
- суб’єкт як особа, яка безпосередньо провадить виховну діяльність. Такою особою може бути будь-який громадянин України, який має відповідну компетенцію і виконує цю роботу, – волонтер, вихователь, вчитель, молодіжний працівник тощо.
Суб’єкти-інституції формування національно-патріотичної свідомості молоді умовно можна розділити на дві групи. До першої групи відносяться суб’єкти, що закладають основу та формують національно-патріотичну свідомість молодої людини сім’я, оточення (соціум, заклади освіти всіх рівнів, заклади культури, заклади позашкільної освіти. До другої групи відносяться суб’єкти, що мають прямий чи опосередкований вплив на розвиток національно-патріотичної свідомості особистості, зокрема органи виконавчої влади всіх рівнів (міністерства, управління, відділи, сектори тощо, соціальні мережі, засоби масової інформації (телеканали, радіостанції, газети, журнали, виробники кіно- та музичного продукту, заклади дозвілля для молоді кінотеатри, клуби за інтересами, розважальні заклади тощо, тобто інституції, що формують український інформаційний контент у всіх його проявах. Патріотичній національні цінності молодої людини, її належність до певної національної групи формуються насамперед у родині. Крім того, на молоду особу суттєво впливає оточуюче соціальне середовище (соціуму якому знаходиться її родина. Далі до процесу залучаються заклади освіти, заклади позашкільної освіти, заклади культури, органи виконавчої влади, громадські організації, молодіжні рухи та інші організовані інституції, що впливають на формування свідомості молоді. Отже, кожен з вищеназваних суб’єктів прямо чи опосередковано впливає на формування національно-патріотичної свідомості особистості. Причому рівень впливу окремих інституцій значною мірою залежить від рівня довіри та доступності Експертне опитування лідерів молодіжної сфери державного та громадського секторів з питань формування національно-патріотичного світогляду та громадянської активності української молоді проведено Державним інститутом сімейної та молодіжної політики у серпні 2015 р.
молоді до них. На національно-патріотичне виховання молоді спрямовують свою діяльність установи та організації молодіжної сфери відділи, управління по роботі з молоддю, молодіжні центри. За результатами соціологічного дослідження, проведеного Державним інститутом сімейної та молодіжної політики уроці, з метою формування національно-патріотичної свідомості молоді використовуються різнопланові форми роботи
− заходи/ігри військово-патріотичного, військово-спортивного та національного спрямування Оберіг, Джура, Почесна варта, Заграва, Спалах, Козацький квест, Козацькому роду нема переводу тощо
− конкурси/фестивалі на національно-патріотичну тематику
− наметові табори вишкільні та патріотичні табори, тематичні змінив оздоровчих таборах, наметові містечка для школярів
− масові акції до знаменних дат акт злуки Ланцюг єдності, Хода з прапорами, Парад вишиванок тощо. Також на формування національно-патріотичної свідомості молоді спрямовано групові інформаційно-просвітницькі заходи (тематичні зустрічі, лекції, тематичні уроки, до проведення яких залучаються воїни та учасники АТО, спеціалісти з історії України та патріотичного виховання концерти, квартирники тематичного спрямування, флешмоби; конференції, круглі столи, форуми культурологічні заходи (відвідування пам’ятних місць, облаштування історичних пам’яток архітектури художні тематичні виставки майстер-класи, мистецькі пленери патріотичного спрямування перегляди кінофільмів. Діяльність організацій/установ, які працюють з молоддю, переважно спрямована на формування таких складових патріотичного виховання молоді
− соціальна активність молоді
− встановлення зв’язку з історичною спадщиною
− соціальна згуртованість
− зміцнення ідентифікації себе з Україною
− виховання терпимості, толерантності, різноманітності
− відкрите обговорення теми що значить бути патріотом зараз (Табл.
2.4.1).
164
Соціологічне дослідження Вивчення досвіду роботи управлінь/відділів та установ, які працюють з молоддю на регіональному рівні проведено Державним інститутом сімейної та молодіжної політики у 2015 р. методом онлайн охоплено більшість регіонів України.

132
Таблиця 2.4.1
Відповіді на запитання Яким складовим патріотичного виховання Ваша
організація/установа приділяє найбільшу увагу
Складові патріотичного виховання
Кількість
позитивних
відповідей
%
Соціальна активність 25 78 Встановлення зв’язку з історичною спадщиною
22 69 Соціальна згуртованість 21 66 Зміцнення ідентифікації себе з Україною 17 53 Виховання терпимості, толерантності, різноманітності 15 47 Відкрите обговорення теми що значить бути патріотом зараз 10 31 Розвиток спільних установок у української молоді 8 25 Створення (відтворення) соціальних цінностей для наступних поколінь
8 25 Жодна з перерахованих 3 9 На сьогоднішні в Україні впливовими інституціями-суб’єктами національно- патріотичного виховання виступають заклади освіти всіх рівнів.
Методичними рекомендаціями з організації патріотичного виховання дітей
та учнівської молоді у 2014/2015 навчальному році Міністерства освіти і науки України визначено, що патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянинові України. Завдання національно- патріотичного виховання молоді та розвитку її громадянської активності повинні впроваджувати навчальні заклади різного рівня. Необхідна розробка ефективних програм, метою яких є формування та розвиток духовних цінностей, почуття патріотизму, національної самосвідомості, любові до українського народу, духовної єдності поколінь, толерантності, культури міжлюдських взаємин. Документ містить рекомендації та пропозиції щодо форм та методів проведення заходів патріотичного спрямування, рекомендований перелік художніх та документальних фільмів, інтернет-ресурсів. Заохочується використання успішного досвіду роботи окремих навчально-виховних комплексів. Дієвим засобом національно-патріотичного виховання молодів навчальних закладах є включення до тематики студентських конкурсних та науково-дослідних робіт національно-патріотичної тематики, що спрямована на вивчення історії, діяльності видатних історичних постатей, митців, що були патріотами України і є взірцем для сучасної молоді. Різноманітні творчі проекти і майстерні (вишивання, гаптування, свята національні пісні, танцю, конкурси вишиванок тощо, впроваджені в навчально- виховний процес, сприяють розвитку національної ідентичності молоді.
З метою увічнення пам’яті випускників навчальних закладів, які загинули за незалежність і територіальну цілісність України в зоні антитерористичної операції, керівникам органів управління освітою райдержадміністрацій, міських рад, директорам шкіл-інтернатів, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів рекомендовано вивчити питання щодо встановлення у навчальних закладах меморіальних дощок. Активну діяльність щодо національно-патріотичного виховання дітей та молоді ведуть заклади позашкільної освіти, які мають давні традиції і значний досвіду цій сфері. Заданими Міністерства освіти і науки України, у понад 1,5 тис. позашкільних навчальних закладів (у системі освіти) здобувають позашкільну освіту діти і молодь від 5 до 21 року (відповідно до Закону України Про позашкільну освіту
Національно-патріотичному вихованню учнівської молоді значною мірою сприяють навчальні та організаційно-масові програми і проекти туристсько- краєзнавчого та інших напрямів позашкільної освіти, залучення вихованців до соціально значущої діяльності, волонтерства. Значна увага приділяється участі дітей у соціальних та благодійних акціях, концертах, флеш-мобах тощо, спрямованих на допомогу бійцям АТО, пораненим та сім’ям загиблих, переселенцям зі східних регіонів та Криму, що створює умови для становлення дітей і молоді як свідомих громадян своєї країни. Набуває популярності військово-патріотичний напрям позашкільної освіти клуби юних моряків, клуби юних десантників тощо, творчі об’єднання якого спрямовані на формування громадянина-патріота, котрий розуміє громадянський обов’язок, володіє військовими і військово-технічними знаннями, прагне до фізичного самовдосконалення, вивчає бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил.
Національно-патріотичне виховання молоді здійснюють також гуртки та клуби науково-технічного напряму. Наприклад, в авіаційно-космічній лабораторії Київського палацу дітей та юнацтва діють секції льотно-штурманської підготовки, парашутної підготовки тощо, Клуб шанувальників авіації та Сімейний авіаційний клубу яких можна знайти авіаційні журнали та книги, тематичні фільми, також проводяться лекції та семінари нарізні теми, пов’язані з авіацією. Вихованці авіаційно-космічної лабораторії не лише отримують якісну допрофесійну підготовку, але здобувають важливі практичні навички. Значну роль у формуванні національно-патріотичної свідомості покладено на
заклади культури всіх рівнів
165
Матеріали НАПН України до Державної доповіді про становище молодів Україні за підсумками 2014 року.
166
Закон України від 22.06.2000 № 1841-III Про позашкільну освіту.
167 Матеріали Міністерства культури до щорічної доповіді про становище молодів Україні за підсумками 2014 року
З метою вшанування українських воїнів – учасників антитерористичної операції на Сході України, виховання дітей та молодів дусі поваги до Українського Війська, відповідального ставлення громадян до обов’язку захисника Вітчизни музеї різних профілів України приділяють особливу увагу вшануванню пам’яті осіб, які віддали життя за Україну, та вихованню поваги до героїв, які воюють у зоні АТО, демонструють постійно діючі стенди, виставки, експозиції, присвячені героїзму учасників АТО, які захищають суверенітеті територіальну цілісність України. Активну та різнопланову діяльність з національно-патріотичного виховання проводять бібліотеки, які систематично поповнюють основні фонди літературою патріотичного змісту, організовують книжково-ілюстративні викладки, бесіди-лекції та лекторії, конкурси, клуби за інтересами. Чільне місце в діяльності бібліотек посідають такі напрями, як популяризація державної політики, народознавство, українознавство, краєзнавство популяризація знань про історичний шлях України з дохристиянських часів, періоду Київської Русі, через Козацьку добу до Незалежності та сучасного європейського вибору про боротьбу за єдність і захист кордонів України від зовнішньої агресії надання допомоги та уславлення подвигів учасників Революції Гідності і воїнів АТО. Плідно працюють у напрямі патріотичного виховання обласні бібліотеки для дітей та юнацтва. У своїй діяльності вони використовують круглі столи, уроки мужності та народознавства, вечори запитань і відповідей, дні інформації, проводять інтелектуальні ігри, конкурси, вікторини. Наприклад, у Києві публічна бібліотека ім. Лесі Українки постійно забезпечує книжкові фонди бібліотек міста книгами з історії українського війська, основ цивільної оборони, законодавчими документами тощо. З метою посилення виховної роботи серед молоді, національно-патріотичного виховання, формування національної свідомості та високих моральних якостей у вересні 2014 року в виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України відбулося відкриття Всеукраїнської художньої виставки Надія, приуроченої до Міжнародного дня миру, що відзначається під егідою ООН щорічно 21 вересня. В експозиції було представлено понад 300 творів живопису, скульптури, графіки, плаката, декоративно-ужиткового мистецтва, наданих митцями з усіх регіонів України. У репертуарі численних аматорських колективів України, які провадять активну концертну діяльність, є вокальні, хорові, танцювальні композиції, твори синтетичного характеру, що збагачують і доповнюють просвітницькі форми національного виховання. Як прикладна Сумщині діють близько 20 самодіяльних творчих колективів саме військово-патріотичного спрямування. Окремим напрямом формування національно-патріотичної свідомості молодіє
військово-патріотичне виховання За інформацією Міністерства оборони України, військово-патріотичне виховання молоді здійснюється не тільки в військових
колективах, ай нарівні всього українського суспільства. Суб’єктів військово- патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України слід розглядати на двох рівнях нарівні українського суспільства (державні та недержавні структури і установи) та Збройних Сил України. До державних структурі установ, які виступають суб’єктами військово- патріотичного виховання громадян України, належать органи державної влади і місцевого самоврядування, на які покладено завдання щодо розробки нормативно-правових засад, організаційного, фінансового та методичного забезпечення національно-патріотичного виховання громадян України, а також у деяких випадках – організації та проведення військово- патріотичних заходів державні організації, установи шкільні та дошкільні заклади, вищі навчальні заклади, заклади культури та мистецтва тощо музеї і місця бойової слави, меморіальні комплекси, виставки тощо. Недержавними суб’єктами виховання є громадські організації військово-патріотичного спрямування Товариство сприяння обороні України, ради (спілки) ветеранів війни та бойових дій, військово- технічні гуртки та об’єднання, Українське козацтво тощо спілки науковців та творчих працівників
• військово-історичні клуби та ін.
Суб’єктами військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України є Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України та інші органи військового управління, які визначають організацію ідеологічну спрямованість військово-патріотичного виховання особового складу на всіх рівнях до військової частини (підрозділу) включно командири (начальники, офіцери структур по роботі з особовим складом та інші посадові особи, які мають підлеглих і відповідають за їх виховання військові колективи вищі військові навчальні заклади, будинки офіцерів, військові музеї та кімнати бойової слави, бібліотеки, ансамблі пісні і танцю, військово-музичні центри, військові засоби масової інформації та ін.
Об’єктами, військово-патріотичного виховання є військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, члени їхніх сімей. До об’єктів опосередкованого виховного впливу військового відомства можна віднести все населення України. Особливо важливим у цьому контексті є здійснення виховного впливу на молодь як майбутніх захисників Вітчизни.
168
Матеріали Міністерства оборони України до Державної доповіді про становище молодів Україні за підсумками
2014 року.
Значну роль у процесі національно-патріотичного виховання молоді відіграють молодіжні громадські організації. Вважається, що саме молодіжні організації є інструментом найбільш дієвої соціалізації молодого покоління. Інтенсивність впливу громадських організаційна молодь залежить від кількості молодіжних об’єднань та рівня залучення молоді до їхньої діяльності. Останніми роками в Україні фіксується зростання кількості молодіжних громадських організацій (Табл. 2.4.2). Дані Державної служби статистики України показують, що кількість центральних органів молодіжних громадських організаційна кінець 2013 року становила 5 450 (у 2012 – 5 100), утому числі зі статусом юридичної особи – 4 523, з них зі всеукраїнським статусом – 43. Кількість відокремлених підрозділів громадських організаційна кінець 2013 року становила
2 168. Серед загальної кількості громадських об’єднань молодіжні організації становили 8,1% уроці.
Таблиця 2.4.2
Кількість молодіжних громадських організацій в Україні рр.
(за даними Державної служби статистики України)
Рік
Всього
Із загальної
кількості
центральний
орган має
місцевий
статус
Осередки всіх
рівнів
% молодіжних
організацій
серед загальної
кількості
організацій
2005
5 644 3 430 2 214
2006
6 057 3 728 2 329
2007
6 411 3 985 2 426
2008
6 747 4 224 2 523 10,1
2009
7 180 4 471 2 709 9,9
2010
7 555 4 775 2 780 9,6
2011
7 935 4 991 2 944 9,5
2012
8 072 5 100 2 972 9,1
У тому числі

Кількість громадських
організацій, зареєстрованих
та утворених шляхом
повідомлення відповідно до
Закону України Про
громадські об’єднання»
зі статусом
юридичної
особи
з них зі
всеукраїнським
статусом
Кількість
відокремлених
підрозділів
громадських
організацій на
кінець року
2013
169

5 450 4 523 43 2 168 Починаючи з 2008 року, кількість молодіжних громадських організацій щорічно збільшується приблизно на 10%. У той же час, частка молодіжних організацій серед загальної кількості недержавних організацій (далі – НДО) з 2008 169
У зв’язку з унесенням змін до Закону України Про громадські об’єднання» з 2013 року змінилися форми статистичної звітності.
по 2013 рік зменшилася на 2% – з 10,1% уроці до 8,1% уроці
(Рис. 2.4.1.).
10,1 9,9 9,6 9,5 9,1 8,1 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рис.2.4.1. Частка молодіжних організацій серед загальної кількості НДО,
2008–2013 рр., %
(за даними Державної служби статистики України)
Про кількість молодих людей, які є членами громадських об’єднань, свідчать дані соціологічних опитувань. Заданими Інституту соціології НАН України, членами студентських товариств, молодіжних організацій протягом 20 років є не більше ніж 2% населення віком 18 років і старше
170
За результатами соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
172
, більше ніж третина опитаних представників української молоді (35%) не знає про існування в Україні молодіжних громадських організацій та їхню діяльність. Ще 34% опитаних знають тільки проте, що такі організації існують. 21% знають про діяльність молодіжних організацій зі ЗМІ, але не відвідують заходів цих організацій. 7% представників української молоді іноді відвідують заходи молодіжних організацій, і 2% є членами таких організацій.
Однак слід зауважити, що дані про кількість молодіжних організацій та частку молодих людей, які вважають себе їх членами, не є досить валідними, тому що молодіжні організації в Україні на третину можуть складатися з осіб віком понад 35 років. До того ж, заданими моніторингу діяльності громадських об’єднань, який здійснює Творчий центр «ТЦК»
174
, уроці організацій громадського
170
Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. – Інститут соціології НАН України. Випуск 6 (17). – К. – 416 с. – Режим доступу http://i-soc.com.ua/files/s/sm17.pdf
171
Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
172
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
173
Закон України Про молодіжні та дитячі громадські організації.
174
Стан та динаміка розвитку організацій громадянського суспільства України 2002 – 2013 роки Звіт заданими дослідження / Упоряд.: Любов Паливода — K.: [БФ Творчий центр ТЦК»], 2014. — 88 с. – Режим доступу http://ccc- tck.org.ua/storage/books/2014_report_ukr.pdf
суспільства віднесли до сфери своєї діяльності групу молодь. До речі, цей показник на 10% нижчий, ніжу році, коли молоддю опікувалися майже 50% організацій. Окремих досліджень чи моніторингу діяльності молодіжних громадських організацій в Україні не проводилося, тому не можна оперувати достовірними статистичними або емпіричними даними щодо участі молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики. Вважаючи, що молодь є найбільш поширеним об’єктом діяльності громадських організацій, автори вважають за доцільне екстраполювати дані ТЦК про діяльність НДО загалом на діяльність молодіжних організацій, тому наступні матеріали ґрунтуються саме на матеріалах дослідження Стан та динаміка розвитку організацій громадянського суспільства в Україні, 2002–2013 рр.», що було проведено творчим центром ТЦК у 2014 році
175
Важливим аспектом діяльності громадських організацій, зокрема молодіжних, є співпраця зі структурами органів державної влади та місцевого самоврядування, яка дозволяє представляти й захищати інтереси клієнтів, впливати на формування молодіжної політики тощо. Заданими ТЦК, уроці головними перешкодами співпраці громадських організацій з органами влади були
- нерозуміння користі такої співпраці збоку владних структур (68%);
- небажання співпрацювати збоку владних структур (45%);
- недостатня поінформованість владних структур про діяльність організацій громадянського суспільства (36%). Більше половини опитаних організацій (56%) вважають, що громадські організації та органи влади мають однакові цілі, але різні шляхи досягнення (ця модель співпраці має назву «комплементація», тобто взаємне доповнення. Майже в кожній четвертій організації (22%) вважають, що організації громадянського суспільства та органи влади перебувають у стані конфлікту (конфронтація, тобто мають різні цілі та різні шляхи їх досягнення. Лише 13% організацій вважають, що організації громадянського суспільства і влада мають однакові цілі та шляхи їх досягнення, тобто координують свої дії. 6% опитаних вважають, що громадські організації та влада мають однакові шляхи досягнення, але різні цілі (кооптація. Що стосується саме молодіжних організацій, то їхня співпраця з органами влади, особливо на місцевому рівні, має несистемний характер вони не мають можливості отримувати необхідну інформацію, методичну допомогу, вивчати ефективний досвід інших організацій тощо. Організаційна спроможність ОГС значно залежить від їхніх матеріальних ресурсів. Заданими дослідження, уроці найбільш поширеними джерелами фінансування ОГС залишалися
1) гранти від міжнародних організацій
175
Там же

139 2) благодійні пожертви бізнесу
3) благодійні пожертви громадян
4) членські внески. Порівняно з попередніми роками, продовжувала скорочуватися кількість організацій, які отримали грошову та негрошову допомогу від держави та органів місцевого самоврядування. Для посилення впливу молодіжних громадських організаційна різні аспекти життя молоді доцільно
- проводити моніторинг діяльності молодіжних організацій
- розробити методичні рекомендації щодо створення та функціонування регіональних громадських об’єднань, які включатимуть широкий спектр організацій
- розробити й розповсюдити методичні рекомендації для державних службовців щодо взаємодії з молодіжними громадськими організаціями в аспекті активізації молодіжної участі та національно-патріотичного виховання молоді
- вивчити досвід проведення місцевих (міських та регіональних) конкурсів на отримання фінансової підтримки соціально значущих проектів/програм молодіжних громадських організацій. Важливе значення для формування національно-патріотичної свідомості молоді має діяльність суб’єктів, що здійснюють

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал