Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики



Pdf просмотр
Сторінка12/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.15 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20
62%
55%
Виховувати почуття патріотизму з дитячого садка
44%
Підтримувати ініціативи розвитку дитячого та молодіжного спорту
36%
32%
Організовувати літні табори
28%
Створювати національно-патріотичні гуртки, організації, клуби
25%
Проводити військово-спортивні ігри
23%
22%
Розвивати молодіжні громадські організації патріотичного спрямування
22%
Фінансувати заходи національно-патріотичної спрямованості
20%
Виховувати молодь на прикладі відомих особистостей держави
19%
18%
12%
Інше
1%
Нічого не робити з цією метою
3%
Важко відповісти
0%
N
2852
Поліпшувати умови життя населення (створювати робочі місця, підвищувати заробітну плату, надавати житло)
Піднімати престиж країни (покращувати позиції України на міжнародній арені)
Підвищувати авторитет армії в суспільстві (створювати позитивний образ військовослужбовців в ЗМІ, фільмах, літературі)
Створювати та демонструвати більшу кількість національно-патріотичних фільмів, розповсюджувати удожню літературу національно-патріотичної тематики
Сприяти появі більшої кількості тем національно- патріотичної спрямованості в ЗМІ
Вводити цензуру для ЗМІ при друці матеріалів, показі молодіжних телепередач

Рис. 2.1.7. Розподіл відповідей на запитання Що, на Вашу думку,
необхідно робити державі для виховання національно-патріотичної свідомості
дітей та молоді, % (серед усіх респондентів)
Загалом 69% молодих людей вважають, що держава повинна впроваджувати хоча б один тип нижчеперерахованих заходів, спрямованих на виховання національно-патріотичної свідомості дітей та молоді (Рис. 2.1.7): виховувати почуття патріотизму з дитячого садка створювати національно-патріотичні гуртки, організації, клуби створювати та демонструвати більшу кількість національно-патріотичних фільмів, розповсюджувати художню літературу національно-патріотичної тематики
сприяти появі більшої кількості тем національно-патріотичної спрямованості у ЗМІ фінансувати заходи національно-патріотичної спрямованості розвивати молодіжні громадські організації патріотичного спрямування. З огляду на це, необхідно активізувати інформаційно-пропагандистське забезпечення національно-патріотичного виховання молоді шляхом розроблення рекомендацій щодо посилення національно-патріотичної спрямованості програм радіомовлення і телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації здійснювати підтримку виробництва вітчизняної кінопродукції, видання творів, постановки спектаклів, спрямованих на патріотичне виховання молодого покоління. Питання формування національно-патріотичної свідомості української молоді, впровадження державної системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді України – це на сьогодні питання національної безпеки країни.

2.2. Суспільно-політична активність молоді
Виховання національно-патріотичної свідомості має доленосне значення для майбутнього країни, адже, зрештою, саме молодь є головною рушійною силою розвитку суспільства, посідає важливе місце у державотворенні, що зумовлено як біологічними причинами (зміна поколінь, такі особливим духовним чуттям молоді на нове і прогресивне. Держава, що прагне прогресивного розвитку, потребує якомога повнішого залучення молоді до трансформаційних процесів. У цьому і проявляється політична соціалізація, під час якої відбувається зростання громадянської та суспільно-політичної активності молоді, підвищується інтерес до соціальних ініціативі політичних процесів. Громадянська активність визначається як діяльність, індивідуальна чи колективна, спрямована на визначення та вирішення питань, що турбують населення, суспільно-політична активність – пошук шляхів і засобів та їх реалізація в цілеспрямованій діяльності – орієнтована на вирішення проблему політичній сфері життєдіяльності суспільства.
Громадянська активність молоді. Без участі молодих людей у суспільних процесах неможливо уявити поступ як світової спільноти загалом, такі розвиток кожної країни зокрема. Досить високу громадянську активність молодів різних видах суспільної діяльності засвідчують результати соціологічного дослідження, проведеного компанією GfK Ukraine
125
. Громадянська активність молоді проявляється в акціях та цільових діях різного спрямування, що є наслідком дієвості
Євромайдану.
125
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.
Насамперед громадянська активність молоді спрямована надії миротворчого характеру та підтримку соціально вразливих категорій населення. Так, молодь брала найбільш активну участь у діях на підтримку української армії/бійців АТО 36% молодих людей 14–35 років брали участь, а 36% молоді не брали участі, але цікавились такими ініціативами. Менш активна діяльність була спрямована на акції соціального спрямування 16% надавали допомогу переселеним особам і/або жертвам воєнних дій, а 49% – цікавились такими ініціативами допомогу дітям у кризових ситуаціях бездомним, дітям з інвалідністю, сиротам, хворим дітям (крім переселених осіб) надавали 16% молоді, ще 60% молодих людей цікавились такими заходами допомогу дорослим у кризових ситуаціях бездомним, людям з інвалідністю, хворим (крім переселених осіб і бійців) надавали 15% опитаних, іще молодих людей цікавився такими ініціативами (Рис. 2.2.1).
Брав (-ла)
участь
Не брав/-ла
участь, але
мене це
цікавить
Ні, імені це
не цікаво
Я проти
таких дій
Дії на підтримку української армії, допомога бійцям
36%
36%
25%
3%
19%
56%
24%
1%
Допомога переселеним особам і/або жертвам воєнних дій
16%
49%
32%
2%
16%
60%
23%
1%
15%
51%
32%
1%
14%
30%
46%
10%
Участь в екологічних заходах, утому числі допомога бездомним тваринам
13%
51%
32%
2%
10%
60%
27%
2%
5%
55%
36%
3%
Обговорення законопроектів, бюджетів (на державному або місцевому рівнях)
5%
49%
43%
2%
4%
39%
52%
6%
Участь в акціях за рівноправність, проти обмеження прав яких-небудь груп чи категорій населення (жінок, меншин, ВІЛ-інфікованих та ін.)
Дії, спрямовані на розвиток інфраструктури у вашій місцевості (напр., прибирання парку, облаштування дитячого ігрового майданчика, у т.ч. звернення до державних інстанцій
Допомога дітям у кризових ситуаціях (крім переселених осіб) – напр., бездомним, дітям з інвалідністю, сиротам, хворим дітям
Допомога дорослим у кризових ситуаціях (крім переселених осіб і бійців) – напр., бездомним, людям з інвалідністю, хворим
Політичні акції мітинги, демонстрації, протести, інші публічні акції, бойкоти товарів і послуг з політичних міркувань
Дії на захист прав чи інтересів, які безпосередньо стосуються Вас чи Вашої родини, друзів (напр., проти нелегального будівництва на територіях, що прилягають до вашого будинку)
Боротьба з корупцією (шляхом повідомлень у ЗМІ, прокуратуру, міліцію про відповідні випадки)
* На графіку не показано відсоток відповідей Важко сказати (не більше 1%).
** 8 респондентів зазначили варіант Інше.
Рис. 2.2.1. Розподіл відповідей респондентів на запитання За останні 12 місяців чи
брали Ви участь, %
Молоді люди протягом останнього часу брали участь в акціях, що безпосередньо стосуються їх та їхнього оточення у діях, спрямованих на розвиток інфраструктури місцевості проживання, брали участь 19% респондентів, а 56% – цікавилися такими ініціативами в екологічних акціях (утому числі допомога бездомним тваринам) – відповідно 13% і 51%; у захисті прав та інтересів, що безпосередньо стосуються молодої людини чи її родини, друзів, – відповідно 10% і
60%. Привертають увагу, але не отримують активної підтримки збоку молодих людей боротьба з корупцією шляхом повідомлень у ЗМІ, прокуратуру, міліцію про відповідні випадки (55% опитаних цікавлять такі дії, і лише 5% брали в них участь, обговорення законопроектів, бюджетів на державному або місцевому рівнях відповідно 49% та 5%), акції за рівноправність, проти обмеження прав яких-небудь груп чи категорій населення (відповідно 39% і 4%). Загалом, з числа опитаних представників української молоді 54% брали участь щонайменше водній з громадських ініціатив, 88% респондентів виокремили щонайменше одну з ініціатив, в яких вони участі не брали, але були б зацікавлені взяти. Частина молоді, яка не приймає тане сприймає різні види громадянської активності, досить незначна. Найбільш негативно сприймаються молоддю політичні акції (10% – проти таких дійне цікавляться ними 46% молодих людей акції за рівноправність, проти обмеження прав яких-небудь груп чи категорій населення відповідно 6% і 53%). У значної частини опитаної молоді не викликає інтересу обговорення законопроектів, бюджетів та боротьба з корупцією (відповідно 36% і
43%). Основними перешкодами активної участі молоді у громадській діяльності було названо такі брак вільного часу (33%), невіра у можливість змінити щось
(20%); відсутність організацій/акцій, яким би довіряли молоді люди (20%)
126
. Ще однією суттєвою перешкодою є відсутність інформації варіанти відповідей Не знаю про доступні можливості та Ніхто мене не запросив/не попросив/не запропонував вибрали по 18% молодих людей. Не цікавлять подібні акції 16% молоді, а 15% опитаних вважають, що про рішення проблем повинна подбати держава (Рис. 2.2.2).
126
Соціологічне дослідження проведено компанією GfK на замовлення ПРООН у 2015 р, вибірка склала 2 852 респонденти віком від 14 до 35 років.

113
Рис. 2.2.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання Що заважає Вам брати більш
активну участь у громадській діяльності?», % Попри доволі високий рівень зацікавленості молоді громадянськими ініціативами, дві третини респондентів віком 14–34 роки (62% опитаних) вказали, що не брали участі в діяльності жодної організації громадянського суспільства впродовж останніх 12 місяців, 13% брали участь у діяльності волонтерських ініціативу діяльності благодійних або гуманітарних організацій, 10% – у діяльності спортивних організацій або організацій, які пов’язані з проведенням дозвілля, 8% – в організаціях, пов’язаних з освітою, мистецтвом, музикою, 6% – у профспілкових організаціях. Про участь у діяльності національно-патріотичних організацій, політичних партій, релігійних та церковних організацій, професійних об’єднань повідомили по 4% молодих людей. Учасником діяльності пластових скаутських) організацій є 1% молоді. Однією з цілей реформування державної молодіжної політики є розбудова громадянського суспільства за активною участю молоді, підвищення рівня залучення молоді до активного громадського життя до середньоєвропейського рівня
(25%). Заданими соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine
128
, у 2015 р. 38,7% молодих людей віком від 18 до 35 років є активними членами організацій громадського суспільства, тоді яку р. частка таких становила 21,5%, аур Опитування молоді України віком 14–34 роки проводилося стандартизованим методом інтерв’ю за місцем проживання за вибірковою сукупністю. Опитування проводилось в усіх регіонах України, а також ум. Києві, окрім тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, АР Крим там. Севастополя. Всього було опитано
2 852 респонденти.
128
Дослідження було проведено ГФК ЮКРЕЙН уроці на замовлення Міністерства молоді та спорту України за підтримки системи ООН в Україні, зокрема Фонду народонаселення ООН (UNFPA), Програми розвитку ООН
(UNDP), Дитячого фонду ООН (UNICEF), програми Волонтери ООН (UNV) та офісу Координатора системи ООН.

114
Таблиця 2.2.1
Частка молодих людей віком від 18 до 35 років, які заявили, що вони є активними членами
організацій громадянського суспільства, %

1996* 2006* 2011** 2015***
18-34 роки
Усі організації громадянського суспільства 11,0
22,3
21,5
38,7
У тому числі:




Релігійні або церковні організації 2,1 5,8 4,6 4,6 Спортивні організації або організації, пов’язані з проведенням дозвілля
3,1 8,8 8,3 9,7 Організації, пов’язані з освітою, мистецтвом, музикою
2,3 4,7 8,3 8,4 Профспілки 2,2 5,2 3,7 6,2 Політичні партії 0,8 2,3 1,6 4,7 Організації з охорони навколишнього середовища 0,6 0,9 1,4 5,1 Професійні об’єднання 0,5 1,6 3,0 3,9
Національно-патріотичні організації

4,2 Пластові (скаутські) організації

1,1 Благодійні або гуманітарні організації 0,1 1,9 1,7 11,7 Організації споживачів
0,6 1,0 1,7 Волонтерські ініціативи

13,7 Групи самодопомоги, взаємодопомоги
1,4 4,5 Інші організації 0,5 1,0 1,0 0,3
* Джерело Державна доповідь про становище молоді за підсумками 2011 р.
** За результатами соціологічного дослідження Трансформація ціннісних орієнтацій сучасної молоді України зароки незалежності (2011 р, Український інститут соціальних досліджень ім. О.Яременка).
*** Розраховано автором за результатами соціологічного дослідження «МолодьУкраїни 2015». Однією з форм реалізації активної громадянської позиції молоді, її залучення до державних та суспільних програм є діяльність молодіжних громадських організацій. На противагу зростанню громадянської активності молоді, що спостерігається останнім часом, участь молодих людей у громадських молодіжних об’єднаннях залишається (які в попередні роки) дуже низькою. Заданими соціологічного дослідження молоді 2015 року, більше як третина
(35%) представників української молоді не знає про існування в Україні молодіжних громадських організацій та їхню діяльність. Ще 34% опитаних знають тільки проте, що такі організації існують, 21% – знають про діяльність молодіжних організацій зі ЗМІ, але не відвідують відповідних заходів. Лише 7% української молоді іноді відвідують заходи молодіжних організацій і 2% є членами таких організацій. Основною причиною того, що молодь не входить до складу молодіжних громадських організацій і не бере участі в їхній діяльності, називався брак вільного часу для громадської діяльності (41% опитаних. Близько третини респондентів
(30%) – не мають інформації про організації, членом яких можна стати 24% – не
129
Соціологічне дослідження проведено компанією GfK на замовлення ПРООН у 2015 р вибірка склала 2 852 респонденти віком від 14 до 35 років.
бажають, щоб їх використали непорядні політичні лідери 17% – не вірять у дієвість роботи громадських об’єднань; 14% – не бачать сенсу в діяльності громадських організацій, про які їм відомо (Рис. 2.2.3). Не маєте вільного часу для громадської діяльності
41%
Не маєте інформації про організації, членом яких можна стати
30%
Не бажаєте, щоб Вас використали непорядні політичні лідери
24%
Не вірите, що об’єднання громадян можуть принести позитивні результати
17%
Не бачите сенсу в діяльності тих громадських об’єднань, які вам відомі
14%
8%
Серед молоді це непрестижно
3%
Не має бажання/не цікаво
1%
Інше
1%
Важко відповісти
2%
N
2790
Боїтесь, що як член громадського об’єднання можете мати проблеми з владою
Рис.2.2.3. Розподіл відповідей на запитання
«Якщо Ви не є членом громадського об’єднання, то чому?»
(серед респондентів, які не є членами молодіжних громадських об’єднань)
Наведені результати демонструють обмеженість або відсутність інформаційного забезпечення діяльності молодіжних громадських об’єднань, низький рівень залучення молоді до участі в молодіжних проектах. Попри високу громадянську активність української молоді, молодіжні громадські об’єднання не є консолідуючою силою молодіжної діяльності. Одним із напрямів молодіжної політики має бути запровадження дієвих інструментів активізації роботи молодіжних громадських організацій, спрямування їхньої діяльності на об’єднання громадянсько свідомої та активної молоді.
Суспільно-політична
активність
молоді. Науковці розрізняють конвенціональні (традиційні) та неконвенціональні (нетрадиційні) форми суспільно- політичної активності, що залежать від прийнятих зразків традиційної участі людей у політичній сфері життєдіяльності суспільства. До конвенціональних форм суспільно-політичної активності можна віднести поведінку, підтримувану політичною культурою країни, що здійснюється через інституціональні канали традиційні форми використовують як для підтримки існуючого політичного режиму, такі для зміни або корекції його політики. Неконвенціональні форми активності пов’язані з протестною поведінкою. З огляду на характерні для молоді біологічні особливості розвитку, на основі яких виділяються соціально-психологічні властивості, враховуючи те, що молоді
130
Українське суспільство 1992–2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг. / за ред. д.ек.н. М.Шульги. – К Інститут соціології НАН України, 2013. – 566 с. – Слюди переживають період становлення соціальної і психофізіологічної зрілості, адаптації до виконання соціальних ролей, можна сказати, що для молоді характерні скоріше неконвенціональні форми суспільно-політичної активності. Сьогодні українському суспільству притаманний високий ступінь політизації та відчуття відсутності реальних можливостей впливу на прийняття і впровадження політичних рішень через закритість політичної еліти. Владні інститути й політичні партії у свідомості громадян сприймаються як ресурс певних олігархічних група не як механізм впливу населення (прихильників партії) на прийняття рішень у політичній сфері суспільства. Почуття відчуженості широких верств населення від процесів управління країною, невдоволення власним становищем, олігархізація політики, незадоволеність діяльністю та недовіра як до окремих владних інститутів, такі до політичного режиму в цілому виступають чинниками зростання проявів протестної політичної поведінки в сучасній Україні. Однією з характерних ознак сучасного суспільства є вираженість протестних форм поведінки, що відбувається як нарівні соціальних груп, такі на індивідуальному рівні. Учасниками протестних акцій виступають переважно молоді люди, студентство, члени молодіжних політичних та громадських об’єднань
132
. Найбільш масові неконвенціональні форми політичної активності охопили всю Україну після провалу підписання уроці угоди про асоціацію з ЄС цей феномен назвали Євромайданом. Заданими загальнонаціонального дослідження громадської думки населення України, проведеного Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні 2014 року, загалом у подіях Євромайдану (акції протесту проти влади у листопаді 2013 – лютому 2014 рр.) брало участь 20% населення 5% брали участь в акціях протесту в Києві, 6% – в інших містах чи селах, ще 9% – допомагали мітингувальникам продуктами, речами, грішми. У дослідженні відзначено регіональні відмінності участі у протестних акціях Євромайдану; крім того, участь у протестних акціях виявилася залежною від рівня освіти серед громадян з вищою освітою у протестних акціях Євромайдану брали участь 25%, середньою спеціальною – 15%, повною середньою – 14%, неповною середньою – 7%. Щодо віку, то значущі відмінності починаються з вікової групи старше 60 років, де участь в акціях протесту відчутно менша (Рис. 2.2.4).
131
Жванія Т.В. Протестна політична поведінка реальна та віртуальна / Т. В. Жванія // Сучасне суспільство. – 2014. –
Вип. 2. – С. 55-67. – Режим доступу http://nbuv.gov.ua/j-pdf/cuc_2014_2_8.pdf.
132
Локтіонова Д.А., Радзіцька МС. Соціальні ЗМІ як інструмент впливу на протестну поведінку громадян // Наукові праці. Соціологія – 2013. – Випуск 213. Том 225. – С.
133
Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. Усього було опитано 2 025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2.2%. Опитування проведено в рамках проекту Громадський соціологічний консорціум за фінансової підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні та Європейського Союзу. – http://www.dif.org.ua/ua/polls/2014_polls/hethrtjhrrhthrtt.htm

117

Рис. 2.2.4. Розподіл відповідей на запитання
«Чи брали Ви участь у Євромайдані – акціях протесту проти влади
у листопаді 2013 – лютому 2014 років за віком респондентів, %
За результатами іншого дослідження, проведеного уроці Центром Соціальний моніторинг, саме молодь стала основою соціальної структури Майдану 2014 року 56,6% опитаних у Києві респондентів віком 18–29 років відповіли, що особисто брали участь у цих подіях (для порівняння серед респондентів віком 46–59 років участь брали 26,5%, віком понад 60 років – 9,7%). Незважаючи на переважно позитивну оцінку молодими респондентами, які мешкають у Києві, впливу Майдану 2014 року на їхнє життя (50,8% у віковій категорії 18–29 років засвідчили позитивний вплив, 36,0% – негативний, має місце і певне розчарування. На противагу політичній активності київської молоді, у середовищі
«Антимайдану» практично відсутня диференціація за віковими групами, за винятком дещо нижчої активності респондентів похилого віку, зафіксованої серед населення так званих «ЛНР» та «ДНР». Загалом 11,5% мешканців цих територій взяли участь в
«Антимайдані», чітко простежується використання адміністративного ресурсу для організації цієї акції. На сьогодні загалом близько третини української молоді віком 18–29 років висловлює готовність взяти участь у вуличних акціях протесту (сума відповідей Так, якщо їх організують – 12,5% і Так, готовий – 19,7%), що помітно більше, ніжу решті вікових категорій (Рис. 2.2.5).
134
Україна – березень 2015: громадська думка і оцінка ситуації в країні. Опитування проводилося з 13 по 20 березня
2015 року в 24 областях України там. Києві. Всього опитано 2 800 респондентів.

118
Рис. 2.2.5. Розподіл відповідей респондентів на запитання
«Чи готові Ви особисто зараз вийти на вуличні акції протесту, %
Дослідження 2015 року продемонструвало зростання рівня участі молодів політичних акціях (мітинги, демонстрації, протести, інші публічні акції, бойкоти товарів та послуг з політичних мотивів. Хоча політична активність молоді була дещо нижчою порівняно з діями соціального спрямування, проте й такий рівень у 2-
3 рази вищий проти попередніх років 13,85% молодих людей віком 14–35 років брали участь у політичних акціях упродовж останнього року
135
Аналізуючи неконвенціональні практики українців, слід мати на увазі, що, заданими Європейського соціального дослідження (ESS)
136
, після сплеску протестної активності під час Помаранчевої революції спостерігалося різке зниження участі в таких формах нетрадиційних формах соціально-політичної активності, як несанкціоновані мітинги або демонстрації. Так само спостерігалося зниження участі і в традиційних практиках суспільно-політичної активності. Після парламентських виборів 2006 року участь українців у переважній більшості громадсько-політичних заходів істотно зменшилася – майже удвічі. Втім, результати соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України за 2013 р. засвідчили невелике зростання показників майже у всіх конвенціональних громадсько-політичних практик
135
Соціологічне дослідження проведено компанією GfK на замовлення ПРООН у 2015 р вибірка склала 2 852 респонденти віком від 14 до 35 років Українське суспільство 1992–2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / за ред. д.ек.н. М.Шульги. К Інститут соціології НАН України, 2013. – 566 с. – С.
137
Резнік О. Динаміка громадсько-політичних практик в Україні // Українське суспільство 1992–2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / за ред. д.ек.н. М.Шульги. – К Інститут соціології НАН України, 2013. – С. 98–106. – С.
Деклароване в соціологічних опитуваннях до 2013 року ставлення молоді до суспільно-політичних акцій та рухів співмірне зіставленням населення України загалом, тобто молодь не брала більш активної (порівняно зі старшими поколіннями) участі в суспільно-політичних акціях та рухах (різниця у відсотках незначуща. Так, аналіз участі в суспільно-політичних заходах засвідчив, що вік людини не впливав на громадську активність, зокрема на участь у громадсько- політичних заходах. Найбільш впливовим чинником такої участі була ідентифікація з політичною течією, меншою мірою – освіта (чим вища, тим участь імовірніша) і матеріальне становище (чим вища оцінка матеріального стану, тим вищий рівень суспільно-політичної активності. Значна частина українців не підтримувала на попередніх виборах жодної з ідеологічних течій або ж давала відповідь Не визначився серед молоді таких було суттєво більше, ніж серед усіх опитаних загалом. Електоральна поведінка – одна з найпоширеніших традиційних конвенціональних) форм суспільно-політичної активності та законний спосіб вираження населенням політичних уподобань. Молоді люди ніколи не були дуже активними щодо виборів. Лише уроці на дільницях була висока явка саме представників молоді – 71%. Потім з кожним роком вона ставала дедалі нижчою. Під час парламентських виборів 2014 року, які у 2012 р, молодь віком від 18 до 29 років проявила найнижчу електоральну активність (34,3%), а найвищу – представники вікової групи 50–59 років (49,2%). У той же час, заданими соціологічного дослідження 2015 року, значна частина української молоді цікавиться політичним життям 23% молоді – постійно стежать за політичним життям в Україні, 41% – заголовними подіями в політичному житті. Інтерес до політичного життя проявляється дуже рідко у 21% молодих людей, і лише 12% взагалі не цікавляться політикою. Характерним для молодіє сприйняття більш простих форм політичних закликів, прагнення швидких і рішучих зміну країні. Уроці ця особливість молодіжного політичного світогляду в поєднанні з різким зростанням протестних форм суспільно-політичної активності призвела до того, що під час парламентських виборів 2014 року значна частина молоді виявила прихильність до радикальних політичних сил – Правого сектору (32% від опитаних) та Радикальної партії
(22%). Розчарування молодів політиці після Революції гідності та запит на нових політиків також відобразився в голосуванні за маловідомі політичні сили, які не вели широкої передвиборчої кампанії.
138
Нікітіна Т. Громадянська активність населення України // Українське суспільство 1992–2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг / за ред. д.ек.н. М.Шульги. – К Інститут соціології НАН України, 2013. – С.
– С.
139
Соціологічне дослідження проведено компанією GfK на замовлення ПРООН у 2015 р вибірка склала 2 852 респонденти віком від 14 до 35 років.
Такий розподіл політичних преференцій молодих українців загалом підтверджується і результатами Національного екзит-полу Рада, проведеного 26 жовтня 2014 року (вдень позачергових виборів до Верховної Ради України) консорціумом, до якого входили Фонд Демократичні ініціативи імені
Ілька Кучеріва», Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. За результатами екзит-полу, найбільші вікові відмінності в голосуванні стосувалися насамперед Комуністичної партії, яка подолала виборчий бар’єр лише у групі електорату віком понад 60 років (6%). Ріст електоральної підтримки з віком виборців спостерігався також у Опозиційного блоку з 5% серед молоді віком до 30 років до 10% серед населення віком старше 60 років так само зростала електоральна підтримка у старших вікових групах виборців Свободи (від 4% до 7%) та ВО Батьківщина (від 3% до 7%).

Рис. 2.2.6.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал