Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка1/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

1
МІНІСТЕРСТВО МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ СІМЕЙНОЇ ТА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Ціннісні орієнтації сучасної
української молоді
Щорічна доповідь Президенту України, Верховній
Раді України про становище молодів Україні
(за підсумками 2015 року)
Київ 2016 р.

2
УДК 37.091.8(477)
ББК 74.584(4Укр)738я54
Ц-65
Редакційна колегія:
Жданов І. О., канд. політ. наук, голова редакційної колегії, Ярема О. Й.,
Бєляєва І. І.; Білий А. І., Ляхович М.П., Пєша І. В., канд. пед. наук.
Авторський колектив:
Ярошенко О.В., керівник авторського колективу, Аксьонова С. Ю., канд. екон. наук, Андріученко Т. В., Болтівець СІ, д-р психол. наук, Бородін Є. І., д-р іст. наук, Вакуленко О. В., канд. пед. наук, Галустян Ю. М., канд. соціол. наук, Галушко О. В., канд. істор. наук, Дзюба Н. В., Думанська В. П., канд. екон. наук, Жуляєв В. М., канд. істор. наук, Зінченко А. Г., канд. іст. наук,
Коляда В.С., магістр д.у., Комарова НМ, канд. екон. наук, Малярчук К. В.,
канд. політ. наук, Мостова І. О., канд. географ. наук, Мукосеєва Л. П.,
Острікова АС, Пєша І. В., канд. пед. наук, Позняк О. В., канд. екон. н.,
Радчук НМ, Рингач Н. О., д-р держ.упр., Сіра О. В., Слюсар ЛІ, канд. екон. наук, Тарановська А. Ю., Тарасенко Т. М.,канд. держ. упр., Тілікіна Н. В.,
Ярош ОМ, канд. екон. наук
Науковий редактор
Пєша І. В., канд. пед. наук
Редактор:
Крицька Т.І.
Ц-65
Ціннісні орієнтації сучасної української молоді. Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молодів Україні (за підсумками 2015 року) / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики [редкол.:
Жданов І. О, гол. ред. колег, Ярема ОЙ, Бєляєва І. І. та ін.]. – К, 2016. – 200 с.
УДК 37.091.8(477)
ББК 74.584(4Укр)738я54
© Міністерство молоді та спорту України, 2016
© Державний інститут сімейної та молодіжної політики, 2016
ISBN 978-966-8122-20-0
ISBN 978-966-8122-20-0

3
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………...………………….................…4
РОЗДІЛ 1. МОЛОДЬ УКРАЇНИ У СОЦІАЛЬНО-
ДЕМОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ……………………...........…...................6
РОЗДІЛ 2. ЦІННОСТІ ТА ЗАПИТИ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
2.1. Життєві пріоритети української молоді 2.2. Спосіб життя молодих людей 2.3. Цінність освіти та орієнтація на майбутню спеціальність 2.4. Професійне самовизначення та плани трудової кар’єри….........54 2.5. Матеріально-економічне забезпечення 2.6. Погляди молоді на шлюбі сім’ю………….…………............…..81 2.7. Соціокультурні запити молоді…………………..…….............…97
РОЗДІЛ 3. ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
3.1. Громадянська активність української молоді 3.2. Молодіжна волонтерська діяльність 3.3. Участь молоді у АТО 3.4.Національно-патріотичні переконання української молоді 3.5. Суспільно-політична активність молодих людей…………......142
РОЗДІЛ 4. РОЛЬ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ У ПРОЦЕСІ
ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ
МОЛОДІ
4.1. Вплив соціальних інститутів на формування системи цінностей молодого покоління 4.2. Законодавчі ініціативи молоді та для молоді 4.3. Розвиток міжнародних молодіжних контактів……..…..........…176
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ……………….………......................184
ДОДАТКИ………………………………..……………………...........…..190

4
ВСТУП
Існують різні точки зору з приводу того, якою є сучасна молодь. Однак їх детальний аналіз показує, що більшість з них позбавлені чіткої аргументації, а деякі не відповідають дійсності. Така ситуація, з одного боку, спричинена відсутністю системних досліджень з проблем молоді дослідження попередніх років мали фрагментарний характері не дозволяють скласти соціальний портрет української молоді, з іншого
– є результатом спекуляцій довкола молодіжних цінностей тими, хто не бажає визнавати ролі молодів демократичних перетвореннях України, у захисті її територіальної цілісності та суверенітету. В умовах військової агресії та складного періоду державотворення, який нині переживає Україна, як ніколи, важливо сформувати у молоді громадянсько-активні, соціально-значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і, перш за все, пов’язаних із захистом державницьких інтересів родина – український народ – Україна. Такий результат можливий лише за умов впровадження обґрунтованої молодіжної політики, своєчасних та комплексних дій, що враховують життєві запити та проблеми сучасної української молоді. Підґрунтям дієвої молодіжної політики є результати досліджень, глибокий науковий, теоретично та методологічно обґрунтований аналіз молодіжного середовища.
З огляду на ситуацію, метою Державної доповіді про становище молоді за підсумками 2015 року є аналіз стану та ключових проблем української молоді, її життєвих цінностей, а також державної політики на сучасному етапі, її оновлення та реорганізації, обґрунтування основних пріоритетів, шляхів, рекомендацій щодо забезпечення її ефективної реалізації.
Під час підготовки Доповіді опрацьовано масив аналітичних і статистичних матеріалів, наданих центральними та місцевими органами виконавчої влади, зокрема, Міністерством молоді та спорту України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством оборони України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національною поліцією України, Державною службою статистики України, Державною пенітенціарною службою України. Використані результати науково-методичних і соціологічних досліджень, виконаних Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України, Інститутом демографії та соціальних досліджень

5
ім. М. В. Птухи НАН України, Інститутом соціології НАН України, Інститутом економіки та прогнозування НАН України, Національною академією медичних наук України, Національною академією педагогічних наук України, ДУ Інститут педіатрії, акушерства і гінекології Національної академії медичних наук України, ДУ Державний інститут сімейної та молодіжної політики».
Доповідь підготовлено авторським колективом у складі
Аксьонова С. Ю, канд. екон. наук, старш. наук. співроб. (параграф
2.6), Андріученко Т. В. (параграф 2.7), Болтівець СІ, д-р психол. наук, проф. (параграф 4.2), Бородін Є. І, д-р іст. наук, проф. (параграф 4.1, висновки і рекомендації, Вакуленко О. В, канд. пед. наук (параграф 2.2),
Галустян Ю. М, канд. соціол. наук (параграф 2.1), Галушко О. В, канд.
істор. наук (параграф 4.2), Дзюба Н. В. (параграф 3.5), Думанська В. П, канд. екон. наук (розділ 1), Жуляєв В. М, канд. істор. наук. (висновки і рекомендації, Зінченко А. Г, канд. іст. наук (параграф 2.3), Коляда В.С., магістр д.у. (висновки і рекомендації, Комарова НМ, канд. екон. наук параграф 3.2, 3.3), Малярчук К. В, канд. політ. наук (параграф 4.2), Мостова І. О, канд. географ. наук (розділ 1), Мукосеєва Л. П. (параграф
2.7), Острікова АС. (параграф 3.1), Пєша І. В, канд. пед. наук (вступ, параграф 2.7, 3.3, 4.1, висновки і рекомендації Позняк О. В, канд. екон. н, старш. наук. співроб. (розділ 1), Радчук НМ. (параграф 4.3), Рингач Н. О, д-р держ.упр., старш. наук. співроб. (розділ 1), Сіра О. В. (розділ
1), Слюсар ЛІ, канд. екон. наук, старш. наук. співроб. (параграф 2.6),
Тарановська А. Ю. (параграф 2.6), Тарасенко Т. М, канд. держ. упр. параграф, Тілікіна Н. В. (параграф 2.4, 2.5, висновки і рекомендації,
Ярош ОМ, канд. екон. наук, старш. наук. співроб. (параграф 2.3, 2.4),
Ярошенко О. В. (вступ, параграф 3.4, висновки і рекомендації).

6
РОЗДІЛ 1.
МОЛОДЬ УКРАЇНИ
У СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОМУ ВИМІРІ
Молодь в Україні становить трохи більше чверті населення країни. Станом нар. чисельність молодих людей віком 14–34 роки становила 11 829 350 осіб. Україна належить до країну яких чисельність населення з року в рік суттєво скорочується. Депопуляція українського населення відбувається за рахунок практично усіх вікових категорій, однак темпи зниження чисельності молоді випереджають темпи втрат серед інших вікових контингентів. Так, за період рр. цей показник зменшився на 2 048 327 осіб, тобто на 14,8%, а питома вага в загальній чисельності населення – з 30,4% до 27,8% (Рис. 1.1).
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис. 1.1. Чисельність окремих вікових контингентів населення в Україні та
частка молоді віком 14–34 роки у загальній чисельності постійного населення у
2006 – 2016 рр., (станом на початок року)
(за даними Державної служби статистики України)
Уроці продовжилось зменшення чисельності молоді яку містах, такі у селах. Зокрема, у міських поселеннях цей процес відбувався більш швидкими темпами за останні п’ять років кількість молоді у міській місцевості скоротилася на 1 567 382 особи (або 16%), а у сільській – на 480 945 осіб (або 11,7%) (Рис. 1.2). У зв’язку з цим відбувається вирівнювання показників питомої ваги молоді за типом поселення. Таку містах їх частка в чисельності населення наближається нині до 28% проти 27,3% молоді у сільській місцевості (31% – у 2011 р,
33,1% – у 2006 р. проти 28% – у 2011 р, 28,3% – у 2006 р. відповідно. Наразі частка молодих містян у загальній чисельності молоді становить
69,4% (для порівняння ура у 2006 р. – 71%) притому, що питома вага усього міського населення в Україні лише наближається донині до 28% проти 27,3% молоді у сільській місцевості (31% – у 2011 р, 33,1% – у
2006 р. проти 28% – у 2011 р, 28,3% – у 2006 р. відповідно. Наразі частка молодих городян у загальній чисельності молоді становить 69,4% (для порівняння ура у 2006 р. – 71%) притому, що питома вага усього міського населення в Україні лише наближається до 69%.
Міські поселення
0
2000000
4000000
6000000
8000000
10000000
12000000
20
06
20
07
20
08
20
09
20
10
20
11
20
12
20
13
20
14
20
15
*
20
16
*
осіб
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
%
Чисельність, осіб
Частка у населенні, %
Сільська місцевість
3200000
3400000
3600000
3800000
4000000
4200000
4400000
20
06
20
07
20
08
20
09
20
10
20
11
20
12
20
13
20
14
20
15
*
20
16
*
осіб
20,0
21,0
22,0
23,0
24,0
25,0
26,0
27,0
28,0
29,0
%
Чисельність, осіб
Частка у населенні, %
*
Дані наведено без врахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя та частини
зони проведення антитерористичної операції

Рис. 1.2. Чисельність молоді віком 14–34 рокита її частка у населенні України за типом
поселення у 2006–2016 рр. (станом на початок року)
(за даними Державної служби статистики України)
Специфіка розселення у західному регіоні України (розміщення значної частки населення у сільській місцевості) визначає перевагу на початку 2016 р. сільської молоді над міською в таких областях, як Закарпатська (на 101,8 тис. осіб, Івано-Франківська (на 40,5 тис. осіб, Рівненська (на 6,5 тис. осіб, Тернопільська (на 22 тис. осіб, Чернівецька (на 26,3 тис. осіб. Оскільки молодь в Україні демографічно неоднорідна (ця категорія об’єднує досить різних за віком, статусом та рівнем освіти молодих людей, важливою характеристикою української молодіє її віковий склад. Аналіз вікового складу молоді та його змін в останні роки свідчить про поглиблення старіння даного контингенту внаслідок перерозподілу у віковому складі молоді на користь порівняно старших вікових груп (річних, останнім часом – річних, частка яких на кінець 2015 р. збільшилась дона кінець 2011 р. – 55,1%)
* Дані наведено без врахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис. 1.2. Чисельність молоді віком 14–34 рокита її частка у населенні України за
типом поселення у 2006–2016 рр. (станом на початок року)
(за даними Державної служби статистики України)
Специфіка розселення у західному регіоні України (розміщення значної частки населення у сільській місцевості) визначає перевагу на початку 2016 р. сільської молоді над міською в таких областях, як Закарпатська (на 101,8 тис. осіб, Івано-Франківська (на 40,5 тис. осіб, Рівненська (на 6,5 тис. осіб, Тернопільська (на 22 тис. осіб, Чернівецька на 26,3 тис. осіб.
Оскільки молодь в Україні демографічно неоднорідна (ця категорія об’єднує досить різних за віком, статусом та рівнем освіти молодих людей, важливою характеристикою української молодіє її віковий склад. Аналіз вікового складу молоді та його змін в останні роки свідчить про поглиблення старіння даного контингенту внаслідок перерозподілу у віковому складі молоді на користь порівняно старших вікових груп річних, останнім часом – річних, частка яких на кінець
2015 р. збільшилась дона кінець 2011 р. – 55,1%) (Рис. 1.3). Основною причиною таких змін був різкий спад народжуваності у кризових х роках минулого століття.
* Дані наведено без врахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис. 1.3. Розподіл молоді віком 15–34 роки за окремими
віковими групами в Україні у 2012 – 2016 рр. (станом на початок року, %
(за даними Державної служби статистики України)
Таким чином, станом на початок 2016 року найбільш численною п’ятирічною віковою групою була молодь віком 30–34 років – 3,5 млн осіб, віком 25–29 років – 3,4 млн осіб, віком 20–24 роки – 2,6 млн, наймолодших представників молодіжного контингенту (підлітків у віці
15–19 років) – майже 2 млн.
Порівняння вікового складу молоді за типом поселення свідчить, що у селах частка наймолодших вікових груп осіб є вищою, ніжу містах. Це зумовлено тим, що у сільській місцевості порівняно більш висока народжуваність, а міські поселення виступають центрами тяжіння
високоосвіченої молоді з певним трудовим досвідом, де й структурна перевага старших вікових груп молоді наразі виражена більш чітко
(Рис. 1.4).
* Дані наведено без врахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис. 1.4. Розподіл міської та сільської молоді віком 15 – 34 роки за окремими
віковими групами в Україні у 2016 р. (станом на початок року)
(за даними Державної служби статистики України)
Суттєвою характеристикою сучасної української молодіє
структура її розселення. Серед областей України найбільший внесок у загальну чисельність української молоді здійснюють густонаселені промислові регіони – Дніпропетровщина, Донеччина та столицям. Київ
(Рис. 1.5). У кожному з цих регіонів чисельність молоді перевищує 800 тис. осіб. Загалом, у вищезазначених регіонах проживає майже чверть
(24%) усієї молоді.
Ще близько чверті (23,3%) молодіжного контингенту зосереджена у таких чотирьох областях, як Львівська, Одеська, Луганська та Харківська чисельність молоді у кожній з них перевищує півмільйона).
Підвищеною часткою молоді виділяється західний регіон нашої країни з відносно молодим населенням (Волинська, Закарпатська, Івано-
Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька області) там. Київ, що зумовлено традиційно вищою дітородною активністю і пов’язаними з нею можливостями відтворення населення. Як видно з Рис. 1.5, уданих областях частка молоді перевищує 29%, що дещо вище за загальнонаціональний показник (27,8%).

10
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис.1.5. Чисельність та частка молоді віком 14–34 роки у складі населення
регіонів України у 2015 р.
(за даними Державної служби статистики України)
Упродовж останніх десятиліть у складі молодіжних контингентів чоловіки мають певну чисельну перевагу. Якщо на початку хна кожну тисячу молодих жінок в Україні припадало 1012 чоловіків (при цьому 992 – у міських поселеннях, 1063 – на селі, то на початку 2016 р.
– вже 1041 особа чоловічої статі (1024 – у містах, але 1082 – у сільській місцевості. Співвідношення чоловіків і жінок за різними віковими групами молоді демонструє, що чисельна перевага чоловіків обумовлена їх природним надлишком при народженні, протезі зростанням віку їхня кількість поступово скорочується (Табл. 1.1).
Співвідношення чисельності молодих чоловіків і жінок
в Україні за типом поселення у 2000 р, 2005 р, 2010 р. тар.
(за даними Державної служби статистики України)

11
Таблиця 1.1
Вікові
групи,
роки
На 1000 жінок припадає чоловіків, осіб
Всі поселення
Міські поселення
Сільська місцевість
2000 2005 2010 2015* 2000 2005 2010 2015* 2000 2005 2010 2015*
15–34 1012 1020 1029 1041 992 1004 1012 1024 1063 1062 1073 1082
у т. ч 1041 1046 1051 1053 1042 1025 1030 1041 1037 1096 1103 1076 20–24 1021 1039 1043 1058 1005 1039 1020 1057 1062 1039 1100 1060 25–29 1006 1009 1032 1042 983 988 1025 1012 1061 1061 1050 1114 30–34 977 983 994 1023 927 955 971 1007 1095 1048 1054 1073
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Смертність. Показник смертності серед молоді віком 15–34 роки протягом останнього десятиліття, попри незначні коливання у 2007 та
2014 роках, має тенденцію до зниження (Рис.1.6). Хоча це стосується усіх вікових груп, однак найбільш істотно показник смертності знизився у вікових групах 25–29 та 30–34 роки – майже у півтора рази. Таку році у віковій групі 15–19 років показник смертності становив 61,2 на 100 тис. населення (проти 77,3 на 100 тис. населення уроці, у групі 20–24 років – 98,1 на 100 тис. населення (проти 148,6 на 100 тис. населення уроці, уроків на 100 тис. населення (проти 269,4 на 100 тис. населення уроці) та уроки на 100 тис. населення (проти 397,1 на 100 тис. населення уроці Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Рис.1.6. Показники смертності у віці 15–34 роки в Україні у 2005–2015 рр.
(на 100 тис. постійного населення відповідної вікової групи)
(за даними Державної служби статистики України)
Порівняльний аналіз показників смертності за статтю свідчить про високу передчасну смертність саме чоловічого контингенту. Так, смертність у чоловіків віком 15–34 роки протягом останнього десятиліття втричі перевищує відповідні показники серед жінок. Лише у віковій групі 15–19 років перевищення смертності дещо менше і становить не більше 2,5 разів (Табл.1.2).
Таблиця 1.2
Коефіцієнти смертності за статтю та віковими групами, 2005 р, 2010 р. тарна тис. осіб відповідного віку
(за даними Державної служби статистики України)
Вік,
років
2005
2010
2015
Переважання
чоловічої
смертності, разів
Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки Чоловіки Жінки 2005 2010 2015
15 – 19
109,6 43,4 82,8 42,3 86,7 34,4 2,5 1,9 2,5
20 – 24
228,3 65,8 173,6 53,3 147,4 45,9 3,5 3,3 3,2
25 – 29
411,3 125,9 279,4 95,4 229,3 71,9 3,3 2,9 3,2
30 – 34
617,5 180,6 469,7 151,0 360,8 118,3 3,4 3,1 3,0
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
Як бачимо, висока передчасна смертність чоловіків працездатного віку залишається надзвичайно гострою демографічною проблемою сучасної України, оскільки зумовлює втрату репродуктивного потенціалу не тільки через смерть потенційних батьків, алей опосередковано – через обмеження або і повну неспроможність реалізації репродуктивної функції й народження дітей жінками, які залишилися без пари.
Найбільшу частку смертей молодих українців у віці 15–34 роки зумовлюють зовнішні причини, другу за значущістю – хвороби системи кровообігу, третю – інфекційні та паразитарні хвороби (Табл. 1.3). Слід підкреслити, що у структурі причин смерті у молодому віці на екзогенну патологію (класи зовнішніх причин та інфекційних і паразитарних хвороб) припадає майже 59% смертних випадків (для порівняння її частка у смертних випадках всього населення становить лише 7,5 %). Більшості з цих смертних випадків можна було б запобігти, тому дуже актуальними є проведення заходів із попередження передчасної смертності, зокрема формування у населення більш відповідального ставлення до свого життя (власного здоров’я та особистої безпеки.

13
Таблиця 1.3
Структура смертності населення за окремими причинами, віковими групами та
статтю, 2015 р.*, на 100 тис. осіб відповідного віку
(за даними Державної служби статистики України)
Все
населення
Вікова група, років
Стать
15–19 20–24 25–29 30–34 15–34
Чол.
15–34 роки
Жін.
15–34 роки
Інфекційні і паразитарні хвороби
23,2
0,8 4,5 16,5 35,6
17,0
21,9 11,8
Новоутворення
186,7
4,0 6,0 10,2 16,9
10,2
9,0 Хвороби системи кровообігу
949,8
3,0 6,5 17,8 35,2
18,1
28,3 Хвороби органів дихання
32,8
0,6 1,3 5,0 10,7
5,2
7,3 Хвороби органів травлення
53,6
0,7 3,5 10,8 24,0
11,5
15,6 Зовнішні причини
81,2
41,7 62,0 71,1 80,1
66,9
111,7 20,2
Усі причини
1396,5
58,5
94,1 144,2 222,5 142,3 211,6
70,2
* Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території АР Кримі м. Севастополя
та частини зони проведення антитерористичної операції
У структурі причин смертності є певні статеві відмінності. Так, головні причини смертей уроці серед чоловіків віком 15–34 роки пов’язані із зовнішніми причинами, хворобами системи кровообігу й інфекційними та паразитарним хворобами, а у жінок цього ж віку із зовнішніми причинами, інфекційними та паразитарним хворобами й новоутвореннями (причини перераховані у порядку зменшення їх частки. Як бачимо, у структурі причин смерті як чоловіків, такі жінок лідирують зовнішні причини, тобто нещасні випадки, ушкодження. Однак, спостерігається разючий розриву показниках смертності чоловіків та жінок – 5,5 рази. Таку році з кожних 100 тис. чоловіків віком 15–34 роки неприродною смертю померло 111,7 осіб, а у жінок відповідний коефіцієнт становить всього 20,2. На жаль, другий рік поспіль в українській статистиці серед причин смерті населення зазначається ушкодження внаслідок воєнних дій, що пов’язано з проведенням антитерористичної операції на частині території Луганської та Донецької областей. І одразу ж ця причина смерті, поряд з нещасними випадками, пов’язаними з транспортними засобами, самогубствами, ушкодженнями з невизначеним наміром, відіграє провідну роль у структурі зовнішніх дій як причин смерті молоді всіх вікових груп


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал