Міністерство аграрної політики та продовольства україни білгород-Дністровський державний аграрний технікум



Сторінка7/12
Дата конвертації04.12.2016
Розмір2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Елоквенція – підрозділ елокуції – найближчий до розділу риторики, в якому досліджуються фігури слова (тропи) і фігури думки (риторичні фігури). Отже, цю частину можна назвати серцевиною красномовства.

В класичній давньогрецькій риториці від часів Горгія, в римській риториці часів Цицерона, в традиційній ренесансній, в просвітницькій, бароковій і особливо в шкільній риториці за тропами і фігурами закріплювалась прикрашальна функція. Це усолоджувало промови, але часто прикривало примітивний зміст і цим викликало у 19-20 століттях іронічні напади на риторику як на пусту забавку. Нині утверджується погляд на тропи і фігури як на творчі елементи мови, що відбивають специфіку творчого мислення, художнього бачення предмета мовлення, а не пусті прикраси.

Тропи і фігури виникають в результаті складних семантико-синтаксичних процесів між словами і словосполученнями і це свідчить про те, що вони не є простими засобами прикрашання.

Меморія - (лат. memoria – пам’ять, загадка) – це наступний розділ риторики, призначення якого – допомогти оратору запам’ятати зміст промови, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві деталі. Його можна назвати тренуванням пам’яті. По-сучасному це можна визначити як збагачення і впорядкування „банку даних”.

Акція – (лат. actio – дія, дозвіл) – п’ятий розділ класичної риторики, призначення якого – підготувати оратора зовнішньо і внутрішньо до виступу. Це – найважливіший і найвідповідальніший етап риторичної діяльності оратора, адже за короткий час має реалізуватись вся тривала попередня робота і привести до очікуваної мети. Оратор має зовнішньо добре виглядати, справляти приємне враження дикцією, силою звучання голосу, тоном, вмінням тримати паузу, мімікою, жестами, кінетикою.

Після виступу настає етап релаксації, розслаблення, спад фізичного та інтелектуально-психологічного напруження. Гарний оратор використовує цей стан, щоб „по свіжих слідах” проаналізувати свій виступ, виділивши вдалі і невдалі місця, знайти їм пояснення.


Терміни, які треба запам’ятати:

Аудиторiя - це група людей, у думках чи поведінці яких мають відбутися зміни, до яких прагне оратор.

Академічне красномовство – різновид публічного мовлення, майстерність наукової доповіді, повідомлення, вузівської лекції або навчальної бесіди.

Аргумент – підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження судження, посередництвом якого обґрунтовується істинність якогось іншого судження.

Вплив - це дія на стан, думки, почуття i вчинки іншої людини за допомогою вербальних i невербальних засобів, у результаті якої відбуваються зміни в поглядах чи поведінці.

Гомілетика – вчення про майстерність церковної проповіді, бесіди священика з віруючими.

Девіації у спілкуванні – різноманітні типи комунікативних невдач, помилок, обмовок, описок тощо, пов’язані з мовною та комунікативною компетентністю учасників спілкування.

Дискурс – зв’язний текст у контексті багатьох конституйованих та фонових чинників: соціокультурних, психологічних тощо.

Елоквенція – красномовство

Етос - це засоби впливу, що апелюють до моральних принципів, до норм людської поведінки.

Класична риторика - це перший етап у розвитку риторики, тривав з У ст. до н. е. до середини ХХ ст., засновником iї був давньогрецький софіст Горгiй.

Комунікація – обмін знаковими повідомленнями, інформацією в різноманітних процесах спілкування.

Логос - це засоби впливу, що апелюють до розуму.

Мовлення – процес використання людиною мови для спілкування з іншими людьми. Мовлення не існує відірвано від мови. Воно здійснюється певною мовою з дотриманням законів і правил цієї мови.

Мовлення внутрішнє – різновид мовленнєвої діяльності, що виступає в ролі механізму мовного мислення. „Внутрішнє мовлення – це живий процес народження думки в слові” (Л.Виготський).

Неориторика — це другий стан у розвитку риторики, триває з середини ХХ ст. до нашого часу, засновником її с бельгійський вчений Х. Перельман.

Оперативна пам’ять – особливий вид пам’яті, функціонування якого побудовано на сполученні інформації, що доходить із довгочасної і короткочасної пам’яті при розв’язанні певного завдання.

Оратор - це людина, яка переконує iнших прийняти певнi твердження або виконати певнi дії.

Пафос — це засоби впливу, що апелюють до почуттiв.

Переконання - це свiдома аргументована дiя на iнших людей з метою прийняття ними певних тверджень або намiрiв.

Предмет риторики — це публiчний виступ у процесi комунікації.

Промова - це мовленнєве повiдомлення, з яким оратор звертається до аудиторії.

Риторика - це наука про способи пiдготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторiю.

Риторичні (стилістичні) фігури – конструкції, що сприяють виразності промови: анафора (повторення однакового слова на початку речень), епіфора (повторення однакового слова у кінці речень), паралелізм, антитеза (зіставлення протилежних явищ), градація (розподіл однорідних понять, предметів за ступенем якості або кількості), інверсія, умовчування, риторичні запитання, звертання тощо.

Теза – один з елементів доказу; положення, істинність якого обґрунтовується в доказі; коротко сформульоване положення підготовленої доповіді, виступу.
Питання для самоконтролю

  1. Що поєднує мову і думку?

  2. Які є види, форми та прийоми розумової діяльності?

  3. Що таке порівняння та зіставлення?

  4. Узагальнення і систематизація відбувається для того щоб…..

  5. Що таке доведення і спростування?

  6. Що таке алгоритм і як він складається?

  7. Що означає робота за аналогією?

  8. З якою метою відбувається висування гіпотези?

  9. Що ви розумієте під експериментуванням і моделюванням.

  10. Назвіть основні закони риторики.



Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

(В. Сухомлинський).
Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові
Чоловічі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -ович (від іменників чоловічих імен): Олександр — Олександрович, Василь — Васильович, Андрій — Андрійович, Лев — Львович. Декілька чоловічих імен по батькові творяться за допомогою суфікса -ич: Сава — Савич і Савович, Кузьма — Кузьмич і Кузьмович, Лука — Лукич, Ілля — Ілліч, Хома — Хомич, Хомович, Яків — Якович, Яковлевич.

Жіночі імена по батькові творяться додаванням до основ власних імен суфікса -івн (а), від імен на -й — -ївн(а): Василь — Василівна, Сава — Савівна, Ілля — Іллівна, Юрій — Юріївна, Андрій — Андріївна, Сергій — Сергіївна.


Зверніть увагу! Григорій — Григорович, рідше — Григорійович, Григорівна, рідше — Григоріївна; Микола — Миколаївна, Яків — Яківна, рідше — Яковлівна.
Кличний відмінок імен по батькові
Імена по батькові жіночого роду мають закінчення -о: Олено Іванівно, Ірино Василівно, Надіє Михайлівно; імена по батькові чоловічого роду мають закінчення -у: Петре Івановичу, Степане Васильовичу.

Звертання, що складаються з кількох слів

У звертаннях, що складаються з двох власних назв (імені та по батькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: Людмило Миколаївно, друже Максиме, пані Маріє, брате Василю, тітко Василино.

У звертаннях, що складаються з загальної назви і прізвища, кличний відмінок має загальну назву, а прізвище виступає у формі називного відмінка: колего Іванченко, пане Чорний, добродію Прищепа, депутате Соколовський.

У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, кличний відмінок обов’язково має перше слово, а друге може виступати у формі як називного, так і у формі кличного відмінка: пане офіцере (офіцер), добродію опоненте (опонент), пане голово (голова)



Надзвичайна мова наша є ще таємницею. В ній усі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. І справді, інше слово часом дорогоцінніше самої речі

(М. Гоголь)
Мовні формули ділового листування
На підтвердження отримання листа

Ми отримали ваш лист від (дата)

Із вдячністю підтверджуємо отримання замовлення...

На підтвердження домовленості, досягнутої на попередній зустрічі,

повідомляємо...

Мета повідомлення

З метою якнайшвидшого вирішення питання...

Для узгодження питань участі...

Посилання

Посилаючись на Ваш лист від (дата)...

Відповідно до раніше досягнутої домовленості...

Відповідаючи на Ваш запит від (дата)...

Згідно з постановою уряду...

Узявши до уваги Ваш запит від (дата), повідомляємо...



Очікування відповіді

Просимо дати відповідь у двотижневий термін...

Сподіваємося швидкої відповіді...

Будемо вдячні, якщо Ви дасте відповідь протягом трьох днів від дня

отримання цього листа...

Сподівання

Щиро сподіваємося, що це не останній наш спільний проект.

Сподіваємося, що цей проект зацікавить Вас...

Розраховуємо на такі ж цікаві пропозиції..

Плекаємо надію на встановлення більш тісних контактів...

Вибачення за турботи

Просимо вибачення за затримку...

Ще раз перепрошуємо за завдані незручності...

Дозвольте ще раз попросити вибачення...



Побажання на співпрацю

Із задоволенням чекаємо від Вас нових пропозицій...

Із задоволенням розглянемо інші Ваші проекти...

Подяка

Ще раз дякуємо за Ваш благодійний внесок...

Дозвольте ще раз подякувати Вам...

Хочемо ще раз висловити вдячність за сприяння у...



Завершальні вирази

З повагою...

З найкращими побажаннями...

З належною до Вас пошаною...

Залишаємося з повагою...

Щиро Ваш...

Бажаємо успіхів...

Ще раз перепрошуємо за завдані незручності...

Дозвольте ще раз попросити вибачення...



Якщо мова не є правильна,

то вона не означає того, що має означати;

коли ж вона не означає того, що має означати,

то не буде зроблене те, що має бути зроблене.

Конфуцій
ВИБІР СЛОВА У ФАХОВОМУ МОВЛЕННІ АГРОНОМА
Аграрій – аграрник - агроном

Аграрій; ч. (лат.) 1. Землевласник. 2. Член аграрної партії чи відповідної парламентської фракції.

Аграрник; ч. (лат.) фахівець з аграрного питання.

Агроном; ч. (нім.) спеціаліст з агрономії.

Бадилля – огудина

Бадилля, збірн. (у мн. Не вживається) - Стебла й листя трав’янистих, витких і коренеплідних рослин – соняшників, кукурудзи, тютюну, помідорів, будяків, бур’яну, лободи, лопухів, реп’яхів, жоржини, хмелю, винограду, картоплі, буряків, папороті тощо.

Огудина, огудиння, гудина, гудиння - Стебла і листя повзучих або сланких рослин – огірків, гарбузів, кавунів, динь, рідше – картоплі, хмелю тощо); гичка (коренеплодів і бульбоплодів – переважно буряків, а також моркви, рідше цибулі, картоплі тощо); ботвина, ботвиння (коренеплідних рослин); бурячиння, буряковиння (буряків); картоплиння (картоплі); гарбузиння (гарбузів); морквиння (моркви); соняшничиння (соняшників); кукурудзиння (кукурудзи); квасолиння (квасолі).
Боронити - боронувати

Боронити, -оню, -ониш - Обороняти, захищати когось, щось; не дозволяти; забороняти. – Мене од всіх ти боронив (І.Котляревський)

Боронувати, -ую, -уєш. Розпушувати землю бороною; волочити. Орати, боронувати й сіяти учив мене батько (Т.Масенко).
Дільниця – ділянка

Дільниця – це адміністративно самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка – частина поверхні, площі (садова ділянка, дослідна ділянка).
Дослід - досвід

Дослід - Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення; експеримент: важливий науковий дослід, проводити досліди.

Досвід - Сукупність практично засвоєних знань, навичок, які здобувають у житті й практичній діяльності: досвід керівництва масами, нагромаджений досвід.

Дощовий – дощовитий

Дощовий - є відносним прикметником до слова дощ, російський відповідник його — дождевой. .

Дощовитий - (російський відповідник дождливый) означає «багатий на дощі».

Тож закономірні словосполучення: дощова вода, дощові краплини, дощові хмари, але дощовитий день, дощовита осінь, дощовита погода.


Земельний – земляний - земний

Земельний - Який стосується землі як грунту, що обробляється і використовується для вирощування рослин тощо. Вж. зі сл.: власник, власність, володіння, масив, наділ, простір, фонд, ділянка, багатства, ресурси, угіддя, банк, відділ, кредит, рента, реформа, комісія, кодекс, законодавство.

Земляний - 1. Який стосується верхнього шару земної кори – землі; зроблений із землі: земляний рів, земляні роботи, земляна долівка. 2. Складова частина назв рослин, тварин, мінералів, що ростуть, живуть і т. ін. на землі: земляна жаба, земляна груша.

Земний - який стосується планети Земля, верхнього шару земної кори, суші (на відміну від водяного простору); переносно – життєвий, реальний: земна куля, земна твердь, земна кора, земний материк, земний уклін, земне відчуття.

Земля – ґрунт

Земля, і, ж. – 1. Третя по порядку від Сонця велика планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. // Місце життя і діяльності людей. 2. Верхній шар земної кори. // Земляна поверхня, площина, по якій ходять. 3. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. 4.Суша (на відміну від водяного простору). 5. Грунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. 6. Країна, край, держава.

Ґрунт, у, ч. – 1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. // Верхній шар землі щодо його складу. 2. Морське, річкове і т. ру. дно. 3. Перен. Те, що становить основу чого-небудь, с вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. ♦ Готувати (підготувати, підготовляти, підготовити і т. грунт — вести підготовку для здійснення чого-небудь.).
Зрошуваний – зрошувальний

Зрошувальний – «такий, що здійснює зрошування» (зрошувальні роботи), «призначений для зрошування» (зрошувальний канал).

Зрошуваний – «той, що його зрошують» (зрошувані землі).
Метизація - метисація

Метизація, -і, ор. –єю - Схрещування різних порід тварин або сортів рослин.

Метисація - Змішування людських рас.
Оброблення – обробка – обробіток – опрацювання

Оброблення, обробка - Надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо: оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка пісні.

Обробіток, -тку - Вживається з тим же значенням, але переважно стосовно ґрунту та вирощування на ньому рослин: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток, поверхневий обробіток. Опрацювання - Глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів тощо: опрацювання телеграм, опрацювання теми, опрацювання проекту, опрацювання плану.
Пересортування – пересортиця

Пересортування - Дія за знач. пересортувати – посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересортування помідорів, пересортування вагонів.

Пересортиця, -і, ор. -ею. Невідповідність фактично одержаного товару, продуктів даним документа промислового підприємства, оптової бази.
Поверховий - поверхневий

Поверховий - який стосується поверху будинку або має поверхи. Є прикметником від іменника поверх (використовується в таких утвореннях: п’ятиповерховий, двадцятиповерховий та ін.); крім того, воно означає «неглибокий, який не стосується суті справи»: поверхова рецензія, поверхове враження, поверховий критик .

Поверхневий – який перебуває, відбувається на поверхні чи на невеликій глибині від неї. “У сільській місцевості треба використовувати підземні джерела, де води вищої якості порівняно з поверхневими” (з журналу), “Поверхневі морени утворюються з матеріалу, що його льодовик несе на собі” (з підручника).

Але дивно читати такий газетний текст: “При поверховому обробітку грунту посіви більше засмічуються бур’янами”. Тут ідеться про обробіток грунту на невеликій глибині від поверхні землі, тобто про поверхневий.


Родючий – плодовитий -родовитий

Родючий, а, е. - 1.Здатний давати великий урожай (про землю). Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину й нагадують родючі ниви України (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); 2. Багатий на землі, здатні давати великий урожай (про місцевість). Родючий край; 3. Багатий на врожай (про пору року). Раз літо родюче на схід наближалось, Весела година була (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 279).

Плодовитий - Який дає або здатний давати багато плодів (про рослини). Ми одержали плодовиті гібриди між житом і різними видами пирію (Хлібороб України, 2, 1970, 28); // Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Більшість риб дуже плодовита. Плодовитий рід;

Родовитий, а, е. - Який належить до старовинного роду (у 2 знач.). Нема крамів, окрім бакалійних та з усяким мотлохом, куди ходять тільки слуги.., а жінці родовитого арабського бея сором і поріг переступити (Леся Українка)
Розпашник – розпушник

Розпашник, а, ч. - Знаряддя для розпушування грунту. Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане (Григір Тютюнник, Вир, 1964, 119).

Розпушник, а, ч. - Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур'янів у міжряддях і т. ін. Розпушування м'яких грунтів можна проводити тракторними плугами або спеціальними розпушниками.
Садивний – садильний

Садивний – який ризначений для садіння: садивний матеріал, садивні бульби.

Садильний – Яким користуються для садіння: садильний агрегат, садильна яма.

Сільський – селянський

Сільський, а, е. – 1. Прикм. До село. Який міститься на території села. // Який відбувається у селі. // Який живе, працює у селі. 2. Який міститься поза межами міста, передмістя; не міський. Сільська місцевість.

Селянський, а, е. – Прикм. До селянин. Який походить із класу селян або живе в селі. // Належний селянинові, селянам. // Власт. Селянинові, селянам// Вигот., зробл. Селянином, селянами. // Який звичайно вживають, використовують, носять і т. ру. Селяни. Хліб та вода — селянська (козацька) їда (Українські.. прислів’я.)
Селективний – селекційний

Селективний – Здатний робити відбір; який ґрунтується на селективності – здатності робити відбір: селективні розчинники, селективне очищення мастила.

Селекційний Пов’язаний з селекцією; який займається селекцією; одержаний внаслідок селекції: селекційні досліди, селекційна станція, нові селекційні сорти.
Сіяння – сівба – посів

Сіяння. Дія за знач. Сіяти.

Сівба. 1. Сіяння зерна, насіння в ґрунт: весняна сівба, сівба озимини, закінчити сівбу. 2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.

Посів, -у. - Те саме, що сівба 1: посів урожайних культур, провадити посів, насіння для посіву. 2. Посіяне зерно, насіння; засіяна ділянка: обробляти посіви, підживлення посівів. 3. Вміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження: посів на дизентерійні палички.
Складальний - збиральний

Складальний - Призначений для складання машин, устаткування тощо: складальний цех.

Збиральний - Який стосується збирання сільськогосподарських культур, призначений для цього: збиральні роботи, збиральний інвентар.
Цукровий - цукристий

Цукровий - Виготовлений з цукру, з цукром; який займається виробництвом цукру; який використовують для одержання цукру: цукрові буряки, цукрова тростина, цукрова промисловість, цукрова кістка (кістка з губчастою будовою тканини), цукровий діабет (захворювання).

Цукристий - Який містить у собі цукор, багатий на цукор: цукристий горох, цукриста рідина.

Шар — верства — пласт

Шар - однорідна маса, речовина, що покриває будь-яку поверхню або міститься між чим-небудь: шар глини, шар соломи, шар яблук.

Це слово широко вживається в різних галузях науки, техніки, народного господарства..



Верства - “горизонтально розміщена маса чого-небудь”. Виступає і як геологічний термін на позначення осадових гірських порід, форм їхнього залягання: поверхнева верства, водоносна верства та ін. Ширше, ніж шар, це слово застосовується переносно: верстви населення, верстви студентства.

Пласт - хоч споріднений семантично з лексемами шар та верства, але має певні відтінки. Його переважно використовують на позначення цільної однорідної маси, обмеженої більш-менш паралельними площинами. Найчастіше це слово трапляється в термінологічних сполуках, що стосуються гірництва: залізорудний пласт, соляний пласт.

Інколи чуємо помилковий вислів пласт землі щодо грунту, який перевертає плуг під час орання. Звичайно, в цьому разі йдеться про скибу (скиби) землі. А щоб означити щось м’яке, пухке, подрібнене, а також гази, рідини і под., є іменники шар і верства. Ними називають також тверду, плоску масу. Причому помітна тенденція вживати шар, шари, пласт, пласти в прямому, а верства, верстви в переносному значеннях.


Яловий - яловичий

Яловий - Який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); розм. – неродючий (про землю), а також переносно: ялова корова, ялова земля.

Яловичий - Який стосується яловичини – м’яса великої рогатої худоби, а також шкіри з неї: яловиче м’ясо, яловичі чоботи.
Ярий - яровий

Ярий - 1. Який дає урожай в рік посіву, однорічний; який народжується, виводиться навесні; молодий: яра пшениця, ярі зернові культури, ярий ріпак, ярі бджоли. 2. Яскравий; яскраво-зелений; світлий, білий: ярий віск, ярий мед. 3. Який виражає сильний гнів, лютий; сповнений гніву, обурення; палкий, пристрасний; дуже сильний, надмірний. Скрізь ярим оком окидає (І.Котляревський);


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал