Міністерство аграрної політики і продовольства України Каховський державний агротехнічний коледж Навчальна дисципліна: «Українська мова (за професійним спрямуванням)» Метапредметне заняття з ароматом хліба Викладач



Скачати 423.33 Kb.
Дата конвертації24.03.2017
Розмір423.33 Kb.
Міністерство аграрної політики і продовольства України

Каховський державний агротехнічний коледж

Навчальна дисципліна: «Українська мова (за професійним спрямуванням)»



Метапредметне заняття з ароматом хліба

Викладач – Задерей О.А., викладач філологічних дисциплін вищої кваліфікаційної категорії

  • 2014 -

Каховський державний агротехнічний коледж

Навчально-методична карта заняття № 7

Напрям підготовки: 0901 Сільське господарство і лісництво

Спеціальність: 5.09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва»

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: Українська мова (за професійним спрямуванням)

ТЕМА 2: Практична робота 6: Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Дидактична: розглянути правила творення і вживання термінів та слів іншомовного походження у професійному мовленні; навчити студентів користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

Розвиваюча: розвивати високий рівень володіння українською мовою, вміння вільно послуговуватись фаховою лексикою.

Виховна: виховувати інтерес до обраної професії.

МЕТА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ: методика проведення метапредметного заняття.

ТИП ЗАНЯТТЯ: практична робота.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: наочний, словесний, демонстраційний, інтерактивний, контролюючий.

АЛГОРИТМИ ЗНАНЬ ПО ТЕМІ: Знати: походження термінів і професіоналізмів сільськогосподарського напряму, їх класифікацію за структурними моделями, способи творення спеціальної лексики, правила вживання термінів та слів іншомовного походження.

Уміти: користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні, визначати їх у тексті, пояснювати значення; редагувати і перекладати професійні тексти.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ: інструкційні картки, термінологічні міні-словники «Лексичний мінімум агронома», словники іншомовних слів, російсько-українські словники, словник труднощів української мови, тлумачні словники, роздатковий матеріал, відеосюжети на фахову тему.

ЛІТЕРАТУРА: Основна : 1.Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001. – 384 с.

Додаткова: 1.Горбул О.Д. Ділова українська мова: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 226 с.

2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 256 с.

3.Кацавець Р.С. Українська мова: професійне спрямування. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний модуль

1. Перевірка готовності групи та аудиторії до заняття.

2. Рефлексія початку заняття. Вірш Л. Забашти «Ви знаєте, як пахне хліб?»

Як пахне хліб? Ви знаєте , як пахне хліб?

Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,

Трудом і творчістю, людським гарячим потом

Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум-помислів – достаток, благо  світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу,

Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива.

Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий

 Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,

Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом,



Трудом безсонних ранків і ночей.

ІІІ. Установчо-мотиваційний модуль

  1. Оголошення теми, мети заняття.

У нас сьогодні з вами зустріч незвичайна, ми запрошуємо усіх присутніх на заняття з ароматом хліба. Упродовж усього заняття ми будемо з вами говорити про хліб, його вирощування, технологію зберігання і переробки зерна на борошно, випікання хліба. У цьому нам сьогодні допоможе викладач агрономічних дисциплін Коваленко Микола Анатолійович, який познайомить вас з навчальною дисципліною, котру ви будете вивчати у ІІ семестрі – «Технологією зберігання і переробки продукції рослинництва», а точніше – з темою «Переробка зерна на борошно». Лінгвістичною темою нашого заняття є «Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми». Наша мета сьогодні - розглянути правила творення і вживання термінів та слів іншомовного походження у професійному мовленні; навчитися користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні, вільно послуговуватись спеціальною агрономічною лексикою.

  1. Очікування від заняття.

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Фронтальне опитування

    • Що вивчає лексикологія? (Лексикологія (від гр. lexis – слово, logos – вчення) – це наука, яка вивчає лексику.)

    • Дайте визначення лексиці. (Слово лексика походить від грецького слова lexiсоsсловесний, словниковий. Ним називають усі слова мови, а також окремі шари або групи слів.)

    • Що означає визначити лексичне (семантичне) значення слова? (Лексичне значення слова – це співвідношення слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності та поняттями про них. Визначити лексичне значення слова означає з’ясувати його тлумачення, тобто те, що воно означає.)

    • На які групи поділяється лексика сучасної української літературної мови? (лексика сучасної української літературної мови поділяється за значенням: однозначні і багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, пароніми; за походженням: власне українські та запозичені, іншомовні, застарілі і новоутворені слова; за місцем і способом вживання: загальновживані слова, діалектна лексика, спеціальна лексика: терміни і професіоналізми, жаргонна й арготична лексика)

  1. Інтерактивна вправа «Лексичне асорті»

Словникова робота: АСОРТІ асорті; с. (фр., добре підібраний) набір однорідних предметів різних сортів.

  • Дати визначення шарам лексики, навести приклади.

  • Однозначні слова (це слова, які мають одне лексичне значення: особистий, кампанія, дивувати);

  • Багатозначні слова (це слова, які мають кілька лексичних значень: хліб, голова, море, золотий – пряме і переносне значення слів);

  • Синоніми (слова, близькі за значенням: насіння – зерно, сімя);

  • Антоніми (слова, протилежні за значенням: купувати – продавати, родючий – неплідний.);

  • Омоніми (слова, однакові за звуковим складом, але різні за значенням: поле(ім. нива) – поле (дієсл. знищує бур’ян), коса (ім. дівоча) – коса (ім. знаряддя праці) – коса (прикм. лінія);

  • Пароніми (слова, близькі за звуковим складом, але різні за значенням: ґречний – гречаний, ароматний – ароматичний, громадський – громадянський);

  • Гідроніми (слова на позначення власних назв річок, озер, морів: Дніпро, Байкал, Чорне море);

  • Топоніми (слова на позначення географічних назв, населених пунктів, регіонів, країн: Херсонська обл., м. Каховка, Україна, Малокаховський сосновий бір);

  • Власне українські (вогнище, дерево, зелений, жито);

  • Запозичені слова (ті, які прийшли до нас протягом різних часів і стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження: цукор(англ.), кавун, сарай (тюрк.), ґрунт, ландшафт(нім.);

  • Історизми (застарілі слова на означення назв предметів старої культури, побуту: кріпак, земство, князь, волость);

  • Архаїзми (застарілі слова, що виходять з ужитку, але реалії, названі ними, залишаються і мають уже інші, сучасні назви: ослін – стілець, заступ – лопата, десниця – права рука, ректи – говорити);

  • Неологізми – (новоутворені слова, що відбивають сучасність: сканер, айфон, інфроскан);

  • Загальновживані слова (це слова, використовувані всіма носіями літературної мови незалежно від будь-яких соціолінгвістичних умов: хліб, стіл, вітер, працювати, червоний, сільська рада, шістдесят, щастя);

  • Діалектизми (це слова, вживання яких властиве територіальним діалектам української мови – полонізми, русизми: когут – півень, фіранка – тюль, налляти – налити, леґінь – парубок , міроприємство – захід, приймати участь – брати участь);

  • Жаргонізми (слова, вживані у мовленні групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, знань, професійною діяльністю, соціальним станом: вилупитися, запихатися, класуха. Розрізняють вульгаризми, молодіжні сленги);

  • Арготизми – (лексика, що характеризує мовлення людей , які свідомо прагнуть зробити свою мову «таємною», незрозумілою для інших).

  • Терміни (слова і словосполучення, використовувані для точного визначення понять, що становлять специфіку найрізноманітніших галузей науки і техніки: біохімія, варіантність, ізоляція, оксиди, вуглеводи);

  • Професіоналізми (слова і словосполучення на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії: доукомплектувати, задекларувати, розмолоздатність, кислотність, кондиціювання);

  1. Робота в групах:

  1. Робота за ілюстрацією «Землеробські знаряддя»:

  • Назвати слова-архаїзми і загальновживані слова. Дати визначення поняттям. Пояснити, з чим пов’язаний процес зникнення з ужитку застарілих і виникнення нових слів.

(Архаїзми: заступ, рогач, рало, мотика; загальновживані: граблі, сапа, борона, коса)

  1. Робота за відеосюжетом «Як робиться хліб» (https://www.youtube. com/watch?v=YXbPUbCAxvA):

  • Записати професіоналізми хлібопекарської галузі (закваска, заміс) і загальнонаукові терміни (процес, механізація, апарат, температура, вологість). Що означають ці професіоналізми?(елементи процесу приготування тіста). Чому ці терміни належать до загальнонаукових?

  • Записати синонімічний ряд до слова хліб (хлібні вироби, випічка, буханка, батон, булочки, хлібина). Додати до синонімічного ряду власні синоніми (паляниця, житняк, коровай, перепічка, лаваш, багет).

  • Записати і дати лексичне значення іншомовним словам (консистенція, вакуум).

ІУ. Змістовий модуль

  1. Теоретичний блок

План

  1. Терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

  2. Класифікація фахових термінів за структурою.

  3. Походження агрономічної спеціальної лексики. Правила її вживання.

  4. Способи творення спеціальних лексем.

1. Спеціальні агрономічні терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку агрономічної галузі сільського господарства, наприклад: пестициди, підживлення, культивація, фураж, трактор. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність, лексична нейтральність.

Професіоналізми агрономічного фаху – це слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері землеробства, механізації, технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва. Ці слова детально характеризують явища і процеси агрономічної діяльності. Така лексика може бути емоційно забарвленою, наприклад: сушарка, лущильник, розмолоздатність, оранка, підтоварник.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих термінів. Це загальнозрозумілі вузькоспеціальні професійні слова, але вони не є літературними.

У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях).

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

2. Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни поділяють на:

- однокомпонентні терміни, напр.: механізація, лабораторія, млин, кондиціювання, альфеограф;

- двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення типу іменник + іменник,напр.: сепарування зерна, навантажувач зерна, посів сидератів; або прикметник + іменник, напр.: лабораторний аналіз, дисковий лущильник, ґрунтообробний агрегат, дрібна фракція;

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники: розкидувач мінеральних добрив, оболонка з алейроновим шаром;

- багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, напр.: хімічний склад зерна жита, масове співвідношення складових частин зернівки пшениці.

За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем немає, вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні.

3. Походження агрономічної спеціальної лексики загалом має старогрецьке і латинське походження. Такі терміни називають грецизмами аналіз, фотосинтез, онтогенез; і латинізмами: агрегат, агрономія, мотор, екскаватор, субстанція. Також в агрономічному мовленні зустрічаються терміни німецького походження: ґрунт, ландшафт, масштаб. До спеціальних слів англійського походження належать конвеєр, фермер, комбайн. Із скандинавських мов зустрічаємо лексеми: клеймо, дротик; із тюркських – загальновживані слова кавун, гарбуз, ізюм; італійської – фірма. Терміни французького походження: реалізація, біомаса.

Існують в українській термінології і власне українські терміни і професіоналізми: мінливість, клітина, спадковість, підживлення. Вважається правильним професійне мовлення тоді, коли іншомовних термінів у ньому налічується не більше 15 відсотків. Більшість іншомовних термінів має українські відповідники. А тому перевагу слід надавати власне українським термінам, щоб не втратити національні характерні особливості мовлення, наприклад: терміни латинського походження гідротермічний можна замінити українським відповідником воднотепловий, а сепарування (зерна) варто замінити на очищення.

Значення термінів зафіксовано в термінологічних словниках, довідниках.

Терміносистеми постійно поповнюються новими термінами завдяки безупинному науково-технічному прогресу, інформатизації суспільства, зростанню культурно-освітнього рівня мас населення.

4. Способи творення спеціальних лексем

Спеціальні лексеми сучасної української літературної мови утворюються різними шляхами:

Ø вживання загальнонародного слова у специфічному значенні: драний процес, колінчастий вал;

Ø шляхом усічення основ слів: відсік /відсікати/, помел/помолоти/; скорочення слів: агрофак /агрономічний факультет/, міндобриво /мінеральне добриво/;

Ø шляхом складання основ та цілих слів: бункер-накопичувач, повнопривідний (трактор);

Ø шляхом перенесення /метафори/: дно – нижня частина виробу, машина – агрегат , удар – одиниця швидкості станка;

Ø зміни граматичних категорій (вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині): масла, олії, жири, води, пшениці;

Ø шляхом префіксації і суфіксації: жниварка, обприскувач, сівалка, навантажувач;



Ø шляхом графічних скорочень, абревіатур: БДТ-7 /борона дискова тяжка, ширина захвату площі 7м/, СЗ 5,4 /сівалка зернова, ширина захвату 5,4 м/, ПЗ-10 /протруювач зерна 10т/год. / тощо.

Теоретичні запитання

  • Дайте визначення «терміна» та «термінології».

  • Які слова називаються професіоналізмами?

  • За якими ознаками можна розпізнати терміни і професіоналізми?

  • Назвіть основні способи творення термінів і професіоналізмів у сучасній українській літературній мові.

  • Які терміни і професіоналізми з точки зору свого походження найчастіше використовуються у вашому фаховому спілкуванні – іншомовних чи власне українських?

  • Яких правил слід притримуватися при використанні фахових спеціальних слів?

  1. Практичний блок

1) Інтерактивна лекція з елементами демонстрації викладача агрономічних дисциплін на тему «Виробництво борошна».

  • Лінгвістичне завдання студентам: записати терміни і професіоналізми фахового спрямування, які ви почуєте в лекції Миколи Анатолійовича, котрий вам розкаже про технологію переробки зерна на борошно (лекція в програмі PowerPoint).

Терміни:ендосперм, алейроновий шар, зародок, ядро, білок, клітковина, вуглеводи, жири, зола, склоподібність, щільність, зольність, пружність, в’язкість, еластичність, газоутворююча здатність, водовбирна здатність, альвеограф, валориграф, фаринограф, пористість, кислотність виробів, дрібна фракція, сепаратори, трієри, оббивальні машини, борошномельне підприємство, комбікорм, хлібопекарські якості, сепарування зерна, воднотеплова обробка, холодне кондиціювання.

Професіоналізми:, домішки, розмолоздатність, розпливчатість подового хліба, рецептура, жорнові посади, молоткові дробарки, ситовійні машини, вальцеві станки, підтоварник.

  • Усно визначити вид термінів за структурою (однокомпонентні, двокомпонентні, трикомпонентні чи багатокомпонентні): ендосперм,оболонка з алейроновим шаром, газоутворююча здатність, холодне кондиціювання, хімічний склад зерна пшениці,дрібна фракція, білок, борошномельні підприємства.

  • Визначити спосіб творення термінів і професіоналізмів: розмолоздатність, рецептура, дробарки, ситовійні (машини), кислотність виробів, зольність, водовбирна (здатність), підтоварник, домішки.

  • Декільком термінам і професіоналізмам (на вибір студента) дати визначення, користуючись лексичним мінімумом (додатки) та термінологічними словниками. Скласти речення.

  1. Лексичний аналіз тексту відеосюжету «Хлібокомбінат» (https://www.youtube.com/watch?v=RVKiS7KstAQ):

План

І – знайти і виправити порушення мовних норм (акцентологічна помилка – неправильно наголошене слово [вологості] замість [вологості], орфоепічна помилка – [робица], лексична помилка – минута); синоніми (зерно – хліб),

ІІ – терміни (білок, клейковина, експрес-аналіз, вологість зерна, технологічний процес, біологічні властивості, лабораторне дослідження, сушильна шафа, енергозатрати);

ІІІ – професіоналізми (сушарка, змонтувати); неологізми (інфроскан);

ІУ – іншомовні слова (інвестор, модернізувати, експлуатація, маркетинг, конкуренція, реконструкція, партнер).

Завдання: встановити відповідності між іншомовними словами і їх українськими відповідниками.

інвестор

напарник, спільник

модернізація

перебудова

експлуатація

суперництво

маркетинг

капіталовкладник

конкуренція

оновлення, удосконалення

реконструкція

використання

партнер

торгівля

Довідка: (інвестор – капіталовкладник, модернізувати – оновити, експлуатація – використання, маркетинг – торгівля, конкуренція – суперництво, реконструкція – перебудова, партнер – напарник)

  1. Інтерактивна вправа «Онлайн-перекладач»: перекласти уривок тексту з відео сюжету «Хлібокомбінат». Виправити помилки у промові оратора.

(І) Сзади меня находится турецкая сушилка для сушки зерна кукурузы, подсолнуха, пшеницы, ячменя. (ІІ) В августе прошлого года мы закупили эту сушилку, в октябре её смонтировали, и в следующем (вот в этом) маркетинговом году на приёмку урожая она у нас будет введена в эксплуатацию. (ІІІ) Производительность её – 80 тонн за час. Это всё сделано для того, чтобы увеличить наши производственые мощностя, увеличить приёмку зерна…

(ІУ) Мы здесь на снятии влажности на тонне-проценте будем економить газ, потому как наши отечественные сушилки немножко энергоёмкие. Эта сушилка должна быть экономичной.

(Позаду мене знаходиться турецька сушарка для сушіння зерна кукурудзи, соняшнику, пшениці, ячменю. У серпні минулого року ми придбали цю сушарку, у жовтні її змонтували і в наступному (ось у цьому) маркетинговому році вона буде експлуатуватися. Продуктивність її – 80 тон за годину. Це все зроблено для того, щоб збільшити наші виробничі потужності, збільшити об’єм приймання зерна…

Ми тут на видаленні вологості на тоні-відсотку будемо економити газ, оскільки наші вітчизняні сушарки трішки енергомісткі. Ця сушарка повинна бути економічною.)

У. Системно-узагальнюючий модуль

1. Бесіда за питаннями:

  • Які висновки ви можете зробити щодо сфери вживання спеціальних термінів і професіоналізмів?

  • Як слід відноситись до іншомовних слів і термінів у професійному мовленні?

  • Для чого необхідно добре володіти лексикою свого фаху?

2. Тестові завдання

1. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі, знання науки, культури, техніки, будівництва, називаються:

а) фразеологізмами;

б) іншомовними;

в) термінами;

г) професіоналізмами.

2.Терміни - це така група слів нашої мови, яка:

а) вживається довільно;

б) потребує до себе спеціальної уваги;

в) потребує запам'ятовування деяких слів;

г) вживається в усному мовленні.

3. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо вживання термінів:

а) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати український варіант;

б) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати кодифікований варіант, що ввійшов до загального вжитку;

в) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати іншомовний варіант;

г) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати термін, значення якого знаєш.

4. Виберіть правильне твердження:

а) агрономічна лексика має загалом грецьке і латинське походження, до якої немає українських відповідників;

б) за статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах – це однокомпонентні слова;

в) здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху;

г) Для професіоналізмів характерна семантична конкретність, однозначність, лексична нейтральність.

5. Виберіть найбільш прийнятну сферу вживання професіоналізмів:

а) у писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях);

б) професіоналізми виникають як розмовні замінники вже існуючих термінів, тому їх можна вживати і в усному, і в писемному мовленні;

в) професіоналізми агрономічного фаху використовуються в науковому і офіційно-діловому стилях мовлення ;

г) професіоналізми є літературними словами, тому можуть вживатися у всіх стилях мовлення.

УІ. Рефлексивно-оціночний етап

1. Рефлексія підсумку заняття методом «незакінчених речень»


  • Сьогодні я зрозумів…

  • Мені було цікаво…

  • Я дізнався…

  • Я навчився…

  • Мене здивувало…

  • Я хотів би…

2. Оцінювання (само оцінювання, взаємооцінювання, оцінка викладача)

3. Домашнє завдання:

Виконати творче завдання на вибір:



  1. Написати рецепт найкращого хліба, використовуючи професіоналізми.

  2. Прорекламувати найкращі сорти пшениці, використовуючи терміни і професіоналізми.

  3. Скласти діалог на тему «Екскурсія на борошномельне підприємство», використовуючи терміни і професіоналізми.

4. Самостійне вивчення:

Тема 3.2. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

Література

Мацько Л.І.Культура української фахової мови.-Київ «Академія».-2007.- 95-98с.



Вид навчального завдання: виписати фразеологізми фахового спрямування, виконати тести.

Тема 3.3. Типи термінологічних словників сільськогосподарського напряму спрямування.

Вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.



Література

Михайлюк В.О. Українська мова професійного спрямування.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-36-38.



Вид навчального завдання: виконати тести, провести дослідження фахових посібників, укласти міні-словники агрономічних термінів.

5. Заключне слово викладача – вірш Дмитра Білоуса «Хліб і слово»

У стінах храмів і колиб

сіяє нам святково,

як сонце, випечений хліб

і виплекане слово.

І люблять люди з давнини,

як сонце незагасне,

і свій духмяний хліб ясний,

і рідне слово красне.

Бо як запахне людям хліб,

їм тихо дзвонить колос,

і золотом сіяє сніп

під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить

бешкетнику-харцизі

їх слово батьківське звучить

як заповідь у книзі,

цей сплав чудесний, золотий

з ядристих зерен-літер:

«Не кидай хліба - він святий,

не кидай слів на вітер!»

Викладач – ______________ Задерей О.А.



Каховський державний агротехнічний коледж

Навчально-методична карта заняття № 7

Напрям підготовки: 0901 Сільське господарство і лісництво

Спеціальність: 5.09010103 «Виробництво і переробка продукції рослинництва»

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: Українська мова (за професійним спрямуванням)

ТЕМА 2: Практична робота 6: Спеціальна сільськогосподарська термінологія і професіоналізми.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Дидактична: розглянути правила творення і вживання термінів та слів іншомовного походження у професійному мовленні; навчити студентів користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

Розвиваюча: розвивати високий рівень володіння українською мовою, вміння вільно послуговуватись фаховою лексикою.

Виховна: виховувати інтерес до обраної професії.

МЕТА ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ: методика проведення метадисциплінар-ного заняття з української мови (за професійним спрямуванням) і технології зберігання та переробки продукції рослинництва.

ТИП ЗАНЯТТЯ: практична робота.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: наочний, словесний, демонстраційний, інтерактивний, контролюючий.

АЛГОРИТМИ ЗНАНЬ ПО ТЕМІ: студент повинен знати: походження термінів і професіоналізмів сільськогосподарського напряму, їх класифікацію за структурними моделями, способи творення спеціальної лексики, правила вживання термінів та слів іншомовного походження;

уміти: користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні, визначати їх у тексті, пояснювати значення; редагувати і перекладати професійні тексти.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ: інструкційні картки, термінологічні міні-словники «Лексичний мінімум агронома», словники іншомовних слів, російсько-українські словники, словник труднощів української мови, тлумачні словники, роздатковий матеріал, відеосюжети на фахову тему.

ЛІТЕРАТУРА: Основна : 1.Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Харків: Торсінг, 2001. – 384 с.

Додаткова: 1.Горбул О.Д. Ділова українська мова: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 226 с.

2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 256 с.

3.Кацавець Р.С. Українська мова: професійне спрямування. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Організаційний модуль

1. Перевірка готовності групи та аудиторії до заняття.



2. Рефлексія початку заняття. Вірш Платона Воронька «Ви знаєте, як пахне хліб?»

ІІІ. Установчо-мотиваційний модуль

  1. Оголошення теми, мети заняття.

  2. Очікування від заняття.

  3. Актуалізація опорних знань

  1. Фронтальне опитування

    • Що вивчає лексикологія?

    • Дайте визначення лексиці.

    • Що означає визначити лексичне (семантичне) значення слова?

    • На які групи поділяється лексика сучасної української літературної мови?

  1. Інтерактивна вправа «Лексичне асорті»

Словникова робота: АСОРТІ (фр., добре підібраний) – набір однорідних предметів різних сортів.

  • Дати визначення шарам лексики, навести приклади.

  1. Робота в групах:

  1. Робота за ілюстрацією «Землеробські знаряддя»:

  • Назвати слова-архаїзми і загальновживані слова. Дати визначення поняттям. Пояснити, з чим пов’язаний процес зникнення з ужитку застарілих і виникнення нових слів.

  1. Робота за відеосюжетом «Як робиться хліб»:

  • Записати професіоналізми хлібопекарської галузі і загальнонаукові терміни.

  • Записати синонімічний ряд до слова хліб. Додати до синонімічного ряду власні синоніми.

  • Записати і дати лексичне значення іншомовним словам.

ІУ. Змістовий модуль

  1. Теоретичний блок

План

  1. Терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

  2. Класифікація фахових термінів за структурою.

  3. Походження агрономічної спеціальної лексики. Правила її вживання.

  4. Способи творення спеціальних лексем.

Теоретичні запитання

  • Дайте визначення «терміна» та «термінології».

  • Які слова називаються професіоналізмами?

  • За якими ознаками можна розпізнати терміни і професіоналізми?

  • Назвіть основні способи творення термінів і професіоналізмів у сучасній українській літературній мові.

  • Які терміни і професіоналізми з точки зору свого походження найчастіше використовуються у вашому фаховому спілкуванні – іншомовних чи власне українських?

  • Яких правил слід притримуватися при використанні фахових спеціальних слів?

  1. Практичний блок

1) Інтерактивна лекція з елементами демонстрації викладача агрономічних дисциплін на тему «Виробництво борошна».

  • Лінгвістичне завдання студентам: записати терміни і професіоналізми фахового спрямування.

  • Усно визначити вид термінів за структурою (однокомпонентні, двокомпонентні, трикомпонентні чи багатокомпонентні): ендосперм,оболонка з алейроновим шаром, газоутворююча здатність, холодне кондиціювання, хімічний склад зерна пшениці,дрібна фракція, білок, борошномельні підприємства.

  • Визначити спосіб творення термінів і професіоналізмів: розмолоздатність, рецептура, дробарки, ситовійні (машини), кислотність виробів, зольність, водовбирна (здатність), підтоварник, домішки.

  • Декільком термінам і професіоналізмам (на вибір студента) дати визначення, користуючись лексичним мінімумом (додатки) та термінологічними словниками. Скласти речення.

  1. Лексичний аналіз тексту відеосюжету «Хлібокомбінат»:

План

І – Знайти і виправити порушення мовних норм; визначити синоніми.

ІІ – Назвати терміни, зазначені у відеосюжеті.

ІІІ – Визначити професіоналізми; терміни-неологізми;

ІУ – Назвати іншомовні слова.

Письмове завдання: встановити відповідності між іншомовними словами і їх українськими відповідниками.

інвестор

напарник, спільник

модернізація

перебудова

експлуатація

суперництво

маркетинг

капіталовкладник

конкуренція

оновлення, удосконалення

реконструкція

використання

партнер

торгівля

  1. Інтерактивна вправа «Онлайн-перекладач»: перекласти уривок тексту з відеосюжету. Виправити помилки у промові оратора.

Сзади меня находится турецкая сушилка для сушки зерна кукурузы, подсолнуха, пшеницы, ячменя. В августе прошлого года мы закупили эту сушилку, в октябре её смонтировали, и в следующем (вот в этом) маркетинговом году на приёмку урожая она у нас будет введена в эксплуатацию. Производительность её – 80 тонн за час. Это всё сделано для того, чтобы увеличить наши производственые мощностя, увеличить приёмку зерна…

Мы здесь на снятии влажности на тонне-проценте будем економить газ, потому как наши отечественные сушилки немножко энергоёмкие. Эта сушилка должна быть экономичной.



У. Системно-узагальнюючий модуль

1. Бесіда за питаннями:

  • Які висновки ви можете зробити щодо сфери вживання спеціальних термінів і професіоналізмів?

  • Як слід відноситись до іншомовних слів і термінів у професійному мовленні?

  • Для чого необхідно добре володіти лексикою свого фаху?

2. Тестові завдання

1. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі, знання науки, культури, техніки, будівництва, називаються:

а) фразеологізмами;

б) іншомовними;

в) термінами;

г) професіоналізмами.

2.Терміни - це така група слів нашої мови, яка:

а) вживається довільно;

б) потребує до себе спеціальної уваги;

в) потребує запам'ятовування деяких слів;

г) вживається в усному мовленні.

3. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо вживання термінів:

а) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати український варіант;

б) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати кодифікований варіант, що ввійшов до загального вжитку;

в) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати іншомовний варіант;

г) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати термін, значення якого знаєш.

4. Виберіть правильне твердження:

а) агрономічна лексика має загалом грецьке і латинське походження, до якої немає українських відповідників;

б) за статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах – це однокомпонентні слова;

в) здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху;

г) Для професіоналізмів характерна семантична конкретність, однозначність, лексична нейтральність.

5. Виберіть найбільш прийнятну сферу вживання професіоналізмів:

а) у писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях);

б) професіоналізми виникають як розмовні замінники вже існуючих термінів, тому їх можна вживати і в усному, і в писемному мовленні;

в) професіоналізми агрономічного фаху використовуються в науковому і офіційно-діловому стилях мовлення ;

г) професіоналізми є літературними словами, тому можуть вживатися у всіх стилях мовлення.

УІ. Рефлексивно-оціночний етап

1. Рефлексія підсумку заняття методом «незакінчених речень»


  • Сьогодні я зрозумів…

  • Мені було цікаво…

  • Я дізнався…

  • Мене здивувало…

  • Я хотів би…

2. Оцінювання

3. Домашнє завдання:

Виконати творче завдання на вибір:



  1. Написати рецепт найкращого хліба, використовуючи професіоналізми.

  2. Прорекламувати найкращі сорти пшениці, використовуючи терміни і професіоналізми.

  3. Скласти діалог на тему «Екскурсія на борошномельне підприємство», використовуючи терміни і професіоналізми.

4. Самостійне вивчення:

Тема 3.2. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

Література

Мацько Л.І.Культура української фахової мови.-Київ «Академія».-2007.- 95-98с.



Вид навчального завдання: виписати фразеологізми фахового спрямування, виконати тести.

Тема 3.3. Типи термінологічних словників сільськогосподарського напряму спрямування.

Вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.



Література

Михайлюк В.О. Українська мова професійного спрямування.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-36-38.



Вид навчального завдання: виконати тести, провести дослідження фахових посібників, укласти міні-словники агрономічних термінів.

Викладач – ______________ Задерей О.А.


Каховський державний агротехнічний коледж

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА ЗАНЯТТЯ


для проведення практичного заняття № 6

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: Українська мова за професійним спрямуванням

ЧАС ПРОВЕДЕННЯ: 80 хвилин

ТЕМА 2: Спеціальна термінологія і професіоналізми сільськогосподарського напряму підготовки.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Дидактична: розглянути правила творення і вживання термінів та слів іншомовного походження у професійному мовленні; навчити студентів користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні.

Розвиваюча: розвивати високий рівень володіння українською мовою, вміння вільно послуговуватись фаховою лексикою.

Виховна: виховувати інтерес до обраної професії.

ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ: інструкційні картки, теоретичний матеріал, термінологічні міні-словники «Лексичний мінімум агронома», словники іншомовних слів, російсько-українські словники, словник труднощів української мови, тлумачні словники, роздатковий матеріал.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ: інструкційні картки, термінологічні міні-словники «Лексичний мінімум агронома», словники іншомовних слів, російсько-українські словники, словник труднощів української мови, тлумачні словники, роздатковий матеріал, відеосюжети на фахову тему.

ХІД РОБОТИ



1. Записати терміни і професіоналізми фахового спрямування з лекції викладача агрономічних дисциплін Коваленка М.А. на тему «Переробка зерна на борошно».
2. Усно визначити вид термінів за структурою (однокомпонентні, двокомпонентні, трикомпонентні чи багатокомпонентні): ендосперм, оболонка з алейроновим шаром, газоутворююча здатність, холодне кондиціювання, хімічний склад зерна пшениці, дрібна фракція, білок, борошномельні підприємства.
3. Визначити спосіб творення термінів і професіоналізмів: розмолоздатність, рецептура, дробарки, ситовійні (машини), кислотність виробів, зольність, водовбирна (здатність), підтоварник, домішки.

  1. Декільком термінам і професіоналізмам (на вибір студента) дати визначення, користуючись лексичним мінімумом (додатки) та термінологічними словниками. Скласти речення.




  1. Лексичний аналіз тексту відеосюжету «Хлібокомбінат»:

План

І – Знайти і виправити порушення мовних норм; визначити синоніми.

ІІ – Назвати терміни, зазначені у відеосюжеті.

ІІІ – Визначити професіоналізми; терміни-неологізми;

ІУ – Назвати іншомовні слова.

Письмове завдання: встановити відповідності між іншомовними словами і їх українськими відповідниками.


інвестор

напарник, спільник

модернізація

перебудова

експлуатація

суперництво

маркетинг

капіталовкладник

конкуренція

оновлення, удосконалення

реконструкція

використання

партнер

торгівля




  1. Інтерактивна вправа «Онлайн-перекладач»: перекласти уривок тексту з відеосюжету. Виправити помилки у промові оратора.

І. Сзади меня находится турецкая сушилка для сушки зерна кукурузы, подсолнуха, пшеницы, ячменя. ІІ. В августе прошлого года мы закупили эту сушилку, в октябре её смонтировали, и в следующем (вот в этом) маркетинговом году на приёмку урожая она у нас будет введена в эксплуатацию. ІІІ. Производительность её – 80 тонн за час. Это всё сделано для того, чтобы увеличить наши производственые мощностя, увеличить приёмку зерна…

ІУ. Мы здесь на снятии влажности на тонне-проценте будем економить газ, потому как наши отечественные сушилки немножко энергоёмкие. Эта сушилка должна быть экономичной.


  1. Бесіда за питаннями:

  • Які висновки ви можете зробити щодо сфери вживання спеціальних термінів і професіоналізмів?

  • Як слід відноситись до іншомовних слів і термінів у професійному мовленні?

  • Для чого необхідно добре володіти лексикою свого фаху?




  1. Тестові завдання

1. Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі, знання науки, культури, техніки, будівництва, називаються:

а) фразеологізмами;

б) іншомовними;

в) термінами;

г) професіоналізмами.

2.Терміни - це така група слів нашої мови, яка:

а) вживається довільно;

б) потребує до себе спеціальної уваги;

в) потребує запам'ятовування деяких слів;

г) вживається в усному мовленні.

3. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо вживання термінів:

а) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати український варіант;

б) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати кодифікований варіант, що ввійшов до загального вжитку;

в) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати іншомовний варіант;

г) при наявності кількох варіантів термінів у діловому контексті слід

вживати термін, значення якого знаєш.

4. Виберіть правильне твердження:

а) агрономічна лексика має загалом грецьке і латинське походження, до якої немає українських відповідників;

б) за статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах – це однокомпонентні слова;

в) здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху;

г) Для професіоналізмів характерна семантична конкретність, однозначність, лексична нейтральність.

5. Виберіть найбільш прийнятну сферу вживання професіоналізмів:

а) у писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях);

б) професіоналізми виникають як розмовні замінники вже існуючих термінів, тому їх можна вживати і в усному, і в писемному мовленні;

в) професіоналізми агрономічного фаху використовуються в науковому і офіційно-діловому стилях мовлення ;

г) професіоналізми є літературними словами, тому можуть вживатися у всіх стилях мовлення.
Після виконання практичної роботи студент (студентка) повинні:

ЗНАТИ

ВМІТИ


походження термінів і професіоналізмів сільськогоспо-дарського напряму, їх класифікацію за структурними моделями, способи творення спеціальної лексики, правила вживання термінів та слів іншомовного походження.

користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, використовувати терміни і професіоналізми у фаховому мовленні, визначати їх у тексті, пояснювати значення; редагувати і перекладати професійні тексти.


Домашнє завдання:

Виконати творче завдання на вибір:



  • Написати рецепт найкращого хліба, використовуючи професіоналізми.

  • Прорекламувати найкращі сорти пшениці, використовуючи терміни і професіоналізми.

  • Скласти діалог на тему «Екскурсія на борошномельне підприємство», використовуючи терміни і професіоналізми.

Самостійне вивчення:

Тема 3.2. Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні. Джерела походження фразеологізмів. Сфери вживання.

Література

Мацько Л.І.Культура української фахової мови.-Київ «Академія».-2007.- 95-98с.



Вид навчального завдання: виписати фразеологізми фахового спрямування, виконати тести.

Тема 3.3. Типи термінологічних словників сільськогосподарського напряму спрямування.

Вживання термінів свого фаху, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження.



Література

Михайлюк В.О. Українська мова професійного спрямування.-К.:ВД «Професіонал», 2005.-36-38.



Вид навчального завдання: виконати тести, провести дослідження фахових посібників, укласти міні-словники агрономічних термінів.
Інструкційна карта розроблена викладачем _____________О.А. Задерей

Додатки

Лексичний мінімум агронома

Аграрний – земельний, стосовний до землекористування; сільсько-господарський.

Агрономічний а, е. – стос, до агрономії. Механізатори, як і колгоспники, заінтересовані в тому, щоб кожна робота була виконана так, як цього вимагає передова агрономічна наука (Колг. Укр., 8, 1956, 2); Він [бригадир] натхненно й переконливо змальовував слухачам машини, котрі полегшують труд, електричні сапки, що сапають городи, а дівчата., читають тим часом у холодку розумні агрономічні книжки (Ю. Янов., І, 1958, 446).

Агрономія(нім. з лат. земля і гр. закон) наука, що вивчає видатність ґрунту, вегетацію рослин, пристосування тварин до с/г, взаємовідносини між окремими галузями с/г, їх економічну вагу, а також способи переробки первісних продуктів рільництва на цінніші продукти.

Акліматизувати – пристосувати (пристосовувати) до нового середовища до нового клімату

Алейроновий шар – зовнішня частина ендосперму, багата на білок і жир.

Білки́ – складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовують для посилання на білок як речовину, коли неважливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на певну кількість білків, коли точний склад важливий.

Вуглеводи — органічні сполуки зі змішаними функціями, що складаються із карбону, оксигену і гідрогену. Вуглеводи є складовою частиною клітин усіх живих організмів і одним із чотирьох найбільших класів біомолекул на ряду із білками, ліпідами і нуклеїновими кислотами.

Домішки – те, що додано до чого-небудь, що входить до складу іншого.

Дробарка (-и, жін., спец.) – машина для подрібнення чого-небудь. Усі відсортовані плоди миють, а потім подрібнюють на дробарках на частинки.

Ендосперм – тканина, у якій міститься запас поживних речовин для розвитку зародка.

Жири – велика група органічних сполук, які, з фізичного погляду, мають меншу від одиниці питому вагу і, як правило, розчинні в органічних розчинниках, як правило не розчиняються у воді, і під звичайним тиском їх не можна перегнати, не розклавши. Містяться у тваринних і рослинних організмах.

Жнива – 1) збирання хлібних злаків шляхом зрізування їх під корінь; 2) час збирання хлібних злаків; 3) (перен.) напружений період роботи, період підбивання підсумків роботи.

Жорно – плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів.

Жорновий (-а, е.) – Стосовно до жорен. Переробка зерна простого помелу.. провадиться на жорновому посаді типу «Фермер М 2».

Зажинки (рідше зажинок) – початок жнив, що відзначився святковим обрядом; протилежне обжинки.

Зародок – найважливіша частина насінини, з якої розвивається нова рослина.

Збіжжя – 1) хлібні злаки; зерно; 2) (рідше, розм.) речі, майно.

Зернівка (зерно) – плід злакових рослин.

Зернова маса – кількість, об’єм зерна.

Клітинне ядро (лат. nucleus) – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини.

Клітковина (у вузькому значенні) – целюлоза, найпоширеніший в природі полісахарид (полівуглевод), що складає основну частину оболонок рослинних клітин. Рослинна клітковина – джерело харчових волокон.

Комбікорм (-у, чол.)Скорочення: комбінований корм – суміш сухих кормів, що містить необхідні для даного виду тварин поживні та мінеральні речовини, а також вітаміни.

Лан – засіяна або оброблена під посів велика ділянка землі.

Насіння – 1) (збірн.) зерна, призначені для посіву; 2) окреме зерно, насінина, сімя; 3) зерна соняшника, гарбуза.

Нива – 1) те саме, що й лан: засіяне поле або поле, оброблене для посіву; 2) (перен.) галузь діяльності (працювати на літературній ниві).

Обжинки – (мн., етнограф.) свято з нагоди закінчення жнив.

Підтоварник (-а, чол., рідко.) - Колода, яку підкладають під човни, бочки і т. ін. Харчові продукти, які зберігають у тарі, розміщують на підтоварниках, на висоті 20 см від підлоги.

Процес – хід розвитку чого-небудь; сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на досягнення певного наслідку.

Пружність – здатність відновлювати первісну форму та об'єм після припинення дії якої-небудь сили на предмет.

Рецептура – 1) сукупність відомостей про виготовлення і призначення ліків; 2) (розм., рідко) те саме, що рецепт; 3) сукупність відомостей про склад і спосіб виготовлення будь-якої суміші, розчину, страви і т. ін.

Родючий – на якому або в якому росте багата рослинність; який дає багаті врожаї рослинності і плодів; плодовитий.

Сепаратор (-а, чол.) – апарат для відокремлення однієї речовини від іншої або для виділення однієї речовини із складу іншої.

Сі´м’я – 1) зачаток рослини, що складається із зародка і оболонки; 2) дрібні плоди рослин; зерна, призначені для посіву або для господарських потреб; насіння.

Сушарка (-и, жін.) – пристрій, прилад або приміщення для сушіння чого-небудь, видалення вологи з чогось.

Фракція – 1)частина зернистого матеріалу (сипких тіл і т. ін.) приблизно однакового розміру, виділена з маси цього матеріалу. 2)Складова частина ґрунту, породи і т. ін.

Хліб – 1) один з видів продуктів, випечених з борошна; 2) зерно, яке перемелюється на хліб; 3) (перен.) харчі, пожиток (заробляти на хліб); 4) засоби для існування, заробіток (відібрати в кого-небудь хліб).

Іншомовні слова:

Вакуум (від лат. «вакуус», що означає «порожній») – це простір, в якому нічого не міститься, іншими словами, порожнеча. Насправді абсолютного вакууму не існує.



Експлуатація ( фр., використовую, привласнюю) – привласнення результатів праці трудящих власниками засобів виробництва; систематичне використання людиною родовищ корисних копалин, промислового устаткування, засобів транспорту.

Інвестор (англ., від лат., одягаю, наділяю) – суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний підприємець, організація чи держава), що здійснює довготермінове вкладення капіталу в якусь справу, підприємство з метою отримання прибутку.

Консистенція (лат., стан, від перебуваю, густішаю) – ступінь в’язкості або густини напівтвердих–напіврідких речовин (мастил, мила, фарб, будівельних чи медичних розчинів, кулінарних сумішей тощо).

Маркетинг (англ., торгівля, спродаж) – система управління виробничою і реалізаційною діяльністю підприємств, яка забезпечує виявлення потреб споживачів, виробництво продукції та послуг, які відповідають цим потребам. Маркетинг включає дослідження ринку, сегментування і відбір цільових ринків, розробку і реалізацію маркетингових заходів.

Модернізація (від фр. moderne - новітній, сучасний) – 1) оновлення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог (напр., модернізація устаткування); 2) штучне перенесення сучасних понять, термінології тощо на минулі часи, яким це не властиво.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал