Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Лабораторія виховної роботи та захисту прав дитини




Сторінка3/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.62 Mb.
1   2   3   4   5
Форми і методи роботи класного керівника
з батьками учнів

Батьки віддають дитину до школи з надією, що вона потрапить до рук розумного, гуманного вчителя, який забезпечить їй належне виховання. Та цього мало. Лише за умов спільної, узгодженої діяльності вчителів і батьків можна домогтися успіхів у виховній роботі.
Оскільки значна кількість батьків не має належної психолого- педагогічної підготовки і почуття громадянської відповідальності за належне виховання своїх дітей, класний керівник має бути, з одного боку, сполучною ланкою між школою та сім'єю, а з іншого — організатором підвищення педагогічної культури батьків.

22
У роботі з батьками класний керівник може використовувати різноманітні форми. Це може бути індивідуальна, групова і колективна робота.
Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Класний керівник має змогу ознайомитися із соціально-економічними умовами виховання дитини в сім'ї, відчути і зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради батькам щодо створення сприятливих умов для навчальної діяльності учня, інформувати їх про його успішність і поведінку.
Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримуватись низки вимог: відвідування сім'ї має бути плановим, лише в разі нагальної потреби — позаплановим; треба відвідувати сім'ї всіх учнів, а не лише тих, які мають проблеми у навчанні та поведінці; необхідно кожного разу визначати мету і зміст бесіди з батьками з урахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини; завчасно попереджувати й узгоджувати з батьками день і час візиту; інформуючи батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, передовсім необхідно розповісти про позитивне у навчанні та поведінці учня, а після цього з дотриманням такту сказати про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, вчителями, вести розмову про спільні дії у наданні допомоги дитині для подолання цих труднощів.
Важливим правилом відвідування сім'ї учня педагогом є створення такої атмосфери взаємовідносин між учителем, учнем і його батьками, за якої візит був би однозначно бажаним, очікуваним, корисним і приємним.
Коли ж цього немає і батьки з тривогою, а учень з острахом сприймають педагога-візитера, то краще не відвідувати сім'ю, використовуючи інші форми контактів.
Що стосується батьківських зборів, то вони мають відповідати таким педагогічним вимогам:
• сприяти формуванню згуртованого батьківського колективу, наголошувати на соціально-правовій відповідальності батьків за виховання дітей;
• забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;
• забезпечувати оптимальні умови для здобуття батьками психолого- педагогічних знань в галузі сімейного виховання;
• сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи та сім'ї на вихованців;
• забезпечувати формування узгодженої колективної думки, яка позитивно впливала б на процес виховання;
• сприяти підвищенню авторитету вчителів-вихователів і батьків.
Для формування і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи

23 самоврядування. Таким органом є батьківський комітет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків учнів класу.
Члени батьківського комітету обирають голову.
Завдання батьківського комітету — сприяти роботі педагогічного колективу школи у вихованні та навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення навчально- виховної роботи.
Кожний член батьківського комітету повинен користуватися авторитетом у батьків, мати організаторські здібності, бути сумлінним вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відповідальність перед громадою за виховання дітей, бути делікатними у питаннях, які стосуються стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.
Батьківський комітет за умов грамотного педагогічного сприяння з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів в організації та проведенні класних батьківських зборів, які проводяться 5—
6 разів упродовж навчального року. їх проведенню має передувати підготовча робота класного керівника. Особливу увагу треба приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього необхідно детально ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успішність у попередніх класах, особливості соціально-психологічного розвитку), відвідати учнів дома для знайомства з їхніми батьками; у бесідах з колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати стан взаємин батьків з педагогічним колективом.
У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьківського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюється на засіданні батьківського комітету.
До батьківських зборів мають готуватися й учні. Організовано і зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачити результати діяльності вихованців (щоденники, зошити, твори, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, кулінарні вироби та ін.). Значним інтересом у батьків користуються виступи учасників художньої самодіяльності. Це своєрідні звіти педагогів перед батьками про результати виховної роботи з
їхніми дітьми. При цьому важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь усі учні класу. Це, по-перше, активізує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, по-друге, викликає особливий інтерес батьків. Досвід роботи класних керівників, які працюють творчо, показує, що на такі збори приходять обоє батьків учня, як на сімейне свято.
Важливо визначити (і погодити з батьками) час проведення зборів з урахуванням їх зайнятості. Доцільно на весь навчальний рік визначити постійний день (наприклад, остання п'ятниця чи субота місяця) і час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати свій час.

24
Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Не виправдовує себе практика примусового виклику батьків на збори шляхом запису в учнівських щоденниках, через усні нагадування та ін. Уже через форму запрошення необхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх спільників у розв'язанні найважливіших завдань, які стосуються їхніх дітей. У запрошенні необхідно висвітлити питання, які будуть розглядатися на зборах. Добре мати спеціальні друковані бланки запрошень. А коли таких немає, то учні під керівництвом класного керівника готують ці запрошення, виявляючи при цьому старанність і вміння щодо художнього оформлення. Наводимо можливий варіант запрошення.

Шановні ___________________!
Батьківський
комітет, педагогічний колектив
5-го класу
запрошують Вас на батьківські збори, які відбудуться _______ О _______
в класній кімнаті № ___.
Порядок денний:
1. Підсумки навчально-виховної роботи учнів ______ класу за перший
семестр.
(Доповідає класний керівник______________ .)
2. Лекція "Індивідуальні особливості фізичного і психічного розвитку
дітей, урахування їх у виховній роботі в сім'ї".
(Шкільний психолог _____________).)
3. Огляд виставки вишивок, аплікацій, малюнків учнів класу.
4. Звіт роботи організації класного учнівського самоврядування.
Чекаємо Вас з радістю.

Батьківський комітет Класний керівник
Запрошення учні вкладають у конверти і вручають своїм батькам.
Якщо батьки впевнені, що на зборах класний керівник, учителі не виявлять нетактовності в оцінці діяльності їхніх дітей, не будуть влаштовувати "судилище" над ними, принижувати їхню гідність, відчують, що кожні збори — це школа їхнього педагогічного зростання, де всі батьки й учителі зацікавлено, зі взаємною повагою шукають оптимальних шляхів розв'язання складних питань виховання дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах.
Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до школи, хто проведе до кімнати, в якій відбуватимуться збори та ін.
На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної роботи за певний період, визначаються перспективи. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб підтримувати інтерес батьків до спільної роботи. На її фоні важливо зуміти показати позитивну діяльність учня,

25 успіхи у його соціально-психічному розвиткові. Навіть у слабкого, недбайливого вихованця необхідно відшукати позитивне зерно, "посіяти" надію в батька і матері, а через них і в учня, на добрі сходи. При цьому потрібно виходити з позиції, що не в кожної дитини є можливості для успіхів у розумовій діяльності (навчанні), але кожна особистість може досягти вершин у моральній досконалості. Цим класний керівник стимулює позитивну виховну діяльність безпосередньо батьків і через них заохочує дітей до самовдосконалення.
Недоречно на зборах порушувати негативні аспекти діяльності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини і недоліки у навчанні та поведінці їхніх дітей. Така дія класного керівника ставить деяких батьків у незручне становище, призводить до того, що батьки учнів, які мають прогалини у навчанні, недоліки у поведінці, перестають відвідувати збори, а педагоги втрачають своїх спільників у вихованні школярів.
Та все ж батьки повинні знати про результати навчання своїх дітей. З цією метою напередодні зборів класний керівник готує індивідуальні
інформаційні бюлетені, з яких батьки можуть ознайомитися з інформацією про успіхи дитини, труднощі, з якими вона стикається у шкільному житті.
Такі бюлетені класний керівник вручає батькам на початку батьківських зборів.
Провідне місце на зборах мають посідати питання психолого- педагогічної просвіти батьків. Для цього має бути продумана система, яка охоплювала б увесь період навчання дітей, застерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.
З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває труднощі, з якими стикаються батьки у вихованні своїх дітей.
Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли учитель- вихователь ілюструє теоретичні положення яскравими прикладами з життя
і діяльності учнівського колективу або проблем сімейного виховання, не називаючи конкретних імен. Якщо хтось з батьків і пізнає у наведеній ситуації свої дії, дії сина чи доньки, то він повинен подумати про це сам на сам. У таких лекціях батьки повинні віднаходити відповіді на питання сімейного виховання. Тому головне в лекції — на науковій основі визначити можливі шляхи розв'язання проблем, що виникають у системі сімейного виховання.
У рамках зборів цікавою формою, яка сприяє підвищенню педагогічної культури батьків, с залучення їх до розв'язання педагогічних ситуативних задач із питань сімейного виховання. Вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розмірковувань, висловлювати нестандартні судження. За допомогою класного керівника можна визначити оптимальний шлях розв'язання таких задач. Класний керівник

26 добирає педагогічні ситуації залежно від гостроти педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім'ях.
Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати учні. Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей (декламації, пісні, танці та ін.).
Своєрідним звітом можуть бути також результати колективних творчих справ.
Соціологічні дослідження свідчать, що в багатьох сім'ях батьки- чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за цю важливу справу. Підвищити відповідальність батьків-чоловіків, показати їхню педагогічну роль у вихованні свого сина як майбутнього чоловіка, викликати інтерес до виховної роботи в сім'ї — важливе завдання батьківських зборів.
Батьківським зборам має передувати підготовча робота. Класний керівник зобов'язаний знати роль і місце батька в кожній сім'ї. Збори батьків треба будувати за тематичним планом: "Батько — високе звання",
"Ми відповідаємо за сім'ю", "Батько в сім'ї" та ін. Продовженню розмови про роль батька в сім'ї може сприяти залучення батьків до розв'язання специфічних ситуацій, де потрібна особиста думка батька. На таких зборах необхідно розглядати питання також про роль батька у формуванні в синові справжніх чоловічих якостей (мужності, сили волі, поваги до дівчини, жінки та ін.), підготовки юнаків до виконання в майбутньому функцій чоловіка, батька, захисника Вітчизни.
Можна також практикувати проведення зборів матерів. На них доцільно розглядати специфічні питання: "Особливості взаємин матері та дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї", "Мамо, ваша донька закохалась" та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були педагогічною школою для них, сприяли розв'язанню складних питань виховання дітей, зміцненню союзу сім'ї та школи.
Педагоги-вихователі повинні встановлювати зв'язки з батьками ще до того, як їхні діти прийдуть до першого класу. Вже з цього періоду школа бере на себе турботу про формування педагогічної культури батьків. Тому в систему батьківських зборів необхідно включати так званий підготовчий період. Він охоплює батьків, діти яких через рік сядуть за шкільні парти.
Роботу з батьками в цей період проводять учителі, які з вересня наступного року будуть навчати 1-й клас.
В.О. Сухомлинський високо оцінював значимість такого соціального
інституту, як сім'я, важливість прикладу матері та батька у справі виховання дітей, у творенні майбутнього. "Є в світі, — писав педагог, — десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п'ятий шиє одяг... Та є в світі найуніверсальніша — найскладніша і

27 найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім'ї — творення людини.
Так, це робота — найвідповідальніша і найскладніша. В ній зливаються інтимне і громадянське.
І в цьому злитті, на мою думку, і полягає гармонія людського щастя.
Якщо ти хочеш стати неповторною особистістю, якщо ти мрієш залишити після себе глибокий слід на землі — не обов'язково бути видатним письменником чи вченим, творцем космічного корабля чи відкривачем нового елемента періодичної системи. Ти можеш утвердити себе в суспільстві, засяяти прекрасною зіркою неповторної людської
індивідуальності, виховавши хороших людей".
У Павлиській школі під керівництвом В.О. Сухомлинського працювала педагогічна школа для батьків, у якій були відділення: дошкільне, батьків учнів 1—3-х класів, 4—8-х класів, 9—10-х класів. "За три роки до того, як віддати своїх дітей до навчання, — зауважував Василь
Олександрович, — мати й батько починають вчитися в педагогічній школі для батьків".
Упродовж усього періоду навчання дітей у школі батьки мають бути включені у своєрідний психолого-педагогічний всеобуч. У цьому плані мас діяти система підвищення педагогічної культури батьків, яка давала б їм змогу розв'язувати актуальні завдання виховання своїх дітей з урахуванням особливостей їхнього соціально-педагогічного й анатомо-фізіологічного розвитку, з погляду віку і статі. Така система реалізується проведенням навчання з батьками за спеціальною програмою. Причому, підготовлені для розгляду питання є лише орієнтиром у діяльності класного керівника.
Вони ніскільки не обмежують творчих пошуків педагога, а навпаки, сприяють активізації його діяльності, акцептують увагу на необхідності дотримання певної системи.
Значне місце в системі роботи класного керівника з батьками займає
батьківський комітет. Це дорадчий виборчий орган, який покликаний допомагати класному керівникові, вчителям в організації навчально- виховного процесу з учнями.
Створюють батьківський комітет з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Комітет діє відповідно до положення про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Батьківський комітет обирається на весь термін навчання учнів у школі. Залежно від по- треб класу, він змінюється: чи за кількістю, чи за розподілом обов'язків.
Класний керівник скеровує діяльність батьківського комітету на розв'язання навчально-виховних завдань, що стоять перед класом. Члени

28 батьківського комітету встановлюють контакт з громадськими організаціями, беруть участь в організації дозвілля дітей (прогулянок, екскурсій, походів у театри та кіно), допомагають класному керівникові проводити педагогічну пропаганду тощо.


Корекція виховної діяльності родин з різним типом
сімейного неблагополуччя

Кучеренко Н. В., методист виховної роботи
Вознесенського РМК
Вознесенської райдержадміністрації




РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Міні-лекція для батьків: «Увага! В сім’ї підліток»

Майже завжди наступає такий період в стосунках між батьками та дітьми, коли здається, що ви розмовляєте на зовсім різних мовах, ви не розумієте один одного, конфліктуєте. Такий період у взаємовідносинах батьків та дітей, найчастіше співпадає з підлітковим віком останніх.
Що ж відбувається?
По-перше – нічого страшного: - ваша дитина активно змінюється та переживає кризу підліткового віку (від 11-12 до 15-17 років), яка спричинена гормональними «бумами» в організмі. Тому підлітки такі роздратовані, агресивні, конфліктні, тонкосльозі, тривожні, невпевнені.
Характерною рисою підліткового віку є почуття тривожності, підліток бажає самостійності, незалежності, добивається рівних прав з дорослими.
Їх головною проблемою стає спілкування з дорослими: з одного боку хочуть стати дорослими, вимагають цього визнання від батьків, вчителів тощо, з іншого – дітям як ніколи потрібна ваша підтримка, турбота, любов
і розуміння, хоча вони можуть цього не усвідомлювати та не визнавати.
Що відрізняє дитяче життя від дорослого? (Заборони)
Чому діти перестають слухатися, роблять все наперекір, не реагують на заборони та вмовляння? (Дуже просто 0- вони хочуть здаватися дорослими, самостійними, адже вони гадають, що дорослим все можна, їм ніхто і ніщо не може забороняти. Тому дітям-підліткам необхідно не забороняти, а пояснювати, аргументувати свою думку, чому ви це вважаєте неправильним, чому так не можна і т.д.)

29
Дуже важливо пам’ятати, що підліток намагається бути як всі (зріст, вигляд, захоплення), а інакше – він «гірший». Тут треба спробувати зрозуміти дитину і в межах можливого та розумного, задовольнити її потреби. Дорослі мають врахувати високу значимість для підлітка його вигляду, розуміти, що надмірна увага до своєї значимості у цьому віці – природне і нормальне явище.
Це дуже важкий та важливий період в житті кожної людини, адже саме в підлітковому віці дитина набирає досвіду дорослості, який буде впливати на все її життя.
Якщо ж підліток не може знайти спільної мови з дорослими – це призводить до внутрішнього конфлікту, психологічного дискомфорту.
Вихід з такого стану підлітки находять стихійно: злочинні дії, алкоголь, тютюнопаління, наркотики, самогубство.
Тому, щоб уникнути таких страшних наслідків, потрібно намагатися зрощу сміти вашу дитину, активно взаємодіяти з нею.


Батьківський лекторій
Особливості родинно-сімейного виховання в сучасній школі

Бондаренко Т. М. заступник директора
школи з виховної роботи Воєводської
ЗОШ I-III ступенів
Арбузинської районної ради
Родина, родина — від батька до сина.
Від матері доні добро передам,
Родина, родина — це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям
Вадим Крищенко
В умовах українського національно-культурного відродження, створення нової системи виховання та освіти юного покоління питання співпраці сім'ї та школи у формуванні особистості. їх взаємодії та взаємовпливу є досить актуальним.
Спираючись на Закон «Про освіту» у відповідності до Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті на одне з перших місць ставлю проблему єдності та взаємозв'язку сімейного і громадянського виховання; переконана, що школа і сім'я — це дві сили, які здатні сформувати майбутнього громадянина України.
Роль сім’ї у вихованні та розвитку особистості важко переоцінити.
Адже заклади суспільного виховання ніколи не зможуть узяти на себе всю справу виховання і замінити повністю сім'ю.

30
Задача вчителя – консолідувати зусилля школи, сім'ї та громадськості.
Вважаю, що потрібно постійно визначати пріоритетні напрями підвищення педагогічної культури батьків, урізноманітнювати форми батьківської освіти, вивчати рівень педагогічної культури сімей, соціальних умов та виховних можливостей, застосовувати нетрадиційні форми і нестандартні методи у роботі з батьками. Тобто йти від конкретного до загального розв'язання завдання школи — формування у школярів знання відчуття роду, сприяти відродженню народно-педагогічних традицій виховання.
Акцентувати увагу на тому, що родина — це основа формування людської особистості, бо робить життя кожного щасливим, повноцінним, плідним.
Перед учителями постають такі завдання:
1. Організація партнерських стосунків школи і. сім"ї щодо виховання майбутнього громадянина України.
2.. Створення необхідних умов для спільної діяльності класовода та батьків зі збереження психічного та" фізичного здоров'я дитини.
Перші уроки життя діти здобувають у сім'ї, де громадянськість виховується всім укладом спільного життя: побутом, працею, звичаями.
Тут насамперед дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, гарне і погане, корисне і шкідливе — тобто ті морально-етичні принципи, на яких споконвіку ґрунтується педагогічний досвід народу.
Саме в родині дитина набгає досвіду громадянської поведінки.
Джерело громадянськості дітей міститься у психоповедінці батьків —
їхньому патріотизмі, вболіванні за біди й невдачі, гордості за успіхи
Батьківщини, готовності стати на захист; примножувати її матеріальну і духовну культуру.
Родина — золотий осередок суспільства, міць якого й стабільна опіка домашня над дітьми зумовлюють силу народу, держави.
Теоретичні основи формування родинно-сімейного виховання у
школі на сучасному етапі
Ролина є основою держави. Родина, рід, родовід, народ — поняття, що розкривають моральну й духовну сутність, природну послідовність основних етапів форм\тзання людини. Від роду до нараду, нації — такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості і громадянської зрілості.
Родинне виховання — перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підростаючих поколінь. У сім'ї закладається духовна основа особистості, її мораль, самобутність національного світовідчуття і світорозуміння.
Родиновиховання — це перевірений віками досвід національного виховання дітей у сім'ї. Воно є джерелом формування світогляду, національного духу, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів, любові до

31 матері, батька, бабусі і дідуся, роду і народу, пошани до рідної мови,
історії, культури.
Завдання родинно-сімейного виховання:
*
виховання фізично і морально здорової дитини, забезпечення необхідних екосоціальних умов для повної реалізації можливостей розвитку дитини
(генотипу);
*
створення атмосфери емоційної захищеності, тепла, любові, умов для розвитку почуттів і сприймань дитини, її самореалізації;
*
засвоєння моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм взаємин між близькими людьми і в суспільному оточенні, виховання культури поведінки, правдивості, справедливості, гідності, честі, людяності, здатності виявляти турботу про молодший, милосердя до слабших і людей похилого віку;
* залучення дітей до чарівного світу знань, вивчення народних казок, пісень, прислів'їв, приказок, дум, лічилок тощо; виховання поваги до школи і вчителя, прагнення до освіти й творчого самовдосконалення;
*
включення дитини до спільної з дорослими діяльності, розвиток творчої працелюбності, спрямування її зусиль на турботу про навколишнє сере- довище; виховання дітей цивілізованими господарями та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;
*
формування естетичних смаків і почуттів, уміння розрізняти красиве і потворне в мистецтві і житті, поважати прекрасне в учинках людей;
*
забезпечення умов для їхньої творчої практичної діяльності;
*
забезпечення духовної єдності поколінь, збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, прилучення дітей до народних традицій, звичаїв, обрядів, виховання в них національної свідомості і самосвідомості.
Працюючи з батьками, необхідно постійно переконувати їх у тому, що сім'я має шанувати й поважати українську мову, культуру, традиції і звичаї, виявляти шанобливе ставлення до національної літератури, преси, мистецтва, радіо і телебачення тощо. Дитині передається ставлення батьків та членів родини до національних цінностей через спілкування, споглядання та в інший спосіб.
У бесідах з батьками важливо застерігати їх від помилок, що виникають через нехтування батьківськими обов'язками. Підкреслювати, що чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніше вони впливають на формування її поведінки, почуттів, різноманітної діяльності.
Діти поважають батьків вимогливих і справедливих, чуйних і уважних до дитячих потреб і запитів, тактовних і витриманих, ініціативних в організації різних корисних справ — як дитячих, так і родинних та громадських.

32


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал