Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Лабораторія виховної роботи та захисту прав дитини




Сторінка2/5
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.62 Mb.
1   2   3   4   5

Основні напрями організації співпраці класного
керівника з батьками учнів

Тюпа А. І., методист
лабораторії виховної роботи
та захисту прав дитини МОІППО

Велике значення під час роботи з батьками учнів мають продуманість і організованість системи співпраці. Спонтанні та погано організовані батьківські збори можуть викликати в батьків хіба що недовіру та тривогу.
Батькам учнів будь-якого віку необхідно допомагати ставати гарними батьками. Не можна недооцінювати роль класного керівника в цьому процесі.
Таким чином, головним напрямом співпраці класного керівника і батьків стає просвіта батьків і матерів з питань психології та педагогіки.
Звичайно, класному керівникові не подужати цієї проблеми самому. До психолого-педагогічної просвіти батьків слід залучати фахівців різних галузей: лікарів, юристів, психологів, представників громадських організацій, соціальних педагогів, викладачів-предметників.
Запитання, відповіді на які батьки, класний керівник та фахівці
шукатимуть разом

Як навчити учня навчатися?

Що робити, якщо дитина каже: «Не хочу!»?

Як боротися з лінню?

Взаємини дорослих у родині — зразок для наслідування?!

Свята вдома: якими їм бути? ,

Що треба знати про статеве дозрівання дітей? .

Як запобігти проблемам у вихованні власних дітей?

Комп'ютер — друг чи ворог?

13

Взаємини молодших і старших дітей у родині. Взаємини дітей із друзями та приятелями.

Як виховати в дитині відповідальність за свої слова і вчинки? Права та обов'язки дитини в родині.

Здоров'я дитини — основа успішності в навчанні.

Якщо дитина самотня...

Якщо дитина відстає у навчанні...

Конфлікти в родині та мистецтво їх подолання.

Страхи дитини. Що за цим стоїть?
Наступний напрям організації співпраці класного керівника та батьків — формування у батьків культури причетності до освітньо-виховного простору навчально-виховного закладу. Іноді батьки досить негативно ставляться до організації навчального процесу. Причина — в існуванні так званих
«паралельних світів» учнівських родин і навчального закладу за бездіяльності адміністрації та педагогічного колективу, а як наслідок — обопільна антипатія та конфлікти між цими «світами». Для виключення можливості існування подібної поляризації в кожному навчальному закладі має бути розроблена стратегія формування в батьків і учнів культури причетності до освітньо- виховного простору навчального закладу.
Що саме слід включати до цієї стратегії відносно роботи з батьками та наскільки серйозно адміністрація повинна контролювати зі свого боку виховний процес у родині? Створити ситуацію ефективної взаємодії навчального закладу й родини можливо, якщо педагог познайомить батьків із вимогами, які висуваються до учнів з перших днів перебування в ньому: перш за все — це знайомство зі Статутом навчального закладу, з правилами поведінки в групі, спортивній залі, бібліотеці, тощо.
Значну увагу слід приділити традиціям проведення уроків і позакласних заходів, ознайомити батьків учнів зі змістом і методикою організації освітньо-виховного процесу в учнівському колективі: батьки мають не лише право, але й обов'язок знати вчителя своєї дитини, традиції, систему контролю за виконанням завдань, критерії оцінювання діяльності учня на уроці.
Педагогічні колективи деяких навчальних закладів у створенні єдиного освітнього простору йдуть набагато далі: батьки мають можливість одержати річний план проведення найважливіших заходів, як то батьківські збори, консультації, дні відкритих дверей, творчі звіти класних колективів тощо. Це дозволяє набагато відповідальніше ставитися до організації процесу навчання та виховання учнів як педагогам, так і батькам.
Класному керівникові з перших днів роботи з учнівським колективом треба
інформувати батьків про перспективи розвитку групи аби батьки, мали можливість брати активну участь у справах її справах.
Орієнтовна тематика зустрічей з батьками в межах
формування культури причетності до освітнього простору
навчального закладу

14

Екскурсія — знайомство з профтехучилищем і його службами.

Зустріч з адміністрацією навчального закладу й соціально- психологічною службою.

Зустріч батьків «Майбутні традиції групи».

Організація і проведення батьківських уроків.

Участь у загальній батьківській конференції «Є проблема — є розв'язання».

«День відкритих дверей у групі» — наочна демонстрація досягнень учнів, батьків і класного керівника колективу педагогів навчального закладу.

Випуск стіннівки силами батьків і дітей.

Діагностика: попередня оперативна та підсумкова
Одним із найважливіших напрямів роботи класного керівника є діагностика. Дехто з педагогів може заперечити: якщо в навчальному закладі працюють психологи — їм і займатися діагностикою. Однак ідеться не про психологічну діагностику як таку, а про психолого-педагогічну діагностику, яка вирізняється індивідуальним характером і оперативністю. Конструктивне планування виховної роботи в колективі учнів та налагодження роботи з батьками неможливе без використання психолого-педагогічної діагностики.
Діагностика в роботі класного керівника може бути попередньою, оперативною, підсумковою — залежно від ситуації.
Якщо педагог грамотно використовує діагностичні матеріали, і може докорінно змінити спосіб спілкування в родині, статус окремих її членів, стратегію поведінки дорослих щодо дитини. У роботі з групою діагностика допомагає виявленню проблемних ситуацій в окремих родинах і дозволяє обрати правильну лінію поведінки з батьками проблемних учнів.
Однак діагностика в роботі класного керівника — це й досить небезпечне знаряддя, тому використовувати його педагог може за умови абсолютної впевненості в позитивних наслідках такого методу для конкретної дитини та
її родини.
Діагностичний процес передбачає чітке визначення цілей і очікуваних результатів: займаючись нею, класний керівник повинен ставити перед собою певні питання (наприклад, якого результату він очікує від діагностики, як працюватиме з одержаним матеріалом або які зміни на краще вона принесе) і обов'язково знаходити на них обґрунтовані відповіді.
Попередня діагностика потребує підготовки:

батьківських зборів;

тематичних та індивідуальних консультацій;

позакласних заходів; поїздок і екскурсій;

планування позакласної роботи з колективом учнів;

аналізу роботи з класом.
Оперативна діагностика необхідна для розв'язання конфліктних ситуацій у родинах під час підготовки до співбесід між учнями, вчителями й учнями.

15
Підсумкову діагностику доцільно проводити наприкінці навчального року за результатами участі групи у святах, конкурсах і фестивалях. Це необхідно для оцінки проведеного заходу через сприйняття всіма присутніми, що дозволить вдосконалювати роботу з родиною й учнями. Добре організована підсумкова діагностика роботи навчального закладу в цілому і виховної системи зокрема допомагає в оперативному розв'язанні питань якісного просування колективу у своєму розвиткові, плануванні заходів, ефективність яких не викликає сумнівів.
Коригувальна робота
Значущим напрямом діяльності класного керівника з родинами учнів є також коригувальна робота.
Діагностична робота класного керівника у відриві від коригувальної не лише не має сенсу, але й може завдати шкоди та скалічити душі дітей і дорослих, призвести до агресії і конфліктів. Головне призначення коригувальної роботи — надання батькам своєчасної психолого-педагогічної допомоги та підтримки під час розв'язання таких проблемних ситуацій у сімейному вихованні, як:

криза адаптації до навчання; -

статеве дозрівання дітей;

нестабільне становище дитини в родині;

втрата батьків або близьких людей;

розлучення батьків;

вплив на дитину компанії.
Родина потребує коригувальної допомоги та підтримки з боку педагога у разі виходу дитини з-під контролю батьків і підпадання під вплив не просто поганої компанії, а секти, яка стає для неї більш значущою за власну родину.
Коригувальна робота — це, зокрема, і заходи з профілактики шкідливих звичок (тютюнопаління, токсикоманії, наркоманії).
Але ефективність такої роботи багато в чому залежить від активності та підтримки батьків. Таким чином, взаємні допомога та підтримка педагога і родини задля спільної мети — запорука успіху в нелегкій справі виховання майбутнього країни.
Індивідуальна коригувальна робота класного керівника має спрямовуватися також і на роботу з родиною, в якій зростають обдаровані діти. Немає таємниці в тому, що іноді становище такої дитини у звичайному класі досить важке. Завдання класного керівника — з одного боку, створити умови для максимального розвитку таланту та здібностей такої дитини з іншого — зберегти її душевний спокій, комфорт та гідність у колективі.
Не меншого коригування потребують і проблемні сім'ї. Класному керівникові треба мати уяву про родини своїх учнів, щоб відразу ж дати зрозуміти безвідповідальним батькам, аби не очікували на спокійне та безтурботне життя.

16
Ми вважаємо, що індивідуальне коригування буде доречним і щодо неповних родин: саме вони потребують посиленої уваги з боку адміністрації та соціально-психологічної служби. Найчастіше такі сім'ї зайвий раз не звертаються по допомогу, але коли вже спромоглися це зробити — то з проблемою, розв'язання якої потребує оперативного втручання різних фахівців і служб: юристів, лікарів, психологів або правоохоронних органів.
Форми взаємодії класного керівника й родини
Наведені вище напрями спільної діяльності класного керівника й родини будуть ефективними в разі використання класним керівником активних форм взаємодії з родинами своїх учнів.
З першого ж дня роботи з колективами дітей і батьків класний керівник повинен прагнути розуміння значення тих вимог, які навчальний заклад висуває родині (за умови, звичайно, розумності цих вимог).
Взаємодія родини й класного керівника буде ефективною тоді, коли педагог дозволить батькам виявити ініціативу й підтримає їхні пропозиції.
Спілкування з батьківським колективом треба здійснювати в дусі чемності та коректності, із самого початку обговорюючи ті правила спілкування, на яких базуватиметься робота з батьками.
Правила ефективної взаємодії, якими педагог керуватиметься в
роботі з родинами учнів, можуть бути приблизно такими:
1.
Батькам потрібна підтримка, допомога й добра порада. Якщо ви маєте
їх, створіть необхідні умови для спілкування.
2.
Не розмовляйте з батьками поспіхом: якщо ви не маєте часу, домовтеся про зустріч іншим разом.
3.
Розмовляйте з батьками спокійно: зверхність та повчання викликають роздратування і негативну реакцію з їхнього боку
4.
Вчіться вислуховувати батьків з болючих питань.
5.
Не поспішайте з висновками! Добре обміркуйте почуте від батьків.
6.
Отриману від батьків інформацію зберігайте в таємниці.
7.
Якщо ж все-таки існує професійна необхідність поділитися конфіденційною інформацією, доведіть це до відома батьків.
8.
Пам'ятайте: під час зустрічі з родиною учня будь-який батько прагне почути про свою дитину не тільки погане, але й хороше.
9.
Будь-яка зустріч з родиною має завершуватися конструктивними рекомендаціями для батьків і учня.
10.
Якщо педагог вважає себе некомпетентним з якоїсь проблеми, йому варто вибачитися перед батьками та запропонувати їм звернутися за консультацією до фахівців.
11.
За активної участі батьків у житті групи їхні зусилля мають бути відзначені класним керівником і адміністрацією школи.
Головними формами взаємодії класного керівника з родиною є
індивідуальні та групові форми роботи.
До групових можна віднести такі форми взаємодії, як батьківські збори, конференції, вечори запитань і відповідей, батьківські університети.

17
Групові форми роботи доцільні для організації психологічної освіти батьків, зустрічей з адміністрацією навчального закладу із нагальних проблем освітнього життя.
Аби ці форми спілкування були ефективнішими, батькам слід надати можливість брати участь у плануванні занять, приміром, батьківських університетів або інших форм їхньої взаємодії з навчальним закладом.
Добре налагоджена й організована взаємодія родини й навчального закладу дозволить батькам усвідомити необхідність набуття нових знань для розвинення із власної дитини здорової і повноцінної особистості, а також безпосередньо спілкуватися з людьми, які допомагають стати їм справжніми, батьками.
Чи не найпровіднішу роль у роботі класного керівника відіграє
індивідуальна робота з батьками, формами якої можуть бути індивідуальні консультації, бесіди, відвідування вдома.
Індивідуальні консультації проводяться за ініціативи батьків або класного керівника. Приводом для запрошення батьків на консультацію можуть стати результати спостережень педагога за дитиною, проблеми в спілкуванні дитини з однолітками або педагогами, конфліктні ситуації.

Під час підготовки та проведення індивідуальної роботи з
родиною існують певні етичні правила спілкування з батьками
1.
Необхідно заздалегідь обговорити можливість проведення такої консультації.
2.
Батьків слід запрошувати на консультацію доброзичливо та спокійно.
3.
Час консультації або бесіди має бути чітко обговорено.
4.
Батьки не повинні чекати своєї долі під дверима.
5.
Бажано, аби на зустрічі були присутні обидва з батьків.
6.
Мету консультації, її актуальність треба чітко сформулювати.
7.
Батькам бажано надати можливість повною мірою висловитися щодо обговорюваної проблеми.
8.
Усі аргументи батьків «за» і «проти» треба уважно вислухати.
9.
За необхідності в ході консультації можна організувати зустріч з фахівцями.
10.
Результатом консультації повинні стати чіткі рекомендації та пропозиції з обговорюваної проблеми
Доцільно започаткувати традицію рефлексії батьківських зборів. На завершення зборів батьки оцінюють їх значення, актуальність, корисність не тільки взагалі, але й для себе особисто. Рефлексія зборів може проходити в різних формах: це висловлювання батьків, видання «блискавки» оформлення колажу, інтерв'ю тощо.
До щоденника класного керівника
1.
Батьківські збори повинні просвіщати батьків, а не констатувати помилки й невдачі дітей у навчанні.
2.
Тема зборів має бути актуальною.

18 3.
Збори мають носити як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії тощо.
4.
Збори не повинні обмежуватися обговоренням і осудом особистостей учнів.
5.
Класний керівник повинен не моралізувати, а спілкуватися з батьками, давати їм можливість висловлювати свою думку під час батьківських зборів, а не після них.
6.
Батьківські збори не повинні тривати довго: головним у їхньому змісті є чіткість, лаконічність, системність.
7.
Кожні батьківські збори мають надавати батькам корисну
інформацію, яку можна використати для користі дитини.
8.
У ході зборів класному керівникові слід зважати на присутність батьків, з'ясовувати причини відсутності окремих батьків.
9.
Якщо класного керівника заздалегідь повідомлено про відсутність батьків на зборах, йому відразу треба призначити з ними час та дату
індивідуальної зустрічі.
10.
Готуючись до батьківських зборів, класному керівникові слід складати
їх програму і перелік питань для обговорення. Це допоможе уникнути зайвих питань з боку батьків і заощадить час зборів для висвітлення більш важливих тем.
11.
Поточними питаннями батьківських зборів можуть бути:
12.
Пам'ятайте: позитивний результат проведених зборів є сприятливим підґрунтям майбутніх!

Використані ресурси Інтернету
1. http://pidruchniki.com.ua/Теорія і методика виховання - Омеляненко
В.Л.
2. http://gsgolub.narod.ru/metod/metod.doc


Спілкування класного керівника з батьками

Класний керівник може періодично запрошувати батьків до школи з метою інформування їх про успіхи школяра у навчанні та поведінці, приносячи цим радість матері і батькові, всій сім'ї; для ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, з'ясування причин труднощів у діяльності дитини в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів
і батьків, спрямованих на утвердження позитивних виявів у розвитку та діяльності учня, надання йому допомоги у подоланні труднощів.
Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово і не повинно зумовлюватись лише неуспішністю чи негативною поведінкою дитини, ці фактори не мають домінувати у спілкуванні вчителів, класних керівників з батьками.

19
Важливо дотримуватися належної форми запрошення. Найзручніше це робити за допомогою листа, який адресований матері та батькові зі зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист-запрошення класний керівник може передати батькам їхньою дитиною.
Для спілкування з батьками безпосередньо в школі потрібно обирати зручний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і результати спілкування. Це може бути окрема кімната зі зручними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні люди.
Інколи обставини складаються так, що класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи. Тоді доводиться вдаватися до листування. Приводом для листа не має бути незадовільна поведінка вихованця, якась випадковість. Тут теж має бути певна система.
Класний керівник періодично надсилає батькам листи, в яких розповідає про успіхи школяра у навчанні, старанність, дбайливість та відповідальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини, виявити бажання зустрітися, щоб допомогти школяреві. Варто висловити подяку за належне виховання дочки чи сина. Лист потрібно передавати батькам дитиною, попередньо ознайомивши її з його змістом.
Така переписка позитивно впливає на налагодження добрих взаємин класного керівника з батьками, піднесення авторитету як батьків, так і вчителів, а також стимулює інших учнів. Вони чекають таких листів і звертаються до класного керівника із запитанням: "А моїм батькам ви напишете такого листа, як написали батькам Сергійка?" — "Бачу, — відповідає класний керівник, — що в тебе справи поліпшуються, і я радий буду надіслати листа і твоїм батькам". Вимальовуються певні перспективні лінії, які стимулюють позитивну діяльність школярів і сприяють створенню взаємин довіри та поваги між класним керівником і сім'ями вихованців.
Класний керівник має наполегливо і систематично працювати над підвищенням педагогічної культури батьків. З цією метою можна використовувати лекції та бесіди з актуальних питань розвитку та виховання дітей у сім'ї. Вони можуть органічно вплітатися у структуру батьківських зборів, на чому й зупинимося далі.
Важливими формами роботи з батьками, спрямованими на підвищення психолого-педагогічної культури, є консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педагогічні читання. Кожна з цих форм вимагає ретельної підготовки із залученням учителів- предметників, лікарів, шкільних психологів, соціальних педагогів і

20 безпосередньо батьків. Класний керівник може планувати 2—3 такі заходи на рік, але проводити їх так, щоб батьки відчували, що це для них важлива школа проникнення у світ дитини, передумова успіху сімейного виховання.
Успіхи вчителів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежать від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надавати їм педагогічної доцільності.
В організації та проведенні класних батьківських зборів необхідно рішуче уникати помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема: запрошення батьків на збори шляхом записів в учнівських щоденниках; призначення зборів у незручний для батьків час; перетворення зборів на своєрідне "судилище" над окремими учнями та батьками; висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів.
Відповідальність батьків перед собою і суспільством за виховання своїх дітей вимагає від них ґрунтовних знань у галузі психології, фізіології, валеології, педагогіки. На жаль, значна кількість батьків вирізняється вкрай низьким рівнем психолого-педагогічної культури, що призводить до серйозних прорахунків у сімейному вихованні, породжує сімейні драми, а
інколи і трагедії. І це не стільки вина батьків, скільки їхня біда: в країні не було (та немає і тепер) системи підготовки молодих людей до сімейного життя, оволодіння ними знаннями в царині виховання дітей у сім'ї.
Турбувалися лише про забезпечення знаннями, готували до набуття фаху
інженера, лікаря, агронома, вчителя, механізатора та ін., але не готували до найскладнішої і найбільш відповідальної діяльності — створення міцної сім'ї, виховання дітей. Але ж майже кожна молода людина безпосередньо включається у процес утворення сім'ї, народження і виховання дітей.
Нині конче необхідна система підготовки молодих людей до сімейного життя, набуття ними знань і вмінь в галузі формування повноцінної сім'ї та виховання дітей. Без психолого-педагогічної культури батьків годі й говорити про здорове суспільство.
У системі завдань педагогічної освіти суспільства можна виділити такі структурні компоненти.
1. Наполегливе і цілеспрямоване формування в суспільстві культу
Матері та Батька як начала й основи всіх доброчинностей. З цією метою треба використовувати всі доступні засоби: літературу, мистецтво, радіо, телебачення, кіно, театр та ін.
2. У системі шкільного виховання, особливо в роботі з учнями старшого шкільного віку, необхідні прищеплювання думки, що головне покликання людини — створення сім'ї з хорошими Матір'ю та Батьком, виховання гарних, розумних, морально багатих дітей. А здобуття професії, професійна діяльність — це засіб для досягнення успішності функціонування здорової сім'ї. Треба ввести дисципліни, які б закладали основи виховання майбутніх Матері та Батька, що давало б змогу кожній

21 молодій людині пізнавати себе, особливості спілкування з навколишнім світом. Це фізіологія, валеологія, психологія, етика, соціологія.
3. Широке ознайомлення у ранньому віці з надбаннями етнопедагогіки свого народу. Це неперевершене духовне багатство, в якому зосереджені знання про створення сім'ї, виховання дітей з урізуванням національних особливостей.
4. Формування у молодих людей критичного ставлення до масової культури низького ґатунку, яка негативно впливає на морально-духовні засади людей, руйнує національний менталітет. Не забороняти, а розумно формувати критичне ставлення до ницих виявів псевдокультури і анти культури.
5. Запровадження обов'язкового всеобучу з проблем сім'ї та сімейного виховання для всіх людей, які готуються до створення сім'ї.
6. Створення телевізійних і радіопрограм, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної культури всіх, хто займається питаннями сімейного виховання дітей.
7. Видавання великими накладами (з розрахунку на кожну сім'ю) серії популярної літератури під рубрикою "Сім'я".
8. Забезпечення у загальноосвітніх школах діяльності педагогічних університетів для батьків. Кожен батько і мати мають пройти курс здобуття психолого-педагогічних знань з урахуванням поступального розвитку вихованців. Робота таких університетів має здійснюватися не на рівні самодіяльності, а мати достатнє економічне забезпечення з оплатою праці педагогів, психологів, лікарів, соціологів, які організовують і проводять заняття.
9. Суттєве підвищення економічного стану сім'ї, який би давав змогу батькам вивільнити час для роботи з дітьми.
10. Створення культурно-розважальних центрів для проведення спільного дозвілля батьків і дітей


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал