Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури Українська мова для студентів І курсу збірник вправ



Сторінка3/7
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.14 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7

Вправа 73.
Перепишіть текст і вставте пропущені букви
е та и.

Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за гор…зонту верхи в…л…т…нського нагромадж…ння хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її здавався жовтим. В…личні німі зловісні бл…скавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одб…валося в воді, і здавалося, що ми стояли не на з…млі, що ріки немає, а є


16
міжхмарний темний простір, і ми, розгубл…ні в ньому, мал…нькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і поп…р…джала нас своїми грізними знаками (О. Довженко).
Вправа 74.
Перепишіть текст і вставте пропущені букви о та е. Поясніть їх правопис.

Довгі гармати з витягнутими далеко вперед ж…рлами було закрито новими брезентовими ч…хлами. Люди в шлюпці мали ш…стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч…тирма веслами, тепер вони налягли на всі шість. Двоє хлопців, яким


прийшла ч…рга, кинулись у ч…вен і зайняли місця на лаві. Маяли над ними метелики, маленькі, ж…вті, голубі, ч…рвоні, сині. (Є.Гуцало).

Вправа 75.
Перепишіть речення, підкресліть орфограму «Ненаголошені голосні в коренях».
1. Я все забуду тільки лиш за те, що знову небокрай веселкою цвіте, що грає піснею весняний виднокруг, що йду по борозні, узявшися за плуг. 2. Нехай вітрами з високості крилата молодість зліта і на гучнім кленовім мості мої не спиняться літа. 3. І я подивився у очі йому, погладив шинель, поруділу в диму. 3. В моїм краю зелені трави і неба синя глибина. 4. Думко тривожна, куди ти летиш?! Серце моє, ну чого ти щемиш? 5. Повільним кроком проїхали через село. Темні силуети хат, присипані снігом дерева, тини, чорні руки колодязних журавлів, простягнуті в передсвітанкове небо (З творів Г. Тютюнника).

Вправа 76.
Випишіть 5-6 прикладів народної мудрості з випадками ненаголошених голосних. Пояснити їх правопис.
Вправа 77.
Прочитайте виразно текст, визначіть слова, у яких є ненаголошені голосні
е, и. Які звуки вимовляються на їх місці?

Вже сонечко в море сіда;

у тихому морі темніє;

прозора, глибока вода,

немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

червонії іскри блискучі

і ясним огнем миготять,

мов блискавка з темної тучі (Леся Українка)

Вправа 78.
Прочитайте уривок з вірша
Д. Білоуса «Веселковий розмай». Запишіть назви міст і сіл, у яких є ненаголошені е, и. У якій значущій частині слова вони знаходяться? Доведіть правильність своєї думки.

А нам, малим, усе цікаве вдвічі.

Хто звідкіля прибув до Курманів:

Вусатий дядько – з Ракової Січі;

Той – з Білої Берези,

Той – з Тернів.

А ви звідкіль? З Погожої Криниці,

Ті – з Білопілля, ті – з Лебедина.

Хто так назвав ті селища навколо?

Хто оспівав діброви і лани?

У небі місяць – малинове коло,

А на землі – Климентові Млини.

Красо моя ти, Сумщино, Сумщино.

Куди не кинь – барвистих слів розмай.

Ромен, Боромля, Липава, Долина,

Березів Яр, Лука, Зелений Гай.


Вправа 79.
На місці крапок поставте пропущені букви та поясніть їх правопис.

Бл...щати, вин...сений, м...не, ш...рочезний, акт...візувати, пл….нарний, д...сятий, скр...піти, характ…р…зувати, тр...тина, зас...лити, л...йт...нант, за…ишити, р…зультат,


17
розв...вати, зал...вати, б...р...жливість, п…ервинний, мат...мат...ка, ж...ве, в...рховина, зап…тання, в…сняний, практ…кант, щ...б...тати, т…хнічний, кат...горія, страт...гічний, гл...бинний, д...р...гент, ст...хати, р...сурси, в...л...чати, д...сц...плінарний, еф…ктивність, ст...повий, с…мінар, р…кторат, р...ф...ративний, к…рувати, защ...міти, з...зуля, пр...нц...повий, к...жух, т…рплячий, д...ф...р...нціальний, конц…нтрувати, сп...лучення.
Вправа 80.
Перепишіть слова і вставте пропущені букви е, и. Поясніть їх правопис.


Виділіть слова, написання яких перевіряється за словником.
Розд…влятися, гал…рея, пробл…матичний, кр…вавий, стр…мати, заб…рати, невм…рущий, завм…рати, т…рплячий, прод…ш…вити, усвідомл…ний, зб…р…гти, кр…тичний, б…р…жливий, нем…лосердний, пов…ртатися, ущ…мити, неприм…ренний, справ…дливий, м…нулий, тр…мтіти, дзв…нить, ос…литися, зв…чайний, гр…міти, дж…р…ло, вс…р…дині, в…селка, ш…л…стіти, принц…повий.

Вправа 81.
Вставте в слова пропущені
е, и. Які з поданих слів можна об'єднати за спільною значущою частиною? Довести.

Кр..га, б..р..за, пр..б..р..жний, л..стопад, л..стоноша, б..р..зняк, кр..жень, ж..в..й, кр..ж..на, кр..шталь, л..стівка, л..стя, б..р..з..нь, кр..жинка, б..р..говий, б..р...гти, б..р..г.


Вправа 82.
Прочитайте
прислів'я. Поясніть їх значення. До яких частин мови належать слова з ненаголошеними е, и? Доберіть до них спільнокореневі й запишіть групи слів.

Хвилина годину береже. Життя прожити – не поле перейти. ІЦо знаєш, що вмієш – те за плечима не носиш. Весна багата на квіти, а хліба в осені просять.



Вправа 83.
До виділених у реченнях фразеологізмів доберіть з довідки синоніми, поясніть в них правопис слів з ненаголошеними
е, и.

1. Таке було мишастеньке, таке тендітне, а от дивися – вже на порі. 2. А в лісах тих розвелося багато всякого звіра, птаства, як цвіту в городі. 3. Тільки заїхав, дивись, уже й кінець загінці, знову повертай: за півгодини сорочка, як хлющ. 4. Квартиру вам однаково дали б, – зауважив Байдачий... – Е, це ще баба надвоє ворожила. 5. Хоч батько й копійки не має за душею, але все рівно почуває себе людиною.



Довідка: у кишені вітер гуляє, вилами по воді писано, на виданні, хоч викрути, видимо-невидимо.
Вправа 84.
Прочитайте приповідки, прислів’я, приказки та народні прикмети
. Як ви їх розумієте? Поясніть. Виділіть слова з ненаголошеними е, и. До яких правил їх можна навести як приклади? Накресліть таблицю й заповніть її.



Правило

Приклади

1.




2.




Багатий дивується, чим бідний годується.

Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.

Краще переконувати словами, ніж кулаками.

Біда – великий учитель.

Біда не ходить лісом, а між людьми.

Тиха вода береги ломить.

Два гриби в один борщ – то забагато.

Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.

Кривда людська боком вилазить.

Слово біжить, а письмо летить.

Причепили ще й гіркого до лихого.

Довгі бруньки на деревах – спізниться літо.

Літо з дощами – осінь з грибами.

Багато зимою інею – на врожай.

Сонце на літо, а зима на мороз.
18

Про землю піклуйся – золотим зерном милуйся.

Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.

Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха.

Яка пшениця, така й паляниця.

Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.


Вправа 85.
До поданих слів додайте близькі за значенням з наголошеними
е, и та складіть з ними речення.

Титан, лід, гербарій, райдуга, бусел.


Вправа 86.
Випишіть з орфографічного словника 50 слів з ненаголошеними голосними
, що не
перевіряються за допомогою наголосу і запам’ятайте їх.


Вправа 87.
Запишіть слова у дві колонки: у першу з подвоєнням букв, у другу – без подвоєння.
Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз'єднан..ий, олов'ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев'ян..ий, умотивован..ість, без..ахисний, аграрно-сировин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий, вірніст..ю, повін..ю, осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, від..аллю, мит..ю, радіст..ю, з безліч..ю, доповід..ю, вартіст..ю, з точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, у сміливост..і, плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, велич..ю, шерст..ю, з розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зі зліст..ю, ненавист..ю, чверт..ю.
Вправа 88.
Перепишіть речення й вставте в словах пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів.

1.З розпеченими обли…ями, обі…яні потом, замазані болотом метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський). 2. Його сірі з проси…ю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький). 3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по замі…ю (Ю. Збанацький). 4. Скупе промі…я осі…ього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко). 5. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказа…их у серці (В. Сосюра). 6. Місяць другий вже ведеться нескінче…а та облога


(Леся Українка).
Вправа 89.
Перепишіть слова, замість крапок поставте пропущені букви. Поясніть їх правопис. Вкажіть, на межі яких частин слова відбувається подвоєння.

Бе…смертний, ро…кричатися, ро…бити, бе…збройний, …писати, бе…платний, …робити, ро…стелити, …шити, …казати, ро…казати, …ховатися, бе…захисний, ро…пустити, …фотографувати, ро…питати, во…’єдна…я, щоде…ик, жи…я, страше…ий, ві…ер, завда…я, годи…ик, незрівня…ий, воло…я, розрі…я, ро…броїти, узлі…я, Запорі…я, тума…ий, обли…я, ві…аль, здорове…ий, підні…я.


Вправа 90.
Перепишіть текст і вставте замість крапок потрібні букви, поясніть їх правопис.


Добра щедра піч твоя

Традиційна вариста піч. Ця «добра щедра піч твоя», що пахла стравами, пече…им хлібом, пече…ими і сушеними яблуками і сухим насі…ям, зі…ям, корі…ям, як писав Олександр Довженко, поступово відходить в історію. Але людська пам’ять завжди повертатиме нас до доброго вогню у печі роди…ої хати, біля якого ми народжувалися і виростали.


Вогонь, з допомогою якого готували їжу, зогрівались та захищались від звірів, ві…авна був у пошані. А вогнище в хаті – річ якнайбільш роди…а – і звідси метафора: роди…е вогнище.

Роди…е вогнище відігравало велику роль у числе…их обрядах, народних вірува…ях, звичаях (З календаря).


19



Вправа 91.
Запишіть подані слова, вставте пропущені в них букви. Поясніть написання подвоєних приголосних
.

Без…астережний, закон…ий, годин…ик, від…іл, воз…єднан…я, від…ати, об…йти, гуман…ий, вин…ий, страшен…ий, старан…о, священ…ий, незнищен…ий,нескінчен…ий, в…ічливий, Ган…а, бов…аніти, міськ…ом, причин…ий, в…есь, возніс…я, письмен…ий, незлічен…ий, військ…мат.



Вправа 92.
Зробіть переклад слів українською мовою. Поясніть особливості їх написання в обох мовах.

Бессердечный, матросский, тбилисский, соломенный, нежданный, Полесье, Поволжье, Прикарпатье, судья, болью, артелью,статья, смертью, взаимностью, счастье, Припятью, убеждение, мазью, пропагандирование, льют, упразднение, злоупотребление, верфью, здоровье, знание, гордостью, Приднепровье, чувство, скатертью, ночью, бесчестье.


Вправа 93.
Перепишіть речення, розкрийте дужки, вставте пропущені букви. Поясніть правопис подвоєних приголосних.

1. Я честь ві(д)ам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка). 2. Спогад проні(с)я в його пам’яті з блискавичною швидкістю в якихось мільйо(н)их долях моменту (О. Довженко). 3. В о(б)итій ряднами і простирадлами сільській хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів (О. Довженко). 4. Свіжа росли(н)ість блищала під блакитним небом проти сонця (М. Коцюбинський). 5. Непереможна безборо(н)ість — твій меч єдиний і єдиний щит (Л. Костенко). 6. Темнокрилим гайворо(н)ям … налетіла на нас прикордо(н)а варта


(М. Стельмах). 7. Неначе скарб дорогоці(н)ий ми рідне слово берегли (М. Рильський).
Вправа 94.
Перепишіть
подані слова, розкрийте дужки. Поясніть правопис слів.

Бе(з)астережний, ві(д)аний, ві(д)окремити, бе(з)успішний, молодіс(т)ю, ро(з)броїти, світа(н)я, зна(н)ь, щас(т)я, столі(т)ь, Полі(с)я, ста(т)я, (л)яний, бо(в)аніти, Ві(н)и(ч)на, солдат(ч)ина, на(д)ністрянський, ві(д)зеркалилася, зако(н)ий, прикордо(н)ик, карти(н)а, (в)есь, (в)ічливий, розрі(с)я, пере(д)ень, неви(н)ий, самовпевне(н)о, стара(н)о, свяще(н)ий, сказа(н)ий, напруже(н)ість, самові(д)ано, захопле(н)ий, воста(н)є, незвіда(н)ий, вихова(н)ість, ю(н)ат, натхне(н)ий, вогня(н)ий, олов’я(н)ий, ці(н)ість.


Вправа 95.
Перепишіть речення, розкрийте дужки, напишіть, де потрібно, дві букви згідно з правилами українського правопису.

1. З пісні в світі виросло безсмер(т)я (Є. Летюк). 2. Хай же вічно красується доблес(т)ю наша земля! (О. Довженко) 3. Світлою радіс(т)ю повниться серце моє (П. Дорошко). 4. Двадцятий вік — зверше(н)ь і задуми, вік роздорі(ж) (Р. Братунь). 5. Рябіло в очах від безлічі людських обли(ч) (П. Загребельний). 6. Йдемо крізь бурю, спеку, лід, розвідники столі(т)ь (П. Дорошко).


Вправа 96.
Утворіть від дієслів іменники, поясніть їх правопис.

Усвідомлювати, запровадити, втілити, переконати, читати, видати, зобов’язати, нарікати, застерігати, порівняти, судити, жити, сприяти, відчувати, атестувати, фінансувати, асигнувати, кредитувати, оприбутковувати.


Вправа 97.
Поставте наголос в утворених словах. З трьома словами (на вибір) складіть речення й запишіть їх.
Вправа 98.
Поставте наведені іменники в орудному відмінку однини, поясніть їх написання.

Молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чесність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ, Хатинь.


20



Вправа 99.
Розкриваючи дужки, запишіть слова у дві колонки: 1 – в яких букви подовжуються; 2 – в яких подовження не відбувається.

Навча(н)я, подоро(ж)ю, бездорі(ж)я, знаря(д)я, зі(л)я, (л)ється, ема(л)ю, те(л)я, горі(н)я, лю(т)ю, обли(ч)я, ще(н)я, відродже(н)я.
Вправа 100.
Наведіть п’ять прикладів народної мудрості із словами, в яких відбувається подовження або подвоєння приголосних.
Вправа 101.
Тестові завдання.
У котрому рядку допущено помилку в групах приголосних?

А) якісний, пристрасний, розісланий, пісний;

Б) випускний, тижневий, нещасний, кісники;

В) авантюриський, артистці, чесно, кістлявий;

Г) хруснути, шістсот, студентський, компостний.
Позначте рядок, у якому порущено правила спрощення в групах приголосних:

А) ремісник, абстрактний, піаністчин, пискнути;

Б) якістно, участник, туристський, пестливий;

В) кістлявий, пристрасний, дилетантський, пропускний;

Г) комендантський, буревісник, баяністці, шістнадцять.

Позначте рядок, у якому спрощення приголосних в усіх словах передається на письмі:

А) артис…ці, зап'яс…ний, тис…нути, злощас…ний;

Б) кореспонден…ський, швидкіс…ний, аванпос…ний, кіс…лявий;

В) дріж..жовий, жаліс…ний, інтеліген..ський;


Г) проїз...ний, свис..нути, чес…ний, сер...цевина.
Позначте рядок, у якому спрощення приголосних у всіх словах передається на письмі:

А) заїз..ний, шіс…сот, хвас…ливий, со...нце;

Б) безчес…ний, , якіс…ний, щотиж…ня, ус…но:

В) студен...чин, п'я…десят, відпус…ка, сер..це;

Г) очис…ний, блис…нути , випус…ний.

Позначте рядок, у якому допущено помилки в написанні груп приголосних:

А) пестливий, тижневий, модерністський, серце, невістці;

Б) міський, артисці, гіганський, туристський, прикріпний;

В) шістсот, блиснути, почесний, абонентський, медалістці;

Г) намісник, свиснути, улесливий, парламентський, якісний;

Позначте рядок, у якому всі слова зі спрощенням у групах приголосних записані правильно:

А) безсмертний, виснути, ненависний, пестливий,тижневий;

Б) туристський, вартісний, присвистнути, компостний, заїжджений;

В) студенство, буревістник, зап'ястний, випускний, бризнути;

Г) брязнуги, пропагандистський, місцевий, вискнути, шіснадцять.

Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка:

А) блис…нути, сервіс…ний, шубовс…нути, гігант..ський;

Б) бряз…нути, під’їз…на, облас…ний, парламент…сякий;

В) якіс…ний, хрус…нути, страс…на, заздріс…ний;

Г) їж….жу, шелес…не, пес…ливо, очис..ний.

У словах якого рядочка спрощення на письмі не позначається:

А) капус..няк, капус..ниця, капус..ний;

Б) шіс..десят, шіс..десятники, шіс..десятий;

В) захис..ниця, полезахис..ний, захис..ник;

Г) улес..ливо, підлес..ливість.

Спрощення приголосних немає на письмі через його відсутність у вимові у всіх словах рядка:

А) кіс..лявий, закарп..ський, кількіс..ний, влас..ник;


21

Б) учас..ник, щотиж..ня, баскетболіс..ці, стис..нути;

В) швидкіс..ний, безвиїз..ний, контрас..ий, ус..но;

Г) зап’яс..ний, пес..ливий, випус..ний, хвас..ливий.


Спрощення приголосних позначається на письмі у всіх словах рядка:

А) облас..ний, безкорис..ливий, хрус..нути, тиж..невик;

Б) щас..ливий, пес..ливий, президен..ський, захис..ник;
В) кіс..лявий, блис..нути, натщесер..це, наперс..ник;
Г) заздріс..ний, контрас..ний, влас..ник, благовіс..ний.
Вправа 102.
Випишіть слова у дві колонки: у першу – слова, в яких відбувається спрощення, у другу – в яких не відбувається.

Пристрас/ний, контрас/ний, хвас/нути, кількіс/ний, у доблес/ному, зап'яс/ний, знавіс/нілий. радіс/ний, у мас/ному.



Вправа 103.
Утворіть від поданих іменників прикметники. З’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення приголосних, а в яких – ні.

честь — контраст —

проїзд — користь —

баласт — пестощі —

щастя — тиждень —

зап’ястя — компост —

кількість — кореспондент —

область — радість —

захист — пристрасть —

якість — агентство —

студент— совість —

пропагандист — вартість —

парламент — інтелігент —
Вправа 104.
Складіть з поданими словами речення.

Журналістський, шістнадцять, хвастливий, пестливий, контрастний, агентство, зап’ястний, гігантський, студентський, туристський.



Вправа 105.
На місці крапок, де потрібно, поставте пропущені літери. Поясніть правопис слів.

Пристрас…ний, контрас…ний, прихвос…ні, сон…це, чес…ний, мес…ник, сер…це, студен…ський, фашис…ський, влас…ний, очис…ний, дилетан…ський, доблес…ний, кож…ний, повіс…ці, пос…лати, ровес…ник, свис…нути, совісн…ий, ус…ний, хрус…нути, ціліс…ний, словес…ний, виїз…ний, шіс…десят, зліс…ний, у кіс…ці, шіс…надцять, ях…смен, капос…ний, журналіс…ський, вартіс…ний, якіс…ний.


Вправа 106.
Зробіть переклад речень українською мовою. Порівняйте правопис виділених слів у російській та українській мовах.

1. Когда мы возвращались обратно, лес совсем проснулся и ожил, и весь наполнился птичьим радостным гомоном (О. Купрін). 2. Кстати заговорил я о весне: весной легко расставаться, весной и счастливых тянет вдаль (І. Тургенєв). 3. Нет ничего, что не касалось бы честных людей (Максим Горький). 4. Стремглав наездники помчались (О. Пушкін).


Вправа 107.
Зробіть п
ереклад слів і словосполучень українською мовою, поясніть їх написання.

І. Милитаристский, гигантский, бесстрастный, декадентский, ценностный, беспристрастный, очистный, доцентский, добросовестный.

ІІ. Позднее время; честный человек; здоровое сердце; весеннее солнце; костлявая рука; бесстрашный буревестник; ласкающий взгляд; вкусные налистники; шестнадцатый номер трамвая; предвестники перемен.


22
Вправа 108.
Утворіть від поданих слів іменники із суфіксом -ство(о). Складіть речення з цими словами й запишіть.
Президент, студент, практикант, педант, сектант, капітулянт, комедіант.

Вправа 109.
У поданих прислів'ях до виділених слів доберіть такі споріднені, щоб у них відбувалися чергування голосних і запишіть пари слів. Назвіть, які фонеми

чергуються, яка роль цих чергувань у вираженні відтінків лексичного значення.

1. Тиха вода береги ломить. 2. Осінь підганяє, зима не жде. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш. 4. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. 6. Дівка заплетена, а хата не метена. 7. Кинь ячмінь в болото – убере тебе в золото. 8. Гей, звідкіль ти прилетіла, ластівочко мила? 9. Хто знання має, той і мур зламає. 10. Зробив справу – віднеси, п'ять нових захопи. 11. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже.



Вправа 110.
Перепишіть, вставляючи, де треба, пропущені літери, поясніть вживання їх. Доберіть до слів, у яких пропущена літера, такі споріднені, у яких відбувалося б чергування голосних.

1. Ходить пісня яснолика між дерев, ми її в серця навіки заб..рем. 2. Два вітри підкрались стиха, в баби вир..вали нитки і порвали на шматки (О. Пархоменко). 3. Біла ромашко, як ти цвітеш! З медом від тебе л..тить бджола. Дівчинка в коси тебе запл..ла (М.Сингаївський). 4. Ми повибігаємо, снігу нак..чаємо купу за садком. 5. Баба буде плакати, будуть сльози капати, знівечать кожух. Голова пок..титься і в калюжу – бух! (Л.Глібов). 6. Можна все на світі виб..рати, сину, виб..рати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко). 7. У зеленому намисті, синьоока, чарівна, ст..ле килими барвисті, йде дібровами весна. 8. Осінь ялинки не ч..пає, доглядає, наче мати, – все про неї тільки й дбає, щоб зимі подарувати (Г.Донець). 9. Дожидаю із роботи маму. І на кухні, і в світлиці підм..ла, прибрала (О. Пархоменко). 10. Внучка сміливо прод..рається лісовими хащами. 11. Сидимо собі, ліс кругом завм..р. 12. Сьогодні дідусь уже зб..рався пов..зти дівчинку до Тихого океану. 13. Через хвилину судно стишувало хід, перем..гаючи піняві хвилі (М. Яненко). 14. Бабуся заг..няє нас до хати (М.Стельмах).



Вправа 111.
Прочитайте загадки. Випишіть слова, в яких можливе чергування голосних та доберіть такі споріднені, в яких це чергування відбувається.
1. Тільки припече, вона зразу ожива. 2. Текло, текло і лягло під скло. 3. Руками впирається, ногами лізе. 4. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім

шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали. 5. Зимою іскрію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 6. Я росла в темній темниці, як зросла — взяли в світлицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.



Вправа 112.
Вставте пропущені букви й поясніть свій вибір. Підкресліть слова, правопис яких слід запам’ятати.

Сх..лятись, завм..рати, тр..мтіти, ч..р..да, ч..брець, х..мерний, експ..р..мент, л..маю, р..жим, здр..гатися, доб..ратися, ж..рдина, л..генда, к..парис, д..р..вус, бл..щати, к..п'яток, д..монстрація, ст..блина, т..пло, т..р..торія.



Вправа 113.
У поданих реченнях знайдіть слова, в яких можливе чергування [е] з [о] після шиплячих та [й]. Випишіть їх та доберіть такі споріднені, в яких це чергування відбувається.

1. Вже звечоріло. (Леся Українка.) 2. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... Боже, чи довго тягти? (П. Грабовський.) 3. Тарас Григорович влаштовувався в густих кущах, витягав з-за халяви записну книжечку і писав вірші. (3. Тулуб.) 4. Після вечері хлопці назбирали сухого хмизу й запалили багаття. (І. Нечуй-Левицький.) 5. Розлилися води на чотири броди. (М. Стельмах.) 6. Золотими пшеницями бродить дощик манівцями.  (Т. Вієру.) 7. Весняний вечір розсипає над тихим містечком зорі. (В. Речмедін.)


23

Вправа 114.
Зробіть п
ереклад з російської мови на українську, запишіть й поясніть написання е чи о.

Чело, вечером, щека, пшеничный, женатый, желтый, пшенный, шорох, пчела, щебень, шов, шел, шелк, чернить, чесать, жестокость, шофер, жесть, шерстяной, шоколад, шестой, шелестеть, чего, человек, черепица, жернова.



Вправа 115.
Утворіть від поданих у дужках іменників прикметники й запишіть усі словосполучення. Складіть з ними 5 речень.

(Волга) берег; (Прибужжя) село; (Сиваш) озеро; казах (діти); тюрки (мова); (Кременчук) завод; Запоріжжя (степи); (Кавказ) довгожитель; (Париж) квартал; (сусід) двір; (товариш) розмови; (Лейпциг) зустріч.


Вправа 116.
Подані прикметники чоловічого роду змініть за родами, поєднавши кожен прикметник з іменником. Запишіть, простежте за зміною о, е з і в основі прикметників, назвіть морфему, в якій вона відбувається .

Зразок: братів син, братова сім'я, братове доручення — чергування о відкритого складу з і закритого складу у суфіксі.
Батьків, Михайлів, Вячеславів, Олександрів, Віталіїв, Сергіїв, Андріїв, Петрів, Василів, Володимирів, сусідів, товаришів, Владиславів, Денисів, Аркадіїв, Потапів, Богданів, онуків, синів, Вікторів, дядьків, директорів, деканів, дідів.

Вправа 117.
Запишіть 9 назв місяців із суфіксом -ень. Утворіть від них родовий відмінок. Запишіть слова парами за зразком. Сформулюйте висновок про чергування, що відбувається.

Зразок: Н. в. — січень. Р. в. — січня.
Вправа 118.
Утворіть від поданих іменників прикметники або іменники, в основі яких відбувалося б чергування приголосних. Назвіть фонеми, які чергуються, умови чергування.

Ольга, подруга, сусідка, Наталка, Маринка, донька, ненька, Параска, тітка, Явдоха, Стеха, свекруха, сваха, невістка, Варка, Ониська, козак, чумак, Варка, Шульга, Явтух, конюх, кожух, пасіка, соха, довгий, пух, пастух.



Вправа 119.
Утворіть від даних слів нові слова, в яких відбувається чергування приголосних, змінивши форму слів або доберіть споріднені слова.
Райдуга, берег, ріка, молоко, горох, тихий, берегти, кликати, носити, садити, приїздити, молотити, захистити, дорога, послуга, муха, горох, кішка, просити, крутити, вухо, друг, місяць, мостити, порох, наріжний, Криворізький, ріжок, на розі, дружній, друзі, подружжя, дружба. Зразок: Нога - нозі – ніжка. Рука – ручці – рученька. Берегти – бережу. Свистіти – свищу.
Вправа 120.
Перепишіть. Підкресліть приголосні звуки, які при зміні слів і при творенні від даних коренів нових слів чергуються, а саме:
Подруга – подрузі [г] – [з] Ріг – на розі [г] – [з]
Рух – у русі [ч] – [с] Друк – у друці [к] – [ц]
Бік – на боці [к] – [ц] Ходити – ходжу [д] – [дж]
Возити – вожу [з] – [ж]    Плакати – плачу [к] – [ч]
Колихати – колишу [х] – [ш] Графити – графлю [ф] – [фл]
Губити гублю [б] – [л] Ловити – ловлю [в] – [вл]
Крапати – крапля [п] – [пл] Гребу – гребля [б] – [бл]
Вправа 121.
Відредагуйте написане, пояснюючи суть помилки за допомогою правил.
Найбільш багаті місця рибної ловлі знаходилися у гирлі притоки Дніпра. В дніпровзький і бугський лимани козакство виходило через запорожську протоку. Там ловилась часто риба.
24
Вправа 122
Прочитайте слова, в яких відбувається чергування, назвіть приголосні звуки.
Звук – звучний, дяка – вдячний, криниця – криничний, вулиця – вуличний, штука – штучний, медик – медичний, медик – медичний, комік – комічний, математик – математичний, електрика – електричний, бібліотека – бібліотечний, безпека – безпечний, рука – ручний, сонце – сонячний, серце – сердечний, парубок – парубоцький, парубоцтво, студент – студентський, студентство, вояк – вояцький, вояцтво, брат – братський, братство, кріпак – кріпацький, кріпацтво, товариш – товариський, товариство, пророк – пророцький, пророцтво.
Вправа 123.
Перепишіть, замість крапок вставте пропущені букви.

Канів…ий , Канів..ина, овру…ий, Овру…ина, миколаїв…ий, Миколаїв…ина, харків…ий, Харків…ина, чигирин…ий, Чигирин…ина, хмельни…ий, Хмельни…ина, дрогоби…ий , Дрогоби…ина, лохви…ий , Лохви…ина, зву…, зву…ий, вдя…ий, крини…я, крини…ий, вули…я, вули…ий, шт…а, шту…ий, меди…, меди…ий, комі., комі…ий, математи…, математи…ий, електри…а, електри…ий, бібілоте…а , бібілоте…ий, безпе…а, безпе…ий, ру…а ,ру…ий, сон…е, соня…ий, сер…е, серде…ий , парубо…, парубо…ий, парубо…о, воя…, воя…ий, воя…о, кріпа… , кріпа…о, товари… , товари…ий, товари…о, проро…, проро…ий, проро…о.


Вправа 124.
Доберіть з орфографічного словника 10 слів, в яких при зміні відбувалося б чергування.


СЛОВО ТА ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Вправа 125.
Прочитайте текст. Поясніть, чому син не зрозумів батька.

ЗРОЗУМІВ


Батько з сином поїхали в поле волами по снопи. Наклали повнісінький віз.

– Ну, сину, – каже батько, дивлячись на зоряне небо, – хай воли пасуться, а як віз перекинеться, збуди мене, поїдемо додому.

Та й ліг під копою спати. Через деякий час віл підійшов до воза, чухався, чухався та й перекинув його. Син побачив це та мерщій до батька:

– Тату, - гукає, – поїхали, вже віз перекинувся.



(З кн. «Тисяча усмішок»)

Вправа 126.
Уважно роздивіться таблицю
.



Спосіб тлумачення лексичного значення

Приклад

1

Показ малюнка, фотографії, предмета




2

Добір синонімів

Поліпшення-покращання, реформувати-змінювати

3

Пояснення лексичного значення за контекстом

Микола набрав сухої трави і розпалив багаття

4

Перелічення об’єктів, що називаються словом

Цитрусові – це лимони, апельсини, мандарини

5

Логічне визначення через характерні риси

Пролісок – перша весняна квітка

6

Описовий спосіб визначення

Бульдозерист – людина, що працює на бульдозері

7

Заперечні визначення

Суша – частина землі, не вкрита водою

8

Пояснення лексичного значення за походженням (іншомовні слова)

Телефон –теле –далеко, фон – звук

9 Переклад українського слова російським Рахувати-считать



25




10

Порівняння слів абстрактного значення з якимось конкретним уявленням

Героїзм – льотчик Гастелло, молодогвардійці, партизани


11


Пояснення значення слова за “Тлумачним словником”

Праця – діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей

Вправа 127.

Дайте тлумачення усіма можливими способами таким словам:
Смуга, чужина, чабан, скляний, гідропарк, екзамен, стилістика, метафора, кінотеатр, шана, тимчасовий, лінощі.

Вправа 128.

Прочитайте, доберіть до пояснень слова з довідки.

1. Командувач великого з'єднання кораблів; головний корабель, на якому перебуває командир ескадри. 2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт з постійним гарнізоном, озброєнням. 3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду. 4. Загальноосвітній заклад, напрям у галузі; виучка. 5. Перелітний птах з довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій з довгою жердиною біля колодязя; народний танець. 6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір. 7. Небесне світило; прославлена людина.



Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фантазія, зірка.

Вправа 129.

Прочитайте речення. Знайдіть слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, поясніть усі його значення.
1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко) 2.І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай (В. Мордань) 3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Виргап) 4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк) 5. Весна принесла тепло на крилах.

6. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко). 7. Хвилями роки, місяці пливуть (О. Олесь) 8. У Землі супутник — Місяць, у людини книга (Нар. тв.) 9. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський) 10. У деяких планет є кілька супутників – їхніх місяців (З підр.)



Вправа 130.

Складіть 5-6 словосполучень із словом бити, користуючись поданими нижче значеннями.

1. Завдавати ударів кому-небудь; 2. Стріляти; 3. Пульсувати; 4. Відчувається, доноситься (запах); 5. Ударами створювати звуки; 6. З силою вириватися назовні.



Вправа 131.

Прочитайте виразно уривки, випишіть слова, вжиті в переносному значенні, з'ясуйте їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грюкає хвіртками. Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах. (О. Пархоменко). Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М. Стельмахом).


Несе Полісся в кошиках гриби.

За болотами причаїлись Охи.

І спорить тиша голосом гарби

із реактивним гуркотом епохи.

Село сосновий виверне кожух.

І йде на зустріч, як весільна теща.

Осінніх вогнищ кинутий цибух

мале дитя в долоньки переплеще. 26

Правічну думу думають ліси,

вгрузають в мох столітні дідугани.

Переметнеться заєць навскоси —

горить асфальт у нього під ногами.

Лункі октави дальніх голосів

запише обрій у вечірній простір.

І молодик над смужкою лісів

поставить позолочений апостроф.




Л. Костенко Ген калина гілками тужливими

Засипають на лузі коники, Колихає пташок, як діток.

Срібні скрипочки в головах. В море фарб, понастояне травами,

А руді парубійки-соняхи Липня сивий вступив чобіток


Повтікали од ночі на шлях. (А.. Малишко).
Вправа 132.
Визначіть типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) і пояснити їхнє значення.

1. Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко) 2. Наш факультет переміг у спортивних змаганнях. 3. Сліпа нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну (В. Бабляк) 4. Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара) 5. Спить сила, думка у тобі дріма (П. Дорошенко) 6. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (І. Нечуй-Левицький). 7. Учили музи́ки із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль (Л.Костенко). 8. Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (В. Сосюра). 9. Ти ж знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє (В. Сосюра).


Вправа 133.
Перепишіть речення. Знайдіть синоніми, укладіть синонімічні ряди. Зробіть синонімічну заміну й простежте, чи впливає це на зміст і стилістичне звучання речення.

Швидко весни одцвітають. Хутко літні дні минають, скоро вже й зима…(І.Вирг.) Попід тинами біжить мати свою дочку переймати. «Вернись,-каже,- чи не чуєш? Куди ти чимчикуєш? (Н. тв.) Усі свої чотири десятини обійшла Докія до смеркання. Ледве вже чапала додому, стомлена й радісна (М.Стельмах). Тільки вночі була відлига, сніг танув немов напровесні. Ще й зранку доводилося не йти, а чапати по сніговій каші (Ю.Збанацький). Повертався він часом на світання й не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно (А.Шиян). Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку й з милю простували рідким лісом (Ю.Збанацький).

Вправа 134.
Перепишіть. Виберіть потрібне слово з поданих у дужках синонімів і запишіть з ним речення.

(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом.

Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається).

Верби (сумують, журяться, нудьгують) над водою.


Учні (говорили, вели розмову, розмовляли, розповідали) про історію рідного краю.

Вправа 135.
До поданих слів доберіть синоніми.

Алфавіт, бідний, бій, життя, період, фантазія, хитрий, аплодувати, безмежний, буря, кричати, сміятися, хвалити, юнак, армія, бити, думати, одяг, учитель, халупа.



Вправа 136.
Доберіть антоніми до багатозначних слів у поданих словосполученнях.

Сухий одяг –

Суха погода –

Сухий хліб –

Суха мова –

Сухе літо –

Сухі квіти –

Чисті руки –

Чиста совість –

Чисте небо –

Чистий сніг –
Чиста ріка –

Вправа 137.
Запишіть речення. Знайдіть і підкресліть використані в них пароніми.
Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав. Не згубив, не лишив і не жив. І не жаль (В.Стус). А світ весь витис, витух, відпалав (В.Стус). Гарна була Ганна, як було оце сяде, та задумається, та спустить свої довгі вії (І.Нечуй-Левицький) . Ніч темніє і ясніють зорі, море плаче й темрява тремтить (Леся Українка).
Вправа 138.
Поясніть лексичне значення
паронімів. З кожним з них складіть речення.:
27

україніка – україністика, трагедійний – трагічний, звичайний – звичний.


Вправа 139.
Перепишіть речення. Підкресліть
фразеологізми. Визначте, яку синтаксичну роль у реченні вони виконують. Поясніть значення фразеологізмів. Визначіть усно типи фразеологізмів. Зробіть висновок, яку синтаксичну роль виконують фразеологізми?
1. Ця довірлива розповідь перевернула чоловікові душу (М. Стельмах).

2. Здає позиції стара гвардія, а треба рухатися вперед (В. Гужва) .

3. Хоробрий зброї не схиля, вперед іде на битв дороги (П. Усенко).

4. Василь боронив свої права і йшов війою на Раїсу (М.Коцюбинський). .



Вправа 140.
Прочитайте. Визначте в реченнях фразеологізми, розкрийте значення кожного, за потреби звернувшись до
фразеологічного словника. Зясуйте приналежність кожного фразеологізму до певної групи.

Зневажати рідним – це втратити себе, відійти від свого берега, а до чужого не пристати.


Час - великий майстер розрубувати всі гордієві вузли людських стосунків.
Канути в Лету - зникнути безслідно.

Гордіїв вузол розру́бувати - швидко, рішуче й остаточно розв’язувати складну проблему.


Пуска́тися берега - занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки.
Втрача́ти себе - втрачати спокій, холоднокровність, рівновагу від хвилювання, страху, сорому.

Вправа 141.
Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.
Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, товкти воду в мисці, тиха хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають, дала гарбуза на кашу, крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить, мовчати як рибонька об лід, пропав як Пилип з конопель.

Вправа 142.
Відновіть
фразеологізм. Зробіть дослідження на тему: «Старі люди правду кажуть:
Два хитрих

Який Сава, -

На тобі, Даниле, -

Ростом з Івана, -

Коли не вчився Іванком, -

У всякої Федори

Ой не ходи, Грицю, -

Казала Настя, -

Сиди, Векло, -

То ти йому про Хому-


Вправа 143.
До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні слова. Встановіть відповідність.

1. Пускати півня 1. Далеко

2. Замилювати очі 2. замовкнути

3. За тридев’ять земель 3. вигідно

4. Утратити свідомість 4. удосвіта

5. Прикуси язика 5. здоровий

6. Брати гору 6. Знепритомніти

7. Вільний птах 7. Багато


8. На руку ковінька 8. обманювати
9. Кров з молоком 9.незалежний
10. Ні світ ні зоря 10. перемагати

11. Зарубати на носі 11. підпалювати

12. Хоч греблю гати 12. запам’ятати

Вправа 144.
Назвіть
фразеологізми, вжиті у тексті.

Ми уже першокурсники. Пора, як кажуть, за розум братися. Але в багатьох із нас ще вітер у


28


голові. Тому частенько доводиться бувати на прийомі у начальника, пекти раків і, переступаючи з ноги на ногу, вибачливо обіцяти взяти себе в руки. Але досить нам вийти з кабінету, як знову за рибу гроші.

Вправа 145.
Складіть зв’язний текст (5-6 речень), використавши синоніми.
Вправа 146.
Доберіть до слів
обрій, небосхил, небокрай антоніми.

Вправа 147.
Напишіть розповідь про цікавий випадок у вашому житті, використовуючи фразеологізми.


Вправа 148. Складіть пейзажний опис, уживаючи слова до теми «Лексичне значення слова»».

СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН

СЛОВА: ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ
Вправа 149.
Перепишіть слова, розкрийте дужки. Використайте потрібну літеру. Позначте суфікси у даних іменниках і поясніть їх написання.
Геро(и, і, ї)зм, сто(и, і, ї)цизм, побутов(и, і)зм, прапорщ(и, і)к, плюрал(и, і)зм, дант(и, і)ст, пломб(и, і)р, гор(и, і)ще, вул(и, е)чка, доріж(и, е)чка, копі(е, є, ї)чка, стол(е, и, ї)чок, річ(и, е)чка, заступн(и, і)к, брат(и, і)к, фіз(и, і)к, проза(и, і, ї)к.
Вправа 150.
Утворіть від поданих слів іменники з відтінком у значенні. Визначте суфікси, за допомогою яких вони утворені. Поясніть їх правопис.
Нога, мішок, вухо, черешня, стежка, вовк, курча, чайка, хліб, дощ, ключ, дід, хлопець, двір, батько, дочка.
Вправа 151.
Визначте суфікси, за допомогою яких утворюються іменники з новим значенням, поясніть їх написання. Запишіть подані іменники у чотири колонки:
а) назви осіб;
б) назви абстрактних понять;
в) назви конкретних предметів;
г) збірні назви.
Знання, вудлище, економіст, пейзажист, рішення, удосконалення, Київщина, полтавець, картоплиння, свіжість, альпініст, неповторність, холодильник, змагання, формувальниця, англієць, кіннота, жовтизна, гороховиння, городина, вінничанин, романтизм, довідник, знавець.
Вправа 152.

Перепишіть текст. Випишіть окремо: іменники з префіксами, іменники з суфіксами, іменники з префіксами і суфіксами.
І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що причаївся в узголів’ї на другому покосі, торкається повік і наближає до мене зірки.Їх стає все більше та більше, ось вони закружляли, наче золота метелиця, я почув їхній шурхіт.
Вправа 153.

Перепишіть словосполучення, виправте помилки у суфіксах і закінченнях імен по батькові.
Поясніть їх написання.
1. Розмовляю з Андрієм Максимовечем. 2. Зверніться до Степана Віталієвича. 3. Запитайте Оксану Олексієвну. 4. Поїдьте до Василя Анатолієвича. 5. Скажіть Богдану Кузьмичові. 6. Доручіть Софії Петрівній. 7. Конспект Людмили Євгенівної. 8. Порадьтеся з Тимофієм Павловичом. 9. Скажіть нам, Галино Юрієвно. 10. Відвідайте Наталію Аркадієвну. 11. Прийшов Володимир Костевич. 12. Завітайте до Ірини Степанівної.
Вправа 154.

Утворіть від поданих слів нові за допомогою префіксів пре-, при-, пере-; з’ясуйте вживання цих префіксів.
Смачний, гарний, добрий, тихий, морський, міський, вокзальний, думати, ходити, їздити, писати, єднати, йти, орати, вивчити, хворіти, складати, міряти, казати, думати.
29



Вправа 155.
Додайте до поданих слів потрібний префікс (з-(зі-), с-, роз-, без-, від-, над-, об-). Слова запишіть, поясніть їх правопис.
Нести, різати, кинути, брати, дати, вантажити, ламати, колоти, будувати, писати, їхати, гнути, єднати, сипати, купити, совісний, відповідальний, жалісний, грамотний, господарний.
Вправа 156.
Перепишіть слова і вставте прощені букви. Поясніть правопис слів.

Бе…захисний, ро…доріжжя, …хвилювати, …дерти, …гнути, …фотографувати, ро…кішний, …пхнути, бе…страшний, …цідити, …хитрувати, …платити, бе…межний, ро…сердитись, …хопити, …бити, …копати, бе…турботний, …єднати, о…цвітає, …різати, …писати, …сохнути, ро…пис, …цементувати, ро…чин, бе…платно, ро…тин, …прожогу, бе…крилість, …ковзко, ро…кис, …пад, не…проста, …кинути, …клад.
Вправа 157.

Утворіть за допомогою префікса без- нові слова з протилежним значенням, запишіть їх разом з іменниками, з якими вони вживаються. З утвореними словосполученнями складіть речення. Зразок: хмарне небобезхмарне небо.
Хмарне небо, помилкове рішення, змістовна стаття, зоряна ніч, діяльна людина.
Вправа 158.

Перепишіть речення, доберіть з дужок потрібні букви. Обґрунтуйте свій вибір.
1. (С, з)падає (с, з)пеки марево бе(з, с)крає (А. Малишко). 2. Захід (с, з)гасає, мов
(с, з)калка червона, — і наостанку в Дніпро загляда (В. Ткаченко). 3. Вечір в срібній млі ро(з, с)танув, ніч (з, с)пустилася на землю (О. Олесь). 4. Заржавіють від сліз кайдани, самі ж ніколи не (з, с)падуть (Леся Українка). 5. Буйно ро(з, с)рослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах (О. Донченко). 6. Бе(з, с)хмарна юність проліта, на(д, т)ходять зрілості літа: позаду твій останній клас, попереду — життя (М. Упеник). 7. Поезія — це завжди неповторність, якийсь бе(з, с)смертний дотик до душі (Л. Костенко). 8. Не гадаймо прожити бе(з, с)сумно, бо життя — то щодня боротьба (П. Грабовський). 9. Рум’яна осінь (з, с)хилить віти, горіхи (з, с)жовкнуть на ліщині (М. Стельмах).
Вправа 159.

Складіть у зошиті таблицю за поданим зразком. До дієслів додайте префікс з-(с-) і запишіть їх у таблицю.

Перед к, п, т, ф, х пишіть с-:

Перед усіма іншими приголосними пишіть з-:

скинути

зв’язати

Питати, ламати, чистити, сунути, шити, дути, гортати, дати, палити, котити, тягнути, формувати, чесати, творити, цідити, хитрувати, важити, думати, класти, брати, рубати, торгувати, пекти, морити.
Вправа 160.

Утворіть від поданих слів нові за допомогою префіксів пре-, при-. Поясніть правопис утворених слів.
Мудрий, будувати, глибокий, мороз, кордон, хороший, бігти, милий, задобрити, вабити, добрий, дивитись, гнати, міський, дорого, дбати, завзятий, зменшити, славний, схилитись,
чудовий, чесати, красивий.
Вправа 161.


Перепишіть слова, визначіть суфікси.
Братик, вузлик, гірник, кулеметник; газівник, меливо, мереживо, місиво, морозиво , відповідальність, вихователь, любитель, павутиння, зростати,

напруження, віконечко, вогничок, серденько, становище, Савівна, Васильович, духовка, вершок, спеціаліст, художній, розсіювати.



Орфограми в коренях слова
Вправа 162.
У кожному слові підкресліть орфограму в корені.

Числівник, кип’яток, гість, кістлявий, прихисток, прикинути, жебоніння, надвечір’я, чіткість, пришкільний, припічок, змагання, допомагати.

Вправа 163.
Перепишіть, на місці крапок вставте пропущені букви
.
В.ликий, в.л.чезний , д.ржу, кл.котіти , н.су, ш.потіти, кр.ве, тр.мати, ш.рокий, б.р.г, д.р.во,
30


с.р.да, з.л.нь, п.л.на, с.л.зень, ш.л.ст, тр.вога, гл.тати.

Вправа164.
Відредагуйте слова, підкресліть орфограму «Апостроф».
Дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, вербя, торфяний, червяк, звязок, звялити, підвязати, розмякшити, бурян, міжгіря, піря, матірю, курєр, на подвірї, буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, безязикий, відїзд, зєднаний, зїхати, зявитися, обєм, підїхати, розюшити, розяснити; дитясла, панєвропейський, півяблука.

Вправа 165.
Перепишіть слова, підкресліть орфограму і вставте пропущені букви.

Батал.он,.ого, .ому, заво.ований, ра.он, чи.ого, бул.он, в.окати, Вороб.ов, кур.оз, міл.он, сер.озний, Солов.ов, вс.ого, Ковал.ов, Лин.ов, л.он, с.огодні, с.омий, тр.ох, ц.ого.

Вправа 166.
Змініть слова так, щоб відбувалося чергування голосних в корені.
Водопій, дохід, кінь, камінь, лід, мій, сім, устрій, ніч , певність, радість, осінь, гір, ні , осіб, слів, сіл, батьків, Василів, ковалів, Канів, Київ , вівса, вівця, вісь, бійся, стій, ріс, рости.
Вправа 167.

Перепишіть слова, визначте орфограму.

Вісь, ґедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець, близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба, дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати, бренькіт, донька, нянька, бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити вірте, кобзар, лікар, перевір, секретар, тепер, школяр, Харків, інженер, інший, кінчик, менший, тонший, Уманщина, волинський, громадянський, освітянський, селянський, громадянство, селянство. .



Вправа 168.
Перепишіть слова, де потрібно, вставте пропущені букви.
Тиждень — тиж.ня — тиж.невий; виїздити — виїз.ний, поїзд — поїз.ний; лестощі — улес.ливий, щастя — щас.ливий; вість — віс.ник, користь — корис.ний, честь — чес.ний, якість — якіс.ний; зап’яс.ний, кіс.лявий, пес.ливий, хвас.ливий, хвас.нути, хворос.няк, шіс.надцять, аванпост — аванпост.ний, баласт — балас.ний, компост — компос.ний, контраст — контрас.ний, форпост — форпос.ний.

Вправа 169.
Перепишіть, вставте , якщо треба, потрібну букву.
В.ічливий, від.ати, від.іл, зав.ишки, з.аду, о.бити, ро.зброїти, ро.зява. війсь.комат, страй.ком, юн.ат , без ви.ний, ден.ий , зако.ний, кі.ний, причи.ний, осі.ній, ра.ній, баштан.ик, годи.ник, письме.ник, віко.ниця, Ві.ниця, без ви.ний, зако.ність, зако.но, туман.ість, тума.но, пригорщ.ю, сторіч., знан..
Орфограми в префіксах
Вправа 170.
Виділені слова розберіть за будовою, визначте орфограми в префіксах.
І кожне слово в нашій мові – як згусток людської сльози, як цвіт пречистий, калиновий, як блиск ранкової роси (І. Цюпа). Я приплив, але вільних причалів нема… (В. Березінський). У небесах орли пливуть, літа спливають за літами. І люди йдуть і розтають, зливаючись із небесами (М. Луків). Котиться в небі щасливий грім, дощ розшептався у хвилях жита… Вперше відчув ти, що в серці твоїм далеч безкраю можна вмістити (Я. Шпорта) .
Я пригадаю тих доріг начало, де в юності замріяний ходив (Я. Шпорта). Безконечна дорога у безмежному полі повз хати, криниці, повз сади і тополі, через села й міста невеликі й великі. Земле Руська! Могутня ти завжди й навіки! (П. Дорошко). Те, що маю, готовий віддать задарма: переплески любові і посмішку грізну. Такого танцю більше не танцюю, такого вірша не складу… (Г. Хмільовська). Віночок полину з розщеплених сердець кладу тобі до ніг, моє тисячоліття (А. Листопад ).
Вправа 171.
У кожному зі слів визначіть орфограму.
Спитати, зм’якшити, зчепити, схибити, зціплювач, з’юрбитися, розщеплений, розчесаний, роз’юшений, безкомпромісний, беззмістовний, без’язикий, відшкодування, примирення, премирний, примірник, передплата, перебігти, перегорілий, пригорілий, пред’явити, присвячений, морозиво, печиво, марево, плетиво, племінничок, улюбленичка, краєчок, цвяшечок, стежечка, вуличка. 31

Вправа 172.
Введіть будь-яке слово з префіксом –
прі до самостійно складеного речення.
Орфограми в суфіксах
Вправа 173.
Перепишіть, у виділених словах вставте пропущені букви.
Він зупинивсь, над вигіном Дніпра, над варивом, Козацького порога, тут лицарська відвага не дріма (С. Бурлаков) . У передосінь понад полем серпневі марева пливуть
(М. Братан). Покликала мене у тінь верба журлива, і звідти я дивлюсь на плетиво орбіт (Л. Вишеславський) . На чорнім лузі неба зір отари обскубують космічну мураву, вцілілий сонях шапкою-радаром промацує нічну напів’яву (В. Гужва). Простацтво – це не простота. …Лиш фанатичний пошук дороста до простоти митця і віртуоза
(Л. Костенко).
Вправа 174.
Слова з орфограмами у коренях, префіксах та суфіксах підкресліть.
Розляглись вечірні хмари. Денний гамір занімів (Т. Галіп). Ввібравши тугу, хмари виснуть, ось-ось розродяться дощем (О. Логвиненко). А то мов битва зчиниться між туч, вони пропливуть ген-ген за круговиди… Та раптом всі дива розкида буревій, розбурхана гроза покаже норов свій (О. Доріченко ). Пройшли чорносмородинові грози по зморшках розманіжених доріг (Л.Весела ). У твоєму саду мене стріла жоржина, привела до дверей і вклонилась услід (В. Сироватко ). Двері не замкнено, тільки причинено. Щира спонука – заходь (В. Мельник ). Тут стомлена душа блаженну тишу п’є, шум од шляхів сюди не долинає… (О. Доріченко ). Ми не прийшли. Ми завжди тут, на цій землі родючій України, орали землю, сіяли, жили, свої пісні співали солов’їні (Л.Коваль) .
Вправа 175.
Напишіть текст під диктовку. Звірте з написаним. Визначте всі повторені орфограми.

Перерва в роботі
Що, на вашу думку, спільного між школярами, студентами і, уявіть собі, депутатами? Я вже мовчу про собак. Мабуть, ніколи не здогадаєтеся: канікули! Не знаю, як у депутатів, а невже й у чотириногих друзів бувають канікули?

Історія цього солодкого кожному школяреві слова сягає сивої давнини, отож полиньмо до



Стародавнього Риму. З двадцять другого липня по двадцять третє серпня Сонце перебуває
в сузір'ї Пса, а поява над горизонтом зірки Сиріус із цього сузір'я збігалася з початком
великої спеки, тому саме в цей час римський сенат робив у своїх засіданнях перерву, яку називали канікулами. Чому саме так називали? Ось тут і зарито собаку: якщо перекласти з латини слово «канікули», то й вийде назва нашого чотириногого друга. Згодом канікулами почали називати літню перерву в роботі навчальних закладів, а ще пізніше— узагалі будь-яку усталену перерву в навчанні учнів і студентів.
До речі, цим словом називають сьогодні й перерву в роботі Верховної Ради України.
І вкотре переконуєшся: скільки таємниць приховує мова — цей океан людської творчості й мудрості! 161 слово (3 часопису).






Сприймання чужого мовлення. Відтворення готового тексту




Вправа

176.
Прочитайте текст. Виконайте наступні завдання.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал