Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури Українська мова для студентів І курсу збірник вправ



Сторінка1/7
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.14 Mb.
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7
Миколаївський будівельний коледж
Київського національного університету будівництва і архітектури



http://cs10233.vk.me/g38062809/a_726d1b70.jpg

Українська мова


для студентів І курсу

збірник вправ


Миколаїв 2014

Рекомендовано рішенням циклової комісії філологічних дисциплін Миколаївського будівельного коледжу КНУБА
Протокол № 4 від 14 жовтня 2014 року
Голова циклової комісії Т.В.Коновалова

В.О.Безугла, Українська мова. «Практична стилістика і культура мовлення», «Стилістичні і словотворчі засоби стилістики, фонетики, лексикології, фразеології», «Орфографія».


10 клас. 11 клас. Посібник для студентів перших курсів. (з доповненнями і змінами)- Миколаїв: Підручник, 2013. Збірник вправ складається з двох частин: «Лексика, стилістика і культура мовлення» , «Орфографія», «Фонетика», «Морфологія», «Синтаксис».
Збірник відповідає вимогам програми з української мови загальноосвітньої школи і призначений для студентів першого курсу і викладачів української мови коледжу.

Анотація


Пропонований практичний збірник вправ призначений для студентів першого курсу на заняттях з української мови, відповідає вимогам програми з української мови для студентів першого курсу і надасть можливість узагальнити, систематизувати, закріпити і самостійно перевірити знання правил українського правопису з орфографії,фонетики, синтаксису, а також допоможе з’ясувати стилістичні засоби лексикології , фразеології, сприйняти чуже мовлення, відтворити готовий текст, долучитися до активної самостійної роботи, підготуватися до тематичних і підсумкових атестацій. У збірнику представлено практичний матеріал, рекомендований до розгляду програмою.
Збірник передбачає повторення основних орфографічних норм, вивчених у попередніх класах. Він спрямований на закріплення навичок правопису.
Вправи, розміщені в збірнику, узагальнюють найважливіші правила орфографії для розуміння теоретичного матеріалу.
Все це дозволить студентам ефективніше підготуватися до державної
підсумкової атестації.
Збірник вправ з української мови розрахований для першокурсників і викладачів української мови Миколаївського будівельного коледжу.


Рецензія



на збірник вправ з української мови, упорядкований старшим викладачем вищої категорії кафедри української мови і літератури Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури Безуглою Валентиною Олексіївною.
Збірник вправ складений для студентів І курсу Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури і має на меті проведення підсумкового контролю вмінь і знань з дисципліни «Українська мова» на першому курсі навчального року.
Мета збірника – виконання вправ на заняттях з української мови протягом першого і другого семестрів.
Узагальнення знань студентів відповідно до вимог програмового матеріалу з «Орфографії», «Фонетики», «Морфології», «Синтаксису»,
« Лексики» , закріплення навичок мовних розборів, розвиток умінь висловлювати думки та судження в усній та писемній формах з метою поглиблення інтересу до лінгвістичної науки – все це враховано і висвітлено в збірнику, а також вдало дібрано завдання, згруповано орфограми.
Запропонована схема роботи над підвищенням рівня грамотності дає змогу першокурсникам повторити правила, закріпити навички їхнього застосування, виробити автоматичність грамотного письма.
Збірник вправ відповідає програмі і вимогам, що ставляться до такого виду робіт.





Вправа 1.
Прочитайте тексти. Визначте, до яких стилів мовлення вони належать. Доведіть свою думку, наводячи стильові риси.

Людина створила культуру, а культура — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура - це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного соціуму, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизникам культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людини з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї як від громадянина, свідомого творця матеріальних і духовних благ, патріота й інтернаціоналіста.

Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості. Мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.

Сьогодні культура і мова виявилися об'єднаними в царині духовних вартостей кожної людини і всього суспільства. Мабуть, ніхто не буде заперечувати, що в низькій культурі мови виявляються виразні ознаки бездуховності...

Мовна неграмотність, невміння писати елементарний текст, перекласти його з української мови на російську і навпаки чомусь перестали сприйматись як плями на службовому мундирі.

Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності, думки розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного, справжнього патріотизму. Культура мови передбачає вироблення етичних норм міжнаціонального спілкування, які характеризують загальну культуру нашого сучасника.

(За В. Русанівським)
Культура мовлення – це система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній).

Належна культура мовлення – це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мовлення є подолання «мовних стереотипів»: стереотипи мовлення – це стереотипи мислення.

Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій.

Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовленнєвого спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.


(За В. Іванишиним і Я. Радевичем-Вінницьким)
Завдання:
1.Доберіть заголовки до кожного тексту.

2.Висловіть свої думки про значення культури мовлення.

3.Як ви підвищуєте власну культуру мовлення?

Вправа2.
Розгляньте пам’ятку «Шляхи підвищення особистої культури мовлення». Дайте відповідь на питання:

1) Які найбільш ефективні, на вашу думку, шляхи підвищення культури мовлення?

2) Які методи підвищення власної культури мовлення ви використовуєте, а про які дізналися вперше?

3) Як ви розумієте вислів «навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу»?



Пам’ятка «Шляхи підвищення особистої культури мовлення».

  • Виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу.

  • Не говорити квапливо, без пауз, «ковтаючи» слова.

  • Частіше «заглядати у словник» (М. Рильський), правопис, посібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова.

5



  • Читати вголос (особливо прозові тексти), із дотриманням усіх
    аспектів нормативності.

  • Заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршовані.

  • Оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення.

  • Привчити себе до систематичного запису власних думок та спостережень, щоденникових записів, сімейної хроніки тощо.

  • Виробити звичку читання з «олівцем у руках» – жоден цікавий
    і вартісний вираз не повинен бути втрачений.

Вправа 3.
Прочитайте тексти. Дайте відповіді на поставлені нижче запитання.
1) Мовлення є сукупністю мовленнєвих дій, кожна з яких має мету, що випливає із загальної цілі спілкування. У мовленні реалізуються всі мовні засоби та виражальні можливості. Водночас мова збагачується через мовлення. Стилістика вивчає мову й мовлення, а саме займається відбором виражальних мовних засобів для їх функціонування в мовленні. Одним з критеріїв доцільного відбору є правильність, тобто дотримання мовних норм. Це питання належить до культури мовлення. Отже, стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення, і спільне в цих науках – дослідження правильності й нормативності мовлення.

2) Стилістика як наука розглядає виражальні мовні засоби і стилі мовлення. У залежності від предмету дослідження виділяють стилістику мови й стилістику мовлення.
3) Стилістика мови вивчає стилістичні ресурси всіх мовних рівнів: лексики, фразеології, морфології, синтаксису. Стилістика мови включає поняття синонімії (лексичної, морфемної, граматичної – морфологічної й синтаксичної). Емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ – теж невід’ємний компонент стилістики, невіддільний від явища синонімії, оскільки емоційно-експресивні елементи характерні для окремих синонімічних варіантів як засоби вираження їх стилістичної функції. Наприклад, іменник губи – стилістично-нейтральне слово. Зате його синонім уста має відтінок урочистості й вживається здебільшого в художньому стилі.

4) Стилістика мовлення охоплює функціональні стилі мовлення (науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, художній і розмовний), загальні ознаки стилю:

функцію висловлювання (спілкування, повідомлення);

завдання мовлення, мовленнєву ситуацію, тему і форму висловлювання;
стильові риси (образність – відсутність образності, емоційність – нульова емоційність);

мовні засоби (фонетичні, лексичні, словотвірні, морфологічні, синтаксичні) (За М.І.Пентилюк)


Запитання:

1. Які особливості мовлення вивчає стилістика, а які – культура мовлення?

2. Чим відрізняється стилістика мови від стилістики мовлення? А що в них спільного?

3. Як емоційно-експресивне забарвлення мовних явищ співвідноситься з поняттям синонімії?

4. Як ви вважаєте, яким чином відсутність образності й нульова емоційність можуть охарактеризувати функціональний стиль?

Вправа 4.
Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Як впливають на стиль тексту виділені слова? Доберіть до виділених слів нейтральні синоніми й запишіть їх.
З якого твору взятий цей уривок?

В давніх літописах наших єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці найсвятіші почування.

Не блищить воно красою слів гучних і мальовничих,

Не вихвалює героїв та їх вчинків войовничих.

Ні, про інше щось говорить те старе оповідання.

Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування.
І воно живить надію. Певну віру в ідеали тим,
котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали… (М.Вороний)
6

Вправа 5.
Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть їх значення. Які вимоги щодо культури мовлення закладені у цих прислів’ях і приказках? За допомогою яких засобів у них досягається емоційна виразність?

1.Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. 2. Рана від меча загоїться, а від лихого слова – ніколи. 3. Впік мене тим словом, не треба й вогню. 4. Гостре словечко коле сердечко. 5. На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 6. Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 7. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, і один язик, щоб менше говорив. 8. Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 9. Дурний язик попереду розуму біжить. 10. Дурний язик – голові не приятель.


Вправа 6.

Прочитайте текст. Визначіть, до якого стилю він належить. Випишіть емоційно забарвлені слова.

МАМИНІ КАЗКИ


Я любив довгі зимові вечори. За вікном завивала хуртовина, мороз мурував дивовижні узори на шибках, а в хаті було затишно й тепло.
Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка. А мати сиділа, звісивши ноги донизу, і тихим, задумливим голосом оповідала казки.

І я переживав за безталанного Йвана, якого всі кривдили, вважали дурником. І дуже тішився, що він виявився і не дурним, і не безталанним, а виходив переможцем з великих випробувань. Я захоплювався маленьким Котигорошком, який визволяв народ рідний з лютої зміячої неволі. І сміявся щасливо, коли казка незмінно приводила до радісної розв'язки.

Ой, який же мудрий і людяний наш народ! Він знає в серці своєму, що ніколи не можуть перемогти зло і ненависть, що завжди в кінці битви життєвої перемагає

правда й любов, як би глибоко вона не була захована слугами мороку у в'язниці, як


би міцно не кували її в залізні кайдани!

Ті чарівні казкові ідеї незримо лягли в моє дитяче серце, день за днем формуючи свідомість. І за те людяне, ясне, що друзям моїм припадає до серця при зустрічі зі мною, велика дяка тобі, Мати. (За О. Бердником)


Вправа 7.
Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Уставте, де потрібно, пропущені букви.
Він прокинувся увеч.рі довго пив чай а коли зовсім .темніло став .биратися у свою п’яту вила.ку. (Л.Первомайський). На півночі купчилися цілі башти й фортеці з хмар там завмерли н.наче хвилі бавовняного моря перед тим як затопити з.млю (Ю.Яновський). А потім і .астя і горе обірвались так раптом (Леся Українка ). Ліс іще дрімає а з синім небом щось дієт.ся воно то .блідне наче від жаху то .палахне сяйвом немов од радощів (М.Коцюбинський). Оксані радість мати одрізала з полотна хустку а порошком пофарбувала в ч.рвоний колір (А.Шиян). Пригаду.ш. як у школі задачка як прав.ло має одну відпові.ь тільки до неї пр..ходять або корот.ою або довшою дорогою (Є.Гуцало). Мати украд.ки висушує кін.цями хустини зволож.ні очі й наче виправдовуєт.ся Ось пов.черяємо і я наспіваю тобі кол.скових (В.Скуратівський). Лаврін не пог.няв волів він забув і про воли і про мішки й тільки д.вився на Мелашку ( І.Нечуй-Левицький).
Вправа 8.

Складіть висловлювання в публіцистичному стилі на тему «Молодь і культура мовлення», розширивши тезу Олеся Гончара: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворень, повернути нашій мові справжню народну красу — це справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов’язок перед незалежною, вільною Україною».
Вправа 9.
Уважно прочитайте текст.
У якому стилі він оформлений? Доведіть свою думку. Визначіть тему й основну думку прочитаного. Доберіть у якості заголовку одне речення з тексту.
З того, як говорить людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова,
7
багатшою на лексичний запас, розмаїтішою епітетами, метафорами, влучними порівняннями, барвистішою вживанням прислів’їв, приказок і приповідок. У природі не буває людей, що визначились би високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна, мовою.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру — це боротьба за культуру взагалі.

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір'ях мові, людському слову! У народі вірили колись, що словом можна скарби в землі знаходити, хвороби та всякі недуги лікувати, від лихої людини та звіра оборонитись. «Що вимовиш язиком, того не витягнеш волом»,— запевняє народна мудрість. Та про тих, хто не стежить за своєю мовою, у народі кажуть: «Не тямить голова, що язик лепече».

Правильно й чисто говорити рідною мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників. Це — не тільки ознака, але й обов’язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того, працює людини розумово чи фізично (За Б.Антоненком-Давидовичем).


Стисло перекажіть прочитаний текст.

Поміркуйте над запитанням:

Чи тотожні поняття «правильне мовлення» й «красиве, комунікативно доцільне мовлення»? Яке поняття ширше?


Вправа 10.
Розгляньте схему. Зробіть висновок про рівні володіння мовою.



ВИЩИЙ РІВЕНЬ



стилістична норма

регламентує відбір мовних засобів залежно від ситуації



комунікативно доцільне, красиве, емоційне, виразне мовлення

____________________________________

НИЖЧИЙ РІВЕНЬ



мовна норма –

закріплені практикою зразкового використання загальноприйняті правила.



чисте, правильне мовлення




Чи можливо досягти вищого рівня, не знаючи мовних норм? Аргументуйте свою відповідь.
Вправа 11.
Зробіть спостереження за мовним матеріалом
М. М. Коцюбинського. Як видно з авторського рукопису, взяті в дужки слова письменник, виправляючи текст, замінив синонімами. Поясніть доцільність такої заміни.

1. По цій коротенькій прелюдії, виконаній з обох сторін однаковим тоном (одним голосом), знялася ціла буря голосів. 2. Каруца впірнула (вкотилася) у хвилю ясного світла й покотилась берегом Пруту. 3. Чи варто було стільки вчитись, щоб запорошити душу пилом (порохом) одвічних паперів? 4. Андрій підійшов до хати. Криза, похилена халупка (хатинка), з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих, з забитими


вікнами осель (хатинок).5. Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній (у чистій), немов на Великдень, хаті, в чистій одежі. 6. Тим часом рій згадок викликав у пам'яті давно забуті обличчя й події, колись пережиті почуття (емоції). 7. Вона не могла з певністю сказати, чи то був сон, чи привид (галюцинація). 8. При повній (абсолютній) тиші в повітрі густий гай легко затримав зібране за день тепло. 9. Піднявся з кушетки (з канапи) на розбитих, старечих ногах і підійшов до вікна (3 творів М. Коцюбинського).
Вправа 12.
Уважно прочитайте речення та словосполучення
. У якій групі передані абсолютно однакові смислові значення між реченнями(або словосполученнями, а в якій значення трохи розрізняються? 8

а) Цим літом я відпочивав на Кримському узбережжі — У це літо я відпочивав на Кримському узбережжі; чужі нам погляди — чужі для нас погляди; питати матері — питати в матері, сяяти в небі — сяяти на небі; торкатися до столу — торкатися стола.

б) Вона згорблена від старості — Вона згорблена від того, що стара — Старість змушує її горбитись — Старість горбить її — Вона згорблена старістю — Вона згорблена через старість.
Вправа 13.
Прочитайте наведені
конструкції й визначити, які з них знаходяться в синонімічних відношеннях, а які – у варіантних. Дослідіть, чим відрізняється структура поданих конструкцій. Випишіть в один стовпчик синонімічні конструкції, а в інший – варіантні.

Дивиться вовком – дивиться, як вовк; встань! — встать!; наказ про наступ — наказ наступати; я не читав книгу — я не читав книги; йти від міста — йти з міста; любити дитину — відчувати любов до дитини; висловити щиру подяку — щиро подякувати; кароокий хлопчик — хлопчик з карими очима; вибивати ковдру — вибивати пил з ковдри; відстань між ними зменшилась удвічі – відстань між ними скоротилась удвічі.


Вправа 14.

Знайдіть стилістичні помилки й відредагуйте наведені речення.

1. У прощавшогося хлопця був розгубившийся вигляд. 2. Опинившись у лісі, нам стало страшно. 3. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість. 4. Переживаючий за свій клас учень має усі завдання виконувати відмінно. 5. На слідуючій неділі відбудеться засідання наукового гуртка, у ньому приймуть участь студенти нашої групи. Усі вони являються членами цього гуртка. 6. Я рахую, що ви вірно кажете. 7. Приведу кілька прикладів. 8. Відношення у колективі були дружні. 9. Всі ми маємо відношення до сучасних подій. 10. Не можу ще казати якісь попередні висновки.


Вправа 15.
Зробіть переклад українською мовою
, дотримуючись норм сучасної української літературної мови.

1. Что касается моего обучения, то у мамы со мной не было никаких проблем. 2. Редакция получила много писем по этой теме. 3. Я живу на улице Богдана Хмельницкого. 4. Все, кого касается данная тема, должны выразить свое отношение к ней. 5. Данные по исследованию были подтверждены. 6. Статья напечатана в научном журнале.


Вправа 16.
Запишіть правильні конструкції
замість наведених калькованих.

Напечатати звіт, ваше кінцеве рішення, даже дивно, а ми зі своєї сторони, перейти на іншу сторону, я до вас по справі, приносити збитки, пропуск на завод, вірна відповідь, відділ по міжнародним зв'язкам, напоминати про зустріч, неділю тому назад, я не сторонник силових методів, у сім годин вечора, бувший мій колега, більша половина опитів, підписка на газети, при вашій допомозі, мій батько робочий.


Вправа 17.
Зробіть переклад українською мовою
наведені словосполучення. Запам’ятайте нормативні українські конструкції.
Сторониться его; насмешничать над ним; издеваться над ним; глумиться над ним; горевать о сыне; удивляюсь тебе; укорять его; благодарю его; печалиться об утерянном; причинить горе; обратиться за помощью; пренебрегать им; презирать его; был обязан ему успехом.
Вправа 18.
Поділіть слова на склади, визначте відкриті і закриті склади:
Ліс, день, звір; яма, сила, книжка; сорока, ялинка, серденько; материнка, забезпечити, високотемпературний, урізноманітнюватися, переконати, мова; витівки, зайчик, перстень, висота, пригода, листя, діждатися, синька, бджілка, везти,вишня, нижній, затріщати, перукарня, темно.
Вправа 19.
Перепишіть слова, поставивши в них наголос?
Книга, пергамент, олівець, засипати — засипати,    книжки — книжки,
атлас — атлас,  стіни — стіни, ніколи — ніколи,    пісні — пісні, літа — літа;    жита —
9
жита, первісний, мабуть, назавжди, деревце, також.
Вправа 20.
Поділіть слова на склади для переносу з рядка в рядок.
Пайок, сльоза, сиджу, бджола, віддзеркалити, знання, нововведення, лійка, лінійка, копійка.
Вправа 21.

Подані словосполучення з багатозначними словами призводить, призвести напишіть українською мовою, використавши подані в довідці дієслова.

а) Производить впечатление. Производить нове слова от корня. Производить следствие.


Производить предметы широкого потребления.

б) Произвести начисление. Произвести опустошение. Произвести ремонт. Произвести в чин.

Довідка: а) провадити, виробляти, справляти, утворювати; б) відремонтувати, нарахувати, надати, спустошити.
Вправа 22.
Запишіть подані висловлювання про мову. Букви, що позначають м'які приголосні звуки, підкресліть однією лінією, букви, що позначають пом'якшені звуки, – двома. Поясніть, чим позначається м’якість на письмі.

Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця і української землі (Д. Павличко.)

Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинен мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. Треба працювати над культурою своєї мови, над її збагаченням, витонченням і загостренням (М. Рильський.)



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал