Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури



Сторінка4/10
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.93 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема – оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного.
Ідея - утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

Головною у творі стає людина, її психологічний стан і ціна духовних надбань людини, що виявлені через її інтимні переживання, які надалі набувають загальнолюдської значимості, всесвітнього звучання. Глибокий, сповнений національного пафосу цей твір закорінений у народну свідомість українця. Він вражає доцільністю й багатством образів, глибиною ліризму, красою й величчю ідеї, казково національною символікою. Але всі сюжетні й образні чинники спираються на реалізм духовного й соціального життя українців.



3. Багатоплановість художнього змісту (сюжет і композиція)

В основі сюжету драми Лесі Українки лежить гострий соціально-психологічний конфлікт: мрія і дійсність, невідповідність дійсності поетичній мрії героя. Поетеса прагнула показати зіткнення багато обдарованої художньої натури з людською обмеженістю і бездуховністю.



Конфлікт розкривається через взаємодію реальних і казкових образів, своєрідне переплетення життя природи з життям людини.

З точки зору естетики, новаторство Лесі Українки полягає у створенні в драматичному просторі галереї протидіючих думок, ідей, життєвих філософій, пристрастей.



У композиції драми це відбивається так, що конфлікт – як найвища точка сюжету драми – розгортається в останніх сценах твору, де містяться драматичні монологи та гострі й стислі діалоги.

Зовнішньою композиційною особливістю драми є відсутність поділу актів на яви. Весь твір складається з прологу і трьох дій. Пролог являє собою самостійну драматичну сцену, прямо не зв’язану з розвитком сюжету. Він вводить читача у світ природи, знайомить із фантастичними істотами, які заселяють волинські хащі та лісове озеро. У пролозі окреслюється недобре, вороже, ставлення «водяного роду» до людини. (Згодом воно позначиться на подальшому розвитку подій).

У створенні певних емоційних настроїв важлива роль у творі надається поетичним ремаркам, що ретельно описують пейзаж на сцені, відбивають емоційний стан персонажів, що є ще одним позитивом у сюжеті твору, оскільки читач має можливість краще зрозуміти психологію героїв.

Глибоким психологізмом пройнятий монолог Мавки, але закохана вона вже на початку дії підсвідомо відчуває трагічний кінець кохання свого, тому і побудований він у Формі внутрішнього діалогу – запитання і відповіді самої Мавки. Лейтмотив журби і туги,


започаткований цим монологом пройде через весь твір. Цей монолог спів про невмирущість духовної краси, про вічність справжнього кохання. А природа відновить своє: з вогню. Попелу і води виросте нова вербиця.

В останніх рядках драми проголошується реалістична і абсолютно земна творча


24

доктрина авторки – життя не здолане, краса не здолана. Людська творчість і наполегливість створить нову красу і нову мрію. Драма стає маніфестом, що відбиває філософські переконання самої поетеси.

4. Проблематика твору: загальнолюдського і філософського змісту

У «Лісовій пісні» з усією гостротою і новизною художнього втілення були поставлені вічні загальнолюдські філософського змісту проблеми:



- реалізація творчих можливостей особистості, а надто митця;

- людина і природа;

- сімейне щастя і любов;

- сенс життя;

- добро і зло, гідність і безчестя;

- свобода і неволя.

Отже, драма є глибоко філософським твором про взаємодію добра і зла,


прекрасного і потворного. Це гімн єднанню людини і природи, натхненна пісня про велич духовного, про порив людини до Щастя, її боротьбу за вільне, красиве, духовно багате життя.
5. Прототипи образів твору

Прототипами реальних образів були волинські селяни, подібні тому ж Левові Скулинському, розповіді якого письменниця ще дитиною слухала в селі Немічному.



6. Характеристика героїв твору

У драмі поєднуються два світи – надприродній і реальний. І кожен з них має своїх представників. Надприродній світ представлений образами Мавки, Лісовика, Того, що греблі рве, Русалки Водяної, Злиднів, Водяника, Перелесника, Русалки Польової, Куця, Потерчат, Пропасниці. Лісові істоти набувають рис людських, вони живуть і діють подібно до людей. Але у них своє особливе світосприйняття, у кожного свій характер, своє завдання у житті. З цими надприродними істотами живуть і спілкуються звичайні люди, волинські селяни, що є представниками реального світу у драмі – дядько Лев, Лукаш та його мама, Килина. Завдяки динаміці сюжетних дій розгортаються характери головних героїв.



План-характеристика образу Мавки

1. Місце Мавки в системі образів «Лісової пісні».

2. Риси характеру героїні.

3. Прийоми змалювання образу.

4.Як розкривається характер Мавки в її вчинках у стосунках з іншими персонажами? Які висловлювання дійових осіб доповнюють характеристику героїні?

5. Як характеризує Мавку її любов до Лукаша?

6. Портретні риси як засіб розкриття душевної краси героїні.

7. Роль пейзажу в розкритті психологічного стану Мавки.

8. Мовна характеристика образу.

9. Ставлення Лесі Українки до своєї героїні.

10. Значення образу Мавки для розуміння ідейного змісту твору.

План-характеристика образу Лукаша

1. Позитивні задатки в характері, творча обдарованість Лукаша (лагідність, щирість, музикальність).

2. Вплив дядька Лева на формування кращих рис в характері юнака ( любов до природи, віра в безмежні можливості людського пізнання, працьовитість, правдивість, чесність, любов до народної творчості).

3. Негативний вплив на Лукаша його оточення та обставин життя (нерішучість, безвольність, непослідовність у вчинках і почуттях, відсутність внутрішньої гармонії, інстинкт власника).

4. Зближення з Мавкою – перемога світлого й благородного в характері героя.

5. Причини трагедії Лукаша.

6. Ідейний зміст образу.

План-характеристика образу дядька Лева

1. Місце дядька Лева в системі образів драми.

2. Безкорисливість – провідна риса характеру персонажа.

3. Художні засоби розкриття персонажа.

А.. Зображення дядька Лева в його діях і вчинках.

Б. Портрет дядька Лева.

В. Показ взаємин дядька Лева з іншими персонажами та їхнє судження про нього.

Г. Мовна характеристика героя.

4. Дядько Лев – реалістичний образ мудрого й щирого селянина.


25

7.Значення образів-символів у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Загалом «Лісова пісня» поєднує в собі народну демонологію, космогонію, казкові


образи, тобто такі міфологічні пласти, які в усній фольклорній традиції
вважаються не сумісними. Більше того, будь-який фольклорний твір міфологічного змісту розповідає про стосунки людини з якимось одним міфологічним персонажем, а в «Лісовій пісні» є їх багато.
Усього у творі використано їх понад сорок. І кожен з них має своє символічне значення.

Ліс – постійне місце перебування міфічних істот, предметів, які від природи є його невід’ємною частиною, тобто вони живуть, ростуть у його теренах.

У творі – символом безмежного народного багатства, природне середовище, де всі мають волю й незалежність.



Доля – це символ вищої сили Бога, щастя, талану.

У творі вона є невід’ємним образом кожного героя, як провідника життя.

Письменниця, як вже згадувалось, використовує ряд образів – символів рослин. Мавка зверталась до Лукаша: «…А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю, але вона занадто вже смутна, така бліда, похила та журлива, - я часто плачу, дивлячись на неї. От вільхи не люблю – вона шорстка. Осика все мене чогось лякає; вона й сама боїться – все тремтить. Дуби поважні надто. Дика рожа задирлива, так само й глід і терен. А ясень, клен і явір – гордовиті. Калина так хизується красою, що байдуже їй до всього на світі…». Кожен цей образ має не лише своє символічне значення, а й є відображенням рис характерів людей. Тому використовуючи ці образи-символи письменниця хоче ще раз нам довести невіддільну єдність людини і природи.

Калина – кущова рослина є символом України. Завдяки своїм незвичним плодам, вона стала символікою України. ЇЇ плоди – гіркі, як і життя людей, білі віночки – квіти асоціюються із чистотою і незайманістю. Червоні кетяги – символ плодовитості і зрілої жіночої краси, а також асоціюються з краплинами пролитої крові козаків за волю України, що є ще одним символом – пам’яті непоборного українського козацтва.

Верба – першоджерело творення світу або Прадерево життя.

У драмі «Лісова пісня» Мавка стає вербою, цим вона очищається. Леся Українка, використовуючи цей образ, показує ідею незнищеності Мавчиного духу, ту особливість цього дерева, яка зробила його священним, - здатність воскресати.



Дуб – світове дерево, що уособлює світобудову.

Саме з дубом пов’язує Лісовик прихід людей до лісу, бо саме його (дуба) дядько Лев урятовує, не дозволивши продати його. З дубом пов'язує своє життя і смерть дядько Лев.

Дядько Лев і старезний дуб – «скеровані один на одного паралельні образи, кожен з яких підкреслюються іншим». У цих паралельних образах показано гармонійні взаємини людини й природи, шанобливе ставлення до народної культури, осягнення найпотаємніших глибин буття, мудрість віками виробленої народної етики.

Осика – символ смерті, прокляття і водночас оберіг від злих сил.

Поряд з рослинними образами-символами письменниця використовує і міфічні.



Перелесник – той, хто своїми чарами зваблює молодих дівчат і зводить їх.

Змія-Цариця – лісова корона – чарівна намітка. Змія, що має владу над усім зміїним царством. Основним атрибутом її влади є золота корона, яку вона залишає на зміїному весільному гульбищі на намітці, про що йдеться і у драмі «Лісова пісня».

Потерчата – загублені діти. У творі ще й байстрята. За народними уявленнями, загублені діти не мають доступу в царство вічного спокою, а тому постійно перебувають на межі двох світів: цього і того. Так у творі потерчата з каганцями блукають по болоті і чіпляються живих людей, лякаючи їх.

Русалка (мавка, лоскотуха) – казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими хвилястими косами. Вона є символом спокуси, небезпеки, яка чатує на людину у воді. А також вона є символом краси водної стихії, такою і виступає у творі. «Лісовик»– господар лісу. Тіло його покрите вовчою або ведмежою шкурою. Оберігає звірів від хижаків і мисливців, доглядає ліс.

Водяник – злий дух, який живе в озерах, ставках, річках. Господар водойм, головний над русалками. У гніві руйнує греблі, млини, розливає річки, топить людей.
Вовкулака – напівфантастична істота, людина у вовчому вигляді. У драмі Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку за те, що той зневажив кохання Мавки, послухався
матері і одружився на Килині. Перетворення відбувається тоді, коли молода переходить до молодого. Постать Лукаша-вовкулаки – це образ, сповнений внутрішнього протиборства людини з собою.

Тобто він не зміг стати своїм серед чужих, а чужим серед своїх.

Хоч Лукаш незвичайним способом позбувається чарів Лісовика, та він усвідомлює, як
26

багато в нього забрано навіть з того, що для інших є загальнодоступним: право на сімейний лад, на


людське життя. І він тоді бачить перед собою Злидні, які звичайна людина бачити не може.

«Злидні» – маленькі ненажерливі істоти або дідки-жебраки, що

поселяються там, де люди живуть дуже бідно.

Тому, коли Мавка звільнилась від пут темного мороку, щоб повернути Лукаша до повноцінного людського життя, бачить лише його «людську подобу».І він тікає не від Мавки, не від вовків і не від людей, а від самого себе. У той час, коли Мавка гине, щоб відродитися, Лукаш живе, щоб швидше вмерти.

Далі до героя приходить його доля, вона опікає людину впродовж усього її життя, але на очі показується лише тоді, коли та перебуває на дорозі небуття.

Поряд з образами-символами Леся Українка описує у творі і народні обереги, які використовує у своїх ворожіннях дядько Лев.

Хрест – оберіг від диявола; терлич – від русалок та перелесника;

осиковий кілок – від упирів; мак-відюк – від неупокоєних мерців усіх ґатунків та відьом.

Всі ці атрибути використовує дядько Лев, який у творі виступає смисловим еквівалентом часово-просторового ладу, для урівноваження співвідношення добрих і злих сил у навколишньому світі.



8. Елементи казки у творі

Сам жанр драми свідчить про те , що він наскрізно є казковим. Про це свідчить використання письменницею не лише фантастичних, міфічних героїв, але й наділення їх живою розмовною мовою, через яку вони розкривають нам свій фантастичний і, водночас реальний світ. Це і діалог русалки з «Тим, що греблі рве», русалки з Водяником, перевтілення головних героїв: Мавки у вербу, Лукаша у вовкулаку. Та ще ряд інших казкових елементів, що перетворюють цей твір з драматичного у казково-фантастичний.



Теми для творів-роздумів

1. «Як би я був Лукашем...»

2. «Проблема щастя в драмі «Лісова пісня» Лесі Українки».

3. Образи-символи у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.



Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поеми та драматичної поеми, проаналізуйте їх особливості.

2. Чому твір Лесі Українки «Лісова пісня» називають драмою-феєрією?

3. Дайте визначення драматичного етюду та образу-символу.

4. На чому побудовано сюжет драми?

5. Проблематика твору.

6. Прототипи героїв драми.

7. Хто така Мавка? Яку ідею вклала поетеса в цей образ?

8.Яка відведена їй роль фольклорної образності у драмі Лесі Українки?
Список літератури

1. Леся Українка. Бояриня: драм поема; Лісова пісня: драма-феєрія в 3-х діях. –


К.: Укр. Письменник, 2000. – 176 с.
2. Хвиля М. Квіт душі мого народу // Дивослово. – 2004. - №11. – С.43-45.

3. Мірошниченко Л. Генезис «Лісової пісні» Лесі Українки: Зародження образів // Укр. мова та література. – 2004. - №25-28. – С. 66.

4. Запорожець П. Відкриваючи таємницю історії: нова книга про Лесю Українку // Освіта. – 2004. – 5-12 травня. – С.12.

5. Гуменюк В.Л. Українка і театр // Дивослово. – 2004. - №2. – С.14.


6. Лісник В.М. «Ні! Я жива! Я буду вічно жити». Образ Мавки у драмі «Лісова пісня» Лесі Українки // Все для вчителя. – 2004. - №1-2. – С.41.
7. Петров Р. Лісова пісня // Укр. Мова та література. – 2000. - №15. – С.25.

8. Літературознавчий словник-довідник / уклад.: Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: Молодь ВЦ»Академія», 1997. – 752 с.

9. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації.— К., 1999.

10. Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки // Слово і час.— 1991.— № 3.

11. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // Бойко Ю. Вибрані праці.— К., 1992.

12. Борисюк Т. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Затоплений дзвін» Гергарта Гауптмана // Слово і час.— 1990.— № 3.

13. Геник-Березовська З. Драматична творчість Лесі Українки в тогочасному літературному контексті // Геник-Березовська З. Грані культур: Бароко. Романтизм. Модернізм.— К., 2000.

27
14. Давидюк В. Позатекстова міфологічна символіка «Лісової пісні» // Дивослово.— 1994.№ 2.

15. Донцов Д. Поетка українського рісорджимента (Леся Українка).— Львів.— 1992.

16. Драй-Хмара М. Бояриня // Леся Українка. Бояриня.— К., 1991.

17. Євшан М. Леся Українка // Євшан Микола. Критика. Літературознавство. Естетика.— К., 1998.

18. Жулинський М. Леся Українка // Слово і доля.— К., 2002.

19. Зборовська Н. Моя Леся Українка. Есей.— Тернопіль, 2002.

20. Камінчук О. Художній світогляд та особливості поетики Лесі Українки // Дивослово.— 2003.—№ 1.

21. Криловець А. «Сім струн я торкаю» (Із секретів поетичної творчості Лесі Українки) // Дивослово.— 1995.— № 7.

22. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки. Нариси з психології творчості та текстології.— К., 2001.

23. Филипович П. Образ Прометея в творах Лесі Українки // Дивослово.— 1996.— № 2.

24. Франко І. Леся Українка // Франко Іван. Зібр. творів: У 50 т.— К., 1981.— Т. 31.

25. «Хотіла б я піснею стати»: Матеріали для проведення позакласного часу з теми «Леся Українка та музика» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 2000.— № 2 (журнал присвячений Лесі Українці).

26. Шевчук Т. Тестові завдання до теми «Творчість Лесі Українки» // Дивослово.— 1995.-№ 8.



САМОСТІЙНА РОБОТА- 4 години
1. М.Коцюбинський. Новела «П’ятизлотник», «Що записано в книгу життя» - зображення психологічного стану героїв, гуманізм новел. -2 години.
2. В.Винниченко. Новела «Салдатики!». Сюжет новели, проблематика. - 2 години.

Запитання для перездачі Модуля № 2
1.Борис Грінченко Як показано в творчості Грінченка прагнення людини до добра та любові?
2.Розкрити ідею служіння митця народові в новелі «Інтермецо» Коцюбинського.
3.Дати характеристику образам-символам в новелі «Інтермецо».
4.Як відтворено народні звичаї та обряди в творі «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського
5.Зображення психологічного стану героїв, гуманізм новел «П’ятизлотник».
6.Мотиви лірики Лесі Українки. Довести на епізодах з твору «Лісова пісні» віру в перемогу високих людських ідеалів.
7. Розповісти про Мавку та Лукаша.

8.Трагічна подія чи ситуація в новелах Стефаника?


9.Трагічна історія родини Федорчуків з повісті «Земля» О. Кобилянської10.Ідейний зміст і художні особливості поезій Миколи Вороного
11.Експресивність патріотичних почуттів в творчості О.Олеся
12.Сатира на буржуазну, міщанську сутність українського лібералізму в творчості В.Винниченка
13. Розповісти напам’ять вірші: «Contra spem spero», монолог Мавки, «Чари ночі», «Блакитна Панна».

Модуль № 3 ( 1курс 2 семестр)


Назва теми

Год.

Загальний огляд: «українське Відродження» - унікальне культурно-соціальне явище 20-х років ХХ ст.; літературний процес (стильові течії, літературні угрупування, ідейно-тематичне спрямування літератури); літературна дискусія та участь у ній ідеологів модернізму та соцреалізму. Поняття про «розстріляне Відродження». Поезія 20-30-х років. Павло Тичина. Загальний огляд творчості поета. Поезії: «Арфами, арфами...», «Пам’яті тридцяти», «Гей, вдарте в струни, кобзарі...»: емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів; оптимістично-трагедійні настрої ліричного героя.

Напам’ять «Пам’яті тридцяти».





4

М.Рильський. Загальний огляд творчості поета. Поезії: «Коли усе в тумані життєвому...», «Солодкий світ!..», «Запахла осінь в’ялим тютюном...», «Слово про рідну матір»: мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі людини, звеличення любові до рідного краю.

Напам’ять «Коли усе в тумані життєвому».





4

Володимир Сосюра. Загальний огляд творчості поета. Інтимна лірика В Сосюри – одна з центральних ідейно-тематичних ліній творчості поета («Білі акації будуть цвісти», «Васильки»). «Любіть Україну» : драматична доля твору; звеличення образу України у вірші.

образу України у вірші.



Напам’ять «Любіть Україну».


4


Євген Плужник. Біографічні відомості. Поезії: «Для вас, історики майбутні», «Вчись у природи творчого спокою».

2

Контрольна робота «Поетичне збагачення української літератури 20-30-х років ХХ ст.», «Звеличення любові до рідного краю у творчості М.Рильського, П.Тичини, В.Сосюри, Є.Плужника».

2

Проза 20-30-х років. Загальний огляд: нові теми, проблеми, часткова ідеологічна заангажованість. Григорій Косинка . Оповідання: «На золотих богів», «Мати»: трагедія українського народу у вирі братовбивчої громадянської війни; гуманістичне звучання творів.

Семінар №8


4


Микола Хвильовий . Загальний огляд творчості. Новела «Мати» – психологічний твір про життєвий вибір людини за екстремальних обставин, про недопустимість підміни моральних цінностей псевдоідеалами, протест проти ідеологічного фанатизму.

Семінар №9

4

Юрій Яновський. Загальний огляд творчості. Новели «Подвійне коло», «Шаланда в морі» (з роману «Вершники»): історична правда та художні узагальнення; проблеми протиставлення загальнолюдських вартостей класовій ідеології, розпаду роду й родини як трагедії народу.

4

Контрольна робота за творчістю Ю.Яновського. «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду», «Проблема протиставлення загальнолюдських вартостей класовій ідеології, розпаду родини і роду як трагедії народу».

2

Валер’ян Підмогильний. Загальні зауваження до творчого доробку письменника.

Роман «Місто» (оглядово): мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретовані на національному матеріалі; сучасне прочитання твору.




2


Остап Вишня (П. Губенко) Загальний огляд творчості. Усмішки «Моя автобіографія», «Зенітка», «Як варити і їсти суп із дикої качки»: життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні.

Семінар №10

Ср. -1 година

4

Микола Куліш. Загальний огляд творчості. П’єса «Мина Мазайло»: гостра сатира на новітніх міщан, що втратили глибинні знання вікових традицій народу, його культури, мови, поваги до них.

Семінар №11

С.р. – 1 година

4

Українська література за межами України. Література в Західній Україні (до 1939 р.):загальний огляд творчості Євгена Маланюка, Тодося Осьмачки, Олега Ольжича, Олени Теліги: позаідеологічність, дотримання національних традицій, ідейно-тематичне багатство. Організація МУР, «Празька поетична школа» української поезії.


2



Семінарське заняття № 8



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал