Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури



Сторінка3/10
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.93 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема:Вічна тайна кохання (за повістю М.М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Мета: ознайомити студентів з фольклорними джерелами повісті, розкрити загальнолюдські проблеми, ознайомити з композиційно-сюжетними тонкощами твору.

Основні поняття: стиль, реалізм, імпресіонізм.
План семінарського заняття

1. Фольклорні джерела повісті «Тіні забутих предків».

2. Тема, ідея, проблематика твору.

3. Композиція, сюжет. Основні конфлікти повісті. Протистояння природного стихії людини.

4. Фантастичні елементи у повісті.

5. Образна система твору.

6. Роль народних вірувань.

7. Тріумф життя над смертю.


Можлива відповідь:

1. Фольклорні джерела повісті «Тіні забутих предків».

М. Коцюбинський цікавився гуцульським фольклором, листувався з відомим фольклористом Володимиром Гнатюком. У 1910 році, повертаючись з Італії, він на кілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині. Через рік, тобто в 1911 році, М.Коцюбинський знов їде в Криворівню, тепер вже не тільки для відпочинку.

Відвідавши Карпати, М.Коцюбинський був зачарований їх величною красою, самобутніми звичаями та віруваннями гуцулів. У нього з’явилося бажання написати твір про цей край. Письменник починає вивчати життя гуцулів, їхні звичаї, побут, знайомиться з фольклором, записує говірку, назви рослин.

Твір наповнений фольклорними матеріалами – це народні ліричні пісні гуцулів, їх приказки, гадання, замовляння, назви міфологічних істот.



2. Тема, ідея, проблематика твору

Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту,

фольклору; показ єдності людини і світу природи.



Ідея: гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.


18

Проблематика твору.

1. Гармонія між людиною і природою та світом природи.

2. Життя і смерть, добро і зло.

3. Сила кохання і неможливість існування без нього.

4. Вплив мистецтва на людину.

5. Роль праці в житті людей.

6. Стосунки батьків і дітей.

7. Язичество і християнство.



3. Композиція, сюжет, основні конфлікти повісті

Композиційно твір складається з низки епізодів, що розповідають про долю нещасливого кохання Івана і Марічки, невдале подружнє життя Івана і Палагни,


заборонене кохання Палагни і Юри. І всі ці події зовнішнього сюжету огорнені
язичницькими віруваннями горян, укладом їх життя, їх стосунками з величною природою Карпатських гір. Широко в сюжеті повісті використані описи обрядів та звичаїв гуцулів.

Сюжет повісті розвивається через показ найважливіших подій у житті гуцула-селянина Івана Палійчука від дитячих років і до самої смерті.

Лейтмотивом до зовнішнього сюжету триває опис міфологічності природи Карпат (дух злого і Боже лице, зустріч Івана із щезником).

Конфлікт твору (складний, багатоплановий):

між родами (Палійчуки – Гутенюки) – Іван – кохання – Марічка;

1) людини із дикою гірською природою (Іван – Чугайстир);

2) людини із власним «я» (роздвоєність Івана);

3) побутовий (Іван – Палагна);

4) людини з людським буттям (Іван – смерть).



4. Фантастичні елементи у повісті

Уже з перших слів повісті стає відчутним фантастичний елемент. Неспокійність новонародженого Іванка мати пояснює тим, що її дитину підмінили: «Не «сокотилася» баба при злогах, не обкурила десь хати, не засвітила свічки, і хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня. Від самого народження Іван потрапляє у дивний світ міфологічних вірувань.

У дорослому віці фантастичні уявлення не зникають, вони просто набирають інших форм, виявляються у вірі в таємничу, животворну силу вогню, ворожінні та ритуальності дій гуцулів.

У повісті химерно переплітаються реальність і фантастичне, дійсність і вигадка. Проте завдяки майстерності автора читач завжди може розрізнити правдиве й вигадане, що є результатом чи то багатої, чи то збудженої уяви героїв.

Міфологічні мотиви вплітаються в сюжетну канву, коли душа покидає утоплене Марійчине тіло, воно перестало для Івана бути Марічкою. Він жив сам, одинаком у мирі з гуцульськими язичницькими духами.
Фантастичні елементи у творі покликані не стільки окреслити романтичну історію кохання Іванка й Марічки, відтворити національний колорит, скільки передати особливості духовного світу героїв.

5. Образна система твору

Самобутність краю – поняття містке. Поезія буття природи і людей, поміж якими ходять духи й привиди, вводить нас у світ, схожий на казку, таємничий, цікавий і по-дитячому страшнуватий. Хоч життя гуцулів у казковому краю серед квітучих полонин є важким та забобонним, та автор описує і радості і горе через народні звичаї (Святий Вечір, ворожіння в ніч перед Юрієм, весілля, похорон), таким чином розкриваючи нам фольклорний колорит гуцульського народу.



Запитання до образів головних героїв твору

1. За яких обставин уперше зустрілися Іванко та Марічка?

2. Як у творі розповідається про творчу уяву Івана, його талант?

3. Чи можна сказати, що Іванко та Марічка були дітьми природи?

4. Чи була талановитою Марічка?

5. Як пережив Іван загибель Марічки?

6. Чому Іван вирішив одружитись із Палагною?

7. Чому Палагна почала зраджувати Іванові з Юрою?

8. Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

9. Чи є в розмові Івана з нявкою натяк на неминучість трагедії? Як проявляється благородство Івана у ставленні до нявки?

10. Чи можна назвати Івана та Марічку українськими Ромео та Джульєттою?
19


6. Роль народних вірувань
7. Тріумф життя над смертю

Повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності М.Коцюбинського, окрасою всієї української літератури. У повісті письменник стверджує, що любов – це почуття всесильне і прекрасне, що дві закохані душі повинні завжди бути разом. Сумна розповідь про головного героя закінчується оптимістично, утверджуючи тріумф життя над смертю.


Теми для міні-творів

1. Роль гуцульського колориту у повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського.

2. Єдність буття і природи у повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського.

Запитання для самоконтролю

1. Де відбуваються події у повісті «Тіні забутих предків»?

2. Чим характерний побут і господарство гуцулів?

3. Які естетичні смаки та особливості характеру карпатських українців?

4.Як поєднуються в житті персонажів твору прадавні язичницькі вірування з християнськими?

5. Як характеризує автор своїх головних героїв? Як використовує художні засоби?

6. Яку роль відіграють елементи фантастики у повісті?

7. Що спільного й відмінного між п’єсою У.Шекспіра «Ромео і Джульєтта» та повістю «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського?



Список літератури

1. Коцюбинський М.М. Твори: у 2 т. – К.: Наук думка, 1988. – Т.2 / Упоряд і приміт М.С.Грицюти. Вступ ст. М.Л.Калениченко.

2. Кузнєцов Ю.Б.. Орлик П.І. Слідами феї Моргани. Вивчення творчості М.М.Коцюбинського в школі: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 208 с.

3. Коцюбинський М.М. Що записано в книгу життя: Повісті та оповідання. – Х.: Фоліо, 1994. – 543 с.

4. Коцюбинський М. Твори: у 7 т. . – К.: Наук думка, 1975. - Т.4: Статті та нариси, інші редакції, фольклорні записки. – 375 с.

5. Літературознавчий словник-довідник / уклад.: Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: Молодь ВЦ»Академія», 1997. – 752 с.

6. Агеєва В. Імпресіоністична поетика Михайла Коцюбинського // Слово і час.— 1994.— № 9—10.

7. Гундорова Т. Початок ХХ ст. Загальні тенденції художнього розвитку // Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн.— К., 1993.— Кн. 1.

8. Кузнєцов Ю. Імпресіонізм як мрія про гармонію (на прикладі новели М. Коцюбинського «Іntermezzo» // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.— 1999.— № 2.

9. Кузнєцов Ю., Орлик П. Слідами феї Моргани: Вивчення творчості Коцюбинського в школі.— К., 1990.


10. Листи до Михайла Коцюбинського.— Ніжин, 2002 — 2003.

11. Логвин Г. М. Коцюбинський та імпресіонізм // Дивослово.— 1996.— № 10.

12. Логвин Г. Ще раз про імпресіонізм М. Коцюбинського // Дивослово.— 1999.—
№ 4.Пахаренко В. «Над берегами вічної ріки» // Дивослово.— 1994.— № 7

13. Поетика прози Михайла Коцюбинського.— К., 1989.


14. Черненко О. Михайло Коцюбинський — імпресіоніст.— Мюнхен, 1977.
15. Шевчук В. Поезія не живе на смітнику... Михайло Коцюбинський та його проза // Михайло Коцюбинський.
Семінарське заняття № 6

Тема: «І все, що я писав, мене боліло»(за творчістю В.Стефаника)

Мета: ознайомити студентів із творчим доробком В.Стефаника,

охарактеризувати істотні риси стилю В.Стефаника-новеліста.



Основні поняття:новела, психологічна новела. Психологічна деталь, антитеза, елементи пісенного характеру (плач, голосіння)

План семінарського заняття

1. Літературна діяльність В.Стефаника.

2. Тематичне спрямування прози письменника.

3. Аналіз новел «Марія», «Мати», «Новина». Проблематика творів.

4. Особливості стилю.
5. Особливості психологічної манери письма В.Стефаника.
20



Можлива відповідь:


1. Літературна діяльність В.Стефаника

Його творчість – явище унікальне, і це одразу ж зауважили сучасники не лише в Україні, а загалом у слов’янському світі та Західній Європі. Від 1897 року в перекладах німецькою мовою твори письменника виходять в Австрії та Німеччині. У 1907 році збірка Стефаника під назвою «Рассказы» вийшла у російському перекладі, й, прочитавши її, один із останніх представників російської класичної літератури Максим Горький дивувався з того, «як коротко, сильно і страшно пише ця людина». А 1914 року із неабияким захопленням про творчість українського новеліста пише болгарський критик

Петро Тодоров. Він наголошує, що попри національну специфіку, твори Стефаника мають «загальнолюдське звучання». Чеською його новели друкуються ще з 1902 року, і їхній перший перекладач Францішек Вотруба називає ім’я письменника з-поміж видатних митців – Мане, Родена, Тетмаєра… 1914р. у Лондоні виходить перша публікація англійською.

Пошуки письменника були органічно суголосними тенденціями розвитку європейського літературного процесу кінця Х1Х – початку ХХ століття. Стильова домінанта його новел – синтез художніх напрямів реалізму та модернізму. Зокрема, його індивідуальний авторський стиль сформувався під впливом психологізму, натуралізму, а найсуттєвіше – експресіонізму як течії в руслі модерністської літератури.

Фактично В.Стефаник був реалістом у доборі тем для своїх новел і експресіоністом у художньому опрацюванні цих тем. Його твори проймає напрочуд болісне навіть не просто відчуття чи «враження», а й переживання глибинної трагічності світу.

Творчість видатного новеліста прийнято поділяти на два періоди.



Перший охоплює 1897-1901 рр. (за цей час написано 39 новел, що ввійшли в чотири збірки : «Синя книжечка»(1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога»(1900)). Дія в Стефаникових творах відбувається на селі, його герой – звичайний селянин. Усе розгортається переважно в теперішньому часі, на очах у читача, як у драмі. Переважає новела-монолог, що відбиває динаміку почуттів, зміну емоційних станів героя.

За другий період творчості (1916 – 1933 рр.) написано 20 новел, що ввійшли до збірки «Земля» (1926) та книжки «Твори» (1933). У центрі уваги письменника знову ж таки покутське село, але тепер в умовах імперіалістичної війни та польсько-шляхетської окупації. Тривалий час він писав про події війни, про принесене нею народне горе та страждання.

Загалом творчу спадщину Стефаника складають 72 новели, численні публіцистичні статті й листи, які є водночас маленькими драмами…

2. Тематичне спрямування прози письменника

В.Стефаник звертався до різноманітних злободенних тем українського народу, які були і залишаються актуальними і у сьогоденні :



- тема міграції («Камінний хрест»);

- селянська тема (жовнірська «Виводили з села», «Стратився»);

- стрілецька тема;

- патріотична тема («Сини», «Марія»);

- тема політичних арештів («Лист»);

- тема моралі жінки («Мати»).

3. Аналіз новел «Марія», «Мати», «Новина», «Сини». Проблематика творів.

Новела «Марія» була написана 1926 року після п’ятнадцятилітньої перерви. Прототипом головної героїні, як свідчив сам письменник, стала селянка з Русова. Новела багатопланова та багатопроблемна. У ній висвітлено жахи світової війни, що впродовж кількох років, сіяли смерть і сльози в мирному галицькому краї, боротьбу за мужицьке право», прагнення до возз'єднання українського народу. Багатьом галичанам довелося воювати за інтереси чужих держав. Та сини головної героїні знали, за що їм боротися – найвищою святинею для них і їхнього товариства стала віками омріяна Україна.

Новела присвячена Іванові Франкові – ідейному натхненникові Січових


Стрільців, які ставили перед собою мету відродити Українську державу. Центральним образом твору є образ Марії, спочатку – молодої і щасливої матері, пізніше – змученої стражданням, та нескореної духовно жінки. Мабуть, спомини про молодість та малих синів – найпоетичніша частина новели.

Запитання до тексту новели

- Які образні висловлювання передають щастя молодої матері?

- Як через сприйняття Марії показані жахіття війни у творі?

- Порівняйте ставлення до населення Галичини козаків-москалів і козаків-українців.


21

- Що в новелі засвідчує високу повагу односельців до Марії?

- В чому ви вбачаєте велич материнського образу?

- Що промовляє пісня, співана вояками, до Маріїного серця?



Новела «Сини» має національно-патріотичне звучання.

Головне у ній – розкриття трагедії батька, старого Максима, який втратив у національно-визвольній війні двох синів – Андрія та Івана. Автор концентрує увагу на стражданнях селянина, який працею гоїть свій біль. Та на цій землі він почуває себе не лише хліборобом, а й патріотом. І хоч самотнім доживати віку нестерпно, та Максим жодного разу не висловлює каяття, що благословив синів боротися і помирати за Україну.



Запитання до тексту новели

Який зміст вкладено в голосіння старого Максима?

- Що дає силу осиротілому батькові жити й переносити важкі страждання?

- Прокоментуйте молитву, якою завершується новела.



Новела «Мати» - тема моралі жінки під час Світової війни. Осуд матір’ю власної дочки під впливом сільської громади за нешлюбне кохання. І в цей же час осуд її громадою за те, що мати довела власну дочку до смерті.

Запитання до тексту новели

- Як поставилась мати до подарунків, які дарував коханий Катерині?

- Чому для матері булла важлива думка сільської громади, ніж власної дочки?

- Чи можна твердити, що мати не любила Катерини?

- Чи зрозуміла Мерижиха почуття дочки, після її смерті?

Новела «Новина»

В основу твору автор поклав дійсну подію, що трапилася восени 1898 року в покутському селі Трійці. Страшно, якщо голод і холод, біда і нестатки штовхають на дітовбивство; страшно, що нема кому подати руку допомоги, що людська біда байдужа іншим, благополучнішим. Страшно, бо суспільство, осудивши батьківський злочин, не хоче усвідомити свого злочину перед людьми-трудівниками.

Головна моральна проблема, поставлена у новелі Стефаником: мав чи не мав права батько приймати страшне рішення за свою дитину помирати чи жити. Кожен читач повинен дати на це питання відповідь сам.. А письменник відповідає на це питання - батьківська любов здатна врятувати дітей від мук і страждань ціною занапащення власної душі.

Новела будить протест проти злиденного життя селян, бажання змінити суспільство так, щоб забезпечити простим робітничим людям гідне становище.

Гнідан називає новелу «дивом художньої досконалості і композиційної досконалості». Справді, композиція твору парадоксальна: автор у першому реченні повідомляє читачеві страшну новину, що сталася в селі, тобто починає твір з розв’язки.

Намагаючись з’ясувати причини злочину, Стефаник переносить свою увагу на те, що діється в Грицевій хаті і його душі. Так епічне у новелі поєднується з психологічним.



4. Особливості стилю В.Стефаника

Тематика переважно з життя покутського селянства, оскільки експресіоністи намагалися віднайти в людині «усе просте і навіть примітивне, бо воно спільне всьому людству».

Лаконізм. Вилучав зі своїх творів усе неістотне, побічне, описове, декоративне, залишаючи саміоголені явища і факти.
Глибокий психологізм. Автор переборював зовнішність і словом оформлював внутрішні стани людської душі, найменші психологічні конфлікти. Предметом зображення були емоції і пристрасті.

Особлива увага до деталей.

Образи, що часто переростають у символи: це ключ до розкриття основного, нерідко прихованого змісту: камінь, дорога, камінний хрест, нитка тощо.

Досконала композиція твору: не повторюється і в інших новелах, характеризується різноманітністю способів передачі змісту – внутрішні монологи, виразні діалоги, полілоги, мінімум авторських характеристик, відсутність розгорнутих описів, значущих психологічних деталей.


Контрастна або монохромна колористична гама новел.

Покутський діалект як засіб характеристики героїв, скута фраза – «чистий метал людського слова і його любові».

Своєрідність трагічного оптимізму В.Стефаника. «Нема загадки таланту – є вічна загадка любові».

5.Особливості психологічної манери письма В.Стефаника

Для Стефаника головним є психологічний бік, його цікавить, як надзвичайні події відображаються в душах персонажів, як впливають на їхні настрої та почуття. Вражає


22
розуміння Стефаником душі свого героя – знедоленого земляка, найтонших її порухів, захоплює і вміння автора створювати кінематографічні за точністю й деталями образи та вбачати символи навіть у буденних речах.

В.Стефаника вважають майстром психологічної та сенсаційної новели.

Лаконізм і місткість художнього висловлювання Стефаника просто вражає. Франко відзначав, що Стефаник «ніде не скаже зайвого слова». А Леся Українка додала, що він «двома-трьома штрихами… надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми».

Особливість Стефаникових новел полягає і в тому, що автор цілком поглинутий переживаннями й думками своїх героїв. Брав з життя теми трагічні, прагнучи привернути до них увагу громадськості, викликати в душах людських любов і милосердя до знедолених, бажання допомогти їм, знищити зло.

Хоч слово Стефаника було скорботним, письменник не вважав себе песимістом. Цю думку поділяв і Іван Франко. Він стверджував, що в багатьох творах митця відчувається «сильний дух енергії, ініціативи». Його новелам притаманна велика любов до життя й природи, а це суперечить песимізмові.

Екстремальність умов, в яких діють герої, почуття тривоги та відчаю, передані автором, напружене, нервово-трагічне художнє письмо дали підстави багатьом літературознавцям говорити про експресіонізм творів В.Стефаника.

Михайлина Коцюбинська вважає «джерелом експресії» і діалект, яким розмовляють Стефаникові герої, бо той діалект – словесна музика, що у найтонших нюансах передає душевні порухи героя, «оголеність душі», яка відлунюється музикою Бетховена. Невипадково Стефаника називали «селянським Бетховеном» (Микола Ткачук).

Наші сучасники – дослідники творчості Стефаника – перегукуються з великим Франком, який творчу працю Стефаника називав надзвичайно тонкою філігранною роботою, що наближається до музики. Задля досягнення цього митець дбає про форму, мелодійність слова та ритмічність мови.

Тема для письмової відповіді

Еміграція галицьких селян до Америки та Канади наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.



Запитання для самоконтролю

1. Особливості епохи, в яку жив і творив В.Стефаник.

2. Визначте основні риси психологічних новел В.Стефаника.
3. Тематична різноманітність прози митця.

4. Історія написання новели «Камінний хрест». Символіка назви твору.

5. Які проблеми порушує автор у новелах «Марія», «Мати», «Новина»?
6. Дайте визначення психологічної деталі та антитези. Як використовує їх автор у своїх творах?

7. Використання В.Стефаником у творах елементів пісенного характеру (плач, голосіння).



Список літератури

1. Стефаник В. Вибрані твори / Упоряд. текстів, передм. та прим. І.М.Андрусяк. – Харків: Веста, Видавництво «Ранок», 2004. – 192 с.

2. Стефаник В. Моє слово: Новели, оповідання, автобіографічні та критичні матеріали. – К.: Веселка, 2000. – 319 с.

3. Гнідан О.Д. Василь Стефаник. Життя і творчість: Посібник для вчителя. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

4. Літературознавчий словник-довідник / уклад.: Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: Молодь ВЦ»Академія», 1997. – 752 с.
Семінарське заняття № 7

Тема: Висока драматургічна майстерність Л. Українки у драмі-феєрії «Лісова пісня». Джерела, проблематика, система образів твору

Мета: розкрити тему, ідею, проблематику, джерела драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, багатоплановість художнього змісту, охарактеризувати систему образів.

Основні поняття: поема, особливості поеми, феєрія, драма, драма-феєрія, драматичний етюд, образи-символи.


План семінарського заняття

1. Історія написання драми-феєрії (головні джерела).

2. Тема та ідея твору.

3. Багатоплановість художнього змісту (сюжет і композиція).

4. Проблема твору: загальнолюдського і філософського змісту.

5. Прототипи образів твору.

6. Характеристика героїв твору.
23

7. Значення образів-символів у драмі-феєрії «Лісова пісня».

8. Елементи казки у творі.


Можлива відповідь:


1. Історія написання (головні джерела), жанр твору.

«Лісова пісня» - прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, викликом до гармонії буття, до миру з власною душею.



За жанром - це драма-феєрія.

Феєрія – театральна чи церковна вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма-феєрія – п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Джерела, з яких письменниця черпала матеріал для своєї драми, було реальне життя і його відображення в усній народній творчості.

Історія написання твору нерозривно пов’язана з так званим грузинським періодом життя поетеси (1908 – 1913). Під впливом розлуки з рідним краєм Л.Українка, не маючи
змоги через хворобу відвідати дорогу їй Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними».
Саме ця туга, за словами самої поетеси і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні». Драму написано в небачено короткий термін – за 12 днів у липні 1911 року.

«Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. Вперше драма була поставлена у 1918 році.


2. Тема та ідея твору



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал