Миколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва і архітектури



Сторінка1/10
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.93 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Міністерство освіти і науки України
Миколаївський будівельний коледж
Київського національного університету будівництва і архітектури

описание: http://cs10233.vk.me/g38062809/a_726d1b70.jpg



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з української літератури для викладачів Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури
та студентів І - ІІ курсів усіх напрямів підготовки
молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти













Миколаїв



2014


Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії філологічних дисциплін


(протокол № 1 від 29.08.2014р.)
Голова циклової комісії: Коновалова Т.В.

Укладачі:

Безугла В.О., старший викладач філологічних дисциплін, категорія вища;
Розмариця С.А., старший викладач філологічних дисциплін, категорія вища;
Гончарова Н.В., викладач філологічних дисциплін, категорія перша.

Запропоновані методичні рекомендації з української літератури покликані полегшити засвоєння основних теоретичних відомостей з дисципліни «Українська література», тут викладаються найнеобхідніші загальнотеоретичні матеріали, наводяться приклади письмових робіт, приклади можливої відповіді на семінарських заняттях.

Рекомендовано для студентів 1-2 курсів
вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
2

Передмова

Методичні рекомендації з української літератури рекомендовані викладачам Миколаївського будівельного коледжу КНУБА і студентам І та ІІ курсів усіх напрямів підготовки молодшого спеціаліста на основі базової загальної середньої освіти .

Студентам рекомендовані критерії, яких слід дотримуватися при веденні зошитів з української літератури, на які основні відомості слід звернути увагу при вивченні біографії письменника, як аналізувати епічний, драматичний і ліричний твори, як характеризувати літературного персонажа.

В методичних рекомендаціях міститься тематичний план з української літератури з визначенням кількості годин на вивчення кожного письменника, а також визначені теми до кожного модульного контролю, теми семінарських занять, можливі варіанти відповідей на семінарське заняття, теми самостійних робіт, запитання для перездачі модульних контролів та література, необхідна для використання .

В рекомендаціях подано зразок письмового твору до теми про голодомор.


Основна мета методичних рекомендацій


1. Розвивати практичні вміння і навички студентів.


2. Виробляти вміння самостійно працювати з довідковою літературою.
3. Дати студентам відомості, необхідні для вивчення курсу, допомогти засвоїти їм теоретичний матеріал, підготуватись до виконання самостійних та семінарських занять.
4. Дати змогу студентам пройнятись високими національними й загальнолюдськими ідеалами, які так високо підносили у своїх творах українські письменники; аналізуючи твори, глибше пізнати світ, розкриваючи проблеми через призму характеристики головних героїв, розуміти їх значущість і актуальність у сьогоденні.

3

Р Е Ц Е Н З І Я






на методичні рекомендації з української літератури для викладачів Миколаївського будівельного коледжу і студентів І та ІІ курсів усіх напрямів підготовки молодшого спеціаліста, розроблені викладачами кафедри української мови і літератури Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури
Безуглою В.О., Розмарицею С.А. та Гончаровою Н.В.

Мета рекомендації – самостійна робота студентів.


Позитивним у методичних рекомендаціях є те, що в них міститься тематичний план з української літератури з визначенням кількості годин на вивчення кожного письменника, а також визначені теми семінарських занять,можливі відповіді на семінарських заняттях та теми самостійних робіт.

Не викликає заперечень зразок письмового твору до теми про голодомор.


Твір логічно переконливий, продуманий.

Авторки методичних рекомендацій належну увагу звертають на виховний аспект при написанні студентами твору.

Методичні рекомендації є результатом плідної творчої роботи викладачів Безуглої В.О., Розмариці С.А. і Гончарової Н.В. можуть бути рекомендовані для використання у роботі іншими викладачами української літератури.







4







КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ВЕДЕННЯ ЗОШИТІВ І ОРФОГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ
Виставляючи оцінку за ведення зошитів з української літератури, враховуються такі критерії:

- наявність різних видів робіт;


- грамотність;

- охайність;


- уміння правильно оформляти роботи.


Орфографічний режим:

1. Записи в зошитах з української літератури виконувати кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками або чорним ( для схем і таблиць використовувати простий олівець).


2. Між класною і домашньою роботою пропускати два рядки.
3. Між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускати.
4. У робочих зошитах з української літератури на березі зазначати дату цифрами.
5. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошитів крапку не ставити.

ПЛАН БІОГРАФІЇ ПИСЬМЕННИКА
1. Характеристика епохи, в яку жив письменник.
2. Сім’я, оточення, в якому він ріс.
3. Портрет письменника, світогляд, риси характеру.
4. Де, коли й за яких обставин здобув освіту.
5. Роль книги в духовному становленні письменника.
6. Основні життєві віхи біографії (дати).
7. Люди, з якими спілкувався, дружив.
8. Головні твори.
9. Громадська діяльність письменника.
10. Значення життя і творчості письменника для його сучасників та для нашого часу.

СХЕМА АНАЛІЗУ ЕПІЧНОГО І ДРАМАТИЧНОГО ТВОРІВ
1. Стислі відомості про автора.
2. Історія написання і видання твору.
3. Жанр твору.
4. Життєва основа.
5. Тема, ідея, проблематика твору.
6. Композиція твору, особливості сюжету, їх роль у розкритті проблем.
7. Образи твору – головні герої, другорядні персонажі.
8. Мова твору.
СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ
1. Короткі відомості про автора.
2. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна лірика).
3. Провідний мотив твору.
4. Композиція твору.
5. Образ ліричного героя.
6. Вжиті автором художні засоби.

ПЛАН-ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІТЕРАТУРНОГО ПЕРСОНАЖА

1.Місце персонажа у творі
2. Роль портрета у розкритті психологічного стану та характеру персонажа.
3. Засоби змалювання образу.
4. Формування й світогляд персонажа.
5. Мета в житті персонажа та шляхи до неї.
6. Внутрішній світ персонажа, його привабливість чи потворність.
7. Виховне значення образу.

5


Модуль № 1 ( 1курс 1 семестр)


Назва теми години

Вступ. Українська література в контексті розвитку суспільства ІІ половини ХІХ – поч. ХХ ст.: її історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Основні риси українського модернізму.

2

Іван Нечуй-Левицький. Загальна характеристика творчості. Повість «Кайдашева сім’я»: соцiально-побутова повість-хроніка, реалізм твору,актуальність проблематики; відображення українського менталітету у творі; традиції народного побуту й моралі; утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

Семінар №1

4

Панас Мирний (П.Рудченко). Загальна характеристика творчості. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (скорочено): перший в українській літературі соціально-психологічний роман; співавторство з І. Біликом; особливості композиції; духовно-моральна деградація Чіпки, її причини, типове й екстремальне у долі героя; проблеми життєвого вибору, обов’язку людини перед собою та іншими, заперечення зла й насильства; утвердження високого духовного потенціалу народу, втіленого в образах твору.

Семінар № 2

С. р . – 1 година

6

Іван Карпенко-Карий (І.Тобілевич). Загальна характеристика творчості. Комедія «Хазяїн»: сатирична комедія про деградацію людської особистості; мета життя «хазяїна» – «стяжання заради стягання»; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача.

Семінар № 3

6

Михайло Старицький. Загальний огляд творчого шляху. П’єса «Не судилося»: розкриття внутрішніх переживань героїв у зв’язку з життєвими проблемами; проблеми взаємин поколінь та вибору життєвих ідеалів представниками різних соціальних груп.

4

Іван Франко. Загальний огляд життя і творчості. Поезія «Декадент» — поетичне кредо І. Франка. Лірика збірки «З вершин і низин»: загальне уявлення про зміст, ідейне звучання, композицію збірки; Франкова концепція поступу людства, незламності життєвого та національного оптимізму («Гімн»). Поетична збірка «Зів’яле листя»: автобіографічність збірки; тема кохання у творчості І. Франка; емоційна палітра почуттів ліричного героя; утвердження невмирущості вищих людських поривань, пошуки ідеалу кохання («Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені...»). Філософська поема «Мойсей» (оглядово):проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу. Пролог до поеми — заповіт українському народові на шляху державотворення. Проза І. Франка. «Перехресні стежки» (оглядово). Ідейно-тематичне, жанрове багатство прозових творів І.Франка . Повість «Перехресні стежки» – твір про пошуки українською інтелігенцією шляхів національного, соціального та духовного визволення народу.

Напамять : «Гімн», «Чого являєшся мені...».

Семінар № 4

С.р. – 1 година

10

Контрольна робота «Мої роздуми над долею Чіпки з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли.», «Народознавство у повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», «Смішний чи страшний Пузир у комедії Івана Карпенка-Карого «Хазяїн», «Світове значення творчої спадщин Івана Франка».

2



Семінарське заняття №1

Тема: «Кайдашева сім’я» – енциклопедія життя українського народу (за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»).

Мета:розкрити стильові та жанрові особливості твору, його зміст, систему образів, проблематику, розвивати навики аналізу літературного твору.

Основні поняття: повість, соціально-побутова повість, прототип, гумор, іронія, сатира, сарказм, пейзаж.



План семінарського заняття

1. Історія написання твору.

2. Жанр твору.

3. Проблематика твору.

4. Портретні характеристики персонажів.

5. Роль пейзажних описів у повісті.


Можлива відповідь

1. Історія написання повісті

Повість написана в 1878 році. 1879 року надрукована у львівському журналі «Правда». У Східній Україні її видали лише у 1886 році, після майже десятирічної боротьби з цензурою. У цій публікації із тексту вилучено 25 уривків. Вдруге автор видав повість у 1887 році в Києві, змінивши її початок і кінцівку.



2. Жанр твору, тема, прототипи, основні конфлікти

За жанром – це соціально-побутова сатирично гумористична повість.

Повість – розповідний художній твір, в якому розповідається про багато подій з життя дійових осіб і за своїм розміром і широтою охоплення життєвих явищ займає проміжне місце між оповіданням і романом.
Соціально-побутова повість – художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними суспільними обставинами і пояснюються ними.

Тема повісті. Показ життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 року, руйнування морально-етичних устоїв селянської української родини під тягарем соціально-політичних пореформених негараздів в Україні. Відхід людини від етики і моралі, прийнятої у народі, призводить до глибокої трагедії життя, особистих нещасть і родинних конфліктів.

Прототипи повісті

Прототип – це історична або сучасна авторові конкретна особа, життя і діяльність якої покладені в основу створення літературного образу (типу). Однак літературний образ не є копією прототипу.

Кайдаші мали своїх прототипів – сім’ю Мазурів із села Семигорів, яка «прославилася» постійними бійками й колотнечею. Хата заможних Мазурів стала коло церкви, поруч дійсно був горб, на якому ламалися вози. Жили в Семигорах й свати Мазурів – багаті Довбиші.



Композиційна структура повісті підпорядкована принципу навмисного нагнітання епізодів, сцен, колізій у розгортанні, загостренні конфлікту у сюжеті. У композиційній структурі твору важливу смислову й структуруючу роль відіграють діалоги. Завдяки ним дія у повісті триває.

Мова діалогів часто сатирична, гостра, сповнена народного колориту й гумору.



Гумор – м’яка форма комічного, сміх, який не ставить за мету викриття явища; добродушне підсміювання.

Іронія – іносказання, яке виражає насмішку або лукавство; подвійний смисл, коли сказане набуває у контексті мови протилежного значення; висміювання, яке містить в собі критичну оцінку того, що висміюється.

Іронічне ставлення передбачає насмішку, дещо сховану, але таку, що легко виявляється в інтонаціях автора-оповідача; іноді іронія маскується удаваною похвалою.



Сатира – вид комічного, який нещадно висміює людську

недосконалість. Сатира виражає різко негативне ставлення автора до зображуваного, висміювання людини чи явища.



Сарказм – зла, уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.
Переважна більшість побутових сцен у творі, що нагадують уривки з старовинних інтермедій або ярмаркових дяківських віршів, написана у гумористично-сатиричному дусі. Комічне як найяскравіший сатиричний

засіб змальовує пустоту і духовне зубожіння дрібних власників, що ладні повбивати один одного за дрібницю.



Основні конфлікти повісті: психологічний, побутовий, обмеження особистої свободи.

3. Проблематика повісті

А). Проблема виховання.


Б). Батьки і діти. 7

В). Кохання і сімейного життя.

Г). Багатства.

Д). Віра в Бога та дотримання заповідей Божих.

Е). Народна мораль та авторитет у громаді.
При розгляді першої проблеми слід наголосити, що виховання Карпа і Лавріна було доволі хибним: сини зневажали батька, не цінували того, що саме він дав їм багатство, не були й дуже 7

працьовитими. Погане виховання мала й Мотря, яка могла нагримати й на рідну матір, не кажучи вже про свекруху. В той же час бідна Мелашка постає в повісті людиною тонкої душі, доброго виховання.

При розгляді другої проблеми слід зазначити, що Кайдаші були непоганими батьками, які бажали своїм синам щастя, дали їм достаток, допомагали, але діти виявилися невдячними. З вини Карпа і Лавріна старість Омелька й Марусі стала безрадісною, навіть трагічною.
Проблема кохання й сімейного щастя розкривається через порівняння кохання Карпа – Мотрі та Лавріна – Мелашки.
Проблема збагачення розкривається через намагання Карпа і Мотрі будь-якою ціною якнайшвидше розбагатіти. Скупість Мотрі, її загарбницькі плани щодо городу, груші та не братня поведінка Карпа.

Проблема віри в Бога і дотримання заповідей Божих найкраще розкриваються у побожному, чуйному Кайдаші і його невістці Мелашці. Бо інші діти часто порушували четверту заповідь Божу: не поважали і не шанували стареньких батьків.

Народна мораль основному ґрунтувалася на заповідях Божих. У селі зневажали злодіїв, п’яниць, покриток, байстрюків, ледарів, хвальків, безбожників. Часто за гріхи батьків доводилося терпіти дітям й онукам, адже в селі нікому нічого не забували. Не могли забути й Мотрі того, що вибила свекрусі око, а Карпові, що ганявся за матір’ю з дрючком.

4. Портретні характеристики персонажів

Зразки планів-характеристик образів-персонажів



Маруся Кайдашиха

1. Кайдашиха – розумна, працьовита і вольова жінка, гарна господиня, голова сім’ї.

2. Надмірна улесливість і солодкавість Марусі – наслідок її колишньої праці на панів, перед якими селянка змушена була принижуватись.

3. Зневага Марусі до Омелька через його слабохарактерність.

4. Велика материнська любов Кайдашихи до синів.

5. Неоднозначність образу Марусі: Кайдашиха – і зла, і добра свекруха, добра бабуся для онуків.

6. Барвиста народна мова Кайдашихи, її дотепність і гумор.

7. Нещаслива старість Марусі – результат невдячності власних дітей.



Омелько Кайдаш

1. Омелько – найкращий стельмах у Семигорах, спрацьована з життя людина.

2. Добра вдача старого батька (ставлення до синів, Мотрі, Мелашки).

3. Безпомічність Кайдаша у життєвих ситуаціях і повільне скочування на дно.

4. Побожність Омелька.

5. Трагічна смерть Кайдаша. Оцінка вини в цій смерті його синів.



Карпо

1. Карпо – понура, їдка, черства людина.

2. Портрет Карпа.

3. Риси характеру парубка, його ставлення до дівчат.


4. Особливості Карпового кохання.

5. Зневага Карпа до батьків і брата.

6. Моральна деградація сільського десяцького.


Мотря

1. Мотря – «серце з перцем». Риси характеру. Портрет.

2. Старша невістка – призвідниця всіх сварок в сім’ї Кайдашів.

3. Ненависть і зневага до свекрухи та Мелашки.

4. Егоїзм, черствість та в’їдливість, заздрість, скупість Мотрі.

Лаврін

1. Портрет і риси характеру молодшого Кайдаша.

2. Романтизм у коханні Лавріна і Мелашки.

3. Доброта і співчуття Лавріна до батька і матері.


8

4. Уподібнення з часом Лавріна Карпові – закономірний наслідок постійних сварок і колотнечі.



Мелашка

1. Портрет. Риси характеру: доброта, вразливість, чуйність, ніжність, тонке сприйняття краси.

2. Втеча з дому – самозахист від жорстокої свекрухи.

3. Вплив краси Києва на душу Мелашки.

4.Вміння прощати – своєрідність душі Мелашки.
Теми для письмових робіт.

1. Народознавство у повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».


2. Художня майстерність у повісті «Кайдашева сім’я».

Запитання для самоконтролю

1. Визначте жанр твору.


2. Які проблеми порушує автор у повісті?

3. Які суспільні процеси вплинули на сімейні стосунки Кайдашів?

4. Що спричиняло сутички і сварки між членами родини?

5. Як ви розумієте поняття «комічне»? Проілюструйте його прикладами з повісті.

6. Що переважає у зображенні побуту Кайдашів – гумор чи сатира?

7. З якою метою автор вводить у твір опис та діалог, пейзажі та інтер’єри?

8. Яким чином у повісті показано народні звичаї та традиції українців?

Список літератури

1. Нечуй-Левицький І. Микола Джеря. Кайдашева сім’я: Повісті. Післямова Н.Є.Крутікової. – К.: «Молодь», 1984.

2. Українська література: 10 клас: Хрестоматія / уклад.: О.І.Борзенко, М.П.Сподарець – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – С.18-74.

3. Літературознавчий словник-довідник / уклад.: Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К.: Молодь ВЦ «Академія», 1997. – 752 с.

4. Баран Є., Проник С., І.Нечуй-Левицький // Усе для школи Українська література 10 клас.- 2001. - №10

5. Соколова С. Фразеологія – джерело гумору та сатири повісті «Кайдашева сім’я» // Дивослово. – 2004. - №10. – С.11-15


6.Білецький О. Нечуй-Левицький // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

7. Горленко В, повість // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: У 3 кн.— К., 1998.— Кн. 2.

8.Міщук Р. Реалізм і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991
9.Пивоваров М. Майстерність психологічного аналізу. К., 1960.
10.Сиваченко М.. Нечуй-Левицький — К., 1967.

11.Черкаський В. Художній світ Нечуй-Левицького.— К.




Семінарське заняття № 2

Тема: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П.Мирного - перший в українській літературі соціально-психологічний роман

Мета: Розкрити своєрідність композиції та багатоплановість сюжету
роману, проблематику, естетичну культуру, поглибити вивчення про образ-характер та психологічні аспекти характеротворення персонажів у художньому творі.

Основні поняття: роман, соціально-психологічний роман, нарис, композиція, сюжет твору, сюжетна лінія роману, національне в літературі.

План семінарського заняття

1. Історія написання та видання роману. Жанр, тема, ідея, проблематика роману. Композиція твору.

2. Сюжетні лінії роману (основні і другорядні).

3. Багатоплановість твору.

4. Розкриття проблематики роману через призму характеристики героїв.

5. Показ життя селянства на межі двох епох – кріпосництва та «голодної» волі.

6. Значення творчості Панаса Мирног
Можлива відповідь

1. Історія написання та видання роману

В основу роману лягла почута письменником від візника розповідь про полтавського розбійника Василя Гнидку. Під враженням цієї розповіді письменник написав нарис «Подорож з Полтави до Гадяча» (навесні 1872 р.).


9
Влітку 1872 р. Панас Мирний пише першу редакцію повісті «Чіпка», деякі зауваження щодо якої зробив брат письменника, відомий літературний критик і публіцист Іван Білик. 1873р. – з-під пера письменника виходить друга редакція повісті.

Згодом були ще 4-ри редакції. Над 4-ю і 5-ю автор працював разом з І. Біликом. 1874 р. – написано 4-ту редакцію. Вона мала назву «Пропаща сила», складалася з 4-х частин.

1875 р. – твір було закінчено, і його назвали «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Отже, нарис поступово переріс у роман, Проте Емський указ і Валуєвський циркуляр унеможливили його друкування в Україні. Тому твір уперше побачив світ 1880 році в Женеві. Він вийшов під двома прізвищами Панас Мирний та Іван Білик. У 1887 році роман «Хіба ревуть воли, як ясла

повні?»

Опубліковано у Львові, у 1903 році, під назвою «Пропаща сила» в журналі «Киевская старина».

Жанр, тема, ідея, проблематика роману

За жанром це соціально-психологічний роман.

Роман – прозовий твір великого обсягу, в якому життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин.

Соціально-психологічний роман – це такий роман, в якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.

Нарис – невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір, в якому автор зображує взяті з життя факти, події людей.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал