Міжнародний Фонд «Відродження»




Сторінка3/7
Дата конвертації16.12.2016
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Звіті із глобального гендерного розриву 2014 р. (Global Gender Gap
Report 2014), що готується Світовим економічним форумом (World Economic Forum), вимірюється величина гендерного розриву (gender gap) у чотирьох важливих сферах нерівності між чоловіками та жінками: економічна участь, рівень освіти, політичне представництво та сфера здоров’я. У 2014 році Україна посідала 56 місце із 142 досліджуваних країн (чим вища позиція в списку, тим більше країна наближена до гендерної рівності. Як видно з таблиці 1, в Україні найгіршою є ситуація із політичною компонентою (участю жінок у процесі прийняття рішень) – 105 місце із значенням, яке майже наближається до нуля, тобто, до суцільної гендерної нерівності.
Таблиця 1. Дані Звіту з глобального гендерного розриву 2014 р. для України
Характеристика
Україна
Місце (серед 142 досліджуваних країн)
56
Загальне значення індексу з глобального гендерного розриву
(0,00 – нерівність, 1,00 – рівність)
0,706
Економічна участь (місце /значення)
31 / 0,748
Рівень освіти (місце /значення)
29 / 1,000
Політичне представництво (місце /значення)
105 / 0,101
Сфера здоров’я (місце /значення)
74 / 0,973
Примітка. The Global Gender Gap Report 2014. – Geneva: World Economic Forum, 2014. – P. 358. –
Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/GGGR14/GGGR_CompleteReport_2014.pdf (станом на 1 грудня 2014 р.).
Загалом міжнародні звіти можуть слугувати фаховим джерелом інформації у міжнародній порівняльній перспективі (аби порівняти Україну із іншими країнами світу, зокрема, пострадянськими) та в динаміці змін за останні роки.

23
Відповідно до Цілей Розвитку Тисячоліття, визначених на Самміті Тисячоліття ООН у вересні 2000 р., які є обов’язковими до виконання до 2015 р., Україна серед шести своїх цілей визначила також «забезпечення гендерної рівності». У рамках цієї цілі Завданням № 1 є до 2015 р. «Забезпечити гендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70 тієї чи
іншої статі у представницьких органах влади та вищих щаблях виконавчої влади», а
Завданням № 2 «Скоротити наполовину розрив у доходах жінок і чоловіків» до 2015 р.
Перераховані цілі мають на меті забезпечити гендерну рівність у політичній сфері та на ринку праці в Україні. Тобто, Україна позначила дві конкретні проблеми у сфері гендерних відносин і визначила конкретні показники для їх розв’язання. Окреме питання – виконання міжнародних зобов’язань, яке залишається актуальним.
Левова частка досліджень на ґендерну тематику в Україні проводиться різноманітними міжнародними організаціями чи їх представництвами в Україні, які працюють у напрямку утвердження рівності між чоловіками та жінками, забезпечення рівних прав та можливостей. Інформація Бюро з питань демократії, прав людини і праці
Державного департаменту США, Міжнародної організації з міграції, Британської Ради,
ОБСЄ, Програми рівних можливостей ПРООН та інших організацій є цінною для моніторингу ситуації із забезпеченням ґендерної рівності в українському суспільстві.
Дізнатися більше
1.
Малес Л. Числові дані як створення гендерних дискусій і дискурсів (Розділ 10) //
Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / за ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової. – К.:
Критика,
2013.

С.
165-178. http://ua.boell.org/sites/default/files/downloads/Gender_for_media_print.pdf
2.
Марценюк Т. О. Стан гендерної рівності в Україні : міжнародний аспект / Марценюк
Т.О. // Наукові записки. - Т. 70 : Соціологічні науки / Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія" ; [редкол. тем. вип. : Оссовський В. Л. (гол. ред.), Паніотто В. І., Хмелько В. Є. ... та ін. ; упоряд. Бондар В. С. ; рец. Макеєв С. О., Головаха Є. І.]. - К. : Києво-Могилянська академія, 2007. - С. 53-59 // http://ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1392
3.

Хуткий Д. Гендерний портрет Криму: виклики та перспективи : результати соціологічного дослідження / Дмитро Хуткий, Тамара Марценюк, Тетяна Бурейчак. – К.,
2011. – 174 с. http://gender.undp.org.ua/images/lib/gender_portret_kryma_ukr.pdf

4.

Country Reports on Human Rights Practices for 2013 (
Ukraine
),
Bureau of Democracy, Human
Rights and
Labor
// http://www.state.gov/j/drl/rls/hrrpt/humanrightsreport/index.htm?year=2013&dlid=220342#
wrapper


24
5.

The Global Gender Gap Report 2014. – Geneva: World Economic Forum, 2014. – Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/GGGR14/GGGR_CompleteReport_2014.pdf (станом на 1 грудня 2014 р.).

6.

Goal
3:
Promote
Gender
Equality and
Empower
Women
// http://www.un.org/millenniumgoals/gender.shtml

7.

Millennium Development Goals (MDGs) // http://www.un.org/millenniumgoals

8.

Progress towards the Millennium Development Goals (2013), factsheet for Ukraine, p. 3 // http://www.undp.org.ua/files/en_72406MDGs_factsheet_2013_engl.pdf

9.

Freedom in the World 2014. Freedom House, about Ukraine. Режим доступу: http://www.freedomhouse.org/report/freedom-world/2014/ukraine-0#.U9tj6PmSwbQ
(станом на 1 серпня 2014 р.)

10.
Human Development 2014 http://hdr.undp.org/en/data
11.
Ukraine in
Human
Development
Report
2014:
Country
Profile http://hdr.undp.org/en/countries/profiles/UKR

Дослідження і статистичні дані на тематику рівних прав і можливостей:
1.
Публікації проекту «Рівність жінок і чоловіків у світі праці»

http://gender.ilo.org.ua/Pages/publications_ukr_new.aspx
2.
Публікації ООН в Україні http://www.un.org.ua/ua/publications-and-reports
3.
Публікації Фонду народонаселення ООН в Україні http://www.unfpa.org.ua/publications.html
4.
Публікації Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні http://www.unicef.org/ukraine/ukr/media_10621.html
5.
Публікації Міжнародного Альянсу із ВІЛ/СНІД в Україні http://www.aidsalliance.org.ua/cgi-bin/index.cgi?url=/ua/library/our/index.htm
6.
Бібліотека Міжнародного правозахисного центру «Ла Страда Україна» http://www.la- strada.org.ua/
7.
Публікації Вінницького об'єднання обласних громадських організацій «Відкрите суспільство» http://www.opensociety-vin.org/#!-/c16e4 8.
Публікації Фонду імені Гайнріха Бьолля
(із рубрики «Гендерна демократія») http://ua.boell.org/uk/vsi-publikaciyi-genderna-demokratiya-0 9.
Публікації Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні (у тому числі, про гендерне бюджетування, сексизм у рекламі) http://www.fes.kiev.ua/new/wb/pages/ukrajinska/publikaciji/ukrajina.php
10.
Публікації Інституту соціології НАН України http://i-soc.com.ua/institute/el_library.php
11.
Публікації та прес-релізи Київського міжнародного інституту соціології http://www.kiis.com.ua/
12.
Публікації та соціологічні дослідження Центру Разумкова http://www.razumkov.org.ua/
13.
Публікації Міжнародного благодійного фонду «Український жіночий фонд» http://www.uwf.kiev.ua/publications
14.
Discrimination in the European Union 2012, Special Eurobarometer 393 // http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/ebs/ebs_393_en.pdf
15.
World Bank Database of Gender Statistics http://genderstats.worldbank.org

25
Розділ 2. Права людини, множинність нерівностей у суспільстві та
принципи недискримінації

2.1. Поняття прав людини та основне антидискримінаційне законодавство.

У ширшому контексті забезпечення гендерної рівності, тобто, рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків вписується у поняття прав людини. Це одна із можливостей увести в науковий або медійний дискурси поняття гендерної рівності.
«Загальна декларація прав людини» була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. Тому 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Вибрані статті із «Загальної декларації прав людини»
Стаття 1.
Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Стаття 2.
Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.
Права людинипоняття, що характеризує правовий статус людини стосовно держави, її можливості і домагання в економічній, соціальній, політичній і культурній сферах; закріплені міжнародними та національними нормами
2
Людська гідність – категорія прав людини, що означає право на ставлення до себе як до людської істоти. Коли говорять про людську гідність, то мають на увазі права людини; коли говорять про повагу держави до людської гідності, то мають на увазі можливість людиною реалізувати ці права.
Універсальні міжнародні антидискримінаційні механізми – це універсальні міжнародні документи, які встановлюють принцип недискримінації у міжнародному праві, процедуру його виконання та відповідальність за порушення (нормативні або
2
Де починаються права людини: уроки історії і сучасні підходи (Мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів) / Авт.-упор. О. Войтенко. – К.: ТОВ «Майстер книг», 2013. – С. 19.

26 міжнародно-правові механізми); та універсальні міжнародні організації, які контролюють дотримання
їх
(інституціональні механізми).
До міжнародно-правових антидискримінаційних механізмів відносяться міжнародні угоди (конвенції, договори) та рішення міжнародних організацій (зокрема декларації), які встановлюють принцип недискримінації.
Основна міжнародна Конвеція стосовно забезпечення гендерної рівності - The
Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women (1979)
Приєднавшись до Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо
жінок (CEDAW), Україна взяла на себе зобов’язання поступового забезпечення гендерної рівності в українському суспільстві і повинна кожні чотири роки подавати звіти про те, що було зроблено в галузі ліквідації дискримінації щодо жінок у поточний період. Останні звіти від України (Державний звіт, та кілька Альтернативних звітів від активісток і активістів неурядових організацій) були надані у 2007-2010 роки
3
Результати звітів свідчать про те, що питання забезпечення рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок в Україні є суперечливими. З одного боку, в Україні
«зроблені реальні кроки для створення механізму забезпечення прав і свобод жінок згідно із загальними міжнародними нормами забезпечення прав людини»
4
З іншого боку, «в країні ще не відбулася зміна ідеології відносно проблеми становища статей у суспільстві відповідно до світових тенденцій розвитку даного питання», а також національний механізм із впровадження гендерної рівності (закони та відповідальні органи державної влади) не є чітким щодо визначення правових засад гендерних відносин та ефективним щодо їхнього дотримання і регулювання.
Текст
Конвенції різними мовами: http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/cedaw.htm
Класифікувати універсальні міжнародні документи можна так:

конвенції та інші документи у галузі прав людини, які встановлюють загальний
принцип недискримінації (як-от, Загальна декларація прав людини (1948), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966) та ін.);

конвенції та інші документи, які зобов’язують держави заборонити певний вид
дискримінації (як-от, Конвенція стосовно рабства, Конвенція про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності, Конвенція про статус біженців, Конвенція про
3
Об’єданий шостий та сьомий Державний звіт та Альтернативні звіти від НДО сформований представниками неурядових організацій були розглянуті на 45 Сесії Комітету з ліквідації усіх форм дискримінації проти жінок
21 січня
2010 р.
Усі тексти звітів різними мовами знаходяться тут: http://www2.ohchr.org/english/bodies/cedaw/cedaws45.htm
4
Доклад о выполнении в Украине Конвенции ООН о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин / [руков. авт. кол. Л.Е. Леонтьева, А.В. Толстокорова]. – Харьков: Фолио, 2007. – 18 с.

27 боротьбу з дискримінацією у галузі освіти, Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації).
Основним документом у європейській юридичній системі антидискримінаційних норм є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (набула чинності для України у 1997 р.) та протоколи до неї. Ратифікувавши Конвенцію, Україна визнала обов’язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини.


Дізнатися більше
1.
Де починаються права людини: уроки історії і сучасні підходи (Мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів) /
Авт.-упор. О. Войтенко. – К.: ТОВ «Майстер книг», 2013. – 304 с. // http://sfi.usc.edu/teach_and_learn/for_educators/resources/lessons/humanrightsbegin
2.
Людина у полікультурному суспільстві : навч.-метод. посіб. для викл. вищ. навч. закл. з курсу за вибором для студ. соціогуманіт. спеціальностей / [Пометун О. І., Султанова Л. Ю.,
Марценюк Т. О. ... та ін.]. - К. : Інжиніринг, 2010.
(Розділ «Міжнародне право у боротьбі із дискримінацією»)
3.
Мартинюк Р. С. Теорія прав людини. Навчальний посібник. – Острог: Видавництво
Національного університету “Острозька академія”, 2009. – 218 с. // Зміст і вступ: http://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Teoriya_prav_ludyny_Martynuk.pdf
4.
Пономарьов С.Ю., Федорович І.Ю. Запобігання та протидія дискримінації в Україні:
Посібник для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування. – К.:
Міжнародна організація з міграції, Представництво в Україні, 2014. – 74 с. // http://iom.org.ua/sites/default/files/iom_booklette-06_1kolonka_screen.pdf
5.
Посібник з європейського антидискримінаційного права / Агенція Європейського
Союзу з питань основоположних прав,
Рада
Європи,
2010
// http://coe.kiev.ua/projects/slc/FRA_Case_Law_Handbook_UKR_WEB.pdf

Корисна інформація

Центр інформації про права людини http://humanrights.com.ua/

Правозахисні організації України: перелік http://humanrights.com.ua/useful/pravozakhysni-orhanizatsii

Коаліція з протидії дискримінації в Україні http://antidi.org.ua/ua/coalition

Онлайн бібліотека Харівської правозахисної групи http://library.khpg.org/

Публікації Ініціативи розмаїття в Україні http://diversipedia.org.ua/ukr/your- rights/publications.html

Мережа активістів правозахисного руху http://hr-activists.net/

Всеукраїнська освітня програма «Розуміємо права людини» http://www.edu.helsinki.org.ua/



28
2.2. Соціальні нерівності, ксенофобія та форми дискримінації.

Протягом останніх років занепокоєння міжнародних і українських урядових і громадських організацій викликає високий рівень ксенофобії та напади на грунті расової ненависті. Влада України визнала існування проблеми ксенофобії, утворивши при Кабінеті
Міністрів України Міжвідомчу робочу групу з питань протидії ксенофобії, міжетнічної та расової нетерпимості та прийнявши у 2009 році План заходів із протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві.
Мирне співіснування різних культур збагачує кожне суспільство, однак, може призводити також і до протиріч та страхів серед представників певних спільнот. Загалом ксенофобія є складним явищем, що своїм підгрунтям має низку факторів, як психологічних, історичних, культурних, так і демографічних, політичних, економічних. Тому
її дослідження здійснюється на перетині різних наукових сфер (психології, історії, філософії та соціології).
Слово ксенофобія в перекладі з грецької мови означає: «xenos» – інший, чужий і
«phobos» – страх, боязнь, нетерпимість. Таким чином, ксенофобія – це страх по відношенню до інших, чужих, не своїх
5
. Міжнародні словники визначають ксенофобію як
«страх або ненависть до чужинців чи іноземців або до всього, що є чужим чи
іноземним»
6
. Ксенофобію доцільно розглядати з двох точок зору – у широкому і вузькому
значенні. Широке значення терміну грунтується на загальному понятті страху перед
«іншими» і включає загалом негативне ставлення до представників «інших груп», виокремлення належності до яких відбувається за ознакою як раси, етнічності, національності, так і статі, сексуальності, віку, класу, регіону проживання, функціональної неспроможності (чи за станом здоров’я) тощо. У даному випадку до уваги береться соціальна стратифікація суспільства, – яка характеризується множинністю ієрархій за певними ознаками.
5
Ксенофобия в современном мире / В.А. Ачксов, В.А. Ачкасова, С.А. Ланцов и др.; отв. Редакторы В.А.
Ачкасов, Д.З. Мутагиров. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. у-та, 2008. – С. 9.
6
Xenophobia [Електронний ресурс] // Meriam-Webster’s Online Dictionary. – Режим доступу: http://www.merriam-webster.com/dictionary/xenophobia

29
Ксенофобія у широкому розумінні
Виділяють цілу низку розповсюджених у сучасному світі видів (або проявів) ксенофобії (тобто, низку так званих «фобій» - суспільних страхів) як етнофобія, гомофобія, антисемітизм, сексизм, ісламофобія, ромофобія тощо.
Найбільш загальним поняттям є етнофобія – різновид ксенофобії, що виступає у вигляді нетолерантного ставлення до представників інших соціальних груп за расовою або етнічною ознакою. У багатьох західних країнах об’єктом етнофобії виступають мігранти і біженці, тобто, представники «інших» країн, зазвичай також «іншого» етнічного походження. Приклади етнофобії в європейському світі притаманні майже усім державам, які мають мігрантів чи/та біженців.
Останнім часом дослідники та правозахисники звертають увагу на такі форми ксенофобії як ісламофобія, ромофобія та антисемітизм. Зокрема, інколи так звана боротьба з тероризмом (яка стала актуальною після подій у США 11 вересня 2001 р, терористичних актів у лондонському метро у 2005 р.) набуває відвертого характеру
ісламофобії – страху перед представниками мусульманського віросповідання.
Ще один прояв ксенофобії стосується поняття антисемітизму – ворожого ставлення до євреїв як релігійної та етнічної групи, що може мати прояви від певних нетолерантних зображень стосовно євреїв (у вигляді фашистської свастики на стінах будинків), поширення антисемітської літератури до крайніх проявів ксенофобії, про яких зазначено вище – геноциду проти єврейського населення (голокосту).
Правозахисники і дослідники зазначають, що явище ромофобії – дискримінації та ворожого ставлення по відношенню до ромів (циган) – це реалії сучасної Європи та Украни зокрема.
Якщо взяти до уваги гомосексуальність, то у суспільстві може існувати такий вид ксенофобії як гомофобія – вороже ставлення до гомосексуалів, їхнього стилю життя і культури.
Нетерпиме ставлення до людей через їх стать називають сексизмом. Сексизм проявляється у так званій дискримінації за ознакою статті (гендеру).
Європейська комісія проти расизму та нетерпимості визнає дві окремі форми дискримінації – пряму та опосередковану.
Пряма дискримінація – будь-яке розрізнення, засноване на таких ознаках, як раса, колір, мова, релігія, громадянство або країна походження чи етнічне походження, що не має об'єктивного і розумного виправдання. Наприклад, це може бути рішення органів місцевої влади якогось міста в Україні не допускати ромів до навчання в школах міста.
На противагу, непряма дискримінація трапляється тоді, коли явно нейтральний фактор, як то вимога, критерій або практика, не можуть бути виконані особами, котрих об’єднують за такими ознаками, як раса, мова, релігія, громадянство або етнічне походження, чи створюють для цих осіб незручні обставини, за винятком ситуації, коли

30 цей фактор має об’єктивне і розумне виправдання. Наприклад, якщо при прийомі в навчальний заклад обов’язковим документом буде наявність реєстрації, яку не завжди мають представники ромської меншини.
У соціології одним з найголовніших індикаторів ксенофобії вважається так звана
соціальна дистанція (готовність населення допустити «інших» людей до свого середовища спілкування). Велика кількість досліджень міжетнічної нетерпимості, національної ідентичності та ксенофобії побудовані на основі шкали соціальної дистанції, яку вперше запропонував Еморі Богардус для вимірювання відносин між різними етнічними та мовними групами.
Соціальна дистанція і вимірювання ксенофобії
Задля вимірювання ставлення українців до представників різних етносів та народів українська соціологиня Наталя Паніна у низці досліджень використала адаптовану шкалу
соціальної дистанції Богардуса. Це шкала з 7 показників, за допомогою якої соціальна дистанція вимірюється ступенем готовності індивіда до контактів різної близькості з представниками інших етнічних груп. Значення змінюється від 1 до 7, при цьому, значення
1 означає готовність допустити представників тієї чи іншої етнічної групи як членів сім‘ї, а 7
– небажання впускати представників у країну. Задля вимірювання соціальної дистанції
Наталя Паніна розробила такі два основні індекси
7
:
1) індекс національної дистанційованості: середнє значення оцінок усіма респондентами власної соціальної дистанції від представників певної соціальної групи за шкалою Богардуса;
2) інтегральний індекс національної дистанційованості: середнє значення
індексів національної дистанційованості від певних груп (виключаючи українців, росіян та представників української діаспори).
На основі цих індексів Паніна сформувала категорії толерантності, відокремленості,
ізоляціонізму і ксенофобії, які утворюють шкалу, де національна толерантність посідає найнижчий щабель, а ксенофобія – найвищий. Толерантність (відкритість) відповідає значенню індекса національної дистанційованості менше 4, національна відокремленість
від 4 до 5, національний ізоляціонізм – від 5 до 6, а ксенофобія – більше 6.
Один з відомих дослідників міжетнічних відносин в Україні соціолог Володимир
Паніотто відзначає кілька важливих моментів, пов‘язаних з рівнем соціальної дистанції до різних етнічних груп та його динамікою. Розроблений показник соціальної дистанції не є абсолютним відповідником ксенофобії, а радше одним із складових цього явища, адже
7
Паніна Н. Фактори національної ідентичності, толерантності, ксенофобії, та антисемітизму в сучасній Україні
// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2005. – № 4. – С. 28.

31 для вимірювання рівня ксенофобії й антисемітизму «потрібні спеціальні дослідження, що включатимуть принаймні 40-60 змінних»
8
. Збільшення рівня соціальної дистанції до представників етнічних груп за роки незалежності України можна пояснити як
внутрішніми чинниками (численні вибори в країні, використання під час агітаціїї матеріалів, що направлені на роз’єднання, а не на консолідацію представників різних лінгво-етнічних груп; нестабільна політична та соціально-економічна ситуація, зміна рівня добробуту населення, усе це разом викликає почуття невпевненості у завтрашньому майбутньому), так і зовнішньою ситуацією (зокрема, міжнародними подіями, які широко висвітлюються у ЗМІ).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал