Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка степана дем’янчука інститут педагогічної освіти кафедра початкової та дошкільної освіти кафедра педагогіки



Сторінка4/4
Дата конвертації03.03.2017
Розмір0.68 Mb.
1   2   3   4

Програмований тип навчання - це:

    1. передача знань без постановки мети їх обов'язкового засвоєння;

    2. алгоритмізація навчального процесу;

    3. домінування пошукових ситуацій.

Теоретико-пізнавальна функція педагогічної психології - це:

    1. з'ясування методологічних засад (закономірностей, чинників, умов) навчально-виховного процесу, педагогічної діяльності;

    2. формування конструктивності навчання і виховання, способів управління процесом становлення особистості;

    3. вироблення практичних рекомендацій для реалізації педагогічного впливу на розвиток особистості

Уміння – це:

    1. готовність людини у спішно виконувати певну діяльність, яка ґрунтується на знаннях і навичках

    2. одна з форм практично-дійового мислення;

    3. оволодіння навчальним матеріалом та розв’язання завдань.

Научіння – це:

    1. процес і результат здобування індивідуального досвіду;

    2. готовність людини виконувати певну діяльність, яка ґрунтується на знаннях;

    3. сукупність операцій, що складаються з дій.

Навчальна програма - це:

    1. планомірна система дій, яка передбачає їх послідовне та обов’язкове виконання;

    2. основний інформаційний масив з певного предмета, який необхідно засвоїти під час навчання;

    3. сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності.

Загальнофілософським принципом педагогічної психології є :

    1. єдность теорії і практики;

    2. детермінізм;

    3. розвиток в діяльності.

Особистісно-зорієнтоване навчання - це:

    1. директивна педагогіка;

    2. ставлення до дитини як до суб’єкта, а не об’єкта виховання

    3. впровадження монологу, а не діалогу

Емпіричні знання – це :

    1. планомірна система дій, яка передбачає їх обов’язкове та послідовне виконання;

    2. сукупність відомостей про певні явища навколишньої дійсності, які є результатом повсякденного досвіду;

    3. основний інформаційний масив, який необхідно засвоїти.

Авторитарний стиль педагогічної діяльності – це

    1. домінування власного Я, директивні способи управління

    2. партнерські стосунки;

    3. ставлення до дітей як до несвідомих суб’єктів навчально-виховного впливу, панібратство.

Засновник української та російської педагогічної психології:

    1. О.Ф Лазурський;

    2. К.Ф.Ушинський;

    3. П.Ф.Лесгафт.

Автор праці «Людина як предмет виховання»:

    1. К.Д.Ушинський;

    2. О.Ф. Лазурський;

    3. А.С. Макаренко.

Автором вчення про формування особистості в колективі є:

    1. В.В. Артемов;

    2. А.С. Макаренко;

    3. О.Ф. Лазурський

Автором вчення про формування особистості в колективі є:

    1. В.В. Артемов;

    2. А.С. Макаренко;

    3. О.Ф. Лазурський

Показник, що не характеризує творчу діяльність:

    1. оригінальність і новизна творіння;

    2. цілеспрямованість у прагненні зробити результат праці надбанням людей;

    3. боязнь публічного захисту власної позиції.

Принцип навчання (за Л.В. Занковим ):

    1. провідна роль теоретичних знань у змісті навчання;

    2. обґрунтування самодостатності процесу навчання;

    3. прогнозування перебігу процесу навчання.

Мотиви навчання - це:

    1. самостійне планування учбової діяльності;

    2. сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які викликають активність особистості;

    3. навчання на високому рівні складності.

До ознак процесу виховання не відноситься:

    1. спланованість;

    2. безперервність;

    3. академічність.

Завдання психології виховання

    1. моральне становлення особистості;

    2. забезпечення якості знань, умінь, навичок;

    3. створення ефективних навчальних технологій.

Наслідування - це:

    1. відтворення суб’єктом у перетвореному вигляді певних зовнішніх рис, зразків поведінки, вчинків тощо;

    2. постановка суб’єктом себе на місце іншої людини через заглиблення у її внутрішній світ

    3. процес безпосередньої передачі емоційного стану від одного індивіда до іншого на рівні психофізіологічного контакту.

До критеріїв вихованості не відноситься:

    1. відповідність поведінки людини моральним вимогам суспільства;

    2. поведінка в ситуації емоційного напруження;

    3. прагнення завоювати статус дорослого

Основними ознаками сучасного педагогічного мислення є:

    1. інтелектуальна ініціатива, об’єктивність;

    2. благородство, співчуття;

    3. комунікативна спрямованість, духовність.

Самовиховання - це :

    1. процес, який ґрунтується на самоспостереженні,самоаналізі та самооцінюванні особистості;

    2. управління суб’єктом спілкуванням, поведінкою своєю діяльністю, спрямованими на зміну своєї особистості…;

    3. суб’єктивне сприйняття і оцінка особистістю досягнутих результатів і сформованих якостей.

Світогляд – це :

    1. система поглядів на об’єктивний світ і місце в ньому людини;

    2. система створення нових відношень між предметами і їх застосуванням;

    3. активність, яка визначає спрямованість зусиль суб’єкта.

Становлення педагогічної психології пов’язане з розвитком:

    1. педології;

    2. фізіології;

    3. медицини.

Автор теорії розвитку вищих психічних функцій:

    1. К.Д.Ушинський;

    2. Г.С.Костюк;

    3. Л.С.Виготський.

Алгоритмізоване навчання – це :

    1. система прийомів, методів розв’язання завдань у визначеній послідовності;

    2. діяльність, спрямована на орієнтування у предметній і соціальній дійсності;

    3. процес організації спільної активної діяльності педагога і учнів з метою зміни моральних, соціально-психологічних характеристик школярів.



Програмні питання до КОМПЛЕКСНОГО ТЕСТОВОГО ІСПИТУ З КУРСУ «ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ»

Автор культурно-історичної теорії вищих психічних функцій:

      1. П.Ф. Каптерев;

      2. Дж. Локк;

      3. Л.С. Виготський.

Принцип вікової періодизації:

а) вербальне научіння;

б) історизм;

в) екстеріоризація.

г) навчальна діяльність.

Період, який є найбільш сприятливим для розвитку певних психічних структур:

а) кризовий;

б) інтеріоризація;

в) сензитивний період;



г) екстеріоризація.

Активність особистості - це:

    1. лінія психічного розвитку;

    2. біологічне утворення;

    3. чинник психічного розвитку;

    4. принцип психології.

Основна категорія вікової психології:

    1. учіння;

    2. научіння;

    3. вік;

    4. онтогенез.

«Поперечний зріз» це:

    1. генетичний метод;

    2. комплексний метод;

    3. порівняльний метод.

Упертість - це новоутворення (за Л.С.Виготським):

    1. кризи 3 років;

    2. кризи 13 років;

    3. кризи 7 років;

    4. кризи 17 років.

Внутрішній план дій - це новоутворення:

    1. дошкільного віку;

    2. середнього шкільного віку;

    3. молодшого шкільного віку;

    4. юнацького віку.

Позаситуативно-особистісне спілкування характерне для:

    1. періоду немовляти;

    2. раннього віку;

    3. дошкільного віку.

Спостереження - це:

    1. емпіричний метод;

    2. комплексний метод;

    3. генетичний метод;

    4. психодіагностичний метод.

Безпосереднє емоційне спілкування - це провідна діяльність періоду:

    1. раннього дитинства;

    2. молодшого шкільного віку;

    3. немовляти;

    4. середнього шкільного віку

Предметом вікової психології є:

    1. психологічні закономірності навчання і виховання дітей різного віку;

    2. вікова динаміка психіки людини, онтогенез психічних процесів і психічних властивостей особистості людини, яка розвивається;

    3. особливості етапів психічного розвитку людини.

Вивчення психіки в онтогенезі - це:

    1. вивчення психіки в розвитку;

    2. вивчення психіки на різних етапах еволюції тваринного світу від найпростіших до людини;

    3. вивчення психіки на різних етапах психічного розвитку людини від народження до старості

Яка діяльність не належить до провідної:

  1. рольова гра;

  2. малювання;

  3. навчально-професійна діяльність

Знайдіть твердження української психологічної школи:

  1. умови життя впливають на психічний розвиток дитини безпосередньо;

  2. умови життя не відіграють істотної ролі у психічному розвитку дитини;

  3. умови життя впливають на психічний розвиток дитини через її діяльність.

Яке твердження характеризує підхід Л.C.Виготського до вирішення проблеми взаємозв'язку навчання і розвитку?

    1. навчання йде за розвитком;

    2. змінюючи методи і зміст навчання, не можна істотно змінити розумовий розвиток дитини;

    3. навчання веде за собою розвиток.

Спроможність дитини самостійно розв'язувати завдання визначає термін:

    1. зона найближчого розвитку;

    2. актуальний рівень розвитку.

Розв'язування дитиною завдань з допомогою дорослих визначає термін:

    1. зона найближчого розвитку;

    2. актуальний рівень розвитку.

Провідною діяльністю називають:

    1. найулюбленішу, найцікавішу для дитини діяльність;

      1. діяльність, яка зумовлює найголовніші зміни у психіці дитини та підготовку до нового етапу її розвитку;

    2. діяльність, яка посідає найбільше місце в житті дитини.

Комплексом пожвавлення називають:

    1. реакцію, коли дитина фіксує предмет очима;

      1. реакцію, коли дитина тягнеться до джерела їжі;

    2. позитивну емоційну і рухову реакцію дитини на дорослого.

Мислення дітей раннього віку переважно є:

    1. образним;

      1. словесним;

      2. наочно-дійовим;

    2. наочно-дійовим і образним.

Сенситивний період оволодіння мовленням припадає на:

  1. період немовляти;

  2. раннє дитинство;

  3. дошкільний період.

Новоутворенням раннього віку є:

    1. засвоєння моральних норм і правил;

    2. система "Я";

    3. маніпуляція з предметами.

Провідна діяльність дітей дошкільного віку:

      1. навчальна діяльність;

      2. рольова гра;

      3. предметна гра;

    1. спілкування з ровесниками.

Мислення дошкільника є:

    1. наочно - дійовим;

    2. образним.

Дошкільники діють переважно під впливом:

  1. розуму;

  2. волі;

  3. емоцій;

  4. почуттів.

Новоутворенням дошкільного періоду є:

  1. мовне спілкування;

  2. акт орієнтації в предметах;

  3. підпорядкування мотивів.

У молодшому шкільному віці провідним видом діяльності є:

  1. ігрова діяльність;

  2. спілкування;

  3. навчальна діяльність.

Новоутворенням молодшого шкільного віку є:

  1. наочно-образне мислення;

  2. рефлексія;

  3. мимовільна увага.

Особливістю психічного розвитку дитини шести років, яка розпочала навчання у школі, є:

    1. поступове формування довільності психічних процесів;

    2. сформована внутрішня позиція школяра;

    3. домінування пізнавальної мотивації учіння.

Криза семи років пов'язана з:

  1. усвідомленням самого себе як активного суб'єкта у світі предметів;

  2. зародженням соціального "Я";

  3. формуванням нового образу фізичного "Я".

Інтереси молодших школярів:

    1. стійкі;

    2. нестійкі, ситуативні.

Центральне новоутворення підліткового віку:

  1. почуття дорослості;

  2. адекватна самооцінка;

  3. професійне самовизначення.

Основною суперечністю підліткового віку є:

  1. суперечність між тим, що дитина може зробити і тим, якою вона є;

  2. дисгармонія статевого, загальноорганічного і соціального дозрівання;

  3. суперечність між теперішнім і бажаним майбутнім підлітка.

Термін "акселерація " означає:

  1. процес прискореного росту дітей;

  2. процес прискореного психічного розвитку дітей;

  3. процес прискореного соматичного розвитку і фізіологічного дозрівання дітей.

Провідний вид діяльності підліткового віку:

  1. навчальна діяльність;

  2. інтимно-особистісне спілкування;

  3. навчально - виробнича діяльність.

Статеве дозрівання настає й закінчується раніше на рік-півтора:

      1. у хлопчиків;

      2. у дівчаток.

Центральне новоутворення ранньої юності:

    1. почуття дорослості;

    2. професійне та особистісне самовизначення;

    3. новий образ фізичного "Я".

Провідною діяльністю у старшому шкільному віці є:

    1. спілкування;

    2. навчально-виробнича діяльність;

    3. трудова діяльність.

Який із перерахованих варіантів у юнацькому віці трапляється найчастіше:

    1. наявне "Я" особистості поєднує в собі минуле, теперішнє і майбутнє та відповідає ідеальному "Я".

    2. наявне "Я" більшою мірою спрямоване у майбутнє, ніж до минулого, є новим кроком в особистісному самовизначенні;

    3. наявне "Я" зовсім випадає із процесу розвитку; воно відірване від минулого і не має зв'язку з майбутнім, не відповідає й ідеальному "Я".

Спілкування старшокласників з ровесниками насамперед необхідне:

    1. для вирішення проблемних ситуацій;

    2. для планування майбутнього;

    3. для "сповіді", інтимно-особистісного контакту.

За теорією Еріксона конфлікт між прагненням до інтимності і почуттям ізольованості від усіх навколо характеризує період:

    1. ранньої дорослості;

    2. середньої дорослості;

    3. пізньої дорослості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал