Методологія планування регіонального розвитку в Україні



Сторінка1/18
Дата конвертації26.02.2017
Розмір3.43 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



Проект Європейського Союзу

Підтримка політики регіонального розвитку України




Методологія планування регіонального розвитку в Україні

Інструмент для розробки стратегій регіонального розвитку


і планів їх реалізації

За фінансової підтримки Європейського Союзу









Видання цієї публікації стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу. Зміст публікації є

виключно відповідальністю Консорціуму на чолі з GIZ International Services, і жодним чином не може вважатися таким, що відображає погляди Європейського Союзу.

Зміст


Розміщення та типологія 35

Природні ресурси 36

Демографія та адміністративно-територіальний устрій 37

Регіональна економіка 38

Сільське господарство та сільські території 40

Бюджет та його наповнення 42

SWOT-аналіз і стратегічне планування 44

SWOT-матриця 45

SWOT стратегії 45

SWOT методологія 46

Міркування щодо врядування 142

“Регіональний” чи “галузевий” розвиток? 143

Спостереження і висновки 145

Основні етапи проведення ефективних зустрічей з громадськістю 162

Ефективне спілкування під час проведення громадських заходів 165

Врегулювання конфліктів при проведенні громадських заходів 166

Фактори та підходи, що підвищують ефективність зустрічей з громадськістю 167

Поради по проведенню зустрічей з громадськістю 168



Перелік скорочень

АРР – агенція регіонального розвитку

АТО – адміністративно-територіальна одиниця

АТУ – адміністративно-територіальний устрій

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВРП – валовий регіональний продукт

ДБУ – Державний бюджет України

ДСРР – Державна стратегія регіонального розвитку

ЄС – Європейський Союз

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології

МіО – моніторинг і оцінка

МСБ – малий та середній бізнес

НБУ – Національний банк України

НДР – науково-дослідна розробка

НУО – неурядові організації

ОДА – обласна державна адміністрація

ОМС – орган місцевого самоврядування

ООН – Організація об‘єднаних націй

ОСГ – особисте селянське господарство

ПДФО – податок на доходи фізичних осіб

ПІІ – прямі іноземні інвестиції

ППРРУ – Програма Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»

СЕА – соціально-економічний аналіз

СП – спільне підприємство

СРР – стратегія розвитку регіону

ЦНТЕІ - Центр науково-технічної та економічної інформації


Подяка
Наступні основні джерела були використані в якості орієнтира для розробки цієї Методології планування регіонального розвитку в Україні:

  • 1) Гвен Свінберн, Світовий Банк: Розробка місцевих стратегій економічного розвитку

  • www.worldbank.org/urban/local/toolkit/pages/home.htm

  • 2) Mesopartner: Інструменти економічного розвитку www.mesopartner.com/services/tools/

  • 3) ПРООН БіГ: Методологія комплексного планування місцевого розвитку

  • www.undp.org/content/bosnia_and_herzegovina/en/home/library/poverty/methodology-for-integrated-local-development-planning-in-bosnia-/

  • 4) Агенція розвитку EDA: Інструменти планування та концепції www.edabl.org

ВСТУП

Що таке Методологія планування регіонального розвитку в Україні?

Методологія інтегрованого планування регіонального розвитку в Україні була розроблена як частина Програми ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» (ППРРУ) з метою систематизації та покращення підходу до планування та імплементації регіонального розвитку. Методологія є основою для систематичного запуску і реалізації процесів регіонального розвитку «знизу вгору», які в Україні або відсутні, або є дуже фрагментарними.

Ця Методологія покликана сприяти становленню ініціативного та відповідального управління регіональним розвитком, яке є одним із ключових викликів для українських регіонів і країни в цілому. Ініціативне управління розвитком означає творче формулювання майбутнього у поєднанні з систематичними зусиллями, спрямованими на досягнення цього майбутнього. Відповідальне управління, перш за все, включає в себе відповідальність перед громадянами, у тому числі майбутніми поколіннями.

Методологія опосередковано сприяє збалансованому та постійному поліпшенню якості життя громадян України за допомогою:



  • збалансованого розвитку регіонів і громад,

  • створення нових робочих місць та інших економічних можливостей,

  • надання якісних публічних послуг з рівним рівнем доступності, та

  • забезпечення чистого та безпечного середовища проживання.

Таким чином, методологія інтегрує ключові аспекти життєдіяльності і розвитку: економічні, соціальні та екологічні, підтримуючи їх безперервну взаємодію. Надання публічних послуг і просторове планування підтримують реалізацію прийнятих рішень щодо розвитку у певному адміністративному (регіональному) контексті, а також у просторовому вимірі.

Методологія сприяє активній участі усіх зацікавлених і компетентних осіб у процесі регіонального планування та реалізації планів розвитку відповідно до їх інтересів і можливостей. Вона заохочує до участі тих, хто очолює державні, приватні та неурядові організації, а також тих, хто переважно був далеко від процесу прийняття рішень – представників уразливих груп – визнаючи таким чином принципи соціальної інтеграції.

Методологія передбачає включення місцевих планів розвитку в регіональні стратегії, та включення регіональних планів розвитку в стратегії вищого рівня, такі як Державна стратегія регіонального розвитку.

Методологія представляє собою креативне поєднання ключових компонентів розвитку - соціального, економічного та екологічного з міжгалузевими пріоритетами, і не є просто їх сумою. Методологія передбачає взаємодію різних учасників процесу розвитку у процесі створення спільної перспективи, у тому числі перспективи для зацікавлених сторін, що беруть участь в процесі.

Нарешті, методологія є інструкцією з розвитку винахідливості і підтримки творчого мислення. Однак, це не рецепт або ліки від усіх проблем і викликів щодо регіонального розвитку.

Підхід до розробки Методології

Важливо відзначити, що регіональний розвиток має бути економічною, а не політичною чи адміністративною категорією. Різні уряди в різних частинах світу в певних ситуаціях виправдовували втручання держави у забезпечення належних умов розвитку регіонів і громад. Багато країн застосовували саме інструменти економічного розвитку для проведення реформ регіонального розвитку, що не обов'язково вимагало значних змін у системі державних установ і органів та/або зміни їх повноважень.

Переважно, заходи у сфері регіонального розвитку не вимагають фундаментально реформувати державні інститути або запроваджувати більш широкі політичні процеси, такі, як децентралізація або регіоналізація. Ці заходи задумані, і навіть в основному здійснюються з центру, вони прив'язані до конкретних видів діяльності в сфері розвитку і, як правило, залежать від бюджетних трансфертів регіональним і місцевим органам влади або групам зацікавлених сторін в певній місцевості. Така сукупність заходів визначається національною концепцією регіонального розвитку.

Короткий опис еволюції політики регіонального розвитку в ЄС з наголосом на відповідних підходах уряду наведено в Додатку 1 «Регіоналізація, децентралізація та регіональний розвиток» - порівнюються регіональний і галузевий (тематичний) підходи, та наведено кілька висновків, які є релевантними для умов України.


Для кого призначена ця Методологія?

Методологія призначена для практиків – зацікавлених осіб, організацій та органів влади, які активно займаються плануванням і здійсненням регіонального розвитку. В цій методології кожен фахівець-практик з питань розвитку може знайти для себе корисні інструменти для якісної роботи і досягнення вищої ефективності.

Високоякісні рішення у сфері регіонального розвитку не завжди є ефективними, оскільки ефективність рішення часто залежить не тільки від його якості, але й від його прийнятності для ключових зацікавлених сторін. Якщо якість або прийнятність рішення дорівнює нулю, то не буде ніяких ефектів від застосування такого рішення. Тому, якщо якість рішення є найбільш важливим фактором для фахівців-теоретиків, прийнятність є переважаючим фактором для фахівців-практиків і зацікавлених сторін в сфері регіонального розвитку. З цих причин методологія розроблена у такий спосіб, щоб забезпечити ефективний баланс між якістю та прийнятністю регіональних стратегій.

Перелік переваг Методології для різних груп зацікавлених сторін наведено в таблиці.



Зацікавлені сторони (бенефіціари)

Переваги

Для керівників регіонів (голів обласних рад та обласних державних адміністрацій) ...



... які вже досягають результатів у регіональному розвитку, методологія може допомогти стабілізувати і збалансувати ці результати у всіх сферах стосовно компонента розвитку, як у галузевому так і у територіальному вимірі;

... які досі мають середні результати, методологія може допомогти поліпшити ці результати, спочатку в окремих, а потім у всіх сферах.

Методологія може бути корисною для консолідації та координації різних галузевих процесів планування щодо їх змісту і термінів, які мають бути узгоджені і сконцентровані протягом певного періоду часу для кожного циклу планування. Це одночасно допомагає заощаджувати час, ресурси та енергію ключових осіб всередині і поза адміністрацією.

За своєю суттю, методологія також представляє собою допомогу керівникам регіонів у найскладніших частинах їх роботи: вона допомагає збалансувати конфліктуючі запити, пов'язані з необхідністю досягнення результатів у короткостроковій і довгостроковій перспективі, і допомагає вирішувати і пропонувати комплексні стратегічні рішення.



Для партнерів…

... які працюють безпосередньо над підготовкою та реалізацією планів розвитку, незалежно від того, чи вони працюють в органах влади, чи в неурядових організаціях, що займаються питаннями регіонального розвитку, методологія забезпечує багатовимірну, системну перспективу в плануванні. Це допомагає їм краще орієнтуватися в складних питаннях щодо взаємодії.
Методологія являє собою щось на кшталт «GPS-навігатора» для водіїв, що дозволяє безпечніше і простіше подорожувати у важких умовах.

Інші зацікавлені сторони щодо питань регіонального розвитку і учасники процесу стратегічного планування...

... Методологія може допомогти сприймати всеосяжність і мету процесу планування розвитку так, що вони можуть регулювати свою участь і зробити свій внесок в ті частини роботи, в яких вони найбільш компетентні, та які для них є найбільш цікавими.

Зовнішні експерти, які допомагають у складанні планів розвитку ...

... Методологія допомагає ефективно використовувати взаємодію не тільки між різними компонентами і секторами, але й між людьми та організаціями. Це дає їм можливість перетворити результати цих взаємодій на рішення, які можуть бути ефективно реалізовані на практиці.

Досвідчені консультанти знають, що написання тексту документу є лише невеликою частиною процесу створення стратегії розвитку, яке відбувається лише в самому кінці роботи, і що сотні сторінок всебічного аналізу часто створюють більше проблем, аніж приносять користі особам, які приймають рішення.

Методологія надає консультантам можливість взяти участь у створенні ЯКІСНИХ, ПРИЙНЯТНИХ І ЗДІЙСНЕННИХ стратегій розвитку. За своєю суттю, методологія дозволяє експертам успішно виконувати свою функцію помічників в процесі планування і надання підтримки щодо прийняття рішень. Поради та оцінки експертів при такому підході сприймаються з повагою, але це не означає, що експерти повинні самі зробити роботу замість тих, хто відповідальний приймати рішення і реалізовувати їх.


Основну рекомендацію для всіх користувачів Методології можна резюмувати у вигляді формули: Прийняти-Застосувати-Корегувати.

Прийняття відноситься до першої фази (навчання та практики) і означає чітке, наскільки це можливо, дотримання вимог і рекомендацій Методології.

Застосування відноситься до другої фази, коли Методологія використовується для підготовки стратегій розвитку і планів у тій чи іншій ситуації і закликає до адекватного використання методології у відповідності з можливостями і обмеженнями конкретної ситуації. Це означає, що ми застосовуємо тільки те, що може бути насправді застосовано, тобто те, для чого існують передумови. Для тих елементів, які не можуть бути застосовані, ми шукаємо альтернативні рішення.

Корегування слід розглядати як своєрідне просунуте використання і вдосконалення Методології, - воно передбачає творчі інновації. Рекомендується це робити під час розробки наступної Стратегії – після того, як учасники процесу планування зрозуміють обмеження і можливості поліпшення Методології через її практичне застосування в конкретних ситуаціях.

Правильно використовувати Методологію зможуть тільки ті, хто сприйматиме її НЕ ЯК ПРОЦЕДУРУ, А СКОРІШЕ ЯК КОМПАС для більш точної орієнтації в стратегічному плануванні. Для всіх інших, хто шукатиме готових рецептів планування регіонального розвитку, Методологія буде більше заважати, аніж допомагати.

Основні принципи регіонального розвитку

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні (провідні) принципи регіонального розвитку, - як це викладено в таблиці:


Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів

Здорова і справедлива громади

  • покращення обізнаності щодо обмежених природних ресурсів та небезпеки для середовища проживання

  • поліпшення середовища проживання, важливі природні ресурси зберігаються для майбутніх поколінь

  • забезпечення різних потреб усіх громадян через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції

  • Забезпечення рівних шансів для всіх

Стала економіка

Практика належного управління

  • створення сильної, динамічної і сталої економіки, яка забезпечує процвітання

  • створення рівних економічних можливостей для всіх. Екологічні втрати компенсують ті, хто їх спричиняє. Ефективне використання ресурсів стимулюється

  • постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян

Що таке інтегрований регіональний розвиток?


Методологія підкреслює два виміри інтегрованості, важливі для планування регіонального розвитку:

А) горизонтальна інтегрованість:



  • інтегрованість компонентів стратегії (економічний розвиток, соціальний розвиток плюс надання публічних послуг та інфраструктура , захист навколишнього середовища та природних ресурсів),

  • інтегрованість галузей (міжгалузевий підхід замість галузевого підходу);

Б) вертикальна інтегрованість - узгодження регіональних планів розвитку з ієрархічно вищим системами – державними стратегіями і програмами:

  • державна стратегія регіонального розвитку,

  • галузеві стратегії і плани,

  • державні цільові програми,

  • бюджетні програми.

У реальному житті компоненти стратегії є сукупністю або системою різних і постійних взаємодій. Однак, ці аспекти часто розглядаються окремо в плануванні та управлінні, не беручи до уваги взаємні взаємозв'язки і синергії. Такий спосіб планування часто призводить до неефективного використання обмежених ресурсів, що може становити серйозну проблему. Причиною цьому є вузько-галузевий або вузько-компонентний підхід до планування розвитку, оскільки галузеві та компонентні плани часто мають різні мотиви, цілі, суб'єкти і практики.

Прагнення чистого прибутку і суперництво представляють рушійну силу економічного розвитку, в той час як протилежні цінності, такі як солідарність і взаємна підтримка, є предметом для соціального захисту. Активне використання природних ресурсів часто є головним важелем підприємництва та економічної діяльності, в той час як захист і відновлення цих ресурсів є головною цінністю провідною для підходів, спрямованих на збереження навколишнього середовища.

Ці відмінності, які видаються непримиренними, можуть насправді бути збалансовані, якщо процес планування розвитку побудований у такий спосіб, щоб підкреслити, а не ігнорувати взаємну залежність. Саме тому комплексний (інтегрований) підхід відповідає потребам щодо забезпечення сталого розвитку краще, ніж галузевий підхід.

На нижчих рівнях врядування, як правило, більше зацікавлені в гармонізації з політикою і планами вищого рівня, оскільки вони безпосередньо стикаються з економічними, соціальними та екологічними проблемами, що породжені економічною кризою і структурними змінами. На нижчих рівнях наслідки цих процесів помітні найбільш чітко: втрата робочих місць; громадяни стикаються з проблемами сучасності, в той час як забруднення навколишнього середовища і нераціональне використання природних ресурсів ставлять під загрозу благополуччя майбутніх поколінь. Ці проблеми можуть бути вирішені тільки за допомогою узгодженої політики і планів на різних рівнях через узгодження інтересів різних компонентів і секторів у відповідності до спільного бачення майбутнього.


Концепція комплексного (інтегрованого) розвитку означає, що кожний рівень і кожний компонент зберігає свої акценти паралельно з досягненням синергетичних ефектів за рахунок взаємодії у вигляді сталого розвитку та покращення якості життя. Інтегрованість не є результатом арифметичного додавання одного аспекту до іншого. Якщо різні аспекти механічно скласти до купи, не роблячи відмінності і не передбачаючи можливості синергії, є ймовірність, що цілі економічного, соціального, екологічного та просторового розвитку не будуть досягнуті.
Складові процесу стратегічного планування

Процес планування починається зі стратегічної платформи, яка представляє собою довгострокову стратегічну частину. Операційна частина стратегії складається з компонентних (економічний, соціальний та екологічний) планів розвитку та операційної короткотермінової частини, що складається з плану реалізації, фінансового плану, плану моніторингу та оцінки та плану з нарощування потенціалу (зміцнення спроможності).

Реалізація стратегії відбувається в іншій послідовності, починаючи з плану реалізації, який містить проекти і програми, потім - компонентні плани і, нарешті - досягнення стратегічних цілей та бачення розвитку.

Огляд процесу розробки стратегії і його елементів наведено нижче.

ЧАСТИНА I: СТРАТЕГІЧНА ЧАСТИНА

1. Розробка стратегічної платформи


Планування регіонального розвитку починається з розробки стратегічної платформи. Стратегічна платформа містить соціально-економічний аналіз і SWOT-аналіз, визначення і відбір конкурентних переваг, і визначення концепції (бачення) розвитку і стратегічних цілей.

Призначення стратегічної платформи у тому, щоб збалансувати взаємно суперечливі вимоги для досягнення результатів як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. Вона поєднує різні галузеві і компонентні перспективи та збалансовує суперечливі пріоритети, фокусується на конкурентних позиціях, яких регіон прагне досягти і концентрує обмежені ресурси розвитку для досягнення визначених стратегічних цілей. Нарешті, вона забезпечує контроль виконання й убудованість в ієрархічно вищі стратегії і плани розвитку.

Стратегічна платформа є документом довгострокового характеру, який спрямований на те, щоб сприяти розвитку регіону в цілому. Бажано, щоб термін регіональних стратегій розвитку збігався зі стратегіями на державному рівні.

Стратегічний рівень являє собою основу регіонального розвитку. Всі стратегічні задуми засновані на стратегічній платформи, як будинок на фундаменті. Як будівля будується не на бруді або піску, стратегія не повинна покладатися на недостовірні висновки, а на міцний фундамент у вигляді стратегічної платформи.

Структура стратегічної платформи включає в себе наступні елементи:


  • резюме аналізу ситуації,

  • ключові внутрішні і зовнішні чинники (SWOT-аналіз),

  • стратегічне фокусування,

  • концепція (бачення) розвитку,

  • стратегічні цілі розвитку.

Процес розробки стратегії починається з підготовчого етапу, який включає запуск процесу розробки стратегії та мобілізацію регіональних зацікавлених сторін.
1.0 Підготовчий етап: початок процесу розробки стратегії

Процес розробки стратегії регіонального розвитку зазвичай починається з підготовчого етапу. У рамках цієї фази область забезпечує виділення необхідних ресурсів і адекватну участь регіональних зацікавлених сторін у роботах зі стратегування.

Є кілька причин, чому участь зацікавлених сторін регіону у процесі розробки стратегії є важливою.


  • По-перше, участь різних зацікавлених сторін створює міжгалузевий підхід і забезпечує можливість розглянути кожне стратегічне питання з різних точок зору, що призводить до кращого розуміння умов розвитку і підвищення якості стратегії в цілому, а також її складових.

  • По-друге, залучення відповідних зацікавлених сторін, таких, як влада та лідери громадської думки, збільшує довіру до процесу розробки стратегії. Ця участь мотивує інших до участі, а також робить внесок в розбудову атмосфери довіри в регіоні, особливо щодо стратегічного планування та управління процесами розвитку.

По-третє, належна та своєчасна участь зацікавлених сторін у процесі підготовки регіональної стратегії створює почуття власності,1 необхідне для успішної реалізації стратегії на засадах партнерства. Це особливо актуально в умовах дефіциту розвиткових ресурсів на рівні багатьох регіонів і більшості територіальних громад України. Участь широкого кола зацікавлених сторін може допомогти мобілізувати широкий спектр ресурсів, якими вони володіють – матеріальних, інтелектуальних, інформаційних тощо.

Регіональні фахівці, які можуть бути корисними для розробки стратегії, повинні бути належним чином вмотивовані, щоб брати участь у процесі і отримати чітке розуміння того, в який спосіб вони можуть зробити свій внесок. Поряд з розумінням того, що розробка і реалізація стратегії є спільною справою, зацікавлені сторони повинні бути поінформовані, що від них очікується, які їх завдання, і що вони повинні зробити, щоб виконати ці завдання. Вони повинні бути також поінформовані про переваги, на які можна очікувати після того, як стратегія регіонального розвитку буде розроблена і почнеться її реалізація.

Участь регіональних зацікавлених сторін має бути узгоджена з вимогами процесу розробки стратегії і зі здатністю кожного учасника відповідати цим вимогам. В ідеалі, сукупність знань та вмінь зацікавлених сторін забезпечить достатній рівень для успішної підготовки кожного сегмента стратегії регіонального розвитку. Крім того, має бути достатня кількість залучених регіональних фахівців, щоб мати можливість своєчасно виконувати завдання і заходи, необхідні для розробки стратегії.

Регіональні фахівці беруть участь на добровільній основі і представляють свої установи, організації і підприємства в інтересах розвитку свого регіону. Вони не отримують винагороди за участь у процесі розробки стратегії, за винятком зовнішніх експертів, які залучені професійній основі.

Для того, щоб успішно почати процес підготовки стратегії регіонального розвитку, бажано, щоб підготовчий етап складався з наступних кроків:



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал