Методиста комунального



Сторінка3/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6

Критерії оцінки ефективності роботи дошкільного навчального закладу з сім'єю

  • Завдання і зміст плану роботи з батьками тісно переплітаються з планом освітньо-виховної роботи ДНЗ.

  • Відображення в річному і календарному планах диференційованого підходу до роботи з сім»єю. Врахування контингенту батьків дітей дошкільного навчального закладу ( повні, неповні, багатодітні, важкі сім»ї і т.д.).

  • Планування вихователями в календарному шіані різних форм роботи з" батьками (бесіди, зустрічі «За круглим столом» ,консультації, взаємовідвідування,лекторії і т.д.

  • Аналіз роботи - батьками, педагогами.

  • Наявність протоколів (конференцій, засідань батьківського комітету, групових зборів).

  • Виконання вимог до змісту і форм наочної педагогічної пропаганди (конкретність,

  • доступність порад і ін.).

  • Наявність у групах скриньок довіри.

  • Наявність матеріалів, що відображають кращий досвід сімейного виховання (статті вихователів, батьків, тексти виступів на батьківських зборах, конференціях, відеокасети ).

  • Участь батьківського комітету в роботі дошкільного закладу.

  • Наявність в методичному кабінеті матеріалів «На допомогу вихователь по роботі з сім'єю».

  • Рівень активності батьків (відвідування заходів, які проводяться в закладі консультативних пунктів, проведенні свят та ін.).

  • Участь педагогічного колективу дошкільного навчального закладу педагогічній пропаганді дошкільної освіти серед населення (здійснення соціально-педагогічного патронату).

  • Участь батьків у роботі педагогічної ради.

Форми взаємодії керівника дошкільного закладу з громадськістю.


Забезпечення роботи ДНЗ в сучасних умовах – це уміння керівника закладу налагоджувати і підтримувати ділові стосунки з різними інстанціями.

Другою умовою є залучення спонсорів, громадських організацій, підприємств, приватних осіб, які опікуються дитинством, не байдужих до справ виховання дітей.

Третьою умовою є уміння заздалегідь спланувати і продумати роботу з громадськістю, зробити її змістовною і цілеспрямованою. Заклад має знати, яка йому допомога потрібна в першу чергу і кому це може бути під силу. В Законі України «Про дошкільну освіту» ст..33 п.3 відмічено, що джерелами фінансування ДНЗ є кошти засновника батьків, або осіб, що їх замінюють, добровільних пожертвувань, цільові внески фізичних і юридичних осіб, інші кошти, не заборонені законодавством України.

Щоб був результат в роботі слід зацікавлювати жителів міста своєю роботою: проведення концертів силами дітей, працівників, влаштування виставок робіт, виробів, проведенням днів відкритих дверей в закладі. Давати зрозуміти, що кошти вкладаються не задля абстрактної благодійності, а з метою інтелектуального , естетичного, розумового та фізичного розвитку дітей. Отже, керівник повинен налагодити тісні стосунки з шефами, своєчасно вітати їх з професійним святом концертами дітей, запрошувати на свята в заклад, знайомити з роботою дитячого закладу. Тільки після такої проробленої справи можна чекати на успіх.



РОЗДІЛ IV.

Робота батьківського комітету

Велику допомогу дошкільному навчальному закладу надає батьківський комітет. Характер і зміст роботи батьківського комітету визначається «Положенням про батьківський комітет дитячого садка» Міністерства освіти і науки України.

Щорічно , у вересні-жовтні на загальнго-садовій батьківській конференції обирається батьківський комітет, а в кінці року члени комітету звітують перед батьками ( підсумкові загально-садові збори) про виконання роботи. До складу батьківського комітету входять: завідуюча ДНЗ, представники від батьків кожної вікової групи, методист, представник від міської ради.

Спрямовує роботу батьківського комітету завідуюча ДНЗ.

На першому засіданні обирається голова і секретар, складається і затверджується план роботи. Проходить ознайомлення з комісіями, які працюватимуть при закладі, і їх безпосередніми обов»язками, батькам надається вільний вибір напрямку роботи. Засідання проводяться систематично – щомісячно і аналізується виконання плану роботи, яку намітив комітет.

Батьки виступають прямими учасниками виховного процесу. Головне в роботі батьківського комітету – створення атмосфери довіри, взаємопроникнення дошкільного закладу і сім»ї.

Батьтківський комітет вживає заходів для поліпшення роботи дошкільного закладу, сприяє пропаганді педагогічних знань, здійснює тісний взаємозв»язок між керівництвом закладу і батьками, допомагає завідуючій у термінововму вирішенні багатьох господарських питань, ділиться своїми враженнями про роботу закладу на батьківських зборах, доносить необхідну інформацію до громалськості. В сучасних умовах без повноцінної роботи комітету важко прийдеться кожному дошкільному закладі.

Велика увагу звертається на зміцнення здоров»я малят, харчування в дошкільному закладі. Члени комісії по контролю за харчуванням в будь-який час можуть отримати інформацію, яка їх цікавить, проконтролювати , які продукти поступають., бути присутніми при закладці , видачі і т.п. А проведенняґ свят, розваг, трудових десантів неможливе без батьків. Вони є порадниками , учасниками заходів , які проводяться в ДНЗ. Які б заходи не проводились у садку, батьки завжди про них мають знати, цікавитись кінцевими результатами, завжди приходити на допомогу.

Завдання батьківського комітету.

Батьківський комітет створюється на добровільних засадах з урахуванням не лише однієї зайнятості претендентів, але й їхньої освіти, особистісних якостей, авторитету в очах інших, рівня культури. Адже батьківський комітет - посередник між вихователями і батьківською громадськістю. Важливо потурбуватись про психологічну сумісність членів батьківського комітету, яка певною мірою визначатиме ефективність його роботи. Функції батьківського комітету:



  1. Сприяти дошкільній установі у здійсненні завдань і мети виховання.

  2. Допомога в реалізації всеобучу.

  3. Залучення батьків до активної участі в житті дитячого садка.

  4. Організація і проведення педагогічної пропаганди серед батьків.

  5. Організація дозвілля дітей і батьків.

  6. Відвідування сімей вдома і надання їм конкрентної допомоги.



Організація і зміст роботи батьківського комітету.

  1. Батьківський комітет обирається протягом вересня на зборах ( творчих засіданняХ) батьків, більшістю голосів терміном нв 1 рік.

  2. Кількість членів батьківського комітету входять представники від батьків кожної групи дітей, завідуюча дитячим садком, представник міської ради.

  3. Кількість членів батьківського комітету визначається загальними зборами батьків.

  4. Зі складу батьківського комітету обирається голова і секретар.

  5. Кожен член батьківського комітету може вносити на розгляд питання , зв»язані з поліпшенням роботи дошкільного закладу.

  6. Кожен член батьківського комітету має певні обов»язки, виконує їх за допомогою активу, з якого створюються комісії ( постійні або тимчасові).

  7. Батьківський комітет за допомогою комісій, створених з активів, допомагає дитячому садку:

  • В організації заходів педагогічної пропаганди серед батьків , загальних і групових заходах, конференціях з обміну досвідом сімейного виховання, виступів у пресі, по радіо, участі у відкритих днях для батьків ;

  • Налагодженні зв»язку із сіцм»ями вихованців;

  • У створенні умов для оздоровлення дітей;

  • У зміцненні господарського стану дошкільного закладу;

  • Ремонту приміщення, обладнання, господарського інвентарю, в озелененні ділянок, виготовлення іграшок, посібників ;

  • В організації дитячих свят, екскурсій, виступів лялькового театру.

  1. Батьківський комітет планує свою роботу у відповідності з планом дошкільного закладу на рік і виходячи з річного плану .

  2. Засідання батьківського комітету проводяться не рідше одного разу в два місяці.

10.Рішення батьківського можуть прийматися простим голованням при наявності 2/3 його членів.

11.Рішення батьківського комітету погоджується із завідуючою дошкільним закладом. В разі виникнення розходжень між завідуючою і більшістю членів батьківського комітету, питання розв»язуються районним відділом освіти.

12.Батьківський комітет підзвітний батьківським зборам, перед якими він звітує один раз на рік, коли обирається новий склад комітету.

13.Члени батьківського комітету, які не беруть участі в його роботі, можуть бути відкликані батьківськими зборами до закінчення строку повноважень, а на їх місце обираються інші.

14.План та облік роботи батьківського комітету, протоколи засідань та інша документація зберігається у справах дошкільного закладу і передається за актом при здачі справ новообраному комітету.

15.Листування батьківського комітету ведеться від імені дошкільного закладу за підписом завідуючої і голлови батьківс ького комітету.



Права батьківського комітету

Батьківський комітет керується в своїй роботі «Положення про батьківський комітет дитячого садка».

Батьківський комітет має право:


  • Вносити завідуючій пропозиції з усіх питань поліпшення виховної роботми, методичного обслуговування, організаційно-господарськолї роботи;

  • Завідуюча дитячим садком розглядає пропозиції батьківського комітету і доаводить до його відома про прийняті нею рішення;

  • Систематично контролює якість харчування дітей;

  • Заслуховує звіти завідуючої про стан і перспективи роботи дитячого садка з інших питань, які цікавлять батьків;

  • Заслуховує повідомлення окремих батьків про сімейне виховання. Популяризує кращий досвід різними засобами ( в пресі, на батьківськиїх зборах і т.д).

  • Встановляє зв»язок з відомчою організацією, з іншими організаціями з питань надання допомоги дошкільному закладу;

  • Члени батьківського комітету за відмінну роботу можуть бути представлені дошкільним закладом до нагороди значком «відмінник народної освіти», грамотою Міністерства освіти України.



Оцінка діяльності дошкільного навчального закладу

батьками вихованців.

Працівники закладу прагнуть отримати позитивні результати в роботі. Враховуючи , що батьки є основнимизамовниками та координаторами роботи садка, педагоги підзвітні насамперед перед ними. Адже вперше за довгі роки батьки стали рівноправними учасниками виховного процесу. Їх думку неохідно враховувати під час проведення самоаналізу роботи .

З цією метою кожному батькові чи матері , або особі, яка їх замінює , пропонується ананнімна анкета. Інформацію про мету анкети можна довести до відома батьків на зборах. Отримані дані допоможуть працівникам ДНЗ виявити сильні і слабкі сторони, проаналізувавши ,покращити її.

Пропонується зразок анкети, яка використовується в дитячому садку.



Анкета для батьків

Шановні батьки.!

Для самоаналізу роботи дошкільного навчального закладу, з метою отримання інформації про нашу роботу, її подальшого покращення, просимо заповнити анкету. Анкета анонімна. Ми будемо дуже вдячні, якщо ви від щирого серця відповідатимете на запитання. Велике спасибі за співпрацю !

Для кожної відповіді , яку ви вважаєте потрібною, обведіть слова «Так». «Ні», «Не знаю».



  1. Як довго ваша дитина відвідує дошкільний заклад?

Менше року _____ до року _____до двох років ____більше 2 років

  1. Скільки років вашій дитині?_____

  2. Ви отримуєте інформацію про мету і завдання ДНЗ в навчанні і вихованні дітей; режим роботи ДНЗ; харчування дітей?

  3. В дошкільному закладі проводиться спеціальна робота по адаптації дітей ( бесіди з дітьми, попередні консультації, надається можливість знаходитись разом з дитиною у перші дні в групі, попереднє знайомство з вихователями)?

  4. Вихователі обговорюють з батьками різні питання стосовно виховання і розвитку малят, харчування і ін.?

  5. Батькам надається можливість бути присутніми під час режимних моментів, вести спостереження за дитиною?

  6. Батьків інформують про травми дитини, стан здоров»я упродовж дня,її звички і т.п. ?

  7. Батькам надається можливість приймати участь в обговоренні успіхів дитини на зборах?

  8. Працівники ДНЗ цікавляться у батьків наскільки їх робота з дітьми задовольняє потреби батьків.?

  9. Вас особисто задовольняє догляд, виховання і навчання дитини, які надаються в ДНЗ?

  10. Ви особисто відчуваєте . що працівники ДНЗ з любов»ю ставляться до Вашої дитини.?

  11. Якщо бажаєте, додайте свою інформацію про роботу закладу, ваше бачення як змінити її в кращу сторону?



Підсумкові дані про анкетування:

  1. Загальна кількість анкет -.

  2. Загальна кількість заповнених анкет - .

  3. Загальна кількість невикористаних анкет - .

  4. Кількість відповідей «Так» - .

  5. Кількість відповідей «Ні» - .

  6. Кількість відповідей «Не знаю» -.

Анкети (відповіді) опрацьовуються на педгодині, приймаються рішення по кожному питанню.Після обговорення підсумувати результати анкетування.

Використана література:

Закон України «Про освіту»

Закон України «Про дошкільну освіту»

Програма виховання та навчання дітей віком від 2 до 6(7) років «Дитина».

«Вихователь-методист» 2009р. № 9 с.15-19, № 11, с.12-16, 2011р. № 5, с.7-11, № 9, с.15-19, № 6, с. 17-21, № 11, с. 22-26.

Дошкільне виховання – 1998р. №11-12 с.14-18.

2002 р.№ 1, с.8-10.

БВДС - 2008 , №3 – с. 11-17,

БВДС – 2011 , №13 – с.18-23,

БВДС – 2013 , № 21-22- с.17-24.

Сімейне виховання ( навчально-методичний посібник) під ред.. Радчук Г.К.,/ Тернопіль, навч.книга «Богдан», 2008, с.22-38, с.41-56, с. 71-77.

Система роботи з дітьми, Бібліотека «Шкільного світу», К. «Шкільний світ», 2008 р.,с.16-21.

Сухомлинський В.О., « Батьківська педагогіка », вид-во «Рад.школа», 1978, с.28.32, с.57-75.

«Джерела доброти» (навч.-метод.посібник) під ред..Г.Лаврентьєва,

Київ, «А.С.К.», 1997. С.2-4.

Додатки



Рекомендації батькам

І. Як допомогти дитині успішно адаптуватися у дитячому садку.

Шановні батьки! Ви повинні допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка. Розпочніть цю роботу заздалегідь, щоб встигнути все зробити.

Усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтеся з вихователями групи та з особливостями організації життя в групі.

Дайте позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садку багато діток, іграшок, там буде цікаво і добре.

Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дошкільного закладу, особливо дотримуйтеся часу вкладання спати і періодів харчування.

Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування.

Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка

Потурбуйтеся про нервову систему сина чи доньки – не залишайте малюка на цілий день з перших днів відвідування дитячого садка.

Тримайте тісний контакт з персоналом групи і будьте певні, що працівники зуміють прийняти Вашу дитину і по-материнськи дбатимуть про неї.
ІІ. Діти вчаться того, що бачать у своєму оточенні.

1. .Якщо дитина оточена критицизмом – вона вчиться звинувачувати.

2. Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битися.

3. Якщо над дитиною насміхаються – вона буде нерішучою.

4. Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.

5. Якщо дитина оточена терпеливістю – вона вчиться бути терплячою.

6. Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

7. Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.

8. Якщо з дитиною поводяться справедливо – вона вчиться справедливості.

9. Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.

10. Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.

11. Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно – вона вчиться знаходити любов в цілому світі.



ІІІ. П’ять основних правил, якими варто керуватися у вихованні дошкільнят

(з досвіду батьків і педагогів).
Менше сварити - більше хвалити!

Менше карати - більше любити!

Менше вимог - більше послідовності!

Менше скарг - більше життєлюбства!

Менше погроз - більше радості!
VІ. Правила покарання.

Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ані фізичному, ані психічному. Більше того, покарання має бути корисним.

Якщо є сумніви щодо покарання, не карайте. Навіть якщо Ви зрозуміли, що занадто м’які, довірливі та нерішучі. Ніякої «профілактики», ніяких покарань «про всяк випадок».

За один раз – одне покарання. Навіть якщо поганих вчинків скоєно декілька, покарання має бути тільки одне, за все одразу, а не по одному - за кожен вчинок. «Салат» із покарань – це «страва» не для дитячої душі. Покарання - не за рахунок любові. Щоб не сталося! Не залишайте дитину без нагороди і любові, на які вона заслуговує.

Строк давності. Краще не карати, ніж карати із запізненням.

Покарали – пробачили. Інцидент вичерпано. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи ані слова. Не заважайте дитині розпочати життя спочатку.

Без приниження. Щоб там не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як ваша перемога над її слабкістю, як приниження. Якщо дитина вважає, що ви справедливі, дія покарання буде зворотною.

Дитина на повинна боятися покарання, вона має боятися не Вашого гніву, а Вашої гіркоти, Вашого засмучення.


V. Коли не можна карати і сварити.

якщо дитина хвора;

якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

якщо дитина їсть;

після сну;

перед сном;

під час гри;

під час виконання завдання;

одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратовані. В цьому стані гнів завжди не правий.

VІ. Коли не потрібно хвалити.

Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.

Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.

Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день

Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…
VІІ. Десять «золотих правил» для батьків.

Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.

Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

Навчить дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримати розмову.

Пильнуйте, щоб дитина не стала «телиманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції.

Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.

Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують. Нехай вчаться на власних помилках робити щось краще за інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

VІІІ. Заповіді гуманістичного підходу до виховання дітей.

Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірчих стосунків з нею.

Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини – їх слід аналізувати і розуміти.

Ставте перед дитиною конкретні вимоги й чітко пояснюйте їй, чому в тій чи іншій ситуації слід діяти не так, а інакше.

Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте. Її помилки – це насамперед ваші помилки.

У вихованні не ставайте «над дитиною», а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами. Співчувайте їй під час розмови, ненав’язливо спрямовуйте на прийняття рішення.

Хваліть дитину від душі, вірте в неї й довіряйте їй, а головне – любіть її лише за те, що вона дитина.

Пам’ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою – сьогоднішньою і вчорашньою.

Пам’ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте і розвивається такою, якою її створив Господь. Повага – це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов – акт віддавання: віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.


ІХ. Золоті правила.

(В.Локсон, англійський педагог)

Якщо дитина не хоче щось робити, то не примушуйте її. Залишить завдання, повернетеся до нього тоді, коли в дитини появіться відповідний настрій, визріє інтерес.

Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

Частіше хваліть та підбадьорюйте, навіть, якщо не виходить.

Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

Не порівнюйте постійно дитину. Діти всі різні, як би це було не так, світ став би не цікавим.

Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте. Деякі діти повільно опановують знаннями і словами.

Не прагніть переключити дитину на іншу діяльність, навіть, якшо вважаєте, що вона виконує її надто довго, дитина сама знає, коли її треба зупинитися.

Вашим супутником має бути допитливість дітей, а мірою – ставлення дитини до дорослого.


Х. Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів.

Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.

Мої почуття ще не дозрілі – прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.

Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Того навчыть мене, будь ласка, кращого.

Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі.

Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене теж.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал