Методиста комунального



Сторінка2/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6

Налагодження контакту з батьками потребує проведення певної роботи, яку можна поділити на чотири етапи:

Перший етап – надання батьками надання інформації про їх дитину. Щире зацікавлення дитиною показує, що вихователь хоче, як і батьки, дбати про дитину з самого початку. Складаються доброзичливі взаємини з установкою на співпрацю.

Другий етап – передача батькам знань, які допомогли б їм у вихованні дитини в сім’ї. Це можуть бути практичні поради і знання більш теоретичного плану, досягнення дитини в різних видах діяльності. Переконавшись у професійній компетентності вихователя, що працює з їхніми дітьми, батьки переймаються вірою в його щире бажання встановити продуктивне співробітництво.

Третій етап – ознайомлення педагогів з проблемами сімейного виховання. На цьому етапі батькам належить активна роль. Після досягнення довірливості у спілкування у батьків виникає потреба поділитися з вихователями своїми міркуваннями щодо проявів індивідуальності дитини вдома ( поведінки, звичок, схильностей і т.д.). Якщо батьки відчувають поруч партнера , вони обов’язково поділяться і тим , що їх непокоїть у поведінці сина чи доньки. Позиція вихователя в такому випадку має бути не «суддівською», а партнерською ( спілкування на рівних).

На четвертому етапі можливе також глибоке вивчення родини та її позиції щодо виховання. Але спершу бажано провести анкетування. Анкети можуть мати різний зміст, але мета одна – виявлення труднощів батьків у вихованні дітей сі своєчасне надання допомоги.
Анкета може мати такий зміст :

Шановні батьки ! Отримання дошкільної освіти дуже важливо для кожного малюка. Правильне виховання в дошкільному віці сприяє повноцінному здоров’ю, формуванню розумових і моральних якостей у майбутньому. Тому так важливо створити у сім’ї відповідні умови для розвитку дитини. Здебільшого у батьків виникають труднощі. З’ясувати в чому вони виявляються – мета анкети.

Ваші щирі і повні відповіді дадуть педагогам можливість надати Вам саме ту допомогу , якої Ви найбільше потребуєте. Прочитайте, будь ласка, запитання і підкресліть ту з відповідей, яка, на Вашу думку, відповідає дійсному станові виховання у вашій родині.


  1. З яких джерел ви здобуваєте педагогічні знання ?

Радіопередачі, телевізійні передачі, відвідуєте лекції для батьків, з життєвого досвіду, читаєте спеціальну педагогічну літературу, отримуєте консультації, поради від вихователів, виховуєте без спеціальних знань.

  1. Чи допомагає вам те, що ви знаєте про свою дитину, в її вихованні ?

Так, ні.

Якщо ні, то чому ?



  1. Знання занадто загальні, подаються в надто важкій формі, не стосуються конкретно моєї дитини, не висвітлюють організації сімейного побуту, взаємин у сім’ї.

  2. З якими труднощами стикаєтесь у вихованні вашої дитини ? Вона не слухається, брак педагогічних знань, дитина росте нервовою, непосидюча, неуважна, багато задає питань, повільна.

  3. Чи завжди члени сім’ї одностайні в своїх вимогах до дитини ?

Завжди , іноді немає згоди.

  1. Які риси вашої дитини дарують вам радість ?

  2. Що засмучує?

  3. Яка реакція вашої дитини на заборону ?

Вередує, уперта, робить вибір, виконує вимоги.

  1. Яке із завдань удома любить ваша дитина найбільше ?

  2. Чим любить займатися дитина вдома ?

  3. Чим ви займаєтесь із своєю дитиною вдома ?

Читаєте їй, розповідаєте, привчаєте до хатніх справ, гуляєте разом, нічим не займаєтесь.

  1. Які заходи вважаєте необхідними для поліпшення виховання в родині ?

  2. Скільки років ви у шлюбі ?

  3. Чи часто конфліктуєте в сім’ї ?

  4. У разі розбіжності у поглядах хто кому посміхається ?

  5. Що ви робите, щоб уникнути конфліктів ?

  6. Хто з членів родини головним чином займається вихованням дитини ?

Дякуємо, зичимо успіхів у вихованні вашої дитини.

У процесі вивчення родини і родинного виховання доцільно застосовувати методи,що сприяють формуванню в батьків уміння аналізувати процес родинного виховання, об’єктивно оцінювати свої виховні можливості та застосовувати набуті педагогічні знання на практиці.

Важливо також встановити позицію дитини щодо взаємин у родині, способів педагогічного впливу. Це зумовлено тим, що сімейна ситуація очима дитини не тотожна тій, яку сприймаємо ми. Кожний член родини оцінює її по-своєму. І дитина здобуває свій власний унікальний досвід у родині, оскільки всі діти ростуть і розвиваються за різних умов. Треба повсякчас пам’ятати , що на дітей впливають не тільки прямі виховні дії батьків, а й ті слова і вчинки близьких людей, які навіть не усвідомлюються ними.

Якщо завдання третього етапу з успіхом розв’язані, можна впевнено переходити до четвертого етапу в роботі вихователя з батьками – заключного , який вивчає перспективи подальшого співробітництва. Четвертий етап – спільне дослідження й формування особистості дитини. Інакше кажучи, тільки з четвертого етапу починається власне педагогічна освіта родини в дошкільному закладі.

Важливим етапом такого змістовного, емоційно наповненого, дієвого спілкування вихователя і батьків має стати активна життєва позиція батьків у вихованні дитини, що виявляється у готовності змінювати власні педагогічні установки.

І, нарешті, слід усвідомити, що роботу дошкільного навчального закладу з родиною не можна зробити продуктивною за чиїмись командами чи рекомендаціями. Для цього потрібна готовність і бажання всього колективу, усвідомлення необхідності гармонізувати й оптимізувати спілкування з батьками.



Гуманізація системи роботи з сімєю. Педагогічна етика вихователя. Зовнішня і внутрішня культура педагога.

Його компетентність.

Напевно , ніхто не заперечуватиме, що педагог дошкільного навчального закладу, окрім системи фахових знань, мусить володіти мистецтвом спілкування - як з дітьми, так і з їхніми батьками. З метою підняття комунікативних здібностей проводяться різного роду семінари, лекції, ділові ігри. Теми їх можуть бути різними:»Психолого-педагогічні основи спілкування», «Спілкування з батьками», «Розвиток комунікативних здібностей вихователя». «Міжособистісні стосунки і шляхи врегулювання конфліктів» та ін. Такі заходи краще проводити на педгодинах, проводити у вигляді семінарів-практикумів. Ефективними заняттями проблемного семінару будуть за кількох умов: актуальність обговореної проблеми, підготовленість і зацікавленість учасників, використання різних форм роботи.

У спілкуванні з батьками педагог має виступати одночасно у двох гармонійно поєднаних між собою ролях – учителя і учня, щоб відчули мами й тата: педагог – мудра, терпляча, освічена людина, до якої можна прийти на сповідь.

Важливим аспектом гуманізації системи роботи з сім’єю є формування у батьків самоповаги: адже лише той дорослий, який поважає себе, здатний плекати почуття самоповаги сина чи доньки. Доцільно частіше говорити батькам те, що їх піднімає у власних очах, надаючи перевагу позитивним оцінкам. Розмовляючи з батьками , вихователь повинен об’єктивно аналізувати чесноти і вади дитини. Щоденно потрібно плекати любов у батьків до своєї дитини.

Які вимоги ставляться до мови педагогів ?

Мова часто демонструє інтелект людини. Від того, якого обсягу активний словник педагога, як він володіє нормами усного мовлення залежатиме остаточний висновок батьків щодо культурного та освітнього рівня вихователя, з яким знайомляться батьки. Дуже корисно попрацювати над книгою відомого чеського письменника і соціолога Іржі Томана «Мистецтво говорити». Варто пам’ятати істину: «Говори тоді, коли маєш що сказати». Насамперед педагог має що сказати. Головне, вчитися стати особистістю, яку варто було б слухати. Широкий кругозір залежатиме від того, наскільки педагог уміє працювати з літературою, як опрацьовує новітні технології. Добре, коли батьки будуть про вихователя такої думки:» Ця людина знає все потроху, а про дещо – все», тобто в галузі дошкільної психології, педагогіки, методик, новітніх технологій знає дуже багато.

Яким же чином педагог одержує інформацію


  • Регулярно читає пресу, професійну (фахову) літературу;

  • Слухає новини по телебаченню;

  • Цікавиться передачами, в яких висвітлюються наукові, технічні, педагогічні проблеми;

  • Стежить за культурним рівнем життя в галузі свого фаху.

Все це шляхи поглиблення знань, серед яких одним з важливих э спілкування з іншими людьми, оскільки воно дає змогу обмінюватися новими знаннями та інформацією. думками та враженнями. Коли це можна проводити Використовуємо педагогічні години, семінари, бесіди та інші форми роботи. Крім перерахованих заходів потрібно ще вміти спостерігати, переживати й оцінювати те, що ми бачимо та чуємо. Запам’ятовувати побачене й почуте, творчо використати в роботі з батьками, дітьми.

Завдяки широким інтересам ми зростаємо духовно і розвиваємо свою особистість. Дуже допомагає в роботі проведення хоча б 1 раз на місяць прослуховування мови педагогів з кінцевим самоаналізом. Така форма роботи допомагає покращити усне мовлення, працювати над активним словником. Як тренувати свій голос ? Найзручніший спосіб тренування голосу - читання вголос. Потрібно тренуватися тричі на день по 15 хвилин з перервами після кожного 5 хвилин.

Варто не вживати в мові довгих речень, їх важко сприймати слухачеві і розуміти. Завжди ставте себе на місце матері чи батька, з якими ведете розмову.

Педагог – це професійно компетентна людина, яка володіє теоретичними знаннями, практичними уміннями щодо їх застосування, має необхідний рівень знань з психології.

Щоденно вихователі дають батькам інформацію:


  • Про зміни у стані здоров’я їх дитини;

  • Про те, як почувалася дитина в групі протягом дня;

  • Про те, чим цікавилася дитина, що їй більше сподобалося, що було по силі, а що не дуже.

Виконувати це правило краще не в формі сухих рапортів , а в лаконічних індивідуальних бесідах. Коли контакт налагоджений з батьками, від батьків просимо нову інформацію: як почувала дитина себе ввечері після відвідин дитячого садка та вранці після пробудження ? Про що згадувала з радістю ? Про що розповідала з сумом ? Який апетит мала вдома, чи не була втомлена ?

Цим ми забезпечуємо диференційований підхід до кожної сім’ї з орієнтуванням на особистість.



РОЗДІЛ ІІ

Методичне керівництво роботою

вихователів з батьками
Виконуючи Закон України «Про дошкільну освіту» , кожен дошкільний навчальний заклад зобов’язаний задовольняти потреби громадян у здобутті дітьми дошкільної освіти , надавати всебічну допомогу батькам у розвитку, вихованні та навчанні дітей.

Як же спланувати роботу, щоб батьки прислухалися до порад педагогів-дошкільників і з задоволенням віддали б дітей до закладу.

Перед тим, як скласти план роботи з сім’ями, такі питання обговорюються в колективі. Аналіз роботи вихователів і закладу в цілому показав, що тільки систематичне підвищення вимог до себе , до рівня педагогічних знань і умінь, свого ставлення до дітей і батьків, врахування індивідуальних особливостей кожної конкретної людини дає позитивні результати.

Керівництво роботою з батьками здійснює в дошкільному закладі завідувач і методист. Це продумана , систематична робота по підвищенню рівня знань і умінь вихователів по роботі з сім’єю, врахування сучасних умов праці.

Головне із завдань – забезпечення участі батьків у виховному процесі закладу.

На що звертається більша увага ?

Це творчий підхід до плану роботи з сім’єю, врахування попередніх даних про батьків (із анкет): склад сім’ї, культурний рівень, інтереси, використання вільного часу, вік, кількість дітей в сім’ї, сімейна атмосфера.

Педагоги повинні вміти аналізувати, узагальнювати, вдало використовувати отримані дані в подальшій роботі. Відвідуючи сім’ї , користуватися порадами.

В дошкільному закладі педагоги відвідують кожну сім’ю не менше як 2 рази на рік. Записи роблять в зошитах:

Дата відвідування

мета

Пропозиції, рекомендації , які надаються

Результативність

Аналіз відвідувань підводиться щомісячно, характеризується результативність.

Аналізуючи плани роботи вихователів з батьками, звертається увага на те, щоб кожен батько чи мати отримали хоча б мінімум знань і умінь , щоб були задіяні самі актуальні питання виховання дітей. Завдання дошкільного закладу повинні переплітатися із завданнями групових планів роботи з сім’єю. Усі заходи, що проводяться з батьками, обговорюються, приймаються певні рішення для покращання роботи.

Чимале місце відводиться анкетуванню. Це отримання додаткових даних з різних питань. Саме головне, кожному члену сім’ї допомогти зрозуміти, що тільки щирі відповіді допоможуть у вирішенні завдань. Адже ми отримуємо інформацію про те, як батьки розуміють завдання виховання.

Важливо, щоб батьки відчували допомогу зі сторони працівників закладу, завжди могли поділитися своїми проблемами.

Робота з педагогами, використання різних форм роботи з батьками дає свої позитивні результати.

Перелік матеріалів дошкільного навчального закладу по роботі з сім’єю.


  • Річний план роботи ДНЗ ( розділ «Робота з сім’єю»).

  • План роботи батьківського комітету.

  • Школа молодих батьків ( планування).

  • Протоколи батьківських зборів.

  • Перспективні плани роботи з сім’єю ( групові ).

  • Книга відомостей про дітей та батьків.

  • Книга скарг батьків.

  • Списки неблагополучних сімей, дітей- сиріт, багатодітних.

  • Сценарії свят, розваг з батьками.

  • Матеріали для проведення бесід, консультацій з батьками.

  • Матеріал до тематичних виставок для батьків з питань виховання дітей.

- Анкети батьків.


РОЗДІЛ ІІІ.

Форми роботи з батьками , які використовуються в

практиці дошкільного навчального закладу

Сучасні соціологічні та психолого-педагогічні дослідження дозволяють стверджувати, що серед різних соціальних інститутів і соціальних груп, які впливають формуванню особистості, сім’я посідає найважливіше місце. Потенціал родинного виховання є найбільш природною основою розвитку творчих здібностей дитини на всіх етапах її життя. Розуміння того, що саме в сім’ї закладаються підвалини повноцінного фізичного та психологічного розвитку дитини, спонукає дошкільний заклад до пильнішого вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім’ї.

Робота з батьками в дошкільному закладі розпочинається з вивчення контингенту сімей ( батьків), їх документації, яка подається при вступі дитини до дитячого садка. Аналізується:


  • кількість повних сімей;

  • кількість неповних сімей;

  • кількість багатодітних; досвіду роботи.

Дані допомагають у плануванні подальшої роботи. З метою уникнення багатьох формальностей, виявлення поваги до кожної родини, досягнення педагогічного спрямування розмови, яка проводитиметься з батьками, використовується анкетування.

( див.додаток).

Анкета досконало вивчається вихователями групи, проводиться ознайомлення з педагогами. Зустріч проходить у дружньому колі, де педагоги і батьки можуть зробити перший крок назустріч один одному. Батькам надається можливість вибору як вихователів, так і групи. На такій зустрічі проходить і перше знайомство з дошкільним закладом, його напрямками роботи, завданнями. Батьки ознайомлюються з матеріальною базою закладу. Вихователями даються конкретні поради щодо ведення щоденника спостережень за розвитком дитини. Щоденник спостережень варто вести від дня народження дитини.
Кожна сім’я заповнює його на свій смак, але враховує при цьому такі поради:


  1. На титульній сторінці вказати повне прізвище, ім’я, по-батькові дитини.

  2. Походження імені ( що означає). Чому так назвали сина чи дочку.

  3. Дата народження дитини, зріст, вага.

  4. Вказати кількість членів сім’ї, по можливості усіх перерахувати.

  5. Запис супроводжувати фотографіями малюка.

  6. Вказати вік дитини, в який рік народилася, хто за гороскопом.

  7. Вказати цікаві моменти з життя дитини.

  8. Яка улюблена іграшка вашої дитини.

  9. Кого більше полюбляє малюк

  10. Яка улюблена страва

  11. Перші звуки . слова дитини. Коли ви їх почули.

  12. Як розвивається малюк

  13. Улюблені колискові,пісні, казки.

Записувати сюди варто і вірші, які розучуєте з дитиною. Не забувайте про цікаві і нестандартні висловлювання дитини, мовні звороти, цікаві питання. Ведення щоденника доповнюють вихователі групи.

Сучасне життя спонукає до урізноманітнення та оновлення форм спільної роботи дошкільного закладу і сім’ї.

Вивчення та аналіз методичних рекомендацій О.Коненко, Т.Олексєєнко та інших науковців і практиків дозволяє виділити такі форми взаємодії родини з дошкільним закладом:


  • індивідуальні (вступне анкетування, попередні візити батьків з дітьми до садка, співбесіди, консультації, відвідування педагогами своїх вихованців удома, телефонний зв’язок);

  • наочно-письмові (батьківські куточки, тематичні стенди, ширмочки, планшети, папки-пересувки, дошка оголошень, інформаційні листки, тематичні виставки, анкетування, скринька пропозицій, індивідуальні зошити, неформальні листи, родинні газети, педагогічна бібліотека, запрошення, вітання тощо. Найпоширенішими наочно-інформаційними формами роботи є виставки дитячих робіт; реклама книг, публікацій у періодиці, в системі Інтернет з проблем сімейного виховання.);

  • групові (консультації, практикуми, школа молодих батьків, гуртки за інтересами, вечори запитань та відповідей, зустрічі з цікавими людьми – вчителями, лікарями, психологом, юристом тощо);

  • колективні (батьківські конференції, тематичні зустрічі за «круглим столом», засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, створення групи батьків-порадників, перегляд ранків, спільні свята, спортивні змагання, відпочинок у вихідні дні тощо).

Добре зарекомендували себе наступні форми роботи дошкільного закладу з батьками: загальні і групові батьківські збори; педагогічні консультації, бесіди; спільне проведення занять, дозвілля; клуб за інтересами: національні традиції, молода сім’я, професійний статус; участь батьків у методичних заходах: виготовлення костюмів, організація відео зйомок; дні відкритих дверей; педагогічна світлиця та ін..

Позитивно зарекомендували слідуючі форми взаємодії родини з дошкільним закладом:

- словесні (батьківські збори: загальні і групові, педагогічні бесіди: групові та індивідуальні, консультації)

- практичні (дні відкритих дверей, спільні свята і розваги, показові заняття, анкетування, трудові акції, спільні конкурси, гуртки для дітей і дорослих, бібліотека для сімейного читання, створення розвиваючого середовища)

- наочні (екскурсії по дошкільному закладу, по групі, інформаційні центри, папки-пересувки, письмові інформації для батьків, фотогазети, тематичні виставки).

У даний час актуальними залишаються індивідуальна робота з сім’єю, диференційований підхід до сімей різного типу, піклування про те, щоб не випустити з поля зору і впливу спеціалістів важкі і неблагополучні сім’ї (функціонально неспроможні).

Традиційні форми співпраці:

- відвідування сім’ї дитини – передбачає гарний настрій, привітність, доброзичливість. Слід забути про зауваження, скарги, не допускати критики в адресу батьків. Педагог сприймає атмосферу сім’ї, поведінку і настрій дитини, що допоможе зрозуміти психологічний клімат в родині;

- день відкритих дверей уможливлює ознайомлення батьків з дошкільним закладом, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавлення нею, залучення до активної участі. Проводиться керівником у формі екскурсії по дошкільному закладу з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, що прийшли. Можна показати фрагменти освітньо-виховного процесу (підготовка до прогулянки, колективна праця, догляд за живими об’єктами). Після екскурсії і перегляду роботи з дітьми керівник закладу або методист проводять бесіду з батьками, відповідають на запитання, цікавляться враженнями.

- бесіди індивідуальні і групові. Педагог повинен вміти не тільки говорити і слухати батьків, виражати своє зацікавлення, доброзичливість;

- консультації проводяться індивідуально чи для підгрупи батьків. На групові можна запросити батьків різних груп, що мають схожі проблеми або успіхі у вихованні. Мета консультації – засвоєння батьками певних знань, умінь. Форми проведення консультації різноманітні (кваліфіковане повідомлення спеціаліста з наступним обговоренням, обговорення статті, що прочитана попередньо всіма запрошеними, практичне заняття);

- семінари-практикуми для набуття практичних навичок з виховання дітей Ця форма роботи уможливлює розповіді про способи і прийоми навчання та їх покази: як читати книгу, готувати руку дитини до письма тощо;

- батьківські збори проводяться як групові так і загальні 2 – 3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньо-виховної роботи та інше. На загальні збори можна запросити лікаря, психолога, юриста, дитячого бібліотекаря. Передбачають виступи батьків. На групові збори одне запитання готує вихователь, з інших пропонується виступити батькам чи комусь зі спеціалістів. Бажано на зборах обговорювати сімейний досвід виховання дітей.

- батьківські конференції. Їх основна мета – обмін досвідом сімейного виховання. Батьки готують повідомлення, педагог, при необхідності, надає допомогу з вибору теми, оформлення виступу. На конференції може виступити спеціаліст. Важливо визначити актуальну тему конференції. До неї готується виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, що відображають роботу дошкільного закладу. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, членів сімей;

- папки-пересувки для залучення батьків до читання педагогічної літератури. В папку укладаються статті на певну тематику;

- пропаганда педагогічних знань для батьків у формі виставки дитячих робіт («Руками дітей», «Діти для батьків», «Маленькі майстри», «Наші умільці»), де спеціалісти можуть самі або разом з дітьми показувати виконання окремих елементів роботи (наприклад, з художньої праці, зображувальної діяльності) Часто педагоги свої міркування ілюструють магнітофонними записами розмов з дошкільниками, видеофрагментами про різні види діяльності (дидактична, театралізована гра, праця, зображувальна), фотографіями дітей.;

- вечори відпочинку «Давайте знайомитись», «Розвеселимо один одного», «Сміх – це здоров’я”, «Родинна світлиця», «Вечорниці», «У гостях у бабусі», «День добрих справ», вечори дозвіль для дітей за участю батьків і педагогів;

- спортивні свята і розваги «Тато, мама і я – спортивна сім’я”, «Спорт – це здоров’я”, «Веселі старти», «День здоров’я” за участю дітей, батьків і педагогів;

- участь у підготовці спектаклів, лялькового театру, виставки «Руками дітей і батьків»;

- «Телефон довіри», «Журнал відгуків і пропозицій», «Скринька уваги і поваги» «Спільно вирішуємо проблеми», де батьки можуть виступити, заповнити анкету, написати пропозиції.

Практиками напрацьовано чимало новітніх форм роботи дошкільного закладу з родиною: проектування або метод проектів (сімейні проекти), створення батьківської кімнати (наприклад, «Родинна світлиця») для зустрічей з мамами і татами, обладнання куточка «Для допитливих дітей та дбайливих батьків», випуск на допомогу батькам рукописного журналу «Родинна сторінка», залучення педагогами батьків до підготовки і проведення з дітьми різних видів діяльності (праця на городі або майданчику, ранкова гімнастика, заняття з художньої праці, будівельні ігри), проведення спільно з родинами свят і днів народження, зустрічі за круглим столом їз спеціалістами у формі запитань і відповідей, перегляди батьками роботи з дітьми у групах, облаштування вдома куточків художньої творчості, домашні завдання і багато інших, які базуються на традиційних формах і допомагають батькам перемогти власний авторитаризм, побачити світ з позиції дитини, відноситись до неї як до рівної, зрозуміти, що неприпустимо порівнювати її з іншими дітьми, що треба радіти її особистому росту, будувати довірливі взаємини з нею.

Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі, засіданні дискусійного клубу).

Усі форми роботи, що проводяться в дитячому садку повинні враховувати такі особливості батьків:

- право на власну думку, точку зору, систему цінностей;

- інформувати не лише про обов’язки батьків, але й про права, а ними вони можуть скористатись;

- у готовності позитивно поставитись до проявів батьківської ініціативи і творчості та заохочувати їх;

- вміти не лише повчати батьків, але і вчитися у них.

Важливою складовою у системі роботи з батьками є педагогічний всеобуч. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної і зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання. Щоб педагогічний всеобуч був достатньо ефективним, він має бути диференційованим. Тобто, він повинен передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться:

- соціальні аспекти (особливості сімей за місцем проживання, соціального Статусу сім’ї);

- демографічний аспект (врахування віку, освіти батьків та дітей, структури сім’ї);

- світоглядний (світоглядні позиції, стиль сімейних стосунків, ставлення до суспільства);

- етнографічний (врахування рівня загальної педагогічної та професійної культури батьків, характер сімейних традицій, культури домашнього побуту).

Форми педагогічного всеобучу батьків різноманітні – батьківські лекторії, методичні консультації, батьківські конференції, батьківські дні. Вищою, але не єдиною ланкою освіти є університети педагогічних знань, вони працюють на громадських засобах при дитячих садках, бібліотеках. Їх основна мета – педагогізація батьків, активізація виховної функції батьків.

Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми. Педагогізація родин відбувається через консультативно-рекомендаційну (батьківські збори, усні і письмові консультації, бесіди, практикуми, тренінги тощо), лекційно-просвітницьку (батьківські лекторії, всеобучі, конференції, педагогічні читання) діяльність, залучення батьків до освітнього процесу ("Дні відкритих дверей", участь у підготовці й проведенні свят, розваг, окремих занять, в оснащенні педагогічного процесу та упорядкуванні приміщень, території разом з дітьми і педагогами).

Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей. Актуалізації уваги батьків до проблем виховання дошкільників сприяють доручення їм виступити з конкретного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, проведенні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у проведенні рольових і ділових ігор.

Позитивні результати у вихованні дітей досягаються за умови вмілого підбору різних форм співпраці, за активного залучення в цю роботу всіх членів колективу дошкільного закладу і членів сімей вихованців. Добре, коли всі ці форми взаємодії дошкільного закладу з родиною мають службове розподілення:

1. Адміністративно-господарська служба:

- укладення угоди між батьками та адміністрацією закладу;

- ознайомлювальна бесіда;

- збирання інформації про сім’ю (соціальний портрет);

- анкетування;

- юридичні консультації;

- загальні батьківські збори;

- робота батьківського комітету;

- спільна господарська діяльність ( суботники, цільова допомога);

- участь у роботі благодійного фонду;

- благодійні акції;

- робота «школи молодих батьків», «сімейного ліцею»;

- організація спільного відпочинку «веселі старти», «ярмарок»,

- організація прийому батьків і дітей фахівцями.


2. Методична служба:

- групові батьківські збори;

- усний журнал для батьків;

- батьківські куточки;

- папки пересувки;

- дні відкритих дверей;

- звіти фахівців;

- відкриті перегляди занять;

- групові та індивідуальні консультації;- домашні завдання батькам (спостереження, виготовлення посібників, іграшок, збирання природного матеріалу);

- участь батьків у святах та розвагах;

- видача педагогічної літератури батькам для читання у вихідні дні;

- перегляд ранкових заходів;

- перегляд відеозаписів дитячої діяльності;

- спільна робота над статтями до газет.


3. Медична служба:

- ознайомлювальна бесіда медсестри з батьками про стан здоров’я дитини;

- рекомендації в разі необхідності корекційної роботи з дитиною логопеда, інструктора з ЛФК, психолога;

- індивідуальні та групові консультації;

- інформаційний стенд («Нехворійко», «Медики рекомендують», «Здоров’я вашої дитини у ваших руках», «Турбуймося про здоров’я дітей», «Здоров’я – наш скарб» та інші)

- своєчасне інформування батьків про антропометричні зміни у дітей;

- участь у роботі загальних та групових батьківських зборів;

- видача батькам популярної медичної літератури для самостійного читання;

- виставка медичної літератури;

- розроблення рекомендацій про збалансоване харчування дітей, попередження інфекційних і вірусних захворювань, отруєння різного характеру, загартування тощо;

4. Психологічна служба:

- спільна робота з оптимальної адаптації дитини;

- використання методів діагностики сім’ї (анкетування, тестування, спостережен- ня тощо);

- консультації для батьків;

- участь у батьківських зборах;

- загально-розвивальні заняття-тренінги для батьків;

- психологічний куточок;

- видача психологічної літератури для самостійного читання;

- звіт психолога (раз на рік);

- консультування сім’ї на прохання;

- рекомендації .

Наведений перелік форм роботи з батьками досить умовний. Різні родини мають свої цінності, інтереси, культурний рівень, педагогічний досвід. Використання різноманітних форм залучення батьків до співпраці, творчість, власний пошук у «наведенні мостів», дипломатичність, толерантність – усе це запорука успішної взаємодії дитячого садка і родини.

Головне, як зазначається у Інструктивно-методичному листі МОНУ від 04.10.07 № 1/9-583 «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» - «Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми.»

Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.

Загальновідомо, що в світі немає двох однакових дітей. У кожної є свої особливості, свої умови життя, свій маленький, але життєвий шлях, який наклав свій відблиск на її розвиток, свої сильні і слабкі сторони. Отож, не можуть бути створені універсальні поради для батьків і педагогів на всі випадки життя.

Показниками результативності взаємодії можна вважати наявність у дошкільному закладі доброзичливої атмосфери між вихователями та батьками, високий рівень загальної та педагогічної культури батьків і педагогів, їх зорієнтованість на самовдосконалення і саморозвиток, створення умов для повноцінного розвитку дошкільнят.

В дошкільному закладі можна проводити систематично (1 раз на місяць) засідання консультативного пункту, де батьки можуть отримати відповіді на свої запитання від спеціалістів,

поспілкуватися. Такий захід зближує заклад і сім'ю у вирішенні питань виховання дітей. Надається можливість поспілкуватись з психологом, логопедом, лікарем-педіатром, завідуючою, методистом. Обговорюються ті проблеми, які виникли в сім'ї, надається конкретна допомога. Зустрічі бажано проводити у «Батьківській кімнаті». Незалежно від того, чи це кімната для спільного використання, чи окреме приміщення, привабливий куточок для сімей відкриває масу можливостей для залучення їх до діяльності. У цій кімнаті має бути килим та диван або зручні крісла. Якщо можливо, бажано мати тут якесь частування та чай чи каву. Стіни слід прикрашати малюнками та виробами дітей. Коробка з іграшками може розважати менших братиків чи сестричок. Якщо це одночасно є й місцем проведення групових заходів, наприклад, батьківські збори,то тут мають бути розкладні стільчики, щоб розмістити учасників.

Якщо ця кімната є одночасно офісом працівників, можливо, потрібно визначити час протягом дня, коли вона буде зачинена. Важливо, щоб батьківська кімната була доступною для батьків у визначені години дня - мінімум дві години зранку та одну-дві години по обіді. Інший час може бути непостійним, в залежності від потреб працівників та розпорядку дня сімей.

На допомогу вихователям у педагогічному (методичному) кабінеті обладнується куточок, де знаходиться матеріал: «Консультації для батьків», «Зразки сценаріїв проведення свят», «Форми роботи з сім'єю», «Методичні поради» щодо проведення консультацій, зборів, зібрань, відвідування сімей вдома і т.п.

З прийняттям Закону України «Про дошкільну освіту», в якому одним із завдань, згідно з ст. 7, є здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї , перед дошкільними закладами постали нові завдання: залучення дошкільнят до дитячих садків.

В чому суть цієї роботи і як досягти хороших кінцевих результатів ? Перш за все, ця робота повинна проводитись планово, продумано, систематично. Від того, як ми зуміємо розкрити значення дошкільної освіти в очах батьків, привернути увагу до дошкільного закладу залежатиме, наскільки буде укомплектований заклад дітьми. За кожним педагогом закладу закріплювати сім'ї, з якими він систематично працює: відвідує вдома, розповідає про заклад, знайомить з дошкільною освітою, запрошує на заходи, які проводяться в садку та ін. Час, затрачений вихователями на здійснення соціально-педагогічного патронату, компенсується робочим днем.

Як розпочинати здійснювати соціально-педагогічний патронаж і хто за що відповідатиме?


№ №

Заходи

Відповідальний

Примітка

1 1.

Опрацювати наказ відділу освіти (міського, районного) про закріплення за закладом мікрорайону для здійснення соціально-педагогічного патронату.

Зав. ДНЗ




2 2.

Видати наказ по ДНЗ про

здійснення соціально педагогічного патронату.



Зав. ДНЗ




3 3.

Провести серію консультацій з педагогами, які здійснюватимуть патронат

методист




4 4.

Через поліклініку скласти списки дітей, які не охоплені дошкільною освітою.

Ст. м/с




5 5.

Дати інформацію (пояснення) в пресі про здійснення соціально-педагогічного патронату

Методист




6 6.

Закріпити за кожною сім'ю педагога. Отримати першу інформацію про сім'ї (відвідування)

Вихователі




7 7.

На нараді проаналізувати стан справ по мікрорайону, залучити до відвідування дітьми дошкільних закладів.

Зав . ДНЗ




8 8.

Систематично запрошувати батьків на відкриті заходи: розваги, заняття, дні відкритих дверей та ін.

Вихователі

Мета: переконати батьків у важливості отримання дитиною дошкільної освіти.

9 9.

Систематично висвітлювати роботу ДНЗ в пресі, по телебаченню з метою пропаганди дошкільної освіти.

Методист, Батьківський комітет




110.

Систематично працювати над підняттям іміджу ДНЗ

Колектив ДНЗ



ПРОВЕДЕННЯ ДНІВ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Щоб ознайомити батьків із системою та організацією життя дітей в ДНЗ можна влаштовувати «Дні відкритих дверей», які проводяться 1 раз на місяць. Ця форма роботи з батьками цінна тим, що основним засобом впливу є практичний педагогічний досвід. Батькам надається можливість стати прямими учасниками виховного процесу в закладі. Це сприяє засвоєнню педагогічних знань, які допомагають по-новому подивитися на своїх дітей, озброює різноманітними методами впливу на малят, організацію навчально-виховної роботи. Цей захід носить організований і цілеспрямований характер. До його проведення необхідно готувати і батьків. Пояснення до перегляду роботи даються батькам перед тим, як проводиться день відкритих дверей . Ця робота проводиться вихователями в кожній групі. За декілька днів батьки ознайомлюються з темою роботи , яка планується на день відкритих дверей, вихователі радяться з батьками, що вкрай хотілося б бачити, що їх цікавить. Діти також отримують інформацію про те, що до групи завітають їх батьки подивитися, як вони живуть в садочку, чим займаються. Але ні в якому випадку дітям не можна говорити , щоб вони постаралися бути дисциплінованими, гарно займалися. Пам»ятаймо, щоб дитина залишалася дитиною, важливо її побачити такою, якою вона є завжди: неповторною особистістю.

Від того, як вихователі зуміють показати зуміють показати батькам роботу з дітьми залежатиме ставлення їх до закладу. Тільки повноцінною роботою колектив заробляє собі авторитет. Не слід ставити мету, щоб батьки тільки залишилися з думкою : «Там все добре, нам не має про що турбуватися». Завдання інше – побачити свою дитину в роботі серед інших дітей, порівняти її інтереси з інтересами та уміннями однолітків. Під кінець спостереження за роботою , життям дітей у групі проводиться заключна бесіда з батьками, тобто аналізується побачене. Корисна порада: на день відкритих дверей краще запрошувати батьків почергово, щоб не було багато дорослих.

День відкритих дверей – це ще один крок назустріч один одному – закладу і сім»ї , це шлях до винайдення найефективніших методів та прийомів у роботі з кожною дитиною.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал