Методиста комунального



Сторінка1/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір1.12 Mb.
  1   2   3   4   5   6
c:\users\itt\downloads\фоны абстрактные-18\eefe3b97ee70.jpg

АТЕСТАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

( портфоліо)

ЗІНЕВИЧ ТЕТЯНИ ВАСИЛІВНИ



МЕТОДИСТА КОМУНАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ ЯСЕЛ-САДКА №7

«КАЗКА»

c:\users\itt\downloads\фоны абстрактные-18\eefe3b97ee70.jpg

c:\users\таня\pictures\img052.jpg

ЖИТТЄВЕ КРЕДО:

«Кожна прожита секунда – це частина

життя, а кожну частину життя

треба гідно прожити»

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО :

«Навчаючи інших, навчаюсь сама»

c:\users\itt\downloads\фоны абстрактные-18\eefe3b97ee70.jpg

Освіта : вища

закінчила Київський державний університет ім.. Т.Г.Шевченка

за спеціальністю: викладач української мови і літератури

Стаж педагогічної роботи: 35 років

В ДНЗ №7 «Казка» - 27 років

На посаді методиста – 2 роки

Атестація - 2012-2013 н.р. підтверджена кваліфікаційна кате горія «спеціаліст вищої категорії»

Курси - 2012 р.

1.ТЕМА ДОСВІДУ: c:\users\itt\downloads\фоны абстрактные-18\eefe3b97ee70.jpg

«Співпраця з батьками як рівноправними партнерами»



2.ЗМІСТ ДОСВІДУ:

Налагодження ділового і особистісного спілкування з батьками, що сприяє усвідомлення ними своїх прав і обов’язків.



3. МЕТА ДОСВІДУ:

Розкрити ефективність роботи з батьками дошкільників, встановити рівень взаємодії вихователя і сім’ї у формуванні особистості.



4. АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСВІДУ:

Одним із важливих завдань дошкільної освіти є взаємодія дитячого садка й родини. Тому у розв’язанні основних завдань дошкільної освіти сьогодні акцент робиться на інтеграцію родинного та суспільного виховання.



5. НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСВІДУ:

Базовий компонент дошкільної освіти орієнтує на виховання цілісної особистості, здатної до самовираження; формування у дошкільника соціальної компетентності, забезпечення ефективності спільної роботи дошкільного навчального закладу і сім»ї у справі виховання дітей; педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського, Л. Калуська «Родинне сонцеколо».


СКАДОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА

«СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ»

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЯСЛА-САДОК №7 «КАЗКА»

СКАДОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ


СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ

ЯК З РІВНОПРАВНИМИ ПАРТНЕРАМИ

c:\users\таня\pictures\img100.jpg

ЗІНЕВИЧ Т.В.

МЕТОДИСТ ДНЗ №7 «КАЗКА»

м.СКАДОВСЬК

2014

ТЕМА: «Співпраця з батьками як з рівноправними партнерами»



Скадовськ: Комунальна установа

«Скадовський районний методичний кабінет»

Комунальний заклад ясла садок №7 «Казка»

Скадовської міської ради Херсонської області,2014-с.85

У методичці зібрано матеріал досвіду роботи з батьками в

ДНЗ №7 « Казка », висвітлюється взаємодія дошкільного закладу і сім’ї по вдосконаленню виховання дітей, розкриваються форми роботи з батьками на сучасному етапі,, шляхи підвищення ефективності і результативності роботи з сім’ями.

Матеріал презентовано на засіданні районного методичного об”єднання молодих керівників ДНЗ району (протокол №2 від 6.12.2013 р.) та засіданні педагогічної ради закладу (протокол №1 від 26.11. 2013р.)

ЗМІСТ


Вступ…………………………………………………………..........2

1.Забезпечення ефективності спільної роботи

дошкільного закладу і сім’ї в справі виховання дітей………...5

2. Методичне керівництво роботою вихователів з батьками….18


3. Форми роботи з батьками , які використовуються в

практиці дошкільного навчального закладу…………………20


4. Робота батьківського комітету………………………………...34

Список використаних джерел……………………………………40

Додатки………………………………………………………….…41

ВСТУП


Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я і навчальний заклад.

Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Положення про дошкільний навчальний заклад , змісту Базового компонента дошкільної освіти України, одним з головних завдань, що стоїть перед закладом, вважається взаємодія з сім’єю.

У турботі за долю малюків варто бути мудрими і далекоглядними, пам»ятати, що дошкільний заклад не замінює родину – він виховує дитину разом з батьками, а результати цієї співпраці значною мірою залежать від її узгодженості. Гуманізація відносин між членами родини та працівниками дошкільного закладу, активне залучення сім»ї до виховного процесу, свобода вибору батьками групи, вихователів – ось що дає позитивні результати. Адже саме батьки є основними замовниками та координаторами роботи закладу.

Сім’я – це не ізольований мікроколектив. Багатоканальні зв’язки поєднують її з суспільством.

Своє найвідповідальніше завдання - виховання дитини, доводиться виконувати кожній сім’ї незалежно від соціального статусу, матеріальної забезпеченості чи національної приналежності. Але не всі батьки стають вихователями тієї миті, коли дитина з’явилася на світ.

Вони часто стикаються з труднощами , які не можуть подолати.

Кожна сім’я є окремою соціальною групою зі своїм специфічним життям, адже люди мають індивідуальні звички, темперамент, характер.

Але головне, що відокремлює сім’ї – це психологічна атмосфера.

Сім’я малої дитини – то Космос, де мама - Сонце, тато -Місяць, а численні родичі – планети. Саме тут вона бере сили й енергію для життя, вчиться мудрості й набирається практичного досвіду. Космічна гармонія сприяє створенню міцної аури, яка захищає від різних негод. А космічні бурі «ламають» тендітні тільця й душі… Що то за бурі? Як уникнути їх ? Які проблеми життя молодої сім’ї сьогодні найбільш складні й актуальні ?

Глибоке вивчення цих проблем дозволить педагогам надати сім’ї необхідну кваліфіковану допомогу і підготувати її до виконання виховної функції на високому рівні.

Батьки повинні зрозуміти мислення А.С.Макаренко про те, що « виховання дітей – найважча область нашого життя… Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша вина перед іншими людьми, перед всією державою».

В особливих випадках, коли батьки не можуть усвідомити необхідних умов для виховання дітей, їм допомагає держава.

Успішним вихованням дітей в сім’ї може бути лише тоді, коли батьки чітко розуміють її ціль та завдання. Це потрібно для установлення єдності між сім’єю та дошкільним закладом. «Треба дати собі чіткий звіт відносно своїх особистих батьківських бажань», - говорив А.С.Макаренко.

Він підкреслював, що батьки повинні чітко уявити собі, кого вони хочуть виховати з своєї дитини, яку людину, якими якостями наділити її. Щоб правильно виховати дитину, треба добре знати та розуміти її , а для цього необхідно педагогічні знання. Вони можуть допомогти батькам в правильному аналізі поведінки дитини, виборі вірних доріг для її виховання.

Повноцінний розвиток дитини забезпечується лише тоді, коли дошкільний заклад виховує дитину разом з батьками.

У Законі України «Про дошкільну освіту», зокрема в статтях 3-36 йдеться про підвищення якісного рівня освітньо-виховної роботи з дітьми у тісній співпраці з батьками.

На виконання положень цього закону дошкільні навчальні заклади активно залучають батьків до організації начально-виховного процесу, оскільки саме вони – перші вчителі, наставники, приклад для наслідування, можуть позитивно вплинути на дитину.

Януш Корчак говорив: «Діти були і діти будуть! Вони не потрапили до нас несподівано в ненадовго . Діти – не мимохідь побачений знайомий, якого легко минути з посмішкою і привітанням… Діти дарують нам день, цілий, довгий, без вади, а ми за одну неприємну мить його відкидаємо. Чи варто це робити?”

Спільні зусилля педагогів та батьків – запорука успіху у вихованні спільного інтересу до знань, пізнання оточуючого, прекрасного. Збагачена цією любов’ю , дитина прийде у велике життя з доброю душею і щедрим серцем.

Від гармонізації взаємин педагогів та батьків, від вироблення єдиної стратегії виховання малюка залежить якою бути Людині в майбутньому, її розум, душа, а також поведінка, зумовлена наявністю чи відсутністю тих чи інших моральних якостей. Завдяки тісному співробітництву дошкільного навчального закладу з батьками та іншими старшими членами родини навколо дітей створюється атмосфера довіри, взаєморозуміння, підтримки, єдиних вимог. Батьки та педагоги рівноправні партнери та союзники. Ідеї батьків слід цінувати, до їх порад – прислухатися. Бажано разом з батьками обговорювати і розв»язувати глобальні проблеми та конкретні питання, приймати важливі рішення. Тільки завдяки високій культурі спілкування педагогів та батьків, доброзичливості, неупередженості у розв’язанні різних проблем можна досягти ефективної взаємодії дошкільного закладу і сім’ї.



РОЗДІЛ І.

Забезпечення ефективності спільної роботи

дошкільного закладу і сім’ї в справі виховання дітей

«Найбільший скарб у кожного народу – його діти, його молодь». Давно, а ніби сьогодні , мовила ці слова Софія Федорівна Русова. Майбутнє людства розпочинається з дитячої колиски, а майбутнє кожної дорослої людини – з дошкільного віку, найбільш вразливого і найбільш яскравого життя. Його ціннісність не тільки в неповторності, а й у життєвому досвіді, якого набуває дитина і з яким входить у світ людських стосунків.

Найважливішими соціальними інститутами виховання і навчання дітей раннього і дошкільного віку є сім’я і дошкільний навчальний заклад. Ефективність їхньої спільної роботи залежить перед усім від гармонії взаємин батьків і педагогів. У сьогоднішніх умовах важливий принцип не паралельного існування , а взаємопроникнення дитячого садка і сім’ї. Щоб принцип взаємодії , спільності мав силу, дошкільним навчальним закладом слід відмовитися від звички керувати батьками, а надавати перевагу діалогу, який передбачав би врахування досвіду, поглядів, думок з того чи іншого приводу членів сімей.

Дитяча установа і сім’я – два взаємодоповнюючих і взаємокоригуючих впливи один одного. Недоцільно ставити питання про те, де дитині краще – вдома чи в дитячому садку. В обох з них дітям у чомусь краще, а у чомусь гірше. І сім’я, і дитяча установа мають свої відмінності, свою специфіку, впливають га дошкільника і позитивно, і негативно. Обидва виховні інститути бажані і необхідні для різнобічного і гармонійного розвитку дошкільника.

ЗАВДАННЯ ДОШКІЛЬНОЇ УСТАНОВИ В РОБОТІ З СІМ’ЄЮ :


  1. Забезпечення єдності виховних впливів дитячого садка і сім’ї.

  2. Освіта батьків.

  3. Вивчення і поширення досвіду певних сімей.

  4. Надання постійної допомоги батькам.

  5. Ознайомлення батьків з життям дитячого садка, залучення до участі у ньому.

  6. Вивчення умов сімейного виховання дошкільника.

  7. Здійснення індивідуальних консультацій батьків з метою попередження помилок у сімейному вихованні.

Установлення єдності у вихованні дітей – цьому завданню підлягла вся робота яка проводиться в дошкільному закладі з сім’єю.

Єдність у вихованні дітей прискорює процес засвоєння навичок, знань та умінь, сприяє авторитету дорослих – батьків та вихователів в очах дитини. Основою такої єдності є педагогічні знання батьків їх усвідомлення про роботу дошкільних закладів.



Педагогічні знання батьків – завданням вихователів дошкільного закладу є допомога батькам оволодінні знаннями про дитину, закономірностях її розвитку та засобами впливу на неї з завданнями всебічного гармонійного розвитку, підготовки до навчання в школі. Для цього батьків знайомлять з основними проблемами психології та гігієни. Наряду з теоретичними знаннями вони отримують деякі методичні знання та вміння: як керувати іграми дітей, як відповідати на їх запитання,як загартовувати дітей, як займатися з дітьми і ін.. Батьки потребують навчання їх основам педагогічної етики: як потрібно розмовляти з дитиною, як розпорядитися, зробити їй зауваження, які міри похвали та покарання.

Педагогічні завдання та вміння даються батькам на основі поняття ними специфіки кожного вікового періоду та індивідуальних особливостей дітей.



Вивчення та розповсюдження досвіду сімейного виховання – вихователь, відвідуючи сім’ї, проводячи бесіду з батьками , спостерігає за дітьми, відмічає позитивний досвід організації життя дітей у вечірні години і у вихідні дні, умілий підхід до їхніх інтересів і вчинків. Буває так, що в одних сім’ях більш успішно виконується трудове виховання, а в інших – естетичне.

Важливо не тільки побачити позитивне в досвіді роботи сімейного виховання, але й направити увагу батьків на невирішенні завдання у вихованні дитини.

Накопичення фактів, що свідчать про позитивний досвід виховання дітей в кращих сім’ях дає основу для узагальнених висновків та рекомендацій для всіх батьків. Знаючи , хто з них успішно вирішує ті або інші завдання виховання у сім’ї , в тісній взаємодії з дошкільним закладом вихователь забезпечує виступи цих батьків на зборах, конференціях по обміну досвідом сімейного виховання. Позитивні приклади з життя сімей вихованців даного закладу, групи вихователем в бесідах , роблять його аргументи особливо переконливими в очах батьків.
Ознайомлення батьків з життям та роботою дошкільного закладу.

Для установлення єдності у вихованні дітей в дошкільних закладах та сім’ї необхідно, що батьки чітко представляли собі що таке дошкільний заклад, як організоване в ньому життя дітей на протязі дня, які вимоги пред’являють до їх поведінки, які правила є для батьків, чим вони обумовлені.

Вихователі та інші працівники дитячого закладу , регулярно розповідають батькам про організаційні і педагогічні основи життя та роботи дошкільного закладу особливо взаємодію з сім’єю. По можливості їм потрібно наочно показати різні сторони життя дошкільного закладу. Впевненість у тому, що батьки знають та розуміють роботу, яка проводиться з дітьми в дитячому садку, є основою для вимоги продовжуючи та закріплюючи цю роботу.

Дошкільний заклад розглядає сім’ю як свого соціального замовника, внаслідок чого приділяє більшу увагу вивченню точок зору, позицій, думок батьків, врахуванню їх в своїй роботі. З цією метою , корисно мати щось на зразок скриньки з написом «Батьки запитують, оцінюють, пропонують». Це надало представникам родин можливості анонімно , у вільній формі і у зручний для них час висловлювати свої думки, поради щодо режиму роботи, зовнішнього оформлення приміщення, харчування, виховних засобів, які використовують у своїй практиці той чи інший вихователь тощо.

Доцільно залучати батьків до складання тематики зборів всієї групи і підгруп, бесід, консультацій , до планування цікавих заходів, спільних свят. Це зацікавить представників родин у їх виконанні. Вправлятиме в умінні займати активну позицію. З метою вивчення можливостей батьків, їхніх думок і пропозицій слід скористатись опитуванням, як усним так і у формі анкет.

Щоб принцип спільності виявився реально діючим, дошкільна установа повинна відмовитись від монологу, звички приписувати, повчати, керувати батьками, натомість віддати перевагу діалогу, який передбачав би урахування досвіду, поглядів, думок з того чи іншого приводу різних представників сімей. У відповідності з цим звичні форми і засоби роботи дитячої установи повинні зазнати певних змін – демократизуватись, наблизитись до батьків, надавати їм право голосу. Наприклад, куточок доцільно назвати Батьківським , а не для батьків. В ньому можуть бути рубрики: « Питайте - Відповідаємо», «Дякуємо за допомогу», «Вітаємо Вашу дитину з днем народження». «Поради батьків і поради батькам» тощо. В такий спосіб представники родин з сторонніх спостерігачів поступово перетворяться на активних співучасників виховного процесу. Для куточків матеріали готуватимуть не лише вихователі, а й члени сімей. Батьківський куточок може стати цікавим обом сторонам, містити змістовні поради, рецепти, рекомендації , які можна використати в сім’ї і дитячому садку.

У цьому випадку доцільно відновити і таку відживаючу форму, як папка-пересувка. Слід відмовитись від поповнення в ній матеріалів за рахунок цитат, висновків, відомих загальних положень. В ній вміщуються конкретні, специфічні для даного контингенту батьків і дітей рекомендації, підготовлені ведучими спеціалістами. А також працівниками дошкільної установи – медсестрою , інструктора з фізвиховання, вихователя по зображувальній діяльності ( поради з техніки зображення, із збагачення сенсорних еталонів і зразків, з виховання творчого ставлення дошкільника до дійсності).

Дошкільній установі слід подбати про подальшу гуманізацію стосунків з сім’єю. На цьому шляху важливо актуалізувати таку проблему, як єдність прав і обов’язків, розширивши уявлення представників родин не тільки про те, що вони повинні, але й про те, що вони можуть робити за власним бажанням , на що можуть розраховувати , в чому можуть робити за власним бажанням, на що можуть розраховувати, в чому можуть покладатись на себе, до якої міри мають право розпоряджатись собою і своєю дитиною. Дошкільна установа повинна перетворитись на таку, що відкрита для батьків не лише за своїм рішенням і дозволом, іноді, а щоденно.

Батьки дошкільнят повинні бути впевнені в тому, що на них чекають, що в них відчувають потребу.

Дошкільній установі слід відмовитись від зловживань колективними формами роботи з сім’єю, надавати перевагу роботі з підгрупою батьків і індивідуальній. Це сприятиме підвищенню дієвості взаємодії , дозволить підходити до сім’ї диференційовано, з урахуванням загального психологічного розвитку дошкільника, освіти, рівня культури , достатку; специфіки конкретних батьків. З цією метою доцільно проводити збори матерів і батьків окремо, визначаючи зміст, напрямок і форму спілкування, виходячи з різної обізнаності цих представників родин з особливостями своєї дитини (віковими , індивідуальними). Програма наголошує на тому, що тривалість батьківських зборів повинна коливатись від 40 до 60 хвилин. Кожні батьківські збори повинні поступово перетворитись на групові та індивідуальні бесіди вихователя з членами їх сімей. Своє оцінне судження щодо знань, особистісних якостей, моральності вчинків дошкільників педагог має право висловлювати лише наодинці з конкретними батьками. Слід використовувати різні форми взаємодії , які допомагають батькам повернутись обличчям до своєї дитини, відкрити в ній те, що раніше було їм невідоме, порівняти її з однолітками. В нагоді стануть Дні відкритих дверей, Дні добрих справ,проведення батьками фахівцями занять, школа молодих батьків, семінари-практикуми.

Окреме, важливе місце в житті дошкільної установи повинна посідати робота з неблагополучними сім’ями. Педагогам слід розуміти, що йдеться не лише про сім’ї алкоголіків, наркоманів, матерів-одиначок, легкої поведінки, але й про родини, в яких порушена гармонія сімейних стосунків. Такі сім’ї з патогенетичними факторами , які обумовлюють виникнення у дітей неврозів. Основне завдання вихователя – знайти індивідуальні засоби впливу на кожну неблагополучну сім’ю , полегшити умови життя в ній дошкільника.

Для того, щоб робота дошкільного закладу з сім’єю давала дійсні результати, спонукала підвищенню рівня дітей, необхідно , щоб ця робота велась ціле направлено, планомірно, систематично: не менш важливі конкретність і диференційований підхід на основі знання кожної сім’ї та дитини. Велике значення має і характер взаємовідношень вихователя та робітників закладу з батьками.

Ціленаправленість в роботі з сім’єю полягає у тому, що любе дійство – бесіда, доповідь, стенд, оформлений для батьків – було направлено на досягнення окремої мети.

Планомірність і система в роботі з сім’єю передбачає її безперервність, послідовне ускладнення та розширення кола проблем, комплексний підхід до формування особистості її розвитку, єдності та взаємодії фізичного, розумового, морального, трудового та естетичного виховання.

Педагогічне навчання батьків найбільш дієве тоді, коли воно носить конкретний характер. Вихователі допомагають батькам розуміти, як слід сім’ї прийняти загальні теоретичні та методичні положення , викладені в доповіддях , лекціях, бесідах та рекомендаціях. Щоб давати батькам рекомендації вихователь повинен добре знати вікові та індивідуальні особливості кожної дитини, умов життя та виховання в сім’ї. Підтверджують себе бесіди з групою батьків, яких об’єднує щось спільне. (наприклад, одна дитина в сім’ї). Зустрічі-бесіди вихователів з батьками , бабусями, дідусями, і окремо збирають матерів, які одні виховують дітей. Конкретизувати загальні вимоги та рекомендації сім’ї з можливостями, умовами рівня педагогічної культури батьків, підходити до сімей вихованців диференційовано – це одна умова успішної роботи дитячого садка з сім’єю.

Чимале значення має характер стосунків працівників дошкільного закладу з батьками. Ці стосунки повинні бути бажаними та дружніми. Вони засновані на однакових інтересах сім’ї та дошкільного закладу в розвитку дітей. Якщо батьки вбачають у вихователі людину , яка зацікавлена в майбутньому їх дитини, вона відноситься до неї, як до друга та близької людини, поважають та довіряють йому. Авторитет вихователя високий в очах батьків, якщо вони бачать в ньому знаючого спеціаліста: культурну, тактовну, доброзичливу, делікатну людину. В основі стосунків вихователя і батьків лежить взаємодопомога.

Ось чому недопустимі з боку вихователя тон нотацій, безтактовності, моральних повчань. Висока культура стосунків педагога з батьками, установленого взаєморозуміння та єдності у складній справі є успішними у роботі дошкільного закладу з сім’єю.

У роботі з сім’єю малюків , які щойно прийшли в дитячий садок, основну увагу слід приділяти налагодженню стосунків з батьками. Завдання педагогів та батьків – полегшити дитині входження в нові умови життя, спростити процес адаптації до них. Це вимагає від обох сторін досить частих зустрічей, готовності і бажання порозумітися.

Групові батьківські збори, як правило, проводяться один раз на квартал. Час від часу організовують індивідуальні бесіди і консультації.

Полегшенню адаптації молодших дошкільнят до нових умов життя сприятимуть:


  • запрошення батьків з дитиною, яка лише через тиждень – другий прийде до дитячого садка, на спільні з іншими дітьми прогулянки;

  • надання батькам можливості бути присутніми поруч із дитиною протягом перших днів, тижнів;

  • бесіди з батьками, з метою ознайомлення педагога з індивідуальними особливостями новачка, його звичками і вподобаннями;

  • увага вихователя до нової дитини, терпіння, витримка, розуміння, складності стану малюка, співчуття йому.

Тематика батьківських зборів, бесід, консультацій повинна включати такі важливі питання, як адаптація малюка до умов життя в дошкільному закладі; виховання навичок самообслуговування; шляхи формування самостійності дітей удома здоров’я дітей, про добрі та погані звички малюків; як правильно одягти дитину; розвиток рухової активності в домашніх умовах тощо.

Сьогодні вкрай актуальне здійснення родинно-національного виховання на основі відроджених традицій української етнопедагогіки та досягнень світової педагогіки і психології, формування на цьому ґрунті педагогічної культури молодих батьків.У нинішніх умовах постає гостра потреба у підвищенні культури сімейного вихованні водночас у збагаченні можливостей виховання суспільного.

Головне завдання сьогодні – усунути бар’єр між дитячим садком і сім’єю. Дитячий садок є відкритим закладом, де батьки можуть бачити, знати, як живуть їх діти, у які ігри граються з яким із друзів спілкуються, чого навчаються. Учасниками виховного процесу у сфері дошкільної освіти є діти, педагоги, батьки.

Робота з родиною була й лишається актуальною проблемою у діяльності кожного дошкільного закладу , який намагається її робити змістовною та продуктивною.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал