Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів



Pdf просмотр
Сторінка6/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Кількість учасників: можна розділити клас на три групи по 10 осіб.
Час: позакласне завдання з презентацією під час уроку або один урок.
Матеріали:
відеопідбірка соціальної та комерційної реклами.
Інструкції / поради ведучому:
1. Поясніть дітям завдання – розробити справжню рекламну кампанію: соціальну або комерційну, тобто навіть рекламну кампанію продуктів споживання, ідей, кіно, людей, політичних партій, громадських організацій, установ тощо, де б обов’язково був застосований і був пріоритетним принцип рівного ставлення.
2. Перегляньте зразки рекламної продукції.
3. Діти мають обрати об’єкт реклами, рекламний слоган, виписати сценарій реклами.
4. Діти повинні зробити або друковану, або живу (як п’єса – презентація наче живого відеоролика учнями) або відеопрезентацію.
5. Діти мають обрати представника команди – рекламного агента, котрий надасть необхідні пояснення і закцентує увагу на тому, як саме принцип рівного ставлення розкривається у цій рекламній кампанії.
6. Учні обговорюють презентацію кожної групи.
7. Голосуванням обирається краща реклама.
8. У разі можливості запровадьте будь-які спеціальні призи. За найдотепнішу, найбільш влучну, гостро-соціальну рекламу тощо.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
що було найважчим у роботі?
чи легко було усвідомити застосування у рекламі права на рівне ставлення?
чи самі учні краще засвоїли та розкрили сутність права на рівне ставлення?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
60
2. Вправа «Мапи реальної допомоги»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення, відчути сутність цього права;
• збагнути, як суспільство може дискримінувати людей з особливостями стану здоров’я;
• знайти реальні шляхи покращення ситуації та вирішення проблеми.
Кількість учасників: можна розділити клас на три групи по 10 осіб.
Час: позакласне завдання з презентацією під час уроку.
Матеріали:
мапи району
Інструкції / поради ведучому:
1. Розбийте дітей на 2 – 3 групи.
2. Роздайте дітям мапу свого чи іншого району.
3. Поясніть завдання: спочатку діти повинні пройтися районом та визначитися, чи забезпечено вільне та зручне пересування для людей з обмеженими можливостями, про що зробити відповідні позначки на мапі.
4. Діти повинні звертати увагу на зупинки транспорту, під’їзди до метро, з’їзди з будинків та на дороги, магазини, пошту, лікарні, поліклініки, школи, ЖЕКи тощо.
5. Потрібно позначити на мапах місця, де права інвалідів забезпечені.
6. Створити на мапах вільний шлях інваліда – позначити все, що необхідно запровадити для забезпечення вільного та зручного пересування інвалідів, а також скласти перелік того, що бракує.
7. Під час класного уроку групи презентують «Вільний шлях інваліда» та мапу.
8. Широке обговорення проведеного дослідження.
9. Можна презентувати роботи учнів управлінням соціального захисту місцевих державних адміністрацій.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
що було найважчим у роботі?
чи легко було відчувати себе людиною з обмеженими можливостями?
яка реальна ситуація у районі з дотриманням прав інвалідів на прикладі вільного пересування та вільного фізичного доступу?
чи самі учні краще засвоїли та розкрили сутність права на рівне ставлення?

61
Право на рівне ставлення
3. «Кіноклуб»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення, відчути сутність цього права;
• збагнути, як суспільство може дискримінувати людей з особливостями стану здоров’я;
• навчитися вільно дискутувати на цю тему, розвинути вміння висловлювати та відстоювати свої погляди.
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок
Матеріали:
стрічки, що висвітлюють та безпосередньо стосуються прав інвалідів: «Той, що танцює з вітром», «Мати Девіда», «Це життя для тебе», «Я – Сем», «Інша сестра»,
«Аватар», «На колесах», «Всередині себе я танцюю», «Людина – слон», «Музика всередині», «Море всередині».
Інструкції / поради ведучому:
1. Спільно перегляньте будь-яку із зазначених стрічок.
2. Підготуйте перелік питань для дискусії.
3. Діти самостійно повинні визначитися, хто має виступати першим та висловити свої враження після перегляду стрічки. Вітаються доповнення та різні точки зору.
Спробуйте почути кожного.
4. Можна запропонувати учням письмово висловитися стосовно побаченого у стрічці.
Що більше вразило, про що змусило замислитися? Чи навчила стрічка цінувати своє життя, життя інших людей, поважати права людини?
5. Можна запропонувати дітям поділитися на команди «Критиків» та «Симпатиків».
Перші повинні критикувати змістовне наповнення стрічки та не розкриття права на рівне ставлення на цьому прикладі. Другі – висловлювати підтримку стрічці та заперечувати зауваженням перших.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи думають вони, що щось змінилося у них, їхньому ставленні до людей, до власного життя та здоров’я після перегляду стрічки? чи допоміг перегляд стрічки краще засвоїти та розкрити сутність права на рівне ставлення?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
62
4. Задача
Скандально відомого журналіста було звільнено з роботи через вислови дискримінаційного характеру, зокрема:
А) «Американці зовсім втратили глузд, коли обрали президентом їхньої великої крани ніггера, хай і освіченого».
Б) «Міністр – гомосексуаліст. На місті наших жінок я б на гарматний постріл не підпустив його до наших дітей».
В) «Британці самі винні в погромах на вулицях Лондону та Бірмінгему, не треба було залучати дешеву робочу силу з країн третього світу – Пакистану, Індії, України,
Польщі та загравати з мусульманськими терористами».
Г) «Єдиний можливий вихід, щоб вас не звільнили, відпиляти собі ногу, а краще дві, і всі зарюмсають від жалощів до вас і цілуватимуть щодня ваші протези».
Питання: У чому дискримінаційний характер цих висловів? Які різновиди дискримінації ви тут бачите? Спробуйте переінакшити подані висловлювання таким чином, щоб зміст залишався тим самим, але фраза звучала толерантніше, якщо таке на ваш погляд, можливо.
Завдання:
• розібратися з сутністю права на рівне ставлення на конкретному прикладі;
• розвинути навички самостійної роботи та вміння відстоювати свою точку зору.
Кількість учасників: задіяний весь клас
Час: 20 – 30 хвилин
Матеріали:
текст задачі
Інструкції / поради ведучому:
1. Роздайте дітям текст задачі.
2. Повідомте, скільки часу має тривати завдання.
3. Запропонуйте на звороті аркушу із завданням надати повне та аргументоване вирішення поставлених перед учнями питань.
4. Бажано залишити час на обговорення виконаного завдання та обмін думками.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
з чим було найважче визначитися?

63
Право на рівне ставлення
що з питань вони залишили відкритим, тобто таким, що має не одне, а кілька шляхів вирішення, на їхній погляд?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
64
5. Колективне написання Закону «Про толерантність»
Завдання:
• поглибити знання права на рівне ставлення;
• визначити проблемні моменти, пов’язані з правом на рівне ставлення на рівні школи;
• письмово проголосити право на рівне ставлення, виписати можливі механізми його захисту.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
будь-який закон як приклад документу; перелік базових питань, які повинні бути зазначеними у законі.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розбийте дітей на групи.
2. Роздайте групам текст закону та перелік базових питань.
3. Поясніть дітям завдання – потрібно скласти закон «Про толерантність». Діти повинні визначитися з розділами закону, наповненням, поняттями, а також з’ясувати, які найбільші проблеми з толерантністю та дискримінацією існують на рівні школи, що треба обов’язково проголосити та в який спосіб гарантувати право на рівне ставлення.
4. Після завершення роботи, попросіть групи представити складений закон. Група може обрати доповідача для презентації та захисту закону. Кожен з учасників групи має право доповнювати презентацію, висловлювати власну думку. Кожен член
іншої групи може ставити будь-які запитання.
5. Наступним кроком може бути складання єдиного / уніфікованого закону на базі пропонованих групами варіантів.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко визначити проблеми з толерантністю та дискримінацією на рівні школи?
що залишилося не прописаним та негарантованим? що було найважчим та найлегшим у роботі?
які додаткові матеріали могли б згодитися?

65
Право на свободу та особисту недоторканність
3.4. Право на свободу та особисту недоторканність
3.4.1. Історія та особливості виникнення та еволюції права на
свободу та особисту недоторканність
Обмеження права на свободу зустрічається у казках більшості народів світу. Так, панянок заточують у високі та міцні башти, вкладають у кришталеві труни та на певний час присипляють, людей позбавляють можливості рухатися, забирають пам’ять, кидають за
ґрати. Це все тією чи іншою мірою є проявом обмеження чи порушення права на свободу та особисту недоторканність.
Історія виникнення права на свободу починається ще з далеких віків до нашої ери.
Вперше, опосередковані згадки про право людини на певну свободу містились у документах
Шумерської держави (25 сторіччя до н.е.) та Кодексі Хаммурапі (18 ст. до. н.е.). Однак, сучасне поняття свободи почало свій розвиток в античні часи і активно обговорювалось у працях видатних мислителів та вчених (Сократ, Платон, Аристотель, Цицерон та інші).
Характерною рисою трактування права на свободу в ті часи було те, що воно ототожнювалось з відсутністю певних перешкод для людини (примусу, насильства, деспотизму).
Аналогічна тенденція розуміння права на свободу прослідковується і в епоху
Середньовіччя. Так, у Великій Хартії Вольностей 1215 року (Магна Карта) зазначається:
«Жодну вільну людину не може бути схоплено, ув’язнено, позбавлено власності чи
вольностей, оголошено злочинцем, піддано вигнанню чи в будь-який інший спосіб
позбавлено юридичних прав»
17
.
Пізніше, у XVII сторіччі, Джон Лок у своїй праці «Два трактати про врядування»
писав:
«Природна свобода людини полягає в тім, щоб бути вільною від будь-якої вищої
влади на землі, не перебувати під волею чи законодавчою владою людини, а мати
за свою владу лише закон природи».
18

Сучасне розуміння права на свободу почало своє становлення в епоху Відродження та Просвітництва. Свободою вважалася можливість всебічного вільного розвитку людської особистості у фізичному та ментальному аспектах. Почалось активне засудження рабства в усіх розвинених країнах світу. А з середини ХІХ сторіччя воно було скасовано в Америці та країнах Європи.
У 1926 р. Ліга Націй прийняла Конвенцію про рабство, якою зобов’язала держави вживати на своїх територіях усіх можливих заходів для повної та остаточної заборони рабства у всіх його формах. У 1956 р. ця Конвенція була доповнена Конвенцією про скасування рабства та работоргівлі, а також інститутів і звичаїв, подібних до рабства.
На сьогоднішній день, право на свободу та особисту недоторканність є основою найважливіших міжнародних документів у сфері захисту прав людини. У статті 3 Загальної декларації прав людини зазначається:
17
Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права / Упор.: С. Головатий, М. Козюбра,
О. Сироїд; Відп.ред. С. Головатий; Наук. ред. С. Головатий, О. Сироїд, О. Волкова, А. Черевко; Вст. сл.
С. Головатий. – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – с. 227 18
Там само – с. 336

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
66
«Кожна людина має право на життя, свободу і особисту недоторканність».
Засудження рабства ще раз підтверджується статтею 4:
«Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля
забороняються в усіх їхніх видах».
Право на свободу також закріплене у статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтях 7 і 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Стаття 29 Конституції України також передбачає:
«Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не
може бути заарештований або триматися під вартою, інакше як за вмотивованим
рішенням суду і, лише на підставах та у порядку, встановленим законом».
3.4.2. Опис змісту права на свободу та особисту недоторканність,
понятійний апарат
Право на свободу та право на особисту недоторканість є двома різними видами прав людини. Однак, ці права настільки тісно пов’язані між собою, що зазвичай в юридичні літературі та у міжнародно-правових документах закріплюються разом в одній статті.
Право на свободу означає міру можливої та дозволеної поведінки особи розпоряджатися собою, своїми вчинками та часом. Кожна людина народжується вільною і має право вільно обирати спосіб спілкування із зовнішнім світом, людьми, природою.
Свобода включає в себе:
• фізичну свободу – право рухатися та переміщатися в просторі;
• інтелектуальну свободу – свободу думки і слова;
• економічну свободу – можливість задоволення своїх матеріальних потреб;
• політичну свободу – свободу волевиявлення, виборів;
• індивідуальну свободу – свободу на особисте і сімейне життя.
Кожен має право обирати собі друзів, улюблену справу або роботу, інтереси та захоплення. Дитина може обирати, в який гурток їй ходити після школи. Старшокласник може сам обрати, до якого університету йому хочеться вступати. Повнолітній може сам обирати з ким він хоче створити сім’ю, де і ким йому працювати, за кого голосувати на виборах.
Право на особисту недоторканність – це гарантія від посягань з боку будь-кого. Воно складається з таких понять як психологічна та фізична недоторканність
19
. Психологічна недоторканність означає захист людини від погроз, залякування, шантажу, маніпулювання.
Нікого не можна примушувати щось робити без його згоди. Дитину не можна примусити, наприклад, зробити щеплення у шкільному медпункті без згоди його особисто та його батьків. Директор не має права примусити батьків здати гроші на ремонт школи, погрожуючи поганими оцінками їх дитини в атестаті.
Фізична або тілесна недоторканність передбачає, що людині не може бути заподіяно тілесних ушкоджень, застосовано катування або тортури, викрадено або незаконно
19
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. – 2-е вид., перероб. І доп./ За ред.. О.В.
Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.1. – С. 480–482.

67
Право на свободу та особисту недоторканність
позбавлено волі. Наприклад, міліція не має права посеред дня забрати підлітка у відділок без вагомих на те причин, не повідомивши батьків та не перевіривши документів. Крім того, без згоди людини неможливе будь-яке лікування, медичні досліди та експерименти.
Ступінь свободи залежить від віку людини. Чим старша людина, тим більше у неї можливостей, але при цьому і більше обов’язків та соціальних рамок.
Важливо зрозуміти, що, наприклад, в Інтернеті, де людина може повністю компенсувати відсутність певної свободи, можна легко перевищити межі дозволеного, однак це не врятує від відповідальності за такі порушення у реальному світі. Купити дорогу річ на Інтернет-аукціоні, знаючи номер банківської карти когось з батьків, це наче б то гра.
Однак, відповідати за свій вчинок перед батьками та думати, як повернути витрачені гро- ші – це буденна реальність.
3.4.3. Загальна характеристика відповідальності за порушення
права на свободу та особисту недоторканність
Право на свободу та особисту недоторканність захищається цілою низкою правових норм.
Кримінальний Кодекс України, а саме Розділ ІІІ «Злочини проти волі, честі та гідності особи» визначає покарання за такі злочини як незаконне позбавлення волі, викрадення, захоплення заручників, підміна дитини, торгівля людьми, експлуатація дитини, у вигляді обмеження або позбавлення волі до п’ятнадцяти років, конфіскації майна або обмеження займати певні посади.
Відповідно до статті 147 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність за захоплення заручників настає з чотирнадцяти років.
Незаконне затримання, арешт або тримання під вартою, примушування давати покази також є кримінальними правопорушеннями, що караються обмеженням або позбавленням волі.
Цивільний Кодекс України також містить положення, якими захищається право на свободу (стаття 288) та право на особисту недоторканність (стаття 289). До того ж, певні аспекти цих прав закладені у багатьох інших статтях Кодексу. Наприклад, стаття 271 – можливість вільного визначення своєї поведінки у сфері приватного життя, стаття 300
– право на вільний вибір прояву своєї індивідуальності, стаття 309 – право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, стаття 310 – право на вільний вибір місця проживання та його зміну тощо. Крім того, як і у випадках порушення інших немайнових прав, у разі порушення права на свободу та особисту недоторканність, кожен має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до статей 23 та 280 Кодексу.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
68
3.4.4. Практичні вправи для дітей молодшого шкільного віку (6–12
років)
1. Вправа «Намалюй малюнок»
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 15 хвилин.
Матеріали:
папір, олівці.
Інструкції / поради ведучому:
1. На початку завдання поясніть дітям, що таке свобода та якою вона буває – фізична свобода (ходити, подорожувати) та інтелектуальна свобода (думати, писати, говорити і висловлювати думки).
2. Запропонуйте дітям намалювати малюнок, який проілюстрував би протилежність до фізичної або інтелектуальної свободи. Можна також розбити дітей на команди, і запропонувати кожній з команд намалювати один спільний малюнок.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
що намалював кожен з учнів (чи група)?
чому це не є свободою, як це можна виправити?

69
Право на свободу та особисту недоторканність
2. Вправа «Яка буває свобода?»
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
будь-які за потреби.
Інструкції / поради ведучому:
1. На початку завдання поясніть дітям, що таке свобода та якою вона буває – фізична свобода (ходити, подорожувати) та інтелектуальна свобода (думати, писати, говорити і висловлювати думки).
2. Обговоріть, які з цих видів (проявів) свободи дозволяються вам батьками, іншими дорослими, законами та правилами поведінки. Допоможіть учням пригадати, якою може бути свобода – ходити, їздити, думати, говорити, писати, творити, спілкуватися тощо.
3. Діти повинні показати на собі та друзях зазначені види свободи (наче гра в
«Крокодила», пантоміма).
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чому ви обрали саме таку свободу, щоб продемонструвати іншим?
як вас можуть позбавити такої свободи?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
70
3. Рольова гра «Суд»
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
текст будь-якої казки про викрадення одного з героїв. Можна використати аудіо- версію казки або мультфільм. Як приклад, можна взяти казку «Кирило Кожум’яка» або «Гуси-лебеді».
Інструкції / поради ведучому:
1. Разом з дітьми коротко пригадайте основний зміст казки.
2. Запропонуйте дітям обрати кожному роль одного з учасників судового процесу –
Суддя, Адвокат, Позитивний герой, Поганий герой, інші – присяжні.
3. Запропонуйте найактивнішому учню роль Правника або візьміть роль Правника на себе.
4. Позитивного героя викрали та посадили за грати. Адвокат та Правник захищають
Позитивного героя. Поганий герой доводить, чому він викрав та тримає Позитивного героя. Суддя пояснює, чому викрадення – це погано і, чому Позитивний герой має бути вільним. Присяжні приймають рішення визволити героя. Суддя оголошує рішення – звільнити Позитивного героя та покарати Поганого героя.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко було грати ролі казкових персонажів?
чи згодні вони з тим, що не можна викрадати людей?

71
Право на свободу та особисту недоторканність
4. Гра «Несвобода»
Завдання:
• показати, як погано відчувати на собі обмеження свободи (діти будуть уважніше контролювати свою поведінку);
• сформувати відчуття провини за обмеження інших людей в їхній свободі;
• розвинути навички командної роботи.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:

будь-які за потреби.
Інструкції / поради ведучому:
1. З числа дітей оберіть 2–3 бажаючих бути «заручниками», решта дітей стають у коло навколо заручників.
2. Запропонуйте розіграти декілька ситуацій: заручники намагаються втекти – діти у колі їм заважають, заручники кричать, щоб їх звільнили – діти починають шуміти і не дають висловитись заручникам.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
як почувалися заручники, коли обмежувалась їхня свободи?
як почувалися інші діти, коли їм доводилось тримати у заручниках своїх друзів?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
72
5. Гра «Свобода в Інтернеті»
Завдання:
• поглибити знання про право на інтелектуальну свободу;
• засвоїти поняття гідного та безпечного поводження і поваги в Інтернеті.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал