Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів




Сторінка5/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок.
Матеріали:
синопсиси вправ.
СИНОПСИСИ:
А) «Вона сказала – ні». Розкрити та показати пластикою спробу примушення дівчини до небажаної для неї близькості. Показати реакцію дівчини, нападника, стороннього та захисника. Після втілення сцени за допомогою пластики (пантоміми), потрібно створити діалоги для усіх учасників дії. Можливе введення додаткових персонажів.
Б) «Бойкот наклепнику!». Розкрити та показати пластикою наклепницьке ставлення одного учня до іншого. Показати реакцію вчителя, класу, наклепника та учня, якого обмовили. Після втілення сцени за допомогою пластики, потрібно створити діалоги для усіх учасників дії. Можливе введення додаткових персонажів.
В) «Правда у силі?» Розкрити та показати пластикою спробу примушення хлопця молодшого за віком зробити щось, що його ображає чи принижує. Показати реакцію нападників, хлопця, вчителя, захисника та учнів. Після втілення сцени за допомогою пластики, потрібно створити діалоги для усіх учасників дії. Можливе введення додаткових персонажів.
Г) «Не чіпати!» Розкрити та показати пластикою спробу вчителя фізкультури фізично покарати учня. Показати дії вчителя, реакцію хлопця та інших учнів. Після втілення сцени за допомогою пластики, потрібно створити діалоги для усіх учасників дії.
Інструкції / поради ведучому:
1. Поясніть дітям правила та форми пластичного театру.
2. Розбийте дітей на групи.
3. Роздайте дітям синопсиси п’єс.
4. Діти мають підготувати своє бачення та пластичне розкриття образів.
5. Діти повинні визначити, як саме порушується право на гідне ставлення у

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
46
зазначених та презентованих ними синопсисах.
6. Групи презентують свої вистави.
7. Обговорення вистав. Поради членів інших груп.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи легко було без слів розкривати сенс синопсису?
чи існують подібні проблеми у класі?
чи думають діти, що щось змінилося у них, їхньому ставленні до людей, до власного життя та здоров’я, гідності після відтворення існуючої проблеми? чи допомогла вправа краще засвоїти та розкрити сутність права на гідне ставлення?

47
Право на гідне ставлення
3. Вправа «Право на гідне ставлення в моєму оточенні: класі, дворі,
родині»
Завдання:
• ідентифікувати найбільш поширені порушення права на гідне ставлення в учнівському середовищі;
• обговорити існуючі проблеми, продумати варіанти захисту та подолання цих проблем.
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок.
Матеріали:
бланк-таблиця «Порушення права на гідне ставлення», яка містить такі колонки: якої групи стосується порушення (жертва), хто є порушником, що може зробити жертва, громадськість, родина, учні для покращення ситуації (механізми захисту).
Інструкції / поради ведучому:
1. Поясніть дітям як заповнювати таблицю.
2. Розбийте дітей на групи (4–5).
3. Кожна група має вигадати ситуацію, в якій порушується право на гідне ставлення та представити порушення у вигляді діалогу.
4. Інші групи аналізують представлений групою діалог та заповнюють розданий бланк-таблицю.
5. Широке обговорення презентованих порушень.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
які порушення права на гідне ставлення виявилися найбільш поширеними?
що було найважчим у роботі?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
48
4. Задача
1) Міліціонери затримали учня на шкільній дискотеці під час бійки та відвели до відділку міліції. У відділку учня примушували давати покази на іншого учня. Після відмови учня давати покази, його було прикуто до батареї. Учень просив, щоб на допиті був присутній його батько чи вчителька. Учню було відмовлено у брутальній формі. Учень попросив води, його було позбавлено цього. Міліціонер почав погрожувати учневі, що його також притягнуть до відповідальності, бо були знайдені його відбитки пальців на одязі постраждалого. Учня вдарили по нирках кийком. Учень погодився все підписати, після чого його відпустили з відділку.
2) Подібна історія, але стосується дівчини. Ученицю затримали за підозрою у крадіжці у роздягальні та відвели до відділку. У відділку ученицю примушували зізнатися у вчиненні злочину. Після відмови учениці давати покази, міліціонер повідомив, що скаже батькам та вчителям дівчини, що вона є носієм вірусу СНІДу, а також зваблює вчителів за гарні оцінки.
Учениця погодилася все підписати, після чого її відпустили з відділку.
Питання: Які права учня/учениці, на ваш погляд, були порушені міліціонером? Як учень/
учениця мали діяти під час допиту? Чи є підстави в учня/учениці подавати до суду на дії міліціонера? Чи є в учня/учениці право вимагати від міліціонера виплатити компенсацію за моральну та фізичну шкоду?
Завдання:
• розібратися з сутністю права на гідне ставлення на конкретному прикладі;
• розвинути навички самостійної роботи та вміння відстоювати свої погляди.
Кількість учасників: задіяний весь клас.
Час: 20 – 30 хвилин.
Матеріали:
текст задачі.
Інструкції / поради ведучому:
1. Роздайте дітям текст задачі.
2. Повідомте, скільки часу має тривати завдання.
3. Запропонуйте на звороті аркушу із завданням надати повне та аргументоване вирішення поставлених перед учнями питань.
4. Бажано залишити час на обговорення виконаного завдання та обмін думками.

49
Право на гідне ставлення
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
з чим було найважче визначитися?
що з питань вони залишили відкритим, тобто таким, що має не одне, а кілька шляхів вирішення, на їхній погляд?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
50
3.3. Право на рівне ставлення
3.3.1. Історія та особливості виникнення та еволюції права на
рівне ставлення
Проблема нерівності посідає центральне місце у літературних творах країн світу, і
України, в тому числі. Українська народна творчість містить безліч прикладів порушення права на рівне ставлення, особливо за такими ознаками як соціальне та майнове становище. Українські народні казки, такі як: «Убогий та багатий», «Наймит і пан» та багато
інших сповнені прикладів нерівного ставлення.
Право на рівне ставлення почало своє становлення з далеких античних часів.
Аристотель у своєму трактаті «Політика» писав:
«Тому справедливо (буде), аби всі рівні владували тією ж самою мірою, якою вони
коряться і, щоб кожен поперемінно то повелівав, то корився».
13

Його послідовники, такі як Цицерон, теж сповідували ідею рівності:
«... природа створила нас для того, аби ми розділяли між собою всю сукупність
прав і користувалися ними всі спільно».
14

Однак характерною рисою тверджень про рівність в античну епоху було те, що рівними можуть бути лише люди однакового майнового стану. Тобто, в ті часи рабство вважалося природним і використання рабської праці не було відхиленням від рівності.
В епоху Середньовіччя ситуація почала дещо змінюватись. У християнській філософії того часу сповідувалась концепція рівності всіх перед Богом, хоча на той час вона ще не означала рівності всіх людей між собою, а більше визначала відносини між людиною і
Богом. Усе частіше поширювалось засудження рабства.
«Питанню про те, яка людина краща, немає місця в простому природному стані,
за якого ... всі люди рівні»
15
– писав у XVII столітті
Томас Гобс, великий англійський філософ.
Та найбільшого розквіту ідея рівності набула у XVIII – XIX сторіччях. Саме у цей час у багатьох розвинених країнах світу було заборонене рабство. Право на рівне ставлення було також закріплене у Декларації прав людини і громадянина 1783 року, що є одним із головних досягнень Великої Французької Революції. Відомий девіз
«Свобода. Рівність.
Братерство!» набув поширення саме у цей час.
На сучасному етапі право на рівне ставлення закріплене в усіх міжнародно-правових документах та багатьох національних законодавчих актах країн світу. Майже у кожній із статей Загальної декларації прав людини (1948) міститься певний аспект поняття рівного ставлення. Так, стаття 1 зазначає, що:
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені
розумом і совістю, і повинні діяти один до одного в дусі братерства».
13
Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права / Упор.: С. Головатий, М. Козюбра,
О. Сироїд; Відп.ред. С. Головатий; Наук. ред. С. Головатий, О. Сироїд, О. Волкова, А. Черевко; Вст. сл.
С. Головатий. – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – с. 103 14
Там само – с. 177 15
Там само – с. 259

51
Право на рівне ставлення
Стаття 2 Декларації найбільше розкриває сучасне розуміння концепції рівності:
«Кожна людина повинна мати усі права і усі свободи, проголошені цією Декларацією,
незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших
переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або
іншого становища. Крім того, не повинно проводитися жодного розрізнення на
основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території,
до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною,
підопічною, несамоврядною або іншим способом обмеженою у своєму суверенітеті».
Право на рівне ставлення також захищається положеннями статті 7 Декларації, в якій закріплено, що:
«Усі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх
захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від будь-якої дискримінації,
що порушує цю Декларацію, і від будь-якого підбурювання до такої дискримінації».
Усі зазначені положення про право на рівне ставлення повною мірою містяться і в
Конституції України, та докладно розкриваються у статтях 21, 24, 26, 51, 52.
Крім того, право на рівне ставлення забезпечується шляхом заборони дискримінації.
З цією метою було прийнято низку конвенцій, а саме:
• Конвенцію про дискримінацію в галузі праці та занять (1958);
• Міжнародну конвенцію про ліквідацію усіх форм расової дискримінації (1965);
• Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію усіх форм дискримінації
щодо жінок (1979) тощо.
Усі ці міжнародні інструменти є частиною законодавства України та обов’язкові для виконання нею.
3.3.2. Опис змісту права на рівне ставлення, понятійний апарат
Поняття «право на рівне ставлення» є доволі багатогранним, оскільки з плином часу воно торкається ширших аспектів суспільного життя і міжособистісних стосунків.
Згідно зі статтею 24 Конституції України рівне ставлення полягає у тому, що:
«Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних,
релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження,
майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками».
Антонімом до рівності є дискримінація. Дискримінація – це будь-яке позбавлення або обмеження можливостей для одних людей відносно можливостей інших
16
. Тобто, якщо комусь дозволено щось робити, а іншому – не дозволено, без існування об’єктивних причин, це – дискримінація. Якщо батьки мають змогу висловити зауваження щодо обідів у шкільній
їдальні, а думка учнів не запитується – це дискримінація. Якщо вхід до магазину – це просто сходи і не має заїзду для дитячих колясок або інвалідних візочків – це також дискримінація.
Дискримінація існує щодо таких ознак як: стать, вік, соціальне походження, майновий
16
Introduction to sociology, 7
th
Edition, New York – 2009, p. 324.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
52
стан, місце проживання, національність, мова, наявність фізичних вад або розумових відхилень (люди з обмеженими можливостями) тощо. Перелік таких ознак у жодному разі не
є виключним. Стосовно дітей, ознакою дискримінації також є відсутність батьків (обох або одного), народження дитини в шлюбі або поза ним. Дискримінація дітей за цими ознаками
є однією з найбільш болючих та жорстоких.
Відповідно до всіх існуючих міжнародних документів та Конституції України будь-яка форма дискримінації заборонена.
На противагу дискримінації, ще одним поняттям у контексті права на рівне ставлення
є толерантність (повага, терпимість). Толерантність – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя
інших. Толерантність в її найкращому прояві має завжди бути взаємною. Так, проявляючи толерантність, люди різного кольору шкіри з повагою ставляться один до одного, незважаючи на те, в якій країні вони знаходяться. Хлопчик з Африки заслуговує на добре ставлення в
Україні, так само, як і український школяр, якщо опиниться, наприклад, в Ефіопії.
Варто пам’ятати, що будь-який прояв неповаги до інших, одного дня може обернутися проти самої людини. Діти, які заважали вчителям проводити уроки та глузували з літніх людей, колись виростуть і можуть також стати об’єктом неповаги з боку молодших поколінь.
3.3.3. Загальна характеристика відповідальності за порушення
права на рівне ставлення
Право на рівне ставлення гарантується Конституцією, а також міжнародно-правовими документами, до яких приєдналась Україна, та іншими національними нормативно- правовими актами. Однак, на даний час, законом не встановлено спеціальної кримінальної або цивільної відповідальності за порушення права на рівне ставлення.
Утім, стаття 161 Кримінального Кодексу України встановлює, що умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, караються штрафами та обмеженням волі на строк до п’яти років.
Окремі аспекти відповідальності можна побачити у статті 442 Кримінального Кодексу
України, яка передбачає покарання за геноцид – тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи – від десяти років і до довічного позбавлення волі. Крім того, вчинення будь-якого злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі є обтяжуючою обставиною згідно зі статтею 67 Кодексу.
Цивільний Кодекс України також не містить чіткого посилання на відповідальність за порушення права на рівне ставлення, однак у статті 1 Кодексу міститься норма про те, що цивільні відносини (майнові та немайнові), засновані на юридичній рівності їх учасників.
Стаття 300 Кодексу визначає, що кожна особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності. Крім того, як і при порушенні інших немайнових прав, у разі наявності ознак дискримінації, кожен має право на відшкодування моральної

53
Право на рівне ставлення
шкоди відповідно до статей 23 та 280 Кодексу.
Крім того, варто пам’ятати, що норми Конституції України є нормами прямої дії, то ж порушення статті 24 Конституції України вже дає людині право на подання до суду, наприклад, цивільного або адміністративного позову.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
54
3.3.4. Практичні вправи для дітей молодшого шкільного віку (6–12
років)
1. Вправа «Пазли зі слів»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 20 хвилин.
Матеріали:
вирізані з картону пазли, що в зібраному вигляді складають коло. На звороті половина кола розмальована рожевим кольором (дівчата), інша – синім (хлопчики).
На кожному пазлі буде намальована картинка, що відображає певне слово, яке діти повинні відгадати. Запитання задає вчитель. Слова написані на кольоровому звороті кожної частинки пазла із відповідною картинкою. Слова: дорослі, діти, повага, дружба, допомога, свобода, бідність, багатство, Африка, Європа або інші слова на вибір ведучого/тренера.
Інструкції / поради ведучому:
1. Спочатку поясніть дітям, що розуміється під правом на рівне ставлення, а саме – що кожен є вільним і рівним у своїх правах з іншими людьми, що кожен повинен дружньо та з повагою ставитись до інших.
2. Запропонуйте дітям назвати, що намальовано на картинці одним словом.
3. У процесі відгадування, перевертайте картинки та складайте пазл. Таким чином, наприкінці гри діти зрозуміють, що всі слова на пазлах притаманні і хлопчикам, і дівчатам, що й ілюструє рівність усіх.
4. Наприкінці гри підсумуйте, що і хлопчики, і дівчата є рівними і вільними, вони можуть бути дорослими і малими, багатими і бідними, жити у різних куточках світу і різнитись за кольором шкіри та традиціями, однак повинні поважати, допомагати та дружити один з одним.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм завдання?
що вони зрозуміли про рівність, на кого вона поширюється?

55
Право на рівне ставлення
2. Вправа «Кросворд»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 20 хвилин.
Матеріали:
кросворд:

Д
орослі
Батьківщ
и
на
Багат
с
тво
Хлопчи
к
и

Р
елігія
Ненав
и
сть

М
ова
Д
і
вчата

Н
еповага
Дитин
а
На
ц
іональність
Б
і
дність
Сім’
я
Інструкції / поради ведучому:
1. Слово «Дискримінація» потрібно відгадати на основі відгадування слів, що складають кросворд і розкривають сутність поняття «Дискримінація».
2. Після відгадування слів (підібрати питання або віршики) підсумуйте, що дискримінація – це може бути ненависть або неповага за всіма ознаками, які зазначені у кросворді (мова, релігія, стать тощо).
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм завдання?
чи вони зрозуміли, що таке дискримінація і, як вона проявляється?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
56
3. Вправа «Попелюшка»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
текст казки ««Попелюшка». Можна використати аудіоверсію казки або мультфільм;
ілюстрації з казки, як Попелюшку примушують тяжко працювати, насміхаються над нею.
Інструкції / поради ведучому:
1. Разом з дітьми обговоріть, що зображено на малюнках.
2. Запропонуйте дітям розказати та пояснити, чому мачуха не мала права цькувати та ображати Попелюшку та чому, на вашу думку, вона це робила, які були її мотиви. Як
Попелюшка може себе захистити, якими словами або діями?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи згодні вони з тим, що кожен має поважати інших, що всі люди однакові, незважаючи на те, як вони виглядають, бідні вони чи багаті? чи розділяють вони думку, що найголовніше в людині – це її внутрішній світ, а не гарне і дороге вбрання, що Чарівний Принц обрав Попелюшку за її добру душу?

57
Право на рівне ставлення
4. Вправа «Знайди зайву картинку»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівність;
• утвердити засудження дітьми будь-яких проявів дискримінації.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 10 хвилин.
Матеріали:
3 – 4 картинки – неповага та зверхність за віком, майновим положенням, кольо- ром шкіри, ставленням до людей з обмеженими можливостями (інвалідів),
1 – дружелюбність та повага до всіх зазначених осіб, усі тримаються за руки та посміхаються.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям про рівність усіх людей та важливість прояву поваги до інших.
2. Запропонуйте обрати картинку, на якій правильно показано, як потрібно поводитись.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони, що не можна ображати інших людей, незважаючи на їхній вік, походження та фізичні вади?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
58
5. Вправа «Відчуй дискримінацію на собі»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівність;
• відчути на собі, які бувають прояви дискримінації.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
стільці, парти, канцелярське приладдя, фрукти.
Інструкції / поради ведучому:
1. Запропонуйте дітям виконати завдання: підняти без рук книжку з підлоги або з’їсти яблуко; вийти з класу, а потім зайти, і на одній нозі дострибати до останньої парти.
2. Поставте два стільці поруч, діти бігають навкруги, по команді вчителя на стільці мають сісти ті діти, у кого: голубі очі/ світле волосся/ є брат або сестра тощо.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони, як незручно людям з фізичними вадами робити звичайні для нас щоденні речі?
чи зрозуміли вони, наскільки неприємно, коли певні речі дозволяють робити тільки обмеженому колу людей (наприклад, тільки тим, у кого певний колір очей, волосся)?

59
Право на рівне ставлення
3.3.5. Практичні вправи для дітей старшого шкільного віку (13–18
років)
1. Рекламна кампанія «Ми з тобою однієї крові, ти і я»
Завдання:
• поглибити знання про право на рівне ставлення, відчути сутність цього права;
• розвинути фантазію, творчі навички та логічне мислення.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал