Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів




Сторінка4/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
яких аргументів бракувало, а яких вистачало?
які висновки вони зробили для себе?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
32
6. Гра «Пульт життя». Психологічна вправа
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• розвинути вміння побачити своє життя під іншим кутом, пригадуючи свої кращі та гірші вчинки.
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок.
Матеріали:
папір, розділений на три колонки (таблиця):

перша – мій кращий вчинок;

друга – мій гірший вчинок;

третя – що б я міг зробити, якби повернувся у той час.
ручки;
стрічка «Клік. З пультом всередину життя»
9
Інструкції / поради ведучому:
1. Спільно перегляньте стрічку.
2. Обговоріть її тематику, вчинки героїв.
3. Після обговорення поясніть дітям, що вони працюватимуть над психологічною вправою, котра допоможе збагнути, чи правильно вони жили, в чому помилялися, а в чому мали рацію. Потрібно повернутися в минулі моменти життя і поміркувати, що ми могли б виправити.
4. Роздайте дітям таблиці.
5. Кожний учень вписує у таблицю свої гірші та кращі вчинки, розмірковує над тим, що варто було б виправити, якби життя давало другий шанс.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
чи важко було занурюватися у своє минуле? чи багато вчинків хотілося виправити?
чи допомогла стрічка та вправа краще зрозуміти неповторність свого життя?
чи хотілося б дітям за кілька років повторити цю вправу?
9
http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/77576/

Право на життя
33
7. Вправа «Книжкова полиця». Обговорення новели Василя Стефаника
«Новина»
10

Завдання:
• замислитися над цінністю свого життя та цінністю життя інших людей;
• спробувати стати на місце кожного з героїв;
• навчитися вільно дискутувати, розвинути вміння висловлювати та відстоювати власну позицію.
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок.
Матеріали:
новела «Новина».
Інструкції / поради ведучому:
1. Спільно або кожен самостійно прочитайте новелу «Новина».
2. Після прочитання тексту надайте дітям час для обміркування подій та вчинків героїв.
3. Підготуйте перелік питань для дискусії.
4. Діти самостійно визначаються, хто має виступати першим та висловлювати свої враження після прочитання твору. Вітаються доповнення та різні погляди.
Спробуйте почути кожного.
5. Можна запропонувати учням письмово висловитися стосовно прочитаного. Що б вони порадили Батькові? Як мали б поводитися його доньки, щоб запобігти трагедії?
6. Учні можуть написати листи до кожного героя.
7. Також можна запропонувати дітям поділитися на команди «Адвокатів Батька» та
«Адвокатів доньок». Третя команда може зватися «Односельці».
8. Влаштуйте дискусію, де дві команди захищатимуть своїх героїв, а учасники команди «Односельці» можуть свідчити на користь однієї чи іншої команди і ставити питання.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи думають вони, що щось змінилося в них, їхньому ставленні до людей, до власного життя та здоров’я після прочитання новели?
чи не виникло бажання дізнатися більше про історичний час, в якому проживали герої?
10
http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D
0%B0/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C–%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%
D0%BD%D0%B8%D0%BA/19867–1/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
34
що б допомогло уникнути такої ситуації? Які знання? Можливо, віра, право чи щось
інше? чи допомогло прочитання новели краще засвоїти та розкрити сутність права на життя?

35
Право на гідне ставлення
3.2. Право на гідне ставлення
3.2.1. Історія та особливості виникнення та еволюції права на
гідне ставлення
Право на гідне ставлення є ще одним з природних прав людини. Його особливістю можна назвати те, що воно має надзвичайно широке значення, яке з плином часу стає ще більш розгорнутим та охоплює більшість сфер суспільного життя.
Варто зауважити, що багато народних та авторських казок приділяють увагу та засуджують виявлення жорстокості та приниження гідності дітей. У більшості казок зустрічаються образи жорстоких мачух, відьом, недбалих батьків та владних королів, котрі завдають шкоди психіці дітей, примушують страждати, тяжко працювати, зазнавати катувань та принижень. Це легко простежити на прикладі доволі популярних казок, таких як: «Попелюшка», «Морозко», «12 місяців», «Хаврошечка», «Чарівна каблучка» тощо.
Право на гідне ставлення розпочало свій розвиток в епоху Ренесансу (XV століття), однак найбільшого поширення воно набуло в епоху Просвітництва в XVII–XVIII сторіччях.
Такі видатні філософи, як Лок і Кант у своїх вченнях пропагували, серед іншого, і право на гідне ставлення, що стало основою для розвитку багатьох новоутворених демократій у всьому світі. Право на гідне ставлення як прояв того, що людина є земною подобою Бога, займало також центральне місце в різних релігіях, наприклад, у католицизмі, протестантстві та іудаїзмі.
У XX сторіччі право на гідне ставлення було закріплене в головних міжнародно- правових документах. Так, стаття 1 Загальної декларації прав людини встановлює:
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».
У статті 5 закріплено:
«Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського, або такого,
що принижує його гідність, поводження і покарання».
Аналогічні положення знайшли своє відображення в:
• Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950);
• Американській конвенції з прав людини (1969);
• Африканській хартії прав людини і народів (1981) тощо.
Ці принципи були також розвинуті у Конвенціях ООН та Ради Європи про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню
(1984 та 1987 роки відповідно).
На сучасному етапі, більшість конституцій країн світу утверджують право кожної людини на гідність. Конституція України, а саме ст. 21, також проголошує, що:
«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними».

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
36
3.2.2. Опис змісту права на гідне ставлення, понятійний апарат
Право на гідне ставлення є надзвичайно широким за змістом та понятійним апаратом.
Гідність – це поняття, яке виражає цінність будь-якої людини, як особистості. Воно означає також особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства. Вислів «Стався до інших так, як би ти хотів, щоб вони ставились до те- бе» – якнайкраще описує сутність гідності.
Право на гідне ставлення складається з фізичного та морального аспектів. До фізичного аспекту можна віднести такі поняття, як заборона тортур, катувань, насильства, агресії, знущання, жорстокого поводження. Ці встановлені заборони стосуються, перш за все, держави, її уповноважених органів та посадових осіб. Заборонено заподіювати сильного болю або страждань (фізичних чи моральних), щоб отримати від людини відомості чи зізнання, покарати її за вчинені дії. Так, наприклад, міліція не може добиватися зізнання у підозрюваного, застосовуючи шантаж чи силові методи, насильство; вчитель не має права кричати, ображати чи піднімати руку на учня, вимагаючи відповіді.
З моральної точки зору, право на гідне ставлення передбачає право людини на повагу, толерантність, засудження приниження, образ та наклепу. Під цим розуміється, що жодна людина не має права своєю поведінкою чи висловлюваннями принижувати гідність
іншої людини. Негідно насміхатися з однокласника, якщо він недостатньо модно вдягнений або їздить на канікули в село замість дорогих закордонних курортів. Негідно, ідучи по вулиці, відверто вказувати на людей іншої національності або іншого кольору шкіри, адже потрапивши в їх рідну країну можна стати аналогічним об’єктом для посміховиська.
Бути гідним не означає примушування полюбити те, що не зовсім подобається людині особисто. Достатньо просто бути толерантним. Толерантність – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Наприклад, відпочиваючи у мусульманській країні, негідно глузувати з жінок, які закривають обличчя, однак не варто і самому вдягати паранджу, щойно зійшовши з літака.
Можна просто поважати місцеві звичаї, прислухатися до порад місцевих жителів щодо способу поведінки, але при цьому залишатися самим собою, з власним світосприйняттям та переконаннями.
Починаючи з другої половини ХХ сторіччя право на гідне ставлення, нерозривно пов’язане з медициною та медичними дослідженнями. Воно є центральною темою для дискусій у сферах біоетики, генної інженерії та людського клонування. Відповідно до
Загальної декларації ООН про геном людини та права людини, кожна людина має право на повагу своїх прав та гідності незалежно від її генетичних характеристик (колір шкіри, волосся та очей, риси обличчя, ріст, вага тощо). Це означає, що на гідне ставлення та повагу заслуговують не лише представники різних національностей та етнічних груп, а й просто люди з різним кольором очей, високого або низького зросту, стрункі чи з надмірною вагою. Яскравим та водночас негативним прикладом прояву дискримінації за генетичними ознаками можна назвати теорію арійської раси, що сповідувалась німецькими нацистами, коли людьми найвищого ґатунку вважалися тільки ті, у кого були блакитні очі та світле волосся.
У 1997 р. було прийнято Конвенцію Ради Європи про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини, яка встановлює, що інтереси та благополуччя окремої людини превалюють над винятковими інтересами всього суспільства або науки. Проводити

37
Право на гідне ставлення
будь-які медичні досліди можна лише за згоди людини та за відсутності альтернативи дослідженням на людях. Звичайно, тема поваги людської гідності у медицині, є складною для розуміння дітьми, однак у загальному значенні її варто торкатись, наприклад, при вивченні людини, як біологічної істоти.
3.2.3. Загальна характеристика відповідальності за порушення
права на гідне ставлення
Відповідальність за порушення права на гідне ставлення в Україні визначена
Кримінальним та Цивільним Кодексами. Зокрема, розділ ІІІ Кримінального кодексу України цілком присвячений відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи, але не обмежується тільки ним.
Так, наприклад, відповідно до статті 126 Кримінального Кодексу України насильницькі дії, що завдали фізичного болю, а саме – побої або мордування, караються громадськими або виправними роботами, а в певних випадках обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Покарання за катування передбачене статтею 127 Кодексу і полягає у позбавленні волі на строк від двох до п’яти років, а за обтяжуючих обставин – до десяти років.
Крім того, незаконне затримання, арешт або тримання під вартою, примушування давати покази також є кримінальними правопорушеннями, що караються обмеженням або позбавленням волі та забороною обіймати певні посади.
Стаття 149 Кодексу встановлює відповідальність за торгівлю людьми, де, зокрема, виокремлюється відповідальність за усиновлення (удочеріння) дитини в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, сексуальній експлуатації неповнолітньої особи.
Стаття 150 Кодексу встановлює відповідальність за експлуатацію дітей. Наприклад, батьки, які забороняють дитині вчитися, а натомість примушують її опікуватися господарством, жебракувати або постійно брати участь у кастингах різноманітних талант-шоу чи спортивних змаганнях, або працювати в будь-яких шахрайських схемах, мають нести кримінальну відповідальність за свої дії.
Загалом, насильство як характерна складова скоєного злочину, є обтяжуючою обставиною та призводить до застосування більш суворого покарання.
Статтею 201 Цивільного Кодексу України встановлено, що честь і гідність особи є особистим немайновим благом, яке охороняється законом. Відповідно до статті 297 людина має право звернутися до суду з позовом про захист її честі та гідності.
Наприклад, якщо директором школи будуть поширюватися чутки, що гарне навчання дитини – не її особиста заслуга, а вплив батьків чи використання дитиною знань та здібностей інших дітей – це є підставою для цивільного позову. Або, якщо дирекція школи свідомо створює дитині образ злісного хулігана, перешкоджає переведенню до іншої школи, не вислуховує жодних пояснень, наполягаючи на тому, що дитина винна тільки тому, що вона – хуліган і це її типова поведінка – це також є підставою для цивільного розгляду.
Крім того, у контексті засудження наклепу, статтею 277 закріплене право кожної особи на спростування поширеної про неї недостовірної інформації. Статтею 23 Кодексу також забезпечується право кожного на відшкодування моральної шкоди за заподіяння фізичного болю або душевних страждань, викликаних у зв’язку з неправомірною поведінкою щодо неї або її близьких.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
38
3.2.4. Практичні вправи для дітей молодшого шкільного віку (6–12
років)
1. Вправа «Знайди зайву картинку»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідність;
• утвердити засудження дітьми будь-яких проявів негідного поводження.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 10 хвилин.
Матеріали:
3 картинки із зображенням дружби, поваги, любові, 1 або 2 картинки – сварка.
Бажано підготувати декілька комплектів з 3–х картинок.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям про важливість прояву поваги до інших людей та ввічливості у власних діях та поведінці.
2. Використовуючи декілька комплектів картинок можна розбити дітей на команди.
3. Запропонуйте обрати неправильні, зайві картинки (сварка тощо).
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони, що не можна ображати інших?

39
Право на гідне ставлення
2. Вправа «Придумай історію малюнку»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідність;
• утвердити засудження дітьми будь-яких проявів негідного поводження;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 40 хвилин.
Матеріали: картинка – дівчинка стоїть окремо і плаче, група дітей стоїть неподалік, дивляться на неї, сміються і показують пальцями.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям про важливість прояву поваги до інших людей та ввічливості у власних діях та поведінці.
2. Розбийте дітей на 2–3 команди.
3. Кожна команда має вигадати невелику історію про те, що намальовано на картинці: що було в минулому, що саме намальовано і відбувається на малюнку зараз і, що буде потім – яким буде майбутнє картинки.
4. Дітям старшого віку можна запропонувати придумати оповідання від імені різних людей: з погляду дівчинки, насмішників, перехожого. Таким чином, діти зможуть побачити існування декількох поглядів на одну ситуацію.
5. Кожна команда презентує свої історії.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа, чи цікаво було разом складати історію?
чи були суперечки в команді і чому?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
40
3. Вправа «Гидке каченя»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідне ставлення;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
текст казки «Гидке каченя». Можна використати аудіоверсію казки або мультфільм;
картинки із зображенням того, як мешканці пташиного двору насміхаються над каченям.
Інструкції / поради ведучому:
1. Разом з дітьми коротко пригадайте основний зміст казки.
2. Запропонуйте дітям обрати собі роль – гидкого каченяти (можна декілька каченят),
інших мешканців пташиного двору та лебедів.
3. Запропонуйте найактивнішому учню роль Правника або візьміть роль Правника на себе.
4. Після цього запропонуйте дітям створити разом нову казку про гидке каченя.
Початок казки залишається таким самим, а коли птахи та звірі починають дражнити каченя, у казку втручається новий герой – Правник. Він пояснює мешканцям пташиного двору, що вони не мають права так поводитися.
5. Після завершення інсценування казки птахи вибачаються перед каченям, а він перетворюється на прекрасного лебедя.
6. Для дітей старшого віку можна використати оповідання Рея Бредбері «Усе літо за один день» або уривок із фільму «Опудало».
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати в команді?
чи важко було грати ролі казкових персонажів?
чи згодні вони з тим, що кожна людина повинна поважати інших людей, що всі люди гідні поваги, незважаючи на те, як вони виглядають?

41
Право на гідне ставлення
4. Вправа «Диспут на основі малюнку»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідне ставлення;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 20 хвилин.
Матеріали:
малюнок: у камері сидить злочинець, поряд з ним міліціонер, який замахується, щоб вдарити його.
Інструкції / поради ведучому:
1. Разом з дітьми обговоріть, що зображено на малюнку.
2. Запропонуйте дітям сформулювати, у чому полягає вина кожного з героїв, зображених на малюнку. Чому міліціонер не має права вдарити іншу людину, навіть, якщо вона скоїла злочин? Чи повинен міліціонер відповідати за свої дії?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи згодні вони з тим, що кожен має поважати інших, що всі люди гідні поваги, незважаючи на те, хто вони і, що роблять або зробили? чи розділяють вони думку, що кожна людина повинна на собі показувати приклад гідної поведінки, незважаючи на ситуацію?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
42
5. Вправа «Як не стати шепітником або наклепником»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідність;
• засвоїти поняття гідної поведінки і поваги.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
м’яч або невелика м’яка іграшка.
Інструкції / поради ведучому:
1. Нехай діти стануть у коло, а Ви станьте до його середини.
2. Поясність дітям, що вони повинні кидати м’яч будь-кому з інших дітей, якщо вчитель говорить про те, що вважається наклепом. Якщо йдеться про те, що можна казати або робити, щоб тебе не вважали шепітником – дитина продовжує тримати м’яч у руках. Учитель задає питання тому, у кого в руках м’яч.
3. Приклади питань:
• чи можна казати образливі слова про друзів навіть жартома?
• чи можна розказати вчителю, що деякі учні пішли без дозволу зі школи, але їм
може загрожувати небезпека, оскільки біля школи стоять невідомі люди, які
прискіпливо роздивляються дітей?
• чи можна видумувати неіснуючі речі про однокласників, щоб забезпечити для себе
увагу вчителів?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
яке покарання (невелике або жартівливе) вони б придумали наклепникам?

43
Право на гідне ставлення
3.2.5. Практичні вправи для дітей старшого шкільного віку (13–18
років)
1. «Врятувати Йозефа – концепція без втрат». Перегляд стрічки «Клас»
естонського режисера Ільмара Раага
11
.
Завдання:
• поглибити знання про право на гідне ставлення, відчути сутність цього права;
• зрозуміти, наскільки жорстокими можуть бути діти та, якими можуть бути наслідки цієї жорстокості;
• спробувати розробити концепцію захисту головного героя;
• навчитися вільно дискутувати на тему гідного ставлення, розвинути вміння висловлювати та відстоювати свої погляди.
Кількість учасників: весь клас та батьки (в ідеалі).
Час: урок.
Матеріали:
стрічка «Клас»
12
Інструкції / поради ведучому:
1. Спільно перегляньте стрічку. Залучіть до перегляду батьків, якщо є така можливість.
2. Розбийте дітей на три групи.
3. Поясність дітям завдання – розробити концепцію захисту головного героя Йозефа: як мали б поводитися учні, сам Йозеф, його захисник Каспер, батьки та вчителі, щоб не допустити знущання над хлопцем і трагічного завершення цієї історії.
4. Кожна група через обраного представника представляє своє враження від стрічки та концепцію вирішення порушених стрічкою та вчителем проблем.
5. Широке обговорення кожної представленої концепції.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи допомогли, чи навпаки заважали батьки? Чи легко було знайти розуміння з дорослими? Чи ваші погляди на події у стрічці співпали?
чи існують подібні проблеми у класі?
11
ЗАУВАЖЕННЯ: Перегляд цієї стрічки пропонується для учнів 15 – 18 років. Для учнів 13 – 15 років пропонуються до перегляду та обговорення стрічки «Місто та пси» http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/54905/ і
«Повелитель мух» http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/35122/
12
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81_%28%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0
%BC,_2007%29

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
44
чи думають діти, що щось змінилося у них, їхньому ставленні до людей, до власного життя та здоров’я, гідності після перегляду стрічки? чи допоміг перегляд стрічки краще засвоїти та розкрити сутність права на гідне ставлення?

45
Право на гідне ставлення
2. Вправа «Пластичний театр». Пластичні вправи «Вона сказала – ні»,
«Бойкот наклепнику», «Правда у силі?», «Не чіпати!»
Завдання:
• поглибити знання про право на гідне ставлення, відчути сутність цього права;
• розвинути навички командної гри;
• розвинути свої творчі здібності та сприяти розвиненню творчих здібностей інших;
• навчити інших розуміти тебе за допомогою пластики, без слів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал