Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів




Сторінка3/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Право на життя
19
• Загальна декларація прав людини (1948);
• Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966);
• Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950);
• Конвенція про права дитини (1989), а також в інших регіональних та міждержавних
актах про права людини та у конституціях більшості країн світу.
3.1.2. Опис змісту права на життя, понятійний апарат
Право на життя є одним з основоположних прав людини. Унікальністю цього права
є те, що, якщо людина позбавлена права на життя, то набуття всіх інших прав для неї є неможливим.
Право на життя – це невід’ємне, природне право кожної людини. У сучасній науці
існують різні думки та теорії пояснення моменту виникнення такого права, а саме:
• право на життя виникає з моменту зачаття. Ця теорія є особливо поширеною серед представників церкви, у східних культурах, а також наразі активно пропагується противниками штучного переривання вагітності (абортів);
• право на життя виникає з моменту народження. На сьогодні, саме ця теорія
є найбільш поширеною в суспільстві. Вважається, що життя людини починається з моменту, коли вона розпочинає самостійно дихати після народження;
• право на життя виникає з моменту отримання свідоцтва про народження, оскільки саме з цього моменту людина може бути учасником певних процесуальних дій (наприклад, реєстрація місця проживання). Однак, наразі ця теорія отримала найменше визнання та поширення.
Відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(1950):
«Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно
позбавлено життя інакше, ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного
після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке
покарання».
Стаття 27 Конституції України передбачає:
«Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати
життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я
інших людей від протиправних посягань».
Право на життя багатогранне. Воно охоплює такі поняття як «цінність і захист власного життя», «повага і захист життя іншої людини». Ці поняття часто переплітаються і на практиці виявляються несумісними. Прикладом може слугувати необхідна самооборона, а саме
– заподіяння необхідної шкоди тому, хто посягає на законні права та свободи людини,
її близьких або власність, щоб припинити таке посягання. Наприклад, у випадку, коли учневі погрожують ножем, він може застосувати необхідну самооборону по відношенню до нападників. Зокрема, використати навіть небезпечні прийоми дзюдо, щодо яких тренер зауважував, що застосовувати їх можна лише у виняткових випадках. Однак, навіть у ситуації необхідної самооборони слід об’єктивно оцінювати ситуацію і цінувати життя іншої

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
20
людини. Вбивство, позбавлення життя та замах на життя – це найгірші та найстрашніші прояви зневаги до людського життя. Недарма, одним із основних релігійних постулатів є:
«Не вбий!», що свідчить про історичне засудження цього жахливого діяння. У літературній спадщині будь-якої країни, незважаючи на її культурні або релігійні особливості, можна знайти безліч прикладів засудження вбивства. Так, у багатьох казках та оповіданнях народів світу зустрічаються сюжети про живу та мертву воду, воскресіння від кохання, постання з попелу, які свідчать про те, що питанням життя та смерті, цінності життя завжди приділялась пильна увага.
Ще одним важливим елементом, який нерозривно пов’язаний з реалізацією кожною людиною права на життя, є заборона смертної кари. Після Другої Світової Війни все більше країн почали відмовлятись від застосування до злочинців такого виду покарання.
Крім того, скасування смертної кари визначено у Резолюціях Генеральної Асамблеї ООН від 8 грудня 1977 року та 15 грудня 1980 року, а також у Другому факультативному протоколі до Пакту про громадянські та політичні права від 15 грудня 1989 року. На сьогодні, у світі налічується 130 країн, що відмінили застосування смертної кари або не застосовують її на практиці. Однак, 68 країн продовжують використовувати таку міру покарання.
З 1995 року в Україні смертна кара не застосовується. 29 грудня 1999 року
Конституційний Суд України визнав, що смертна кара суперечить Конституції України, а у
2000 році Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України, якими остаточно вилучила поняття «смертна кара» з офіційного переліку кримінальних покарань.
Більше того, у 2007 році Україна приєдналась до зазначеного Факультативного протоколу
1989 року про скасування смертної кари.
З правом на життя тісно переплітаються такі поняття як «евтаназія» та «самогубство».
Евтаназія
5
— це умисні дії чи бездіяльність медичних працівників (або інших осіб), які здійснюються ними для припинення фізичних, психічних і моральних страждань пацієнта.
Для цього обов’язковим є письмове або усне клопотання пацієнта, який усвідомлює значення своїх дій. Наприклад, у Нідерландах лікарям дозволяється припинити лікування невиліковно хворого за його бажанням для того, щоб прискорити настання природної смерті
6
Поняття евтаназії та самогубства є надзвичайно складними для аналізу та обговорення з огляду на етичні аспекти. З одного боку, кожна людина має право розпоряджатися своїм життям, з іншого – життя людини є найвищою цінністю, що має охоронятися як, власне, самою людиною, так і усіма іншими.
Щодо права на евтаназію, то на сьогодні існують такі три підходи до його визначення:
• катего ричне заперечення права на евтаназію;
• право на евтаназію винятково залежно від волі самої людини;
• право на евтаназію як існування поняття права на смерть
7
В Україні заборона евтаназії передба чена Цивільним Кодексом України, а також
Основами законодавства про охорону здоров’я України, де зазна чається, що забороняється задоволення прохання особи про припинення її життя. Право людини на позбавлення себе життя (самогубство) не закріплене на законодавчому рівні в жодній країні світу.
Життя дається людині лише раз, його не можна повторити або переробити минуле за
5
Ворона В. А. Право на евтаназію як складова права людини на життя / В. А. Ворона // Право України. – Київ,
2010, N 5.–С.199–205 6
Стеценко С.Г., Стеценко В.Ю., Сенюта І.Я. С 79. Медичне право України: Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 507 с.
7
Ворона В. А. Право на евтаназію як складова права людини на життя / В. А. Ворона // Право України. – Київ,
2010, N 5.–С.199–205

Право на життя
21
власним бажанням. Життя – це не комп’ютерна гра, де у кожного героя є декілька спроб або з десяток додаткових життів. Один необережний крок або необдуманий вчинок можуть назавжди завадити пізнати світ навколо та любов близьких.
3.1.3. Загальна характеристика відповідальності за порушення
права на життя
В Україні відповідальність за порушення права на життя встановлюється положен- нями Кримінального Кодексу України, а саме Розділом ІІ «Злочини проти життя та здоров’я особи». Так, покаранням за умисне вбивство є позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років, а за обтяжуючих обставин (вбивство декількох осіб, вбивство дитини, вбивство з корисливих або хуліганських мотивів тощо ), покаранням є позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
До кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті особи, яким на час вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. Варто наголосити на тому, що особи, які вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, несуть кримінальну відповідальність за порушення права на життя лише за:
• умисне вбивство (статті 115–117);
• умисне тяжке та середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 121, ч. 3 ст. 345, 346,
350, 377, 398);
• зґвалтування, в тому числі таке, що спричинило смерть потерпілої особи (стаття
152);
• терористичний акт, у тому числі такий, що спричинив смерть однієї або кількох осіб
(стаття 258);
• диверсія, у тому числі така, що спричинила смерть однієї або кількох осіб (стаття
113);
• посягання на життя громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника
іноземної держави (ст. 112, 348, 379, 400, 443).
Кримінальне покарання передбачене також і за злочини, що посягають на життя людини, а саме за заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеню. Доведення людини до самогубства або до замаху на самогубство карається обмеженням волі на строк до трьох років, а за доведення до самогубства неповнолітнього – від семи до десяти років.
Крім того, згідно з Цивільним Кодексом України, кожна особа має право захищати своє життя та здоров’я, а також здоров’я іншої людини від протиправних посягань будь- якими засобами, не забороненими законом (стаття 281). У Кодексі також зазначено, що кожен має право на відшкодування моральної шкоди за фізичні або душевні страждання, викликані у зв’язку з неправомірною поведінкою щодо неї або її близьких (статті 23 та 280).

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
22
3.1.4. Практичні вправи для дітей молодшого шкільного віку (6–12
років)
1. Вправа «Червоний Капелюшок»
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• розвинути навички командної роботи.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
уривок з казки «Червоний Капелюшок». Можна використати аудіоверсію казки або мультфільм;
картинки із зображенням Червоного Капелюшка, Сірого Вовка, а також того,
як лісоруби вбивають вовка.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям казку «Червоний Капелюшок» або коротко нагадайте її зміст, якщо діти її пам’ятають.
2. Поділіть дітей на 2 групи (по 5 чи більше осіб у групі залежно від кількості дітей) та посадіть кожну групу у коло (якщо дозволяє приміщення).
3. Поясніть дітям, що вони працюватимуть у командах – одна група захищатиме право на життя Червоного Капелюшка, інша – Сірого Вовка.
4. Роздайте першій групі картинки із зображенням гарного Червоного Капелюшка, другій групі – поганого Сірого Вовка.
5. Після завершення обговорення, попросіть кожну групу обрати одну людину, яка б представила результати обговорення іншій групі.
6. Можна використати будь-яку іншу казку про позбавлення життя або замах на життя, наприклад «Семеро козенят».
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко було захищати право на життя поганого Сірого Вовка?
чи згодні вони з тим, що кожен має право на життя, незалежно від того, чи він хороший чи поганий?

Право на життя
23
2. Вправа «Колобок»
Завдання:
• поглибити знання про право на життя та про основи безпечної поведінки;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
текст казки «Колобок». Можна використати аудіоверсію казки або мультфільм;
картинки із зображенням того, як різні звірі намагаються з’їсти Колобка.
Інструкції / поради ведучому:
1. Разом з дітьми коротко пригадайте основний зміст казки.
2. Запропонуйте дітям обрати кожному роль одного із звірів, Колобка, баби і діда.
3. Запропонуйте найактивнішому учню роль Правника або візьміть роль Правника на себе.
4. Після цього запропонуйте дітям створити разом нову казку про Колобка. Початок казки залишається таким самим, а коли Колобок тікає з дому, у казку втручається новий герой – Правник. При кожній зустрічі Колобка з одним із звірів (згідно із сюжетом казки) поруч стає Правник та пояснює, у чому неправий Колобок, який наражає себе на небезпеку та, чому неправі звірі, які намагаються його з’їсти.
5. Після завершення інсценування казки, коли Колобок повертається до баби і діда за допомогою Правника, Правник роз’яснює дітям, як саме мав поводитись Колобок, щоб бути у безпеці.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко було грати ролі казкових персонажів?
чи згодні вони з тим, що кожен має поводитись обережно і не наражати себе на небезпеку, тим самим захищаючи своє право на життя?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
24
3. Вправа «Знайди зайву картинку»
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• утвердити засудження дітьми будь-яких проявів насильства.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час 10 хвилин.
Матеріали:
3 картинки із зображенням дружби, сім’ї, любові, 1 або 2 картинки – насильство, посягання на життя. Бажано підготувати декілька комплектів з 3–х картинок.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям, наскільки важливо цінувати власне життя та не давати нікому на нього посягати.
2. Використовуючи декілька комплектів картинок, можна розбити дітей на команди.
3. Запропонуйте обрати неправильні, зайві картинки (насильство тощо).
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони, що не можна ображати інших людей?

Право на життя
25
4. Вправа «Розмісти картинки по порядку»
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• засвоїти поняття цінності життя людини.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 15 хвилин.
Матеріали:
три комплекти картинок: народження дитини, дорослішання (дитина іде в школу, потім в університет),
одна людина закохується в іншу.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям, наскільки важливо цінувати власне життя, яке дається кожному лише один раз. Однак, кожна людина сама є творцем свого щастя.
2. Запропонуйте розкласти картинки по порядку: 1–2–3. Після останньої картинки про кохання починається нове коло життя з народження дитини. Після того, як діти розмістять один за одним три такі комплекти, підсумуйте, що така циклічність підтверджує, що життя є безперервним, воно продовжується з покоління в покоління, тому його потрібно охороняти та цінувати.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони важливість та цінність свого життя?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
26
5. Гра «Можна – не можна»
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• засвоїти поняття безпечної поведінки.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
м’яч або невелика м’яка іграшка.
Інструкції / поради ведучому:
1. Нехай діти стануть у коло, а Ви станьте до його середини.
2. Поясність дітям, що вони повинні кидати м’яч будь-кому з інших, якщо Ви (учитель) говорите про те, що можна робити і при цьому бути у безпеці. Якщо йдеться про те, що не можна – дитина продовжує тримати м’яч у руках. Ви задаєте питання тому, у кого в руках м’яч.
3. Приклади питань:
• чи можна переходити вулицю на червоне світло (на зелене світло)?
• чи можна відкривати двері незнайомим людям?
• чи можна незнайомому відповідати по телефону, що ви самі вдома?
• чи можна просити міліціонера про допомогу?
• чи можна просити дорослу людину перевести вас через дорогу, якщо не має
світлофора та багато машин?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони важливість безпечної поведінки вдома, у школі, на вулиці?

Право на життя
27
3.1.5. Практичні вправи для дітей старшого шкільного віку (13–
18 років)
1. Розробка сайту «Цінність життя»
Завдання:
• краще зрозуміти та розкрити зміст права на життя;
• розвинути вміння пояснити цінність життя, природність права на життя іншим людям;
• навчитися обирати, створювати, компонувати різні тексти та матеріали.
Кількість учасників: 10 осіб.
Час: урок.
Матеріали:

комп’ютер або папір та ручки.
Інструкції / поради ведучому:
1. Сформуйте дві чи три команди (залежно від кількості учнів).
2. Поставте перед учнями завдання – створити сайт права на життя. Необхідно буде визначитися з назвою та контентом, рубриками, матеріалами, статтями, нормативними актами, відеоматеріалами, іграми тощо.
3. Учні можуть формувати наповнення сайту на комп’ютері, а у разі відсутності комп’ютера – на папері.
4. Кожна група готує такий сайт. Обраний групою представник презентує сайт перед класом.
5. Широке обговорення розроблених учнями сайтів.
6. Можливо, за допомогою вчителя інформатики, використовуючи кращі ідеї, зробити рубрику «право на життя» в рамках шкільного сайту.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
з чим було найважче визначитися?
чи завдання допомогло їм краще збагнути, в чому полягає цінність життя кожної людини?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
28
2. Гра «Капсула часу»
Завдання:
• збагнути цінність свого теперішнього життя;
• розвинути навички викладати свої думки письмово.
Кількість учасників: клас.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
тонкий папір, ручки, невеличкі порожні пляшечки.
Інструкції / поради ведучому:
1. Запропонуйте дітям скласти звернення до самих себе через 5 років. Можна зорієнтувати дітей з приводу того, що можна цінувати в житті, насамперед, але у жодному випадку не диктувати дітям та не нав’язувати власні думки.
2. Діти мають уявити себе через 5 років.
3. Попросіть дітей доповнити кожну фразу відповідно до власних відчуттів та переконань:
«Я ціную своє життя, тому що…»
«Я ціную життя своїх батьків, тому що…»
«Я ціную життя своїх друзів, тому що…»
«Я ціную життя своїх кривдників, тому що…»
«Я ціную життя людей, тому що…»
4. Після виконання завдання, потрібно згорнути папір, вкласти у пляшечку, закрити її та відкрити через 5 років.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
чи легко було збагнути цінність свого життя, життя своїх батьків, життя своїх друзів та кривдників? з чим було найважче визначитися?
чи збираються діти зберегти пляшечки та відкрити їх через 5 років?

Право на життя
29
3. Кіноклуб. Стрічка «Поки не зіграв у ящика»
8

Завдання:
• замислитися над цінністю свого життя, цінністю життя інших людей;
• навчитися цінувати кожну життєву мить;
• навчитися вільно дискутувати, розвинути вміння висловлювати та відстоювати власні погляди.
Кількість учасників: весь клас.
Час: урок.
Матеріали:
стрічка «Поки не зіграв у ящика».
Інструкції / поради ведучому:
1. Спільно перегляньте стрічку.
2. Підготуйте перелік питань для дискусії.
3. Діти самостійно визначаються, хто має виступати першим та висловлювати свої враження після перегляду стрічки. Вітаються доповнення та різні погляди.
Спробуйте почути кожного.
4. Можна запропонувати учням письмово висловитися стосовно побаченого у стрічці: що більше вразило, про що змусило замислитися, чи навчила стрічка цінувати своє життя та життя інших людей, поважати права людини?
5. Можна запропонувати дітям поділитися на команди «Критиків» та «Симпатиків».
Перші повинні критикувати змістовне наповнення стрічки та не розкриття права на життя на цьому прикладі. Другі – висловлювати підтримку стрічці та заперечувати зауваженням перших.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи думають вони, що щось змінилося в них, їхньому ставленні до людей, до власного життя та здоров’я після перегляду стрічки? чи допоміг перегляд стрічки краще засвоїти та розкрити сутність права на життя?
8
http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/258885/

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
30
4. Задача (межа самооборони)
ЗАДАЧА
Пізно ввечері до учня на вулиці підійшли двоє нападників його віку. Вони почали штовхати його та принижувати, вкрали мобільний телефон, погрожували. Після того, як один із силою штовхнув учня так, що той впав, і сказав: «Допоки живи, завтра з тобою розберемося», учень витягнув сувенірний ніж та штрикнув ним нападника. За годину нападник помер у реанімації.
Питання: Які права учня були порушені? Чи перевищив учень межі необхідної самооборони?
Чи порушив учень право нападника на життя? Чи виважена модель його поведінки?
Запропонуйте власні приклади виправданої самооборони.
Завдання:
• з’ясувати межі самооборони на конкретному прикладі;
• розвинути навички самостійної роботи та вміння відстоювати власну позицію.
Кількість учасників: задіяний весь клас.
Час: 20 – 30 хвилин.
Матеріали:
текст задачі.
Інструкції / поради ведучому:
1. Роздайте дітям текст задачі.
2. Повідомте, скільки часу має тривати завдання.
3. Запропонуйте на звороті аркушу із завданням надати повне та аргументоване вирішення поставлених перед учнями питань.
4. Бажано залишити час на обговорення виконаного завдання та обмін думками.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
з чим було найважче визначитися?
що з питань вони залишили відкритим, тобто таким, що має не одне, а кілька шляхів вирішення, на їхній погляд?

Право на життя
31
5. Гра «Іншопланетні звернення»
Планета Самогубців. Планета Евтаназійців. Планета Смертної кари.
Завдання:
• поглибити знання про право на життя;
• розвинути вміння пояснити іншим людям переваги володіти цим правом, шанувати власне життя.
Кількість учасників: 10 осіб.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
папір, ручки.
Інструкції / поради ведучому:
1. Сформуйте три команди (залежно від кількості учнів).
2. Розкажіть про існування планет Самогубців, Евтаназійців, Смертної кари.
3. Запропонуйте учням обрати для себе суб’єкт звернення.
4. Учні мають скласти звернення до жителів планети, яку вони обрали.
5. Учні повинні віднайти та виписати аргументи у зверненні до інших цивілізацій, щоб жителі планет зрозуміли цінність життя, скасували смертну кару, переглянули питання можливості евтаназії (або ні), припинили йти з життя шляхом самогубства.
6. Вітається нетрадиційне виконання завдання, наприклад, шляхом підготовки тематичних малюнків, складеної пісні, гімну тощо.
7. Кожна група готує таке звернення. Обраний групою представник презентує звернення перед класом.
8. Кожен учень може доповнювати та заперечувати аргументи.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал