Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів



Pdf просмотр
Сторінка2/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
2.2. Методи навчання
Практичні завдання, що пропонуються авторами, сучасні, різноманітні, цікаві та виписані з урахуванням інтересів дітей та їхніх захоплень. Крім того, кожна з вправ може бути використана на уроці з будь-якого предмету: біологія – право на життя, інформатика
– вправи про Інтернет, читання – будь-яка казка, малювання – вправи, де потрібно щось намалювати, історія – вправи про свободу на віросповідання тощо.
Спільним для усіх вправ у молодшому віці є обов’язкова головна роль вчителя. Діти у такому віці ще не цілком можуть розуміти суть проблеми і, чому певні речі є важливими.
Тому, майже у кожній вправі потрібно пояснити дітям, що означає те чи інше право, як потрібно поводитись або, що захищати. Ця інформація пізніше усвідомлюється дітьми в процесі гри або творчості. Наприкінці вправи вчитель підсумовує і задає дітям запитання, як і що вони зрозуміли під час виконання вправи і, яку інформацію вони засвоїли.
Для дітей молодшого шкільного віку (6–12 років) авторами було обрано прості та цікаві вправи, які не потребують занадто довгої концентрації уваги. Враховуючи, що у цьому віці діти краще сприймають інформацію візуально, акцент зроблено на використанні картинок, казок, мультфільмів та ілюстрацій. Отже, для дітей молодшого шкільного віку пропонуються такі вправи:
• казки;
• вправи «Знайди зайву картинку»;
• гра «Можна – не можна»;
• малювання або описування малюнка;
• пазли, кросворди;
• рольові ігри (сценки, гра «Суд», диспути, розв’язання спорів).
Казки (мультфільми)
Казки та мультфільми є головним джерелом веселих та цікавих прикладів для дитини у віці від 6 до 12 років. У кожній казці міститься певна повчальна мораль, яка зазвичай стосується того чи іншого права людини. Казки, що пропонуються у посібнику, не є єдиним прикладом для пояснення сутності певного права. Тому, знайшовши іншу казку на відповідну тему, можна завжди повторно виконати завдання і знову зацікавити дітей. Характерною особливістю завдань із казками, що пропонуються у посібнику, є те, що діти самі творять казку, переробляють її на свій лад. Набагато цікавіше не просто послухати або переповісти казку, а зробити з неї свій власний твір. Практично в усіх вправах, пов’язаних з казками, використовується новий персонаж – Правник. Його роль можна віддати найактивнішому учню або взяти вчителю на себе. За його допомогою дітей можна контролювати, тобто не

Методика використання посібника
11
давати їм відхилитися від теми або поставити наголос саме на тій проблемі, яку потрібно донести та зрозуміти.
Картинки та тексти казок містяться у додатках до посібника, однак завжди можна використати будь-які інші матеріали, притримуючись змісту та структури вправи. Якщо немає відповідних технічних умов, мультфільми можна замінити аудіоверсією казки або просто розповісти казку власними словами.
Спільний перегляд казкової анімації чи прочитання/нагадування казки сприяють тому, що права з площини чогось незрозумілого, дорослого та абстрактного – переходять в
іншу площину, яка є близькою та зрозумілою дітям.
Під час обговорення казок, вирішення задач та виконання завдань, набагато легше та цікавіше розглядати серйозні питання. Завдяки знайомому матеріалу та інакшому поглядові на нього діти легше сприйматимуть нові знання.
Вправи «Знайди зайву картинку»
Ці вправи, мабуть, є найвідомішими логічними задачками для найменших діток.
Вони швидкі, прості, однак дають змогу донести зміст та показати проблему навіть найменшим та непосидючим першокласникам. Картинки можна змінювати, малювати самостійно, використовувати будь-які ілюстрації. Головне – не використовувати картинки, де незрозуміло чи нечітко зображено чи є це добрим або поганим. У такому віці діти ще не можуть зрозуміти напівтонів у діях персонажів, для них існує просто «правильне» та
«неправильне». Про це варто пам’ятати.
Рухливі вправи (Гра «Можна – не можна», Вправа «Яка буває свобода?», Гра «Мій
простір», «Відчуй дискримінацію на собі»)
Усім відома гра у м’ячик – «їстівне – не їстівне». У посібнику можна знайти її різні назви та варіації, однак сутність не змінюється. Правильно – ловиш м’ячика, неправильно
– відштовхуєш. Ця вправа також є ефективною для найменших діток. Вона дозволяє дітям зрозуміти та не прийняти певні негативні речі (насильство, образи) фізично – відштовхуючи те, чого не можна допускати. Вправи розроблені таким чином, що їх можна робити у класі, майже без необхідності спеціально готувати для цього приміщення. Такі вправи короткі (10–
20 хвилин), тому їх можна використовувати у будь-якій частині уроку, коли стає зрозуміло, що діти втомились сидіти і слухати, і потребують урізноманітнення діяльності.
Інші рухливі вправи також дозволяють дітям фізично відчути негативні особливості обмеження у певному праві (несвободу, життя людей з обмеженими можливостями тощо).
Цей підхід є дуже ефективним. Одна справа – просто прочитати, що так не можна робити або, що це погано, а інша справа – відчути на собі переживання, страхи, несправедливість.
Крім того, рухливі вправи завжди сприяють командному духу, укріпленню довіри до
інших та виходу негативних емоцій.
Малювання, робота з малюнками
Малювання – одна з основних вправ у посібнику для дітей молодшого шкільного віку.
Це цікаво, розвиває фантазію, дає простір для уяви і відчуттів дитини, і водночас найбільш
ілюстровано розкриває певні поняття, не нав’язуючи сторонню думку. Малювати можна думки, уявлення про щось, живі істоти або предмети. Можна намалювати протилежність

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
12
певному поняттю – це дозволить проявити уяву і самостійно знайти відповіді на питання:
«Що не можна, якщо це – можна?». Крім того, малюнки дитини – це завжди велика підказка вчителю про її внутрішній світ, страхи, думки та побажання.
Якщо малюнок у вправі вже надається, то його потрібно описати та обговорити, що на ньому зображено. Можна придумати власну історію про того, хто зображений, його чи її минуле, майбутнє.
Пазли, кросворди
Складання пазлів та розв’язування кросвордів також більше нагадують веселі родинні заняття, а не марудні серйозні уроки в школі. Інформація, подана таким чином, сприймається дітьми легко, з азартом та швидко засвоюється.
Це один з видів логічних вправ, який допомагає розкрити певне поняття багатьма словами (наприклад, важке для дітей слово «Дискримінація»). Для відгадки слова молодшими дітьми можна використати малюнки або загадки, для старших – достатньо простого опису слова.
Крім того, вдома діти зможуть продовжувати грати, вигадувати кросворди для батьків чи друзів, самостійно придумувати та складати пазл.
Рольові ігри
Інсценування казок, судових засідань, підготовка розповідей та презентацій – все це може бути використане для розвитку уяви, тренування ораторської майстерності, акторського таланту. Рольові ігри використовуються у більш старшому віці (після 8 –
10 років), коли дитина має власну думку з певних соціальних питань, може підготувати невеличкий виступ або просто довести іншим свої аргументи. При інсценуванні судових процесів кожен має змогу побути поганим героєм, відчути як недобре ображати інших та, яким неприємним може бути засудження іншими негідних вчинків.
Для дітей старшого шкільного віку (13–18 років) пропонуються більш серйозні вправи, спрямовані на збагачення знаннями та розвиток особистості, котрі подаються у нетрадиційному для шкільної програми вигляді, із використанням елементів гри, фантазування та позашкільних занять.
Усі завдання базуються на теоретичному матеріалі посібника, але передбачають можливість вивчення додаткових матеріалів. Вправи, що пропонуються, можна розподілити на такі види:
• задачі;
• гра «Що, де, коли?»;
• кіноклуб;
• вправи на розвиток фантазії – написання листа в минуле, майбутнє, звернення до фантастичних істот тощо;
• розробка нормативних актів (закон, декларація, висновок тощо);
• рольові ігри: суд, пластичний театр, протистояння журналістів та політиків;
• творчі вправи (реферати, есе, творчі конкурси тощо);
• створення рекламних кампаній, комп’ютерних сайтів;
• дискусії – обговорення резонансних у суспільстві справ;
• переінакшення звичайних дитячих ігор;

Методика використання посібника
13
• інші типи завдань.
Задачі
Задачі та тести потрібні для того, щоб перевірити знання кожного учня, який працює в індивідуальному порядку. Варто зауважити, що правничі задачі подібні на задачі з математики, зокрема в тому, що можуть мати кілька правильних і неправильних варіантів вирішення. Насправді, правильне розв’язання задачі не настільки важливе, як вміння логічно обґрунтувати рішення, вдуматися у завдання, знайти належні аргументи «за» та
«проти».
Задачі мають навчити, передовсім, думати, сконцентруватися на завданні 15–20 хвилин та підготувати власне, можна сказати, суддівське рішення. Це вчить відповідальності
і допомагає краще зрозуміти власні права, впоратися з власними проблемами (в основі
задач часто буває шкільна історія, учнівська ситуація, щоденна особиста або суспільна
знайома проблема, з котрою стикаються учні або громадяни нашої країни), віднайти прогалини у власних знаннях.
Гра «Що, де, коли?»
Ледь не кожен з учнів мав нагоду бачити телевізійну версію цієї гри чи грав у подібну комп’ютерну гру. Можливо, навіть у самій школі існують команди «Що, де, коли?». Власне, якщо більша частина класу ніколи не бачила, як грати, можна спільно переглянути телевізійну або комп’ютерну версію.
Питання для гри подібні на питання для задач. Втім, частіше питань буває більше, і часу для обговорення виділяється менше. Школа – модель соціуму, тому тут також панують правила соціуму. У класі є лідери, мовчуни, підлеглі, активні, пасивні, байдужі, категоричні та інші учні. Лідерам треба давати можливість доводити своє лідерство. Однак, варто дозволити спробувати себе в цій ролі також і іншим психотипам учнів.
Метою гри є не лише віднайти правильні рішення, але краще відчути один одного; збагнути, хто краще запам’ятовує завдання; хто більш рішучий; у кого глибші знання, а хто стимулює активність усієї групи. Усі ці якості та навички допоможуть учням під час навчання на інших уроках.
Кіноклуб
Перегляд та обговорення тематичних кінофільмів чи не найбільш наочно допомагає краще збагнути сутність та застосування прав людини. Діти добре сприймають кіно. Воно не асоціюється з навчанням, тому діти від початку почуваються вільніше, спокійніше, краще сприймають матеріал. Післяфільмова дискусія одним допомагає поділитися емоціями та сприйняттям, інших змушує замислитися, ще когось – заперечити та представити альтернативний погляд.
Дітям притаманно обговорювати фільм з друзями та, можливо, батьками, тому змальоване завдання сприйматиметься ними без ворожості, природно.
Не варто забувати, що деяким дітям легше писати свої враження, ніж озвучувати.
Викладач має забезпечити комфортні умови для того, щоб учень поділився своїм сприйняттям.
У разі неможливості спільного перегляду кінофільмів, завжди можна дати домашнє

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
14
завдання учням упродовж певного часу подивитися ту чи іншу стрічку, які зараз є у повному доступі в Інтернеті. Якщо це також не є можливим, вправи такого типу можна замінити на обговорення прочитаних творів тощо.
Вправи на розвиток фантазії
Вправи виписані з урахуванням того, що фантастичні світи для дітей більш реальні та цікаві, ніж повсякденне життя. Фантастика ніколи не здається марудною, а навпаки, виявляється в інших вимірах. У минулому, майбутньому чи на інших планетах існують чи
існували такі самі права, тому таким матеріалом легше зацікавити.
Крім того, вправи на розвиток фантазії дозволяють отримати більше знань з історії та літератури, навчитися аргументувати свої погляди та вивчити додаткову літературу.
Розробка нормативних актів
Видається, що це дуже доросла справа виписувати закони. Однак, для того, щоб вміти правильно та якісно написати закон дорослому, зазвичай, необхідно отримати такі навички ще у дитячому чи підлітковому віці. Розробка нормативних актів не лише дисциплінує учнів, вчить використанню певної методології нормотворення та логічним зв’язкам, але й допомагає вирішувати шкільні та суспільні проблеми.
Обговорення кожної норми та голосування сприяє відповідальному ставленню за пропоноване та схвалене учнівське рішення.
Ознайомлення зі зразками нормотворчих актів та створення свого власного – можна порівняти з вивченням динозавра. На перший погляд, він страшний та незрозумілий.
Однак, його можна легко вивчити шляхом дослідження його способу життя, харчування, середовища проживання тощо. Аналіз складної справи шляхом вивчення окремих її елементів, допоможе швидко та легко впоратися із завданням.
Крім того, деякі закони реально допоможуть зробити шкільне життя прозорішим та легшим для кожного учня.
Рольові ігри
Дітям інтуїтивно більше знайомі закони театру, ніж закони життя, бо закони театру схожі на правила гри. Суддівські серіали, кіно про протистояння гарного та поганого хлопців усі дивляться з дитинства та часто уявляють себе на місці героїв.
Рольові ігри допоможуть справдитися героїчним мріям та відбутися акторським амбіціям. І право тут гратиме головну роль.
Часто діти є кінестетиками, тобто їм легше спілкуватися рухами, жестами, доторками.
Саме ці навички використовуються у вправах щодо пластичного театру та моделювання ситуацій.
Ігрові суди та протистояння різних команд розвивають вміння відстоювати свою позицію, готувати аргументи, працювати в команді на результат. Крім того, під час дискусійних спорів і протистояння, народжується не стільки істина, скільки чіткіше розуміння правових проблем та сутності права.

Методика використання посібника
15
Творчі вправи
Створення рекламних кампаній, комп’ютерних сайтів
Не варто забувати про традиційні для школи навчання за допомогою рефератів та конкурсів. Єдиною відмінністю є пропозиції авторів посібника працювати на сучасному матеріалі, використовуючи техніку, новітні підходи презентування своїх знань та ідей.
Вправи, пов’язані із розробкою рекламної кампанії передбачають спільний перегляд підбірки реклами. У разі, якщо немає технічних можливостей для цього, задайте дітям домашнє завдання – переглянути рекламу вдома по телевізору, зробити відповідні записи
(наприклад, виокремити соціальну рекламу від комерційної чи описати ті предмети, послуги чи товари, які найчастіше використовуються у рекламі тощо). Інформація може бути потім презентована у класі і на основі неї можна буде виконувати відповідні завдання.
Дискусії – обговорення резонансних у суспільстві справ
У 21 сторіччі ледь не щодня виникають резонансі справи, котрі довго та бурхливо обговорюються усім суспільством. Матеріали стосовно таких справ легко віднайти в
Інтернеті. Власне, справи є резонансними, бо досі залишаються дискусійними, в кожній справі є велика кількість аргументів «за» та «проти».
Учням пропонується долучитися до історії, знайти індивідуальний підхід, свою позицію, можливо, побачити кілька варіантів вирішення проблеми, віднайти нову, інакшу форму подачі матеріалу та, зрештою, поглибити та посилити свої знання щодо того чи
іншого права.
Переінакшення звичайних дитячих ігор
Більшість учнів знають правила та люблять грати у дворові ігри: гру з м’ячем, естафети, класики, зіпсований телефон, світлофор тощо. Автори посібника представляють кілька варіантів, як можна використати звичайні дитячі ігри для пояснення сутності прав людини. Перелік далеко не повний і не обмежений, тому авторами лише вітається, якщо вчителі запропонують дітям власно-вигадані та адаптовані варіанти дворових ігор.
2.3. Як обрати вправу
Вчитель самостійно може визначити, з якої вправи розпочати практичні заняття.
Можливо, навіть достатньо однієї. А, можливо, варто поділити урок на дві частини та провести дві або більше вправ. Цілком прийнятно обговорити та обрати вправу разом з учнями.
Уважний викладач завжди знає, яка психологічна атмосфера панує у колективі.
Втім, не завадить звертати увагу на те:
• хто з ким товаришує;
• кого погано сприймають у колективі;
• хто з учнів – лідер, а хто – аутсайдер;
• яка загальна активність учнів;
• чи готові діти працювати в команді чи краще роздати індивідуальні завдання;
• наскільки діти соромляться один одного та вчителя;
• наскільки діти відкриті, здатні вільно обмінюватися думками та поглядами;

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
16
• як діти сприймають нову інформацію, як працюють з інформаційними носіями;
• чому надають перевагу: галасливим іграм, кіно, творчому розвитку чи вправам, що розвивають.
Для першої вправи, на думку авторів посібника, більше підходять дискусійні вправи, наприклад – кіноклуб, казкові вправи чи переінакшені дитячі ігри. Другим етапом можуть бути індивідуальні завдання – самостійна робота учнів із задачами.
2.4. Навчання індивідуальне та колективне
Для більш визначеної перевірки знань учнів, а також у разі необхідності обов’язкового оцінювання за існуючою системою балів пропонується тестування учнів задачами в
індивідуальному порядку.
Самостійна робота дисциплінує. Ви як вчитель/тренер зможете більш-менш об’єктивно скласти враження про рівень обізнаності кожного учня стосовно прав людини. Ці результати допоможуть обирати саме ту вправу, котра, на ваш погляд, допоможе учням краще пізнати сутність права.
Крім того, бувають такі колективи чи такі моменти, коли пропонувати колективні вправи недоречно. Наприклад, коли клас розділений на два ворожі табори, в класі комусь оголошено бойкот тощо. Або колектив складається з дуже виразних та категоричних
індивідуалістів, з якими краще спочатку працювати в індивідуальному порядку, а згодом вводити колективні, командні вправи.
2.5. Поради вчителю / тренеру
Ефективність навчання багато в чому залежить від вчителя/тренера, який виступатиме ведучим під час практичних занять. Надзвичайно добре, коли вчитель обізнаний із загальним курсом права, займається громадською або правозахисною діяльністю. Наявність практичного досвіду у цій сфері сприятиме успішному викладанні курсу.
Потрібно також розбиратися у психології дітей. Не слід забувати, що:

6–7 років – вік інтенсивного росту. Дітям необхідно витрачати енергію, а отже, більше рухатися. Крім того, хтось додає у рості швидко, хтось уповільнено, ніколи не слід фокусуватися на фізичних недоліках та зовнішніх відмінностях між дітьми. Потрібно завжди давати дітям можливість відпочити, однак ефективніше змінювати одну навчальну вправу на іншу. Якщо дати дітям переключитися на пасивний відпочинок, мобільний телефон або на свої іграшки – краще закінчувати урок, оскільки в дітей навряд чи вийде знову сконцентруватися на вправах на належному рівні;

11–14 років – вік гормональної перебудови. Не слід забувати про те, що у дівчат міняється статура, у хлопців – змінюється голос. З’являються паростки сексуального потягу, на котрі учні реагують інакше, ніж на дитяче кохання. Якщо дівчата та хлопці захочуть працювати в одностатевих групах/командах – дозвольте їм це зробити.
Однак, найголовнішими порадами для вас як для тренера є такі.
По-перше – варто ознайомитися з усім запропонованим матеріалом, розібрати усі вправи, випробувати їх на собі. Ви повинні бути готовими відповідати на запитання учнів, а їх може бути немало. Потрібно передивитися усі відео-матеріали, котрі ви будете застосовувати, прочитати усі казки, проглянути та розібрати кожний матеріал,

Методика використання посібника
17
запропонований учням.
По-друге, потрібно тонко відчувати взаємодію, як учня з учнем, так і учня і всього класу – з вами. Якщо контакт не відбувається, спробуйте змінити форму викладу, інтонацію, настрій.
По-третє, слід навчитися слухати кожного учня і водночас спрямовувати дітей на необхідність ухвалення спільного висновку.
Почуйте кожного та відчуйте віддачу. Ви також є членом команди, а відповідно – як у будь-якій командній грі, будьте готові прийняти пас, забити гол, передати м’яч іншому гравцеві, захищати свою позицію, захищати думку учня, якщо він чи вона через певні причини не можуть цього зробити самостійно.
Не лякайте, а жартуйте. Не примушуйте, а зацікавлюйте. Не кепкуйте, а іронізуйте.
Якщо учні хочуть грати – дайте їм таку можливість. Перехід від грайливого до серйозного
є дуже легким, діти можуть навіть не помітити, як ви швидко переведете їх через прірву та відкриєте нові світи.
Часто, починаючи розробляти одне право, а це дійсно розробка – як пошук корисних копалин, скарбу чи археологічних цінностей; учні переходять на інші права. Вам потрібно на це реагувати – саме так утворюються ланцюги прав. Починаючи з права на гідне ставлення, ви можете закінчити правом знати свої права; або обговорити ще право на рівне ставлення, чи право на власність; торкнутися права на особисте життя. Споруда починається з однієї цеглини, а далі – вміння, наполегливість, талант, фантазія та азарт доводять справу до кінця.
Кожне право – як бусина, від вашого викладацького таланту та людських якостей залежить, який результат буде отримано після закінчення курсу – амулет, довге намисто, браслетка, ланцюжка, каблучка або щось інше.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
18
3. Право: що ми про нього знаємо та як реалізуємо
3.1. Право на життя
3.1.1. Історія та особливості виникнення та еволюції права на
життя
Життя людини у багатьох релігіях та культах вважається священним. Від життя та права на життя людини беруть початок не лише релігія, а також казки (як наприклад, Чахлик
Невмирущий) і філософія. У своїй творчості ледь не усі відомі письменники минулого та сучасності намагаються донести цінність життя людини як рідкісного дару. Іноді достатньо прочитати сонети Шекспіра, поезію Гетте або Шевченка, щоб ставитися до свого життя та життя інших людей уважніше. Варто пригадати листа-зверення Нобелівського лауреата колумбійського письменника Габріеля Гарсіа Маркеса, котрий він написав після того, як у нього знайшли смертельну хворобу і, де кожне слово дихає любов’ю до життя, щоб зрозуміти – саме життя є головним для людини і людина має відповідати за своє ставлення до нього
1
Першими письмовими згадками про право людини на життя можна вважати релігійні вчення з різних куточків світу, в яких наголошується, що найголовніше та найцінніше у світі
– це людина. Пізніше, за стародавніх часів, право кожної людини на життя опосередковано згадувалось у працях видатних мислителів та вчених, таких як: Сократ, Платон,
Аристотель, Цицерон та інші. Однак, сучасне розуміння права на життя було закладене у
XVII–XVIII ст. у працях видатних мислителів лібералізму і просвітництва – Лока, Монтеск’є,
Руссо, Канта. Так, наприклад, у своїй праці «Два трактати про врядування» Джон Лок пише:
«У стані природи існує закон природи, який управляє цим станом, зобов’язуючи
кожного... хто звертається до нього, що оскільки всі є рівними й незалежними,
ніхто не має права зашкодити життю, здоров’ю, свободі чи власності іншого».
2

«...людина, не маючи влади над власним життям, не може, за договором чи
за власною згодою, ані віддати себе в рабство до будь-кого, ані підкоритись
абсолютній, свавільній владі іншого позбавити її життя, коли йому заманеться.
Ніхто не може дати більше влади, ніж має сам; і той, хто не може відібрати своє
власне життя, не може дати влади над ним іншому».
3
У Декларації прав американського штату Віргінія 1776 року (Віргінській декларації), яку було покладено в основу прийнятої у тому самому році Декларації незалежності США, відзначається, що всі люди від природи однаково вільні і незалежні, мають певні невід’ємні
права, а саме – права втішатися життям і волею
4
Право на життя закріплене у таких основоположних міжнародних документах:
1
http://www.youtube.com/watch?v=p7–3dUahEPA&feature=related
2
Антологія лібералізму: політико–правничі вчення та верховенство права / Упор.: С. Головатий, М. Козюбра, О.
Сироїд; Відп.ред. С. Головатий; Наук. ред. С. Головатий, О. Сироїд, О. Волкова, А. Черевко; Вст. сл.
С. Головатий. – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – с. 330 3
Там само – с. 336 4
http://en.wikipedia.org/wiki/Virginia_Bill_of_Rights



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал