Методика використання посібника 1 Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів



Pdf просмотр
Сторінка12/22
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   22
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу світогляду і віросповідання;
• розвинути навички командної роботи.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
Рішення Конституційного Суду України або відповідне резюме на 1–2 сторінки;
папір.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розбийте дітей на групи.
2. Роздайте групам текст Рішення/резюме рішення Конституційного Суду.
3. Поясніть дітям завдання – скласти висновок щодо конституційності закону. Слід визначитися, чи обов’язкове введення до шкільної програми православної етики та моралі є конституційним чи ні.
4. Після завершення роботи, попросіть представників груп представити складені
Висновки. Кожен з учасників групи має право доповнювати звіт та висловлювати свою позицію. Кожен член іншої групи може ставити будь-які питання.
5. На базі кількох складених Висновків спробуйте разом з учнями виписати єдиний / уніфікований Висновок.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко визначити конституційність чи неконституційність?
що було найважчим та найлегшим у роботі?
які ще права людини зачіпає розглянута справа?
які додаткові матеріали могли б згодитися?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
138
3. Вправа «Шкільний статут релігійної терпимості» або «Шкільна
декларація свободи совісті»
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу світогляду і віросповідання;
• визначити проблемні питання, пов’язані з правом на свободу світогляду і віросповідання на рівні школи;
• письмово проголосити право на свободу світогляду і віросповідання, виписати можливі механізми захисту цього права.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
будь-яка Декларація (або Статут) як приклад документу;
перелік базових питань, які повинні бути зазначеними у Декларації або Статуті.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розбийте дітей на групи.
2. Роздайте групам текст Декларації (або Статуту) та перелік базових питань.
3. Поясніть дітям завдання – скласти Шкільну Декларацію або Статут. Потрібно визначитися з розділами документу, його наповненням, поняттями, а також з’ясувати, які найбільші проблеми з правом на свободу світогляду та віросповідання існують на рівні школи. Що потрібно обов’язково проголосити та в який спосіб гарантувати ці свободи?
4. Після завершення роботи, попросіть групи представити складений документ. Група може обрати доповідача для презентації та захисту документа. Кожен з учасників групи має право доповнювати презентацію та висловлювати свою точку зору. Кожен член іншої групи може ставити будь-які питання.
5. Наступним кроком може бути складання єдиного / уніфікованого документу (Декла- рації чи Статуту) на базі пропонованих групами варіантів.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи важко визначити право на свободу світогляду та віросповідання на рівні школи?
що залишилося не прописаним та негарантованим? що було найважчим та найлегшим у роботі?
які додаткові матеріали могли б згодитися?

139
Право на свободу світогляду і віросповідання
4. ГРА «Що, де, коли?»
ЗАДАЧА: Чи є у зазначених прикладах порушення права на свободу совісті? Якщо так, то
– які? а) Учень у стінній газеті намалював карикатуру, що висміює Папу Римського. Кілька учнів обурилися і виступили з вимогою прибрати карикатуру, оскільки це ображає їхні релігійні почуття. Учень відмовився це зробити, аргументуючи своє рішення тим, що зазначена карикатура лише демонструє його почуття гумору, а не має на меті образити когось. б) Учень самостійно ухвалив рішення змінити православну релігію на буддизм. Про це він повідомив батьків, котрі категорично поставилися до цієї заяви, акцентуючи на тому, що учня було свого часу хрещено і він не має права відмовлятися від релігії, що сповідується у родині. в) Мати учня має греко-католицьке віросповідання, батько – мусульманин. Батько сказав учню, що релігія обов’язково переходить від батька до сина, інакше не може бути, і тоді він йому не син. Мати щонеділі водить учня до Греко-католицької церкви, розповідає її
історію та пояснює, що тільки ця релігія допоможе учневі вільно розвиватися та жити в
Україні. Проаналізуйте поведінку обох батьків. Яке рішення має право ухвалити учень?
г) Учень у школі поширює релігійний журнал та запрошує на лекції стосовно релігієзнавства. Чи правомірні його дії?
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу світогляду та віросповідання;
• розвинути вміння швидко думати, реагувати та відстоювати свою думку.
Кількість учасників: 10 осіб.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
тексти задач (у викладача);
кольорові картки;
папір, ручки.
Інструкції / поради ведучому:
1. Сформуйте дві чи три команди (залежно від кількості учнів).
2. Учні мають обрати капітанів. У капітана має бути кольорова картка.
3. По черзі ставте перед групами зазначені у завданні питання та змодельовані ситуації.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
140 4. На прийняття рішення дітям виділяється до 10 хвилин.
5. Команди обговорюють питання, знаходять рішення.
6. Капітан тієї команди, яка думає, що рішення знайдене, підіймає картку.
7. Капітан чи інший член команди представляє відповідь. Інші команди та ведучий/
вчитель мають право заперечувати та ставити додаткові питання.
8. Команда, що першою знайшла правильну відповідь, отримує один бал.
9. Команда, яка отримала найбільшу кількість балів, стає переможцем.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
з чим було найважче визначитися?
що з питань вони залишили відкритим, тобто таким, що має не одне, а кілька шляхів вирішення, на їхній погляд?
яка команда краща, на їхню думку, та чому?

141
Право на свободу світогляду і віросповідання
5. «Справа: карикатурний скандал». Гра «Захист позицій»
Широке обговорення карикатурного скандалу 2005–2006 років
28
Завдання:
• поглибити знання про право на свободу світогляду та віросповідання;
• розвинути дискусійні навички та вміння відстоювати власну та колективну позицію.
Кількість учасників: весь клас.
Час: 30 – 40 хвилин.
Матеріали:
матеріали стосовно Справи карикатуристів, що є у вільному доступі, наприклад, у
Вікіпедії. Хронологія подій. Резонансні справи. Конфлікти.
Інструкції / поради ведучому:
1. Завчасно надайте дітям інформацію стосовно Справи карикатуристів або дайте завдання самостійно знайти матеріали щодо цієї резонансної справи.
2. До обговорення справи у класі, запропонуйте дітям утворити дві команди: одна – захисту карикатуристів інша – захисту релігійних переконань.
3. Під час уроку доповідач від групи представляє позицію усієї групи. Інші члени групи можуть доповнювати цю позицію. Представники групи супротивників мають право ставити запитання.
4. Представники групи під час представлення позиції та обговорення мають скласти підсумкові висновки щодо цієї справи.
5. Якщо дитина хоче виходити до дошки/стенду та щось малювати/креслити – забезпечте всім необхідним (крейда, папір, маркер).
6. Спробуйте почути кожного, детально проговорити усі аспекти справи.
7. Спробуйте колективно виписати підсумкові висновки стосовно цієї справи.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
що було найважчим та найлегшим у роботі?
з якими висновками вони категорично не згодні, а які підтримують (можна визначитися шляхом голосування)?
які додаткові матеріали могли б згодитися?
28
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80
%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%BB_2005%E2%80%
942006_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
142
6. Реферат або книжка на тему «Народжені з іншою вірою у серці у країнах
з традиційно-сталою релігією». Наприклад, Кримські татари, євреї, мадяри
на території України або біженці, що оселилися на теренах України
Завдання:
• розібратися з сутністю права на свободу світогляду та віросповідання;
• розвинути навички самостійної та командної роботи.
Кількість учасників: задіяний весь клас.
Час: позакласне завдання + обговорення протягом уроку.
Матеріали:
реферати, книжечки.
Інструкції / поради ведучому:
1. Поставте перед дітьми завдання виписати текст про культурні, релігійні, побутові, освітні традиції обраної групи та проілюструвати його через фото, вірші, картинки, приказки тощо. Також, нехай діти зазначать, з якими проблемами можуть стикатися такі люди.
2. Поясніть, що в Україні живуть люди з різними релігійними поглядами. Наведіть приклади. Розкажіть про людей, які проживають в Україні історично і про тих, хто приїхав жити в Україну.
3. Діти можуть самостійно визначитися, про яку етнічну групу писати.
4. Діти можуть виконувати завдання індивідуально або працювати у групах.
5. Результати творчої діяльності діти/групи представляють на уроках.
6. Обговорення виконаного завдання та обмін думками.
7. Запитайте, що нового діти дізналися про реалізацію права на свободу віросповідання конкретної етнічної групи?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи швидко вони розібралися із завданням?
як працювалося в команді?
чи легко було визначитися з візуальними образами?
чи хотілося б їм виконати подібні завдання стосовно інших прав людини?

143
Право на освіту
3.1. Право на освіту
3.1.1. Історія та особливості виникнення та еволюції права на
освіту
Історично право на освіту було привілеєм, користуватися яким міг далеко не кожний.
Нерівне суспільство існувало лише за такими правилами. Грамотною була обмежена частина суспільства. Варто сказати, що й прагнення бути освіченими мали одиниці.
Наприклад, зовсім не в традиції було навчати жінок іншому, ніж музиці та іноземним мовам, подекуди – поезії. Звичайно, що і це стосувалося лише привілейованих родин.
Тарас Шевченко, щоб мати можливість вчитися малювати, використовував крихти свого вільного часу та переховувався. Катерина Білокур, геніальна художниця, потерпала від нерозуміння батьків, вчилася малювати таємно, використовуючи замість кистей та нормального паперу саморобки та газети. Натомість, батьки Амадея Моцарта, знаного композитора, навпаки з дитинства використовували його талант, змушували постійно займатися та виступати. Втім, усі негаразди не завадили цим трьом гідним особам стати геніями. Самоосвіта та прагнення вчитися і зараз є рушійними силами культурного, емоційного та соціального розвитку та освіти людини.
Право на освіту – одне з соціально-економічних, а також культурних прав людини
«другого покоління». Тобто, воно було ідентифіковане та сформоване пізніше за право на життя чи право на гідне або рівне ставлення. Однак, з огляду на дискримінацію, право на освіту може розглядатися також як громадянське право першого покоління, тому що в такому випадку це право входить до змісту права на рівне ставлення.
Стаття 22 Декларації прав людини і громадянина якобінської Конституції (1793) проголошувала завданням суспільства доступність освіти для кожного. А, наприклад,
Стаття 157 Німецької Конституції Паульскірхе (1848) передбачала вже безоплатність початкової освіти. Першою право на освіту на конституційному рівні закріпила Мексика (у
1917 році).
У Радянській Росії на конституційному рівні доступ до освіти був визнаний завданням держави статтею 17 Конституції РРФСР 1918 року. Право на освіту з вказівкою на зобов’язання держави було вперше закріплене статтею 121 Конституції СРСР 1936 року, та згодом підтверджене статтею 45 Конституції СРСР 1977 року.
На загальному європейському рівні право на освіту нормативно було закріплене тільки після Другої Світової війни. Так, в Загальній декларації прав людини з’явилася стаття
26, де було закріплене право на освіту. Також, право на освіту закріплене в статтях 13 і 14
Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статтях 28 і 29 Конвенції про права дитини, у статті 2 Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у статті 17 Переглянутої Європейської соціальної хартії.
В українській історії право на освіту послідовно знаходило своє нормативно-правове закріплення у :
Гадяцьких статтях (1658),
Конституції Пилипа Орлика (1710),
Конституційному проекті «Вільної Спілки» М. Драгоманова (1884),
Першому Універсалі Української Центральної Ради (1917).

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
144
Конституція України 1996 року статтею 53 гарантує:
«Кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов’язковою.
Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної
середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних
закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-
технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних
стипендій та пільг учням і студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних
навчальних закладах на конкурсній основі.
Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону
гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у
державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні
товариства».
3.1.2. Опис змісту права на освіту, понятійний апарат
Право на освіту – це право людини на здобуття певного обсягу знань, культурних навичок, професійної орієнтації, які необхідні для нормальної життєдіяльності в умовах сучасного суспільства.
Освіта надає кожному можливість докладно розуміти перелік прав, котрими кожний володіє, а також – зобов’язання уряду щодо забезпечення цих прав; полегшує доступ до будь-якої інформації. Освіта допомагає кожному розвивати навички спілкування, свої здібності та талант, реалізовувати себе як особистість.
Основними характеристиками права на освіту є:
• наявність і доступність права на освіту (недискримінація, фізична і економічна
(фінансова) доступність);
• прийнятність, якість і адаптованість освіти;
• академічна свобода викладача та учня (право вибору навчального закладу, викладача, методів викладання, теми дослідження тощо);
• безоплатність початкової та середньої освіти.
Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити усі
можливості для реалізації цього права. Варто наголосити на індивідуальному характері права на освіту, необхідності його особистої реалізації. При цьому, неможливим є делегування цього права на основі представництва чи довіреності. Хоча, варто сказати, що саме батьки мають право обирати школу для дитини. Але це не означає, що дитина не
може вирішити змінити навчальний заклад у будь-який момент.
Існує принцип вільності освіти – дитина може сама обирати зручнішу та ефективнішу для неї методику та форму викладання. Дитина має право обирати факультативні предмети, додаткові заняття та будь-який вид позашкільної освіти. Це гарантується статтею 23
Конституції України – як право на вільний розвиток своєї особистості.

145
Право на освіту
3.1.3. Загальна характеристика відповідальності за порушення
права на освіту
Конституційні норми є нормами прямої дії. Отже, якщо право на освіту порушується –
є можливість звернення до суду навіть лише на підставі Конституції.
Якщо учнів не влаштовує якість викладацьких послуг, часта та невиправдана зміна вчителів, довга відсутність вчителя, через що належним чином не викладається предмет, немає доступу до підручників, комп’ютерів та інших необхідних для навчання предметів та технологій є можливість:
• досудового та
• судового врегулювання таких справ (цивільний, адміністративний процес).
Досудове врегулювання може здійснюватися шляхом подання заяви або поставлення питання перед шкільними радами, дирекцією школи. Судове врегулювання може відбуватися в рамках адміністративного та цивільного процесів. Наприклад, якщо на погляд учня та/або його батьків, саме директор винний у негараздах, що заважають реалізувати право на освіту або суттєво обмежують це право – можна розпочинати адміністративний процес. Крім того, не варто забувати про дисциплінарне провадження. Якщо на погляд учня та/або батьків, директор школи чи викладачі не можуть впоратися зі своїми професійними обов’язками або нехтують ними – варто подавати заяви до відповідного управління освіти. Якщо у школі практикується насильство стосовно учнів, їх принижують чи вживають дискримінаційні дії; грубо порушується право на освіту – можна розпочинати цивільний процес, а також подавати заяву до відповідних відділів міліції та прокуратури.

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
146
3.1.4. Практичні вправи для дітей молодшого шкільного віку (6–12
років)
1. Вправа «Мультфільм про Чортеня №13»
Завдання:
• поглибити знання про право на освіту;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
мультфільм «Чортеня №13»
29
Інструкції / поради ведучому:
1. Покажіть дітям мультфільм.
2. Обговоріть, чим відрізняється школа чортенят від звичайної людської школи. Чи вважають вони правильним, що у школі потрібно вчити поганим речам, не поважати та ображати інших, як це показано у мультфільмі?
3. Обговоріть, яким життєвим постулатам потрібно вчити у школі (доброта, людяність, повага).
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи сподобалась їм вправа?
29
http://www.youtube.com/watch?v=shPssE2bsCo&feature=related

147
Право на освіту
2. Гра «Придумай новий шкільний предмет»
Завдання:
• поглибити знання про право на якісну та повноцінну освіту;
• розвинути навички командної роботи;
• розвинути уяву та творче мислення.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 45 хвилин.
Матеріали:
аркуші паперу.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям, що на останній педагогічній раді директор запропонував учням самим придумати нові шкільні предмети, які їм цікаві.
2. Розбийте дітей на 3 – 4 команди
3. Кожна команда повинна придумати назву свого предмета та його короткий опис
(5 – 10 речень). Предмети можуть бути смішними та незвичайними (історія казок про принцес, математика для гномів, фізкультура для космонавтів тощо).
4. Кожна команда презентує свій предмет. Можна домовитись, що на наступному уроці буде проведене заняття з одного з вигаданих предметів. Тому, домашнім завданням для команд буде – підготуватись до проведення уроку.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалось їм працювати у команді?
чи сподобалась їм вправа?
чи вважають вони правильним, що директор та вчителі повинні прислухатися до думки учнів щодо предметів, які їм цікаві, або впроваджувати позашкільні заняття на цікаві теми?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
148
3. Гра «Що може вчитель?»
Завдання:
• поглибити знання про право на освіту;
• засвоїти поняття якісної та професійної освіти, а також те, якою має бути професійна поведінка вчителя.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали:
м’яч або невелика м’яка іграшка.
Інструкції / поради ведучому:
1. Нехай діти стануть у коло, а Ви самі станьте до середини кола.
2. Поясність дітям, що вони мають кидати м’яч будь-кому з інших учнів, якщо вчитель говорить про те, що він не має права робити по відношенню до учнів. Якщо йдеться про те, що вважається нормальним та прийнятним – дитина продовжує тримати м’яч у руках. Задавайте питання тому, у кого в руках м’яч.
3. Приклади питань:
• чи може вчитель ображати словами або діями учнів?
• чи може вчитель заохочувати учнів добрими словами, написаними про
них у щоденнику, щоб це побачили батьки?
• чи може вчитель вимагати читати книжки, яких не має у шкільній програмі
з літератури?
• чи може вчитель дати можливість виправити погану оцінку?
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
як і кому можна поскаржитись, якщо вчитель веде себе неприйнятно по відношенню до учнів?

149
Право на освіту
4. Вправа «Знайди зайву картинку»
Завдання:
• поглибити знання про право на освіту.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 10 хвилин.
Матеріали: картинки: урок у школі;
лекція в інституті;
похід до музею;
учень сидить на лавці, курить та п’є пиво.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям про важливість навчання і про те, що людина може вчитися усе своє життя – у школі, в інституті, на роботі, у театрі або музеї. Однак, неможливо навчитися чогось доброго у поганій компанії та нічого не роблячи.
2. Запропонуйте дітям на основі картинок обговорити місця, де можна вчитися і місця, де цього робити не варто.
Зворотній зв’язок:
Подякуйте дітям за їхню роботу, а також обговоріть виконання вправи, зокрема, запитайте дітей:
чи сподобалась їм вправа?
чи зрозуміли вони, як важливо вчитися, вдосконалюватися та займатися корисними справами?

Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів
150
5. Вправа «Альтернативна освіта»
Завдання:
• поглибити знання про право на освіту;
• поглибити навички командної роботи.
Кількість учасників: 10 і більше.
Час: 30 хвилин.
Матеріали: картинки:
музей;
поле з квітами;
театр;
тролейбус;
спортивна секція.
Інструкції / поради ведучому:
1. Розкажіть дітям про важливість навчання і про те, що людина може навчатися усе життя – у школі, в інституті, на роботі, у театрі або музеї.
2. Запропонуйте дітям розділитися на 4 групи, кожній з яких дається картинка.
3. Учні мають підготувати коротку презентацію, чого можна навчитися у місці, яке зображене на картинці і, яким способом це можна зробити.
4. Кожна команда представляє свої результати.
5. Можна обрати всім класом місце, яке сподобалось найбільше, та провести там наступний урок.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал