Методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області під керівництвом начальника Центру підполковника Закреницького Анатолія Анатолійовича



Сторінка4/13
Дата конвертації15.01.2017
Розмір2.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

3. Свої обовязки керівники цивільної оборони України та адміністративно-територіальних ланок виконують шляхом безпосередньої діяльності, а також через начальників штабів цивільної оборони, яким надається право:

  • видавати накази, розпорядження, директиви, вказівки з питань цивільної оборони, обовязкові до виконання всіма органами управління, адміністраціями і посадовими особами підприємств, установ і організацій;

  • здійснювати контроль за роботою міністерств, інших державних органів центральної виконавчої влади, міських держадміністрацій, підприємств, установ і організацій згідно із законодавством про цивільну оборону;

  • залучати до дій у надзвичайних ситуаціях сили міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, які згідно із законодавством проводять діяльність із захисту населення від впливу наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;

  • безоплатно одержувати від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій відомості та матеріали, необхідні для організації та координації робіт, повязаних із запобіганням і ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.



Додаток №1

до Положення про Цивільну оборону України
Чисельний склад штатних працівників цивільної оборони на обєктах народного господарства


Обєкти

Обєкти, що не віднесені до категорії з чисельністю працюючих від 200 осіб і більше


Оособливої важливості та першої категорії з цивільної оборони з чисельністю працюючих

Першої та другої категорії з цивільної оборони з чисельністю працюючих

понад 40 тис.

10-40 тис.

5-10 тис.

від 3 тис. і більше

до 3 тис.




5-7

4

3

3

2-3

1


Примітки:

1. На обєктах особливої важливості з чисельністю працюючих до 5 тис. чисельність працівників цивільної оборони визначається як для обєктів першої категорії з чисельністю від 3 тис. осіб і більше.

2. На радіаційно і хімічно-небезечних обєктах, а також тих, що мають специфічні особливості виконання заходів цивільної оборони, віднесені до відповідних категорій з цивільної оборони та з чисельністю працюючих понад 30 тис., рішення керівника підприємства чисельність посад працівників цивільної оборони може бути збільшеною на 1-2 одиниці.

3. У цехах, де чисельність працюючих не перевищує 3 тис. передбачається дві посади, з чисельністю 1-3 тис. – одна посада, з чисельністю 500-1000 осіб може бути введена одна така посада з оплатою на умовах сумісництва посад.

4. На обєктах з чисельністю працюючих до 200 може бути введена 0,5 посади працівника цивільної оборони з опалтою на умовах сумісництва .

5. Одна посада працівника цивільної оборони вводиться: на обєктах, які мають ступінь хімічної небезпеки та чисельність до 200 осіб; у галузевих обєднаннях, концернах, корпораціях, асоціаціях – незалежно від чисельності працюючих і форм власності.


Закон України

Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”

(витяг)
Цей Закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства , які перебувають на території України, захисту обєктів виробничого і соціального призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Розділ І
Загальні засади
Стаття 1. Визначення термінів.
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

  • надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи обєкті (на ній або на водному обєкті), спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи обєкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

  • аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на обєкті чи окремій території загрозу життю та здоровю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоду довкіллю;

  • катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків;

  • захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення і територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля;

  • запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – підготовка і реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або помякшення її можливих наслідків.


Стаття 4. Основні принципи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру здійснюється за принципами:

  • пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоровя людей і довкілля;

  • безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

  • вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

  • відповідальності у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

  • обовязковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;

  • урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які прзначені для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування на них.



Стаття 5. Права громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру мають право на:

  • отримання інформації про надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

  • забезпечення та використання засобів колективного та індивідуального захисту, які призначені для захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру у разі їх виникнення;

  • звернення до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • відшкодування, згідно із Законом, шкоди, заподіяної їх здоровю та майну, внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • компенсацію за роботу у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

  • соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, в тому числі за висновками Державної служби медицини катастроф та/або лікарсько-трудової комісії, на медико-реабілітаційне відновлення у разі отримання важких фізичних та психологічних травм;

  • інші права у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до Законів України.


Розділ VІ
Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.
Обовязки громадян у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Стаття 33. Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру.
Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності та господарювання, а також за місцем проживання за спеціально розробленою системою заходів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру відповідно до Закону.
Стаття 34. Обовязки громадян України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру зобовязані:

  • дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;

  • вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

  • дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Порядок здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру визначається спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.



Затверджено
постановою Кабінету Міністрів України

від 26 липня 2001 року № 874



Положення

про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту
І. Загальна частина.
1. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців проводяться з метою забезпечення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, на яких поширюється дія законів у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі – у сфері цивільного захисту), а також аварійно-рятувальних служб у працівниках, здатних компетентно і відповідально виконувати функції управління техногенною і природною безпекою населення, територій та обєктів господарської діяльності, впроваджувати технології, спрямовані на зменшення ризиків виникнення і помякшення наслідків надзвичайних ситуацій та їх ліквідацію, активізацію інноваційних процесів.

2. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту проводяться навчальними закладами та курсами (учбово-методичними центрами) цивільної оборони за освітньо-професійними програмами підготовки, перепідготовки та професійними програмами підвищення кваліфікації, функціональними програмами навчання у сфері цивільного захисту.

3. Структура навчання керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту включає:

  • підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями за спеціальностями (спеціалізаціями), повязаними з професійною діяльністю у складі військ цивільної оборони, державних професійних аваріно-рятувальних служб та спеціалізованих формувань МНС, інших аварійно-рятувальних служб, органів управління у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій у складі центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності;

  • функціональне навчання осіб керівного складу цивільної оборони та інших управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту.


4. Підготовка кадрів – це здобуття освіти відповідного освітньо-кваліфікційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр) за напрямами „Військові науки”, „Державне управління”, „Менеджмент” та спеціальностями (спеціалізаціями), повязаними з професійною діяльністю у складі військ цивільної оборони, державних професійних аварійно-рятувальних служб та спеціалізованих формувань МНС, інших аварійно-рятувальних служб, органів управління у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій у складі центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності.

Перепідготовка кадрів – це одержання нової кваліфікації за відповідною спеціальністю (спеціалізацією) на базі раніше засвоєної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, спеціаліста в межах одного чи різних освітніх напрямів, яке не веде до підвищення освітньо-кваліфікаціного рівня, за винятком магістратури.

Підвищення кваліфікації кадрів – це систематичне вдосконалення, розширення та оновлення знань, умінь і навичок професійних кадрів у сфері цивільного захисту.

Функціональне навчання осіб керівного складу цивільної оборони та інших управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту - це форма підвищення кваліфікації цільового призначення, що забезпечує своєчасне і систематичне оновлення, поглибленя спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання певних функцій щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та здійснення ефективного управління у сфері цивільного захисту.



5. Мета, зміст, терміни, форми і методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації визначаються відповідними освітньо-професійними програмами, професійними програмами підвищення кваліфікації та функціональними програмами навчання у сфері цивільного захисту, що розробляються навчальними закладами і курсами (учбово-методичними центрами) цивільної оборони згідно з вимогами цього Положення та нормативно-правових актів МОН і МНС.

6. Підготовка кадрів проводиться за освітньо-професійними програмами, які розробляються навчальними закладами згідно з вимогами нормативно-правових актів МОН і включають додаткові нормативні дисципліни (спеціальні навчальні курси) фахової підготовки з цивільного захисту.
ІІ. Функціональне навчання осіб керівного складу цивільної оборони та інших управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів

у сфері цивільного захисту.
11. Особи керівного складу цивільної оборони та інші управлінські кадри і фахівці, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту, повинні проходити функціональне навчання в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту та на територіальних курсах (учбово-методичних центрах цивільної оборони в перший рік призначення на посаду і в подальшому – не рідше одного разу на 3,5 років відповідно до переліку категорій осіб керівного складу цивільної оборони, інших управлінських кадрів і фахівців, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту.

Функціональне навчання у сфері цивільного захисту проводиться з відривом від виробництва, із збереженням заробітної плати. Проходження такого навчання є необхідною умовою атестації всіх керівників і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту, переміщення їх по службі, присвоєння кваліфікаційних категорій, звань тощо.

Тривалість навчання визначається функціональними програмами, але не перевищує двох тижнів.

Особи, які успішно пройшли функціональне навчання та перевірку знань шляхом складання заліку або виконання спеціальної навчальної вправи, отримують посвідчення встановленого зразка.



14. Керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності несуть персональну відповідальність за належний рівень роботи, повязаної з навчанням осіб керівного складу цивільної оборони та інших керівних, управлінських кадрів і спеціалістів, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту, а також проходження працівниками, які провадять професійну діяльність у сфері цивільного захисту, відповідної перепідготовки в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту та в його регіональних філіалах.
ІІІ. Науково-методичне забезпечення та координація діяльності центральних органів виконавчої влади, інших учасників, реалізації заходів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців

у сфері цивільного захисту.
18. Науково-методичне забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту визначається відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом МОН і зареєстрованого у Мінюсті, інших нормативно-правових актів МОН та МНС, а також Типового положення про територіальні курси (учбово-методичні центри) цивільної оборони, затвердженого МНС.

З меою ефективного науково-методичного забезпечення функціонування мережі територіальних курсів, а також надання допомоги працівникам вищих навчальних закладів, які викладають нормативні дисципліни (спецкурси) „Безпека життєдіяльності” та „Цивільна оборона”, спільним рішенням МОН та МНС утворюються при Республіканських (Автономна Республіка Крим), обласних курсах (учбово-методичних центрах) та курсах цивільної оборони м. Севастополя – науково-методичні ради з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення.



20. Фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців, включаючи видатки на утримання навчальних закладів цивільної оборони та територіальних курсів цивільної оборони, здійснюється згідно із законодавством.

21. Матеріально-технічне забезпечення територіальних курсів цивільної оборони (навчальними і службовими приміщеннями, автотранспортними та іншими технічними засобами) здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що є їх засновниками.

Додаток № 1

до положення про порядок підготовки

перепідготовки та підвищення кваліфікації

керівних кадрів і фахівців у сфері

цивільного захисту
Перелік

категорій осіб керівного складу цивільної оборони, інших управлінських кадрів і фахівців, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту


Категорії, які підлягають навчанню

Періодизація навчання

Начальники (заступники начальників) цивільної оборони – керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від форм власності.

Один раз на пять років

Начальники (заступники начальників) спеціалізованих служб цивільної оборони центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від форм власності.

- // -

Посадові особи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, працівники підприємств, установ та організацій, які входять до складу евакуаційних комісій та їх підрозділів.

- // -

Керівники груп управління комплексними обєктовими навчаннями, тренуваннями з відпрацювання дій за планами реагування на надзвичайні ситуації, локалізації і ліквідації аварій (катастроф).

Один раз на

3 роки


Керівний та начальницький склад невоєнізованих формувань цивільної оборони.

- // -

Керівники структурних підрозділів (управлінь, відділів, секторів) центральних і місцевих органів виконавчої влади та оранів місцевого самоврядування, які здійснюють у межах законодавства державне управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (крім спеціально уповноважених органів управління у справах цивільної оборони та з питань надзвичайних ситуацій).

Один раз на

5 років




НАКАЗ

від 17 січня 2002р. №27


Про затвердження Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України” Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру



На виконання постанови Кабінету Мінстрів України від 3 серпня 1998 року №1198 про затвердження Положення „Про Єдину державну систему запобігання і реагування на назвичайні ситуації техногенного та природнго характеру”, НАКАЗУЮ:



  1. Затвердити Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України” Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

  2. Начальникам цивільної оборони – керівникам органів управління освітою і наукою, навчальних закладів незалежно від форм власності і підпорядкування, установ, організацій і підприємств галузі привести планування і організацію підготовки цивільної оборони обєктів у відповідність з вимогами Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України”.

  3. Штабу цивільної оборони галузі забезпечити здійснення належного контролю за виконанням Положення про функціональну підсистему „Освіта і наука України” Єдиної державної системи в структурних підрозділах галузі.

Начальник цивільної оборони

Міністр В.Г. Кремень

Затверджено

наказом Начальника цивільної оборони

Міністерства освіти і науки України

від 17 січня 2002 р. № 27


Положення

про функціональну підсистему «Освіта і наука України»

Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
І. Загальна частина.
Положення, розроблене згідно з вимогами чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, визначає принципи створення функціональної підсистеми «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів цивільної оборони, порядок виконання завдань і взаємодії структурних
підрозділів, а також регулює основні питання діяльності функціональної підсистеми.

Наведені нижче терміни у цьому Положенні вживаються у такому значенні:

функціональна підсистема Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (далі — функціональна підситема) — складова частина Єдиної державної системи — створюється на базі Міністерства освіти і науки України, включає його регіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані вищі навчальні заклади, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують проведення робіт щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру (далі — надзвичайні ситуації) і реагування у разі їх виникнення з метою захисту учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі, зменшення матеріальних втрат; за сутністю діяльності — виховує в учасників навчально-виховного процесу і працівників галузі морально-психологічні якості свідомого і обов'язкового виконання правил і норм безпечної поведінки в повсякденному житті і в умовах надзвичайних ситуацій, навчає їх грамотних дій під час заходів цивільної оборони щодо безпеки життєдіяльності людини, захисту здоров'я і життя дітей;




  • Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал