Методичний посібник підготовлено педагогічним колективом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області під керівництвом начальника Центру підполковника Закреницького Анатолія Анатолійовича



Сторінка3/13
Дата конвертації15.01.2017
Розмір2.29 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Стаття 36. Координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері

цивільного захисту.
1. Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:


  • Рада національної безпеки і оборони України в межах, передбачених Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" (183/98-ВР);

  • Кабінет Міністрів України.

Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії (ради).

У разі необхідності для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Кабінет Міністрів України утворює спеціальні комісії загальнодержавного, регіонального, місцевого та об'єктового рівнів.

2. Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Діяльність комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій регіонального, місцевого та об'єктового рівнів здійснюється відповідно до положення про такі комісії, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Президент України

Л. Кучма


м. Київ, 24 червня 2004 року N 1859-IV
Закон України

Про Цивільну оборону”

(витяг)

Кожен має право на захист свого життя і здоровя від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має на меті захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Розділ І
загальні засади
Стаття 1. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Систему цивільної оборони складають:


  • органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, повязані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагування і діями у надзвичайних ситуаціях;

  • органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємстів, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;

  • фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;

  • системи звязку, оповіщення та та інформаційного забезпечення, центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;

  • служби цивільної оборони.

Стаття 2. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконанням здійснюється за територіально-виробничим принципом.
Завданнями Цивільної оборони України є:


  1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха.

  2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку.

  3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження.

  4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

  5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження.

  6. Створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і звязку, спостереженя і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриманням їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

  7. Підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.


Стаття 3. Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Начальником Цивільної оборони України є премєр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; начальником цивільної оборони Автономної Республіки Крим є Голова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим; начальниками цивільної оборони, згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, є голови місцевих державних адміністрацій; начальниками цивільної оборони в міністерствах інших центральних органів виконавчої влади, на підприємствах, установах і організаціях є їх керівники.

Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силам та службами цивільної оборони.

Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.


Розділ ІІ
Повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань цивільної оборони.
Стаття 8. Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної обоони і несе повязані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.
Радіаційні, хімічні та вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшує ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Власники потенційно небезпечних обєктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих обєктах.

Президент України

Л. Кучма


м. Київ 24 березня 1999 року №555 – ХІV

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 10 травня 1994 р. № 299



ПОЛОЖЕННЯ

про Цивільну оборону України
Це положення визначає завдання Цивільної оборони України, порядок її організації та функціонування.
І. Завдання Цивільної оборони та заходи щодо їх виконання.
Завданнями Цивільної оборони та заходами щодо їх реалізації є:

1. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж.

З метою виконання завдання:

  • завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій і захситу населення від впливу інших наслідків;

  • готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих надзвичайних ситуацій;

  • здійснюється безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних обєктів і навколишнього природного середовища;

  • утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;

  • створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням;

  • проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій індивідуальними засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.

У разі, коли підприємством, установою, організацією не здійснюються ці заходи або допускаються порушення в технологічному процесі, не дотримуються правила зберігання, транспортування, використання, знешкодження та захоронення сильнодіючих отруйних, радіоактивних і вибухових речовин, що може призвести до надзвичайної ситуації, штаби цивільної оборони вносять відповідним органам пропозиції щодо застосування до цього підприємства (установи, організації) відповідних санкцій, а також притягнення посадових осіб, винних у порушеннях, до відповідальності згідно з чинним законодавством.


  1. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про стан наявної обстановки.

З метою виконання завдання у всіх ланках міських і позаміських пукнтів на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, мережі звязку та радіомовлення, а також спеціальних засобів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій, силам цивільної оборони і населенню.

Автоматизована система оповіщення та інформаційного забезпечення створюється на базі загальнодержавної мережі звязку та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система має забезпечити циркуляційне оповіщення посадових осіб із застосуванням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.

Система оповіщення та інформаційного забезпечення використовується централізовано.

Оповіщення підпорядкованих штабів, сил цивільної оборони і населення організовує вищестоячий штаб.
3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.

Укриття населення в захисних спорудах досягається:


  • завчасним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх у готовності до використання;

  • комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, виробничого і господарського призначення (з урахуванням пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в надзвичайних ситуаціях);

  • обстеженням і обліком підземних і надземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту населення;

  • дообладнанням з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших заглиблених приміщень.

Потреба у захисних спорудах визначається виходячи з необхідності укриття всіх робітників і службовців за місцем роботи і проживання, всього непрацюючого населення за місцем проживання.

Укриттям у сховищах повинна бути забезпечена найбільш працююча зміна підприємства, установи, організації, що продовжує свою виробничу діяльність у воєнний час, а також нетранспортабельні хворі в лікарнях, що розташовані в містах, віднесених до груп цивільної оборони. Норма площі захисної споруди на одну особу та інші критерії визначаються будівельними нормами і правилами інженерно-технічних заходів цивільної оборони.

Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоровю людини) плануються на випадок:



  • загальної аварії на атомній електростанції;

  • всіх видів аварій з викидом сильнодіючих радіоактивних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоровю людей, що проживають у зоні можливого ураження;

  • загрози катастрофічного затоплення місцевості;

  • масових торфяних і лісових пожеж, що загрожують населеним пунктам;

  • землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.

Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні показники стану наявної обстановки в разі надзвичайної ситуації та відповідне рішення.

Штаби цивільної оборони беруть участь у плануванні евакозаходів і всебічно сприяють підготовці евакоорганів до дій за призначенням.

Для транспортного забезпечення здійснення зазначених заходів залучається у мирний час весь транспорт, що є на відповідній адміністративній території, а у воєнний час – той, що не поставляється до Збройних сил України.

6. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.

Завдання передбачає заходи, що здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконкомами місцевих Рад народних депутатів, штабами цивільної оборони, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі надзвичайної ситуації з метою створення умов для виживання населення, яке може опинитися (опинилося) в осередках ураження.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків надзвичайних ситуацій, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є:


  • тимчасове розселення громадян в безпечні райони;

  • організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення;

  • організація забезпечення населення, що потерпіло одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

  • організація надання фінансової допомоги потерпілим;

  • забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасовго розселення.


7. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

До керівного складу, який проходить підготовку й перепідготовку з цивільної оборони, належать посадові особи, що очолюють Уряд України та Уряд Криму, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, підрозділи виконкомів місцевих Рад народних депутатів, на які покладено завдання з забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій; керівники підприємств, установ і організацій, командири (начальники) військових зєднань і частин цивільної оборони та спеціалізованих формувань цивільної оборони центрального підпорядкування.

Підготовка осіб керівного складу цивільної оборони здійснюється на Центральних державних і територіальних курсах цивільної оборони: новопризначених на посаду – в рік призначення (протягом пяти днів), усіх інших – під час проведення заходів відповідно до рішень начальника Цивільної оборони України. Перепідготовка зазначних осіб здійснюється один раз на пять років.

Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу цивільної оборони здійснюється за планом комплектування курсів, що затверджується на відповідному рівні премєр-міністром України, Головою Уряду Криму, главами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Підготовка вчителів початкової та основної школи з питань цивільної оборони здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул.

Викладачі курсу „Цивільна оборона” вищих навчальних закладів проходять підготовку під час методичних конференцій (зборів) один раз на три роки протягом трьох днів, а також на Центральних державних курсах цивільної оборони промислової та екологічної безпеки України.

Командири військових зєднань і частин цивільної оборони, а також спеціалізованих формувань центрального підпорядкування проходять підготовку відповідно до планів оперативної, мобілізаційної та командирської підготовки.

Населення проходить підготовку по групах:


  • учні початкової та основної школи – за спеціальними програмами під керівництвом учителів;

  • учні старшої школи та навчально-виховних закладів – за програмою допризовної підготовки;

  • студенти вищих навчальних закладів – за спеціальними програмами, що затверджується відповідним міністром і начальником Штабу Цивільної оборони України;

  • працівники підприємств, установ і організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань – під час обєктових тренувань і комплексних навчань один раз на три роки.

Особи, що не зайняті у сфері виробництва та обслуговування, навчаються вмінню застосовувати засоби захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях за допомогою помяток і засобів масової інформації, а також під час загальнодержавного навчання з цивільної оборони, яке проводиться за рішенням Уряду України.
ІІ. Система цивільної оборони та організація її діяльності.
1. Цивільна оборона організовується за територіально-виробничим принципом на всій території держави.

2. Загальне керівництво цивільною обороною відповідно до принципу її побудови здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Криму, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, адміністрація підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання.

У містах (крім Києва та Севастополя), районах, селищах і селах керівництво здійснюють виконкоми відповідних Рад народних депутатів.

Начальником Цивільної оборони України є премєр-міністр України або окрема посадова особа. На інших адміністративно-територіальних рівнях функції начальників цивільної оборони виконують керівники відповідних органів державної виконавчої влади, голови виконкомів Рад народних депутатів. У міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, в організаціях та на обєктах народного господарства цивільної оборони є їхні керівники.

Безпосереднє керівництво за виконанням завдань з цивільної оборони покладається на штаби цивільної оборони, спеціальні підрозділи міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, залучних до виконання завдань захисту населення і надання йому допомоги у надзвичайних ситуаціях, а також штатних працівників цивільної оборони, підприємств, установ і організацій, чисельний склад яких визначаються згідно з додатком №1 до цього Положення.



3. Завдання, функції та повноваження штабів визначаються положеннями про Штаб Цивільної оборони України і про територіальні штаби цивільної оборони, функціональні обовязки спеціальних підрозділів міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, штатних працівників цивільної оборони підприємств, установ і організацій визначаються відповідними начальниками цивільної оборони.

4. Для проведення заходів цивільної оборони органи управління цивільної оборони, підприємства, установи і організації на підставі рекомендацій Штабу Цивільної оборони України розробляють плани:

  • розвитку й удосконалення цивільної оборони;

  • цивільної оборони (дій органів управління та сил у разі надзвичайної ситуації).

Всі плани (за винятком тих, що стосуються мобілізаційних заходів), розробляються як документи відкритого користування.

Плани завтержуються:

  • цивільної оборони підприємств, установ і організацій – їхніми керівниками після погодження з відповідним територіальним штабом цивільної оборони.

Плани цивільної оборони вводяться в дію у разі виникнення надзвичайної ситуації, відповідно до встановленого порядку.
ІІІ. Повноваження та обовязки посадових осіб, органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій

з питань цивільної оборони.
1. Начальник Цивільної оборони України:

  • забезпечує постійну готовність Цивільної оборони України до виконання покладених на неї завдань; проводить у готовність органи управління й сили цивільної оборони відповідно до законодавства України про цивільну оборону, надзвичайний і воєнний стан; забезпечує здійснення контролю за виконанням заходів цивільної оборони в центральних органах державної виконавчої влади, Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

  • здійснює керівництво підготовкою органів управління й сил цивільної оборони центрального підпорядкування і проведенням навчань з цивільної оборони відповідно до цього Положення;

  • визначає основні напрями наукових досліджень з проблем цивільної оборони, забезпечує координацію науково-дослідних робіт з цих проблем та здійснення контролю за виконанням найважливіших з них;

  • призначає на посаду начальника Центральних державних курсів цивільної оборони промисловості та еколочної безпеки України, подає Президентові України матеріали для присвоєння вищих офіцерських звань посадовим особам Штабу Цивільної оборони України.

2. Начальники цивільної оборони інших рівнів:

  • визначають основні напрями розвитку й удосконалення цивільної оборони відповідної ланки;

  • забезпечують виконання законодавства України про Цивільну оборону посадовими особами, громадянами, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності;

  • розробляють і забезпечують виконання заходів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження, а також вживають заходів щодо зменшення збитків і втрат у разі їх виникнення;

  • сприяють силам цивільної оборони в підтриманні постійної готовності до дій за призначенням;

  • координують діяльність відповідних органів державної виконавчої влади та організацій, що залучені до виконання завдань із захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій;

  • забезпечують раціональне використання коштів на утримання органів управління і сил, проведення заходів із цивільної оборони;

  • особисто ведуть роботу повязану з підготовкою керівного складу відповідної ланки цивільної оборони;

  • організовують пропаганду з питань цивільної оборони серед населення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал