Методичний кабінет



Сторінка2/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипУрок
1   2   3
Тема: Виготовлення розчинів. Розв`язування задач

Мета: Формувати вміння розв’язувати розрахункові задачі; закріпити алгоритм розв’язування розрахункових задач

Форми і методи роботи: індивідуальне опитування, «мозковий штурм», самостійна робота, практичний експеримент.

Тип уроку: урок застосування знань, навичок і вмінь.

Обладнання: лабораторний посуд та реактиви для експерименту.

Хід уроку



І. Мотивація навчально- пізнавальної діяльності учнів. Оголошення теми і завдань уроку.

Сьогодні ми продовжимо вчитися розв’язувати задачі на обчислення масової частки розчиненої речовини в розчині, а також навчимося готувати розчин визначеної концентрації.



ІІ. Коригувальна частина Перевірка раніше вивченого матеріалу

Вправа «Мозковий штурм»

1. Що таке кількісна характеристика розчину? (Масова частка розчиненої речовини або концентрація розчину).

2. За якою формулою обчислюється масова частка?

3. Як обчислити масу розчиненої речовини, користуючись цією формулою?

4. Як обчислити масу розчинника?

Задача (розв’язує учень на дошці). Які маси розчиненої речовини та води містяться в розчині масою 320г з масовою часткою розчиненої речовини 40%? Як зміниться масова частка речовини, якщо до розчину долити 80мл води?

Дано: Розв`язання

m(роз-ну) = 320г Формули для обчислення:

w(речов.)=40% ;

V2(H2O)=80мл

m (H2O)-? 1)m (речовини)=

m(речов.)-? 2) m(H2O)=m(розч)-m(речовини)=320г – 128г =192г

w2(речов.)=? 3) При додаванні води змінилася лише маса розчину, маса речовини залишилася такою ж як була:



m2(розчину)= m(розчину)+ m2(H2O)=320г + 80г=400г

m2(речовини)= m(речовини.)=128г

w2(речов.)= =32%

Відповідь: m(речовини) = 128г; m(H2O)=192г; w2(речовини)=32%.

ІІІ. Навчальна частина

Кожен з нас повинен вміти приготувати розчин певної концентрації, тобто з відомою масовою часткою розчиненої речовини. Сьогодні ви будете готувати розчини, які будуть використані для експериментів у старших класах.

Перед тим як ви почнете працювати пригадаємо правила техніки безпеки під час роботи з речовинами та скляним посудом.

Кожна група отримує своє завдання, розраховує масу солі та води та готує розчини згідно своїх розрахунків. Необхідну масу солі зважують на технохімічних терезах, поміщають в колбу. Мірним циліндром відміряють необхідний об’єм води, доливають в колбу з сіллю та перемішують скляною паличкою. Отриманий розчин переливають в банки та закривають кришками.

Група 1. Приготувати 50г розчину NaCl з масовою часткою солі 20%.

(10г солі та 40мл води).

Група 2. Приготувати розчин масою 120г з масовою часткою солі (Na2SO4) 5%



(6г солі; 114мл води).

Група 3. Приготувати розчин масою 80г з масовою часткою солі (Na2CO3) 15%



(12г солі; 68мл води).

IV. Контрольна частина, підбиття підсумків

Перевірка правильності розв’язування, оцінювання роботи учнів на уроці.



V. Домашня робота

1. Повторити тему з підручника.

2. Домашній експеримент. Проведіть необхідні обчислення та виготовте 200г розчину із середньою солоністю океану – 35%. ( Столова ложка вміщає приблизно 25г солі; чайна – 10г; неповна склянка – 200г води; чайна ложка 5г води).

Відповідь: 70г солі (2столові та дві чайні ложки) та 130мл води (пів - склянки та шість чайних ложок).

Урок №5


Тема: Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів – кислоти, основи.

Мета: Ознайомити учнів з хімічними властивостями води, поняттям гідратів оксидів та їх характером.

Методи і форми роботи: бесіда, метод моделювання, демонстраційний експеримент, самостійна робота, метод «навчаючи – вчусь».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: роздаткові картки, геометричні фігури з картону, лабораторний посуд та реактиви для експерименту, таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді.

Хід уроку



І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Пригадайте, які складні речовини утворюються при згорянні у кисні чи на повітрі простих та складних речовин. Дайте визначення цьому класу речовин. (Оксиди – це складні речовини, утворені двома елементами, один з яких Оксиген.



За можливими валентностями елементів від 1 до 8, відомо 8 типів оксидів: Е2О, ЕО, Е2О3, ЕО2, Е2О5, ЕО3, Е2О7, ЕО4.

Назви оксидів складаються із двох слів: перше – назва елемента, друге – оксид. Якщо елемент має змінну валентність та утворює декілька оксидів, то валентність елемента зазначається в дужках римською цифрою після назви елемента.)

Пригадаємо формули та назви оксидів: СО2 – карбон(IV) оксид (вуглекислий газ); СаО – кальцій оксид (негашене вапно); Na2O – натрій оксид; P2O5 – фосфор(V) оксид. Складемо моделі перших двох оксидів та модель молекули води .

Реакції сполучення – це такі реакції, в яких з двох або більше вихідних речовин утворюється одна складна речовина.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Взаємодія води з оксидами металічних елементів

Складемо модель хімічної реакції між кальцій оксидом та водою:

+ =

Рівняння реакції СаО + Н2О = Са(ОН)2



Проведемо лабораторний дослід взаємодії між кальцій оксидом і водою. В порцелянову чашку помістимо порошок СаО та обережно доллємо води. Відбувається бурхлива реакція з виділенням тепла. Утворюється пухкий білий порошок кальцій гідроксиду (гашеного вапна), що частково розчиняється у воді. Дослідимо добутий розчин лакмусовим папірцем – папірець забарвлюється в синій колір. Лакмусовий папірець є індикатором (від англійського indicate – вказувати), зміна його кольору свідчить про присутність кислоти чи лугу в розчині.

Внаслідок взаємодії води з кальцій оксидом утворюється гідрат оксиду – сполука оксиду з водою, що виявляє лужні (основні) властивості. Такі гідрати оксидів називають основами. Оксиди, що утворюють основи називаються основними. Основними оксидами називаються оксиди металів, гідрати яких є основами.

До основних оксидів належать також натрій оксид, калій оксид.

Складемо рівняння реакції між калій оксидом і водою з утворенням калій гідроксиду: К2О + Н2О = 2КОН



  • Більшість оксидів металічних елементів не реагують з водою, але їм також відповідають гідрати оксидів. Розчинні у воді основи називаються лугами. (За таблицею розчинності визначити формули лугів). Кристалічні їдкі луги, що потрапили на шкіру, спричиняють опіки, їх не можна брати руками, а тільки пінцетом.

Взаємодія води з оксидами неметалічних елементів

Вода взаємодіє з оксидами неметалічних елементів, утворюючи кислоти. Отже. гідратами оксидів неметалічних елементів є кислоти. Оксиди, яким відповідають кислоти. називаються кислотними. Кислотними називаються оксиди, гідрати яких є кислотами

Складемо модель хімічної реакції між водою та карбон (IV) оксидом:

+ =


Запишемо відповідне рівняння реакції: Н2О + СО2 = Н2СО3

Утворюється кислота, яка називається карбонатною. Вода взаємодіє також з оксидами інших неметалічних елементів.

Проведемо дослід взаємодії води та фосфор (V) оксиду. Для цього (у витяжній шафі) у склянці з водою спалимо червоний фосфор у ложці для спалювання. Утворений фосфор (V) оксид взаємодіє з водою, утворюючи ортофосфатну кислоту: P2O5 + 3H2O = 2H3PO4. Розчин кислоти, що утворився випробуємо за допомогою лакмусового папірця. Він забарвлюється у червоний колір.

Інтерактивний метод "Навчаючи вчусь"

Ділимо клас на групи. Кожна група отримує картку з певною інформацією, яку повинна опрацювати. Потім група і повідомляє по черзі свою інформацію так, щоб запам'ятали інші. Якщо при цьому комусь щось не зрозуміло, учні перепитують у інформатора.



Картка 1

Багато які харчові продукти кислі на смак. Такого смаку їм надають органічні кислоти: яблука — яблучної кислоти, кислого молока — молочної кислоти. Щавель має кислий смак, бо в його листі міститься щавлева кислота. У природі зустрічається багато кислот: лимонна кислота в лимонах, яблучна кислота в яблуках. Мурахи захищаються від ворогів, використовуючи мурашину кислоту. Ця ж кислота міститься в бджолиній отруті та в пекучих волосинах кропиви. Коли прокисає виноградний сік утворюється оцтова кислота, а при прокисанні молока – молочна. Оцет – це розчин оцтової кислоти.

У життєдіяльності організмів кислоти відіграють важливу роль. Тому споживання їх у невеликих кількостях необхідне. До організму людини кислоти потрапляють з овочами, фруктами та іншими продуктами.

Картка 2

Неорганічні кислоти трапляються у природі у вільному стані. Наприклад, сульфідна кислота H2S, міститься у вулканічних газах, у водах мінеральних джерел (Мацеста — Сочі на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Україні— Немирів); хлоридна кислота НС1 входить до складу шлункового соку, карбонатна кислота Н2С03 — до складу природних мінеральних вод (Боржомі, Есентуки, Нарзан на Кавказі, а в Україні —- Миргородська, Лужанська, Свалява. Трускавецька), нітратна HN03 та сульфітна H2S03 кислоти трапляються в дощовій воді ("кислі дощі").



Картка З

Кислоти — їдкі речовини. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна та хлоридна кислоти. Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислоти, що потрапили на шкіру, можуть спричинити хімічний опік. Тому поводитись із кислотами треба обережно. Особливо слід берегти очі. У хімічних лабораторіях під час роботи з кислотами очі захищають окулярами. Якщо бризки кислоти потрапили на шкіру або в очі, їх треба негайно змити великою кількістю води і звернутися до медпункту.



ІІІ. Закріплення знань

Встановіть відповідність між оксидом та відповідним йому гідратом, запишіть рівняння реакції утворення гідрату з оксиду, обчисліть суму коефіцієнтів кожного рівняння та заповніть таблицю:

N2O5(нітроген (V) оксид) NaOH (натрій гідроксид)

SO3 (cульфур (VI) оксид) HNO3 (нітратна кислота)

Na2O (натрій оксид) H2SO4 (сульфатна кислота)

N2O5(нітроген (V) оксид) NaOH (натрій гідроксид)

SO3 (cульфур (VI) оксид) HNO3 (нітратна кислота)

Na2O (натрій оксид) H2SO4 (сульфатна кислота)



Рівняння реакції

Сума коефіцієнтів

N2O5 + Н2О =



SO3 + H2O =




Na2O + H2O =





Рівняння реакції

Сума коефіцієнтів

N2O5 + Н2О = 2HNO3

4

SO3 + H2O = H2SO4

3

Na2O + H2O = 2NaOH

4

Напишіть рівняння реакцій, що лежать в основі схем:

СН4СО2Н2СО3



СН4+2О2=СО2+2Н2О; СО22О=Н2СО3

LiLi2OLiOH



4Li+O2=2Li2O; Li2O+H2O=2LiOH

IV. Підбиття підсумків уроку

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати тему, вивчити визначення, формули кислот;

2. Написати рівняння реакцій, що лежать в основі схеми:

РР2О5НРО3.

Урок №6

Тема: Індикатори

Мета: Закріпити знання про склад оксидів, основ, кислот;

познайомити з поняттям індикатори; їх властивості

продовжити формувати вміння писати рівняння реакцій, розв’язувати задачі;

розвивати пам’ять, логічне мислення, уміння нестандартно мислити;

виховувати творчий підхід до навчання, культуру колективної праці; удосконалювати вміння учнів з виконання експерименту, роботі з хімічним посудом та реактивами.

Методи і форми роботи: хімічний експеримент, бліц – опитування, кросворд, самостійна робота.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: Періодична система Д.І.Менделєєва, таблиця розчинності, картки із завданнями, проектор, технічні засоби навчання, лабораторний посуд та реактиви для демонстрації дослідів.

ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

1. Бліц – опитування:

1) Гідрати оксидів неметалічних елементів називаються (Кислотами).

2) Як називаються складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких Оксиген? (Оксиди).

3) Складна речовина, що утворюється при взаємодії оксиду металічного елемента з водою називається …(Основою).

4) Формула H2CO3 належить…(Кислоті).

5) Луги – це…(розчинні у воді основи).



2. «Хімічний марафон”

За три хвилини скласти як найбільше формул з таких хімічних елементів: Са, Н, О, К, S, Р.

Сполуки класифікувати за класами.

Відповідь:

Оксиди: СaО, К2О, Н20, SО2, SО3, Р2О3, Р2О5.

Основи: Сa(ОН)2, КОН. Кислоти: Н3PO4, Н24, Н2S, Н23.

Завдання. Для того, щоб дізнатися тему уроку, ви повинні правильно відгадати кросворд і визначити ключове слово.

Запитання: 1. Cполука оксиду з водою (гідрат);



2. Гідрати оксидів металічних елементів (основи);

3. Складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких Оксиген (оксиди);

4. Кислота, яка міститься в плодах цитрусових, особливо в неспілих лимонах (лимонна);

5. Гідрати оксидів неметалічних елементів (кислоти); 6. Найпоширеніший розчинник (вода);

7. Кислота, яка використовується для консервування овочів та як приправа (оцтова);

8. Суміш, що складається з розчинника та розчиненої речовини (розчин);

9. Кислота, що міститься в залозах мурах, кропиві (мурашина);

10. Розчинні у воді основи (луги).

Ключове слово – індикатори.

3







6




10




2










7




9




1







4










8



















5








































































































































III. Вивчення нового матеріалу

Речовини, що змінюють своє забарвлення під впливом лугів та кислот, називаються індикаторами.

Розгляньте індикатори на ваших столах. Зверніть увагу на їх складні назви. Визначимо колір індикаторів в дистильованій воді, середовище нейтральне. Вчитель демонструє колір індикаторів у нейтральному середовищі.

Для того, щоб ви могли провести досліди пригадаємо правила техніки безпеки.

Наливайте рідину в пробірку так, щоб етикетка банки була повернута у бік долоні. Запобігайте стіканню крапель рідини по склу, щоб не пошкодити шкіру рук. Розлитий реактив не повертайте назад у посудину, з якої його взято.

З кислотами та лугами слід працювати обережно, не допускайте їх попадання на шкіру та одяг. У разі потрапляння на шкіру добре змийте проточною водою, а потім нейтралізуючими розчинами – розчином питної соди у випадку кислоти, розчином оцтової кислоти у випадку лугів.

Виконайте дослід, заповніть таблицю, користуючись інструкцією:



  1. Налийте у три пробірки 1- 2мл розчинів сульфатної кислоти H2SO4

  2. Налийте у інші три пробірки розчину натрій гідроксиду NaOH.

  3. У кожну пробірку по черзі додати краплю індикатора: лакмусу, метил оранжевого, фенолфталеїну.

  4. Запишіть результат у таблицю.



Індикатор


Забарвлення досліджуваної речовини

Дистильована вода (нейтральне середовище)

Розчин кислоти(кисле середовище)

Розчин лугу (лужне середовище)

Лакмус










Метилоранжевий










Фенолфталеїн










Відповідь:

Індикатор


Забарвлення досліджуваної речовини

Дистильована вода (нейтральне середовище)

Розчин кислоти(кисле середовище)

Розчин лугу (лужне середовище)

Лакмус

Фіолетовий

червоний

Синій

Метилоранжевий

Оранжевий

червоний

Жовтий

Фенолфталеїн

Безбарвний

не забарвлює

Малиновий

IV. Закріплення вивченого матеріалу

У 7 класі ви вже читали чудові детективи А. Конан – Дойля і знайомі з Шерлоком Холмсом та його помічником Ватсоном. Послухайте уривок з книги цього автора, що має назву «Морський договір»:

«Холмс сидів у халаті за своїм приставним столом, старанно працюючи над якимось хімічним дослідом. У великій зігнутій реторті, над блакитним полум’ям бунзенівського пальника, клекотіла якась рідина, очищені краплі якої спадали в дволітрову колбу. Коли я увійшов, мій друг ледве глянув на мене, і я, побачивши, що цей дослід для нього надто важливий, умостився в кріслі й став чекати. Він занурював скляну піпетку то до однієї, то до іншої пляшечки, набираючи з кожної по кілька крапель рідини, і нарешті переніс пробірку з їхньою сумішшю на письмовий стіл. У правій руці він тримав смужку лакмусового паперу.

— Ви прийшли саме вчасно, Ватсоне, — мовив він. — Якщо цей папір залишиться синім, то все гаразд. Якщо він почервоніє, це коштуватиме людині життя. — Він занурив смужку в пробірку, й папір спалахнув рівним бруднувато-червоним кольором.

— Так я й думав! — вигукнув він. — За хвилину я буду до ваших послуг, Ватсоне.»

Про що свідчить забарвлення лакмусового паперу у червоний колір? (Про наявність кислоти у досліджуваному розчині).

Лакмус добувають з деяких видів лишайників. Існує багато природних речовин, які можна використовувати як індикатори. Квіти фіалки, сік чорниці, чай, сік буряка змінюють свій колір в залежності від характеру середовища.

V. Домашнє завдання

1. Вивчити матеріал з підручника, повторити тему «Кислоти та основи».



2. За допомогою природних індикаторів (чаю чи розчину, виготовленому з перетертої чорної смородини) визначте, яке середовище (кисле чи лужне) мають розчини оцту, нашатирного спирту, засобу для миття посуду, порошку для чищення. Не використовуйте для проведення досліду кухонного посуду. Використайте одноразові склянки або обрізану пластикову пляшку. Соком чорної смородини можна просочити тонко порізаний папір, висушити і теж використати в якості індикатора. (Кисле середовище змінює колір чаю на світліший, лужне – на темніший; у розчину чорної смородини колір змінюється на яскраво – червоний у кислому середовищі та синьо – зелений у лужному - https://www.youtube.com/watch?v=etzy3300Lt8&feature=em-upload_owner ). Результати запишіть у робочий зошит.


Урок №7

Тема: Виконання вправ.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми «Вода»; удосконалити уміння розв’язувати задачі та складати рівняння реакцій. Виховувати уважність, уміння раціонально використовувати час.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Форми й методи роботи: робота в групах, робота в парах, індивідуальна робота, ігри, методи інтерактивних технологій.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблиця розчинності кислот, основ, солей у воді, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Знаєм формулу води,
Хтось ще й соди може знає,
Але решту знати все,
Мабуть, цього не буває.
Хімія — складна наука,
Але формули вчимо,
Хоч буває на уроках
Як не знаєм — мовчимо.
Як зробити динаміт,
Як очистити наліт,
Що таке оксид, кислоти,
Луг, бродіння — це висоти
Знань, до них не всім дійти,
Та старатись будем ми.

Повідомлення теми, мети уроку.



Учитель: „Ми проводимо урок-змагання. Для підведення підсумків у нас працює журі.

Вправа «Очікування»

Сьогодні на уроці ви будете працювати в групах, парах та індивідуально. Визначте питання, завдання над якими треба ще попрацювати. «Хочу… повторити формули,…навчитися краще розв’язувати задачі, …вміти складати рівняння і т.п.»

Учням роздають стікери жовтого кольору круглої форми («золоті піщинки»), на яких необхідно написати, чого саме вони чекають від уроку.

Далі кожен по черзі прикріплює свої записи на малюнку із зображенням піщаного годинника (у верхній частині годинника).

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

  • Конкурс 1 „Бліц - турнір”

  • Конкурс 2 „Реставрація”

  • Конкурс 3 „Експертиза”

  • Конкурс 4 „Фанфік”

  • Конкурс 5 „Ланцюжок”

Хід уроку

Конкурс 1. «Бліц-турнір»

Гравці кожної команди по черзі відповідають на запитання вчителя. За правильну відповідь учень одержує 1 бал. Якщо відповідь неправильна, право відповіді переходить до іншого учня.

Питання «Бліц-турніру»

Закінчіть фразу.

1)Складні речовини, утворені двома елементами, один з яких оксиген це… (Оксиди )

2) Унаслідок розчинення кислотного оксиду у воді утворюється… (Кислота)

3) Реакція, у якій з двох чи більше речовин утворюється одна називається реакцією… (Сполучення)

4) У лужному середовищі фенолфталеїн набуває кольору… (Малинового)

5) Складні речовини, що складаються з атомів металу й Оксигену, називаються… (Оксидами)

6) У результаті взаємодії основного оксиду з водою утворюється… (Основа)

7) Розчинні у воді основи називаються… (Лугами)

8) Основні оксиди не взаємодіють з… (Основами)

9) Метиловий оранжевий набуває червоного кольору в середовищі… (Кислому).
Конкурс 2. «Реставрація»

Реставруйте, тобто допишіть рівняння реакцій:

2PH3 + ?O2 = P2O5 +3?

?H2O + ? = 2Н3РО4

СО2 + Н2О = ?

? + ? = Са(ОН)2

За кожне рівняння по 1 балу.
Конкурс 3. «Експертиза»  За допомогою виданих вам індикаторів виявіть у якій з пронумерованих пробірок міститься розчин кислоти, а в якій – розчин лугу. За правильний розв`язок – 4бали.

Конкурс 4. «Фанфік» Фанфік (також фенфік; від англ. Fan — прихильник та fiction — художня література) — це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва ), аматорський твір, за мотивами популярних оригінальних літературних, кінематографічних творів, коміксів, відеоігор), що використовує його ідеї , сюжет або персонаж).

Аліса стояла біля дверцят і чітко розуміла, що вона мусить попасти всередину, хоча в ці дверцята навряд чи проліз би навіть її черевичок. Але останнім часом Алісу спіткало стільки всіляких дивовиж, що вона почала сумніватися, чи в цьому світі так уже й багато справді неможливих речей. Збагнувши, що біля дверцят вона нічого не вистоїть, Аліса повернулася до столика – не без надії знайти там якогось іншого ключа чи бодай інструкцію для тих, хто хоче скластися, як підзорна труба. Цього разу на столику вона вгледіла маленьку пляшечку з прив'язаним до шийки папірцем, де гарними великими літерами було видрукувано: «Вода чиста – 70,6г, розчинник». Біля пляшечки лежала гарненька таблетка, на якій було написано «Вітамін С – 0,4г – розчини мене». Аліса була розумною дівчинкою і знала, що вітаміни корисні дітям та дорослим. Тому без вагань вона подрібнила таблетку та розчинила у воді. Раптом на столі зявилася ще одна пляшечка з водою, на якій був напис «Вода чиста 20г. Долий ще мене і випий». Аліса долила води, розмішала та відсьорбнула з пляшечки. Виявилося, що це доволі смачно. Однак щоб Аліса могла зменшитися і дізнатися, що знаходиться за дверцятами, ви повинні допомогти їй. Складіть умову та розв’яжіть задачу за фанфіком.

Дано: Розв`язання

m(Н2О) = 70,6г Формули для обчислення:

m(вітам.)=0,4г ;

m2(H2O)=20г m(розчину) = m(H2O)+m(вітаміну)=70,6г+0,4г=80г

w1(вітам)-?

w2(вітам)-?

3) При додаванні води змінилася лише маса розчину, маса вітаміну залишилася такою ж як була:



m2(розчину)= m(розчину)+ m2(H2O)=80г + 20г=100г

m2(вітаміну)= m(вітаміну)=0,4г

w2(вітаміну)= =0,4%

Відповідь: w1(вітаміну) = 0,5%; w2(вітаміну)=0,4%.

4 бали за повністю виконане завдання. (Учитель може допомогти скласти умову).



Рекламна пауза. Сценка „Чорний ящик"

У стародавніх хіміків мене вважали найважливішою речовиною. «Вона – початок всього» - говорив про мене Гіппократ. У давнину мене вважали матір`ю життя і смерті. Мені поклонялися. Я – вічний двигун, який не ламається, не іржавіє, не горить, не гниє та ніким не може бути знищений. Хто я?

Так що ж знаходиться у цьому ящику? (Вода)

(Відповідає представник тієї команди, який перший підняв руку. Показують колбу з водою).



Конкурс 5 „Гра. Ланцюжок."

Кожна команда виділяє 3 учня для індивідуальної роботи на дошці.

Завдання на дошці

Учень 1: дописати хімічне рівняння і зазначити тип реакції. СаО + Н2О =

Мg + О2 =

ВаО+Н2О =

Fe + О2 =

Учень 2: здійснити перетворення:

К → К2О → КОН



Учень 3: розподілити речовини по класам, назвати їх:

Са (ОН)2; Аl2Оз; H3PO4; КOH; HNO3

Написання рівняннь (робота в парах)

Поки учні виконують завдання на дошці, інші учні працюють в парах. Видається одна картка із завданням для двох учнів. Вони переписують умови в зошит, дописують їх, обчислюють суму коефіцієнтів, а потім звіряють результати і виставляють бали. Якщо є помилки, разом виправляють. (Правильно складене хімічне рівняння 1бал).

1) Аl + O2 =

2) Na2O +H2O =


3) SO2 + H2O =

4) H2O2 =

Учитель і учні перевіряють виконання завдання на дошці. Корекція, оцінювання. Розбирається запис вибіркових рівнянь, де допущенні помилки. Журі оголошує підсумки балів. Вправа «Повернення до очікувань»
Вчитель. На початку уроку ви всі наклеїли на верхній частині пісочного годинника «золоті піщинки», на яких записали свої очікування. Якщо ваші очікування справдилися, то ці піщинки мають впасти в нижню частину годинника, якщо ні, то нехай вони залишаються у верхній частині.

Учні по черзі виходять до плакату з годинником. Знімають піщинки, на яких записали свої очікування і прикріплюють у верхній чи нижній частині пісочного годинника.

Підбиття підсумків уроку.

Учитель перевіряє виконання роботи представниками команд. Журі підводить підсумки.

Вчитель підбиває підсумки уроку. Виставляє учням бали за роботу на уроці.

Домашнє завдання


  1. Повторити тему;

  2. Підготувати презентації та міні – проекти на наступний урок.

Урок №8


Тема: Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення . Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Мета: розкрити зміст поняття «кислотні опади», систематизувати і поглибити знання про охорону води від забруднення, способи очистки води, виховувати позитивне емоційно – ціннісне ставлення до чистої води з метою збереження власного здоров`я та навколишньої природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та форми

Обладнання: технічні засоби навчання.

Попередньо проведена робота по підготовці до уроку:

Розділити клас на дві групи, кожна з яких буде готувати презентацію та міні – проект, шукати та опрацьовувати інформацію, представляти отримані результати.

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Інтелектуальна розминка

Завдання для групи 1. Ви потрапили на безлюдний острів. На щастя, на острові є джерело з прісною водою. Однак вода забруднена піском, листям, гілочками. Як очистити воду і зробити її придатною для вживання?

Завдання для групи 2. Для проведення дослідів необхідна вода. Є колба з водою, однак вода солена і в ній є порошок крейди. Як позбутися солі та крейди і одержати чисту воду?

Задача (для обох груп): Яку масу (який об’єм) води потрібно додати до 200г 40% -го розчину, щоб розчин став 20%? (Задачу розв’язати без обчислень).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


  • Кислотний дощ – усі види метеорологічних опадів – дощ, сніг, град, туман, дощ зі снігом, при якому спостерігається підвищення кислотності дощових опадів через забруднення повітря кислотними оксидами (зазвичай – оксидами сульфуру та нітрогену). Вперше термін «кислотний дощ» був введений в 1872 році англійським дослідником Ангусом Смітом.

Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Термін «кислотні дощі» ввів в 1812 р. Англійський інженер Роберт Сміт, в книжці «Повітря і дощ: початок хімічної кліматології». Кислотні дощі містять розчини сульфатної і нітратної кислот, наносять значну шкоду природі. Щорічно при спалюванні палива, в атмосферу надходить до 15 млн. т. сульфур діоксиду, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сульфатної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. Ін.

Кислотні дощі виникають у результаті поєднання з атмосферним киснем двоокису сульфуру та оксидів нітрогену, які викидаються у атмосферу працюючими на вугіллі та нафті електростанціями, металургійними заводами, а також автомобільним транспортом. Добуті таким шляхом зневоднені сульфатна та нітратна кислоти відносяться вітрами у вигляді дощів та нерідко мають значну кислотність. Фільтруючись у ґрунті, вода кислотних дощів уносить багато поживних речовин: кальцій, магній, калій та натрій. Їх місце займають токсичні метали, які під дією дощів стають розчинними та вбивають мікроорганізми, які розкладають органічні залишки і ґрунт залишається без поживних речовинОксиди сірки й азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферою вологою, утворюють дрібні капельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на Землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію на навколишнього середовища врожайність багатьох с/г культур знижується на 3-8% внаслідок ушкодження листя кислотами;



  • кислі опади спричинюють вимивання з грунтів кальцію, калію та магнію, що веде до деградації флори і фауни;

  • деградують і гинуть ліси;

  • отруюється вода озер і ставків, у яких риба і численні види комах;

  • зникнення комах у водоймах призводить до щезнення птахів і тварин, які ними живляться;

  • зникнення лісів у гірських районах зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селей;

  • різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків;

  • вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.

  • Отже, як ми бачимо кислотні дощі приносять велику шкоду людству у всьому світі: пошкоджуються пам’ятники, будівлі, метал автомобілів; риба, водні рослини і мікроорганізми в озерах і річках. Для боротьби з кислотними дощами необхідно направити зусилля на скорочення викидів кислотоутворюючих речовин вугільними електростанціями. А для цього необхідно: використання низько сірчисте вугілля, очищення від сірки; установка фільтрів для очищення газоподібних продуктів; застосування альтеpнативних джерел енергії. Більшість людей залишається байдужими до проблеми кислотних дощів.

Презентація «Кислотні дощі»

Слайд 1

Джерела кислото-створюючих викидів:

теплові електростанції, автотранспорт, металургійні і хімічні підприємства, авіація, тваринництво.

Об’єкти впливу: люди, тваринний і рослинний світ, водоймища, ґрунт, будівлі, пам’ятки культури, вироби з металу


Слайд 2

Наслідки випадіння кислотних дощів:

знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами; з ґрунту вимиваються кальцій, калій та магній, що призводить до деградації рослинності і, як наслідок, - до збіднення тваринного світу; гинуть ліси (найбільш чутливі до кислотних дощів кедр, бук і тис); отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи; зникають водоплавні птахи і тварини, що живляться комахами;- активізуються зсуви та селі, спричинені загибеллю лісів у гірських районах;- прискорюється руйнування пам’яток архітектури, споруд, особливо тих, що побудовані з вапняку й оздоблені мармуром; збільшується захворюваність серед людей.





Слайд 3

Методи боротьби з кислотними опадами:

по-перше, необхідно знизити викиди оксидів (SO2 , NO2 і NO) ;

по-друге, необхідно розумно обмежити потреби людини;

Як уникнути кислотних дощів:

1) Зменшити кількість ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, нових систем очищення й утилізації (корисного використання) газу та пилу..

2) Очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС.

3) Заміна вугілля та мазуту для ТЕС на екологічно чисте паливо – газ. 4) Встановлення на двигунах автомобілів спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ до СО.

5) Озеленення міст, сіл.

6) правильне планування




Проблема чистої води . Охорона водойм від забруднень.

Проблема охорони навколишнього середовища стає все більш актуальною, а одним із головних завдань людства є збереження чистоти водних ресурсів. Охорона вод передбачена Водним кодексом України (22.05.2008). Глава 20 цього кодексу має назву «Охорона вод від забруднення, засмічення і вичерпання» Під охороною вод розуміють цілий комплекс заходів, спрямованих на запобігання і усунення наслідків забруднення, засмічування та виснаження вод.

Забруднення гідросфери

Розрізняють не тільки штучне забруднення води, але й природне. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від витоку в горах до місця з'єднання з морем чи океаном.

Типи забруднення поверхневих і підземних вод.

Типи забруднення

Забруднюючі речовини

Фізичне

Нерозчинні домішки: глина, пісок, намул, пил тощо.

Хімічне

Важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), мийні засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди

Біологічне

Різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів. У воді біологічне забруднення набирає особливого значення, подекуди за небезпекою навіть випереджаючи хімічні. Це трапляється найчастіше тоді, коли вода стає життєвим середовищем для патогенних мікроорганізмів, кількість яких у ній весь час зростає. Якщо перед використанням для пиття така вода не дезінфікується, то й мінімальна її кількість може спричинити вибух тих хвороб, що легко передаються ласс через воду

Радіоактивне

Радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 та ін.)

Теплове

Підігріті води ТЕС та АЕС

 

Презентація

Забруднення природних вод

Основними джерелами забруднення природних вод є:



  • Атмосферні води, які несуть значні кількості полютантів (забруднювачів), що вимиваються з повітря і мають переважно промислове походження. При стіканні по схилах, атмосферні та талі води додатково захоплюють з собою значну кількість речовин. Особливо небезпечні стоки з міських вулиць та промислових майданчиків, які несуть значну кількість нафтопродуктів, сміття фенолів, різних кислот.

  • Промислові стічні води.




Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:

  • хімічна промисловість,чорна металургія; кольорова металургія; коксохімія;важке, енергетичне і транспортне машинобудування;комунальне і сільське господарство

Головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод вважають:

  • неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин;

  • підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку становлять втрати бензину на АЗС);

  • пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо;

  • сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі;

  • мазут на дорогах для зв'язування пилу;

надлишки стічних вод та каналізаційного мулу


Наслідки забруднення гідросфери

Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості.

Якість води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які обумовлюють придатність води для використання у промисловому виробництві, побуті тощо.

Це виявляється у зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, присмаку) та хімічного складу , появі хвороботворних бактерій. Отже, забруднення природних вод може призвести до того, що вони стають непридатними для пиття, купання, а інколи і для технічних потреб.



.

Проект «Дослідження якості води з різних джерел»



Характе-

ристика


Метод визначення

Вода з крана

Вода з джерела

Вода з криниці

Прозорість


Воду наливаємо у прозору склянку. Якщо через склянку з водою можна легко прочитати текст на аркуші паперу – вода прозора.










Забарвлення

Воду, налиту у прозору склянку розглядаємо на фоні білого аркуша паперу. Органічні сполуки, що розкладаються у воді надають їй темного кольору.










Запах

Нагріти воду до 60 градусів. Запах гнилі свідчить про наявність у воді сірководню.










Смак

Прокип’ятити воду протягом 5 хв. Остудити до кімнатної температури. Якщо вода солодкувата – в ній домішки гіпсу, гіркувата – солі магнію, терпка – солі феруму. Неприємний смак воді надають продукти розпаду органічних речовин.










Наявність сторонніх домішок

Можна виявити методом фільтрування. Провести відстоювання води, потім профільтрувати.










Чистота

Нанести краплю води на скло або дзеркало. Почекати поки вода випарується. Якщо поверхня залишиться чистою – вода чиста.











Учитель. Очищення  води в промисловості та побуті .

Для побутових потреб людина використовує воду з річок, озер або підземних джерел (артезіанська вода). Природна вода ніколи не буває чистою. Крім розчинних домішок, вона містить тверді частники піску, глини, залишки рослин і тварин, різноманітні мікроорганізми. Серед останніх можуть бути і хвороботворні, які, потрапляючи до організму людини чи тварин, викликають різні захворювання. Тому природну воду перед уживанням очищують. Для очищення води від твердих речовин її фільтрують через пористі речовини (вугілля, випалена глина), фільтри-преси, суміш піску з гравієм. Фільтри затримують також більшу частину бактерій. Крім того, для знезаражування води її хлорують. Для повної стерилізації води треба не більше 0,7 г хлору на 1 тонну води. З цією ж метою використовують озон.

Фільтруванням можна видалити з води тільки нерозчинні домішки. Хімічно чисту воду (таку, що не містить і розчинних домішок) одержують шляхом перегонки (дистиляції).

У наш час очищують не тільки питну, але й стічні води, особливо води теплоелектростанцій, хімічних підприємств джерел (артезіанська вода). Природна вода ніколи не буває чистою. Крім розчинних домішок, вона містить тверді частники піску, глини, залишки рослин і тварин, різноманітні мікроорганізми. Серед останніх можуть бути і хвороботворні, які, потрапляючи до організму людини чи тварин, викликають різні захворювання. Тому природну воду перед уживанням очищують. Для очищення води від твердих диспергованих речовин її фільтрують через пористі речовини (вугілля, випалена глина), фільтри-преси, суміш піску з гравієм. Фільтри затримують також більшу частину бактерій. Крім того, для знезаражування води її хлорують. Для повної стерилізації води треба не більше 0,7 г хлору на 1 тонну води. З цією ж метою використовують озон.

Фільтруванням можна видалити з води тільки нерозчинні домішки. Хімічно чисту воду (таку, що не містить і розчинних домішок) одержують шляхом перегонки (дистиляції).

У наш час очищують не тільки питну, але й стічні води, особливо води теплоелектростанцій, хімічних підприємств


Методи очищення води та принципи роботи очисних пристроїв можна умовно розділити на фізико-хімічні, біологічні та механічні.

ХІМІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ

Хімічний очищення води, як правило, полягає в її хлоруванні чи озонуванні. Вкрай рідко, в особливих випадках, використовуються інші технології.

Вважається, що на даний момент спосіб очищення води хлоруванням вже застарів і поступово відходить в минуле, в Україні, як і раніше, він широко застосовується на великих станціях водопідготовки. Більшість розвинених країн для очищення води широко застосовують озонування. Проте дана технологія досить дорога та складна і також володіє певними недоліками.

Існують також і інші способи очищення води. Є спеціальні препарати, за допомогою яких можна обробляти невеликі об’єми забрудненої і спочатку непридатної для вживання води.


Фільтрація як спосіб хімічної водоочистки


Сенс фільтрації полягає в тому, що за допомогою деяких засобів (наприклад, іонообмінних смол) можна відокремити від рідини забруднюючі речовини та елементи і тим самим провести фізико-хімічне очищення води.

Даний метод хімічної очистки води досить корисний тим, що він дозволяє виділити з рідини конкретні речовини і залишити ті елементи, які не потребують видалення.


Нейтралізація


Цей метод очищення води полягає в застосуванні нейтралізуючих речовин (соди, вапна, аміаку і так далі). Вступаючи у взаємодію із забруднюючими воду елементами, лужні реагенти дозволяють очистити рідину від різних кислот.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал