Методичні вказівки з написання курсових та дипломних робіт для студентів



Скачати 325.28 Kb.

Сторінка1/3
Дата конвертації01.12.2016
Розмір325.28 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна






МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З НАПИСАННЯ
КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ


Для студентів
усіх видів навчання
факультету психології










Харків
2010

2
УДК 001.891:159.9
ББК 88
М 48
Рекомендовано методичною радою
Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна
Протокол № від

Рецензенти: доктор психологічних наук, професор Іванова О.Ф.; кандидат психологічних наук, доцент Крейдун Н.П.

М 48
Методичні вказівки з написання курсових та дипломних
робіт для студентів усіх форм навчання факультету
психології /Укладачі к.психол.н., доцент Маєвська Н.А.,
к.психол.н., доцент Мельник І.М. – Х.: ХНУ імені
В.Н. Каразіна, 2010. – 38 с.

У методичних вказівках викладені вимоги до різних видів учбово- дослідницької роботи, яку виконують студенти факультету психології ХНУ
імені В.Н. Каразіна протягом усього терміну навчання. Висвітлено структуру, логіку викладення матеріалу у курсових (2 та 3 курс) і дипломних роботах бакалавра і магістра (4 і 5 курси). Розглянуто основні вимоги до оформлення і процедури захисту курсових та дипломних робіт.

УДК 001.891:159.9
ББК 88
©Харківський національний університет
імені В.Н. Каразіна, 2010
© Маєвська Н.А., 2010
© Мельник І.М., 2010-06-10
© Дончик І.М., макет обкладинки, 2010

3
ЗМІСТ
1. Загальні вказівки………………………………………………………..
2. Етапи виконання курсових та дипломних робіт……………………..
2.1. Визначення теми та планування дослідження………………………
2.2. Підготовка до виконання робіт……………………………………..
2.3. Структура роботи й хід її виконання……………………………….
3. Вимоги до формулювання деяких положень курсових та дипломних робіт……………………………………………………………………
4. Загальні вимоги до оформлення робіт……………………………..
5. Мова і стиль робіт………………………………………………….
6. Порядок захисту курсових та дипломних робіт…………………….
7. Список літератури……………………………………………………
Додатки…………………………………………………………………..

4
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
При підготовці фахівців у вищій школі важливе місце посідає учбово- дослідницька робота студентів, у якій центральне місце приділяється виконанню курсових і дипломних робіт. У навчальному плані підготовки психологів на факультеті психології ХНУ імені В.Н. Каразіна передбачається виконання двох курсових робіт (II і III курс) і двох дипломних робіт (на IV курсі – кваліфікаційна робота бакалавра, на V курсі – дипломна робота магістра).
Найбільш ефективною є робота, якщо студенти протягом декількох років навчання працюють над однією проблемою. Це сприяє поглибленому вивченню проблеми й виконанню її на високому науково-теоретичному й експериментально-методичному рівні. Разом з тим, допускається можливість виконання як курсових, так і дипломних робіт на різні теми по різних психологічних напрямках. Обов'язковою умовою є дотримання принципу ускладнення цілей і завдань, поставлених і розв'язуваних у курсових і дипломних роботах.
На II курсі – реферативна курсова робота. Мета роботи – порівняльний аналіз різних наукових напрямків і підходів до досліджуваної проблеми.
Основне завдання – уміння аналізувати літературу з обраної предметної області психологічної науки. Робота складається зі вступу, реферативної частини (1-2 розділів й підрозділів), висновків. Загальний обсяг – 20-30 стандартних машинописних сторінок. Літературних джерел – 5-10 найменувань.
На III курсі – емпірична курсова робота. Мета роботи – розвиток навичок проведення самостійної науково-практичної роботи, оволодіння методикою дослідження при розв'язанні розроблювальної проблеми. Завдання –
продемонструвати вміння аналізувати різні теоретико-методологічні концепції, володіння конкретними кількісними і якісними методами дослідження й уміння використовувати методи математичної статистики при обробці результатів дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів (теоретичного і

5 дослідницького), висновків. Обсяг роботи –25-30 стандартних машинописних сторінок.
На IV курсі
кваліфікаційна дипломна робота. Мета роботи – з'ясування підготовленості студента до ведення дослідницької роботи при розв'язанні конкретно-практичних питань.
Завдання – продемонструвати вміння самостійно аналізувати й узагальнювати основні теоретичні й емпіричні дослідження із проблеми, сформульованої в дипломній роботі; володіння методами й методиками збору й аналізу емпіричної інформації; уміння формулювати конкретні практичні рекомендації. Робота складається зі вступу, не менш двох розділів і підрозділів, висновків. Обсяг роботи – 30-40 стандартних машинописних сторінок.
На V курсі – емпірична або теоретико-методологічна дипломна робота магістра. Вона може бути або підсумковою, тобто продовженням вивчення наукової проблеми, розпочатої студентом на III і IV курсах, або ж присвячена дослідженню нової наукової проблеми, обраної студентом-магістрантом.
Мета – продемонструвати підготовленість випускника до самостійної теоретико-аналітичної й конкретно-практичної роботи, яка відповідає рівню розвитку сучасної психологічної науки. Завдання – підтвердити підготовленість випускника самостійно розробляти й реалізовувати програму психологічного дослідження як у теоретичному, так і в емпіричному планах. Робота складається зі вступу, 3 розділів: 1 – теоретичного, 2 – методичного, 3 - емпіричного, висновків, списку використаних джерел. Обсяг роботи – 40-70 стандартних машинописних сторінок.
Етапи виконання курсових і дипломних робіт однакові, основна відмінність між ними виявляється в обсязі, завданнях, що стоять перед студентом, і в структурі цих робіт. Уніфіковані вимоги до дипломних і курсових робіт представлено в Додатках 1, 2, 3, 4. Кваліфікаційна дипломна робота бакалавра (IV курс) і дипломна робота магістра (V курс) є останніми ланками в підготовці випускників-психологів і показують, наскільки вони підготовлені до самостійної науково-дослідної роботи, їх уміння ставити й

6 вирішувати науково-теоретичні й практичні завдання. Бажано, щоб дипломні роботи носили реальний характер, виконувалися в умовах конкретного підприємства, фірми, медичного закладу, лабораторії, школи, вузу. У зв'язку із цим у дипломних роботах відбивається як загальний рівень знань студента, так
і вміння проводити прикладні дослідження, на основі яких можуть бути сформульовані конкретні практичні рекомендації.
Правила написання й оформлення курсових і дипломних робіт повинні відповідати вимогам ДСТ. Захист курсових робіт проходить на засіданні кафедри з виставлянням диференційованої оцінки в екзаменаційній відомості, а захист дипломних робіт – у державній екзаменаційній комісії (ДЕК).

7
2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ І ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Будь-яке психологічне дослідження, курсова й дипломна робота в тому числі, має кілька основних етапів:
- визначення теми й планування дослідження;
- вивчення літератури по темі;
- визначення об'єкта, предмета й методів дослідження;
- розробка конкретних методик;
- проведення емпіричного дослідження;
- обробка й інтерпретація отриманих результатів;
- висновки й рекомендації;
- оформлення роботи;
- захист роботи.
У деяких випадках наявність усіх перерахованих етапів і їх послідовність можуть варіюватися. Так, при виконанні реферативної курсової роботи (II курс), емпірична частина роботи виключається, тому що основна мета реферативної роботи – розглянути різні наукові підходи по проблемі, яка досліджується, проаналізувати відповідну літературу й скласти резюме.
2.1. Визначення теми й планування дослідження
Вибір теми курсових і дипломних робіт, планування їх виконання доцільно починати в семестрі, що передує безпосередньому виконанню робіт.
Пропонована студентам тематика курсових і дипломних робіт попередньо розглядається й затверджується на засіданнях кафедр. При цьому найкращий результат досягається в тому випадку, коли може бути забезпечена наступність курсових і дипломних робіт.
По кожній темі курсової та дипломної роботи студентом та керівником складається план, який містить графік виконання окремих етапів роботи й строк
її закінчення. План здається на кафедру разом з виконаною роботою.
2.2. Підготовка до виконання робіт
У процесі підготовки до виконання курсових або дипломних робіт студент повинен вивчити наявну літературу з даного питання. Це дозволить

8 йому більш чітко визначити завдання, глибше й повніше осмислити отримані результати. Робота з літературними джерелами ведеться протягом всього періоду виконання курсових і дипломних робіт, однак важливо, щоб при плануванні роботи, ще до початку емпіричної частини, основна література з теми була пророблена студентом. Початковим етапом роботи з літературою є складання бібліографії по вибраній темі дослідження. Деякі вихідні дані до пошуку літератури студент може одержати в керівника курсової або дипломної роботи. Проте основна робота повинна виконуватися студентом на підставі використання систематичних, алфавітних і предметних каталогів, наявних у
ЦНБ і інших наукових бібліотеках, а також використання ресурсів Інтернет.
Слід пам'ятати, що в будь-якому досліджуванім джерелі можуть бути посилання на інші роботи, що відносяться до теми роботи. Їх необхідно враховувати. Усе це і є бібліографічний пошук. Складену бібліографію найкраще оформити у вигляді картотеки за прикладом бібліотечного каталогу.
Кожна картка повинна містити повний бібліографічний опис одного літературного джерела. Опис повинний строго відповідати вимогам ДСТ.
Склавши бібліографію, студент представляє її науковому керівникові для корегування.
На підставі вивчення літератури з'ясовується ступінь розробленості обраної теми й визначається коло питань, які необхідно розв'язати студентові- виконавцеві й викласти в курсовій або дипломній роботі.
2.3. Структура роботи й хід її виконання
Після аналізу літературних джерел для визначення остаточної структури роботи складається план. Звичайно, складання плану не є одноразовий акт; над ним студент працює протягом майже всіх етапів роботи над темою. Перший начерк плану складається вже під час попереднього знайомства з поставленою проблемою; далі, після обговорення його з керівником, план уточнюється, конкретизується. Наявність же попереднього плану сприяє відбору дослідницького матеріалу за темою роботи. У ході виконання роботи триває процес уточнення питань, що становлять основний зміст дослідження. Останній

9 варіант плану узгоджується з керівником, стає обов'язковим до виконання й фіксується в роботі як зміст.
Структура курсової або дипломної роботи, як ми вже згадували, визначається характером її змісту й формулюється в плані. Разом з тим, обов'язковими її складовими повинні бути: вступ, два - три розділи основного змісту, які можуть, у свою чергу, ділитися на підрозділи та пункти; висновки і список використаних джерел. Крім того, додатки, куди виносяться протоколи дослідження, анкети, опитувальники, таблиці, графіки й інші ілюстраційні матеріали.
Вступ повинен містити низку обов'язкових елементів: обґрунтування вибору теми, її актуальність у теоретичному й практичному планах, наукову новизну розглянутої проблеми, чітко сформульовані мету й завдання дослідження, характеристику вибірки та практичну значущість роботи (для дипломних робіт 5 курсу).
Основна частина робіт може складатися з двох-трьох розділів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу має передувати передмова зі стислим описом його змісту. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.
Перший розділ містить розгляд опублікованих робіт з теми проведених досліджень та присвячений вивченню історії питання (збір літератури).
Аналізувати публікації можна, групуючи їх за науковими напрямками, а можна й у хронологічному порядку. Аналіз обов'язково припускає оцінку студентом наукового положення, співвіднесення його з основним завданням роботи
(курсової або дипломної). Огляд літератури повинен дати повне уявлення про стан даного питання на сучасному рівні розвитку психологічної науки, про ступінь його науковості. Обсяг першого розділу для емпіричних робіт повинен становити не більш 40 % усього дослідження. Наприкінці розділу

10 формулюються висновки із зазначенням тих аспектів проблеми, які потребують подальшого вивчення.
Другий і третій розділи робіт являють собою виклад основного змісту емпіричного дослідження (як експериментального, так і неекспери- ментального), проведеного автором. Ці розділи мають звичайно підрозділи, пункти й підпункти. Загальний обсяг цієї частини становить 50-60 % усієї роботи.
Емпірична частина роботи будується за наступною схемою (у випадку проведення експериментального дослідження):
- визначення завдань дослідження;
- вибір методу дослідження;
- розробка конкретної методики дослідження, яка, у свою чергу, містить такі компоненти, як характеристика експериментального матеріалу й способів його пред'явлення; апаратура, за допомогою якої проводиться дослідження; кількісна і якісна характеристики досліджуваних, які взяли участь в експерименті;
- процедура експерименту;
- результати математичної обробки;-
- порівняльний аналіз отриманих результатів.
Природно, що в рамках курсової або дипломної робіт не можна в повному обсязі розв'язати поставлені загальнонаукові проблеми. Студент разом з керівником свідомо йдуть на звуження проблеми, визначаючи конкретну тему й завдання дослідження. Об'єктом роботи можуть виступати різні психологічні явища, які можуть проявлятися в соціумі або в науці й породжувати проблемну ситуацію. Предметом дослідження при цьому є особливості, сторони, характеристики об'єкта, які викликають інтерес у плані вивчення даної проблеми.
При викладі матеріалу власних досліджень у текстову частину роботи включаються таблиці, рисунки, графіки, схеми і т.д.

11
Висновок або висновки обов'язкова частина курсовій і дипломної робіт - являє собою стислий виклад отриманих автором наукових і практичних результатів і викладається у вигляді окремих пунктів. Тут же формулюються ті положення роботи, які виносяться на захист.
Обов'язково у висновку визначити й завдання подальшої роботи з наукової теми.
Список літератури - одна із суттєвих частин курсової чи дипломної роботи, яка відтворює самостійну творчу роботу студента. Студент зобов'язаний посилатися на джерела, з котрих у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки (вимоги до оформлення бібліографії будуть наведені нижче). Посилатися слід на останні видання творів. Більш ранні видання можна зазначати лише в тих випадках, коли наявний в них матеріал не ввійшов до останнього видання.
Список використаних джерел рекомендується розміщувати в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією. Не варто вводити до бібліографічного списку праці, на які немає посилання у тексті курсової чи дипломної роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедії, довідники, науково-популярні книжки, газети.[довідник]

12
3. ВИМОГИ ДО ФОРМУЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ПОЛОЖЕНЬ
ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Дипломна робота являє собою багатосторінковий текст - звіт, який містить постановку наукової проблеми (теоретичної або прикладний), її реалізацію, що є підтвердженням відповідного рівня кваліфікації випускника.
Як і будь-який звіт, дипломна робота має стандартну структуру, тобто складається з декількох взаємозалежних частин тексту:
1. Титульний аркуш.
2. Зміст.
3. Вступ.
4. Теоретичний розділ (оглядові глави, що завершуються визначенням проблем, які потребують подальшого дослідження).
5. Емпіричний розділ (програма дослідження, вибірка, результати, висновки).
6. Висновки.
7. Список літератури.
8. Додатки (якщо вони є).
Титульний аркуш
Титульний аркуш повинен містити наступні відомості:
- назва міністерства, навчального закладу, факультету й кафедри;
- повна назва роботи;
- прізвище, ім'я, по батькові автора із вказівкою курсу й форми (денної або зоачної) навчання;
- прізвище й ініціали наукового керівника, його вчений ступінь (звання);
- місце й рік написання роботи (див. Додаток А).
Назва дипломної роботи
Назва дипломної роботи має відповідати низці вимог. По-перше, вона має збігатися з затвердженої ще на початку навчального року темою. По-друге, сама тема теж повинна бути сформульована професійно грамотно. Це означає, що в назві повинні бути представлені як об'єкт дослідження, так і його

13 предмет. Саме ж формулювання, по можливості, повинне відображати його проблему і складатися не більше ніж з 7-9 слів.
Приклад 1
Неправильно сформульовані теми:
«Соціально-психологічний аналіз студентської групи».
«Вивчення деяких особливостей особистісно-ділових професійно важливих якостей антикризових менеджерів».
«Дослідження ролі порушення дитячо-батьківських відносин у виникненні захворювань (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання та
ін.)»
Правильно сформульовані:
«Динаміка розвитку студентської групи як суб'єкта самосприйняття».
«Вивчення професійно важливих якостей антикризових менеджерів».
«Порушення дитячо-батьківських відносин як чинник виникнення психосоматичних захворювань».
Вступ
Вступ відзеркалює основні характеристики роботи: проблему дослідження; його актуальність, наукову новизну і практичну значущість; об'єкт і предмет дослідження; його мету, завдання, використані методи.
Загальний текст не повинен перевищувати 2 сторінок.
Проблема дослідження
Формулювання проблеми дослідження спрямовує його планування і пояснює, навіщо дослідження взагалі було проведено. Проблема є усвідомлення якогось протиріччя (наприклад, між існуючими умовами аналізованої ситуації і вимогами, що пред'являються до неї, між різними точками зору на досліджуване явище або процес, нарешті, це може бути діалектичне протиріччя в самій природі явища або об'єкта).
Приклад 2
Неправильне формулювання:

14
«Таким чином, можна констатували протиріччя між нагальною необхідністю вирішення поставлених питань та їх малою розробленістю у літературі».
Правильне формулювання:
«Таким чином, можна констатувати суперечність між наявними в літературі емпіричними даними, що підтверджують альтернативні точки зору, а саме ...».
Актуальність
Відповідаючи на питання про те, чому саме зараз необхідно дане дослідження, Ви тим самим висвітлює його актуальність. Актуальність може бути теоретичною, тобто виявлена проблема знаходиться на передньому краї науки, розробляється сучасними вченими і т. п., або практичною, тобто випливає з злободенних запитів практики в тій галузі суспільного життя, де Ви проводите своє прикладне дослідження. Основними аспектами актуальності психологічного дослідження можуть бути:
- Необхідність доповнення теоретичних побудов, що відносяться до досліджуваного явища;
- Потреба в нових фактах, які дозволять розширити теорію і сферу її застосування;
- Потреба в більш ефективних психодіагностичних дослідницьких методах, здатних забезпечити отримання нових даних;
- Потреба в розробці методів (технологій), що мають більш широкі можливості (ефективності психологічного впливу, навчання, тренування, реабілітації і т.д.);
- Потреба у розробці психологічних рекомендацій або у вирішенні практичних проблем на основі використання психологічних знань.
Все, що робиться у Вашому дослідженні вперше, характеризують його новизну. Наукова новизна фундаментального дослідження означає внесок у науку, що відкриває нові дослідницькі перспективи.

15
Практична значущість як фундаментального, так і прикладного дослідження пов'язана з тієї конкретною, відчутною користю, яку можуть принести його результати, допомогти кому-небудь в його практичній діяльності. Це, звичайно, також один з пунктів висновків. Приклади його формулювань:
«Апробований в роботі комплекс психодіагностичних методик може бути використаний при вивченні особливостей особистісного самовизначення осіб похилого віку».
«Розроблена програма психокорекції може бути корисна в роботі шкільного психолога при вирішенні проблем шкільної дезадаптації».
Об'єкт дослідження
Об'єкт дослідження - це фрагмент, частина реальності, на яку спрямовано науковий пошук. У психологічних дослідженнях об'єктом можуть виступати індивіди як носії психіки (групи людей) або самі психічні явища.
Найбільш часто помилки у визначенні об'єкта дослідження пов'язані з поданням у якості такого конкретних випробовуваних (а це - емпірична база дослідження, яку Ви опишите в емпіричній частині) або якогось процесу, зв'язки між явищами, характеристики якогось явища (а от це цілком може стати предметом Вашої роботи).
Приклад 3
Неправильні формулювання:
«В якості об'єкта нашого дослідження виступали вихованці середньої групи дитячого садка № 12 м. Харкова».
«Об'єктом нашого дослідження був вплив рок-музики на рівень
інтелектуального розвитку студентської молоді».
Правильні формулювання:
«В якості об'єкта нашого дослідження ми розглядали дітей старшого дошкільного віку (від 5 до 7 років)».
«Об'єкт дослідження - молодіжна субкультура».

16
Варто мати на увазі, що об'єкт і предмет дослідження визначаються ще й його типом: фундаментальним або прикладним. Нагадаємо їх відмінності. У системі сучасного наукового знання розрізняють кілька основних типів дослідження. Одна з класифікацій будується на підставі такого критерію, як зв'язок завдань дослідження з безпосередніми запитами практики. Саме за цим критерієм всі дослідження можна розділити на фундаментальні та прикладні
[Андрєєва, 1999, с. 318-336].
У самому загальному вигляді відмінність між ними зводиться до того, що фундаментальне дослідження чітко орієнтовано на розкриття законів розвитку досліджуваного предмета, у той час як прикладне - на способи застосування знання про ці закони на практиці.
Прикладні дослідження в різних галузях науки мають низку спільних рис.
Мета будь-якого прикладного дослідження – безпосереднє рішення практичного завдання, більш-менш швидке впровадження результатів цього дослідження для вдосконалення якихось сторін матеріальної чи духовної діяльності суспільства.
Предмет дослідження
Предмет дослідження - сторона чи аспект об'єкта, який безпосередньо вивчається, «висвічується» в об'єкті, як правило, через призму проблеми.
Співвідношення між проблемою, об'єктом і предметом наукового дослідження наочно можна представити таким чином:
ОБ’ЄКТ
ПРЕДМЕТ
ПРОБЛЕМА
Співвідношення понять «проблема», «об'єкт», «предмет» (за В. А. Ядова,
1979)

17
Нагадаємо, що предмет пізнання неможливо виділити і описати поза рамками будь-якої науки або комплексу наук, безвідносно до суб'єкта пізнання.
Для кожної науки в будь-якому предметі вивчення (загальнонауковому, міждисциплінарному, спеціальному) є свій, приватний аспект розгляду. Він може бути по-різному сформульованим в теоретичному, емпіричному і прикладному дослідженні.
Як предмет психологічного дослідження можуть виступити будь-які аспекти психологічної реальності: психічні властивості, стани, процеси, функції, види поведінки і спілкування, просторові, часові та інтенсивнісні характеристики окремих явищ, взаємовпливи між ними, взаємозв'язки між психічними і фізіологічними явищами і т.д.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал