Методичні вказівки та завдання до практичних (семінарських) занять з курсу «Кримінальне право» (Особлива частина) для студентів напряму підготовки



Сторінка5/7
Дата конвертації11.12.2016
Розмір1.31 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7
Тема 10. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
План практичного заняття


1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного збору чи голографічних захисних елементів.
3. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення.
4. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок.
5. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів.

Методичні вказівки щодо вивчення теми

При опрацюванні першого питання необхідно запам’ятати, що «Злочини у сфері господарської діяльності» містяться у розділі VII КК України (статті 199–233 Особливої частини КК).
Важливо зауважити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 р. структура розділу VII Особливої частини КК України піддалася значному реформуванню, частину господарських злочинів було декриміналізовано. Необхідно уважно ознайомитись із положеннями цього закону. Родовим об’єктом злочинів у сфері господарської діяльності можна визначити суспільні відносини, що виникають у процесі виробництва всією сукупністю галузей господарства суспільного продукту, його розподілу та обміну, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, а також у процесі формування та виконання бюджетів від результатів господарювання. Для більшої конкретизації залежно від галузі виробництва або виду діяльності в господарських злочинах виділяють ще й видові об’єкти, за якими і визначається їх система. Як окремі напрямки або галузі, що потребують кримінально-правового захисту від злочинних проявів, можна визначити такі групи суспільних відносин, що існують у межах всієї сфери господарювання: суспільні відносини у сфері кредитно-посередницької та банківської діяльності; суспільні відносини зовнішньоекономічної діяльності; суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності; суспільні відносини у сфері приватизації; суспільні відносини у сфері державних фінансів; суспільні відносини у сфері споживчого ринку. Безпосереднім об'єктом цих злочинів є нормальна діяльність та інтереси окремих галузей народного господарства України. Об'єктивна сторона переважної більшості господарських злочинів полягає в активних діях. Деякі господарські злочини вчинюються шляхом бездіяльності, наприклад, ст. 212 ККУ. Об'єктивна сторона окремих господарських злочинів включає як обов'язкові ознаки – спосіб, час, місце скоєння злочину, наприклад, ст. 201 ККУ. Більшість господарських злочинів належать до злочинів із формальним складом. Сам факт скоєння злочину без урахування наслідків становить закінчений злочин (ст. 199, 200 ККУ). Окремі господарські злочини належать до злочинів із матеріальним складом, наприклад, ч. 3 ст. 206 ККУ. Суб'єктом вчинення таких злочинів є фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Деякі господарські злочини вчинюються спеціальним суб'єктом. Так, щодо злочину, передбаченого ст. 227 ККУ, суб'єктом можуть бути лише особи, на яких покладено відповідальність за випуск на ринок України продукції належної якості. Суб'єктивна сторона господарських злочинів характеризується, у переважній більшості, умисною формою вини, хоча деякі злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (ст. 227 ККУ). Мотив і мета у деяких складах господарських злочинів є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони (ст. 232 ККУ). У більшості злочинів цього розділу ККУ мотивом є користь, а метою – отримання наживи. Таким чином, під злочинами у сфері господарської діяльності розуміємо вчинене приватною або посадовою особою при здійсненні господарської діяльності умисне або необережне суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність), що завдає істотної шкоди цій корисній діяльності.

Опрацьовуючи друге питання, а саме положення ст. 199 ККУ, необхідно запам’ятати, що основним об'єктом цього злочину є встановлений законом порядок формування і функціонування грошової системи України як частини економічної системи України. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати відносини власності. Предметом злочину є:


1) національна валюта України; 3) іноземна валюта; 3) державні цінні папери; 4) білети державної лотереї. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) придбанні;
4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів. Склад цього злочину є формальним. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого із зазначених у ч. 1 ст. 199 діянь. У випадках зберігання відповідних предметів злочин є закінченим з моменту вчинення тих початкових дій, унаслідок яких виникає ситуація зберігання. Суб'єкт злочину є загальним. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великому розмірі (ч. 2 ст. 199 КК).
Аналізуючі третє питання, а саме: «Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення», передбачене
ст. 200 ККУ, необхідно засвоїти, що об'єктом цього злочину є встановлений порядок виготовлення, використання та обігу документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, який забезпечує нормальне функціонування банківської системи України. Предметом злочину є: 1) документи на переказ грошових коштів; 2) платіжні картки; 3) інші засоби доступу до банківських рахунків. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) підробці; 2) придбанні; 3) зберіганні; 4) перевезенні; 5) пересиланні: 6) використанні чи 7) збуті зазначених вище предметів. Злочин, залежно від способу, є закінченим з моменту вчинення однієї із перелічених у
ч. 1 ст. 200 дій. Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа віком від 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов'язковою ознакою підробки, придбання, зберігання, перевезення, пересилання відповідних предметів злочину є мета їх збуту. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
При опрацюванні четвертого питання, а саме,
ст. 216 КК, необхідно запам’ятати, що основним безпосеред-нім об’єктом цього злочину є фінансова система держави в частині встановленого законодавством порядку сплати акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби та надходжень від реалізації контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм. Додатковим обов’язковим об’єктом виступають авторське та суміжні права, права і законні інтереси споживачів, осіб, які займаються
розповсюдженням примірників аудіовізуальних творів та фонограм. Предметом злочину є: 1) марки акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби; 2) контрольні марки для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм; 3) голографічні захисні елементи. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні однієї з таких дій: 1) незаконне виготовлення марок акцизного збору, контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів та фонограм або голографічних захисних елементів; 2) їх підроблення; 3) використання незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів; 4) збут незаконно виготовлених, незаконно одержаних або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів. Злочин вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої із перелічених дій. Суб’єктом злочину у формі незаконного виготовлення марої акцизного збору, контрольних марок і голографічних захисних елементів є працівники спеціалізованих підприємств, які здійснюють їх виготовлення. Суб’єкт злочину в інших його формах загальний. Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч, 2 ст. 216) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб. Необхідно уважно опрацювати ці положення ст. 216 ККУ.

При підготовці п’ятого питання а саме, ст. 224 КК, необхідно вивчити об’єктивні та суб’єктивні ознаки цього злочину. Так, об'єктом злочину є встановлений законом порядок виготовлення та обігу недержавних цінних паперів. Предметом злочину є недержавні цінні папери, що існують у документарній (паперовій) формі. Такими цінними паперами відповідно до чинних законів України можуть бути акції, облігації підприємств, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні підроблених недержавних цінних паперів; 2) їх збуті;


3) використанні їх іншим чином. Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 224) є: 1) вчинення його повторно; 2) заподіяння ним значної матеріальної шкоди, а особливо кваліфікуючими (ч. 3 ст. 224): 1) вчинення його організованою групою; 2) заподіяння ним особливо великої матеріальної шкоди.

Питання для самоконтролю

1. Надайте визначення поняття злочинів у сфері господарської діяльності.


2. Які злочини належать до таких, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності?
3. Надайте кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 199 КК.
4. Опишіть об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 216 КК «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок».
5. Надайте кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 224 КК.

Задачі

1. Колекціонер Карпіщенко займався виготовленням із міді фальшивих “золотих” царських монет, які збував його знайомий Рухлов. Їм вдалося реалізувати 20 таких монет. Визначте відповідальність Карпіщенка і Рухлова.

2. Громадяни Авраменко та Сергієнко, маючи у своєму розпорядженні комп’ютерно-копіювальну техніку, виготовили 100 екземплярів акцій прибуткового підприємства “Весна” (номіналом 200 грн кожна), після чого збували їх громадянам за готівкові кошти. Визначте відповідальність Авраменка та Сергієнка.

3. Студент одного з навчальних закладів м. Дніпропетровська Самсоненко надавав послуги своїм однокурсникам із виготовлення квитків на проїзд у тролейбусах. Чи повинен Самсоненко бути притягнутий до кримінальної відповідальності?


4. Громадяни Шеремет разом із Шуваловим за допомогою комп’ютерної техніки виготовили десять стодоларових купюр. Під час спроби розрахуватись однією з них на ринку м. Харкова Шувалов був затриманий та доставлений у відділення міліції. Визначте відповідальність Шеремета та Шувалова.

5. Громадянин Германії Шульц, повертаючись із туристичної подорожі по Україні, намагався незаконно вивезти за кордон золоті вироби на суму 6063 долари, а також 5600 євро, поклавши їх у мильницю та між сторінками книги. Визначте відповідальність Шульца.


Теми рефератів для самостійної роботи



1. Поняття та ознаки злочинів у сфері господарської діяльності.
2. Критерії поділу злочинів, передбачених розділом VII Особливої частини КК України, на види.
3. Критерії визначення розмірів отриманого доходу, заподіяної шкоди та інших наслідків у злочинах у сфері господарської діяльності.
4. Особливості предметів злочинів у сфері господарської діяльності.
5. Правова регламентація господарської діяльності в Україні.

Основна література: 1–6.
Додаткова література: 8, 9, 10, 11, 18, 19, 20, 21, 24, 25, 35,36, 37, 39, 41, 42, 51, 52, 53, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 67, 82, 83, 85, 103, 104, 105, 119, 134, 137, 138, 139, 153, 176, 178, 188.


Тема 11. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ


План практичного заняття

1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
2. Аналіз юридичного складу злочину «порушення правил екологічної безпеки».
3. Забруднення атмосферного повітря.
4. Порушення правил охорони вод.
5. Порушення ветеринарних правил.



Методичні вказівки щодо вивчення теми

Розпочинаючи опрацювання першого питання теми, необхідно засвоїти, що злочини проти довкілля – це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння, які посягають на навколишнє природне середовище чи його окремі сфери. Вони розміщені у розділі VIII Особливої частини КК. Предметом екологічних злочинів є компоненти природного середовища – земля, її надра, вода, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ. Об'єктом злочинів проти довкілля є блага, що охороняються кримінальним законом, – навколишнє природне середовище, його об'єкти та екологічна безпека. Родовим об'єктом злочинів проти довкілля є суспільні відносини, що забезпечують охорону довкілля, його науково обґрунтоване раціональне використання і відтворення природних ресурсів, охорону нормального екологічного стану біосфери. За своїм безпосереднім об'єктом усі злочини проти довкілля можуть бути поділені на такі групи: 1) злочини проти екологічної безпеки (статті 236, 237, 238 і 253 КК); 2) злочини у сфері землевикористання, охорони надр, атмосферного повітря (статті 239, 239-1, 239-2, 240, 241 і 254 КК); 3) злочини у сфері охорони водних ресурсів (статті 242, 243 і 244 КК); 4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251 і 252КК). Об'єктивна сторона більшості екологічних злочинів характеризується дією, а злочину, передбаченого ст. 237 КК, – бездіяльністю. Більшість складів злочинів проти довкілля сконструйовані як матеріальні, а саме передбачають заподіяння шкоди тим чи іншим природним об’єктам, здоров’ю і життю людей тощо. Суб’єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 244 ККУ, може бути лише іноземна особа. Суб’єктами злочинів, передбачених статтями 236, 237, 238, 243, можуть бути лише службові особи. Суб'єктивна сторона екологічних злочинів характеризується як умислом так і необережністю.

При опрацюванні другого питання, необхідно проаналізувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого


ст. 236 КК: «Порушення правил екологічної безпеки». Основним безпосереднім об'єктом злочину є екологічна безпека як умова життєдіяльності людини, флори і фауни в частині нормативно визначеного порядку виконання робіт, пов'язаних з проектуванням, будівництвом, експлуатацією об'єктів, потенційно шкідливих для навколишнього природного середовища, а додатковим обов'язковим об'єктом – життя людини або інші блага. Предметом цього злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об'єкти, у зв'язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину і довкілля. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння – порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
2) наслідки у вигляді загибелі людей, екологічного забруднення значних територій або інших тяжких наслідків; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками. За своєю конструкцією склад злочину матеріальний. Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ст. 236. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку покладено правовий обов'язок дотримуватися відповідних приписів законодавства щодо порядку проведення державної екологічної експертизи, правил екологічної безпеки. Суб'єктивна сторона злочину визначається психічним ставленням особи до наслідків і за загальним правилом, характеризується необережною формою вини.
Аналізуючи третє питання, а саме ст. 241: «Забруднення атмосферного повітря», необхідно запам’ятати, що основним безпосереднім об'єктом цього злочину є порядок охорони атмосферного повітря, встановлений з метою збереження, поліпшення та відтворення його стану, раціонального використання для виробничих потреб, відвернення і зменшення шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також право людини на сприятливе довкілля. Його додатковим об'єктом можуть бути життя і здоров'я особи, інші блага. Предметом злочину є атмосферне повітря – природна суміш газів (кисень, азот, аргон, вуглекислий газ, неон тощо), яка знаходиться у відкритому просторі над територією України за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Об'єктивна сторона полягає у: 1) забрудненні або 2) іншій зміні природних властивостей атмосферного повітря шляхом насичення його зазначеними у ч. 1 ст. 241 речовинами і матеріалами, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Злочин є закінченим з моменту, коли внаслідок забруднення або іншої зміни природних властивостей атмосферного повітря створено небезпеку для життя, здоров'я людей або для довкілля. Суб'єкт злочину спеціальний: це працівник підприємства, установи, організації, у зв'язку з діяльністю яких відбуваються забруднення чи інша негативна зміна атмосферного повітря і на якого покладено правовий обов'язок дотримуватися спеціальних правил з приводу забезпечення чистоти й оптимального стану атмосферного повітря. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формами вини. Психічне ставлення винного до тяжких наслідків (ч. 2 ст. 241) може характеризуватися лише необережністю. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 241) є загибель людей або інші тяжкі наслідки.
При опрацюванні четвертого питання необхідно звернути увагу на те, що призначенням ст. 242 ККУ є захист водних ресурсів у процесі народно-господарського, побутового, рекреаційного та іншого водокористування. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок раціонального використання, відтворення та охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та виснаження. Його додатковим об'єктом можуть бути життя та здоров'я особи, власність, інші блага. Предметом злочину є водні об'єкти, конкретні різновиди яких перелічено у диспозиції ч. 1 ст. 242. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння – порушення правил охорони вод; 2) наслідки у

вигляді забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміни їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля; 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками. Для визнання злочину закінченим необхідно, щоб забруднення, зміна природних властивостей вод або виснаження водних об'єктів створили небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. Суб'єкт злочину є загальним. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 242) є спричинення: 1) загибелі або захворювання людей; 2) масової загибелі об'єктів тваринного і рослинного світу; 3) інших тяжких наслідків.


Розглядаючи останнє питання теми, передбачене ст. 251 КК «Порушення ветеринарних правил», необхідно звернути увагу на те, що диспозиція ст. 251 є бланкетною, що у кожному конкретному випадку вимагає встановлення того, які саме ветеринарні правила порушені особою і в яких нормативних актах ці правила закріплені. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок захисту тваринного світу в частині дотримання ветеринарних правил, попередження і боротьби із заразними хворобами диких і свійських тварин. Додатковим об'єктом може бути здоров'я населення. Предметом злочину є:
1) тварини, птиця, інші представники фауни, здоров'я яких охороняється спеціальними правилами, їхні ембріони, запліднена ікра; 2) продукти тваринного походження; 3) сировина тваринного походження; 4) корми тваринного походження і кормові добавки. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння – порушення ветеринарних правил; 2) тяжкі наслідки; 3) причинний зв'язок між діянням і наслідками. Злочин вважається закінченим з моменту настання тяжких наслідків. Суб'єкт злочину є загальним. Суб'єктивна сторона цього злочину визначається психічним ставленням до наслідків і, за загальним правилом, характеризується необережністю. Проте не виключається можливість порушення ветеринарних правил з непрямим умислом.

Питання для самоконтролю

1. Надайте загальну характеристику злочинам проти довкіл-ля.
2. Поясніть, що є предметом злочину «Порушення правил екологічної безпеки»?
3. Зазначте, коли настає момент закінчення злочину: «Забруднення атмосферного повітря»?
4. Розкрийте об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину: «Порушення правил охорони вод».
5. Надайте кримінально-правову характеристику злочи-ну: «Порушення ветеринарних правил»,

Задачі

1. Директор сільськогосподарського підприємства громадянин Маковецький, із метою підвищення родючості ґрунтів наказав своїм підлеглим внести до них подвійну дозу імпортних добрив. Однак після проведених робіт було встановлено, що термін використання добрив уже сплив, та що їх використання може мати негативні наслідки як для довкілля, так і для здоров’я людей. Щоб не нести додаткових витрат із приведенням цих земель до належного стану, Маковецький вирішив не поширювати інформацію щодо небезпечного стану земель. Через певний період часу овочі, що були зібрані на території, яка була оброблена подвійною дозою добрив, реалізовувалися в торгових місцях міських ринків. У людей, які придбавали такі овочі, погіршувалось самопочуття та виникали стійкі алергічні реакції. Десять осіб було госпіталізовано. Стан чотирьох осіб, одна з яких є дитиною, лікарями оцінювався як середньої тяжкості. Визначте відповідальність Маковецького.

2. Металургійне підприємство, розміщене на околиці міста Харкова, здійснило викид в атмосферне повітря продуктів переробки, які перевищували відповідні санітарні норми і були шкідливими для здоров‘я населення. В результаті таких дій громадяни, прилеглого до підприємства району, почали скаржитися на погане самопочуття і частіше хворіти на захворювання дихальних шляхів. Мешканці міста неодноразово зверталися з вимогами усунення причин забруднення повітря до директора підприємства та до міської влади. Однак директор підприємства Одинцов зазначав, що на відповідні пристрої та фільтри в нього немає коштів. Визначте відповідальність Одинцова. Чи має значення для кваліфікації фінансове становище підприємства?

3. Лісничий Канівець, виконуючи планову роботу із санітарної вирубки дерев, вирубував та реалізовував стороннім особам для будівництва дерева, які не підлягали вирубуванню. В результаті цих дій лісничим було заподіяно шкоду лісовому господарству в сумі 10000 тис. грн та незаконно отримано 4000 грн. Визначте відповідальність Канівця.


4. Керівник приватного підприємства Онищук з метою розширення виробничої діяльності звернувся до свого знайомого Кібенка, який працював в установі Міськпроекту, з проханням розробити проект комплексу з виробництва лакофарбової продукції. Виробництво такої продукції потребує особливої уваги щодо дотримання вимог охорони довкілля. З метою зменшення витрат на проектування та будівництво виробничого комплексу Онищук попрохав Кібенка виключити з проекту систему очистки води. Останній погодився, взявши за таку послугу 4000 доларів США. Робота цього виробничого комплексу без очисних споруд завдала значної шкоди довкіллю.
Визначте відповідальність громадян Онищука та Кібенка.
5. Працівники прокуратури Петров та Чаганець, перебуваючи на території заповітної зони, у зв’язку з виконанням ними службових повноважень з приводу розслідування вбивства, вирішили пополювати. З дозволу лісничого вони, використовуючи табельну зброю, вбили дванадцять лисиць, чим заподіяли шкоду державі в розмірі приблизно 8000 грн. Проаналізуйте ситуацію та визначте відповідальність Петрова, Чаганця та лісничого.

Теми рефератів для самостійної роботи
1. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.

2. Шкода від незаконної порубки лісу, незаконного полювання, а також незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.

3. Порушення правил охорони надр: аналіз юридичних складів злочину.

4. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду: аналіз юридичних складів злочину, відмежування цього злочину від знищення або пошкодження лісових масивів.

5. Безгосподарське використання земель.
Основна література: 16.
Додаткова література:
43, 44, 45, 49, 66, 127, 128, 141, 170, 194.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал