Методичні вказівки та завдання до практичних (семінарських) занять з курсу «Кримінальне право» (Особлива частина) для студентів напряму підготовки



Сторінка4/7
Дата конвертації11.12.2016
Розмір1.31 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7
Тема 8. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА



План практичного заняття

1. Загальна характеристика злочинів проти виборчих прав.
2. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.
3. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців.
4. Порушення таємниці голосування.
5. Порушення законодавства про референдум.

Методичні вказівки щодо вивчення теми

Cт. 38 Конституції України проголошує право громадян
України брати участь в управлінні державними справами, у
всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. Порушення цього конституційного принципу спричиняє злочин проти виборчих прав громадян. Злочини, які посягають на виборчі права громадян охоплюються статтями 157— 160 КК України. Надаючи загальну харак-теристику цим злочинам, необхідно звернути увагу на зміни, яких зазнали відповідні кримінально-правові норми. Необхідно з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих складів, визначити ознаки потерпілої особи, вказати ознаки суб’єкта злочину, встановити кваліфікуючі ознаки, з’ясувати особливості кваліфікації. Так, родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом IV Особливої частини КК, є охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, які забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина. Деякі склади мають свій предмет посягання, наприклад, у ст. 158 КК України, предметом злочину можуть бути виборчі документи, документи референдуму, скриньки з бюлетенями. Об'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в різних залежнос від складу формах (у діях чи бездіяльності). Наприклад, шляхом бездіяльності може в окремих випадках вчинюватися злочин, передбачений
ст. 159 КК. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони деяких злочинів є час їх вчинення (наприклад, у ст. 159 КК). Суб’єкт злочину може мати спеціальні ознаки, наприклад, ним може бути службова особа. Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу. В певних складах має значення мета вчинення злочину (наприклад, у ст. 158 КК).
При розгляді другого питання необхідно проаналізувати, в яких саме формах та якими способами може бути вчинено злочин, передбачений ст. 157 КК «Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача». Так, об'єктом злочину є виборчі права громадян, які полягають у праві обирати та бути обраними. Потерпілими від цього злочину можуть бути: виборці; кандидати на виборні посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; громадяни, які мають право брати участь у референдумі, та ряд інших категорій осіб. Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, виражається у формі: 1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин (ч. 1–3 ст. 157 КК);
2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом
(ч. 4 ст. 157 КК). Злочин є закінченим з моменту фактичного перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму. Суб'єкт злочину є загальним щодо ч. 1 ст. 157 КК та спеціальним щодо ч. 4 ст. 157 КК – службова особа. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а для злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157 КК, також характерна і спеціальна мета – вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму. Необхідно також звернути особливу увагу на кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки.
При розгляді третього питання, а саме злочину, передбаченого ст. 158 КК «Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців» необхідно з’ясувати його предмет, в яких формах з об’єктивної сторони може бути вчинено цей злочин, особливості суб’єкта та інші ознаки. Так, об'єктом цього злочину є встановлений законом порядок виготовлення, зберігання та використання виборчих документів та документів референдуму, який забезпечує нормальну організацію та проведення виборів і референдуму, правильний підрахунок голосів та встановлення результатів голосування. Предметом цього злочину у певних його формах є виборчі документи, документи референдуму, скриньки з бюлетенями. З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 158, може проявлятися у різних формах, нариклад: 1) незаконне виготовлення виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі;
2) зберігання завідомо незаконно виготовлених виборчих бюлетенів, бланків відкріпних посвідчень, бюлетенів для голосування на референдумі, а також в інших, передбачених положенями ст. 158 КК України, діях. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з описаних у диспозиціях частин 1, 2, 4, 7 (за винятком діянь, які утворюють кваліфіковані склади цього злочину), 8, 9
11 ст. 158 дій. Суб'єкт злочину, передбаченого частинами 1, 5, 6 ст. 158, загальний, частинами 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10 цієї статті спеціальний, ч. 11 як загальний, так і спеціальний. З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише із прямим умислом.
Аналізуючи четверте питання, – злочин, передбачений ст. 159 КК «Порушення таємниці голосування», необхідно звернути увагу на те, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є час його вчинення та визначити, в чому виявляється порушення таємниці голосування. Об’єктом злочину є виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів. Об’єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей, про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час
голосування.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лише член виборчої комісії або інша службова особа, які порушують таємницю голосування, використовуючи владу чи службове становище. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії.
П’яте питання відведене вивченню складу злочину, передбаченого ст. 160 КК України: «Порушення законодавства про референдум». Об'єктом цього злочину є право громадян на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, а також встановлений порядок організації та проведення всеукраїнського або місцевого референдумів. Предметом злочину в окремих його формах є документи референдуму. З об'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений у формі: 1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у
референдумі; 2) перешкоджання веденню агітації до дня проведення референдуму; 3) підроблення документів референдуму; 4) приписування голосів; 5) неправильного підрахунку голосів; 6) порушення таємниці голосування. Цей злочин у перших його двох формах вважається закінченим із моменту, коли в результаті насильства, обману, погроз, підкупу або інших дій відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму. В інших формах він є закінченим із моменту фактичного вчинення дій, які їх утворюють. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Особливу увагу також необхідно
приділити вивченню кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак цього злочину.

Питання для самоконтролю

1. Дайте загальну характеристику злочинам проти виборчих прав громадян.
2. Назвіть форми вчинення злочину, передбаченого ст. 157 КК
«Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача».
3. Визначте предмет злочину «Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей
Державного реєстру виборців».
4. Надайте характеристику об’єктивної сторони фальсифікації виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікації підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікації відомостей Державного реєстру виборців.
5. Назвіть ознаки суб’єкта злочину «Порушення таємниці голосування».

Задачі

1. Голова сільської ради Самойлова з метою перешкоджання обранню до ради небажаного кандидата Петрова в день виборів роздала окремим виборцям бюлетені з відміченими прізвищами і запропонувала їм опустити їх у такому вигляді до виборчої урни. Чи є в діях Самойлової та громадян, яким роздавалися бюлетні з відміченими прізвищами, склад злочину? Якщо так, визначте їх відповідальність.

2. Член виборчої комісії Лисенко видав чотирири бюлетені для голосування під час виборів до Верховної Ради громадянці Варламовій, яка проголосувала за себе та членів своєї родини. Чи є в діях Лисенка та Варламової склад злочину? Якщо так, визначте їх відповідальність.

3. Громадянка Одинцова була ярою прихильнецею одного з кандидатів на пост президента країни Адміральченка. Всіх своїх сусідів, близьких родичів та друзів вона схиляла та агітувала під час голосування віддати свій голос саме Адміральченку. До тих осіб, які не поділяли її поглядів, Одинцова ставилася дуже аргесивно. Будучи членом виборчої комісії, Одинцова мала доступ до заповнених бюлетенів. Через те, що ій особисто була цікавою думка сусідів стосовно їх воєвиявлення, Одинцова уважно переглядала їх заповнені бюлетені. Після проведення виборів, Одинцова зустріла у супермаркеті свою сусідку Купцову та обговорювала з нею інформацію про те, хто із сусідів кому із кандидатів віддав свій голос. Виявилося, що саме кандидату Адміральченку більшість із сусідів так, як і решта громадян, віддали свої голоси, і він був обраний на відповідну посаду.


Визначте, чи є в діях Одинцової склад злочину?

4. Член виборчої комісії Ярмак склав список виборців, до якого включив декілька прізвищ осіб мікрорайону, які недавно померли. Громадяни Авдєєв та Ніколаєв у день проведення виборів прийшли на виборчу дільницю та віддали свої голоси кандидату Вольнову, поставивши відповідні відмітки в бюлетенях, замість померлих осіб. Бюлетені для голосування їм передав Ярмак. Чи є склад злочину в діях Ярмака, Авдєєва та Ніколаєва? Якщо так, то який саме? Чи повинен кандидат Вольнов понести крімінальну відповідальність?

5. На виході з виборчих дільниць у день голосування громадяни Жмайлов та Демченко, які представлялися співробітниками соціологічних служб, проводили опитування виборців, як вони зазначали, з метою прогнозування виборів до часу оголошення офіційних даних  виборчими комісіями. Виборцям говорили, що їх опитують на умовах нерозголошення.
Чи є склад злочину в діях Жмайлова та Демченка? Якщо так, то який?


Теми рефератів для самостійної роботи

1. Характеристика основних складів злочинів проти виборчих прав.
2. Кваліфікуючі ознаки злочину «Голосування виборцем на виборчій дільниці більш ніж один раз».
3. Поняття: «надання фінансової (матеріальної) допомоги» щодо складу злочину «Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)».
4. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму.
5. Порушення законодавства про референдум членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою.

Основна література: 1–6.
Додаткова література:
50, 114, 115, 179.
Тема 9. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

План практичного заняття





1. Загальна характеристика та види злочинів проти власності.
2. Крадіжка. Кримінально-правова характеристика обставин, що обтяжують різні форми таємного викрадення чужого майна.
3. Грабіж. Кримінально-правова характеристика складів злочину.
4. Розбій. Відмінність розбою від насильницького грабежу.
5. Аналіз юридичних складів злочину «вимагання».

Методичні вказівки щодо вивчення теми

Починаючи розгляд першого питання та вивчення теми «Злочини проти власності», необхідно мати на увазі, що чинний КК охороняє всі форми власності від злочинних посягань. Під час опрацювання питань заняття необхідно використовувати Постанову Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06 листопада 2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності». Необхідно засвоїти поняття, ознаки та види злочинних посягань на власність. Залежно від наявності або відсутності корисливого мотиву злочини проти власності поділяються на дві групи: корисливі та некорисливі злочини проти власності. Серед корисливих злочинів проти власності виділяють злочини, пов’язані з обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб та не пов’язані з таким обертанням.


За способом вчинення, предметом злочину, іншими об'єктивними, а також суб'єктивними ознаками ці злочини поділяють на три групи :
1) діяння, які характеризуються протиправним корисливим оберненням на свою користь чи користь інших осіб чужого майна, яке заподіює пряму шкоду власникові і здійснюється, як правило, проти волі власника: крадіжка (статті 185, 188); грабіж (статті 186, 188); розбій (ст. 187); вимагання (ст. 189); шахрайство (ст. і 90); привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні
(ч. 1 ст. 191); привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191);
2) діяння, які характеризуються протиправним корисливим заподіянням шкоди власникові без обернення на свою користь чи користь інших осіб чужого майна (без заподіяння прямих збитків власникові) або з оберненням на свою користь майна, яке не є чужим (є нічийним): заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192); привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилось у неї (ст. 193); придбання, отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом (ст. 198);
3) некорисливі посягання на власність, пов'язані із заподіянням майнової шкоди власникові іншим чином: умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194); погроза знищення майна (ст. 195); порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).
Важливо приділити особливу увагу характеристиці предмету злочинів проти власності. Так, предметом можуть бути: приватне, колективне або державне майно. Необхідно також засвоїти, які предмети не відносяться до предмета злочинів проти власності (предмети, що знаходяться в природному стані, вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали тощо). Крім майна, у деяких злочинах проти власності предметом може бути право на майно, а також дії майнового характеру.
При опрацюванні другого питання, необхідно запам’ятати, що відповідно до положень ст. 185 КК крадіжка є таємним викраденням чужого майна. Закінченою крадіжка визнається з моменту вилучення майна і отримання винним можливості хоча б початкового розпорядження вилученим. Предметом цього злочину є чуже майно. Об’єктивна сторона крадіжки (ч. 1 ст. 185 КК) обов’язково включає такі ознаки: 1) дію (таємне, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна); 2) наслідок, який полягає в заволодінні чужим майном; 3) причинний зв’язок між дією та наслідком; 4) спосіб учинення злочину, що характеризується таємністю. Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Із суб’єктивної сторони крадіжка передбачає прямий умисел, при якому винний усвідомлює, що вилучає чуже майно таємно. Під час вивчення цього питання необхідно уважно розглянути кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, провести відмежування крадіжки від грабежу.
При вивченні ст. 186 КК необхідно запам’ятати, що родовим

та безпосереднім об'єктом грабежу злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Якщо при грабежі застосовується насильство, то додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину є здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини. Предметом злочину є чуже майно. Об'єктивна сторона грабежу (ч. 1 ст. 186 КК) передбачає відкрите викрадення чужого майна. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони грабежу є: 1) дія (відкрите, незаконне, безоплатне, поза волею власника вилучення чужого майна);


2) наслідок, що полягає в заволодінні винним чужим майном;
3) причиновий зв'язок між дією та наслідком, а також 4) спосіб вчинення злочину, який характеризується відкритістю. Грабіж, як і крадіжка, вважається закінченим з моменту вилучення майна і отримання початкової можливості розпорядитися ним як своїм власним. Суб'єкт злочину – фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 186 КК) є вчинення його: 1) з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого; 2) з погрозою застосування такого насильства; 3) повторно; 4) за попередньою змовою групою осіб. Необхідно провести розмежування грабежу і крадіжки, а також
насильницького грабежу і розбою.
Розглядаючи четверте питання, необхідно засвоїти, що розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об'єкти: право власності й особу (її здоров'я і життя). Обов’язковим додатковим об’єктом розбою є життя і здоров’я потерпілих. Об’єктивна сторона розбою полягає в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. До насильства у складі розбою належить і насильство, небезпечне для життя в момент заподіяння. Насильство при розбої є способом заволодіння майном і, як правило, передує йому, однак може застосовуватися і після заволодіння майном для його утримання. Розбій належить до усічених складів злочинів, тому вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того, чи вдалося винному заволодіти майном, чи ні. Суб'єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад, – заволодіння чужим майном. Кваліфікованими видами розбою є розбій:
1) вчинений за попередньою змовою групою осіб, або 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм (ч. 2 ст. 187), або
3) організованою групою (ч. 4 ст. 187); 4) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3
ст. 187), або 5) із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187): 6) спрямований на заволодіння майном у великих чи
7) особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 187). Необхідно провести відмежування розбою від насильницького грабежу.
Розпочинаючи опрацювання п’ятого питання, а саме,
ст. 189 «Вимагання» необхідно запам’ятати, що безпосереднім додатковим об’єктом вимагання є безпека життя, здоров’я, честь, гідність, особиста недоторканність потерпілих. Предметом вимагання є не лише майно, а й право на майно, а також дії майнового характеру.
Об’єктивна сторона вимагання виражається у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його
близькі родичі бажають зберегти у таємниці. Потерпілими можуть бути: власник, особа, якій майно ввірене на законній підставі, близькі родичі цих осіб.
Спосіб вимагання – погроза заподіяння шкоди потерпілому або його близьким родичам, зміст якої може бути різним. Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка на момент його вчинення досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом. Кваліфікованими і особливо кваліфікованими видами злочину закон визнає вимагання: 1) вчинене повторно або 2) за попередньою змовою групою осіб, або 3) службовою особою з використанням свого службового становища, або 4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або 5) з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 189), або
6) організованою групою (ч. 4 ст. 189); 7) що завдало значної шкоди потерпілому (ч. 2 ст. 189), або 8) майнової шкоди у великих (ч. 3 ст. 189) чи 9) в особливо великих (ч. 4 ст. 189) розмірах; 10) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи (ч. 3 ст. 189), або 11) із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження (ч. 4 ст. 189).

Питання для самоконтролю

1. Надайте загальну характеристику злочинам проти власності.


2. Поясніть, якими ознаками відрізняється крадіжка від інших злочинів проти власності.
3. Назвіть об’єктивні та суб’єктивні ознаки грабежу.
4. Поясніть, у чому особливість об’єкта злочину «Розбій»?
5. Назвіть кваліфікуючі ознаки вимагання.

Задачі

1. Громадянин Ігнатенко, перебуваючи у будинку подружжя Семенових, після спільного вживання з ними алкогольних напоїв, наніс приятелю удар молотком по голові, а потім ножем у шию. Після цього Ігнатенко вдарив його дружину ножем у живіт. Від одержаних поранень потерпілі померли, а Ігнатенко, заволодівши 5000 грн, зник із місця вчинення злочину.
Дайте кваліфікацію діям Ігнатенка.
Чи має значення для кваліфікації час виникнення умислу на заволодіння майном?

2. Громадянин Ващук, перебуваючи у приміщенні театру, скориставшись відсутністю гардеробниці, проник до приміщення гардеробу. Він схопив дві норкові шуби, які були здані до гардеробу відвідувачками театру. Після цього Ващук намагався зникнути, але був помічений адміністратором театру Саєнком. Адміністратор намагався зупинити Ващука, щоб повернути речі відвідувачів, однак злочинець устиг зникнути з викраденим хутром.


Як необхідно кваліфікувати дії Ващука? Чи зміниться кваліфікація, якщо Ващук залишив шуби і втік? Якщо Ващук, при спробі втерти, послизнувся, впав та зламав ногу?

3. Симонов перебував у неприязних стосунках із Зотовим. В темний період доби громадянин Симонов, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, через вікно проник у будинок Зотова, де напав на нього і завдав йому ударів по голові й тулубу, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Після цього Симонов заволодів майном потерпілого на суму 10 000 грн.


Визначте відповідальність Симонова.

4. Громадянка Бабенко одержувала пенсійні виплати, призначені ій за віком, упродовж 6 місяців. Однак, при проведенні перевірки було встановлено, що до пенсійного віку їй не вистачає 7 років. Документ про народження, який Бабенко подала у відділ соціального забезпечення, був виданий її старшій сестрі, яка померла через 2 роки після народження .

Дайте кваліфікацію діям Бабенко?


5. Охоронці автостоянки «Десна» громадяни Немченко та Волошин під час нічних чергувань зливали з паливних баків автомобілів невелику кількість бензину – по 2 – 3 літри з кожного. Отриманий таким чином бензин реалізовували та використовували для власних потреб.


Дайте кваліфікацію діям Немченка й Волошина.

Теми рефератів для самостійної роботи
1. Поняття особливої історичної, наукової, художньої або культурної цінності при незаконному привласненні особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.

2. Умисне пошкодження обєктів електроенергетики загально-небезпечним способом.

3. Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.

4. Спричинення тяжких наслідків при необережному знищенні або пошкодженні майна.

5. Самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво.



Основна література: 1–6.
Додаткова література:
6,
54, 68, 69, 70, 71, 86, 88, 90, 91, 118, 129, 132, 133, 136, 147, 165, 166, 171.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал