Методичні вказівки та матеріали до вивчення курсу „Мова професійного




Сторінка3/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.51 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3
Вправа 7.
Скласти речення з поданими парами.
Загальний – спільний, професійний – професіональний, тактовний – тактичний, авторитетний – авторитарний, статут – статус.
Вправа 8.
Складіть словосполучення з поданими іменниками і прикметниками.
Округ/округа: автономний, мальовничий, військовий, виборний, промисловий, навколишній.
Кар’єр/кар’єра: артистичний, піщаний, відкритий, стрімкий, занедбаний, гранітний.
Девіз/девіза: підписаний, політичний, гучний, оплачений, рахунковий, виголошений.
Адрес/адреса: домашній, службовий, вітальний, тимчасовий, підписаний, почтовий.
Вправа 9.
Які слова ви доберете, щоб поєднати з прикметниками:
Слідуючий, наступний, подальший, дальший, такий?
Робота, тиждень, зупинка, доля, настрій, питання, параграф, абзац, приватизація.
Вправа 10.
Перекласти, пояснити вибір слова.
Жилая площадь, государственные взгляды, государственный аппарат, гражданская война, гражданская жизнь, гражданское право, граница полуслова, действующее законодательство, действующее сопротивление, действующее лицо,
ёмкость памяти, ёмкость водохранилища, исключительно в личных целях, исключительно приоритетный метод.
Заняття 2. Труднощі, пов’язані з вживанням деяких частин мови
у практиці професійного спілкування
Серед класу імен основною частиною є іменник. Аналіз специфіки відмінювання
іменників дозволяє зробити висновки, які мають особливий резонанс у практиці професійного спілкування.
1.
Варіативність закінчень в іменниках чоловічого роду II відміни однини в родовому і давальному відмінках (болю, регіону, інженера).
2.
Порівняно з російською мовою наголос не впливає на характер закінчення: товарищем, плечом – товаришем, плечем.

20 3.
На позначення осіб за статусом, місцем роботи вживаються аналітичні форми: не заводчани – працівники заводу.
4.
Однина іменників може вживатися на позначення множини, якщо немає одиниці виміру або предмети не можна перерахувати. Наприклад: На
цьому заводі можна придбати мінеральні води. Надіслано партію
дитячих костюмів.
5.
Складноскорочення типу завкафедри пишуться разом, а слово завідуючий – окремо з подальшою формою іменника.
6.
Для назв осіб за професією, посадою вживаються іменники, як правило, чоловічого роду. Завідувач Васильєва. При цьому дієслово узгоджується з прізвищем людини, а не з посадою: Лаборант Петрова повідомила
7.
Характер закінчень принципово впливає на розрізнення родового і давального відмінків іменників: одержано листа від Коряки С.Д. –
надіслано лист Коряці С.Д.
8.
Кожна з чотирьох відмін іменника має особливості при звертанні у кличному відмінку (Наталю, Сильвестре, Тимоше, Любове, знавцю).
Прикметник:
1.
Прикметники поділяються на повні і короткі (дрібний – дрібен, зелений –
зелен).
2.
Вищий і найвищий ступінь утворюються тільки за допомогою певних суфіксів і префіксів (повний – найповніший; більш повний – найбільш
повний).
При вживанні числівників слід пам’ятати про особливості відмінювання кількісних (простих, складних, складених) числівників, а також про форми запису числівників (07.08.09; 55-процетний). У бухгалтерських документах цифри дублюються словами. Якщо цифри арабські, то додають закінчення: радіоприймач 1-
го класу (але: радіоприймач I класу).
Варто звернути увагу на правопис неозначених і заперечних займенників (хто-
небудь, абиякий, ніякий, ні до кого). При цьому слід пам’ятати, що використання займенника «свій» призводить до появи стилістичних помилок: М. Іванов не
справився зі своїми обов’язками у своїй автобіографії.
Особові займенники, як правило, не вживаються у документах (повідомляємо,
надсилаємо, а не повідомляю, надсилаю). Це можливо лише у специфічних документах (доручення, заява, автобіографія тощо)
До поняття «Дієслово» належать п’ять форм: інфінітив (написати); безособова форма (написано); дійсний, умовний, наказовий способи (працюю, працював би,
працюй); дієприкметник (працюючий) і дієприслівник (працюючи). При дієвідмінюванні дієслова набувають різні особові закінчення (залежно від I чи II дієвідміни): пишеш, робиш.
Запитання для самоконтролю:
1.
Дайте загальну характеристику частинам мови.
2.
Сформулюйте особливості правопису і вживання іменників у діловій мові.
3.
Сформулюйте особливості правопису і вживання ступенів порівняння порівняння прикметників, правопису числівників, займенників, дієслів у практиці ділового спілкування.
4.
Сформулюйте особливості правопису і вживання прийменників, сполучників у мові професійного спілкування.
Практичний блок
Вправа 1.
Поставити іменники в родовому відмінку, згрупувати за закінченнями.

21
Документ, договір, наказ, листопад, допуск, сертифікат, балет, завод, мінімум, верстат, елемент, пристрій, відвід, кордон, Дніпро, Буг, гвинт, карниз, хліб, жовтень, глобус, садок, Кавказ.
Вправа 2.
Поставити іменники у кличному відмінку.
Батько, Ярослав, Оля, Віктор, товариш, козак, школяр, друг; Микола Артемович,
Марія Семенівна, подруга, молодець, Швець, швець, пан Шевчук, доня, кобзар.
Вправа 3.
Провідміняти:
Ольга Бондаришин, Микола Білоус, Людмила Макарова, Олег Вітер, Наталя
Макаренко, Олег Коваль.
Вправа 4.
Визначити рід іменників іншомовного походження:
Таксі, журі, поні, шимпанзе, какаду, салямі, боржомі.
Вправа 5.
Записати прізвища українською мовою:
Румянцев, Плещеев, Сычев, Писарев, Щипачёв, Пришвин, Гордеев, Шишкин,
Фёдоров, Третьяков, Алябьев, Новиков, Королёв, Толстой, Мышкин, Исаев, Ёлкин,
Бугаев, Твердохлебов, Лебедев.
Вправа 6.
Перекласти подані словосполучення, складіть з ними речення.
Компания, специализирующая на…
Меры по увеличению сбыта товаров…
Деловые отношения…
Самый низкий показатель…
Текущие показатели…
Стабильное положение…
Товары, продаваемые за наличные…
Товары, являющиеся объектом мировой торговли…
Ограничительные мероприятия по сбыту…
Товары, не облагаемые пошлиной…
Скоропортящиеся продукты…
Совместная работа…
Средства, поступившие из…
Обслуживать потребительский рынок.
Вправа 7.
Зробіть правильний вибір із запропонованих словосполучень:
Виконувати найскладніші завдання – виконувати самі складні завдання.
Бувший директор фірми – колишній директор.
Навчальний приклад – повчальний приклад.
Особовий рахунок – особистий рахунок.
Подавляюча більшість – переважна більшість.
За самими низькими цінами – за найнижчими цінами.
Учбовий період – навчальний період.
Діюче законодавство – чинне законодавство.
Наступний номер – слідуючий номер.
Тактовна людина – тактична людина.
В особливо великих розмірах – в особливо крупних розмірах.
Численні порушення – чисельні порушення.

22
Вправа 8.
Правильно напишіть складні прикметники.
Нормативно / розрахункові ціни.
Ремонтно / технічне підприємство.
Орендно / підрядні умови.
Взаємо / вигідні умови.
Сільсько / господарська продукція.
Соціально / побутові умови.
Діаметрально / протилежні погляди.
Морально / психологічний клімат.
Середньо / річні обсяги.
Матеріально / технічна база.
Суспільно / корисна праця.
Матеріально / відповідальна особа.
Вправа 9.
Утворіть складні форми прикметників, перша частина яких починається словами:
Мало-…, низько-…, вище-…, багато-…, внутрішньо-…, коротко-….
Вправа 10.
Дотримуйте орфографічних норм у написанні прикметників.
Суб…активний,
…рендний, дружн…й, зворотн…й, природн…й, господарс…кий, бе…турботний, пр…ор…тетний, сп…цифічний, доро…чий, пар…тетний, ад…кватний, р…тельний.
Вправа 11.
Запишіть українські відповідники і складіть з ними речення.
Екстраординарний, локальний, адекватний, ідентичний, лаконічний, екстрений, хронічний, гіпотетичний.
Вправа 12.
Поставити наголос у прикметниках.
Простий, новий, черговий, дохідний, типовий, збитковий, людський, численний, найважливіший.
Вправа 13.
Узгодити відмінкові закінчення.
Вчитися (грамота, етикет); домагатися (ласка, теплота); чекати (ти, слушна хвилина); дорівнювати (три, чотири); боліти (я, вона); дякувати (ти, ви); підлягати
(сумнів, критика); оволодівати (знання, теорія); розмовляти (кілька мов ); читати
(українська мова).
Вправа 14.
Перекласти нижчеподані дієслівні словосполучення:
Принимать меры, обращаться с просьбой, принимать решения, обращаться с людьми, представлять на рассмотрение, приносить радость, восстановить в должности, восстановить хозяйство, вступать в переговоры, вступить в силу (закон), включить свет, включить в список, занимать деньги, занимать опыт, занимать место, занимать должность.
Вправа 15.
Дібрати синоніми до дієслів іншомовного походження.
Пролонгувати термін виконання робіт, лімітувати кошти, демонструвати вироби фірми, контролювати роботу підлеглих, концентрувати увагу, ігнорувати правила, координувати дії, реєструвати учасників конференції.

23
Вправа 16.
Запишіть числівники словами у потрібному відмінку, узгодивши з ними
іменники, подані в дужках.
3/4 (гектар), дорівнювати 578 (гривня), 40 (окуляри), 160 (кілограм), з 346
(делегат), через 65 (день), 2/3 (площа), 0.5 (бал), 3 (варіант), 2 (тиждень), 1.5 (місяць),
52 (відсоток), 4 (пункт).
Вправа 17.
Провідміняти числівники: 649, 73, 154, 2147.
Вправа 18.
Виправити помилки у поданих словосполученнях.
Комісія по складанню акта, нарада по проблемам, агент по продажу, по підрахунках, по замовленню міністерства, фахівець по технології, за вимогою дирекції.
Вправа 19.
Доберіть синоніми до поданих прийменникових словосполучень.
Після закінчення форуму, відповідно до умов договору, за браком коштів, на кінець року, стосовно проблеми, у зв’язку з захворюванням, з метою заохочення, згідно з графіком, про всякий випадок, за ініціативою керівника.
Вправа 20.
Перекласти прийменникові конструкції.
По собственному желанию, по вине директора, комиссия по вопросам контроля, благодаря общим усилиям, в случае невыполнения, в противном случае, по истечению срока, согласно графику, прийти по делу, на протяжении дня, не по силам выполнение задания, не смотря на трудности.
Вправа 21.
Перекласти словосполуки з дієприкметником.
Растяжимое понятие, окружающая среда, запрещающий сигнал, неотапливаемое помещение, разрешающий сигнал, печатающее устройство, восстанавливаемая система, взымаемая плата, газопроницаемый участок, допускаемый износ, испытуемый раствор, неизгладимое впечатление, нелюдимый характер, нерасцепляемая муфта, номинальная отдаваемая мощность, приобретаемый опыт, предельно допустимый сброс веществ в водный объект, устранимый дефект, стираемый носитель информации.
Заняття 3. Синтаксис писемної форми мовлення
Мова - це засіб спілкування, а воно, як правило, відбувається за допомогою слів. У свою чергу, слово не дає змоги висловити думку. Тільки речення несе повну
інформацію. Писемна форма професійного спілкування відрізняється від інших стилів тим, що вона базується на об’єктивності, логічній послідовності, доказовості i т.д. В усній i писемній формах професійного спілкування мовні акценти повинні бути різними, усна форма мовлення передусім спирається на єдність з аудиторією або співрозмовником, зовнішня i внутрішня культура, так би мовити, „ззовнi”.
Синтаксис писемної форми вимагає дотримання нейтральності тону i чіткої композиції тексту. Для нього характерні такі ознаки:
1.
Практично повна відсутність окличних i питальних речень.
2.
Уживання непрямої мови.
3.
Прямий порядок слів.
4.
Переважання пасивних конструкцій (вони акцентують увагу на дії, яка випливає з ситуації, а не на виконавцеві).
5.
Найменування форм родового й орудного відмінків

24
(забезпечення - кого? чим?)
Отже, у документі все робиться для того, щоб у тексті не було жодного суб’єктивно-оціночного моменту, а головна увага зосереджувалася не на виконавцях чи діях, а на об’єктивних фактах, які їх супроводжують. З іншого боку, відсутність суб’єктивності, позачасовість, лаконічність обмежують граматичні можливості мови. Цю суперечність можна вирішити варіюванням різними формами побудови речень. Так, речення з дієприслівниковими зворотами робить текст надто канцелярським, тому краще вдатися до використання підрядних речень. Також наявність великої кількості віддієслівних
іменників робить речення громіздким і важким для сприйняття. (Вивчення стану справ з метою поліпшення виробничого процесу. Краще так,: Щоб поліпшити виробничий процес, треба …)
Типові помилки в синтаксисі виникають при перенесенні синтаксичних особливостей російської мови на українську, а також при невмінні реалізувати основні вимоги до мови документа.
1.
У межах одного речення змішування інфінітивних i номінативних речень.
2.

Прямий переклад дієприкметникових зворотів теперішнього часу, які в українській мові перекладаються підрядними реченнями. (Пристрої за своїм призначенням поділяються на генеруючі i використовуючі електричну енергію. Краще: Пристрої поділяються на ті, які генерують i які використовують електричну енергію).
3.

Зловживання дієприслівниковими зворотами на початку речення. (Керуючись постановою…, наказую… Краще: Згідно з постановою…)
4.

Вибір прийменника під впливом російської мови. Наприклад: соответственно приказу - відповідно наказу. Треба: відповідно до наказу.
5.

Використання спільного додатка при дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків: Ми повинні прагнути до вдосконалення i повного опанування методами (опанування - Ор. в., вдосконалення - Р.в.)
6.

Заміна слів, відмінків або підміна прийменників під впливом російської мови.
Наприклад:
Завідувач - кого?, але завідуючий - чим?
Опанувати - що?, але оволодівати - чим?
Властивий - кому?, але характерний - для кого?
Оснований - на чому?, але заснований - ким?
7.
Об’єднання тавтологічних словосполучень родових i видових понять, тобто нерозуміння суті однорідності. (Було закуплено нову апаратуру, прилади i пристрої)
Запитання для самоконтролю:
1.
Назвіть типи зв’язків між словами у реченні.
2.
Наведіть класифікацію членів речення.
3.
Сформулюйте основні правила вживання розділових знаків у зв’язку з їх значеннями і функціями.
4.
Назвіть основні синтаксичні значення досягнення переконливості документа.
5.
Визначте типові помилки у синтаксисі ділового спілкування і способі їх подолання.

Практичний блок.
Вправа 1. Перебудуйте прості речення так, щоб вони стали складними.
У висновку комісії вказано на порушення, помилки, допущені керівником господарство. Наведені вище факти підтверджують необхідність реконструкції

25 заводу. Після перевірки безпеки життєдіяльності у відділі комісія наклала стягнення керівнику підприємства у вигляді штрафу. На підприємстві створено спеціальну службу для контролю за роботою персоналу. Нагадуємо Вам про необхідність повернення боргу.
Вправа 2. Розставте пропущені розділові знаки.
Трудовий договір є угода між працівником i власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові а власник підприємства установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові необхідні для виконання роботи передбачені законодавством про працю колективним договором i угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт в якому строк його дії права обов’язки i відповідальність сторін умови матеріального забезпечення i організації праці працівника умови розірвання договору в тому числі дострокового можуть встановлюватись угодною сторін.
Вправа 3. Перекладіть словосполучення українською мовою. Українські
відповідники введіть у складнопідрядні речення.
Соблюдать закон, с вашего разрешения, спустя некоторое время, справиться в канцелярии, составить смету.
Вправа 4. Зредагувати текст. Пояснити причини стилістичних помилок.
Умовно приміщення можна поділити на чисту i забруднену частини. Приплив чистого повітря треба здійснювати по можливості ближче до чистої частини i в направленні робочої зони, а витяжку забрудненого повітря - з забрудненої частини. Вентиляційні камери споруджують поза робочою зоною. При достатній висоті приміщення краще всього припливні камери розміщувати на майданчиках у зовнішніх стінах, використовуючи для грат прорізи у стінах нагнітання припливного повітря організовують з навітряної сторони в теплий період року на відстані, що перевищує 12м. Кількіcть вентиляційних систем приймають в залежності від розміщення i кількість місцевих всмоктувачів, властивостей шкідливих речовин i режимів роботи систем на протязі року. Наприклад, для приміщень з надлишками тепла в теплий період року, при неможливості організацій аерації, асиміляцію тепла можна здійснити додатковими системами, працюючих в теплий період року.
Вправа 5. Перекласти українською мовою, які особливості перекладу ви
помітили.
Расчёты на теплоустойчивость следует производить в соответствии со
„Строительными нормами и правилам”, принять центральную систему отопления.
Величину коэффициента теплоустойчивости ограждения, полученную расчетом, следует сопоставить с нормативной величиной. На основании полученных данных необходимо сделать вывод о пригодности выбранных конструкций в качестве наружных ограждений рассматриваемых зданий, расположенных в заданых климатических условиях.
Вправа 6. Виправте помилки у побудові поданих нижче словосполучень.
Прийти по справі, заходи по підвищенню, радіти успіхам, постачати товарами, пробачте мене, зрадити принципам, розбіжності по основних питаннях, дякувати керівника, зазнавати збитки, завдавати біль.
Вправа 7. Складіть i запишіть речення, що часто вживаються у мові Вашої
майбутньої професії.

26
Вправа 8. Виправте стилістичні помилки, вмотивуйте свою відповідь.

Кожний працівник має свої індивідуальні риси. У мовленні він уживав місцеві слова i діалектизми. Він почав займатися малюванням i намалював багато картин. Він людина передових i прогресивних поглядів. Ще зовсім молодими юнаками пішли вони на заробітки. У січні місяці багато релігійних свят. Це дуже здібний i перспективний на майбутнє працівник. Було рівно дев’ять годин ранку, коли почалося засідання.
Вправа 9. Складіть речення з фразеологізмами, де можна, замініть
фразеологізми синонімічними словами.
Сушити голову, байдики бити, чуба гріти.
Заняття 4. Тест №2
1.

Граматика – це розділ мовознавства, який визначає:
а) правила написання слів; б) морфологію слова; в) будову слова, класи слів за їх будовою і формами словозміни, типи словосполучення і типи речень.
2. Числівники два, три, чотири, які узгоджуються з іменниками
чоловічого роду, вимагають:
а) Н. відмінка множини (два метри);
б) Р. відмінка однини (два метра); в) Р. відмінка множини (два метрів).
3. До самостійних частин мови класу імен належать:
а) іменники, прийменники, прислівники; б) іменники, прикметники, числівники, займенники; в) прикметники, прислівники, займенники, сполучники.
4. До службових частин мови належать:
а) займенники, прислівники, сполучники; б) займенники, прислівники, прийменники; в) прийменники, сполучники, частки.
5. У діловій мові на позначення осіб за професією вживаються:
а) тільки іменники чол. роду (завідувач Єгорова); б) іменники головного роду (завідувач Злотницька, учителька Іванова); в) іменники чоловічого і жіночого роду залежно від особи (завідувачка Єгорова, завідувач Михайлишин).
6. У діловій мові прості кількісні числівники записуються:
а) цифрами; б) цифрами і словами; в) словами, якщо нема одиниці виміру.
7. У діловій мові приблизна кількість відтворюється словами:
а) приблизно; б) біля; в) більше, менше, понад, до, зверх.
8. У ділових паперах наказовість передається за рахунок:
а) наказового способу дієслова (роби, працюй); б) особовою формою дієслова (забороняю); в) безособовою формою дієслова або інфінітивом (забороняється, відрядити).
9. У ділових паперах переважають:
а) якісні прикметники (добрий, високий);

27 б) відносні прикметники (залізний, скляний) і рідше якісні в аналогічній формі
(більш).
10. Виберіть рядок з правильними варіантами написання всіх слів:
а) організований, зібраність, суттєвий, постачання, впевненість; б) організований, зібраність, суттєвий, постачання, данний, впевненість; в) організований, зібранність, суттєвий, постачання, даний, впевненість.
11. Виберіть правильний варіант написання всіх слів:
а) зменьшення, воз’єднання, Закарпатя, льє; б) зменшення, возз’єднання, Закарпаття, ллє; в) зменшення, воз’єднання, Закарпатьє, льє.
12. Виберіть правильний варіант прикметників:
а) тиждневий, проїздний, честний, компосний, гігантський; б) тижневий, проїзний, чесний, компосний, гіганський; в) тижневий, проїзний, чесний, компостний, гігантський.
13. Виберіть правильний варіант написання слів:
а) шістдесят, одномісний номер, об’їзна дорога; б) шістьдесят, одноміський номер, об’єзна дорога; в) шістдесять, одномісний номер, об’їздна дорога.
14. Виберіть правильний варіант написання назв територій:
а) Вінничина, Харківщина, Хмельничина, Сумщина; б) Вінниччина, Харківщина, Хмельниччина, Сумщина; в) Вінничина, Харківшчина, Хмельничина, Сумшчина.
15. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучень:
а) школа–шкіл, Київ–Києва, власність–власності; б) школа–школ, Київ–Кийова, власність–власністі; в) школа–шкіл, Київ–Київа, власність–власності.
16. Виберіть правильний варіант перекладу словосполучень быть в
безопасности, успех в политике, исследования в экономике, исследование по
экономике:
а) бути в безпеці, успіх у політиці, дослідження в економіці, дослідження з економіки; б) бути у беспеці, успіх у політиці, дослідження в економіці, дослідження по економіці; в) бути в безпеці, успіх в політиці, дослідження у економіці, дослідження з економіці.
17. Виберіть правильний варіант написання іншомовних географічних
назв:
а) Алжир, Ватикан, Литва, Кіпр, Великобританія, Аргентина, Китай, Польща; б) Алжир, Ватікан, Літва, Кипр, Великобританія, Аргентина, Вашингтон, Кітай,
Польша; в) Алжір, Ватикан, Литва, Кіпр, Великобританія, Аргентіна, Китай, Польша.
18. Виберіть правильний варіант написання словосполучення:
а) центр маркетингу, інвестиційний фонд; б) центр маркетинга, інвестиціонний фонд; в) центр маркетинга, інвестиційний фонд.
19. Виберіть правильний варіант передачі прізвищ українською мовою:
Песков, Шмелёв, Яковлєв, Лазарев, Рєзников, Чижикова: а) Песков, Шмелев, Яковлєв, Лазарів, Рєзников, Чіжікова; б) Пєсков, Шмельов, Яковлєв, Лазарев, Рєзников, Чижикова; в) Пісков, Хмелів, Яковлєв, Лазарєв, Рєзников, Чижикова.

28
20.
Виберіть правильний варіант написання дієприкметників і
дієприслівників:
а) перевіряючі особи, не розуміючи правила; б) перевіряючи особи, нерозуміючі правила; в) перевіряючи особи, не розуміючи правила.
2
1. Виберіть правильний варіант написання займенників:
а) дехто, будь-який, хтозна-де, хто-небудь; б) де-хто, будь-який, хтознаде, хто-не-будь; в) де хто, будьякий, хтозна де, хто-небудь.
22. Виберіть правильний варіант перекладу дієприкметників
сложившиеся, написанный:
а) склавшиеся, написаний; б) що склалися, написаний; в) складені, написаний.
23.
Виберіть правильний варіант розстановки розділових знаків при
уточненнях:
а) Кожна людина навіть найпростіша як люблять у нас казати, відкриває світ заново. б) Кожна людина – навіть найпростіша, як люблять у нас казати, відкриває світ заново. в) Кожна людина, навіть найпростіша, як люблять у нас казати, відкриває світ заново.
24. Виберіть правильний варіант розстановки розділових знаків:
а) Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. б) Без мови рідної – юначе – й народу нашого нема. в) Без мови рідної (юначе) й народу нашого нема.
25. Виберіть правильний варіант розстановки розділових знаків:
а) Особистість вчителя – за словами В.О.Сухомлинського – наріжний камінь виховання. б) Особистість вчителя (за словами В.О.Сухомлинського) – наріжний камінь виховання. в) Особистість вчителя, за словами В.О.Сухомлинського, – наріжний камінь виховання.
26. Позначте рядок з правильною розстановкою розділових знаків:
а) Щастя, здоров’я, веселість: все цвіло в тім домі. б) Весна була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат. в) Два на два: чотири.
27. Позначте рядок з правильним написанням усіх прикметників:
а) прилуцький, кременчуцький, запорозький, судацький; б) прилузький, кременчузький, запорізький, суданський; в) прилуцький, кременчуцький, запорізький, судацький.
28. Позначте рядки з правильними варіантами розстановки розділових
знаків:
а) Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвіла очах; б) Педагогіка – це наука, а мистецтво – найбільше, складне, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв; в) Вітер носився по комарівці – чіткий, колючий, жорстокий; г) Кожна людина, навіть найпростіша, як люблять у нас казати, відкриває світ заново.

29
29. Перекласти українською мовою:
Работник имеет право расторгнуть трудовой договор, заключенный на неопределенный срок, предупредив об этом собственника.
30.
Перекласти українською мовою:
Одной из самых значимых характеристик организации является ее взаимосвязь с внешней средой.
Розділ 3. Культура усного професійного спілкування


Заняття 1. Етика і культура ділового професійного
спілкування

Етикет (норми поводження, сукупність правил, прийнятих серед членів усього суспільства або якої-небудь соціальної чи професійної групи, корпорації) становить собою велику і важливу частину професійної культури.
Стосунки між людьми, у яких виявляються взаємна доброзичливість, ввічливість, прагнення не скривдити співрозмовника і партнера, створити сприятливий мікроклімат для розмови, полегшують спілкування, створюють добрий почин майбутніх ділових перспектив.
Професійна етика - це сукупність норм поводження підприємця, сукупність вимог, що їх культурне суспільство пропонує дотримуватися у спілкуванні з людьми, вимог, невід'ємних від усталеного образу ділової людини. Варто виділити такі принципи ділових професійних взаємин:

Воля. Професіонал повинен поважати не тільки волю власних комерційних дій, але й волю дій своїх конкурентів, що виражається у невтручанні в їхні справи.

Терпимість. Цей принцип означає усвідомлення неможливості негайного і повного подолання чи викорінення недоліків партнера, клієнтів.
Терпимість породжує взаємну довіру, допомагає уникнути конфліктних ситуацій.

Діловий обов'язок. У ділових людей існує так зване "техаське рукостискання" : сторони усно домовляються про те, що разом займатимуться яким-небудь бізнесом. Професіонали користуються такою формулою: успіх = професіоналізм + порядність. Ділові контакти обриваються відразу ж, як тільки з'ясовується некомпетентність або непорядність професіоналів.
Основний постулат професійної етики: "прибуток понад усе, але честь понад прибуток".
Успіх ділового спілкування залежить від дотримання низки правил:
1.
Правил знайомства;
2.
Правил поведінки проведення ділових контактів;
3.
Правил поведінки на переговорах;
4.
Вимог до зовнішнього вигляду, манер;
5.
Вимог до мовлення;
6. Вимог до культури складання службових документів. Залежно від способу сприймання професійної інформації, кількості учасників, форми спілкування можна поділити:

контактне (безпосереднє);

дистанційне (телефонне, селекторне);

діалогічне (з одним співрозмовником);

монологічне (доповідь, промова);

полілогічне (диспут);

усне (розмова, бесіда);

письмове (листи, телеграми);

30

міжперсональне (нарада, колоквіум);

масове (збори, мітинги);

анонімне (між незнайомими - вулиця, транспорт);
Кінцевий позитивний результат професійного ділового спілкування залежить не тільки від уміння їх сформулювати й викласти.
Кожний із наведених видів передбачає дотримання відповідних етичних норм і правил спілкування. Людина може по-різному ставитися до співрозмовника, але етикет у поєднанні з почуттям власної гідності та самоповаги не дозволяє їй відкрито висловлювати негативні оцінки чи іншим чином виявляти негативне ставлення. Вибір тієї чи іншої одиниці формул ввічливості залежить від:
— ситуації;

професії;

соціального статусу;

статі;

освіти;

віку;
Важко не погодитися із соціолого-психологами, які запевняють, що успіх бізнесу на 85% залежить від уміння спілкуватися. Уміння успішно проводити ділові переговори, грамотно і правильно складати діловий документ сьогодні стало невід'ємною частиною професійної культури людини: менеджера, керівника всіх рівнів, референта, службовця. Для досягнення високої результативності практично в усіх видах професійної діяльності необхідно володіти певною кількістю знань, відомостей, уявлень про правила, форми і методи ведення підприємницької справи, про принципи ділового спілкування. Сучасна ділова людина має володіти наукою ділових стосунків, уміти їх встановлювати і цивілізовано підтримувати, долаючи протиріччя, вирішуючи конфлікти, беручи на себе в разі потреби роль посередника, повинна вміти скеровувати власну діяльність на користь інших людей, а так само своєї справи. Специфічною особливістю професійного спілкування є його регламентованість, тобто підпорядкованість установленим правилам та обмеженням. Ці правила установлюються типом ділового спілкування, формою, ступенем офіційності, конкретними діями і завданнями, які стоять перед учасниками діалогу, а також національно-культурними традиціями і суспільними нормами поведінки. Вибір стратегічно доцільної поведінки у діалозі обумовлюється комунікативною метою, яку перед собою ставить кожен з партнерів. У діловій взаємодії уся мовленнєва поведінка орієнтована на певну реакцію партнера. Для того щоб реакція виявилось адекватною до намірів кожної зі сторін, необхідно:

набути особистісних рис ділової людини - бути упевненим у собі, мати особисті цілі й цінності, бути інформованим і компетентним, демонструвати об'єктивність в оцінці інформацій й у способах її повідомлення;

у партнері поважати особистість, прагнути побачити проблему його очима, шанобливо ставиться до його суджень і контраргументів;

дотримуватися постулату релевантності (доречний, той, що стосується справи) - вести мову про саму суть питання, його актуальні аспекти;

коректно ставитись до кількості і якості інформації, її вірогідності, бути послідовним і аргументованим;

дотримуватися мовної нормативності професійного мовлення - чітко формулювати думку, використовувати узвичаєні в діловому спілкуванні кліше, уникати розбіжності слів і невербальних сигналів;

підкоритися встановленим правилам і обмеженням (протоколу, діловому етикету, культурі професійного спілкування, які формують приємний
імідж в очах співрозмовника, оскільки професійній комунікації властива регламентованість.

31
Отже, центральною ділянкою мистецтва ділового спілкування є мовний етикет - національний кодекс словесної професійної добропристойності.
Запитання для самоконтролю
1.
Що таке діловий етикет?
2.
Основні принципи ділової професійної етики.
3.
Від чого залежить успіх. професійного спілкування?
4.
Які відомі різновиди професійного спілкування?
5.
Розкрийте поняття "мовний етикет"?
6.
Які. основні постулати культури ділового гірофесійного спілкування?

Заняття 2. Особливості підготовки проведення
бесіди, публічного виступу, наради
Основою професійного спілкування, обміну думками, професійним досвідом
є мовлення.
Мовлення — це сукупність мовленнєвих дій, кожна з яких має свою мету і підпорядковується загальній меті спілкування. Звуковою реалізацією мовлення є спілкування.
Спілкування - цє обмін інформацією. Формами спілкування є монолог, діалог, полілог. Отже, обов'язковим учасником спілкування є реальний, не уявний слухач.
Успіх у спілкуванні залежить від володіння "технікою" спілкування. А це не що інше як сукупність стандартів культурної поведінки, етичних і естетичних норм у використанні вербальних і невербальних засобів комунікативної взаємодії.
Культура мовлення - це досконале володіння мовою, її нормами в процесі мовленнєвої діяльності. Культура мовлення - це мовний етикет.
Мовний етикет - це правила мовленнєвої поведінки, прийняті національним колективом мовців. Рівень дотримання мовного етикету, культури спілкування
інколи впливає на поведінку фахівців більше, ніж предметний зміст мовлення.
Головна складність оволодіння усним професійним мовленням полягас у необхідності визначати на слух доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації, манери викладу. Говорити багато і багато сказати - поняття не тотожні.
Готуючись до усного спілкування, необхідно дотримуватись таких вимог:
1.
Точність у формуванні думки.
2.
Логічність.
3.
Стислість.
4.
Відповідність між змістом, мовними засобами, обставинами мовлення та стилем викладу.
5.
Багатство і різноманітність мовних засобів.
6.
Оригінальність у побудові висловлювання.
7.
Доречність і виразність.
8.
Відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.
Неабияке значення в усіх формах усного професійного спілкування має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно і доречно підтримати тему.
Існують три універсальні величини професійного спілкування: погляд, усмішка, відстань.
Погляд - найсильніший компонент розмови. Варто дивитися співрозмовнику у вічі, це викликає довіру і означає доброзичливе ставлення. Але якщо довго затримувати погляд, це може пригнічувати людину. Якщо ж партнер відводить очі у паузі, то це значить, що він не все ще сказав і просить не перебивати.

32
Усмішка. Перш ніж говорити, усміхніться. Пам'ятайте, що ніщо так не коштує дорого і не значить так багато, як усмішка. Усмішка повинна відповідати обставинам спілкування, настрою, але не бути маскою.
Відстань — регулятор відносин між особами. Розрізняють чотири види дистанції: інтимну (-0-45 см); особисту (45-120 см); соціальну (120-400 см.), офіційну (400-750 см.). Соціальний, професійний статус, стать, місцевість, обставини визначають відстань. Пам'ятайте, що у різних націй поняття норми різні.
Якщо не знати національних особливостей, можна вразити, приголомшити і навіть образити співрозмовника.
Бесіда - це розмова двох або більше осіб з метою отримання певної
інформації, вирішення важливих проблем. Бесіда і нарада будуються на трьох основних типах стосунків:

начальник - підлеглий;

підлеглий - начальник;

партнер - партнер.
Спільним знаменником вищезазначених типів є те, що вона (бесіда) є цілеспрямованою із заздалегідь спланованим результатам і направлена на вирішення виробничих проблем. Ділові бесіди дозволяють керівникові реагувати на висловлення співрозмовника відповідно до мети, обставин, предмету бесіди.
Складність бесіди полягає в тому, що вона значною мірою є експромт, а для цього треба мати і виробничо-життєвий досвід, і запас відповідних знань, і володіти технікою мовлення. Але є кілька безперечних умов успіху: ретельна підготовка до неї, уважність, тактовність до співрозмовника, врахування точки зору партнера чи опонента, висловлювати думки якомога точніше, логічно і переконливо. Пам'ятайте, що бесіда - це не монолог.
Є два види ділових бесід: кадрові та проблемні (дисциплінарні).
Кадрові бесіди - це бесіди керівника з підлеглим щодо прийому, звільнення тощо. Керівник мусить створити відверту, щиру конструктивно-критичну атмосферу, правильно реагувати на протилежну точку зору, поважати гідність співрозмовника. До бесіди завжди готуються:

причина бесіди, конкретні завдання, пов'язані з темою, метою;

передбачити можливі контраргументи співрозмовника і бути до них готовим;

продумати варіанти рішень, якщо партнер погодиться, заперечуватиме чи відмовиться взагалі;

передбачити партнерів, підлеглих, хто допоможе Вам вирішувати з'ясовані проблеми.

Проблемні, або дисциплінарні, бесіди зумовлені фактами порушення — дисципліни на виробництві чи їх порушеннями. Проблемна бесіда є складовою наради.
Цей різновид бесіди спрямований на створення творчої продуктивної праці, на підвищення її ефективності. Дуже важливо пам'ятати, що треба створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості, не можна приймати рішення заздалегідь, це не вистава, а довірча розмова, ніколи не намагайтесь запідозрити співрозмовника в ненадійності, будьте уважним, коректним, прагніть справити приємне враження про себе.
Нарада - найефективніший спосіб розв'язання виробничих питань, це невід'ємна частина нашого життя.
Перевага наради порівняно з іншими формами управління в тому, що за мінімум часу працівники оперативно і аргументовано обмінюються думками і приймають узгоджене і оптимальне рішення. Ефективність наради залежить від рівня підготовки як самої наради, так і окремих учасників, безумовно, керівника.
Мєта наради - прийняти оптимальне рішення.

33
Види нарад: інформаційна (директивна), оперативна (диспетчерська), дискусійна.
Інформаційні наради знайомлять учасників з новими даними, новими положеннями, фактами, це передача відомостей, розпоряджень по управлінській вертикалі чи горизонталі. Учасників знайомлять з інформацією (доречно ознайомити завчасно у писемний формі), а на нараді уточнюють поставлені завдання, терміни виконання і приймають конкретні рішення.
Оперативна (диспетчерська, комп'ютерна) - це збір інформації, опрацювання та прийняття рішення без скликання її учасників. Її проводять тоді, коли немає великої потреби відволікати учасників від виконання своїх виробничих завдань, кожен учасник знаходиться на робочому місці і дає необхідну інформацію, це економить час - і в цьому її перевага.
Для цього використовують як традиційні засоби зв'язку (радіо, селектор, телефон), так і новітні (комп'ютерну мережу). Особливістю такої наради є те, що вона проводиться у точно визначені години і дні, а це дає можливість планувати свою діяльність.
Дискусійна нарада - це найбільш складна за схемою побудови, це найдемократичніший вид наради, оскільки передбачає вільний виклад думок, версій, гіпотез, припущень, всі учасники беруть участь в обговоренні і продукують найбільш ефективні та конструктивні рішення важливих проблем. Мета буде досягнута за умови сумлінної підготовки як керівника, так і всіх учасників.
Час проведення нарад. Насамперед потребує розгляду питання про регулярність нарад з одного боку, позаплановані наради знижують рівень культури службових взаємин, змушують порушувати обіцянки, зривати ділові зустрічі, а з другого боку -доцільно скликати нараду, коли виникла конкретна проблема, яка потребує колективного обговорення.
Визначаючи дату наради, необхідно врахувати реальну можливість підготовки до неї. Дата не повинна змінюватися. Наради краще планувати на другу половину дня. Якість обговорення питань залежить від ретельної підготовки і умілого проведення наради. Слід заздалегідь повідомити учасників не тільки про початок, а й про орієнтований час її закінчення.
Підготовка наради включає:

визначення тематики;

порядку денного;

завдань наради;

приблизного складу учасників;
— дати і початку наради;

підготовку доповіді і проекту рішення;

підготовку приміщення.
На засідання слід запрошувати мінімальну кількість учасників: тільки тих, участь яких справді необхідна, а відповідно відсутність їх може зробити засідання неефективним.
Повідомлення про засідання може бути зроблено усно, по телефону, у письмовій формі. Зверніть увагу: не бажано дописувати у повідомленні "Ваша явка обов'язкова" і т. інше. Ступінь ділової, професійної зацікавленості повинні бути визначальними. По-друге, авторитет органу управління створюється не примусовим методом, а конкретністю, діловитістю керівника. Не менш важливим при доборі учасників є ступінь компетентності у питаннях, які розглядаються, а також достатність їх службових справ.
Порядок денний варто оголосили заздалегідь, це забезпечує якість наради.
Регламент наради визначається самими учасниками наради. Ефективне розв'язання найскладнішого питання потребує не більше 40 хв. (за матеріалами досліджень).

34
Велика роль у дотриманні регламенту належить голові, до того ж він повинен знайти розумний вихід у всіх ситуаціях (коли учасники не хочуть виступати, коли виникає суперечка тощо). Голова повинен домагатися, щоб кожен виступаючий пропонував свій варіант розв'язання проблеми, щоб даремно не витрачав час.
У виступах: максимальна увага до кожної пропозиції, розкутість думки, конструктивна пропозиція, тактовність і витриманість. У виступах виключається: грубість, безтактність відносно окремих учасників, прагнення за будь-що досягти "свого", не сподобатися начальству.
План виступів - діловий, спонтанний, не варто забувати про конгруентність (збіг жестів і мовлення), голос не форсований, не образливий. Темп виступу повинен бути неспішним, тоді кожне слово звучить повільніше.
Якщо добре підготовлена нарада, продумано стиль ведення, темп наради швидкий, напружений, тон діловий, то в залі панує тиша.
Рішення - найважливіше для наради, це, власне, мета. Ухвала може готуватися двома шляхами:

спеціально обрана комісія заздалегідь готує проект рішення, потім учасники вносять зміни, доповнення, і тільки після цього рішення затверджується (окремо з кожного питання порядку денного);

голова прямо на засіданні підбиває підсумки обговорення та формулює рішення.
Вибір кожного залежить, в першу чергу, від кількості учасників, складності питань, ступеня підготовки, компетентності учасника, врешті-решт, від майстерності голови.
Після проведення наради:
1.
Вчасно проконтролювати виконання поставлених завдань.
2.
Ефективно і максимально виконати позитивні рішення наради у виробничому процесі, в разі потреби нейтралізувати негативні проблемні моменти.
Отже, нарада - це обмін досвідом, думками, поглядами з метою прийняття ефективного і оптимального рішення.
Останнім часом популярними стали дискусії за "круглим столом" Кілька фахівців дискутують на задану тему, за присутності слухачів. Учасники заздалегідь знають предмет розмови, іноді вони проводять репетиції. Перевага такої дискусії в тому, що вона дає можливість ознайомити присутніх з поглядами (продуманими, підготовленими, аргументованими) фахівців на певну тему. Під час звичайної наради виникають спонтанні дискусії не у визначеному порядку, а залежно від ситуації. При цьому висновки передбачити важко.
Доповідь - одна з найпоширених форм публічних виступів, це прилюдне повідомлення на певну тему. Розрівняють політичні, звітні, ділові, наукові доповіді.
Політичні доповіді робляться офіційними особами на масових зібраннях трудящих, міжнародних форумах тощо.
Звітна доповідь за схемою побудови нагадує письмовий звіт. До неї часто звертаються у професійній діяльності. Доповідач повинен правдиво, об'єктивно висвітлювати факти й переконати слухачів у необхідності певних висновків.
Ділова доповідь - це документ, який містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями. Така доповідь призначена для усного читання. Наявність суттєвих ідей, позитивних пропозицій обов'язкові для професійного спілкування і виголошення в доповіді.
Наукова доповідь узагальнює наукові дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. Такі доповіді заслуховуються на різних зібраннях учених, конференціях, симпозіумах.
Підготовка доповіді: Першим кроком у підготовці - накреслити мету та завдання виступу, визначити коло питань. Другий крок - добір допоміжної
інформації. Вона може бути отримана з двох джерел: теоретичні джерела (статті за

35 професією, книги, окремі публікації, що стосується фахової теми); усні розмови з обізнаними з проблемами людей. Успіх виголошення доповіді залежить від якості доповіді, а якість від двох факторів:

значення предмета розмови в теорії;

значення реального стану справ, питань, які розглядають питання.
Вивчення теорії (навіть досвідченому професіоналу) дасть уявлення про те, до чого треба прагнути, не варто пропускати критичні статті, зауваження, щоб враховувати недоліки інших. Після цього потрібно продумати послідовність підготовки доповіді:
1.
Визначення основних думок, положень.
2.
Визначення порядку викладу думок (план доповіді).
3.
Запис змісту кожної думки, тобто формулювання тез доповіді.
4.
Добір фактів, прикладів, цитат.
5.
Підготовка висновків, узагальнень.
План доповіді містить: вступ, текст, висновки.
Вступ. Початок доповіді є визначальним, необхідно чітко сформулювати мету, причину виступу. Першочерговим є привернути увагу, завоювати симпатію слухачів, речення мають бути короткими, але змістовними, інтонаційно виразними з вираженням свого ставлення до предмета мовлення.
Основний текст викладає суть проблеми, наводяться докази, міркування, пояснення, містить значний заряд критичності. Але пам'ятайте, що нє можна людину ображати. Критика повинна спонукати до виправлення становища у професійних справах. Принциповість і об'єктивність - це наступні ознаки професійної доповіді. Поскільки існує кілька поглядів на обговорювану проблему, то доповідач може віддавати перевагу якомусь. Однак спочатку треба проаналізувати
інші погляди, не замовчуючи доказів на їх захист, а потім повідомити і обгрунтувати свою думку. Не варто переобтяжувати слухачів надмірною кількістю цифр, доведень. Надзвичайно важливо подумати, в яких місцях потрібні
"ліричні відступи", вони повинні бути короткими і ілюструвати повідомлення.
У професійній діяльності не лише дається глибокий аналіз стану справ, а й обґрунтовується шляхи і способи практичного розв'язання проблем, розкриваються перспективи подальшої роботи, ставляться завдання на майбутнє - ці матеріали поміщаються у висновках.
Короткий огляд того, що є неприйнятним у доповіді:
1.
Бідність словника.
2.
Багатослівність.
3.
Невиправдана ускладненість лексики.
4.
Читання цифрових даних (лише найпотрібніші).
5.
Зайва ускладненість речень.
6.
Нетактовність промовця.
Варто записати доповідь, прочитати і оцінити її критично
Запитання для самоконтролю
1.
Схарактеризуйте мову і етикет службової телефонної розмови.
2.
Назвіть основні правила підготовки й озвучення доповіді й лекції.
3.
Схарактеризуйте мову й етикет виступу, промови, бесіди.
4.
Дайте мовну характеристику дискусії як виду публічного ділового спілкування.
5.
Назвіть основні правила культури управління с характеристикою невербальних засобів ділового мовлення.

36
Заняття 3. Тест №3
1. Виберіть правильний варіант визначення поняття культури управління: а) Культура управління – це сукупність вимог до процесу управління й особистих якостей людини, які його здійснюють; б) Культура управління – це сукупність вимог до етики спілкування й естетики робочого місця; в) Культура управління – це сукупність вимог до моральних якостей керівника;
2. Виберіть правильний варіант відповіді: а) Найбільш дійовими і продуктивними є дискусійні наради; б) Найбільш дійовими і продуктивними є інформаційні наради; в) Найбільш дійовими і продуктивними є оперативні наради
3. Виберіть правильний варіант відповіді щодо правил користування телефоном: а) При прийомі відвідувачів проблеми треба вирішувати зразу, тому телефон не можна вимикати; б) При прийомі відвідувачів проблеми треба вирішувати зразу, тому користування телефонами здійснюється в обмеженому режимі; в) При прийомі відвідувачів проблеми треба вирішувати зразу, тому телефони мають бути відімкнені або переключені на секретаря.
4. Виберіть правильний варіант відповіді: а) При прийомі відвідувачів спілкування має бути коректним, ввічливим на будь- яких етапах, при будь-якому результаті; б) При прийомі відвідувачів спілкування залежить від співбесідника; в) При прийомі відвідувачів спілкування має бути коректним, але ввічливість залежить від поведінки співбесідника;
5. Виберіть правильний варіант відповіді: а) Не треба перетворювати прийом відвідувачів на бюрократичний акт з попереднім записом. Треба реагувати на проблему зразу ж при безпосередньому спілкуванні; б) До прийому треба готуватись заздалегідь, познайомившись із суттю проблем, викладених відвідувачами при попередньому записі; в) Прийом відвідувачів краще вести через секретаря шляхом її ознайомлення з проблемою в письмовому вигляді, а через деякий час повідомить відвідувачу про результати .
6) Виберіть правильний варіант відповіді: а) Прийом відвідувачів краще вести літературною мовою, якою розмовляє присутній не вживаючи професіоналізмів, діалектизмів і жаргонізмів; б) Прийом відвідувачів треба вести тільки державною літературною мовою; в) Прийом відвідувачів треба вести тільки державною літературною мовою з використанням професіоналізмів, діалектизмів і жаргонізмів;
7. Виберіть правильну модель поведінки при спілкуванні за допомогою телефону: а) Ділова телефонна розмова вимагає вирішувати проблему зразу ж після її виникненні; б) Ділова телефонна розмова потребує ретельної попередньої підготовки;

37 в) Ділова телефонна розмова потребує ретельної попередньої підготовки і вирішення проблем тільки після наступного ознайомлення з ними;
8. Виберіть правильну модель поведінки при спілкуванні за допомогою телефону: а) Краще перетворити ділову розмову в звичайний побутовий діалог; б) Ділова телефонна розмова дозволяє вирішувати швидко всі справи, які накопичилися; в) При діловій телефонній розмові спочатку треба викладати найважливіші справи.
9. Виберіть правильну модель поведінки при спілкуванні за допомогою телефону: а) При діловій телефонній розмові треба швидко все сказати , тому темп має бути підвищеним, а вимова емоційна; б) При діловій телефонній розмові вимова має бути чіткою, повідомлення стислими, але з наявністю пауз, діалог ввічливим без зайвої емоційності і брутальності; в) При діловій телефонній розмові вимова, поведінка, тон – все залежить від займаної посади;
10. Виберіть найбільш прийнятну рекомендацію щодо ведення ділової розмови: а) Ділову розмову не слід починати з критики, перетворюючи продуктивний діалог на принизливий монолог керівника; б) Продуктивність ділової розмови залежить від активного наступу керівника на підлеглого; в) Ефективність ділової розмови залежить від уміння керівника все піддавати критиці, зосередження на своїх проблемах.
11.Виберіть найбільш прийнятну рекомендацію: а) Візитна картка вручається для підкреслення власного авторитету й значимості; б) Візитна картка – це один з робочих елементів ділових стосунків, тому обмінюватися картками треба вибірково, враховуючи намір про подальший довгостроковий діловий або дружній контакт; в) Візитна картка – тільки для друзів.
12. Виберіть правильний варіант відповіді: а) Перший етап підготовки до лекції – визначення теми й завдання виступу для відшліфовки кожного речення виступу; б) Перший етап підготовки до лекції – визначення організатором теми й завдання виступу; в) Перший етап підготовки до лекції – авторське визначення теми, мети, предмету й завдання виступу для будування його основного каркасу у вигляді письмових тез.
13. Виберіть правильний варіант відповіді: а) Другий етап підготовки до виступу – розширення й ускладнення інформації, викладеної у тезах; б) На другому етапі підготовки до лекції треба відшліфувати письмовий варіант тексту;

38 в) На другому етапі підготовки до лекції готувати текст до усного виступу, підбираючи найбільш просту, вразливу й зрозумілу інформацію, вибираючи тон, жести, міміку.
14. Виберіть правильний варіант відповіді: а) Третій етап роботи з матеріалами лекції – це її озвучення перед аудиторією і постійне коригування тексту після кожного виступу; б) Третій етап роботи з матеріалами лекції - це її озвучення перед аудиторією; в) Третій етап роботи з матеріалами лекції – це озвучення тексту сам на сам.
15. Виберіть правильний варіант характеристики виступу: а) Виступ, як і лекція, характеризується попередньою підготовленістю з чітко продуманим висвітленням усіх проблем, висвітлених у доповіді; б) Виступ відрізняється від лекції спонтанністю, лаконічністю і непідготовленістю. Він торкається тільки кількох проблем, висвітлених у доповіді, тому будується як набір реплік; в) Виступ краще будувати як остаточний висновок із доповіді.
16. Виберіть правильний варіант характеристики промови: а) Промова – це непідготовлений виступ, що народжується під час мітингу; б) Промова – це усний підготовлений виступ з інформацією, яка має вплинути на розум, почуття й волю слухачів; в) Промова й доповідь – це синоніми.
17. Позначте варіант, який, на вашу думку, є неправильним: а) Бесіда спрямована на заздалегідь спланований результат і висновки щодо вирішення певних виробничих проблем на основі аналізу отриманої інформації; б) Бесіда не вимагає ухвалення остаточного рішення, тому керівник не скутий путами офіційності, а підлеглі відчувають себе рівними і висловлюються більш об’єктивно; в) Бесіда має завершуватися організаційними висновками.
18. Позначте варіант, який є неправильним: а) На дискусії обговорюються спірні питання, тому тут треба добирати аргументи, які б не відхилялися від теми і свідчили на користь саме вашої позиції; б) При дискусії намагайтеся «обійти» ті питання, де ви нічого не можете довести.
Поступіться опонентові ти, чим можна поступитися, акцентуючи на спільних позиціях; в) При дискусії не поступайтеся жодним принципом. Намагайтеся обов’язково переконати опонента в тому, що всі Ваші позиції є правильними.
1 9. Виберіть найбільш прийнятні рекомендації щодо проведення прес- конференції: а) На прес-конференції основним елементом є доповідь, яка програмує подальші запитання й зумовлює відповіді; б) На прес-конференції основним елементом є дискусія; в) На прес-конференції основним елементом є запитання й відповіді.
20. Виберіть правильний висновок щодо впливу на аудиторію невербальних засобів комунікації:

39 а) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж слова, тому треба безперервно жестикулювати; б) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж слова, тому при діловому спілкуванні треба бути завжди тактовним; в) Невербальні засоби комунікації справляють втричі сильніший вплив, ніж слова, тому при діловому спілкуванні треба розмовляти з підвищеною інтонацією.


Список рекомендованої літератури

1.
Бибик С.І. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів.– 2-ге вид., випр. і допов.– К., 1998.
2.
Великий тлумачний словник сучасної української мови.– К., 2001.
3.
Вирган І., Пилинська М. Російсько-український словник сталих виразів.–
Х., 2000.
4.
Голова щук С. Словник-довідник українського літературного слововживання.– К., 2004.
5.
Гринчишин Д. І ін.. Словник-довідник з культури української мови.– К.,
2007.
6.
Вороніна М. Культура спілкування ділових людей.– К., 1998.
7.
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови.– 2-ге вид.– К., 2004.
8.
Коваль А. Ділове спілкування.– К., 1992.
9.
Масенко Л. Мова і суспільство.– К., 2004.
10.
Нелюба А. Теорія і практика ділової мови.– Х., 1997.
11.
Пилинський М. Мовна норма і стиль.– К., 1976.
12.
Пустовіт Л. І ін.. Словник іншомовних слів.– К., 2000.
13.
Рукас Т. Формування культури ділового мовлення в майбутніх інженерів.–
К., 1999.
14.
Український правопис / АН України. Ін-т мовознавства ім.О.Потебні: Ін-т укр.. мови.– К., 2008.
15.
Шевчук С. Ділове мовлення для державних службовців.– К., 2004.
16.
Ющук І. Практичний довідник з української мови.– К., 2000.













Document Outline

  • Кафедра українознавства
  • Дніпропетровськ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал