Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»



Скачати 338.43 Kb.
Дата конвертації05.01.2017
Розмір338.43 Kb.
ТипМетодичні вказівки
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кременчуцький НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


Методичні ВКАЗІВКИ

ЩОдо ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ 6.030507 – «МАРКЕТИНГ»

(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)




Кременчук 2014

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.030507 – «Маркетинг» (у тому числі скорочений термін навчання)


Укладачі д. т. н., проф. О. А. Юрко

ас. О. Ю. Кузьменко
Рецензент доц. О. І. Богдан
Кафедра маркетингу

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського

Протокол № ____ від ____________ 2014 р.

Голова методичної ради ________________ проф. В. В. Костін



ЗМІСТ




Вступ…………………………………………………………………………

4

1

Перелік практичних занять…………………………………………………

6




Практичне заняття № 1 Загальнотеоретичні та специфічні основи дисципліни…………………………………………………………………..

6




Практичне заняття № 2 Організаційно-правові та економічні умови

вибору іноземного партнера………………………………………………..




7




Практичне заняття № 3 Контракт у зовнішньоекономічній діяльності…

8




Практичне заняття № 4 Цінова політика на зовнішньому ринку………..

10




Практичне заняття № 5 Механізм розрахунків у зовнішньоторго-вельних операціях…………………………………………………………..

12





Практичне заняття № 6 Страхування зовнішньоекономічної

діяльності……………………………………………………………………



13




Практичне заняття № 7 Посередницька діяльність на ринку……………

15




Практичне заняття № 8 Формування образу фірми на міжнародних ринках……………………………………………………………………….

16





Практичне заняття № 9 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності……..

17

2

Тести з навчальної дисципліни…………………………………………….

20

3

Питання до заліку…………………………………………………………..

29

4

Теми рефератів……………………………………………………………..

32

5

Критерії оцінювання знань студентів……………………………………..







Список літератури…………………………………………………………..

33



ВСТУП
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних чинників впливу на рівень розвитку економіки кожної окремої країни та світового прогресу в цілому. Складовим елементом такого співробітництва є зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання різних країн. Цей напрям діяльності підприємства потребує поглибленого знання законодавчих актів держави. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств – це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою та науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок. Знання у сфері зовнішньоекономічної діяльності набувають у процесі вивчення теоретичних положень і вирішення завдань цієї проблематики, в процесі ознайомлення з досвідом роботи вітчизняних та іноземних партнерів, викладених у підручниках, навчальних посібниках та іншій спеціальній літературі.

У методичних вказівках розкриваються мета і завдання практичних занять, зміст кожного з них. Наведено перелік літератури, якою треба користуватися для вирішення задач на практичних заняттях.

Для досягнення вказаної мети студенти мають виконати наступні завдання вивчення курсу:


  • розуміти сутність і специфіку механізму функціонування зовнішньоекономічної діяльності в Україні на сучасному етапі;

  • знати й уміти використовувати нормативну базу з регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств;

  • оцінювати тенденції, суперечності та доцільність діяльності при визначенні головних напрямів зовнішньоекономічної діяльності для підприємств різних форм власності, що є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;

  • розуміти специфіку запровадження різних форм виходу на зовнішні ринки;

  • знати й уміти використовувати на практиці основні процедури укладання та виконання зовнішньоекономічних контрактів;

  • визначати ефективність укладених угод і зовнішньоекономічної діяльності підприємства в цілому;

  • використовуючи одержані знання на практиці, приймати професійні рішення, що відповідають державній економічній політиці і основним положенням міжнародних угод, до яких приєдналася Україна, з метою максимізації прибутку від зовнішньої торгівлі, інвестування і інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Система джерел навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» є досить значною за обсягом і розгалуженою. До неї, зокрема, належить:

  1. Конституція України як основний закон.

  2. Законодавчі акти України.

  3. Постанови Верховної Ради України.

  4. Укази та розпорядження Президента України.

  5. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

  6. Нормативні накази, інструкції та інші документи центральних органів виконавчої влади (міністерств, державних комітетів і відомств).

  7. Міжурядові угоди України з іншими державами та міжнародно-правові акти, ратифіковані й визнані Україною.

8. Підручники.

9. Навчальні посібники.



1 Перелік практичних занять
Практичне заняття № 1

Тема Загальнотеоретичні та специфічні основи дисципліни

Мета: вивчення базових положень здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Короткі теоретичні відомості

Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перевезення через митний кордон України майна та/або робочої сили. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб'єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовують певні інструменти, а саме:

  • закони України;

  • передбачені в законах України акти тарифного та нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

  • економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного й іншого) в межах законів України;

  • рішення недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України;

  • угоди, які укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Завдання до теми

  1. Предмет та об’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

  2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.

  3. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Для виконання завдань необхідно:

  • дати визначення предмета та об’єкта зовнішньоекономічної діяльності, їх значення в господарській діяльності зовнішньоекономічних відносин в межах законів України;

  • охарактеризувати основні форми зовнішньоекономічної діяльності та види зовнішньоекономічних операцій, порядок їх здійснення.

Контрольні питання

  1. Які основні форми зовнішньоекономічної діяльності та види зовнішньоторговельних операцій?

  2. Які сучасні методи здійснення комерційних операцій застосовують підприємства?

  3. Хто є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та який порядок їх реєстрації?

  4. Дайте визначення поняття «суб’єкт» та «об’єкт зовнішньоекономічної діяльності».

  5. Назвіть органи валютного регулювання в Україні.

Література: [7 с.23 – 36, 11 с. 41 – 54. 15 с.11 – 28, 17 с.4 – 27].

Практичне заняття № 2

Тема. Організаційно-правові й економічні умови вибору іноземного партнера

Мета: набуття навичок обґрунтування вибору партнера при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємством.

Короткі теоретичні відомості

Вибір зарубіжного партнера залежить від сукупності чинників, які відповідають меті виходу підприємства на зовнішні ринки. При здійсненні ЗЕД вибір партнера, насамперед, визначається:

  • видом майбутньої зовнішньоекономічної угоди (експортна, імпортна, ліцензійна, компенсаційна, страхування, кредитування тощо);

  • предметом угоди (купівля-продаж товару чи надання послуг);

  • фінансово-економічними умовами угоди (наявність авансового платежу, купівля в кредит тощо).

При виборі партнера в першу чергу необхідно вивчити:

  • технічний рівень продукції підприємства, рівень технологічної бази та виробничі можливості;

  • організацію НДДКР та витрати на них;

  • організацію управління підприємством, враховуючи ЗЕД;

  • фінансове становище підприємства;

  • норми та правила, що діють у цій країні та регулюють співробітництво з потенційним партнером.

Завдання до теми

  1. Вибір іноземного партнера.

  2. Основні показники діяльності іноземних фірм.

  3. Інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.

Для виконання завдань необхідно:

  • перерахувати сукупність чинників, що визначають правильний вибір при здійсненні ЗЕД з конкретизацією зовнішньоекономічної угоди, предметом угоди, а також фінансово-економічними умовами угоди;

  • охарактеризувати основні показники діяльності іноземних фірм, методи їх визначення, порядок розрахунку відповідно до регулювання ЗЕД в Україні;

  • викласти основні принципи та порядок інформаційного забезпечення ЗЕД з урахуванням норм і правил, що діють у країні співробітництва з потенційним партнером.

Контрольні питання

  1. Які критерії класифікації фірм?

  2. Які основні види оперативної та фінансової звітності фірми?

  3. Основні показники, що характеризують фірму.

  4. Структура та функції річних звітів закордонних фірм.

Література: [1, 5 с.36 – 59, 10 с.5 – 34, 17 с.21 – 38].

Практичне заняття № 3

Тема. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності

Мета: вивчення основних положень контракту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльністі, самостійне складання конкракту-прикладу.

Короткі теоретичні відомості

Зовнішньоекономічний договір укладається відповідно до законів України з урахуванням міжнародних договорів за участю України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законами України. Зовнішньоекономічний договір укладається суб'єктом ЗЕД або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Найбільшого поширення в ЗЕД набув контракт міжнародної купівлі-продажу - договір поставки товару, погоджений і підписаний експортером та імпортером. Обов'язковою умовою Договору купівлі-продажу є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Цією умовою він відрізняється від усіх інших видів договорів – орендного, ліцензійного, страхування тощо. Розглянемо основні розділи зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу.

1. Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2. Преамбула. У преамбулі зазначається повне найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів («Продавець», «Покупець», «Замовник», «Постачальник» тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та назва документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).

3. Предмет договору (контракту). У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точної назви, марки, ґатунку або кінцевого результату роботи, що виконується.

4. Ціна та загальна вартість договору. У цьому розділі визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором, крім випадків, коли ціна товару розраховується за формулою. Якщо згідно з договором (контрактом) поставляються товари різної якості й асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного ґатунку, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому разі цінові показники можуть бути зазначені в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту).

5. Умови платежів. Цей розділ визначає валюту платежу, термін платежу, спосіб платежу, форми розрахунків, валютні застереження та гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань.

6. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг). У цьому розділі визначаються терміни та місце фактичної передачі товару, перелік товаросупровідних документів. Приймання-здавання проводиться за кількістю згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару.

7. Форс-мажорні обставини.

8. Санкції та рекламації.

Завдання до теми

  1. Правові аспекти.

  2. Умови зовнішньоекономічного контракту.

  3. Типи структур управління.

Для виконання завдань необхідно:

  • визначити порядок укладання зовнішньоекономічного договору з урахуванням міжнародних договорів за участю України;

  • охарактеризувати основні розділи зовнішньоекономічного контракту купівлі продажу;

  • охарактеризувати відомі типи структур управління.

Контрольні запитання

  1. Що таке угода (контракт)?

  2. Укажіть приблизну структуру контракту купівлі – продажу.

  3. Як визначається валюта ціни?

  4. Які види цін можуть бути за способом фіксації в контракті?

  5. Які фактори слід враховувати при виборі умов платежу?

  6. Опишіть структуру базисної ціни.

Література: [7 c.36-52, 10 с.17-38, 14 с.31-59].

Практичне заняття № 4

Тема Цінова політика на зовнішньому ринку

Мета: узагальнення теоретичних положень здійснення цінової політики на зовнішньому ринку, самостійні розрахунки цін з використанням існуючих методик.

Короткі теоретичні відомості

Одним із найважливіших чинників, що береться до уваги при встановленні ціни, є рівень витрат, пов'язаних із виробництвом та експортом товару, що визначає нижню межу ринкової ціни. Розрізняють витрати: змінні та постійні, прямі й непрямі, середні та граничні, пов'язані з виробництвом і реалізацією товару на внутрішньому та зовнішньому ринках, витрати у вітчизняній та іноземній валютах. Якщо підприємство має переваги у витратах, то воно може встановити ціну з урахуванням стану конкуренції і власних цілей. Якщо ж витрати вищі, ніж у конкурентів, і підприємство не має резервів для маневру, то воно може програти у ціновій конкуренції. Пам'ятаючи те, що будь-яке підприємство прагне максимізувати свій прибуток, слід зважати і на більш реалістичні підходи до визначення бажаного його рівня. Стратегія ціноутворення має сприяти досягненню певних цілей підприємства, які поділяються на три групи:

  • фінансові, що ґрунтуються на прибутку (досягнення максимального прибутку, отримання задовільного або визначеного прибутку, швидке отримання готівки тощо);

  • збутові, що ґрунтуються на цілях інтенсифікації чи екстенсифікації збуту (зростання реалізації, максимізація частки ринку, ефективна реалізація нового товару тощо);

  • ситуаційні, що ґрунтуються на цілях збереження чи створення для підприємства більш прийнятних умов діяльності (запобігання небажаних дій уряду країни, що приймає, мінімізація наслідків діяльності конкурентів, стимулювання зацікавленості учасників каналів розподілення, стабілізація цін, запобігання виникненню «цінової війни» тощо).

Завдання до теми

  1. Сучасна цінова стратегія фірми.

  2. Ціни зовнішньоторговельних контрактів і методики їх розрахунків.

Для виконання завдань необхідно:

  • перелічити основні чинники впливу на встановлення ціни і три групи цілей підприємства;

  • визначити встановлення нижньої межі ринкової ціни, встановлення ціни з урахуванням стану конкуренції та підходи до визначення бажаного рівня прибутку.

Контрольні питання

1. Яким чином відбувається визначення валюти ціни та валюти платежу?

  1. Визначити захисні валютні застереження.

  2. Назвіть принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію.

  3. Які методи є більш поширеними при визначенні митної вартості?

Література: [8 c.48 – 76, 16 с.55 – 84].

Практичне заняття №5

Тема Механізм розрахунків у зовнішньоторговельних операціях

Мета: набуття навичок обґрунтування вибору механізму розрахунків у зовнішньоторговельних операціях.

Короткі теоретичні відомості

У сучасній міжнародній економіці діє розгалужена система способів, форм і засобів платежів, що формують цілісний, гнучкий та ефективний механізм розрахунків. Спосіб платежу залежить від механізму оплати товару з огляду на момент його фактичної доставки. У міжнародній практиці застосовуються такі основні способи платежу: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні). Готівковий платіж здійснюється через банк до чи після передачі експортером товаросупровідних документів чи самого товару в розпорядження покупця. Цей спосіб платежу не означає, що розрахунки ведуться готівковими грошовими знаками. Поняття «готівковий платіж» використовується як протиставлення авансовому та кредитному способам платежу і передбачає оплату повної вартості товару в період від його готовності для експорту до переходу в розпорядження покупця. Може здійснюватись повністю або частинами. Авансовий платіж передбачає виплату покупцем продавцю погодженої в контракті суми в рахунок платежу до передачі товару в його розпорядження або до початку виконання замовлення. Цей спосіб виконує дві функції:

  • є формою кредитування покупцем продавця;

  • слугує засобом забезпечення зобов'язань, прийнятих покупцем за контрактом.

Аванс може бути наданий у грошовій і товарній формах. Авансові платежі як форма міжнародних розрахунків вигідні для експортера і менше – для імпортера. Платіж у кредит передбачає проведення розрахунків за операцією на основі наданого продавцем покупцеві комерційного кредиту. Останній сплачує суму, обумовлену в контракті, через певний час після поставки товару. Цей кредит надається, як правило, в товарній формі шляхом відстрочення чи розстрочки платежу та класифікується як комерційний, фірмовий товарний кредит.

Завдання до теми

  1. Способи платежу.

  2. Засоби платежу.

Для виконання завдань необхідно:

  • визначити структуру системи способів платежу, що формують ефективний механізм розрахунків. Міжнародна практика застосування основних способів платежу;

  • форми та засоби щодо забезпечення зобов’язань, прийнятих покупцем за контрактом.

Контрольні питання

  1. Як розраховують вартість комерційного кредиту?

  2. Що таке авансовий платіж і як він здійснюється?

  3. Сутність акредитивної форми розрахунків і порядок їх здійснення.

  4. Порядок надання банківської гарантії.

  5. Для чого укладають форвардні й опціонні угоди при підписанні ЗЕК?

Література:[ 2, 9 с.84 – 112, 16 с.131 – 142].

Практичне заняття №6

Тема Страхування зовнішньоекономічної діяльності

Мета: вивчення найбільш прогресивних методів страхування зовнішньоекономічної діяльності.

Короткі теоретичні відомості

Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов'язана з ризиками, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики – це можливі несприятливі події, що можуть відбутися і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД. Робота з управління зовнішньоекономічними ризиками має містити такі основні складові:

  • аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;

  • оцінка ймовірного збитку та прийняття рішення щодо управління потенційними ризиками;

  • реалізація прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.

Серед методів управління ризиками у ЗЕД значна увага приділяється страхуванню. Страхування зовнішньоекономічної діяльності підприємств – це міжнародні економічні відносини з захисту майнових інтересів суб'єктів господарювання протягом періоду, в якому відбуваються певні події (страхові випадки), за рахунок майнових коштів, що формуються зі сплачених ними внесків (страхових премій). У процесі страхування зовнішньоекономічних відносин беруть участь два суб'єкти: страхувальник і страховик. Страховик - юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, яка має державний дозвіл (ліцензію) на проведення операцій страхування. Страхувальник - юридична чи фізична особа, яка має страховий інтерес і вступає у взаємини зі страховиком на підставі чинного законодавства або двосторонньої угоди про страхування.

Завдання до теми

1. Загальні питання управління ризиками.

2. Різні види страхування в зовнішньоекономічної діяльності.

3. Перестрахування.

Для виконання завдань необхідно:

  • окреслити суть управління ризиками, аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;

  • порядок оцінки ймовірного збитку та прийняття рішення щодо управління потенційними ризиками;

  • заходи щодо захисту майнових інтересів суб’єктів господарювання з виникненням страхових випадків за рахунок майнових контрактів (страхових премій).

Контрольні питання

1.Методи управління ризиками при здійсненні ЗЕД.

2. Визначте роль страхування експортних кредитів при здійсненні зовнішньоекономічного контракту.

3. Визначте роль перестрахування.

Література:[ 6 c.80 – 94, 10 с.52 – 76, 12 с.38 – 52, 16 с.100 – 112].

Практичне заняття № 7

Тема Посередницька діяльність на ринку

Мета: набуття навичок щодо обґрунтування рішення про використання посередників при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Короткі теоретичні відомості

Оптовою реалізацією товару займаються посередники, які застосовують у цій діяльності свої специфічні професійні знання, уміння та послуги, і тому продавець, як правило, робить менше помилок. Використання посередників при експорті має не тільки переваги, а й недоліки:

  • ізольованість виробника від ринку, відсутність інформації про реакцію споживача на товар;

  • залежність експортера від посередника;

  • недостатня увага посередника до роботи з товаром експортера;

  • відсутність у посередника в силу різних причин прагнення просувати товар експортера на всі доступні сегменти цільового ринку.

Комерційні посередники активно беруть участь в експортних операціях. Їх розрізняють за двома ознаками: винагороді (торгова націнка або комісійні) та сталості зв'язків з експортером.

Завдання до теми

  1. Види посередницької діяльності.

  2. Вибір посередника.

  3. Винагорода посередників.

Для виконання завдань необхідно:

  • указати відмінності комерційних посередників;

  • специфіка посередницької діяльності: професійні знання, уміння та послуги;

  • переваги та недоліки посередницької діяльності.

Контрольні питання

  1. У чому доцільність використання послуг посередників на ринку?

  2. Що являють собою види посередницьких операцій – дилерські, комісійні, за дорученням ?

  3. Чинники, які необхідно враховувати при виборі посередника.

  4. Основні види ризиків посередників при ЗЕД.

Література:[ 5 c.146 – 184, 11 с.98 – 131, 14 с.96 – 112].

Практичне заняття № 8

Тема Формування образу фірми на міжнародних ринках

Мета: формування системного підходу до комплексу оцінок іміджу підприємства при здійсненні ним зовнішньоекономічної діяльності.

Короткі теоретичні відомості

Здійснюючи процес управління іміджем підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, необхідно мати чіткі уявлення про структуру іміджу й особливості психологічних процесів його формування. Імідж є комплексним поняттям, тому й аналізувати його необхідно з різних точок зору. Представимо класифікацію видів іміджу за наступними ознаками: за джерелами та адресатами іміджу, за формою надання, з позиції управління.



У класифікації видів іміджу за ознаками його джерела та адресата особливе місце займає бізнес-імідж підприємства, оскільки він комплексно відбиває різноманітні характеристики підприємства (джерела) й одночасно призначений для усього кола агентів (адресатів) у внутрішньому та зовнішньому середовищі. Бізнес-імідж підприємства визначає уявлення про підприємство як про суб'єкт визначеної діяльності. Як основних детермінантів бізнес-іміджу виступають його економічний потенціал, ділова репутація, або сумлінність/несумлінність у здійсненні економічної діяльності, а також ділова активність підприємства, індикаторами якої є обсяг продажів; відносна частка ринку; інноваційність технологій; патентний захист; широта асортименту тощо. Найбільш сильно бізнес-імідж впливає на мотивації клієнтури, конкурентів, постачальників, маркетингових посередників, фінансові кола.

Завдання до теми

  1. Значення рівня якості в зовнішньоекономічній діяльності підприємства.

  2. Паблік рилейшнз (ПР).

  3. Ділове спілкування.

Для виконання завдань необхідно:

  • навести основні детермінанти бізнес-іміджу. Класифікація видів іміджу за ознаками його джерела й адресата;

  • визначити складові паблік рилейшнз (ПР) та охарактезувати роль рекламної політики;

  • суть ділового спілкування, важливість та ефективність у встановленні комерційних відносин.

Контрольні питання

1. Які основні елементи менеджменту якості?

2. Назвіть складові діяльності ПР.

3. Яку роль відіграє у ПР рекламна політика?

4. Дайте характеристику функції переговорів.

5. Від чого залежить ефективність ділового спілкування?

Література:[9 c.16 – 27, 12 с.44 – 60, 17 с.54 – 79].

Практичне заняття № 9

Тема Аналіз зовнішньоекономічної діяльності

Мета: вивчення теоретичних положень визначення ефекту зовнішньоекономічної діяльності з метою здійснення самостійних розрахунків основних показників ефективності.

Короткі теоретичні відомості

Визначення ефективності зовнішньоекономічних операцій проводиться для обгрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу певних товарів. При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств застосовується системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції. Для здійснення економічного аналізу потрібно обрати критерій ефективності. Критерій  це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць. На основі такої ознаки здійснюється кількісна оцінка ефективності виробництва. Згідно з цим визначенням обраний критерій має відповідати принципам побудови показників ефективності, а також усебічно відтворювати її економічну сутність. Економічне обґрунтування діяльності підприємств, у тому числі і тих його напрямів, які пов'язані із зовнішньоекономічною сферою господарювання, здійснюється на підставі аналізу показників ефективності. Показники економічної ефективності поділяють на:

1) показники ефекту, що визначаються як абсолютні значення та відтворюються в грошових одиницях як різниця між результатами діяльності та витратами на її здійснення;

2) показники ефективності, що визначаються як співвідношення прибутку від діяльності підприємства до витрат на її здійснення та відтворюються відносними величинами: відсотками, частками одиниці.

Розрахунок показників ефективності вимагає дотримання наступних принципових методологічних положень:

1) принципу всебічного обліку всіх складових елементів витрат і результатів, який припускає якісну класифікацію і відтворення відповідних показників у документах оперативного, статистичного та бухгалтерського обліку;

2) принципу зведення витрат і результатів для зіставлення, який показує, що порівнювані показники повинні відтворюватися однаковими кількісними одиницями та мати антонімічний характер в економічному розумінні. При конструюванні показника ефективності чисельник і знаменник останнього мають виключати можливе дублювання складових елементів;

3) принципу зведення різнотермінових витрат і результатів до одного моменту часу за допомогою дисконтування;

4) принципу зіставлення з базовим варіантом, що відтворює сутність застосування показників ефективності для здійснення економічного аналізу, який проводять не тільки з метою опису поточного стану діяльності суб'єкта господарювання, а й з метою опрацювання пропозицій щодо поліпшення економічної ситуації, яка склалася в періоді, що аналізується.

Завдання до теми

  1. Зміст, завдання та методи економічного аналізу у сфері зовнішньоекономічних зв’язків.

  2. Аналіз та ефективність експортних операцій.

  3. Аналіз та ефективність імпортних операцій.

Для виконання завдань необхідно:

  • окреслити особливості системного підходу для здійснення комплексного аналізу різного виду зовнішньо-економічної операції;

  • порядок розрахування показників експорту, визначення експортного коефіцієнта;

  • суть аналізу й ефективності імпортних операцій. Порядок визначення імпортного коефіцієнта.

Контрольні питання

  1. Форми прояву ефекту ЗЕД.

  2. Що таке експортний та імпортний коефіцієнти?

  3. Як розраховуються показники ефекту експорту й імпорту?

  4. Що таке коефіцієнт кредитного впливу і як він розраховується?

Література:[2, 7 с.216 – 308, 13 с.168 – 234].

2. ТЕСТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


1. Який рівень досліджень відповідає категорії «зовнішньоекономічна діяльність»:

А. Загальноекономічний.

Б. Макроекономічний.

В. Мікроекономічний.

Г. Мегаекономічний.

2. Хто з перелічених осіб не є суб’єктом ЗЕД України:

А. Спільне підприємство за участю резидента країни, яке зареєстроване на території останньої.

Б. Спільне підприємство за участю нерезидентів країни, яке зареєстроване за межами території останньої.

В. Структурні підрозділи іноземних суб’єктів господарювання на території країни.

Г. Об’єднання суб’єктів господарювання, які не мають права юридичної особи на території країни.

3. Хто з перелічених осіб є суб’єктом ЗЕД України:

А. Її громадянин як нерезидент держави.

Б. Її громадянин як резидент США.

В. Її громадянин як резидент України.

Г. Її громадянин як представник міжнародної організації.

4. Які з перелічених пунктів не належить до видів ЗЕД в Україні:

А. Розрахункові операції резидентів країни в її межах.

Б. Розрахункові операції резидентів і нерезидентів країни.

В. Розрахункові операції національних та іноземних суб’єктів ЗЕД.

Г. Розрахункові операції іноземних суб’єктів господарювання, співзасновником одного з яких є резидент України.

5. Яку назву має державна установа України з питань управління митною діяльністю:

А. Державний митний комітет України.

Б. Державна митна служба України.

В. Державна податкова адміністрація України.

Г. Державний антимонопольний комітет України.

6. Яку назву має національне міністерство, яке безпосередньо курирує зовнішньоекономічну сферу:


А. Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків.

Б. Міністерство зовнішньої торгівлі.

В. Міністерство економіки.

Г. Міністерство закордонних справ.



7. Які пункти не належать до нетарифного регулювання ЗЕД:

А. Стягнення мита.

Б. Оплата акцизного збору.

В. Ліцензування.

Г. Експортне кредитування.

8. Балансувальна функція мита полягає в наступному:

А. Забезпечення доходної частини державного бюджету.

Б. Стримування небажаного імпорту.

В. Стримування небажаного експорту.

Г. Забезпечення сплат по зовнішньому боргу.

9. Компенсаційні заходи обмежень імпорту пов’язані:


А. Із штучним зниженням цін саме експортером.

Б.З аргументованим звинуваченням експортера в отриманні державних субсидій.

В. З грошовою компенсацією іноземним постачальникам.

Г. З компенсацією морального збитку.


10. До митних платежів на митниці України належать:

А. Внесок до Пенсійного фонду.

Б. Акцизний збір.

В. Прибутковий податок.

Г. Земельний податок.


11. Які твердження є помилковими:


А. Митне декларування можливе виключно в митному органі за місцем державної реєстрації суб’єкта ЗЕД.

Б. Відмова від товару на користь держави є видом митного режиму в Україні.

В. Функції декларанта може виконувати нерезидент України.

Г. Діючий Митний кодекс України почав діяти з 1 січня 2004 року.


12. Які твердження є помилковими:

А. ПДВ стягується на митниці України.

Б. Реальні ставки мита враховують попередні сплати при імпорті.

В. Декларування на митниці неможливе представником третьої сторони.

Г. При здійсненні імпорту можливе попереднє митне декларування?


13. Єдність поточної і капітальної конвертованості валюти має назву:


А. Зовнішньої конвертованості.

Б. Повної конвертованості.

В. Вільної конвертованості.

Г. Платіжної конвертованості.


14. До якого режиму валютного курсу належить оптимальний валютний простір:


А. Обмежено гнучкий курс.

Б. Фіксований курс.

В. Гібридний курс.

Г. Плаваючий курс.


15. Для офіційних валютних відносин з нерезидентами України суб’єктам ЗЕД треба отримувати іноземну валюту:


А. На валютних аукціонах НБУ.

Б. У пунктах обміну валют.

В. Через уповноважені банки.

Г. На митниці.



16. До якого режиму валютного курсу належить валютний коридор:

А. Фіксований курс.

Б. Гібридний курс.

В. Плаваючий курс.

Г. Обмежено гнучкий курс.

17. Які пункти є зайвими в переліку термінових валютних операцій:


А. Опціонні.

Б. Спот.


В. Форвардні.

Г. Ф’ючерсні.



18. Який з пунктів є зайвим при визначенні форм зустрічної торгівлі:

А. Зустрічні закупівлі.

Б. Зустрічний бартер.

В. Компенсаційні угоди.

Г. Угоди на широкій компенсаційній основі.

19. Бартерна операція відрізняється від зустрічних закупівель наступним:

А. Стовідсотково виключає валютні розрахунки контрагентів.

Б. Базується на договорі постачання.

В. Є формою угоди, що заощаджує валюту.

Г. Стосується обміну, як правило, двох товарів.


20. Зустрічним закупівлям не властиві такі ознаки:


А. Наявність додаткової угоди до основного договору на постачання.

Б. Неповна компенсація у вартісному значенні суми первісного постачання.

В. Наявність «неконвертованого сальдо».

Г. Використання міжнародного посередника.


21. Викуп застарілої продукції стосується насамперед:

А. Машинно-технічних засобів.

Б. Застарілих запасів сировини.

В. Відходів виробництва.

Г. Металобрухту.


22. Які обов’язкові ознаки не властиві експорту продукції:

А. Обов’язковий перетин митного кордону країни.

Б. Обов’язкова наявність міжнародного договору постачання.

В. Обов’язкова присутність міжнародного перевізника.

Г. Обов’язкова необхідність вантажної митної декларації.



23. Угоди, які дозволяють міжнародному посереднику закуповувати й продавати товари від власного імені, але за рахунок експортера або імпортера, є:

А. Договорами постачання.

Б. Договорами доручення.

В. Договорами комісії.

Г. Договорами реклами.

24. Які твердження є помилковими:

А. Запит надсилає потенційний експортер імовірному імпортеру.

Б. Замовлення надсилає майбутній імпортер потенційному експортеру.

В. Вільну оферту надсилає потенційний експортер імовірному імпортеру.

Г. Тверду контроферту надсилає потенційний експортер імовірному імпортеру.

25. Які пункти зайві в переліку форм початкової експортної ціни:

А. Ковзна ціна.

Б. Кон’юнктурна ціна.

В. Ціна проникнення.

Г. Ціна стимулювання комплексного продажу?

26. Які твердження є помилковими:

А. Ціна з наступною фіксацією використовується при очікуванні інфляції або фіскальних змін.

Б. Ковзна ціна характерна для товарів з довготривалим циклом виробництва.

В. Змішана ціна поєднує тверду фіксовану ціну та ціну з наступною фіксацією.

Г. Тверда фіксована ціна з можливістю корегування не повинна коливатися більше 3  5 %.

27. Яка з перелічених форм розрахунків найбільш ризикована для експортера:

А. Інкасо.

Б. Акредитив.

В. 100-відсотковий аванс.

Г. Оплата за відкритим рахунком.

28. Які твердження є помилковими:

А. Прямі інвестиції характерні прямим зарахуванням на рахунок підприємства.

Б. Портфельні інвестиції беруть участь у створенні фондового портфеля підприємства.

В. Прямі інвестиції забезпечують фінансовий та управлінський контроль за діяльністю підприємства.

Г. Портфельні інвестиції, як правило, є інструментом отримання спекулятивного доходу.

29. Який метод організації міжнародного маркетингу домінує сьогодні:

А. Метод збутової орієнтації.

Б. Метод товарної орієнтації.

В. Метод маркетингового керування.

Г. Метод ринкової орієнтації.

30. Який коефіцієнт дисконтування використовується для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного інвестора:

А. Ставка відсотка на довгостроковому ринку капіталів країни інвестора.

Б. Галузевий норматив ефективності національних капіталовкладень.

В. Рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю.

Г. Рівень рентабельності кращих підприємств аналогічного профілю в країні іноземного інвестора?

3. ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ




  1. Назвіть основні поняття зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

  2. Сутність ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність.

  3. ЗЕЗ – зовнішньоекономічні зв’язки: сутність і визначення.

  4. Основні мотиви розвитку ЗЕД на рівні підприємства.

  5. Дати визначення поняттям: міжнародна торгівля, капітал, міграція робочої сили, міжнародний кредит, інвестиції.

  6. Суб’єкти ЗЕД.

  7. Хто має право на здійснення ЗЕД?

  8. Зовнішньоекономічні операції: сутність, визначення, види.

  9. Ринкове дослідження як складова частина маркетингового дослідження.

  10. Види та методи проведення ринкових досліджень.

  11. Джерела інформації, які використовують при проведенні ринкових досліджень.

  12. Зовнішньоторгова операція: сутність і визначення.

  13. Етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди купівлі-продажу.

  14. Класифікація контрагентів як суб’єктів міжнародних комерційних операцій.

  15. Фірми у світовій практиці як суб’єкти міжнародних комерційних операцій.

  16. Техніка підготовки міжнародної типової угоди при прямих зв’язках.

  17. Вибір партнерів на світовому ринку.

  18. Оферта: сутність, визначення, види.

  19. Сутність та особливості оформлення зовнішньоторгового контракту.

  20. Типовий міжнародний контракт купівлі-продажу.

  21. Структура та зміст зовнішньоторгового контракту.

  22. Торгово-посередницькі операції: сутність і визначення.

  23. Функції, які виконують торгово-посередницькі фірми.

  24. Валютні ризики: сутність і методи (заходи запобігання).

  25. Міжнародні товарні біржі: сутність, організаційна структура.

  26. Функції міжнародних товарних бірж.

  27. Техніка проведення біржових операцій.

  28. Міжнародні аукціони: сутність та основні центри аукціонної торгівлі.

  29. Техніка проведення міжнародних аукціонів.

  30. Організаційні форми міжнародної аукціонної торгівлі.

  31. Міжнародні торги: поняття, види й інформація про їх проведення.

  32. Порядок та умови проведення торгів.

  33. Організатори й учасники торгів.

  34. Міжнародний обмін технологіями.

  35. Патент і ліцензія: сутність і визначення.

  36. Особливості міжнародної торгівлі ліцензіями.

  37. Міжнародний інжиніринг: сутність, визначення, види.

  38. Міжнародні орендні операції.

  39. Оренда: сутність, визначення, види.

  40. Державне регулювання в зарубіжних країнах.

  41. Засоби зовнішньоторговельної політики.

  42. Тарифне регулювання.

  43. Нетарифне регулювання.

  44. Органи державного регулювання ЗЕД.

  45. Методи державного регулювання ЗЕД.

  46. Суть, види та показники світової торгівлі.

  47. Типи зовнішньоторговельної політики держав.

  48. Політика вільної торгівлі.

  49. Політика протекціонізму.

  50. Механізм здійснення експортно-імпортних операцій щодо послуг.

  51. Форми міжнародного руху капіталів.

  52. Міжнародна валютна система: сутність і структура.

  53. Валютні ринки: сутність, суб’єкти, основні валютні центри.

  54. Валютні курси: курс продавця та курс покупця, маржа.

  55. Валютні обмеження: цілі, форми.

  56. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

  57. Головні нормативні акти, що регулюють ЗЕД.

  58. Міжнародні валютно-фінансові організації.

  59. Валютна політика, її головні елементи.


4. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ


  1. Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку.

  2. Діяльність міжнародних бірж та аукціонів.

  3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторговельного контракту.

  4. Зовнішньоторговельна документація.

  5. Види, структура та зміст зовнішньоторговельних договорів.

  6. Визначення фінансових умов зовнішньоторговельних контрактів.

  7. Ефективність створення експортних виробництв.

  8. Економічна оцінка міжнародного науково-технічного обміну.

  9. Вартісна оцінка технології на світових ринках.

  10. Митні режими та визначення митної вартості.

  11. Основні напрями маркетингових зовнішньоторговельних досліджень.

  12. Товарна політика фірми при здійсненні ЗЕД.

  13. Іноземне інвестування в Україні.

  14. Особливості спільного підприємництва в Україні.

  15. Офшорні зони та їх використання при здійсненні ЗЕД.

  16. Стратегія виходу підприємства на зовнішні ринки.


5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Розподіл балів, які отримують студенти

Вид контролю

Бали

Лекції

Відвідування:

25 %  бали;

50 %  4 бали;

75 %  6 балів;

100 %  8 балів.

Наявність конспекту: 2 бали



Усього: 10 балів

Робота студентів на практичних заняттях

Відвідування практичного заняття: 2 х 6 = 12 балів

Відповідь на практичних – 2 х 6 = 12 балів

Написання рефератів та їх презентація відповідно до тематики курсу – 6 балів

Підготовка й опублікування тез доповіді на конференції з тематики курсу – 10 балів



Усього: 40 балів.

Поточний і підсумковий контроль

Виконання контрольних робіт за змістовими модулями:

а) І модульна контрольна робота – 15 балів;



б) ІІ модульна контрольна робота – 15 балів

Усього: 30 балів

Іспит

Усього: 20 балів

Усього

100


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для іспиту, курсового проекту (роботи)

90  100

А

відмінно

82  89

В

добре

74  81

С

64  73

D

задовільно

60  63

E

35  59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

0  34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

  1. Дідьківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства / М. І. Дідьківський – Київ : Знання, 2006. – 462 с.

  2. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств / І. В. Багрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 580 с.

  3. Івасів Б. С. Міжнародні розрахунки / Б. С. Івасів – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 223 с.

  4. Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД / Я. Кавторєва – Харків: Фактор, 2004. – 320 с.

  5. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг / О. Л. Каніщенко – Київ : Політехніка, 2003. – 214 с.

  6. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. – 4-те вид., стер. – Київ : Знання-Прес, 2004. – 406с.

  7. Зовнішньоекономічні операції і контракти / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Я.С. Карп’як, О.Ю. Григор’єв, О.А. Босак – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

  8. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України / В.Є. Новицький  – Київ : КНЕУ, 2003. – 948 с.

Допоміжна

  1. Бутинець Ф. Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності / Ф.Ф. Бутинець – Житомир : ПП “Рута”, 2002. – 542 с.

  2. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності / О.П. Гребельник – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.

16. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні / А. А. Макаракі - Київ: Київський нац. торгівельно – економічний університет, 2003. - 271 с.

Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства» для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.030507 – «Маркетинг» (у тому числі скорочений термін навчання)

Укладачі д. т. н., проф. О. А. Юрко

ас. О. Ю. Кузьменко


Відповідальний за випуск зав. кафедри маркетингу М. І. Сокур

Підп. до др. ____________. Формат 60х84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк.____. Наклад_________ прим. Зам №___________. Безкоштовно.

Видавничий відділ

Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського



вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал