Методичні вказівки по самостійному вивченню курсу «філософія» для студентів всіх форм навчання



Сторінка4/5
Дата конвертації13.12.2016
Розмір0.82 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5

Обсяг реферату становить від 15 до 20 друкованих сторінок формату А 4, шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1.5, розмір полів: ліве – 25 мм, праве 10 мм, верхнє – 15 мм, нижнє – 15 мм.

Реферат повинен містити літературні матеріали, а також власні дослідження і власну думку з даної проблеми.

Реферат повинен відповідати вимогам, які становляться до наукової роботи. Студент повинен:  чітко і послідовно викладати матеріали;  подати точні формулювання понять, які розглядаються у рефераті;  навести переконливі аргументи стосовно власної думки;  обгрунтувати висновки;  список використаних джерел оформити згідно із вимогами ВАК України.

Структура реферату:  титульний аркуш;  зміст;  вступ;  розділи реферату;  список використаних джерел;  додатки ( за необхідності).

Титульний аркуш є першою сторінкою реферату, на якому зазначаються:

 назва відомства, якому підпорядковується дана установа;

 назва самої установи;  структурний підрозділ і відповідна кафедра;

 нижче йде напис: Реферат з філософії;

 тема реферату;

 форма навчання та прізвище, ім'я, по батькові виконавця;

 місце для написання прізвища, імена та по батькові, наукового ступеня рецензента;

 оцінка, виставлена рецензентом;  місто та рік написання реферату. Зміст потрібно подати на другій сторінці роботи після титульного аркуша.

Зміст повинен містити структурні елементи у такій послідовності: вступ; перелік назв всіх розділів, параграфів і пунктів; висновки роботи; список використаних літературних джерел; додатки (при необхідності); номери сторінок.

Вступ повинен починатися з нової сторінки і його обсягів не повинен перевищувати однієї сторінки. У вступі автор розкриває актуальність вибраної теми й обгрунтовує необхідність її виконання.

В основній частині реферату розкривається суть даної теми. Написання її розпочинається з наступної сторінки після вступу. Вона може включати такі розділи:

1). короткий аналітичний огляд літератури (стан проблеми);

2). розділи і параграфи, які відображають необхідні відомості про предмет дослідження і є достатніми для розкриття сутності даної теми;

3). результати виконаної роботи.

У розділах наводять: * огляд літературних джерел, який висвітлює історію вивчення даного питання і містить короткі узагальнення; * загальний виклад методики та основних методів дослідження; * аналіз досліджуваної проблеми.

Реферат присвячується вузькій обраній темі дослідження, тому авторові необхідно обмежитися розглядом обраної теми, а не всією проблемою в цілому.

Текст реферату повинен відповідати таким вимогам:

 автор використовує повну і достовірну інформацію з посиланням на літературні джерела та критично оцінює наведену інформацію;

 повинен містити логічне і послідовне виконання матеріалу;

 мати композиційну цілісність;

 висновки мають бути обгрунтовані;

 мова викладення має бути чітка і логічна відповідно до норм літературної мови.

Розділи автор може поділяти на підрозділи і пункти. Висновки в тексті розміщуються після викладення суті реферату і починатися з нової сторінки. Вони є узагальненням наведених результатів дослідження і повинні викладатися чітко та лаконічно. У висновках автор коротко висвітлює суть розглянутої теми дослідження.

Список використаних джерел подається на окремій сторінці і є сукупністю бібліографічних відомостей про використані документи або частини документів, які наводить автор за визначеними вимогами і які є достатніми для характеристики та ідентифікації видання. Виконується мовою оригіналу, всі елементи списку друкуються із проміжками між знаками та елементами опису і використання для розрізнення знаків граматичної і приписаної пунктуації. Використані джерела рекомендується розміщати в міру їх посилання у тексті реферату під порядкованим номером. Допускається також застосовувати посилання в алфавітному порядку за першими літерами прізвища авторів або назв творів.

При складанні списку використаних джерел необхідно дотримуватись таких вимог:

 основні праці провідних фахівців з даного напрямку (монографії, підручники, першоджерела);

 наукові статті авторів, які розглядають дану тематику;

 офіційні документи, які свідчать про актуальність даної теми.

До списку використаних джерел не слід включати видання, на які автор не посилається у тексті. Якщо автор робить посилання на запозичені факти або цитує інших авторів, він обов'язково має зазначити у квадратних дужках джерело інформації. Відомості про використані джерела, які автор наводить у списку, повинні відповідати державним стандартам.


Вимоги до захисту реферату із філософії

Захист реферату відбувається на семінарському занятті, тільки після проходження рецензування!



На захисті реферату доповідач робить коротке повідомлення про актуальність теми реферату, дає характеристику мети і завдання роботи, отримані результати, висновки і пропозиції, повинен продемонструвати високий рівень володіння матеріалом, має відповісти на запитання викладача й однокурсників
Критерії оцінювання реферату

20-15 балів – реферат написано самостійно, формальні вимоги до реферату виконано, проблему повністю розкрито, висновки містять наукові пропозиції. Для написання реферату студент використав не тільки підручники, а і першоджерела;

10-14 – реферат написано самостійно, але не всіх вимог дотримано, розкриття проблеми неповне; наявні граматичні помилки;

6-9 балів – реферат написано самостійно, вимог не дотримано, проблему не розкрито;

1-5 балів – реферат написано несамостійно.
Теми рефератів з курсу «Філософія»

  1. Філософія, її роль в життєдіяльності людини та суспільства.

  2. Передумови виникнення філософії.

  3. Світогляд, його зміст та суспільно-історичний характер.

  4. Проблема співвідношення філософії та міфології.

  5. Проблема співвідношення філософії та релігії.

  6. Проблема співвідношення філософії та науки.

  7. Космоцентризм античної філософії.

  8. Проблема буття в філософії античності.

  9. Проблема людини в античній філософії (Сократ, Платон, Аристотель).

  10. Антична атомістика Демокрита, Епікура, Л.Кара та сучасність.

  11. Соціально-політична проблематика в філософії Платона та Аристотеля.

  12. Філософське вчення Августина Блаженного та сучасність.

  13. Проблема людини в філософській думці середніх віків.

  14. Теорія соціального управління в утопіях та антиутопіях.

  15. В.І.Вернадський та його вчення про ноосферу.

  16. Проблема культури й людини в філософії Гегеля.

  17. Проблема подолання відчуження людини в марксистській філософії.

  18. Філософія марксизму, його специфіка та історична доля.

  19. Соціально-політична проблематика в марксистській філософії та сучасність.

  20. Формування некласичних філософських вчень ХІХ-ХХ ст., їх головні риси та напрямки.

  21. Філософські підвалини структуралізму як методології пізнання соціальних об’єктів.

  22. Герменевтика як філософська концепція ХХ ст.

  23. “Філософія життя” та її нераціоналістичний характер.

  24. Футурологічні концепції в філософії кінця ХХ-ХХІ ст.

  25. Проблема вiдчуження людини та його подолання у теорiях постiндустрiального суспільства.

  26. Проблеми кризи політики та держави у концепціях .Д.Белла, Е.Тоффлера.

  27. Етика свободи, відповідальності та проблеми комуникацiї (К.Апель, К.-О.Рiдель, М.Бубер, О.Больнов)

  28. Філософія космiзму (К.Ціолковський, Д.Чижевський В.Вернадський).

  29. Історичні умови формування української філософії, етапи її розвитку та характерні риси.

  30. Вчення Г.Сковороди про «три світи» та «споріднену працю».

  31. Проблема людини в філософії Г.Сковороди.

  32. «Філософія серця» П. Юркевича та сучасність.

  33. Українська філософія в діаспорі (Д.Чижевський, Д.Донцов, Н.Григорiїв, І.Мiрчук).

  34. Детермінізм та проблема свободи в філософії.

  35. Концепція синергетики та її методологічне значення.

  36. Діалектика взаємодії природи та суспільства.

  37. Сучасна екологічна криза: сутність, причини, можливості подолання.

  38. Проблема критеріїв та специфіки наукового та буденного знання.

  39. Проблема взаємовідношення між суб’єктом та об’єктом пізнання. Матеріальні та ідеальні об’єкти.

  40. Філософські проблеми техніки.

  41. Засоби та методи пізнання в науково-технічній та науковій діяльності.

  42. Влада та мораль: політичні та світоглядні аспекти.

  43. Соціально-філософські аспекти сучасної екологічної проблеми.

  44. Історична необхідність та вільна свідома діяльність людей. Фаталізм та волюнтаризм.

  45. Філософські підвалини дослідження суспільства в його історії.

  46. Цінності в житті людини та суспільства. Проблема вибору цінностей.

  47. Криза техногенної цивілізації та становлення нового образу людини в сучасній культурі.

  48. Екологічна етика як складова сучасної екологічної парадигми.

  49. Проблема сенсу життя людини.

  50. Філософськи аспекти сучасних демографічних проблем світу.

  51. Проблема прогнозування в соціальному управлінні.

  52. Техніка, її сутність, основні закономірності та етапи розвитку.

  53. Морально-психологічні проблеми “віртуальної реальності” як засобу моделювання дійсності.

  54. Сучасна НТР, її сутність, головні напрямки та соціальні наслідки.

  55. Інформаційна революція та становлення інформаційного суспільства.

  56. Історичні типи співвідношення філософії та науки.

  57. Технократичне тенденції у розвитку суспільств та гуманізація суспільного життя.

  58. Тоталітаризм та ідеологізація суспільства.

  59. Правова держава та громадянське суспільство, їх взаємовідношення.

  60. Римський клуб та його доповіді про перспективи розвитку цивілізації.


Методологія написання студентських наукових тез та статей філософської тематики

І. Існують різні різновиди студентських наукових робіт, які ви можете створювати. Це наукові тези, статті, проекти, доповіді та інше.

Частіше студентам пропонують починати із написання наукових тез.

Щоб студенту написати тези філософського характеру, потрібно послідовно виконати наступні операції:

Мати бажання написати, краще творчий порив;

Правильно вибрати тему;

Визначити проблему в рамках теми;

Ефективно підібрати матеріал;

Враховувати деякі особливості філософських тез.



II.Тему необхідно співвідносити з масштабом конференції. Якщо конференція регіональна, то потрібно вибирати тему, пов'язану з проблемами регіону, бажано свого; якщо всеросійська – проблеми України; якщо міжнародна – проблеми державного управління інших країн або України.

Правильно обрана тема – це 50% успіху.

Тема повинна:

А) бути Вам цікава;

Б) бути цікава тим людям, які присутні на конференції (те, що немає питань – проблеми доповідача);

В) містити важливі для країни, регіону проблеми;

Г) бути такою, щоб Ви з Вашим рівнем знань і з Вашими методами дослідження могли розкрити її (коли пишіть про секрети спец. Служб і так званих «смажених фактах», то відразу створюється враження про якість Вашої роботи).

Де брати тему, якщо її немає в голові? Сидіти в І-неті, на форумах, на сайтах Президента і т.д. , Шукати події, слухати новини ...



III.Следующій важливий крок – формулювання проблеми.

IV.Следующій крок – підбір матеріалу, відповідного проблемі.

Головне джерело матеріалу в XXI столітті – Інтернет. Але не готові реферати, курсові, доповіді – в них часто містяться неточні дані, і часто вони написані не з найактуальніших тем. Один лише плюс, який можна виділити в них: список літератури після таких робіт. Там часто маються стоять, важливі монографії та публікації в журналах.

Опори в пошуку матеріалу:

• наукові Інтернет-бібліотеки, яких можна знайти безліч в Google (приклади: www.nbmgu.ru, www.elibrary.rus, www.rsl.ru, www.lib.rus.ec та інші);

• сайти ОГВ, що мають відношення до Вашої проблематики: у них часто можна знайти статистичний матеріал;

• також важливу статистичну інформацію можна знайти на сайтах офіційних держ. установ;

• цікаві журнали:, та інші;

• не менше цікаві монографії – сучасні дослідження.

Весь матеріал необхідно структурувати за яким-небудь частинам Вашої проблеми.

V. Нарешті, готові тези – це Ваша інтерпретація і оцінка проблеми (виходячи з того, що Ви познайомилися з інтерпретацією філософів і інших наукових діячів). Особливий інтерес представляють Ваші рекомендації щодо вирішення даної проблеми або щодо зниження негативних, негативних її наслідків.

І на останок хотілося б сказати, що необхідно чітко підтверджувати Ваші гіпотези фактами (найкраще статистичною інформацією). Так Ваші тези будуть виглядати обгрунтованіша і вагомішим.


Форми індивідуального навчально-дослідницького завдання

Найбільш вдалою формою ІНДЗ уявляється есе. У перекладі з англійського, есе (essay) означає "нарис", "твір", "спроба самостійного аналізу", "обґрунтування теоретичної гіпотези". Есе, як літературний жанр прозаїчного твору невеликого об'єму і вільної композиції, розкриває індивідуальні враження і міркування автора з приводу конкретної події або предмету і не претендує на вичерпне їх трактування. Цей твір щодо об'єму і функцій межує, з одного боку, з науковою статтею і літературним нарисом, з іншого боку – з філософським трактатом.

Есе, як філософська форма мислення, має ряд привабливих рис:


  • вимагаючи від автора витонченості, ерудиції, уміння синтезувати враження, воно представляє певну модель реакції на дійсність, яка не тільки імпліціює структуру вислову, але і формує відношення особи до світу, її здібність до рефлексії;

  • у есе немає абстрактно-спекулятивного погляду на дійсність, а є зацікавленість конкретними речами і подіями;

  • стиль есе характеризується щирістю, відвертістю і діалогічною чесністю.

Головною метою есе слід вважати самостійний виклад студентом свого розуміння проблеми, питання, теми на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів відповідно до вибраного підходу і стилю. В цьому випадку есе виступає як форма прояву теоретичного пошуку творчого студента, який здатний піднятися над формалізованим характером академічного (традиційного) реферату і підготувати письмову роботу абсолютно іншого рівня культури навчальної діяльності.

Студентам пропонується для виконання один з двох видів есе, які відрізняються рівнем творчості.



Есе-1 – вид творчої письмової роботи, яку можна рекомендувати студентам, що цікавляться змістом навчального курсу, предмету, галуззю знань, і для кого написання традиційного реферату не викликає особливих труднощів. Рамки формату есе-1 дозволяють студентам ширше продемонструвати всі свої творчі можливості, але за допомогою запропонованих філософських фрагментів, які визначають тему, проблему, предмет дискусії і надають певний поштовх до автентичного діалогу з думкою відомих філософів.

Есе-2 є самостійною письмовою роботою на тему, запропоновану викладачем (тема може бути запропонована також студентом, але обов'язково узгоджена з викладачем), яка містить: чіткий виклад суті поставленої проблеми, самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій, філософських праць і аналітичного інструментарію, розглянутого в межах вивчення дисципліни, а також висновки, які узагальнюють авторську позицію з відміченої проблеми.

Порядок написання есе

Процес написання есе можна представити як послідовність певних елементів, етапів, що включає наступні види самостійної роботи:

Конспектування – на цьому етапі студент відбирає відповідний матеріал, розвиває своє розуміння теоретичних положень, емпіричних даних, робить позначки, порівнює думки, відзначає те, що буде корисним в подальшій роботі або є цікавим.

Вибір теми есе – розгляд тематичних досліджень проблеми, аналіз суперечностей, що існують в них, дозволяють студентові визначити тему есе. При виборі теми студент повинен переконатися, що він правильно сформулював і зрозумів її, йому необхідно вибрати один варіант інтерпретації або підходу до неї, щоб мати можливість обґрунтувати своє бачення проблеми.

Визначення структури есе: вступ, основна частина, висновки, джерела, література.

Вступ – концептуалізація головної ідеї есе, авторського бачення проблеми, об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, обґрунтування вибору цієї теми, завдання роботи, очікуваний результат роботи в цілому і конкретні результати, які будуть отримані в процесі розкриття теми. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на які передбачається знайти відповідь в ході дослідження.

Основна частина – передбачає розвиток аргументації і аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, підстав, філософських позицій і опозицій щодо даного питання. Аргументація повинна спиратися на дані науки і філософсько-культурну практику. Аргументація — це міркування, яке використовує факти, щирі думки, наукові дані і переконує нас в істинності того, про що йде мова. Тому структура будь-якого доказу містить в собі тезу (положення, яке потрібно довести), аргументи (думки, якими користуються при доказі істинності тези), висновки (умовиводи, засновані на аналізі фактів), оціночні судження (думки, засновані переважно на наших переконаннях, віруваннях або поглядах).

Висновок – узагальнення та аргументовані висновки з теми – підсумовує матеріал, пояснює, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині. Висновок може містити такий дуже важливий елемент, що доповнює есе, як вказівку на застосування результатів дослідження на практиці і на зв'язок з іншими проблемами.

Об'єм есе не повинен перевищувати 5 стор. друкарського тексту формату А-4.

VI. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»
Курс розділений на два модулі (50 балів – максимально кожен), в кінці вивчення курсу – іспит.

Оцінка студента за курс базується на сумі балів набраних у кожному модулі (30 балів (на семінарах - 20) та лекціях - 10) та 20 балів з тесту). Бали з модуля не переносяться, тобто можна набрати лише 50 балів на кожному з них.

Після кожного модуля підсумкові бали подаються в деканат. Два тижня, після модульного тижня надаються студентам для добирання бажаного балу. Якщо студент, з якихось причин, не отримав мінімального або ж бажаного балу – то тоді Він звертається до консультаціонного Центру «Філософ» (при кафедрі філософії та методології науки) для отримання платних консультацій та перескладань, та знов робить спроби підвищіти свої бали.

Студент, який пропустив тестування з поважної причини має право перескласти тестування під час офіційних годин консультації лектора узгодивши з ним дату, максимальна кількість балів у такому випадку дорівнює 20 балам за тест.



  1. Робота на лекціях (10 балів за один модуль): від студентів очікується відвідуваність лекцій (кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали), підготовка до лекцій, активна участь у обговоренні та прочитання рекомендованої літератури. Бали на лекціях можна отримати на таких підставах:

до 4-5 балів: якісна відповідь на письмові завдання та опитування, доповіді та доклади;

1-2 бали – суттєві доповнення, коментарі, відповіді на питання лектора.



  1. Участь у семінарах (20 балів за один модуль): від студентів очікується відвідуваність семінарів (кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали), активна участь у обговоренні та прочитання літератури на семінар, підготовка реферату. Бали ставляться на таких підставах:

4-5 балів: прочитання обов’язкової літератури та розуміння теми, підготовка і виступ по есе, доповідям, повідомленням;

2-3 бали: розуміння теми на рівні підручника;

1-2 бали – суттєві доповнення.


  1. Складання Модульної контрольної роботи. Оцінюється максимально у 20 балів.

Модульний контроль проводиться на останньої лекції модуля. До модульного контролю допускаються лише ті студенти, які виконали у повному обсязі всі види навчальних робіт (відвідування лекцій, семінарів, реферати, самостійні роботи тощо), передбачені робочою навчальною програмою.

Студент вважається таким, що приступив до проходження модульного контролю, якщо він допущений до модульного контролю, з'явився на контрольний захід та отримав завдання.

Виконання завдань кожний студент здійснює індивідуально. Студент може звернутися до викладача за роз'ясненням змісту завдання. При виконанні завдань студент може користуватися за дозволом викладача, лише особистим конспектом. Під час контрольного заходу студенту забороняється у будь якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати не дозволені матеріали чи засоби.

При виявленні порушення студентом встановленого порядку проведення модульного контролю викладач усуває цього студента від проведення контролю, робить на його письмовій роботі запис «порушив дисципліну», «списав» тощо та оцінює його контрольне завдання «нулем балів».

Студентам, які були допущені до модульного контролю, але з поважної причини не з'явилися на нього, а також студентам, які не виконали контрольну роботу, надається можливість повторного складання модульного контролю протягом двох тижнів після закінчення планового контролю за графіком кафедри.

Результати модульного контролю доводяться викладачем до відома студентів протягом тижня після його проведення. Студент, який не погоджується з отриманою оцінкою з письмової контрольної роботи, має право звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри. Комісія, яку призначає завідувач кафедри, протягом тижня після подання апеляції, розглядає її у присутності студента та приймає остаточне рішення, яке оформляється протоколом.



  1. Реферат (один на два модуля) – 20 балів максимально. Вимоги (дивись нижче)

  2. Відпрацювання пропущених занять:

а) письмова робота (0 балів): кожне пропущене заняття (але не більше двох) студент/ка має відпрацювати написавши роботу та подавши його лектору, перед тим узгодивши з ним тему та структуру (відпрацювати в період модуля). Робота не додає балів, а лише або зараховується або ні.

!!!кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали

б) відпрацювання за пропущене заняття з поважної причини (до 3 балів): студент має право після поданого письмової роботи за пропущене заняття (але не більше двох занять) отримати додаткові бали за це заняття здавши тему заняття викладачеві семінарів або лектору у години консультацій вказаних викладачів. У даному випадку студент не може отримати більше 3 балів за заняття. Всі відпрацювання мають бути здійснені до початку модульної сесії.



4. Добирання балів: студент, якому бракує балів не може їх добрати ніяким іншим чином як лише через участь у семінарських заняттях, у години консультацій, або ж виконанням індивідуального навчально-дослідницького завдання (див. Главу V. «Методичні вказівки та поради щодо звітів про виконання самостійної роботи (написання контрольної роботи, реферату, творчих завдань).

  1. Додаткові бали (до 5 балів) можна отримати за конспект лекцій та прочитаної (!) літератури, ведення словника.

  2. Іспит (за наявності допуску (мінімальні 30 баллів)): у кінці семестру проводиться іспит зі всього курсу філософії.

  3. Сумарна модульна оцінка з навчальної дисципліни визначається через процентне відношення суми набраних балів за усі контрольні зрізи, що проводились протягом модуля до суми максимально можливих. При цьому викладач має право збільшити її від 1 до 5 балів, в залежності від активності студента на заняттях, своєчасності та ретельності відпрацювання навчальних матеріалів, участі в олімпіадах, наукових конференціях тощо.

Для оцінки підсумків модульного контролю використовується 100 бальна шкала оцінок. Це максимальна сума балів за всі види ро біт, що виконані студентом з навчальної дисципліни протягом семестру: семінарські заняття; індивідуальні завдання; підготовка рефератів, тез, доповідей; самостійна робота; комплексні контрольні роботи.

  1. Свої поточні бали, відповіді на питання щодо курсу, можна дізнатись у лектора в години офіційних консультацій на кафедрі філософії (а. 512-513, РТФ корпус).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал