Методичні вказівки до змістового модуля «Наукова комунікація як складова фахової діяльності»



Сторінка2/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.58 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3
Тема 3. Переклад і редагування наукових текстів

Практичне заняття №1-2

Теоретична частина:

1. Суть і види перекладу.

2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.

3. Переклад термінів.

4. Особливості редагування наукового тексту.

5. Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх уникнення.

Література


  1. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 141-147.

  2. Довідник з культури мови: [Посібник]/ С.Я.Єрмоленко, С.П. Бибик, Н.М.Сологуб та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 371-398.

  3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник. – К. : Алерта, 2012. – С. 598-620.

Методичні вказівки

При підготовці теоретичного матеріалу варто звернути увагу на те, що переклад – один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації.



Види перекладу

1. За формою переклад поділяють на усний і письмовий. Усний переклад використовують для обміну інформацією під час особистого контакту фахівців під час укладання контрактів, на виставках, міжнародних науково-технічних конференціях, симпозіумах, на лекціях, під час доповідей тощо. На відміну від письмового перекладу усний роблять негайно, не маючи можливості послуговуватися довідковою літературою.

2. За способом перекладу розрізняють буквальний і адекватний переклад. Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають, наприклад: Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає усім нормам літературної мови.

3. За змістом виділяють такі основні різновиди перекладу:



  • суспільно-політичний, який передбачає усне чи письмове відтворення засобами іншої мови суспільно-політичних матеріалів: виступів та заяв політичних діячів, інтерв'ю, матеріалів брифінгів, прес-конференцій, дипломатичних документів, наукових праць з політології, соціології тощо;

  • художній, тобто переклад творів художньої літератури (поезія, проза, драма);

  • науково-технічний (технічний) – переклад, який використовують для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами.

Вивчаючи інформацію, пов’язану з типовими помилками під час перекладу наукових текстів, варто пам’ятати, що у таких текстах переклад дієслів залежить від контексту:

иногда встречаются ошибки – інколи трапляються помилки;

к таким понятиям относятся... – до таких понять належать...;

оказать влияние – вплинути;

следовать примеру – брати за приклад;

следует выполнить – належить виконати;

следует отметить – слід зауважити;

из теоремы следует – з теореми випливає;

сделать возможным – уможливити;

сделать невозможным – унеможливити;

терминами являются слова ...– термінами є слова...;

требуются специальные приемы – необхідні спеціальні заходи.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключение – на закінчення, підсумовуючи; другими словами – інакше кажучи; прежде всего – насамперед; с другой стороны – з іншого боку; с одной стороны – з одного боку; в настоящее время – зараз, нині, наразі; в основному – здебільшого; в отличие – на відміну; в результате – внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку – позаяк, оскільки.

Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають такі конструкції:

а) з прийменником по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике горного дела принято ориентировать линии падения и простирания пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;

б) з орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напрямок): сообщить по телефону / повідомити телефоном;

в) з прийменниками за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения / за принципом побудови; по запросу клиента / на запит клієнта; по интересующим их вопросам /з питань, що їх цікавлять; по другому адресу / на іншу адресу;

г) з прийменниками за, з, із, через (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки): по недоразумению / через непорозуміння; по болезни / через хворобу.

2) прийменник при – це уживаний і універсальний прийменник російської мови, натомість в українській має набагато вужчу сферу вживання, тому, перекладаючи відповідні прийменникові конструкції, треба бути дуже уважним, бо калькування російськомовних висловів не тільки позбавляє текст виразності, якої можна досягти вживанням суто українських мовних засобів, а й може змінити зміст цього тексту.

Український прийменник при має лише такі значення: розташування (просторової близькості), хоча в багатьох випадках краще вживати й інші прийменники (біля, поряд, коло тощо); підпорядкованості або належності, наявності чогось, обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд.

Прийменник при не вживають у значенні під час (рос. во время) наприклад, рос. при испытании, при изменении, при выполнении, при измерении тощо. У таких випадках російський при слід перекладати за допомоги за, під час, коли, для.
Здійснюючи переклад термінів потрібно звернутися до словників. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія.

Редагуючи текст, необхідно пам'ятати основні вимоги, які висувають до доказів (аргументів) як особливої форми думки, а саме:



  • чітке формулювання тези й аргументів;

  • формулювання тези під час доказів залишається незмінним;

  • теза і аргументи не повинні суперечити один одному;

  • як аргумент використовувати положення, правдивість яких не викликає сумніву;

  • докази повинні бути повними й достатніми.

Редагування наукового тексту здійснюють у три етапи:

1. Первинне ознайомлення з текстом документа.

2. Перевірка фактичного матеріалу.

3. Власне редагування матеріалу.

Прийоми виділення окремих частин тексту Для виділення в тексті окремих слів або частин можна рекомендувати чотири способи:

1. Великими літерами. Цей спосіб слугує для виділення окремих слів.

2. Розрідженням оформлюють окремі слова й короткі фрази.

3. Підкреслення – найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз.

4. Курсивом виділяють слова, речення, частини тексту. Цим способом переважно послуговуються, коли текст набирають на комп'ютері.
Останнє питання передбачає вивчення такого матеріалу.

Труднощі узгодження. Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом. Тут є кілька правил, які варто нагадати:

1. Якщо підмет має в своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, наприклад, 21, 141, 1991, присудок ставиться у формі однини.

2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у множині.

3. В усіх інших випадках присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; однина тут може ще позначати пасивність предметів. Позначаючи велику кількість предметів, теж обирається форма однини.

4. Підмети зі словами більшість, меншість, низка, частина, багато, кілька вимагають від присудка однини. Множина з'являється лише тоді, якщо підмет або присудок – однорідні члени, якщо підмет і присудок відокремлені другорядними членами речення, підрядним реченням; коли підмет стоїть перед присудком. Ось один із можливих прикладів: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть та забезпечені гуртожитком. Порівняймо це речення без підрядного: Більшість абітурієнтів буде забезпечена гуртожитком.

5. Якщо підмет, виражається займенником хто, то присудок обирає форму однини.

6. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою.



Складні випадки керування. Наведемо кілька близькозначних слів, які найчастіше спричиняють появу помилок:

Властивий (кому?) – характерний (для кого?);

Сповнений (чого?) – наповнений (чим?);

Оснований (на чому?) – заснований (ким?);

Багата (на що?) – славиться (чим?);

Дорівнювати (чому?) – рівнятися (на що?);

Торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?).

Найхарактерніші стилістичні помилки у фахових текстах:

1. Надмірне вживання віддієслівних іменників на -нн(я). Віддієслівні іменники на -ння, -ття не властиві українській мові. Замість віддієслівних іменників на -нн(я) доцільно вживати:

неозначену форму дієслів, наприклад: для прогнозування необхідно – щоб спрогнозувати; братися до виконання – братися виконувати;

особові форми дієслова: при записуванні результатів дослідження виявилося – коли записували результати дослідження, виявилося;

дієприслівникові звороти: при досліджуванні цього питання вони забули про головне – досліджуючи це питання, вони забули про головне.

2. Уживання конструкцій з розщепленими присудками, що не є усталеними дієслівно-іменниковими зворотами.

Зауважимо, що:

1) не всі словосполуки дієслово + іменник, часто вживані у фахових текстах, мають однослівний дієслівний відповідник, наприклад: брати участь, вжити заходів, виявити увагу, виправити брак, вести справу, визнати провину, відвернути правопорушення тощо. Такі усталені дієслівно-іменникові словосполуки можна вживати без обмежень;

2) є окремі випадки, коли значення дієслівного відповідника не збігається зі значенням словосполуки дієслово + віддієслівний іменник. Наприклад, змагаються спортсмени, а проводять змагання організатори;

3) до складу словосполуки можна ввести одне або кілька означень: надати (грошову, матеріальну, технічну тощо) допомогу, вести (дипломатичні, торговельні тощо) перемовини. Замінити такі словосполуки дієсловами не завжди можливо і доречно.

3. Неправильне оформлення додатка та обставини. Обтяжують речення додатки та обставини, позначені словосполукою з двох віддієслівних іменників, перший з яких ведення/проведення, виконання, здійснення, забезпечення, реалізація тощо.

4. Помилки вживання дієслівних форм на -но, -то.

Є дві типові помилки вживання дієслівних форму форм на -но,-то.

Дієслівні форми на -но,-то не можна вживати, коли з логічних причин узагалі не може бути діяча. Наприклад: Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкрито цілинний степ (неправильно) – Дослідники збирали зразки диких рослин, якими вкритий цілинний степ (правильно).

Введення в речення діяча у формі іменника чи займенника в орудному відмінку. Наприклад: Закон прийнято Верховною Радою. Орудний відмінок тут неможливий ані з логічних, ані з граматичних причин. Ці конструкції передають поняття "хтось зробив" і тому не можуть містити логічного діяча. Дієслівні форми на -но, -то незмінні, вони не мають закінчення, яке б указувало на особу-діяча. Наведену вище помилкову конструкцію треба перебудувати в активну: Верховна Рада прийняла Закон.

5. Не властиві українській мові пасивні конструкції.

Не можна вживати двокомпонентні й трикомпонентні пасивні конструкції з дієсловом пасивного стану на -ся в підрядних частинах, де підметом є займенники що, який: треба враховувати час, що (який) витрачається на ремонт; цей порядок поширюється на всі товари, що (які) ввозяться в Україну. Замість першої помилкової конструкції треба вжити зворот з пасивним дієприкметником, який виконує роль означення: треба враховувати час, витрачений на ремонт. Якщо з якихось причин пасивний дієприкметник не можна утворити, підрядну частину роблять активною: цей порядок поширюється на всі товари, що їх увозять в Україну.

У наукових і фахових текстах треба усувати не властиві українській мові пасивні конструкції, замінюючи їх, де це можливо, на активні.

6. Не властиві українській мові дієприкметникові звороти з діячем в орудному відмінку.

Наведені дієприкметникові звороти: отримані (ким?) дослідниками результати мали велике наукове значення; зразки випробувані за методикою, попередньо розробленою (ким?) науковцями – мають додаток в орудному відмінку, що відповідає на запитання ким? Вони не відповідають нормам української мови. Уникнути помилок можна, замінивши дієприкметникові звороти підрядними частинами: результати, що їх отримали (хто?) дослідники, мали велике наукове значення; зразки випробували за методикою, яку попередньо розробили (хто?) науковці. Якщо підрядна частина обтяжує вислів, речення, як правило, можна перебудувати так, щоб у ньому не було ні орудного відмінка діяча, ні підрядної частини: результати (кого?) дослідників мали велике наукове значення; результати, що їх отримали (хто?) дослідники, мали велике наукове значення.

Треба уникати не властивих українській мові дієприкметникових зворотів з додатком в орудному відмінку, який позначає діяча і відповідає на питання ким? Проте не є помилкою додаток в орудному відмінку, коли він позначає знаряддя і відповідає на питання чим?

7. Поєднання дієприкметникових зворотів з підрядними частинами.

Типовою помилкою є поєднання в одній конструкції підрядної частини з дієприкметниковим зворотом: результати, які (що) одержані в лабораторії, можна використовувати. У таких випадках правильно вживати або дієприкметниковий зворот, або підрядну частину: результати, одержані (що їх одержали, що їх одержано) в лабораторії, можна використовувати; одержані в лабораторії результати можна використовувати.


Практична частина:

1. Наведіть дефініцію терміна усне спілкування та розкрийте зміст його на конкретних прикладах.

2. Проілюструйте прикладами різні способи мовного вираження ввічливості під час телефонної розмови.

3. Утворіть від наведених власних імен форму кличного відмінка, прокоментуйте особливості вживання закінчень.



Андрій, Анатолій, Богдан, Борис, Валентин, Валерій, Віктор, Володимир, В’ячеслав, Григорій, Денис, Дмитро, Іван, Ігор, Ілля, Інна, Людмила, Максим, Марина, Марія, Микола, Михайло; Надія Олександрівна, Наталія Василівна, Оксана Степанівна, Олег Петрович, Олександр Георгійович, Орест Назарович, Петро Миколайович, Світлана Юріївна, Сергій Володимирович, Юлія Романівна.

4. Знайдіть помилки у поданих словосполученнях, відредагуйте їх.

1. Виплата членських внесків, оплата відсотків, гарантована виплата праці, оплата боргів, умови виплати, закінчити сплату, сплата податків, оплата векселя.

2. Виключні умови, виняткове становище, виключна роль, виключення з правил, виняткове право, без виключення, виключно важливий задум, виняткове становище, виняткова вправність.

3. Матеріальна забезпеченість, забезпечення шкіл підручниками, соціальне забезпечення, пенсійна забезпеченість, забезпеченість промисловості енергоносіями, забезпечення міцного миру.

5.
Тема 4. Особливості укладання ділових текстів



Практичне заняття № 1-2

Теоретична частина:

1. Велика і мала літери в діловому тексті.

2. Розділові знаки в діловому тексті.

Література


  1. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 503-505.

  2. Довідник з культури мови: [Посібник]/ С.Я.Єрмоленко, С.П. Бибик, Н.М.Сологуб та ін. – К.: Вища школа, 2005. – С. 296-308.

Методичні вказівки

Теоретична частина потребує опрацювання наступної інформації.

З великої літери пишуться:

Назви документів, їх параграфів, розділів:



Розписка

Я, Канівець Ілля Олегович, старший інженер служби охорони, ..

Перше слово реквізитів «адресат», «підпис»:



а) Головному лікареві КЛ № 1 Київського пароплавства

п. Прокопович С. Я.

б) Завідувач бібліотеки (підпис) О. І. Клин

12.10.2014

Офіційні звертання: Високошановний Іване Миколайовичу! Шановні виборці! (Слово пан у складі офіційного звертання може писатися з малої літери. У шанобливому звертанні чи звертанні до найвищих посадових осіб можливе написання Пане на зразок: Вельмишановний Пане Президенте! Високошановний Пане Міністре!).

Перше слово рубрик тексту, якщо кожна рубрика закінчується крапкою і є граматично самостійною структурою:

Засідання вченої ради Інституту хімії НАН України відбудеться 11 листопада 2014 р. о 14.00.

Перше слово позицій протоколів, що виокремлюються назвами



СЛУХАЛИ:, УХВАЛИЛИ:, ВИСТУПИЛИ: та ін.:

СЛУХАЛИ 2:

Підготовка колективної монографії до друку.

Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми: Іван Петрович Котляревський, Ігор Іванович, Павловський, Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).

Кожна частина складних прізвищ, псевдонімів, імен, які пишуться через дефіс: Гордієнко-Андріанова, Карпенко-Карий, Марія-Анастасія.

Назви найвищих міжнародних і державних посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України; Генеральний секретар ООН; а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами протоколу Президент Франції, Прем'єр-міністр Чехії.

Назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть писатися з великої літери: Міністр фінансів України, Посол Словенії.

Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах на зразок: Високі Договірні Сторони, Директор і Головний бухгалтер, Автор і Видавництво, Орендар та Орендодавець.

Перше слово назв державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій, міністерств, управлінь, установ місцевого значення, партій: Гельсінська спілка, Міністерство транспорту України, Чернігівська обласна рада народних депутатів, Народний рух України, Національний банк України.

Усі слова у назвах найвищих державних установ та організацій України: Верховна Рада України, Верховний Суд України, Збройні Сили України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України.

Початкове слово та перше слово, взяте у лапки умовної (символічної) назви складеного найменування підприємств, заводів фабрик, кінотеатрів, парків культури та ін.: Київський завод «Радар», Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Українська академія друкарства, Парк культури «Партизанська слава», Луганський палац одруження.

Перше слово у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів: Конституція України, Акт проголошення незалежності України, Декларація прав людини.

Власна назва ордена, медалі, відзнаки, крім родових орден, медаль: медаль «За відвагу», орден Богдана Хмельницького І ступеня, орден Незалежності.

Скорочені назви (абревіатури) установ, організацій, закладів, що є одиничними: АТС (автоматична телефонна станція), Телеком (телекомунікації), ЦВК (Центральна виборча комісія).

З малої літери пишуться:

Перше слово рубрик, якщо вони відокремлені одна від одної крапкою з комою:



Основні завдання «Експо-2012»:

- реклама продукції вітчизняних виробників;

- обмін досвідом щодо здешевлення виробництва;

- укладання взаємовигідних угод.

Назви посад, звань, наукових ступенів, титулів тощо: голова, директор, міністр, народний артист України, заслужений діяч мистецтв, доктор наук; барон, герцог, князь.

Родові позначення назв вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських та ін.), майданів, площ, парків; назв адміністративно-територіального поділу тощо: бульвар Тараса Шевченка, вулиця Олеся Гончара, майдан Незалежності, Коломийський провулок, площа Лесі Українки, Південно-Західна залізниця; Миколаївська область, місто Львів, Харківський район, Київська міськдержадміністрація, Млинівська сільрада.

Перше слово у скорочених назвах установ та організацій пишеться з малої літери, символічна назва (у лапках) — з великої: ансамбль пісні й танцю імені П. Вірського, спортивне товариство «Динамо», фабрика одягу «Юність».



Назви частин, відділів, відділень, секторів та інших підрозділів установ, організацій, а також слова збори, з'їзд, конференція, президія, сесія, симпозіум, консорціум, рада: кафедра української мови Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки, сесія Харківської міськради, вчена рада Луцького національного технічного університету.

Скорочені родові назви: медуніверситет, райрада.
Розділові знаки в діловому тексті

Крапка ставиться:

У кінці рубрик, які становлять перелік дій у формі закінчених речень:



Відповідно до розпорядження № 912 «Про підвищення кваліфікації працівників Національної аграрної академії України» від 08.04.2014 зобов'язую:

Створити атестаційну комісію.

Ознайомити працівників, які підлягають атестації, із «Положенням про атестацію наукових працівників».

До 17.06.2014 подати клопотання про відвідування курсів підвищення кваліфікації при НАН України.

Після арабських цифр, якими позначаються пункти переліку:



1.1.

1.2.

У скороченнях слів: гр. (громадянин), див. (дивись), ім. (імені), м. (місто), п. (пан, пані, пане



Крапка не ставиться:

У скороченнях назв метричних мір: т (тонна), м (метр), га (гектар).

У середині скорочення з подвоєної літери; скорочення пишеться разом, і крапка ставиться тільки в кінці: рр. (роки), пп. (пункти).

У назвах документів та їх розділів:



Договір купівлі-продажу товарів

«19» жовтня 2012 р. м. Київ

(Текст)

1. Предмет договору

(текст)

2. Зобов'язання сторін

(текст)

3. Відповідальність сторін

(текст)

Знак оклику (!)

Знак оклику ставиться:

У кінці офіційних звертань: Високошановний Пане Президенте! Шановна пані О. П. Іваненко! Високоповажний пане професоре С. Винник!




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал