Методичні вказівки до вивчення курсу «Політологія» та тематика контрольних робіт для студентів



Сторінка3/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.68 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4
Тема 6. Глобальні проблеми сучасності та їх

політологічний вимір

 

План

1.      Сутність глобальних проблем сучасності та причини їх виникнення.

2.      Класифікація ключових глобальних проблем сучасності та їх характеристика.

3.      Шляхи вирішення глобальних проблем та футурологічні прогнози щодо дальшого світового розвитку людства.

4.      Тероризм – нова глобальна проблема сучасності.

 

Література основна: [7; 9–12];

додаткова: [16; 38; 41; 58 ; 62].

 

Глобальні проблеми відображають суттєві негаразди, що охоплюють економічну, енергетичну, демографічну, соціальну, екологічну та інші сфери людського існування. Вони зачіпають людське життя не лише в певних регіонах світу, а мають планетарний характер. Отже, глобальні проблеми є всезагальними – як за їх об’єктом – земна куля, так і за суб’єктом їх вивчення і розв’язання – світова спільнота, держави світу. Основою їх появи є, в першу чергу, людська діяльність, яка нерозривно пов’язана із суспільною свідомістю. Глобальні проблеми спричинені діяльністю людини техногенної цивілізації.



Глобальні проблеми (походить від латинського globus (terrae) – куля земна) – це сукупність життєво важливих проблем людства, від розв’язання яких залежить подальше існування людства, можливість соціоекономічного і культурного прогресу.

Причини глобальних проблем – кожна з цих проблем породжена комплексом специфічних причин, що зумовлені особливістю розвитку продуктивних сил, географічного середовища, рівня прогресу техніки, природно-кліматичними умовами, а також суспільною формою, політичними, юридичними, ідеологічними та іншими сферами відносин. Глобальні проблеми мають подвійний, соціоприродний характер, вони водночас і природні, і соціальні. Відповідаючи на це питання, потрібно назвати і розкрити зміст причин глобальних проблем сучасності.

Розглядаючи політологічний вимір цього класу проблем, зверніть увагу на поняття «глобалізація». Глобалізація торкається всіх областей громадського життя, включаючи економіку, політику, міжнародні відносини, соціальну сферу, культуру, екологію, безпеку й ін., вносить значні корективи в подальші перспективи розвитку усього світового співтовариства.

Аналізуючи критерії визначення глобальних проблем, зверніть увагу на такі:

– глобальні проблеми повністю або частково зачіпають інтереси людства в цілому та кожної окремої людини зокрема;

– глобальний характер таких проблем визначається тим, що у разі їх не вирішення людству загрожує регрес або навіть загибель;

– вирішення глобальних проблем вимагає застосування колективних зусиль всіх держав та народів світу.

Стосовно другого питання, то в науковій літературі зустрічається досить багато класифікацій глобальних проблем. Проте у політологічній науці немає єдиної думки щодо класифікації глобальних проблем сучасності, а тому назвемо найбільш поширені, а саме:

1. Глобальні проблеми, пов’язані із сферою міжнародних відносин (зростання військових конфліктів в різних регіонах планети; економічна, культурно-освітня, медична відсталість слаборозвинених країн та інші);

2. Глобальні політичні проблеми (поширення тероризму, низька ефективність політичних систем забезпечення міжнародної безпеки, передусім ООН тощо);

3. Глобальні проблеми типу «людина–суспільство» (демографічна, продовольча; поширення найнебезпечніших захворювань, злочинності, наркоманії, інших негативних соціальних явищ);

4. Глобальні проблеми типу «суспільство–природа» (екологічні, енергетичні, сировинні, кліматичні тощо).

Характеризуючи глобальні проблеми, використовуйте найновіші дані, які можна знайти в Інтернеті та інших джерелах, які є офіційними.

У третьому питанні потрібно обґрунтувати шляхи розв’язання глобальних проблем, враховуючи існування різних підходів, серед яких, на наш погляд, заслуговують на особливу увагу, так званий, технократичний і філософсько-політичний комплексні підходи.

Зверніть увагу, що величезну роль у появі наукових праць, пов’язаних з дослідженням глобальних проблем і прогнозуванням майбутнього людства, зіграла діяльність Римського клубу – міжнародної неурядової організації, створеної італійським менеджером Ауреліо Печчеї, що запросив у квітні 1968 р. близько 30 європейських учених – соціологів, економістів, природознавців та ін.

Члени Римського клубу поставили перед собою дві основні задачі: по-перше, виявити основні утруднення і проблеми, що постали перед людством, і, по-друге, сприяти виправленню сформованої ситуації, впливаючи на суспільну свідомість. Результатом цих вишукувань стали доповіді Римському клубу, в яких провідні вчені намагалися знайти підходи до рішення вищезазначених проблем.

Тероризм як явище людського життя відомий досить давно. Ще в І ст. н. е. в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика – кинджал або короткий меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. Представники християнської церкви припускали ідею вбивства правителя, який, на їхню думку, ворожий народові. В середні віки представники мусульманської секти оссошафінів убивали префектів і халіфів. У ці часи політичний терор практикували деякі таємні товариства в Індії та Китаї.

Тероризм стає постійним чинником суспільного життя з другої половини ХІХ ст. Його представники – російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х років, а також члени аналогічних рухів в Італії, Іспанії, США.

До першої світової війни тероризм вважався знаряддям лівих. Але, по суті, до нього вдавалися індивідуалісти без політичних платформ, а також націоналісти різних орієнтацій. Після закінчення війни тероризм взяли на озброєння праві, націонал-сепаратисти і фашистські рухи в Німеччині, Франції, Угорщині, Румунії.

Нічого не змінилося в природі тероризму й в ХХ ст. Більше того, тероризм тепер набув спектра найрізноманітніших явищ, починаючи від політичних убивств і закінчуючи масовою загибеллю людей у полум’ї громадянської війни. Відбулося перенесення тероризму на державний рівень, чого людство раніше не знало. Терористична держава «чинила тиск» на своїх громадян беззаконням у межах країни, примушувала їх постійно відчувати своє безсилля і слабкість. Характерними прикладами цього можуть слугувати сталінський терор в СРСР та гітлерівській терор у фашистській Німеччині.

У ХХІ ст. театр бойових дій тероризму складається з двох частин: традиційного простору і кіберпростору, в якому точиться жорстка боротьба за психічний вплив.

Слід окремо розрізняти міжнародний та державний (зовнішній та внутрішній) тероризм.

Міжнародне співробітництво у боротьбі з міжнародним тероризмом виникло в 30-х рр. ХХ ст. 1934 р. – Мадридська конференція з уніфікації кримінального законодавства, 1937 р. – підписання конвенції «Про попередження і покарання тероризму»; конвенція «Про створення міжнародного кримінального суду», Додатковий протокол 1977 р. до Женевських конвенцій про захист жертв війни.

Міжнародним правом вироблено низку інших міжнародних документів універсального і регіонального характеру. Водночас у міжнародному праві досі немає єдиної універсальної угоди, що визначає поняття міжнародного тероризму, його юридичну природу і відповідальність. Відсутній вичерпний перелік актів міжнародного тероризму.

Зауважимо, що чинне законодавство в Україні не відповідає сьогоднішнім реаліям боротьби з тероризмом. Зокрема, відсутня фіксація деяких проявів тероризму. Наприклад, загроза застосування насильства, в тому числі заподіяння тяжких тілесних ушкоджень стороннім особам. Існує невідповідність санкцій деяких норм Кримінального кодексу, якими встановлена відповідальність за конкретні злочинні діяння, пов’язані з тероризмом, ступеневі їх суспільної небезпеки. Необхідність доповнень до чинного законодавства зумовлена вступом України до Ради Європи і приєднання до низки міжнародних конвенцій з питань боротьби зі злочинністю, в тому числі з тероризмом.
Варіанти_і_питання_контрольних_робіт'>Варіанти і питання контрольних робіт

 

Варіант 1

 

1. Розкрити предмет політології, сутність, основні категорії політології місце та роль у житті суспільства.



2. Міжнародні конфлікти: причини їх виникнення та шляхи розв’язання.

3. Охарактеризуйте роль Кирило-Мефодіївського товариства (1846–1847 р.) у розвитку української суспільної думки в Х1Х ст.

4. Проілюструйте відомими вам прикладами роль та місце політології у політичному розвитку сучасної України.

 

Література:

основна [4; 7, с. 6–15; 9–10; 11, с. 11–25; 12; 15, с. 8–25];

додаткова [3; 17, 35].

 

Варіант 2

 

1. Розкрийте сутність поняття «політика», визначте її структуру та функції.



2. Політичне вчення ХVIII – початку XIX ст. (І. Кант про правову державу, етичні основи політики; Г. Гегель про співвідношення громадянського суспільства і права).

3. Розкрийте зміст поняття та сутність політичного конфлікту.

4. Чи можна розглядати політику «як чисту справу»? Сформулюйте основні критерії моральної політики з огляду на політичний розвиток сучасної України (особисте бачення).

 

Література:

основна [1–4; 7, с. 16–23; 10; 11, с. 19–35; 15, с. 109–123];

додаткова [13; 24; 31; 38; 46].

 

Варіант 3

 

1.  Описати виникнення і розвиток політичної думки Стародавнього сходу (веди, буддизм, брахманізм, конфуціанство, моїзм, легізм та ін.).



2.  Охарактеризувати владу як соціальне явище. Функціонування політичної влади.

3.  Еліта як політологічний феномен, її генеза.

4. Пояснити зміст політичних ідей представників німецької класичної філософії (І. Кант, Ф. Гегель). З якими положеннями Ви погоджуєтесь?

 

 



Література:

основна [4; 5; 7, с. 24–71, 71–85; 10; 11, с. 36–52, 53–76; 15, с. 26–67, 68–106];

додаткова [2–4; 12; 14; 18; 30–31; 37–40; 44–48; 54; 56; 66–69].

 

Варіант  4

 

1. Зародження та еволюція політичних часів Київської Русі.



2. Охарактеризувати систему органів державної влади України, принципи її формування та діяльності.

3. Поняття і типи партійних систем, їх класифікація. Яка партійна система, на Вашу думку, була б ефективною для сучасної України?

4. Визначте місце політичної думки України у скарбниці світових політичних вчень. Як сьогодні розвивається наукова політична думка?

 

Література:

основна: [4; 5; 7, с. 24–71, 71–85; 10; 11, с. 36–52, 53–76; 15, с. 26–67, 68–106];

додаткова [2–4; 12; 14; 18; 30–31; 39–40; 44–48; 54; 56; 66– 69].

 

Варіант 5

 

1. Дати визначення поняття «політична влада». Показати основні виміри політичної влади, визначити її ролі та місце в системі суспільних відносин. Охарактеризувати основні політологічні концепції влади.



2. Визначте місце і роль особи у сфері політичних процесів.

3. Охарактеризуйте політичні концепції Нового часу (Д. Локк, Т. Гоббс, Ш. Монтеск’є).

4. Що таке легітимність влади і якими є її основні складові?

 

Література:

основна: [1–5; 7, с. 146–154; 182–188; 265–275; 326–335; 9; 10; 11 с. 117–195; 12; 15];

додаткова [7; 11; 13; 21–25; 33; 34; 38; 41; 44; 64].

 

Варіант 6

 

1. Політична система суспільства: поняття, структура та функції.



2. Назвіть характерні особливості соціальних і політичних поглядів М. Драгоманова, М. Костомарова, Т. Шевченка, І. Франка.

3. Природа, місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин.    

4. Проаналізуйте  взаємозв’язок чинників стабілізації та дестабілізації політичних систем.

Література:

основна [1–6; 7, с. 154–224; 11, с. 105–116, 160–179, 222–237; 12; 15, с. 160–270; 342–359];

додаткова [5; 8–10; 11; 16; 19; 20–28; 33; 35; 37; 39; 52–53; 55–57; 63; 65].

 

Варіант 7

 

1. Громадські об’єднання і рухи: поняття, права та функції. Які громадські об’єднання сучасної України виступають суб’єктами політики?



2. Глобальні проблеми сучасності, їх політологічний вимір та шляхи вирішення.

3. Особливості етнонаціональних відносин в сучасній Україні.

4. Назвіть чим відрізняються політичні партії від громадських рухів. Проілюструйте свою відповідь.

 

Література:

основна [1–6; 7, с. 154–224; 11, с. 105–116, 160–179, 222–237; 12; 15, с. 160–270; 342-359];

додаткова [5; 8–10; 11; 16; 19; 20–28; 33; 35; 37; 39; 52–53; 55–57; 63; 65].

 

Варіант 8

 

1. Охарактеризуйте основні історичні етапи становлення державності України та особливості структури політичної системи України.



2. Соціальна структура сучасного суспільства, тенденції її розвитку.

3. Політичні вчення епохи раннього християнства та Відродження (А. Августін, Т. Аквінський, Ж. Боден).

4. Схематично визначіть структуру виконавчої, законодавчої та судової влади України.

 

Література:

основна [1; 3–6; 7, с. 154–224;  11, с. 105–116, 160–179, 222–237; 12; 15, с. 160–270; 342–359];

додаткова [5; 8–10; 11; 16; 19; 20–28; 33; 35; 37; 39; 52–53; 55–57; 63; 65].

 

Варіант 9

 

1. Охарактеризуйте роль особи в політичному процесі, форми відношення, правове забезпечення.



2. Політичний режим як спосіб реалізації політичної влади, їх основні види (демократичний, ліберальний, авторитарний, тоталітарний). Наведіть приклади.

3. Формування української політичної еліти: проблеми та механізми.

4. Чому політична соціалізація людини  загострюється під час переходу суспільства від одного стану до іншого? Обґрунтувати на прикладі українського суспільства.

 

Література:

основна [1–5; 7, с. 117–124; 11, с. 238–252;15, с. 294–308];

додаткова [21; 26–28; 37; 41; 42; 57; 62; 68].

 

Варіант 10

 

1. Сутність, теорії та типологія політичних еліт. Система формування і зміни політичних еліт як чинник стабілізації суспільства.



2. Сучасні теорії нації: історико-економічна, психологічна, культурологічна, етнологічна. Визначте сутність понять «народ», «етнос», «нація».

3. Основні напрями зовнішньої політики сучасної України.

4. Чи можливо розглядати терміни «політична номенклатура» і «політична еліта» для сучасної української держави синонімами? Дати визначення цим поняттям.

 

Література:

основна [7, с. 337–350; 11, с. 253–280; 12–14; 15, с. 308–387];

додаткова [3; 6; 11; 13; 15; 22–25; 36; 37; 57; 60–65; 68].

 

Варіант 11

 

1. Проаналізувати  сутність політичного лідерства, теорії політичного лідерства та класифікації політичного лідерства.



2. Міжнародні неурядові організації: функції, завдання і тенденції розвитку.

3. Проаналізуйте політичні погляди у Стародавній Греції та Римі ( Сократ, Платон, Арістотель, Цицерон).

4. Визначте складові іміджу політичного лідера та проаналізуйте основні методи його формування. Наведіть приклади ефективних іміджевих кампаній.

 

Література:

 основна [1–6; 7, с. 337–350; 11, с. 2532–80; 12–14; 15, с. 308–387];

додаткова [3; 6; 11; 13; 15; 22–25; 36; 39; 41–43; 54–57; 65; 68].

 

Варіант  12

 

1. Етнонаціональні  процеси в сучасному світі: проблеми, тенденції, перспективи. Наведіть приклади.



2. Основні політико-ідеологічні доктрини сучасності (ліберальна, консервативна, комуністична, фашистська).

3. Шляхи вирішення глобальних проблем та футурологічні прогнози світового розвитку людства.

4. У чому полягає державний захист прав та інтересів національних меншин? Чи є проблеми в національних відносинах у сучасній Україні? Якщо є, то які причини і шляхи розв’язання?

 

Література:

основна: [1–6; 7, с. 125–145; 11, с. 280–297; 14; 15, с. 148–150];

додаткова [2; 4; 20; 29; 35; 50–52; 56–61; 64; 68].

 

Варіант  13

 

1. Нація і держава:



а) національна політика: суть, основні напрямки та принципи здійснення (національний суверенітет, національне питання, націоналізм, шовінізм, геноцид, етноцид);

б) форми та сутність національно-державних утворень та об’єднань: унітарна держава, федерація, конфедерація, співдружність, співтовариство.

2. Сутність глобальних проблем сучасності, причини їх виникнення та класифікація.

3. Охарактеризувати відносини НАТО–Україна на сучасному етапі та шляхи їх можливого розвитку.

4. Визначіть основні політичні проблеми національного питання в сучасній Україні.

 

Література:

основна [1–6; 7, с. 125–145; 11, с. 280–297; 14; 15, с. 148–150].

додаткова [2; 4; 20; 29; 35; 50–52; 56–61; 63; 64; 68].

 

Варіант 14

 

1.  Місце і роль міжнародної політики та міжнародних відносин у житті суспільства (зовнішня та міжнародна політика, дипломатія, міжнародні відносини).



2.  Охарактеризуйте політичну думку періоду козацько-гетьманської доби (друга половина XVII – кінець XVIII ст.)

3.  Розкрийте сутність політичного лідерства, опишіть теорії, класифікація, фактори впливу.

4.  Охарактеризуйте основні напрями зовнішньої політики сучасної України.

 

 



Література:

основна: [1; 3; 7, с. 293–321; 11, с. 368–383; 13; 15, с. 360–388];

додаткова [2; 6; 13; 21; 54;  60].

 

 Варіант 15



 

1. Охарактеризуйте конфлікти та кризи у сфері соціально-політичних відносин:

а) поняття конфлікту, кризи, соціальної катастрофи;

б) типи конфліктів, криз, їх характеристики, взаємозв’язок.

2. Сутність, теорії, особливості формування і типологія політичних еліт (В. Парето, Г. Моска, М. Міхельс).

3. Предмет політології, сутність, специфіка політології в системі гуманітарних наук, їх взаємозв’язок і взаємозалежність. 

4. Охарактеризуйте соціально-політичні конфлікти в Україні на сучасному етапі, їх природу та шляхи розв’язання.

 

Література:

основна [1–6; 7, с. 275–283; 11, с. 345–367; 12; 15, с. 369–375];

додаткова [6; 11; 16; 23–25; 27; 29; 38; 45; 46; 68].

 

Варіант 16

 

1. Демографічна ситуація у світі: основні тенденції. Демографічні процеси та демографічна ситуація в сучасній Україні: проблеми і шляхи розв’язання.



2. Різновиди та функції політики (зовнішня, внутрішня, соціальна, економічна, аграрна, національна, міжнародна, регіональна).

3. Політична соціалізація особи та її особливості в Україні.

4. Від чого залежить тривалість знаходження політичного лідера при владі? Поясніть свою точку зору.

 

Література:

основна [1–6; 7, с. 352–360; 9–10; 11, с. 298–323, 384–403; 12];

додаткова [15; 16; 19; 23; 36; 38; 39; 41; 44; 58; 62].

 

Варіант 17

 

1. Зміст поняття «демократія». Концепції демократії. Особливості сучасної демократії та її інститути демократії. Економічні та соціокультурні передумови демократії.



2. Сутність поняття «політична комунікація», види і засоби політичної комунікації.

3. Розкрити зміст основних ідей націонал-державницької політичної думки ХІХ ст. (М. Грушевський, М. Міхновський, Д. Донцов).

4. Напрямки демократизації політичної влади в Україні. Ваша точка зору.

 

Література:

основна [1; 2; 4–6; 10–15];

додаткова [6; 7; 16; 19–29; 33; 38; 46; 61].

 


Варіант 18

 

1. Сутність поняття «політична комунікація», види і засоби політичної комунікації. Концептуальні підходи до розуміння політичної комунікації.



2. Основні ідеї представників українського консерватизму (В. Липинський, С. Томашівський, В. Кучабський).

3. Міжнародні урядові організації, їх функції, завдання та тенденції розвитку.

4. Висловіть своє особисте ставлення до без’ядерного статусу України проголошення курсу позаблоковості.

 

Література:

основна [1–15];

додаткова [7; 10; 11; 12; 16; 19; 20–29; 36; 63; 64].

 

Варіант 19

 

1. Поняття бюрократії та її теоретичні концепції. Теорія раціональної бюрократії М. Вебера. Критика бюрократії в працях К. Маркса.

2. Еволюція конфліктно-кризових ситуацій, їх динаміка, шляхи подолання.

3. Національні меншини в поліетнічних країнах: досвід виживання.

4. Бюрократія: неминуче «зло» або «атавізм» політичної системи?

 

Література:

основна [4–8; 10–15].

додаткова [2; 38; 46; 54; 56–62].

 

Варіант 20

 

1. Місце і роль держави в політичній системі суспільства. Держава як центральний інститут політичної системи. Історичні уявлення про державу і теорії його походження.



2. Соціально-політичні конфлікти в Україні на сучасному етапі, та шляхи їх розв’язання.

3.  Взаємодія громадянського суспільства і держави. Інститути громадянського суспільства в економічній і політичній сферах життя суспільства.

4. Особа під час виборчої кампанії проявляє абсентеїзм. Чи правильно вона поступає? Які є види і причини абсентеїзму? Проаналізуйте.

 

Література:

основна [415];

додаткова [710; 13; 19; 20; 24; 36; 38; 54; 61].

 

Варіант 21

 

1. Розкрийте значення поняття «політичний менеджмент» та сутність цього процесу. Процедура та етапи прийняття політичних рішень. Охарактеризувати основні моделі прийняття рішень: формальну, змагальну та колегіальну.



2. Типологія, види  соціально-політичної діяльності і поведінки особи у суспільстві. Особа як суб’єкт та об’єкт політики.

3. Модель бюрократії Р. Мертона. Бюрократія в Україні. Політико-психологічний портрет сучасного українського чиновництва. Типологія української бюрократії.

4. Сформулюйте основні критерії моральної політики з огляду на політичну ситуацію в Україні (особиста точка зору).

 

Література:

основна [415];

додаткова  [7; 16; 3638; 41; 46; 56; 63].

 

Варіант 22

 

1. Поняття громадянського суспільства, його структура та функції. Проблеми становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні.



2. Основні історичні етапи становлення державності України. Сучасний політичний статус України.

3. Головні ознаки і принципи демократичної організації суспільства. Пряма та представницька демократія. Принципи ліберальної демократії. Поняття парламентаризму.

4. Що таке «форма державного устрою»? Які ви знаєте її різновиди. Наведіть приклади.

 

Література:

основна [4–15];

додаткова [2; 4; 5; 10; 14; 18; 33; 40; 44–46; 48; 61; 66].

 

Варіант 23

 

1. Поняття політичної свідомості. Ідеологія: сутнісні ознаки та співвідношення з політичною наукою.



2. «Імперіалістичне» і «реалістичне» трактування феномену бюрократії. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса.

3. Структура сучасної державної організації. Внутрішні і зовнішні функції держави. Форми державного устрою та правління. Форми державного устрою: унітарна держава, федерація, конфедерація. Форми правління: республіка і монархія.

4. Доведіть, що ЗМІ є «четвертою владою» в Україні.

 

Література:

основна [4–15];

додаткова [2; 4; 5; 10; 14; 18; 21; 24; 33; 34; 38; 40; 44–46; 48; 61; 66].



 


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал