Методичні вказівки до вивчення курсу «Політологія» та тематика контрольних робіт для студентів



Сторінка1/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.68 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

 

 



 

                   

 

 

Методичні вказівки



до вивчення курсу «Політологія»

та тематика контрольних робіт

для студентів



заочної форми навчання

всіх напрямів підготовки

 

 



 

 

 



 

 

 



 

Вінниця


ВНТУ   2014Рекомендовано до друку Методичною радою Вінницького 
національного технічного університету Міністерства освіти і науки
України (протокол № 5 від 12.12.2013 р.)

 

 



 

 

Рецензенти:



Громова Л. П. – кандидат історичних наук, доцент

Хома І. О. – доктор філософських наук, професор

 

 



 

 

 



 

Методичні вказівки до вивчення курсу «Політологія» та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання всіх напрямів 


підготовки / Уклад. С. Г. Денисюк, В. О. Корнієнко, І. Д. Похило. – Вінниця : ВНТУ, 2014. –  44 с.

У методичних вказівках визначається мета і завдання курсу «Політологія»,


наводяться тематика та сітка годин курсу, вимоги щодо виконання контрольних робіт, містяться варіанти контрольних робіт. Для полегшення самостійного вивчення 
дисципліни і виконання контрольних робіт наводиться список рекомендованої 
літератури.

Методичні вказівки призначені для студентів всіх бакалаврських напрямів заочної форми навчання.

 

ЗМІСТ

 

 



Вступ………………………………………………………………………

4

Тематика та сітка годин курсу «Політологія»…………………………..

6

Самостійна робота………………………………………………………..

6

Теми практичних занять…………………………………………………

7

Варіанти і питання контрольних робіт………………………………….

24

Література………………………………………………………………….

36

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів………………………..

42

 
ВСТУП

 

В умовах становлення України як суверенної демократичної держави курс «Політологія» є одним із фундаментальних в системі підготовки спеціалістів будь-якого профілю, оскільки він відіграє важливу роль у вихованні патріотизму та формуванні високого рівня політичної культури громадянина.



Мета викладання навчальної дисципліни «Політологія» полягає в тому, щоб на основі політичних знань сформувати політичну свідомість та культуру громадян, їх ціннісних орієнтацій та настанов, сприяти формуванню активної громадянської позиції та участі у загальноцивілізаційних й вітчизняних процесах на демократичних засадах.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Політологія» є:

—         формування політичної свідомості та культури студентства;

—         здатності до реалізації активної життєвої позиції щодо розбудови суверенної, незалежної, соціальної, демократичної, правової держави в Україні;

—         виховання у студентів патріотичних, морально-етичних переконань;

—         прищеплення студентам навичок наукового аналізу спрямованих на забезпечення самостійного осмислення закономірностей політичного розвитку;

—       навчання практичним навичкам роботи з науковою літературою та правовими документами;

—       виховання уміння застосовувати набуті знання в практичній політичній діяльності.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

—         знати:

теорію та основні поняття курсу «Політологія», конституційно-правові акти української держави.

—          вміти:

логічно та послідовно викладати засвоєний матеріал, використовуючи набуті знання, досвід та відстоювати сформовані переконання; використовувати набуті знання в практичній політичній діяльності, вміти аналізувати політичні процеси та робити компетентні висновки щодо загальноцивілізаційних та вітчизняних процесів.

Підсумковий контроль знань студентів проводиться шляхом фронтального, індивідуального чи комбінованого опитування студентів під час практичних занять, контрольних робіт, тестування, іспиту.

На позааудиторну роботу виноситься вивчення окремих проблем курсу, написання контрольної роботи, підготовка до практичних занять, тестування, іспиту, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань (підготовка доповідей на щорічну науково-теоретичну конференцію викладачів, співробітників та студентів ВНТУ).

Контрольна робота виконується в позааудиторний час і здається на кафедру для перевірки викладачем за місяць до початку сесії. Варіант контрольної роботи обирається студентом за списком у журналі студентської групи. Відповіді на питання контрольної роботи повинні бути обґрунтованими, носити науковий характер і підкріпленими прикладами. В кінці роботи необхідно зробити висновки.

Мета, поставлена перед собою авторами, визначає і структуру методичних рекомендацій. Вони містять:

—     тематику та сітку годин курсу;

—     методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять;

—     варіанти і питання контрольних робіт;

—     список літератури, рекомендованої до використання при підготовці дотієї чи іншої теми.

 
ТЕМАТИКА ТА СІТКА ГОДИН КУРСУ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

(заочна форма навчання)

 


1


Програмна тематика курсу

Кількість годин

Лекції

Семінари

1

Предмет політології, її функції та структура

1

1

2

Політика як соціальне явище.

1

1

3

Основні віхи світової та вітчизняної політичної думки

-

1

4

Сутність і технології політичної влади

1

1

5

Політична система суспільства

2

1

6

Особа в сфері політики

-

-

7

Політичні еліти і політичне лідерство

-

-

8

Етнонаціональні відносини у політичному житті суспільства

-

-

9

Міжнародна політика і міжнародні відносини в сучасному світі

-

-

10

Політичні конфлікти і кризи, шляхи їх подолання

-

-

11

 


Глобальні проблеми сучасності та їх політо-логічний вимір

1

1

Всього

6

6

 

Самостійна робота

 


Назва теми

К-ть год.

1

Предмет політології, її функції та структура

4

2

Політика як соціальне явище

4

3

Основні віхи світової та вітчизняної політичної думки

5

4

Сутність і технології політичної влади

4

5

Політична система суспільства

5

6

Особа в сфері політики

5

7

Політичні еліти і політичне лідерство

5

8

Етнонаціональні відносини у політичному житті суспільства

5

9

Міжнародна політика і міжнародні відносини в сучасному світі

5

10

Політичні конфлікти і кризи, шляхи їх подолання

5

11

Глобальні проблеми сучасності та їх політологічний вимір

5

Всього

     52


Теми практичних занять

 

Тема 1. Предмет політології, її функції та структура

 

План

1. Предмет політології, її сутність, місце та роль у житті суспільства.

2. Основні етапи становлення політології як самостійної науки, в т. ч. і української.

3. Специфіка політології в системі гуманітарних наук, їх взаємозв’язок та взаємозалежність.

4. Основні категорії та функції політології, методи вивчення політичного життя.

5. Роль та місце політології на сучасному етапі світового соціального розвитку, в т. ч. і в оновленні політичного і духовного життя України.

 

Література основна: [1–15];

додаткова [4; 8; 9; 13; 15; 17; 29; 36; 48; 61].

 

Готуючись до практичного заняття, зверніть увагу на роль політології в житті суспільства, що вивчає закономірності діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас. Важливо розкрити місце політології в системі суспільних наук, етапи її розвитку.



Предметом політології є вивчення об’єктивних закономірностей світового політичного процесу, політичних відносин в окремих країнах і групах держав; відносини між класами, державами, націями, де головне завдання полягає в тому, щоб утримати, зберегти або завоювати владу; способи управління соціально-політичними процесами. Виходячи з цього визначення предмету дослідження, необхідно зазначити чим політологія відрізняється від інших наук.

Особливу увагу слід приділити категоріям політології, вміти давати їм визначення. Як відомо, категорії політології – це загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини реальної дійсності та пізнання. Їх специфікою є те, що вони розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві.

Політична влада – є базовою категорією політології. Влада – це вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за якого одні люди здатні і мають можливість нав’язувати свою волю іншим.

Політика – одна з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства, взаємин різних соціальних груп та індивідів щодо утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно значущих інтересів і потреб, вироблення обов’язкових для всього суспільства рішень.

Політична система суспільства – центральна категорія політології. Це інтегрована сукупність відносин влади, суб’єктів політики, державних та недержавних соціальних інститутів, покликаних виконувати політичні функції щодо захисту, гармонізації інтересів соціальних угруповань, спільнот, суспільних груп, забезпечувати стабільність і соціальний порядок у життєдіяльності суспільства.

«Політичні інститути» та їх конкретні вияви – «держава», «політичні партії», «групи інтересів» тощо, а також «політичні відносини» належать до основних категорій політології.

Політична система містить також «політичну культуру» й такі її складові, як «політична свідомість», «політична поведінка», «політичні цінності», «політичні норми», «політична соціалізація» тощо, котрі також є категоріями політології.

Політичний процес – відносно однорідні серії політичних явищ, пов’язаних між собою причинними або структурно-функціональними залежностями. Це форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі, – одна з основних категорій політології.

Політичне явище – як одна з найбільш загальних категорій політології є сукупністю усіх чинників і явищ, пов’язаних із здійсненням політики.

Важливим є визначення функцій політології та її структури. Крім того, до спеціальних політичних наук відносять політичну географію, політичну психологію, політичну історію, політичну антропологію, політичну семантику, політичну етнографію та ін.

Стосовно методів дослідження, як відомо, метод – це сукупність прийомів та операцій практичного й теоретичного освоєння дійсності. Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи (діалектичний, синергетичний, системний, системно-історичний, структурно-функціональний, порівняльний, біхевіористський та ін.).

Спеціальні методи дослідження – група методів, що ґрунтуються на різних варіантах дослідження структури, функцій політичних процесів та інститутів – методи, запозичені політологією з інших наук. Це методи емпіричних соціальних досліджень, соціальної психології, статистики, моделювання. Об’єктом цих досліджень є функціонування політичних інститутів, дії політичних суб’єктів, динаміка громадської думки. Вивчають стиль діяльності учасників політичних процесів, ефективність політичних рішень, рівень політичної свідомості й культури різних груп населення. Використовують аналіз статистичних даних, зміст політичних рішень, усні методи (інтерв’ювання), письмові опитування (анкетування), безпосереднє спостереження за досліджуваним об’єктом, соціально-політичний експеримент.

Прикладні функції політології розширюють, застосовуючи саме спеціальні методи.

У п’ятому питанні необхідно розкрити роль та місце політології на сучасному етапі як світового соціального розвитку, так і в оновленні політичного і духовного життя України (навести приклади і висловити свої власні міркування з цього приводу).



Тема 2. Політика як соціальне явище

 

План

1. Політична сфера, її зміст, структура та сутність.

2. Основні виміри політики, визначення її ролі та місця в системі суспільних відносин.

3. Різновиди та функції політики (зовнішня, внутрішня, соціальна, економічна, аграрна, національна, міжнародна, регіональна та інші).

4. Суб’єкти і об’єкти політики.

5. Соціальна структура суспільства як один із важливих детермінантів політики.

6. Політика і мораль, їх взаємозалежність.

7. Політика й сучасний розвиток українського суспільства.

 

Література основна: [1–15];



додаткова: [2–4; 7; 8; 13; 15; 17; 18;  20; 24; 29; 36; 46; 49; 54; 66].

 

Суспільство представляє собою сукупність різноманітних сфер його життєдіяльності. Різні соціально-гуманітарні та природничі науки досліджують окремі сфери життєдіяльності, які співвідносяться з їх предметом дослідження. Політична наука вивчає процеси, які відбуваються саме в сфері політичній.



Тому зверніть увагу на сутність поняття «політика», коли вона виникла та її особливості.

Характеризувати це поняття слід виходячи з таких основних підходів до розуміння політики:

– загальнонауковий підхід – сфера людської діяльності;

– директивний підхід – боротьба за владу і мистецтво володарювання;

– марксистський підхід – відносини класів, станів, суспільних груп, націй;

– інституціональний підхід – пов’язаний із функціонуванням урядових структур та осіб, що здійснюють управління;

– функціональний підхід – розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження;

– комунікативний підхід – як специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета спільноти, загальні інтереси суб’єктів взаємодії, розробляються спільні й обов’язкові правила поведінки.

– буденно-публіцистичний підхід – спрямування або спосіб діяльності;

– етично-цинічний підхід – засіб досягнення егоїстичних цілей.

Важливо знати основи для класифікації політики, її види та структурні компоненти.

Характеризуючи політику зверніть увагу на особливості її дії. Зокрема, універсальність політики полягає у її всеосяжному характері, здатності впливати практично на будь-які сторони та елементи життєдіяльності суспільства, починаючи з масштабів держави й закінчуючи індивідуальними рисами характеру людини.

Інклюзивність (від лат. includere – включати) політики – це її здатність необмежено проникати в усі сфери суспільного життя.

Атрибутивність політики проявляється у її здатності поєднуватися з неполітичними суспільними феноменами, відносинами і сферами, утворюючи інші види суспільних відносин і сфери суспільного життя.

Охарактеризуйте функції та засоби політики (примус, право і мораль).

У четвертому питанні проаналізуйте роль і особливості суб’єктів та об’єктів політики. Суб’єкти політики – це особи і соціуми, а також створені ними установи і організації, які беруть активну, свідому участь у політичному процесі. Усвідомлення політичних інтересів соціальними групами робить їх суб’єктами політики, а нерозуміння цих інтересів – об’єктами політики.

Політична суб’єктність багатьох соціальних спільностей, наприклад, класів чи націй, виявляється лише через політичні інститути. Важливо також враховувати відмінності між суб’єктами політики залежно від їх ставлення до влади. Одні з них (держава, правляча партія, політичні лідери) безпосередньо здійснюють процес владарювання та управління, інші (опозиційні партії, громадські організації, виборці тощо) можуть лише тією чи іншою мірою брати участь у політичному житті, підкоряючись чужій волі й захищаючи власні інтереси.

Зверніть увагу на існування суб’єктів політики, які мають приховані групові інтереси:

—     клан – це мала група, що намагається шляхом закулісних дій зайняти панівне становище у певній політичній структурі (партії, групі тиску, уряді);

—     мафія – суворо ієрархізована і глибоко законспірована організація, що намагається досягти користолюбних цілей у рамках не тільки якоїсь організації, а й усього суспільства. На відміну від організованої злочинності мафія тісно пов’язана із політикою;

—     родинно-земляцькі угрупування здебільшого існують на нижчих рівнях влади, але підтримують контакти з представниками вищих політичних кіл. Такі зв’язки можуть відігравати важливу роль при формуванні вищих ешелонів влади (президент при формуванні кабінету міністрів надає перевагу особам з близького йому оточення).

Політика тісно пов’язана з духовною сферою суспільного життя. Так, культура суспільства визначає культурне обличчя політики, її зв’язок з історією, людиною, знанням. Необхідними є також моральні оцінки й настанови політики: вона може бути більш-менш моральною або ж зовсім аморальною. Особливо тісний зв’язок політики з ідеологією. Якщо мораль, культура чи релігія впливають на політику здебільшого опосередковано, то ідеологія зливається з нею безпосередньо. У стабільних демократичних суспільствах функціональний зв’язок політики з іншими сферами має сталий динамічний характер із чітко вираженою тенденцією до зниження ролі політики як регулятора суспільних відносин. Натомість зростає регулююча роль економічних, моральних, культурних та інших чинників, не пов’язаних з використанням влади.

У шостому питанні необхідно проаналізувати зв’язок політики і моралі, показати розвиток філософських уявлень з цієї проблеми, висловити свою думку.

В останньому питанні розкажіть про політику й сучасний розвиток українського суспільства. Які особливості та проблеми цього етапу життя соціуму (наведіть приклади).

 



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал