Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для магістрантів спеціальності 274 «Автомобільний транспорт»



Сторінка2/7
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.87 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7

4. Показники вантажних транспортних систем
Переміщення вантажів із сфери виробництва у сферу споживання включає декілька етапів, а саме: накопичення вантажів на складах виробництва, концентрацію їх на складах системи матеріально-технічного постачання та доставку до безпосереднього споживача.

Вантажі можуть бути перевезені від вантажовідправника до вантажоотримувача з використанням різних варіантів транспортно-технологічних схем доставки та за участю одного або декількох видів транспорту (рис. 4.1).







Рис. 4.1 Схема варіантів переміщення вантажів

При виборі схеми доставки вантажу за будь-яким з існуючих варіантів враховують особливості вантажу та його виробництва, фактори, що обумовлюють особливості організації процесу транспортування, та умови управління запасами.

При вирішенні задачі організації транспортного процесу доставки вантажу використовується ряд показників, які відображають ефективність організації процесу перевезень і розглядаються як критерії ефективності функціонування транспортної системи. Такими показниками є: своєчасність доставки вантажів, тривалість доставки вантажів, втрати вантажів (продуктів) у процесі їх транспортування, продуктивність транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальних машин, трудомісткість транспортно-технологічних операцій, собівартість перевезень, прибуток транспортного підприємства.

4.1. Розрахунок обсягів перевезень і показників, що характеризують вантажопотік
Основними показниками роботи вантажного транспорту є обсяг перевезень та виконана транспортна робота (або вантажообіг).

Обсяг перевезень – це кількість перевезених або запланованих до перевезення вантажів.

Вантажообіг – це виконана або запланована до виконання транспортна робота, витрачена на виконання перевезення вантажів.

При виконанні перевезень значну роль відіграють такі елементи транспортного процесу як транспортно-експедиційні операції (прийняття, пакування, маркування, видача вантажів представникові перевізника, короткочасне їх зберігання на проміжних складах, оформлення платежів, передача вантажу з одного виду транспорту на інший, видача вантажу вантажоотримувачу), навантажувально-розвантажувальні операції (навантаження вантажу на транспортний засіб, його вивантаження, закріплення, замір, оформлення документів).


Завдання

1.За номером варіанту вибрати вихідні дані: додатку В табл. В.1 – відстань між пунктами, табл. В.2 та В.3 – обсяг перевезень вантажу за напрямками та визначити вантажопотоки та вантажообіг автомобільної дороги АГ за напрямками.

2. Розрахувати добовий обсяг перевезень, вантажообіг та середню відстань перевезень 1 т вантажу.

3. Розрахувати обсяг вантажу, який проходить транзитом через кожний пункт, обсяг перевезень вантажу та вантажообіг кожної дільниці місцевих та транзитних вантажопотоків і загальний обсяг перевезень та вантажообіг по дільницям дороги.

4. Розрахувати вантажонапруженість, ступінь нерівномірності перевезень та намалювати епюру вантажопотоків.

Порядок виконання роботи

1.Вибір вихідних даних для розрахунку обсягів перевезень і показників, що його характеризують здійснювати за таблицями наведеними в додатку В.

Спочатку потрібно представити добову кореспонденцію вантажу відповідно до варіанту індивідуального завдання (табл. В.2 та В.3) у вигляді таблиці 4.1. В ній наводять кореспонденцію вантажів між пунктами прибуття і відправлення та визначають місцеві і транзитні вантажопотоки.
Таблиця 4.1 - Вантажопотоки автомобільної дороги АГ, т

Пункти відправлення

Пункт призначення

Разом за відправленням

А

Б

В

Г




А

-













Б




-










В







-







Г










-




Разом за призначенням

















Місцевим вантажопотоком є рух вантажу між двома суміжними пунктами. Вантажопотік, який направляється з одного пункту в другий через проміжний пункт через ряд пунктів, називається транзитним по відношенню до проміжних пунктів.

Вантажопотоки QАГ та вантажообіг PАГ розраховуються за формулою:



в напрямку АГ:
= QАБ + QАВ + QАГ + QБВ + QБГ + QВГ ;
= QАБ.lАБ + QАВ.lАВ + QАГ .lАГ + QБВ .lБВ + QБГ .lБГ + QВГ lВГ.
в напрямку ГА: та визначається аналогічно.
Результати розрахунків дозволяють встановити напрямок вантажопотоку, виходячи з того, що прямим напрямком умовно називають той, який має більше значення вантажопотоку.

  1. Добовий обсяг перевезень вантажів Q та вантажообіг P визначається за формулою:



Q = + ;

Р= + ,

де Qпр, Qзв – відповідно обсяг перевезень у прямому і зворотному напрямках, т; Рпр , Рзв – відповідно вантажообіг у прямому і зворотному напрямках, т·км.

Середня відстань перевезення 1т вантажу LQ визначається за формулою:
LQ = P / Q


  1. Обсяг вантажу, що відправляється з кожного пункту розраховується за формулами :




QA = QАБ + QAB + QАГ;


QБ = QБВ + QБГ + QБА;


QВ = QВГ + Q + QВБ ;


QГ = QГА + QГБ + QГВ


Загальний обсяг вантажу за відправленням визначається як сума обсягів вантажу, що відправляються з кожного пункту.

Обсяг вантажу, що прибуває в кожний пункт визначається за формулами :





Q'A = QГА + QВА + QБА;


Q'Б = QГБ + QВБ + QАБ;


Q'В = QГВ + QАB + QБВ;


Q'Г = QАГ + QБГ + QВГ


Загальний обсяг вантажу за призначенням визначається як сума обсягів вантажу, що прибуває в кожний пункт.
4.Обсяг вантажу, який проходить транзитом через кожний пункт розраховується за формулами :


QБтр = QАБ + QАГ + QГА + QВА;


QВтр = QАГ + QБГ + QГА + QГВ

Вантажообіг розраховується за формулами :





PАБ = QАБ ·lАБ ;


PБВ = QБВ ·lБВ ;


PВГ = QВГ ·lВГ ;

Загальний обсяг перевезень та вантажообіг по дільницях дороги розрахувати за формулами :




Q = QАБ + QБВ + QВГ ;


Р = РАБ + РБВ + РВГ .

5.Вантажонапруженість (кількість тон вантажу на 1км дороги ) розрахункового періоду по дільницях дороги розраховується за формулами :




qАБ = QАБ / lАБ ;


qБВ = QБВ / lБВ ;


qВГ = QВГ / lВГ .

Ступінь нерівномірності перевезень розраховується за допомогою коефіцієнта нерівномірності:





1)за відстанню:

  1. ступінь нерівномірності вантажопотоків:







KQn = Qmax / Qсер

(4.1)


  1. ступінь нерівномірності вантажообігу:







KРn = Рmax / Р сер

(4.2)


2) за напрямком:




а) ступінь нерівномірності вантажопотоків:





K= Qпр / Qобер


(4.3)

b)ступінь нерівномірності вантажообігу:





KРн = Рпр / Робер

(4.4)






де Qmax, Pmax – максимальні значення обсягу перевезень і вантажообігу на дільниці маршруту; Qсер, Рсер – середні значення обсягу перевезень та вантажообігу на маршруті.

Побудувати епюру вантажопотоків, за допомогою якої можна визначити кількість вантажу, який відправляється з кожного пункту; кількість вантажу, що прибуває в кожний пункт; кількість вантажу, який проходить транзитом через кожний пункт; обсяг перевезень на кожній ділянці та на всій дорозі; вантажообіг на кожній ділянці та на всій дорозі; середню відстань перевезення 1т вантажу та ін.

Епюри вантажопотоків будуються таким чином: на горизонтальній лінії (вісь абсцис), що схематично відображає напрямки траси автомобільної дороги, відкладаються відстані між пунктами в лінійному масштабі, через які проходить траса дороги. По вертикалі (паралельно осі ординат) також в масштабі відкладаються обсяги вантажу, що перевозяться між окремими пунктами. Вантажопотоки кожного напрямку відкладаються з правої сторони осі абсцис за ходом руху.

4.2 Визначення основних показників роботи

автомобілів на маршруті

В умовах багатоваріантності розподілу вантажопотоків особливо актуальним стає завдання їх маршрутизації. Це особливо характерно для автомобільного транспорту.



Маршрут – це шлях, яким рухається транспортний засіб при перевезенні вантажу. Маршрути автомобільного транспорту поділяють на лінійні, кільцеві та маятникові.

На лінійному маршруті автомобіль здійснює одноразове перевезення з одного пункту в інший, після чого використовується на інших роботах.

Маятниковий маршрут – це такий маршрут, при якому пробіг автомобіля між його кінцевими пунктами неодноразово повторюється. Маятникові маршрути бувають зі зворотнім холостим пробігом і зі зворотнім завантаженим пробігом.

Розрізняють такі види маятникових маршрутів:

- зі зворотним холостим пробігом;

- зі зворотним частково вантаженим пробігом;

- зі зворотним повністю вантаженим пробігом.

Кільцевий маршрут – це пробіг автомобіля по замкнутому контуру, на якому розташовуються кілька послідовно відвідуваних пунктів. Існують такі види маятникових маршрутів:

– розвізний – продукція від одного постачальника доставляється кільком споживачам;

– збірний – продукція від кількох постачальників доставляється одному споживачеві;

– збірно-розвізний – продукція отримується в кількох постачальників і доставляється кільком споживачам.

В залежності від виду маршруту, на якому працює транспортний засіб, техніко-експлуатаційні показники роботи розраховуються по різному.


Завдання.

В межах заданої вантажопідйомності приймемо автомобіль МАЗ-53366 (q =8,3 т ) – бортовий автомобіль. Вихідні дані беремо з додатка В, таблиці В.4.


Порядок виконання роботи:

До основних показників роботи автомобілів на маятникових та колових маршрутах, які необхідно визначити:

1)довжина маршруту за один оберт – lM ;

2) відстань вантажного пробігу за один оборот – lB (на колових маршрутах беруть як суму вантажних пробігів);

3)коефіцієнт використання пробігу на маршруті:


=

(4.5)

4) добовий обсяг перевезення – Qдоб;

5) коефіцієнт використання вантажності – γв ;

6) час обороту автомобіля на маршруті:





=

(4.6)

де Z – кількість поїздок на маршруті за оберт, приймаємо 2од.;

VTсередня технічна швидкість, 24 км/год.;

tHP – час простою під навантаженням- розвантаженням за один оборот, tHP =0,42 год.

7) можлива кількість обертів автомобіля на маршруті за добу – п;


n =

(4.7)

де TМ – час роботи автомобіля на маршруті, TМ =10 год.


8) час роботи на маршруті – (скорегований);





(4.8)

9) можливий добовий обсяг перевезень одним автомобілем:





(4.9)

де qп – номінальна вантажність автомобіля, qп =12 т,

– середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля, =0,8.
10) необхідна кількість оборотів на маршруті для вивезення заданого добового обсягу вантажу:





(4.10)

11) кількість автомобілів на маршруті:




Ам =


(4.11)

12) добовий пробіг на маршруті:




Lм=


(4.12)

13) вантажний пробіг за добу:




Lв=


(4.13)

Кількість обертів на маршруті заокруглюють до більшого цілого і корегують час роботи на маршруті. Результати розрахунків зводяться в табл. 4.2.

До основних показників робот автомобілів на розвізному або збірному маршруті, які необхідно визначити , належать:

1)коефіцієнт використання пробігу на маршруті: βм =0,75;

2)час оберту автомобіля на маршруті:





tоб =

(4.14)

де tз – додатковий час для заїду в черговий пункт, tз = 9 хв.;



п – кількість пунктів на маршруті, п = 4 од.
3)фактичний обсяг завезення (вивезення):


QФ =

(4.15)

де qФі – розмір партії завезеного вантажу;


Таблиця 4.2 - Основні показники роботи автомобіля на маятникових та колових маршрутах


Показники

Значення на маршруті

1




2




3




…..




13



5)фактична транспортна робота, т·км:




WP = QФ .·lм ,

(4.16)

6)можлива транспортна робота, т·км:




Wр = qн .lм ,

(4.17)

Результат розрахунків зводяться в табл. 4.3.


Таблиця 4.3 - Основні показники роботи автомобіля на маятникових та колових маршрутах


Показники

Значення на маршруті

1




2




3




…..




13




4.3 Розрахунок найкоротших відстаней для

перевезення вантажів
Задача визначення найкоротших відстаней між пунктами транспортної мережі має досить велике значення, оскільки вирішується з метою найбільш раціонального використання рухомого складу та скорочення транспортних витрат шляхом мінімізації загального пробігу та часу доставки вантажів або поїздки пасажирів.


Порядок виконання роботи

Перед розрахунками необхідно нанести на карту місце розташування відправників і споживачів вантажу, а також АТП. Схема транспортної мережі гірничого підприємства представлена на додатку В, рис. В.1.

Далі складають моделі (схему) транспортної мережі, яка є графічним зображенням основних шляхів сполучення між учасниками транспортного процесу з позначенням найкоротшої відстані між сусідніми пунктами . Для побудови моделі при необхідності ввести транспортні вузли на насичених перехрестях, їх також позначають номерами, а кількість не повинна перевищувати за підсумком – двадцять п’ять (рис. В.1, додаток В.).

Відстань по ланці транспортної моделі вимірюють за картою підприємства згідно з наявною транспортною мережею. Для вимірювання відстані використовують лінійку. Результати вимірювань та обчислень записують в табл. 4.4.


Таблиця 4.4 – Матриця найкоротших відстаней між відправниками А та споживачами В вантажів , км


Відправники вантажу

Споживачі вантажу

А1

А2



В1

В2

В3



Вn

А1

























А2



















































В1

























В2

























В3



















































Вn



























Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал