Методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх курсів, усіх спеціальностей денної форми навчання Луцьк, 2016



Сторінка4/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4

Структура свідомості


Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Це пов'язано зі складністю такого явища, як свідомість, яка взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення. Багато аспектів, властивостей свідомості ми ще не знаємо, спостерігається дискусійність, навіть протилежність поглядів відносно механізмів, властивостей, функцій, структури свідомості.

Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.

1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:

– відчуття – відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ об'єктивного світу, що безпосередньо діють на наші органи чуттів;

– сприйняття – образ предмета в цілому, який не зводиться до суми властивостей та сторін;

– уявлення – конкретні образи таких предметів чи явищ, які в певний момент не викликають у нас відчуттів, але які раніше діяли на органи чуттів; (більш детально про відчуття, сприйняття, уявлення див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");

– різного роду афекти, тобто сильні мимовільні реакції людини на зовнішні подразники (гнів, лють, жах, відчай, раптова велика радість).

2. Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:

– воля – здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для її досягнення;

– емоції – ціннісно-забарвлені реакції людини на зовнішній вплив. Сюди можна віднести мотиви, інтереси, потреби особи в єдності зі здатностями у досягненні мети.

3. Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:

– поняття – відображення в мисленні загальних, найбільш суттєвих ознак предметів, явищ об'єктивної дійсності, їх внутрішніх, вирішальних зв'язків і законів;

– судження – форма думки, в якій відображаєте ! ся наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;

– умовивід – форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища (більш детально про поняття, судження, умовивід див. пит. 48 "Єдність чуттєвого і раціонального пізнання");

– різні логічні операції.

4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:

– самосвідомість – це виділення себе, ставлення до себе, оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;

– рефлексія – це така форма свідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта (детальніше див. пит. 40 "Свідомість і самосвідомість").

У деяких літературних джерелах можна зустріти думку, згідно з якою до структури свідомості належать також несвідоме (сукупність психічних явищ, що не входять до сфери розуму) та підсвідоме (психічні явища, що супроводжують перехід певної діяльності з рівня свідомості на рівень автоматизму).

На нашу думку, таке твердження не має переконливого підґрунтя. Адже сама назва "несвідоме", "підсвідоме" свідчить, що це не свідомість. Доцільно їх розглядати як такі, що знаходяться поряд зі свідомістю.


Свідомість і самосвідомість


Свідомість має бути програмою, що управляє людською діяльністю, а також внутрішнім життям людини. Такі умови забезпечуються завдяки певним характерним рисам, властивим свідомості та функціям, які вона виконує.

Однією з важливих рис свідомості є її універсальність. Це означає, що у свідомості можуть відображатися будь-які властивості предметів, що так чи інакше залучаються до діяльності. Це відбувається тому, що праця і спілкування "змушують" предмети подати себе багатогранно в думках людини. Відомий приклад: орел бачить набагато далі, ніж бачить людина, але людське око помічає в речах значно більше, ніж око орла.

Свідомості властива об'єктивність. Тобто свідомість відображає предмети такими, якими вони є в дійсності. Тварина бачить у предметі лише об'єкт потреби або небезпеки. Людина бачить речі незалежно від тієї чи іншої потреби.

Для свідомості характерний нерозривний зв'язок із мовою. Мова виконує важливі функції: 1) збереження знань (акумулятивна функція); 2) зв'язок між людьми, передача досвіду (комунікативна функція); 3) засіб вираження думки, знань (експресивна функція).

Свідомість містить чітко виражене цілеспрямоване відображення дійсності. Їй властиве цілепокладання. Перед тим, як щось зробити, людина створює ідеальний проект майбутнього результату і розробляє план дій. Матеріальне виробництво продукує речі, предмети. Духовне – їх проекти.

Людина активно ставиться до дійсності. Вона оцінює ситуацію, фіксує своє ставлення до дійсності, виділяє себе як суб'єкта такого ставлення. Активне ставлення до дійсності – характерна риса свідомості як специфічної форми відображення.

Активність як невід'ємна риса свідомості тісно пов'язана з такою властивістю свідомості, як творчість. Адже універсальне й об'єктивне відображення дійсності передбачає не просто активне ставлення до неї, а творчо-активне, тобто перетворювальне, а не руйнівне ставлення. Людина прагне створювати нове. А для цього потрібні нові ідеї, конструктивне зображення того, чого реально ще немає, але може бути створено відповідно пізнаним об'єктивним законам цієї реальності.

Вже зазначалося, що людина активно ставиться до дійсності. Активність передбачає оцінювання не лише ситуації навколишньої дійсності, а й аналіз носія свідомості, тобто людини, виділення суб'єктом самого себе як носія певної активної позиції відносно світу. Все це проявляється в самосвідомості. Отже, самосвідомість – це виділення себе, ставлення до себе оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості.

Формування самосвідомості має певні ступені та форми. Перший ступінь – самопочуття. Самопочуття – це елементарне усвідомлення свого тіла та його гармонійне поєднання зі світом оточуючих речей та людей. Щоб правильно орієнтуватися в світі речей, необхідно насамперед усвідомлювати, виділяти ті зміни, які відбуваються з тілом людини на відміну від того, що відбувається у зовнішньому світі. Якби цього і не відбувалося, то людина не змогла б розрізнити процеси, що відбуваються в самій дійсності від суб'єктивних процесів. Наприклад, людина не змогла б зрозуміти, чи предмет наближається чи віддаляється від неї.

Усвідомлення себе як такого, що належить до тієі чи іншої спільності людей, тієї чи іншої культури і соціальної групи – є більш високим рівнем самосвідомості.

Виникнення свідомості "Я" як зовсім особливого утворення, схожого на "Я" інших людей і разом із тим | у чомусь унікального, неповторного – це найвищий рівень розвитку самосвідомості. Завдяки йому людина може здійснювати вільні дії і нести за них відповідальність, що в свою чергу вимагає самоконтролю та оцінювання своїх дій.

У поняття самосвідомості входить, як уже говорилося, також самооцінка, самоконтроль. Самосвідомість передбачає співставлення себе з певним ідеалом "Я", що формується і вибирається самою людиною. Людина порівнює себе з цим ідеалом, самооцінює і, як наслідок, виникає відчуття задоволення чи незадоволення собою.

Самооцінка і самоконтроль можливі лише за наявності такого "дзеркала", як колектив інших людей. У цьому "дзеркалі" людина бачить саму себе, і з його допомогою вона починає ставитися до себе, як до людини, тобто виробляє форми самосвідомості. Самосвідомість формується в процесі колективної практичної діяльності і міжлюдських взаємовідносин, а не в результаті внутрішніх потреб ізольованої свідомості.

Об'єктом вивчення людини може бути сама свідомість. У цьому випадку ми говоримо про рефлексію.

Рефлексія – це така форма самосвідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта.

Рефлексія не обмежується лише усвідомленням, аналізом того, що є в людині, а й одночасно переробляє саму людину, спричиняє перехід за межі того рівня розвитку особистості, якого було досягнуто.

Людина аналізує себе в світі певного ідеалу особистості, порівнює себе з ним, прагне досягти цього ідеалу. Вона немовби прагне "обґрунтувати" себе, закріпити системи своїх власних орієнтирів. Але свій образ, який формує людина, не завжди відповідає (адекватний) реальній людині та її свідомості. Адже людина здатна помилятися. Тому те, наскільки правильно людина "розуміє" себе, адекватно "подає" себе, можуть визначити оточуючі її люди.

Тестові завдання



1. Переключення уваги – це:

а) та кількість предметів, які тримаємо в центрі уваги одночасно;

б) тривалість зосередження уваги на об’єкті;

в) перенесення уваги з одного об’єкта на інший.



2. Концентрація уваги – це:

а) можливість утримати у сфері уваги водночас кілька об’єктів;

б) зосередження уваги на об’єкті;

в) ступінь зосередження уваги на об’єкті.



3. Доберіть до кожного з термінів певне визначення:

а) індивід 1. Унікальна особистість з її неповторним духовним світом.

б) людина 2. Свідома людина з певним генетичним кодом, творча та активна, не діє всупереч інтересам інших людей.

в) особистість 3. Досконала система, унікальний інди-від.

г) індивідуальність 4. Окрема істота, самостійно існуючий живий організм.

4. Узгодьте терміни з їх визначенням:

а) мала група 1. Група, в якій кожна особистість при-ймається такою, якою вона є, має можливість самореалізуватися.

б) формальна група 2.Етнічні спільності, класи, вікові групи.

в) референтна група 3. Невелика група, в якій усі її учасники безпосередньо контактують між собою.

г) велика група 4. Група, в якій об’єднуються на основі симпатій, антипатій, любові, інтересів.

5. Поставте терміни навпроти їх визначень:

а) знання------------------------ 1. Система рухів, спрямованих на певний об’єкт з метою його перетворення.

б) дія----------------------------- 2. Фізіологічна функція живого організму.

в) навичка----------------------- 3. Система уявлень і понять.

г) діяльність-------------------- 4. Потреба виконувати ту чи іншу дію, схильність до певного способу дій.

д) уміння------------------------ 5. Компонент діяльності, який забезпечує її раціональне, професійне виконання.

ж)рух---------------------------- 6.Сукупність цілеспрямованих, усвідом-лених дій, що передбачають позитивний наслідок, задоволення власних і соціальних потреб, інтересів.

з) звичка------------------------ 7. Вироблена на основі знань і навичок система психічних і практичних дій.



6. Які емоційні стани охарактеризовані у наступних прикладах:

а) настрій 1. Чоловік приревнував свою дружину і завдав їй тяжких тілесних ушкоджень;

б) пристрасть 2. “Лікар щойно повідомив страшну новину, і вона ще переживала перший пароксизм свого горя”(К.Дойл);

в) агресивність 3. Він весело наспівував пісню, на душі було легко і сонячно. І все навколо здавалося таким прекрасним;

г) стрес 4. Понад усе він любив оковиту. Через неї втратив роботу, друзів, сім’ю;

д) афект 5.Прийшовши з роботи стомленою, роз-дратованою, вона безпідставно накинулася на домашніх.



Реферати

1. Характеристика методу активного слухання.

2. Особливості бар'єрів спілкування.

3. Педагогічна діяльність педагога, її творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

4. Порівняти та встановити зв'язок між поняттями: мистецтво спілкування, майстерність спілкування, талант спілкування, артистизм спілкування, наука спілкування.

Додаткова література:

1. Дормашев Ю. Б., Романов В. Я. Психология внимания. – Москва, 1995.

2. Лурия А. Р. Внимание и память. – Москва, 1975.

3. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.,2000.


  1. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посібник. – К., 2001.

  2. Пашукова Т. І., Допіра А. І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т. І. Пашукової. – К., 2000.

  3. Практикум по основам психологии: Тексты и хрестоматия. / Составитель – В. А. Мельников. – Симферополь, 1997.


Ф 50 Основи психології: методичні вказівки до виконання семінарських занять для студентів усіх курсів, усіх спеціальностей денної форми навчання/Ірина Володимирівна Чигринюк. – Луцьк: ТК Луцького НТУ, 2016. – 54 с.

Комп’ютерний набір і верстка Лаборант Кулакевич О.Р.

Підп. до друку 2015р.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Таймс.

Ум. друк. арк. ___. Обл.-вид. арк. 2,5.

Тираж ___ прим. Зам. 1.

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету



43018 м. Луцьк, вул. Львівська, 75

Друк – РВВ Луцького НТУ

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал