Методичні вказівки до проведення семінарських занять та самостійної роботи з курсу «Інформаційне право»



Сторінка1/5
Дата конвертації07.03.2017
Розмір0.94 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет



3801 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення семінарських занять та самостійної роботи

з курсу «Інформаційне право»

для студентів спеціальностей

7.03040101 та 8.03040101 «Правознавство»

усіх форм навчання




Суми

Сумський державний університет

2014

Методичні вказівки до проведення семінарських занять та самостійної роботи з курсу «Інформаційне право» / укладачі : А. В. Ілляшенко,

М. В. Колеснікова. – Суми : Сумський державний університет, 2014. – 97 с.


Кафедра АГПФЕБ

Вступ



Основна мета - вивчення інформаційного права як навчальної дисципліни полягає в тому, щоб допомогти тим, хто її опановує зорієнтуватися в методах, способах, засобах охорони, захисту, регулювання діяльності в інформаційній сфері, які знайшли відображення у чинному праві, нормативно-правових актах, юридичній науці та практиці.

Основні завдання навчального курсу:

  1. Засвоєння знань щодо основ правового регулювання інформаційної діяльності різних суб’єктів, у тому числі законодавчого забезпечення формування та розвитку єдиного інформаційного простору України, правових основ організації та координації дій органів державної влади в цьому просторі.

  2. Визначення у понятійному апараті та природі інформаційного права його зв’язку з традиційними та новими міжгалузевими інститутами права.

  3. Визначення структури, джерел і методології інформаційного права.

  4. З’ясування правових аспектів формування, розвитку охорони та захисту інформаційних ресурсів єдиного інформаційного простору України.

  5. Визначення проблем міжнародного співробітництва та з’ясування питань правового регулювання і розвитку глобального інформаційного простору.

  6. Формування навичок щодо застосування знань у сфері інформаційної діяльності в майбутній практичній або науковій роботі, в тому числі удосконалення правової основи інформаційного простору та інформаційних ресурсів України.

Концепція навчального курсу ґрунтується на науковій доктрині, згідно з якою у системі права виокремлюється комплексна галузь права серед традиційних галузей публічного права України: конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та кримінального.
Програмою навчальної дисципліни «Інформаційне право» передбачено п’ятнадцять годин семінарських занять, на які винесено ключові питання, що стосуються нормативно-правового регулювання інформаційного права в Україні.

Головною метою семінарських занять визначено завдання: навчити студентів самостійно формулювати і чітко висловлювати свої думки, сприяти розширенню загального та професійного кругозору, оволодіти методикою аналізу теоретичних та практичних аспектів організації роботи органів державної влади в інформаційному просторі, сформувати цілісне уявлення про інформаційне право в Україні.

При підготовці до проведення занять необхідно приділити належну увагу питанню роботи з літературою та джерелами з навчальної дисципліни. Це викликано тим, що сьогодні в нашій країні продовжується реформування нормативно-правових актів в інформаційній сфері і з цієї причини навчальна література не завжди відповідає сучасному стану речей. Тому при підготовці до занять необхідно обов’язково керуватися нормативно-правовою базою, яка розміщена на офіційних сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування, і з їх допомогою відслідковувати зміни, що відбулися в чинному законодавстві.

При підготовці до доповіді на семінарському занятті необхідно пам’ятати, що вона повинна відповідати таким вимогам:



  • методологічно повно і правильно розкрити зміст вибраного питання;

  • показати якість проведеної самостійної роботи з нормативно-правовими документами, монографіями та науковими статтями з питання;

  • продемонструвати вміння студента чітко планувати свою відповідь і зрозуміло формулювати головні положення доповіді.

При підготовці тез доповіді необхідно враховувати, щоб час виступу не перевищував 10–15 хвилин.

На кожне семінарське заняття навчальним планом передбачено дві академічні години навчального часу.


Теми семінарських занять
Тема 1. Поняття, сутність, зміст, структура інформаційного права
План

1. Сутність та зміст інформаційного права як комплексної галузі суспільних відносин.

2. Сутність та зміст інформаційного права як науки.

3. Сутність та зміст інформаційного права як навчальної дисципліни.

4. Концептуальні підходи щодо формування змісту та структури інформаційного права.

5. Методологія інформаційного права.

6. Взаємозв’язок інформаційного права з іншими галузями права та його місце серед них.
Ключові поняття: поняття, функції, система, методи інформаційного права; інформаційне право як наука і навчальна дисципліна.
Розглядаючи питання «Сутність та зміст інформаційного права як комплексної галузі суспільних відносин», необхідно розглянути інформаційне право у двох аспектах: об’єктивному й суб’єктивному, з’ясувати зміст інформаційного права, Потім необхідно визначити загальні ознаки інформаційного права.

Характеризуючи сутність та зміст інформаційного права як науки, необхідно подати сучасні підходи до визначення інформаційного права, визначити аспекти, в яких можна його розглядати, охарактеризувати складові елементи інформаційного права як науки.

При підготовці до відповіді на третє питання необхідно звернути увагу на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 р. Визначити зміст та завдання навчальної дисципліни «Інформаційне право».

Готуючи відповідь на четверте питання, необхідно розглянути позиції, сформовані такими вченими, як В. К. Райхер, Ю. К. Толстой, О. С. Іоффе, М. Д. Шаргородський та основу праць О. А. Красавчикова.

Для відповіді на п’яте питання необхідно визначити та охарактеризувати метод правового регулювання та методи інформаційного права, розглянути класифікацію методів інформаційного права.

При розгляді шостого питання необхідно визначити місце інформаційного права в юридичній науці, визначити об'єкт дослідження. Визначити, які галузеві науки мають вплив на інформаційне право як науку, виявити, на яких засадах базуються окремі положення інформаційного права.


Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

  2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 р. № 2938-VI.

  3. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики): монограф. / В. С. Цимбалюк. – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  4. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  5. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  6. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.


Тема 2. Інформаційна культура та правова інформатика
План

  1. Сутність та основні аспекти інформаційної культури.

  2. Інформаційно-правова культура.

3. Сутність правового забезпечення формування інформаційної культури.

4. Правотворчість із застосуванням КСІАЗ.

5. Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради України.

6. Інформаційно-технічний комплекс «Рада».


Ключові поняття: правова культура; інформаційна культура; інформаційно-правова культура; правова е-культура особистості; комп'ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення; електронний інформаційний бюлетень; інформаційно-технічний комплекс «Рада»; інформаційно-пошукові системи; світова електронна мережа правових документів.
При підготовці до висвітлення першого питання необхідно розглянути поняття «е-культури». Визначити проблеми інформаційної культури, дати визначення інформаційної культури, визначити її сутність. Розглядаючи сутність інформаційної культури, необхідно звернути увагу на такий аспект, як культура поведінки у сфері інформаційних відносин.

Розглядаючи друге питання, необхідно з’ясувати поняття інформаційно-правової культури, визначити засади, сутність, зміст інформаційно-правової культури. Розглянути співвідношення правосвідомості і правової культури особистості. Розглянути форми прояву правосвідомості і правової культури. З'ясувати сутність інформаційно-правової культури та правового нігілізму.

Готуючи відповідь на третє питання, необхідно визначити актуальність правового аспекту інформаційної культури. Розглянути поняття «правове забезпечення суспільних інформаційних відносин» та «правове забезпечення електронно-обчислювальних (комп'ютерних) інформаційних систем».

Розглядаючи четверте питання, необхідно ознайомитись із міжгалузевою комплексною дисципліною - правова інформатика та комп'ютеризованою системою інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (КСІАЗ). Розглянути підсистеми, системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (СІАЗ) та поняття бази даних правової інформації.

Для підготовки відповіді на п’яте питання необхідно з’ясувати значення підсистеми, організацію роботи із системою, її можливості. Розглянути інформаційно-програмний комплекс «Законотворень».

Готуючись до відповіді на шосте питання, необхідно визначити значення інформаційно-технічного комплексу «Рада». Розглянути склад системи «Рада», вхідну та вихідну інформацію системи.


Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : монограф. / В. С. Цимбалюк. – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  2. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  3. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  4. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.

  5. Правова інформатика (системна інформатизація законотворчої, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності) : монографія / М. Я. Швець, Р. А. Калюжний, В. М. Брижко та ін.; за ред. М. Я. Швеця та Р. А. Калюжного. – К. : ІВА, 2003. – 168 с.

  6. Правова інформатика : підручник: у 2 т. / авт. кол. : М. Швець, В. Брижко, Л. Задорожня та ін.; за ред. В. Я. Тація, М. Я. Швеця, Я. Ю. Кондратьєва. – К. : Парламентське видавництво, 2004. – Т. 1. – 416 с.

  7. Тезаріус EUROVOC : автоматизована інформаційно-аналітична система порівняння законодавства України із законодавством країн ЄС : посібник / авт. кол. : М. Швець, О. Копиленко, С. Дорогих та ін; за ред. академіка НАН України В. Я. Тація та академіка АПН України В. О. Зайчука. – К. : Парлам. вид-во, 2004. – 383 с.

  8. Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності : наукове видання / авт. кол. : М., Швець В. Брижко, В. Буржинський та ін.; за ред. В. В. Дурдинця, В. О. Зайчука, В. Я. Тація. – К. : "Навчальна книга", 2005. – 639 с.

  9. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець, Ю. Базанов; за ред. члена-кореспондента АПрН України М. Я. Швеця. 2-е вид., доп. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2006. – 234 с.

  10. Системна інформатизація правоохоронної діяльності; за ред. В. Дурдинця, М. Швеця. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2007 р. – 382 с.

  11. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право : монографія / В. Брижко, М. Швець, В. Цимбалюк; за ред. члена-кореспондента АПрН України, д.е.н., професора М. Швеця. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2007 р. – 234 с.

  12. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : наук.-прак. посібник / А. Марущак. – Біла Церква : "Буква", 2006. – 432 с.

  13. Информационное право И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  14. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  15. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.


Тема 3. Інформаційні правовідносини
План

  1. Визначення поняття «інформація». Закріплення поняття «інформація» на законодавчому рівні.

  2. Інформаційні правовідносини: поняття та основні принципи.

  3. Зміст права на інформацію.

  4. Конституційне закріплення права на інформацію.

  5. Суб'єкти (учасники) інформаційних правовідносин, їх класифікація.

  6. Відповідальність суб’єктів інформаційних правовідносин.


Ключові поняття: інформація; інформаційні правовідносини; право на інформацію;суб'єкти інформаційних правовідносин; відповідальність за порушення законодавства про інформацію.
При опрацюванні першого питання необхідно з’ясувати визначення слова інформація, її роль у розвитку сучасного суспільства та проблеми інформації. Проаналізувати два підходи до природи інформації: атрибутивний та функціональний. Систематизація Ф. Махлупа.

Для підготовки відповіді на друге питання необхідно зрозуміти визначення інформаційних правовідносин, з’ясувати принцип, на яких вони базуються; охарактеризувати інформаційну діяльність та її види.

При підготовці на третє питання необхідно проаналізувати ч. 2 ст. 34 Конституції України, ст. 5, ст. 6, ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 р. ; обмеження права на інформацію.

Готуючись до четвертого питання, необхідно опрацювати положення Конституції України, ст. 19 Загальної Декларації прав людини 1948 р., ст. 19 Міжнародного Пакту про цивільні і політичні права, ст. 10 Європейської конвенції про права людини.

Під час розгляду п’ятого питання стосовно суб’єктів інформаційних правовідносин необхідно встановити коло осіб, які є суб’єктами інформаційних правовідносин; охарактеризувати індивідуальних та колективних суб’єктів інформаційних правовідносин, навести приклади. Дати визначення спеціального суб’єкта інформаційно-правових відносин.

При підготовці відповіді до шостого питання необхідно проаналізувати ст. 27 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13 січня 2011 р.; з’ясувати, що є оціночними судженнями. Встановити підстави звільнення від відповідальності.




Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

  2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 р. № 2938-VI.

  3. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

  4. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 р. № 2782-XII.

  5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759-XII.

  6. Закон України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 р. № 74/95-ВР.

  7. Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 р. № 3855-XII.

  8. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 31.05.2005 р. № 2594-IV.

  9. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. № 3322-XII.

  10. Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР.

  11. ООН Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.

  12. Рада Європи Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.

  13. ООН Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р.

  14. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : монограф. / В. С. Цимбалюк – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  15. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  16. Доступ до інформації та електронне урядування / автори-упорядники М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  17. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.


Тема 4. Правове регулювання доступу до інформації. Державна політика у сфері інформаційної діяльності
План


  1. Право на доступ до публічної інформації. Порядок доступу до інформації.

  2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

  3. Державна політика в галузі формування інформаційного суспільства.

  4. Державна політика у сфері Національної програми інформатизації: сутність та основні принципи. Основні сфери (напрями) інформатизації.

  5. Мета та стратегічні завдання державної політики інформатизації.


Ключові поняття: поняття, сутність, завдання, механізми державної політики інформатизації; інформатизація та її об’єкти; Національна програма інформатизації; публічна інформація; доступ до інформації; розпорядники інформації; інформаційні запити.
При підготовці відповіді на перше питання необхідно з’ясувати визначення та основні характеристики публічної інформації; визначити основні принципи доступу до інформації; шляхи забезпечення доступу до інформації. Охарактеризувати основні види інформації. З’ясувати вимоги обмеження доступу до інформації.

При опрацюванні другого питання необхідно визначити, яке право запитувач може оскаржити; проаналізувати положення Кодекса адміністративного судочинства України.

При розгляді третього питання потрібно проаналізувати взаємозалежні явища такі, як політика та інформація; з’ясувати мету та завдання державної політики України у сфері інформатизації, основні механізми її реалізації.

Щоб розкрити четверте питання, необхідно опрацювати два базових закони у сфері інформатизації України: Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лютого 1998 р. та Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 р.; визначити суть національної програми інформатизації, зрозуміти її завдання та пріоритетні напрямки. Охарактеризувати основні види діяльності держави у сфері інформатизації, її принципи.



При підготовці відповіді на п’яте питання необхідно охарактеризувати мету державної політики інформатизації та Національної програми інформатизації. Необхідно визначити стратегічні завдання державної політики інформатизації.
Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

  2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

  3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 р. № 2938-VI.

  4. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

  5. Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР.

  6. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР.

  7. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» від 09.01.2007 р. № 537-V.

  8. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України» від 6 грудня 2001 р. № 1193/ 2001.

  9. Указ Президента України «Про внесення зміни до указу Президента України від 6 грудня 2001 року № 1193.

  10. Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 р. «Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України» від 06.12.2001 р. № 1193/2001.

  11. Указ Президента України «Про Раду з питань інформаційної політики при Президентові України» від 03.04.2001 р. № 230/2001.

  12. Указ Президента України «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 21 березня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України» № 377/2008.

  13. Указ Президента України «Про Доктрину інформаційної безпеки України» від 8.07.2009 р. № 514/2009.

  14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації» від 31.08.1998 р. № 1352.

  15. Мін'юст України Роз'яснення Закону України «Про доступ до публічної інформації» : інформаційний прорив в Україні» від 13.05.2011 р.

  16. Правомірні засоби доступу громадян до інформації: наук.-прак. посібник / А. Марущак. – Біла Церква : "Буква", 2006. – 432 с.

  17. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : монограф. / В. С. Цимбалюк. – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  18. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  19. Доступ до інформації та електронне урядування / автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  20. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.


Тема 5. Інформаційна безпека. Поняття та основні категорії міжнародного інформаційного права
План

  1. Поняття інформаційної безпеки.

  2. Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері.

  3. Методи й засоби забезпечення інформаційної безпеки.

  4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенція її складових.

  5. Принципи міжнародного інформаційного права.

  6. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних відносин.


Ключові поняття: міжнародне інформаційне право; міжнародне співробітництво; міжнародні договори; міжнародна діяльність в інформаційній сфері; інформаційна безпека; тектологія інформаційної безпеки; загрози національним інтересам в інформаційній сфері; методологія інформаційної безпеки; забезпечення інформаційної безпеки.
При розгляді першого питання необхідно з’ясувати необхідність формування такого аспекту інформаційної культури, як культура інформаційної безпеки; проаналізувати визначення. Зрозуміти основні характеристики інформаційної безпеки, визначити її рівні, знати її види. Проаналізувати елементи формування основ організації (тектології) інформаційної безпеки, визначити принципові положення організації захисту інформації в умовах інформатизації у контексті інформаційної безпеки.

При підготовці до відповіді на друге питання необхідно визначити загрозу національним інтересам і національній безпеці в інформаційній сфері. Виокремити та проаналізувати загрози інформаційній безпеці. Проаналізувати види загроз інформаційної безпеки.

При розгляді третього питання необхідно зрозуміти визначення забезпечення інформаційної безпеки; окреслити форми й способи забезпечення інформаційної безпеки; проаналізувати інформаційний патронат, інформаційну кооперацію. Зрозуміти явища інформаційної війни та інформаційного тероризму. Визначити мету функціонування, завдання системи забезпечення інформаційної безпеки.

Для того щоб розкрити четверте питання плану, необхідно зрозуміти структуру системи забезпечення інформаційної безпеки; розглянути компетенцію основних складових компонентів системи забезпечення інформаційної безпеки. Визначити особливість реалізації функцій забезпечення інформаційної безпеки органами держави.

Щоб розкрити п’яте питання необхідно визначити міжнародно-правові основи формування інформаційного суспільства; зміст Правової доктрини системи загального права англо-американської сім'ї права та Правової доктрини європейської континентальної сім'ї права. Виділити основні принципи міжнародного інформаційного права.

При розгляді останнього питання необхідно зрозуміти сутність Міжнародної інформаційної діяльності та Міжнародного співробітництва в галузі інформації. Визначити мету і загальні принципи міжнародного співробітництва у сфері телекомунікацій. Дати визначення поняття інформаційного простору України, необхідно визначити головні принципи та напрями міжнародної взаємодії



Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

  2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 р. № 2938-VI.

  3. Закон України «Про основи національної безпеки України» вiд 19.06.2003 р. № 964-IV.

  4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 р. № 586-XIV.

  5. Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР.

  6. Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 04.02.1998 р. № 75/98-ВР.

  7. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р.

  8. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 р. № 3322-XII.

  9. Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР.

  10. Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р.

  11. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р

  12. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р.

  13. Закон України «Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку» вiд 15.07.1994 р. № 116/94-ВР.

  14. Закон України «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав» вiд 27.01.1995 р. № 34/95-ВР.

  15. Закон України «Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 p., зміненого 2 жовтня 1979 p.)» вiд 31.05.1995 р. № 189/95-ВР.

  16. Закон України «Про ратифікацію Четвертого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу» вiд 02.06.1995 р. № 208/95-ВР.

  17. Закон України «Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків» вiд 13.10.1995 р. № 380/95-ВР.

  18. Закон України «Про приєднання України до Статуту Ради Європи» від 31.10.1995 р. № 398/95-ВР.

  19. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 p., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» вiд 17.07.1997 р. № 475/97-ВР.

  20. Закон України «Про ратифікацію Угоди щодо співробітництва у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку» вiд 03.03.1998 р. № 149/98-ВР.

  21. Конвенція «Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 р» від 08.11.1990 р.

  22. Конвенція № 108 Ради Європи «Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці даних» від 28 січня 1981 p.

  23. Директива 95/46/ЕС «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і вільного обігу цих даних» від 24 жовтня 1995 p.

  24. Директива 97/66/ЕС «Про обробку персональних даних і захист privacy (приватності) у телекомунікаційному секторі та рекомендації щодо захисту даних в інформаційних супермагістралях».

  25. Оккінавська хартія глобального інформаційного суспільства від 2000 року.

  26. Конвенція Комітету з екологічної політики ООН про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 18.03.1998 року.

  27. Конвенція ООН про міжнародне право спростування від 16.12.1952 року.

  28. Свобода виразу власної думки і інформації: огляд стандартів прийнятих Радою Європи від 17.03.2003 року.

  29. Угода між Урядом України та Урядом Французької республіки про взаємну охорону таємної інформації і матеріалів від 07.12.1999 року.

  30. Угода між КМУ та урядом Федеративної республіки Німеччина про взаємний захист таємної інформації від 29.05.1998 року.

  31. Кормич Б. А. Інформаційна безпека : організаційно-правові основи : навч. посібник / Б. А. Кормич. – К. : Кондор, 2004. – 384 с.

  32. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики): монограф. / В. С. Цимбалюк. – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  33. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  34. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  35. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.

  36. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.



Тема 6. Інформаційні права та обов’язки людини і громадянина, суспільства і держави
План

  1. Інформаційні права і свободи людини та громадянина, встановлені Конституцією України.

  2. Інформаційні права і свободи, встановлені Загальною декларацією прав людини.

  3. Право на свободу інформації у системі конституційних прав та свобод людини і громадянина.

  4. Обмеження права людини на свободу інформації для захисту репутації та інших особистих немайнових прав.

  5. Юридична відповідальність за порушення законодавства України про інформацію.


Ключові поняття: інформаційні права; інформаційні обов’язки; Загальна декларація прав людини; право на свободу інформації; обмеження права на свободу інформації.
При розгляді першого питання необхідно зрозуміти, що гарантії прав і свобод людини щодо інформаційної сфери належать до найважливіших засад формування правової держави та громадянського суспільства. Необхідно охарактеризувати ст. 3, ст. 15, ст. 21, ст. 28, ст. 31, ст. 34, ст. 32, ст. 41 Конституції України.

При підготовці до відповіді на друге питання необхідно визначити, що головним міжнародно-правовим стандартом у галузі прав людини є комплексний акт, розроблений у рамках ООН і відомий як Хартія про права людини. З’ясувати, що Першим фундаментальним міжнародно-правовим актом у рамках Хартії про права людини є Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Проаналізувати норми ст. 12, ст. 19 Загальної декларації прав людини, ч. 2 ст. 9, ст. 10 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод. Визначити Передбачені Конвенцією випадки і причини обмеження реалізації інформаційних прав людини.

При розгляді третього питання необхідно зрозуміти, що класифікація прав і свобод людини у науці конституційного права здійснюється за різними  критеріями, однак треба мати на увазі, що найчастіше вона  досить умовна, тому що виявляється, що одне  і теж право, одна і та ж свобода  може  одночасно належати до двох та більше  груп, що класифікуються. Проаналізувати політичні права і свободи людини та громадянина, свободу слова, свободу інформації. Розглянути питання права на свободу інформації у структурі конституційно-правового статусу людини і громадянина.

При підготовці до відповіді на четверте питання необхідно проаналізувати ст. 3 Конституції України. Визначити елементи права на інформацію у цивільному законодавстві, з’ясувати, що

гарантією нормального здійснення фізичними особами особистих немайнових прав виступає їх належний цивільно-правовий захист. Визначити обов’язки в сфері інформаційних правовідносин.

При розгляді останнього питання необхідно визначити, що за порушення законодавства України про інформацію винні особи притягуються до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності відповідно до законодавства України. З’ясувати порушення законодавства про інформацію за які винні особи несуть відповідальність. Визначити особливості юридичної відповідальності в інформаційній сфері.


Список літератури та нормативно-правових актів

  1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X.

  3. Кримінальний Кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 III.

  4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

  5. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 13.01.2011 № 2938-VI.

  6. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР.

  7. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу)в Україні» від 16.11.1992 р. № 2782-XII.

  8. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 р. № 3759-XII.

  9. Закон України «Про інформаційні агентства» від 28.02.1995 р. № 74/95-ВР.

  10. Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 р. № 540/97-ВР.

  11. Кабінет Міністрів України, Нацрада телерадіомовлення, НК захисту суспільної моралі та ін. Хартія про партнерство заради інформаційних прав і свобод та захисту суспільної моралі від 19.03.2009 р.

  12. ООН Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.

  13. Рада Європи Конвенція з прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.

  14. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики) : монограф. / В. С. Цимбалюк – К. : «Освіта України», 2010. – 388 с.

  15. Информационное право / И. Л. Бачило, В. Н. Лопатин, М. А. Федотов, Б. Н. Торопнин. – СПб., 2001. – 789 с.

  16. Доступ до інформації та електронне урядування /автори-упорядники : М. С. Демкова, М. В. Фігель. – К. : Факт, 2004. – 336 с.

  17. Копылов В. А. Информационное право : учебник / В. А. Копылов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 2004. – 512 с.

  18. Миндрова Е. А. Понятие «персональные данные» в российском законодательстве // Административное и информационное право (состояние и перспективы развития). – М. : Академический правовой университет, 2003. – 287 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал