Методичні вказівки до проведення практичних занять, самостійної роботи, виконання курсових робіт із дисципліни «Організація І управління майновою та особистою безпекою підприємця»



Сторінка2/3
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3
Тема 6. Організаційно-правове забезпечення захисту майна та особистої безпеки службами безпеки підприємств
План

  1. Завдання та функції служби безпеки підприємства із забезпечення захисту майна та особистої безпеки керівника підприємства.

  2. Правове використання фізичної сили та спеціальних засобів при забезпеченні захисту та охорони майна підприємства.

  3. Організація, методи та алгоритм забезпечення охорони об’єктів підприємства.


Ключові поняття: служба безпеки підприємства, забезпечення захисту, особиста безпека, керівник підприємства, використання фізичної сили, спеціальні засоби при забезпеченні захисту, методи та алгоритм забезпечення охорони, завдання та функції служби безпеки підприємства.
У першому питанні практичної роботи потрібно спочатку визначити основні завдання служби безпеки підприємства із забезпечення захисту майна та особистої безпеки персоналу. Надалі необхідно описати типові функції служби безпеки фірми (підприємства, організації).

Друге питання повинно містити відповідь про умови та порядок застосування фізичної сили щодо правопорушників. Визначити випадки застосування спеціальних засобів суб’єктами охорони.



Щоб розкрити третє питання необхідно надати загальну схему процесу забезпечення економічної безпеки. Визначити показники для оцінки ефективності роботи структурних підрозділів того чи іншого суб’єкта господарювання щодо економічної безпеки. Описати алгоритм проведення функціонального аналізу заходів із забезпечення необхідного рівня економічної безпеки. Назвати основні напрями забезпечення економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
Список рекомендованої літератури


  1. Михайлюк А. А. Человек вооруженный / А. А. Михайлюк, Г. С. Быструхин, И. П. Федько. К. : Генеза, 1997. 168 с.

  2. Хватков В. А. Организатору охраны. Учебно-методическое пособие / В. А. Хватков. – К. : КНТ, 2008. 365 с.

  3. Козлов С. Н. Краткий курс лекций по телоохране / С. Н. Козлов. – М : 2006. – 112 с.

  4. Шаваев А. Г. Система борьбы с экономической разведкой / А. Г. Шаваев. – М. : Издательский дом "Правовое просвещение", 2000. – 240 с.

  5. Ліпкан В. А. Безпекознавство: навчальний посібник / В. А. Ліпкан. – К. : ЄУ, 2004. – 189 с.

  6. Логвиненко М. І. Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця / М. І. Логвиненко, А. М. Кривошеєв. – Суми, 2012. – 174 с.



Тема 7. Діяльність підрозділів, які здійснюють особисту безпеку керівників та персоналу
План

  1. Підрозділ фізичної охорони персоналу, цілі і завдання його діяльності.

  2. Технічні засоби охорони та особистої безпеки.

  3. Правила особистої безпеки.


Ключові поняття: фізична охорона персоналу, цілі і завдання, технічні засоби охорони, особиста безпека, правила особистої безпеки.
У першому питанні необхідно визначити функції, що покладаються на підрозділ фізичної охорони персоналу. А також назвати фактори, що підвщують та знижують ефективність фізичної охорони.

При відповіді на друге питання потрібно назвати та охарактеризувати основні технічні засоби та прилади охорони та особистої безпеки. Розкрити важливість матеріально-фінансового забезпечення охорони.



Відповідь на третє питання повинна містити знання про правила особистої безпеки охоронюваних осіб. Описати фактори, які можуть вплинути на ефективність охоронних функцій служби безпеки.

Список рекомендованої літератури


  1. Овчинникова О. Г. Лояльность персонала / О. Г. Овчинникова. – М. : журнал «Управление персоналом», 2006. – 96 с.

  2. Хрестоматия. Практическая аналитика в службах безопасноси / под общ. ред. проф. И. Б. Линдера – М. : АБОП, 2006. – 512 с.

  3. Шарь Л. Д. Безопасность предпринимательской деятельности. Учебник / Л. Д. Шарь. – М. : «ЗК», 2005. – 480 с.

  4. Ярочкин В. И. Система безопасности фирмы / В. И. Ярочкин. – М. : Изд-во «Ось- 89», 2004. – 209 с.

  5. Ярочкин В. И. Служба безопасности коммерческого предприятия / В. И. Ярочкин. – М. : Изд-во «Ось-89», 2005. – 276 с.

  6. Логвиненко М. І. Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця / М. І. Логвиненко, А. М. Кривошеєв. – Суми, 2012. – 174 с.



Тема 8. Особливості організації заходів із недопущення проявів тероризму та екстремізму на підприємстві. Суспільні технології протидії тероризму в Україні
План

  1. Тероризм та його прояви у підприємницькій діяльності. Фактори, що впливають на розвиток тероризму.

  2. Тероризм як соціальне явище та як злочин.

  3. Зміст суспільної профілактики проявів тероризму в Україні.

  4. Антитерористичний захист об’єктів підприємства.


Ключові поняття: тероризм, екстремізм, протидія тероризму, суспільні технології, організація протидії та недопущення тероризму на підприємстві.
У першому питанні необхідно дати визначення поняттям «тероризм», «міжнародний тероризм», «терористичний акт», «боротьба з тероризмом», «терористична організація». Окреслити сферу поширення терористичної діяльності та охарактеризувати основні її види. Визначити зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на розвиток тероризму.

Друге питання вимагає чіткого визначення тероризму як соціального явища. Знайти чинники, якими обумовлене поширення організованої злочинності та тероризму. Визначити ряд діянь, що становлять тероризм як злочин.



При розгляді третього питання потрібно розкрити зміст суспільної профілактики проявів тероризму в Україні та системи заходів боротьби з тероризмом.

Для четвертого питання знадобиться визначити основні дії щодо захисту у разі загрози терористичного акту.
Список рекомендованої літератури


  1. Юношев А. Т. Угроза теракта. Как защитить себя и своих близких / А. Т. Юношев. – Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 315 с.

  2. Моторный И. Д. Защита гражданских обьектов от терроризма: научно- практическое пособие / И. Д. Моторний. – М. : Издательский дом Шумиловой И. И., 2005. – 163 с.

  3. Ронин Р. Своя разведка. Практическое пособие / Р. Ронин. – М. : АСТ, 2001. – 363 с.

  4. 3емляков В. М. Своя контрразведка: практическое пособие. – Мн. : Харвест, 2002. – 416 с.

  5. Столяренко А. М. Экстремальная психопедагогика: учебное пособие для вузов / А. М. Столяренко. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 607 с.

  6. Логвиненко М. І. Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця / М. І. Логвиненко, А. М. Кривошеєв. – Суми, 2012. – 174 с.



Тема 9. Характеристика основних напрямів діяльності управлінця з фінансово-економічної безпеки щодо забезпечення майна та особистої безпеки підприємця

План

  1. Основні напрями діяльності управлінця з фінансово-економічної безпеки із забезпечення захисту майна на підприємстві.

  2. Діяльність управлінця з фінансово-економічної безпеки із забезпечення особистої безпеки керівника.

  3. АКМ управлінця з фінансово-економічної безпеки.


Ключові поняття: фінансово-економічна безпека, забезпечення захисту майна на підприємстві, забезпечення особистої безпеки керівника, адміністративно-керівна модель, управлінець із фінансово-економічної безпеки.

У відповіді на перше питання потрібно дати визначення економічної безпеки підприємства, назвати основні серед функціональних складових економічної безпеки підприємства та охарактеризувати їх сутність. Описати загальні засади стратегії економічної безпеки підприємства та захисту матеріальних цінностей.

У другому питанні необхідно охарактеризувати правила забезпечення охоронюваною особою своєї особистої безпеки.

Для третього питання потрібно розкрити змість та необхідність використання засобів обчислювальної техніки та впровадження засобів автоматизації при забезпеченні безпеки підприємства.


Список рекомендованої літератури


  1. Крысин А. В. Безопасность предпринимательской деятельности. Учебное пособие / А. В. Крысин. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 384 с.

  2. Мак-Мак В. Служба безопасности предприятия. Организационно- управленческие и правовые аспекты деятельности / В. Мак-Мак. – М. : Мир безопасности, 2000. – 189 с.

  3. Минаев Г. А. Теория безопасности организации. Учебное пособие / Г. А. Минаев, А. А. Прохожев. – М. : Изд-во РАГС, 2004. – 165 с.

  4. Минаев Г. А. Безопасность – менеджмент организации, часть 1 (методология, функции, системи). Учебное пособие / Г. А. Минаев. – М. : ИПБ, 2005. – 322 с.

  5. Минаев Г.А. Безопасность - менеджмент организации, часть 2(безопасность в зкономической сфере). Учебное пособие / Г. А. Минаев. – М. : ИПБ, 2005. – 224 с.

  6. Логвиненко М. І. Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця / М. І. Логвиненко, А. М. Кривошеєв. – Суми, 2012. – 174 с.


Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є невід’ємною частиною кредитно-модульної системи організації навчального процесу, яку студент добре запам’ятовує і від якої отримує найбільшу користь. Для неї відводиться істотне, а подекуди й найголовніше місце в навчальному плані. У структурі навчального навантаження студента за системою Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) самостійна робота розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Самостійна робота – це робота студентів, що планується та виконується за завданнями та під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Завдання самостійної роботи студентів із дисципліни – засвоїти, закріпити та систематизувати відповідні теоретичні знання, а також уміти застосовувати їх при виконанні практичних завдань. Самостійна робота студентів забезпечує їх підготовку до поточних аудиторних занять.

Необхідною складовою можливості належного засвоєння навчального матеріалу даної дисципліни є плідна, систематична самостійна робота студентів із певним обсягом нормативно – правових актів як національного, так і міжнародного характеру, спеціальною літературою з питань нормативно-правового регулювання відносин з організації і управління майном та особистою безпекою підприємця.

Педагогічно доцільно організована самостійна робота студентів (СРС) спонукає їх отримувати навчальну інформацію з різноманітних джерел (від підручника – до Internet), формує в них навички самостійного планування і організації власного навчального процесу, що забезпечує перехід до неперервної освіти (самоосвіти) після завершення навчання у вищому навчальному закладі, дає змогу максимально використати сильні якості особистості завдяки самостійному виборі часу та способів роботи, джерел інформації.

Самостійна робота студентів сприяє формуванню самостійності, ініціативності, дисциплінованості, точності, почуття відповідальності, необхідних майбутньому фахівцю у навчанні й фаховій діяльності.

Зміст самостійної роботи студентів із дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни.

Для контролю оволодіння знаннями, що одержані студентом самостійно при вивченні навчальної дисципліни «Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця», використовуються контрольні питання та тестові завдання. Частина із нижчезапропонованих контрольних питань і тестових завдань буде використовуватися при проведенні модульних та підсумкових контролів знань студентів, тому їх вивчення сприятиме як підвищенню рівня знань, так і отриманню високих рейтингових балів.


Варіанти контрольних питань до навчальної дисципліни «Організація і управління майновою та особистою безпекою підприємця»

1. Поняття безпеки підприємця.

2. Мета та зміст системного підходу щодо забезпечення безпеки діяльності підприємства.

3. Особливості та порядок вдосконалення діяльності структурних підрозділів, що забезпечують безпеку підприємства.

4. Поняття особистої безпеки.

5. Значення спеціальної, фізичної, психологічної підготовки фахівця служби безпеки.

6. Завдання та основні напрями діяльності із забезпечення майнової безпеки підприємства.

7. Вимоги щодо забезпечення безпеки бізнесу згідно чинного законодавства.

8. Інструктаж посадових осіб та персоналу підприємства з питань забезпечення безпеки напрямків діяльності підприємства.

9. Підприємництво як діяльність підвищених загроз майнової та особистісної безпеки.

10. Захист підприємства від недобросовісних контрагентів.

11. Захист інтелектуальної власності підприємства.

12. Види та класифікація загроз особистості підприємця.

13. Особистісні якості підприємця у структурі діагностування загроз життю осіб та діяльності підприємства.

14. Терористичні прояви і особиста безпека підприємця.

15. Призначення підрозділів, які здійснюють особисту безпеку керівників.

16. Послідовність розроблення концепції та стратегії захисту майна та комерційної діяльності підприємства.

17. Цілі, завдання, функціональні обов’язки працівників підрозділів особистої безпеки.

18. Історія створення підрозділів особистої охорони.

20. Особливості організації підрозділів особистої безпеки в підприємствах.

21. Призначення, місце і роль охоронних підприємств у забезпеченні безпеки підприємств.

22. Організація, функції та завдання охоронних підприємств.

23. Основні напрями діяльності із надання послуг з охорони та безпеки щодо захисту підприємства.

24. Ліцензійні вимоги до організації підприємств, які надають послуги з охорони.

25. Види ліцензій на охоронну діяльність в Україні.

26. Правове забезпечення діяльності підприємств із надання послуг з охорони громадян та власності.

26. Організація діяльності та керівництво наданням послуг з охорони.

27. Органи ліцензування послуг з охорони.

28. Координаційна рада МВС України із взаємодії органів внутрішніх справ з охоронними підприємствами, їх об’єднаннями та службами безпеки суб’єктів господарювання, їх завдання та цілі діяльності.

29. Завдання та функції служби безпеки підприємства із забезпечення захисту майна та особистої безпеки керівника підприємства.

30. Спеціальні технічні пристосування щодо забезпечення безпеки

майна підприємства.

31. Правове регулювання застосування спецтехніки.

32. Системи пожежної та екологічної безпеки.

33. Охоронні системи, порядок їх використання.

34. Тактика діяльності підрозділів, які забезпечують особисту безпеку державних діячів.

35. Тактика діяльності охоронців.

36. Робота служби безпеки щодо забезпечення охорони майна підприємства.

37. Шляхи вирішення проблем розроблення стратегічного плану підприємства.

38. Застосування базових моделей розроблення стратегій підприємства.

39. Тактика супроводження керівників.

40. Проблеми стратегічного планування фінансово-економічної безпеки на підприємствах України.

41. Вплив загроз зовнішнього середовища на фінансове становище.

42. Оцінювання сильних та слабких сторін внутрішньої фінансової політики.

43. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності

підприємства.

44. Принципи та етапи стратегічного планування фінансово-економічної безпеки.

45. Сутність та необхідність стратегічного планування фінансово-економічної безпеки в системі управління підприємством.

46. Принципи та етапи стратегічного планування фінансово-економічної безпеки.

47. Зміст суспільної профілактики проявів тероризму в Україні.

48. Антитерористичний захист об’єктів підприємства.

49. Особливості введення в дію планів щодо діяльності підприємства в екстремальних умовах.

50. Особливості організації запасних пунктів управління підприємством при виникненні екстремальних або надзвичайних ситуацій.
Курсова робота
Важливим засобом засвоєння знань є курсова робота. Написання курсової роботи за даною проблематикою необхідно починати з ретельно продуманого вступу. У ньому визначаються мета дослідження, практичне і теоретичне значення теми, з максимально можливою точністю встановлюються межі досліджуваної теми, а також методи дослідження.

В основній частині курсової роботи викладається зміст досліджуваної проблеми. Наслідком дослідження можуть бути пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення фінансово-економічної безпеки, зокрема особистої безпеки підприємця. Робота повинна завершуватись аргументованими висновками. При виконанні курсової роботи необхідно керуватись методичними рекомендаціями щодо написання курсових робіт для викладачів та студентів юридичного факультету денної та заочної форм навчання, які можна завантажити як електронну версію за адресою сайта бібліотеки СумДУ http://lib.sumdu.edu.ua/library/docs/rio/2013/m3279.rtf


Технічне оформлення курсової роботи

Письмову роботу друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм) чи форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм через 1,5 міжрядкового інтервалу до тридцяти рядків на сторінці. У деяких випадках (як виняток), за дозволом декана, можна подавати курсову роботу, виготовлену рукописним способом.

Обсяг курсової роботи, як правило, становить 25 – 35 друкованих сторінок (без додатків). Список використаних джерел повинен містити не менше 30 джерел.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Текст повинен бути набраний шрифтом Times New Roman 14 кеглем.

У разі помилок, описок і графічних неточностей, які виявилися в процесі написання, необхідно замінити сторінки. Іноді (як виняток) допускається зафарбування помилки білою фарбою і нанесення на тому самому місці або між рядками виправленого тексту.

Заголовки структурних частин письмової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами, обираючи команду “по центру”. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (крапка в кінці заголовка не ставиться).

Кожний розділ курсової роботи потрібно починати з нової сторінки. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів здійснюється арабськими цифрами без знака “№.” Першою сторінкою письмової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ” арабськими цифрами, потім друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Текст може доповнюватися ілюстративним матеріалом у вигляді графіків, діаграм, схем тощо. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти, діаграми) і таблиці необхідно розміщувати безпосередньо за текстом, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Якщо ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, ці сторінки нумерують за загальною нумерацією сторінок. Таблицю чи ілюстрацію на аркуші формату, більшого за А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках.

Зміст ілюстрацій має допомагати кращому розкриттю теми, наочно ілюструвати думки автора, і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.

Підпис під ілюстрацією, як правило, має такі основні елементи:


  • найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.”;

  • порядковий номер ілюстрації, що зазначається без знака номера арабськими цифрами;

  • тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного;

  • експлікацію – пояснення деталей сюжету, позначених на ілюстрації цифрами тощо.

Нумераційний заголовок розміщують під графіком (схемою) поряд із тематичним заголовком.

Тематичний заголовок ілюстрації розміщують після нумераційного. За необхідності далі наводять пояснювальні дані (експлікацію).

Недоцільно оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься в підписі.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею посередині рядка. Назву та слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву таблиці друкують жирним шрифтом.

Заголовки граф (колонок) таблиці починаються з великих літер, підзаголовки, якщо вони становлять одне речення із заголовком – з малих, а якщо вони є самостійними – з великих. Заголовок кожної графи має бути за можливості коротким.

У таблицях потрібно обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі показники таблиці мають однакову одиницю виміру, її наводять у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Числові величини в таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні частини таблиці на наступну сторінку назву розміщують тільки над першою частиною таблиці, а заголовки граф повторюють над кожною наступною частиною.

Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 1.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово “дивись”: наприклад, “див. табл. 1.2”.

Для підтвердження власних аргументів посилання на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору необхідно наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги щодо цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз “так званий”;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, необхідно бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело).

Після такої роботи за погодженням із науковим керівником студент може передати йому для ознайомлення другий (повторний) варіант своєї курсової роботи або лише ті її частини (фрагменти), до яких були зроблені найбільш істотні зауваження.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал