Методичні вказівки для студентів І курсу медичного факультету денної форми навчання з «Історії України та української культури»



Сторінка5/8
Дата конвертації21.03.2017
Розмір1.27 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема 10

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

(XIX – ПОЧАТОК XX СТ.)

(2 години)

Актуальність теми. Джерелом, з якого постають процеси українського національно-культурного відродження XIX ст., був фольклор. Українська інтелігенція, яка народжується цього часу, сприяє розвитку демократичних напрямів у культурі. Розвиток нації знаходить вияв у неповторних національних формах культурної творчості. Розквітає українська література, відбувається становлення професійного театру, започатковується музична класика, реалістичного вияву набуває живопис. У XIX – на початку XX ст. витворилася не лише національна культура, спільна для сходу і заходу України, але й виник особливий тип митця, діяча української культури, який характеризувався тісним зв’язком із народним життям.

Цілі навчання

Загальна мета: аналізувати основні причини, складові, сутність та наслідки процесу становлення національної самосвідомості українського народу в XIX столтті.

Конкретні цілі:

Вміти:1) визначати суспільно-економічні, політичні, духовно-ідеологічні процеси в Україні в XIX ст.;

2) аналізувати та характеризувати основні причини, етапи, особливості та наслідки національного Відродження в Україні;

3) характеризувати особливості освіти та наукових знань;

4) пояснити роль та значення Кирило-Мефодіївського товариства в процесі пробудження національної самосвідомості українського народу;

5) характеризувати особливості класичної української літератури XIX ст.;

6) пояснити феномен Т. Г. Шевченка;

7)визначати характерні риси архітектурних стилів і образотворчого мистецтва в Україні в XIX ст.;

8) аналізувати специфічні риси музичної та театральної культури XIX ст.;

9)характеризувати процес, пов’язаний із зародженням української журналістики;

10) пояснювати особливості розвитку українського декоративно-прикладного мистецтва в XIX ст.



Основні теоретичні питання до теми:

1. Українське національно-культурне Відродження: сутність, основні етапи, особливості та наслідки.

2. Розвиток освіти та наукових знань.

3.Особливості літературного процесу. Т. Шевченко – уособлення національного генія. Зародження української журналістики.

4. Театральна та музична культура.

5. Архітектура та образотворче мистецтво.

6. Декоративно-прикладне мистецтво.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть передумови розгортання процесів національно-культурного Відродження в Україні.

2. Яку роль відігравали громади у суспільно-політичному, науковому і мистецькому житті України?

3. Яка роль належала Харкову на початковому етапі розгортання процесів Відродження?

4. Охарактеризуйте літературно-мистецькі течії романтизму, критичного реалізму, реалізму і модернізму.

5. Який літературний твір започаткував нову добу в історії українського письменства?

6. Як відроджувався український театр і кого з митців Ви знаєте?

7. Які талановиті композитори музичного мистецтва Вам відомі?

8. Хто вважається основоположником української класичної музики?

9. Розкажіть про основні стилі в образотворчому мистецтві.

10. Що Ви знаєте про національні риси та стилі в архітектурі?

11. Які організації і рухи діяли у XIX ст.?

12. Назвіть основні положення соціально-політичної концепції Кирило-Мефодіївського товариства щодо культурно-історичних процесів в Україні.

13. В якому стані була українська мова та освіта?

14. Згадайте діячів вітчизняної науки ХІХ ст.

15. Як розвивалась українська скульптура і монументальне мистецтво?

16. Яку роль відіграв Харківський університет у заснуванні української журналістики?

Джерела інформації

Основна література

1. Перегуда Є.В. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2010. – С. 86 – 105.

2. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – С. 146 – 185.

3. Хома І.Я. Історія української культури: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – С. 158 – 220.



Додаткова література

1. Бокань В., Польовий Л. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – С. 110 – 141.

2. Дроздова О.В. Історія української культури: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни студентами І курсу стоматологічного та медичного факультетів. – Полтава, 2010. – С. 72 – 100.

3. Історія української культури: Навчальний посібник / За ред. О.Ю. Палової. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – С. 205 – 228.

4. Попович М. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – С. 290 – 535.

Короткі методичні вказівки до роботи на занятті

Форма проведення заняття – двогодинний семінар (6 питань). Основою навчання є робота згідно з планом семінарського заняття. Доповідачі представляють свої види роботи (доповіді, мультимедійні презентації, реферати), опоненти – задають додаткові питання. До заняття студенти (за своїм бажанням) готують реферати з наступних тем:

1. Гурток І.І. Срезневського у Харкові та його діяльність.

2. Кобзарство як соціально-культурне явище.

3. Історичні особливості формування характерних рис українського митця ХІХ століття.

4. Жанрові особливості українського театру ХІХ століття.

5. Творчість як засіб реалізації культури.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.



Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. При Олександрі І створюється нова система освіти, яка складається з чотирьох ступенів. Вкажіть назву навчального закладу цього часу.

А. Церковно-приходські школи

В. Середні школи

С. Ліцеї


D. Колегіуми

Е. Чотирикласні училища



Завдання 2. Уряд Австро-Угорщини проводить колонізаторську політику щодо Західної України. Вкажіть на якій мові у зв’язку з цим велося викладання в початкових школах Закарпаття.

А. Угорська мова

В. Німецька мова

С. Польська мова

D. Румунська мова

Е. Українська



Завдання 3. У 1805 році в одному з українських міст відкривається вищий навчальний заклад – університет. Вкажіть місто, в якому сталася ця подія.

А. Маріуполь

В. Київ

С. Одеса


D. Харків

Е. Донецьк



Завдання 4. Розвиток університетської освіти в XIX ст. сприяв прогресу природничих наук і ряду великих відкриттів, зроблених вченими. Хто з них був засновником фізичної хімії?

  1. М. Остроградський

  2. М. Бекетов

  3. М. Курако

D. М. Гамалія

Е. І. Мечников



Завдання 5. У 1818 році виходить перша граматика української мови – «Граматика малоросійського наріччя». Хто був її автором?

А. М. Грушевський

В. О. Павловський

С. М. Максимович

D. В. Антонович

Е. Д. Яворницький



Завдання 6. В архітектурі XIX ст. на зміну українському бароко приходить новий стиль. Вкажіть назву цього стилю.

А. Монументалізм

В. Класицизм

С. Доричний

D. Канонічний

Е. Іонічний



Завдання 7. На початку 80-х років XIX ст. була створена перша професійна українська театральна трупа. Назвіть ім’я її організатора і драматурга.

А. П. Грабовський

В. П. Саксаганський

С. І. Карпенко-Карий

D. М. Садовський

Е. М. Старицький



Завдання 8. Перша українська національно-культурна організація виникла в 1833 році у Львові. Як вона називалася?

А. «Руська Трійця»

В. «Русалка Дністрова»

С. «Кирило-Мефодіївське товариство»

D. «Громада»

Е. «Товариство пересувних художніх виставок»



Завдання 9. Природничі науки розвивалися в тісному зв’язку з російською наукою і її вченими. З Україною пов’язаний значний період життя одного з них – основоположника військово-польової хірургії. Назвіть його ім’я.

А. Д. Заболотний

В. М. Пирогов

С. І. Мечников

D. М. Гамалія

Е. В. Високович



Завдання 10. У XIX ст. з’явився новий соціальний прошарок суспільства, який зіграв важливу роль у відродженні української культури. Хто відносився до зазначеного соціального прошарку?

А. Козаки

В. Міщани

С. Національна інтелігенція

D. Купецтво

Е. Ремісники



Відповіді на тестові завдання: 1 – А, 2 – А, 3 – D, 4 – В, 5 – В,

6 – В, 7 – Е, 8 – А, 9 – В, 10 – С.



Граф логічної структури до теми (див. Додаток 11).

Тема 11

УКРАЇНА В УМОВАХ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРИЗМУ.

УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)

(2 години)

Актуальність теми. Після Першої світової війни на політичній карті світу з’явилися нові держави. На уламках Російської імперії виникає 13 держав, п’ять з них – Фінляндія, Латвія, Литва і Польща – незалежні. В інших, зокрема й в Україні, сформувалася радянська форма державності.

Друга світова війна назрівала протягом багатьох років. Причини були складні і різні. Найважливіша з них – загострення протиріч між капіталістичними державами. Відбувалася боротьба за світове панування. Вступ СРСР у другу світову війну змінив її політичний характер, зумовивши переростання війни в антифашистську, визвольну. Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 рр. проти фашистської Німеччини та її союзників – найважливіший фронт Другої світової війни.



Цілі навчання

Загальна мета: проаналізувати соціально-економічні та національно-політичні процеси в Україні у 20-30-х рр.; показати загрозу фашизму для всього світу і довести провідну роль народів СРСР в перемозі над фашизмом.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) аналізувати процес створення УРСР та СРСР;

2)характеризувати причини, основні етапи, особливості та наслідки НЕПу для України;

3)розкрити сутність, особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні;

4)розкрити сутність, особливості та наслідки радянської колективізації в Україні;

5) аналізувати причини та наслідки Голодомору 1932 – 1933 рр.;

6) характеризувати причини та основні періоди Другої світової війни;

7) аналізувати та надати оцінку пакту Молотова-Ріббентропа;

8) характеризувати процес радянізації Західної України;

9) характеризувати причини поразки Червоної Армії на початку Великої Вітчизняної війни;

10) розкрити сутність фашистського окупаційного режиму;

11) простежити загальну картину бойових дій в ході Великої Вітчизняної війни;

12) аналізувати роль та значення партизанського руху та Руху Опору в ході Великої Вітчизняної та Другої світової воєн;

13) аналізувати підсумки війни для України.

Основні теоретичні питання до теми:

1. Створення УСРС і СРСР. Входження України до складу СРСР.

2. Нова економічна політика: причини, основні етапи, особливості та наслідки для України.

3. Радянська індустріалізація та колективізація в Україні: причини, основні етапи, особливості та наслідки. Голодомор 1932 – 1933 рр.

4. Причини та періодизація Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа. Радянізація Західної України.

5. Причини поразки Червоної Армії на початку Великої Вітчизняної війни. Фашистський окупаційний режим.

6. Головні битви. Звільнення Лівобережжя та Правобережжя. Партизанський рух та Рух Опору. Підсумки війни.

Запитання для самоконтролю


  1. У чому суть переходу від продрозкладки до продподатку, від політики «воєнного комунізму» до НЕПу?

  2. Як розвивалося сільське господарство та промисловість України в умовах НЕПу?

  3. Які сфери компетенції республіки залишалися за Україною, а які віддавалися у відання центру?

  4. Що означав на практиці сталінський «стрибок в індустріалізацію»?

  5. Докажіть, що Україна в економічному відношенні залишалася колонією центру і в міжвоєнні роки.

  6. Назвіть основні новобудови в Україні часів індустріалізації.

  7. Яку роль виконувало масово організоване соціалістичне змагання в 30–х роках?

  8. Що означало на практиці здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства?

  9. Докажіть на фактах, що Голодомор 1932 – 1933 рр. був штучним.

  10. Які наслідки колективізації сільського господарства для України?

  11. Що ми маємо на увазі, коли говоримо про «розстріляне відродження»?

  12. Які наслідки репресій в Україні?

  13. Які основні положення та наслідки Мюнхенської угоди для України?

  14. Яке місце у загарбницьких планах фашистів відводилося Україні?

  15. Коли і чому відбулося приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР?

  16. У чому суть політики «сталінського режиму»?

  17. Як боровся український народ на загарбаних землях?

  18. Що вам відомо з історії партизанського з’єднання С.А.Ковпака?

  19. Що ви знаєте про УПА?

  20. В чому суть Акту відновлення державності України 1941 р.?

  21. Розкажіть про головні битви щодо звільнення України від загарбників.

Джерела інформації

Основна література

1. Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернатива, 1997. – С. 262 – 360.

2. Історія України. – Львів: Світ, 1996. – С. 252 – 402.

3. Субтельный Орест. Украина. История. – К.: Лыбидь, 1994. – С. 480 – 711.



Додаткова література

1. Бойко О.Д. Історія України: Навчальний посібник. – 3-тє вид., доп. – К.: Академвидав, 2010. – С. 368 – 579.

2. Багацький В.В., Кормич Л.І. Історія України: Підручник. – 3-є вид., перероблене і доповнене – К.: Алерта, 2010. – С. 296 – 346.

3. Буштрук О.В. Історія України. Готуємось до ЗНО: Навчальний посібник. – Х., 2009. – С. 171 – 220.



Короткі методичні вказівки до роботи на занятті

Форма проведення заняття – двогодинний семінар (6 питань). Основою навчання є робота згідно з планом семінарського заняття. Доповідачі представляють свої види роботи (доповіді, мультимедійні презентації, реферати), опоненти – задають додаткові питання. До заняття студенти (за своїм бажанням) готують реферати з наступних тем:

1. Порівняльний аналіз «воєнного комунізму» і НЕПу.

2. Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.

3. Масові репресії 30-х років.

4. Донбас в роки окупації.

5. Подвиг воїнів-медиків.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.



Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. НЕП принципово відрізнялася від політики «воєнного комунізму». Назвіть цю відмінність.

А. Заборона торгівлі хлібом

В. Заперечення товарно-грошових відносин

С. Заміна продрозкладки продподатком

D. Введення карткової системи

Е. Введення трудової повинності



Завдання 2. Дефіцит соціально-орієнтованих товарів був обумовлений особливістю розвитку промисловості. Вкажіть цю особливість.

А. Розвиток легкої промисловості

В. Поява маргаринової промисловості

С. Розвиток харчової промисловості

D. Першочерговий розвиток текстильної промисловості

Е. Домінуюче положення групи товарів «А»



Завдання 3. У 1928 році Сталін висунув лозунг, який визначив новий напрямок у розвитку сільського господарства. Вкажіть цей напрямок.

А. Створення індивідуальних селянських господарств

В. Суцільна колективізація

С. Добровільний перехід до колективних господарств

D. Поступовий перехід до колективних господарств

Е. Існування як колективних, так й індивідуальних господарств



Завдання 4. Голодомор 1932 – 1933 рр. мав масштаби національної катастрофи. Назвіть головну причину Голодомору.

А. Повсюдна засуха та неврожай

В. Цілеспрямована політика партійного керівництва

С. Провал політики індустріалізації

D. Агресивна політика європейських держав проти УРСР

Е. Масові репресії



Завдання 5. 23 серпня 1939 року між Німеччиною і СРСР був підписаний договір строком на 10 років. Вкажіть назву цього документу.

А. Договір про дружбу і державні кордони

В. Ризький договір

С. Брестський договір

D. Пакт Молотова-Ріббентропа

Е. Мюнхенський договір



Завдання 6. Коли західноукраїнські землі увійшли до складу СРСР, сталінське керівництво проводить там певну політику. Яку вона мала назву?

А. Коренізація

В. Пацифікація

С. Радянізація

D. Модернізація

Е. Українізація



Завдання 7. Початок Другої світової війни провокує певна історична подія. Назвіть цю подію.

А. Англія оголошує війну Німеччині

В. Франція оголошує війну Німеччині

С. Германія нападає на СРСР

D. Німеччина нападає на Польщу

Е. Італія нападає на Німеччину



Завдання 8. У 1943 році партизанський рух набув особливий розмах. Назвіть ім’я видатного керівника цього руху.

А. Г. Жуков

В. І. Якір

С. С. Ковпак

D. І. Федько

Е. М. Ватутін



Завдання 9. Під час Великої Вітчизняної війни на стороні Німеччини воювали деякі держави. Назвіть союзників Німеччини.

А. Швеція, Норвегія

В. Польща, Люксембург

С. Італія, Угорщина, Румунія

D. Бельгія, Франція, Голландія

Е. Америка, Великобританія



Завдання 10. Німецький план «Бліцкриг» передбачав певну особливість ведення війни на території СРСР. Вкажіть цю особливість.

А. Позиційна війна

В. Партизанська війна

С. Затяжна війна

D. Блискавична війна

Е. Холодна війна



Відповіді на тестові завдання: 1 – С, 2 – Е, 3 – В, 4 – В, 5 – D,

6 – С, 7 – D, 8 – С, 9 – С, 10 – D.



Граф логічної структури до теми (див. Додатки 12 і 13).

Тема 12

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ

(2 години)

Актуальність теми. Культура України першої половини XX століття – це свідчення незламного духу українського народу, який постійно тяжів до збереження власної мови, історичної пам’яті, мистецьких надбань минулих часів. Початок століття був періодом, коли закладалися головні, фундаментальні засади, з яких виходив розвиток культури України у подальші часи.

Цілі навчання

Загальна мета: розкрити сутність нової української культури в 1910 – 1920 рр., аналізувати суперечності культурного розвитку в Україні в 1920 – 1930 рр., а також специфічні риси процесу відродження та перспектив розвитку української культури у 1940 – першій половині 1950 рр.

Конкретні цілі:

Вміти: 1) розрізняти особливості нової української культури в 1910 – 1920рр.;

2) пояснити сутність, роль та значення модернізму в українській культурі;

3) визначати основні етапи розвитку української культури на початку XX – у першій половині XX ст.;

4) характеризувати українську культуру доби революцій та Першої світової війни;

5) пояснити причини, суть та наслідки Українізації 20-х років;

6) характеризувати українську культуру в 30-ті роки;

7) оцінити внесок українського народу в процес збереження, відтворення культурних традицій 40-х – першій половині 50-х років.

Основні теоретичні питання до теми:

1. Українська культура доби революцій та Першої світової війни.

2. Українізація 20-х рр. та українська культура в 30-ті рр.

3. Українська культура 40-х – першої половини 50-х рр.



Запитання для самоконтролю

1. Яку роль відігравали «Просвіти» у культурно освітянському русі на сході й заході України?

2. Якими були особливості розвитку культури доби Центральної Ради та гетьманату?

3. Охарактеризуйте досягнення гетьманату П. Скоропадського в галузі освіти і культури.

4. У чому полягала суть політики «українізації»?

5. Який вплив мала політика «українізації» на просвітницькі процеси в Україні?

6. У чому полягала сутність літературної дискусії 1925 – 1928 рр.?

7. Що таке модернізм?

8. У чому, на вашу думку, виявляються суперечності у розвитку культури 30 х років?

9. Яким було становище церковного життя за сталінського режиму?

10. У чому полягав негативний вплив сталінізму та його ідеологічних догм на культурне життя українського народу?

11. Якими були особливості розвитку української культури у роки Великої Вітчизняної війни?



Джерела інформації

Основна література

1. Перегуда Є.В. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: КНУБА, 2010. – С. 105 – 151.

2. Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – С. 186 – 242.

3. Хома І.Я. Історія української культури: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – С. 221 – 339.



Додаткова література

1. Бокань В., Польовий Л. Історія української культури: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002. – С. 142 – 244.

2. Дроздова О.В. Історія української культури: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни студентами І курсу стоматологічного та медичного факультетів. – Полтава, 2010. – С. 100 – 120.

3. Історія української культури: Навчальний посібник / За ред. О.Ю. Палової. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – С. 229 – 284.

4. Попович М. Нарис історії культури України. – К.: АртЕк, 1998. – С. 536 – 715.

Короткі методичні вказівки до роботи на занятті

Форма проведення заняття – двогодинний семінар (3 питання). Основою навчання є робота згідно з планом семінарського заняття. Доповідачі представляють свої види роботи (доповіді, мультимедійні презентації, реферати), опоненти – задають додаткові питання. До заняття студенти (за своїм бажанням) готують реферати з наступних тем:

1. Роль наукових товариств у розвитку української науки на початку XX століття.

2. Книгодрукарство в Україні.

3. Мистецьке життя України у 1905 – 1914 рр.

4. Особливості розвитку української культури в період гетьманської держави П.Скоропадського.

5. Порівняльний аналіз культурного розвитку України при Центральній Раді та Директорії.

В кінці заняття проводиться тестовий контроль. Заняття закінчується підведенням підсумків роботи, оголошуються результати оцінювання.



Набір тестових завдань для перевірки досягнення

конкретних цілей навчання

Завдання 1. З початку ХХ ст. і до 1917 р. Росія проводить певну політику щодо української культури. Вкажіть характерну рису цієї політики.

А. Українізація

В. Русифікація

С. Повсюдне відкриття шкіл з українською мовою навчання

D. Підтримка української інтелігенції

Е. Сприяння друкарству українською мовою



Завдання 2. Гетьман України П. Скоропадський проводить політику, спрямовану на розвиток науки, культури та освіти. Що є свідченням цієї політики?

А. Відкриття українського драматичного театру ім. М. Заньковецької

В. Створення «Української громади»

С. Створення географічного суспільства

D. Відкриття Київського університету

Е. Відкриття української Академії наук



Завдання 3. Фахівці виділяють «нову школу» в українській прозі початку ХХ ст. Назвіть ім’я автора, що працює в даному напрямку.

А. М. Семенко

В. М. Мурашко

С. І. Франко

D. О. Кобилянська

Е. П. Мирний



Завдання 4. На початку ХХ ст. в музичній культурі формується стиль, який об’єднав фольклор і традиції класики. Вкажіть ім’я автора, чия творчість розвивалася в цьому стилі.

А. М. Леонтович

В. М. Лисенко

С. О. Кошиць

D. В. Косенко

Е. З. Гайдай



Завдання 5. У післяреволюційному живописі відбувається боротьба художніх напрямів. При цьому визначається тенденція верховенства одного з жанрів. Вкажіть цей жанр.

А. Натюрморт

В. Пейзаж

С. Портрет

D. Історико-революційна тематика

Е. Монументальний живопис



Завдання 6. На початку ХХ ст. розвивається прикладна і фундаментальна наука. Великою популярністю користувалася офтальмологічна школа. Назвіть ім’я засновника офтальмологічної школи в Києві.

А. В. Вернадський

В. В. Філатов

С. Є. Патон

D. В. Караваєв

Е. О. Богомолець



Завдання 7. У 30-ті рр. в Україні відкриваються вищі навчальні заклади. Назвіть який навчальний заклад було відкрито в Донецьку.

А. Юридичний інститут

В. Інститут штучного інтелекту

С. Медичний інститут

D. Державний університет

Е. Консерваторія



Завдання 8. У 1932 р з’являється новий термін, що відображає систему контролю партії і держави за художньою інтелігенцією. Назвіть цей термін.

А. Конструктивізм

В. Соціалістичний реалізм

С. Неокласицизм

D. Космополітизм

Е. Глобалізм



Завдання 9. У 20–30-ті рр. з’являються нові типи шкіл, які надають загальну та політехнічну освіту. Назвіть цей тип шкіл.

А. Фабрично-заводські семирічні школи

B. Десятирічні школи

C. Ліцеї


D. Гімназії

Е. Університети



Завдання 10. Стара інтелігенція багато в чому не влаштовувала радянську владу. У зв’язку з цим перед країною було поставлено нове завдання. Вкажіть цю задачу.

A. Перевиховання старої інтелігенції

B. Підготовка робітничо-селянської інтелігенції

C. Висилка старої інтелігенції за межи СРСР

D. Проведення політики повного знищення старої інтелігенції

Е. Українізація



Відповіді на тестові завдання: 1 – В, 2 – Е, 3 – D, 4 – А, 5 – D,

6 – D, 7 – С, 8 – В, 9 – А, 10 – В.



Граф логічної структури до теми (див. Додаток 14).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал