Методичні вказівки для самостійної роботи студентів та підготовки до семінарських занять



Скачати 182.73 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір182.73 Kb.
ТипМетодичні вказівки


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора з навчальної роботи


_______________ ______ В.Л. Пінчук
"___" ____________ 20__ року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НІКОПОЛЬСЬКИЙ ТЕХНІКУМ

НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕТАЛУРГІЙНОЇ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТА ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни «ЕТИКА»

для студентів ІІ курсу:

напрямку: 6.030509 «Облік і аудит»

спеціальності:

5.03050901 «Бухгалтерський облік»

Автор - укладач: Ткач О.В. – старший викладач вищої категорії





Розглянуто на засіданні предметно-циклової комісії суспільно-гуманітарних наук

протокол № від “____ ” _________ 2014 р.

Голова ПЦК _____________ І.О. Толчевська



м. Нікополь,

2014

Зміст

Вступ……………………………………………………………………. 3

І. Методичні рекомендації до самостійної роботи..…………………. 4


  1. Самостійна робота з навчальною літературою…………………....4

    1. Підбір літератури………………………………………………4

    2. Порядок вивчення окремої теми……………………………...5

    3. Складання конспекту за темою……………………………….7

  1. Робота над доповіддю……………………………………………… 7

  2. Правила написання реферату……………………………………….8

  3. Вимоги до результатів і критерії їх оцінки………….……………..9

ІІ. Тематика, структура і зміст семінарських занять………………...10

ІІІ. Інформаційні та літературні джерела……………………………. 13



Вступ

У формуванні світогляду студентів поряд з суспільними дисциплінами чимале значення належить дисципліні «Етика». Мета вивчення етики в системі дисциплін навчального плану полягає в забезпеченні загально-етичної освіти і культури студентів спеціальності «Бухгалтерський облік».

Відомо, що багато недоліків у професійній діяльності в значній мірі обумовлені непоінформованістю спеціаліста навіть у загальних питаннях моральних норм та етики ділового спілкування, незнанням закономірностей розвитку стосунків між людьми в процесі ділових переговорів, створенні трудових колективів, формуванні іміджу та корпоративної культури організації, невмінням проникнути у внутрішній світ своїх колег і підлеглих та цілеспрямовано формувати свої ділові відносини. А молоді фахівці, особливо у наш час, нерідко потрапляють у ситуації, які потребують вміння та навичок використання конкретних моральних правил, етичних норм та етикету.

Таким чином, у результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:



  • загальне поняття про етику та ефективні методи і прийоми контактів з діловими партнерами;

  • вербальні та невербальні засоби спілкування і мовленнєвий етикет;

  • причини конфліктів та способи їх вирішення;

  • механізми впливу для досягнення ефективного результату взаємодії;

  • особливості корпоративної культури та імідж ділової людини;

  • правила підготовки та проведення ділових переговорів.

Студенти повинні вміти:

  • аналізувати конкретні ділові ситуації та розпізна-
    вати типи співрозмовників;

  • вести обговорення різних проблем з
    урахуванням етичних норм і партнерів по бізнесу;

  • використовувати етичні способи впливу на людей під час спілкування;

  • використовувати мовний етикет усного спілкування та ділового листування;

  • своєчасно визначати конфліктну ситуацію та ефективні методи її вирішення;

  • знаходити взаєморозуміння з колегами та партнерами по бізнесу;

  • визначати шляхи самовдосконалення та формування власного
    ділового іміджу.


І. Методичні рекомендації до самостійної роботи.

1. Самостійна робота з навчальною літературою.

Основним джерелом інформації для студентів при самостійній роботі та підготовці до семінару є книга і перш за все – підручник, в тому числі електронний. Сформувавши в собі навички такої роботи, можна їх потім переносити на інші види навчальної роботи, наприклад, на конспектування лекцій.

Майже всі студенти помилково беруть конспект лекцій за основу при підготовці до семінару, або заліку. Але слід враховувати, що працювати з усним джерелом (яким є викладач) значно складніше, ніж з письмовим. Таким чином, осмислення потребує повернень і співставлень, а зупинити усне мовлення неможливо. Інша справа – робота з книгою, тут студент обмежений лише загальним бюджетом часу.

1.1 Підбір літератури.

Приступаючи до вивчення нової дисципліни необхідно ретельно ознайомитися з навчальною програмою щоб визначити, які знання та вміння необхідно засвоїти, крім того, в програмі пропонується список основної та допоміжної літератури.

Отже, перші кроки при вивченні нового предмету:



  • ознайомитися з навчальною програмою;

  • розписати на бібліографічні картки рекомендовану літературу;

  • отримати книги і ознайомитися з їх змістом;

  • розписати на окремі картки назви основних розділів і тем програми;

  • сформулювати для себе декілька питань про те, чому хотіли б навчитися і що пізнати приступаючи до вивчення цієї дисципліни.

Попередня самостійна постановка питання є надзвичайно ефективним засобом організації зацікавленого продуктивного вивчення будь-якого навчального курсу.

Отже, закінчивши аналіз програми, розписавши її пункти на окремі картки і сформулювавши питання до всього курсу, що вивчається,розпочинається другий етап роботи, а саме: перегляд обов’язкових джерел з метою з’ясування того, на яких сторінках містяться відповідні питання, сформульовані вами і ті, що містяться у програмі.

Для цього можна використовувати прийом «накладних аркушів». Кожному джерелу присвоюється свій шифр, наприклад, підручник «Етика ділового спілкування» (за редакцією Т.К. Чмут і Г.Л.Чайки, виданий у 2002 році /9/, можна зашифрувати так: Чмут 02/ /, в дужках ви будете вказувати сторінки, на яких міститься інформація, що відшукується.

Проглядаючи зміст підручника, ви співставляєте пункти програми, які у вас вже розписані на картках, зі змістом підручника, і виписуєте на накладні аркуші вгорі праворуч назву теми, а ліворуч – шифр і сторінки джерела, на яких ця тема розглядається. Так ви розписуєте на аркуші весь вміст підручника, попутно продовжуючи формулювати питання до тексту (і письмово їх фіксуючи на тих самих аркушах).

Пізніше, коли у вас будуть підготовлені аркуші на одну і ту саму тему за різними джерелами, ви розпочинаєте послідовне читання, яке спрямоване на вивчення однієї і тієї самої теми спочатку за одним, а потім за різними джерелами, роблячи на накладних аркушах необхідні виписки, формулюючи нові питання, находячи і фіксуючи на них відповіді.

1.2 Порядок вивчення окремої теми.

Оскільки вся підготовча робота завершена, можна приступати до вивчення кожної окремої теми або питання. Ця робота може або попереджувати прослуховування лекції на ту ж тему, або здійснюється слідом за прослуханою лекцією. Але психологічно більш ефективним є попереднє ознайомлення і вивчення навчального тексту до лекції зі з’ясуванням усіх питань, які виникають безпосередньо у ході її прослуховування.

Отже, які прийоми пізнавального читання допомагають глибокому осмисленню і засвоєнню нової інформації? Серед таких прийомів виділяються:



  1. Прийом постановки питань до тексту.

  2. Прийом складання плану.

  3. Прийом складання граф-схеми.

  4. Тезування.

  5. Прийом складання зведеної таблиці.

  6. Коментування.

Розглянемо кожний з перелічених прийомів.

  1. Цей прийом є основним у процесі усвідомлення змісту, розумінні навчального тексту. Головне, чому навчає цей прийом, - не пропускати жодного незрозумілого місця у тексті, зразу ж формулювати питання та шукати на нього відповідь.

  2. План – це перелік усіх текстових суб’єктів тексту (тобто тем). Для того, щоб скласти план, необхідно послідовно ставити собі у процесі читання питання «про що тут іде мова?», відокремлюючи за допомогою цього питання суб’єкти висловлювання і записувати їх у вигляді пунктів плану.

  3. Граф-схема – це графічне зображення логічних зв’язків між основними текстовими суб’єктами. Засобами графічного зображення є абстрактні геометричні фігури (прямокутники і ін..) і їх з’єднання(лінії, стрічки), а також символічні зображення та малюнки предметів. Чітка логічна граф-схема будується у вигляді або розгалуженої блок-схеми, графи, дерева і т.п. Граф-схема відрізняється від плану наявністю зв’язків між елементами. Граф-схему можна складати на різних рівнях подробиць.

На першому рівні – за допомогою предметних указників і назв параграфів (зв’язки між родовими поняттями навчального курсу).

На другому рівні – за допомогою предметних указників і назв параграфів (родовидові відносини між основними поняттями навчального курсу).

На третьому рівні – граф-схеми складають за допомогою попередньо складених планів, які виявили текстові суб’єкти тексту.


  1. Процес тезування складається з формулювання основних тез (положень, стверджень, висновків) тексту, який вивчається. Тези можуть бути складені повністю з авторських суджень і тоді вони пишуться у лапках («…») із зазначенням сторінок («…»/стор…/), у вигляді прямих цитат. Якщо ж тези формулюються самим читачем, тоді вони представлені у вигляді реферативного тексту за допомогою використання дієслів:

Автор аналізує

додає


знаходить

починає


думає

пише


повторює

роз’яснює і т.ін.



  1. Цей прийом використовується для узагальнення та систематизації навчальної інформації, яка вилучає з деякого розділу або навіть усього підручника.

1.3 Складання конспекту за темою.

Результати роботи з книгою втілюється у конспекті, який дозволяє глибоко осмислювати та засвоювати навчальну інформацію.

Конспект – не розчленоване, стисле системне та осмислене викладання книги або її частини. Дещо спрощуючи можна сказати, що розчленованість і системність відображається у плані и граф-коментарях. Питання, план, тези, граф-схема, коментарі і зведені таблиці складають основні частини конспекту. Тому їх бажано складати за такою схемою

Конспект


Питання

Плани

Виписки (тези)

Граф-схеми і коментарі

Вони зберігаються не тільки всі студентські роки (до держіспитів), але й після закінчення ВНЗ, виконуючи довідкову функцію в професійній практичній діяльності, або ж слугує відправною точкою для самостійних досліджень при написанні дипломної роботи або дисертації. Адже на більшість питань, які ви сформулювали у своїх конспектах при усвідомленому читанні, наука ще не дала відповіді. Ваші гіпотетичні відповіді (припущення, записані або у процесі першого вивчення, або при наступному усвідомленому читанні конспекту) є основою Ваших самостійних міркувань над невирішеними проблемами. Тому так важливо виділити у конспекті колонку «Коментарі». Вона відображає результат вашої творчої роботи над текстом, що виявляється у розвитку, уточненні, конкретизації або узагальненні інформації, які ви самостійно робите, розмірковуючи над текстом. В цьому і полягає прийом коментування.

2. Робота над доповіддю.

Доповідь або повідомлення повинні розкривати певну проблему у вигляді тези або аргументів.

Готуючи доповідь (повідомлення), студенти у більшості випадків користуються кількома джерелами, іноді проводять спеціальні досліди, спостереження, тестування та інше.

На семінарі доповідач послідовно викладає свої думки, аргументує їх фактами, ілюструє виразними прикладами. Інші студенти уважно слухають виступаючого, спостерігають за ходом викладення, щоб бути готовим до доповнення, підтвердження або заперечення положень, які висловлюються.

Бажано, щоб студент ознайомив викладача з текстом доповіді до семінару, особливо якщо студент виступає з доповіддю вперше.

Доповідь повинна бути написана заздалегідь у стислому вигляді (тези, або план), або розгорнутому – текст виступу.

Зміст доповіді студент передає усно, використовуючи коментарі чи цитати (за своїм бажанням).

3. Правила написання реферату.

Серед видів семінарських занять можливі такі, на яких обговорюються реферати та інші творчі письмові роботи студентів.

Тут можливі два варіанти роботи.

В першому випадку викладач організує взаєморецензування письмових робіт, знайомиться з самими роботами і рецензіями на них та одбирає найбільш вдалі роботи для обговорення на заняттях.

Другий варіант стосується самостійної роботи над рефератами, які виконують студенти до семінарських занять чи з метою відпрацювання.

Мета підготовки реферату – більш глибоке і творче вивчення одного з конкретних питань теорії і практики психологічної науки, оволодіння методами наукового дослідження.

Процес роботи над підготовкою реферату відбувається за системою, яка описана у розділі 1.1.

Етапи роботи над рефератом складаються з:

а) вибору теми;

б)формулювання мети (відокремлює коло питань, які пов’язані з порушеною проблемою і дозволяє виділити в роботі основний напрямок, впорядковує пошук та аналіз матеріалу);

в) складання плану;

г) викладення матеріалу: зміст кожного наступного параграфу повинен бути смисловим продовженням попереднього.

Основні розділи реферату:


  • Вступна частина: актуальність теми (відповідність потребам сьогодення, розкриття важливих питань психології).

  • Основна частина: викладення свого ставлення до вивченої проблеми або критичне висвітлення підходів різних авторів і власних думок на проблему.

  • Заключна частина пов’язана з підведенням підсумків: позитивні і негативні сторони, пов’язані з темою реферату, а також перспективи подальшого вивчення проблеми.

Результатом такого опрацювання літератури повинно стати оглядове письмове викладення ставлення до порушеної проблеми.

4. Вимоги до результатів і критерії їх оцінки.

Результат роботи над темою або питанням самопідготовки повинен бути представлений під час проведення семінарського заняття (в деяких випадках – по його закінчені).

Тільки в такому випадку робота студента буде позитивно оцінена в залежності від якості підготовленості.

Результат самопідготовки може бути представлений у різних формах: короткі повідомлення, доповіді, реферати, конспекти, міні-дослідження та інші творчі письмової роботи.

4.1 Критерії оцінки

Студент, який сумлінно підготувався до заняття і зміг продемонструвати свою підготовку, одержує оцінку «добре» або «відмінно» (в залежності від ступеня глибини знань та творчого підходу).

«Задовільною» вважається робота студента, який дещо поверхово попрацював над темою, не розібрався з основними категоріями і не повністю засвоїв необхідний матеріал.

«Незадовільною» вважається робота студента, який не підготувався до обговорення теми, тобто не попрацював самостійно при підготовці до семінару або тематичного оцінювання. Дана оцінка потребує від студента перездачі теми у поза аудиторний час.



ІІ. Тематика, структура і зміст семінарських занять.

Структура кожного заняття включає в себе тему та мету, план, основні терміни теми, питання, які потребують певної уваги і ретельного вивчення, теми доповідей чи рефератів, літературу.



Семінар за змістовним модулем 1на тему:

Ділове спілкування та його етико-психологічні особливості /2 год./.

Мета: ознайомитися з основними завданнями дисципліни, розкрити сутність етичних норм та їх місце в процесі ділового спілкування.

План заняття.

1. Ділове спілкування, його етичні і психологічні засади.

2. Психологічна природа спілкування.

3. Сутність комунікацій і комунікативного процесу.

4. Структура ділового спілкування та вибір його ефективних способів.



Питання для самопідготовки.

  1. Моральна культура спілкування та її рівні.

  2. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.

  3. Види комунікацій.

  4. Інтеракції та їх типи.

  5. Моделі та стилі спілкування.

  6. Три стилі лідерства в управлінській діяльності.

  7. Стратегії та тактики спілкування в процесі ділової взаємодії.

Теми доповідей і рефератів.

1. Моральні цінності, норми та принципи, їх значення для досягнення високого рівня культури спілкування.

2. Роль міжособистісних взаємин у спілкуванні.

3. Характеристика основних рівнів спілкування, емпатичного способу сприймання діловими партнерами одне одного.

4. Трансакція як психологічний феномен, її сутність та особливості.



5. Моральні фактори у виборі ефективних способів ділового спілкування.

Семінар за змістовним модулем 2 на тему:

Засоби ділового спілкування, труднощі та бар’єри в його здійсненні /2 год./.

Мета: ознайомитися з основними вербальними та невербальними засобами спілкування та правилами їх використання в налагодженні стосунків між людьми.

План заняття.

  1. Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет.

  2. Невербальні засоби спілкування та культура поведінки.

  3. Труднощі та бар'єри у діловому спілкуванні.

  4. Взаємодія та взаєморозуміння (в контексті культури ділового спілкування).

Питання для самопідготовки.

  1. Мовний етикет ділового листування

  2. Особливості публічного виступу.

  3. Види слухання: рефлексивне і нерефлексивне, їх сутність.

  4. Класифікація жестів, рекомендації щодо їх застосування.

  5. Механізми взаєморозуміння, роль етики в їх застосуванні.

  6. Взаєморозуміння та його рівні, їх характеристика.

Теми доповідей та рефератів.

  1. Добір засобів і механізмів впливу для досягнення ефективного результату взаємодії.

  2. Шляхи подолання та розв'язання конфліктів.

  3. Невербальні засоби і культура спілкування та поведінки.

  4. Місце невербальних засобів в етикеті ділового спілкування.

  5. Типи реакцій людей під час слухання та способи їх використання.

  6. Шляхи розвитку культури словесного спілкування і вдосконалення володіння мовою.

Семінар за змістовним модулем 3 на тему:

Особа в діловому спілкуванні, методи і прийоми формування її комунікативних здібностей /2 год./.

Мета: дізнатися про основні складові корпоративної культури та іміджу; ознайомитися з правилами підготовки та проведення різних форм обговорення ділових проблем.

План заняття.

  1. Корпоративна культура організації (установи) та імідж ділової людини.

  2. Підготовка фахівця до ділового спілкування.

  3. Підготовка та проведення ділових переговорів.

  4. Етика та етикет у спілкуванні з іноземними партнерами.

Питання для самопідготовки.

  1. Зв'язки з громадськістю, технологія проведення ПР-акцій.

  2. Ділова атрибутика та правила її використання.

  3. Телефонна ділова розмова, її структура та правила проведення.

  4. Правила проведення ділових нарад, зборів, дискусій, ділової гри "мозковий штурм", презентацій.

  5. Поняття етикету та його значення .

  6. Техніка проведення ділової зустрічі.

  7. Правила підготовки публічного виступу.

Теми доповідей та рефератів.

  1. Національні особливості ділового спілкування в різних країнах.

  2. Вплив традицій та звичок на манеру поведінки і спілкування, налагодження ділових контактів та проведення переговорів з представниками інших країн.

  3. Чоловічий і жіночий одяг для різних ситуацій.

  4. Поняття про індивідуальний стиль. Ставлення до моди.

  5. Самовизначення у формуванні власного іміджу.

  6. Імідж ділової людини, техніки його формування.

ІІІ. Інформаційні та літературні джерела.

Методичне забезпечення.



  1. Конспект лекцій з дисципліни «Етика» у 2-х частинах. – Нікополь:

НТ НМетАУ, 2010.

  1. Робоча програма навчальної дисципліни «Етика» / Укладач О.В.Ткач.

  2. Усачева И.В. самостоятельная работа студентов с книгой. Учебно-методическое пособие. – М.:МГУ, 1990.

Рекомендована література.

Основна


  1. Гах Й. М. Етика ділового спілкування. — К., 2005.

  2. Данільчук Л. А. Основи іміджу і етикету. — К., 2004.

  3. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. — К., 1998.

  1. Зубенко А.Г., Нємцов В. Д. Культура ділового спілкування. — К., 2000.

  2. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування. –
    Суми, 2002.

  1. Сербенська О. А. Культура усного мовлення. — К., 2004.

  2. Хміль Ф. І. Ділове спілкування. — К., 2004.

  3. Хоменко І. В. Евристика. Мистецтво полеміки. — К., 2001.

9. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування. – К., 2002.
10. Чмут Т.К., Чайка Г. Л., Лукашевич М. Я., Осечинська І.Б. Етика

ділового спілкування. Курс лекцій. – К., 2003.


Додаткова

  1. Афанасьєв І. Діловий етикет. - К., 2003.

  2. Бугай Н. І. Український етикет. - К., 2000.

  3. Змановская Е.В. Руководство по управленню личным имиджем. -
    СПб., 2005.

  4. Корніяка О. Мистецтво ґречності. — К., 1995.

  5. Палеха Ю. І. Ділова етика. - К., 2002.

  6. Паз А. Язык жестов. — Минск, 1995.

  7. Резніченко В.І., Михно І.Л. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету. — К., 2003.

  8. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування. — К., 2005.

  9. Сабат Э.М. Бизнес-этикет. — М., 2001.

  1. Сагач Г. Мистецтво риторичної комунікації. - К., 2003.

  1. Стоян Т. А. Діловий етикет: моральні цінності і культура поведінки бізнесмена. — К., 2004.

  2. Шеломенцев В. М. Етикет і сучасна культура спілкування. - К.,2003.

Електронні ресурси



  1. http://ru.wikipedia.org/wiki/ Етика /електронні посилання на культурно-етичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів /.







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал